Третинне співвідношення статі у природних видів тополь Текст научной статьи по специальности «Биологические науки»

2. За штенсивтстю росту горiх чорний не вступае таким аборигенним видам як дуб звичайний i ясен звичайний.

3. Пiсля 2000 р., коли масово було поламано культури горiха чорного, станом на 2007 р. обламат гiлки вщновились на висоту до 3 м. За результатами спостережень тдмерзання горiха чорного не встановлено, в той час як тдрют ясена звичайного зазнав пiдмерзання.

4. Горiх чорний, дуб звичайний у люових культурах в умовах свiжих дiбров знаходяться в одному ярусi, липа дрiбнолиста майже не поступаеться ви-сотою названим породам, а клен гостролистий з вiком вiдстае у росл i переходить у другий ярус.

5. За штенсивтстю росту й розвитку горiх чорний вибагливий до способу обробггку Грунту. Найкрашд результати при посадцi иянщв у Грунт - при суцшьному обробiтку. Оптимальне розмiшення садивних мюць мiж рядами 1,5-2,0 м, а в ряду 0,5-0,7 м. Завдяки цьому змикання крон саджан-цiв у мiжряддях i рядах настае через 5-6 роюв. Збшьшення вiдстанi лише в рядах на 20 см вщдаляе тривалiсть змикання крон на 2-3 роки.

Лггература

1. Анучин Н.П. Лесная таксация. - М.: Лесн. пром-сть, 1982. - 552 с.

2. Бондар А.О. Люов1 культури гсрха чорного. - Вшниця: ВАТ "Вшоблдрукарня", 1997. - 48 с.

3. Гордиенко М.И. Методические указания по исследованию лесных культур. - К.: УС-ХА, 1979. - 89 с. _

УДК 582.623: 575.18: 57.018.7 Доц. 1.Д. Василенко, канд. с.-г. наук -

Бтоцермвський ДАУ

ТРЕТИННЕ СП1ВВ1ДНОШЕННЯ СТАТ1 У ПРИРОДНИХ ВИД1В ТОПОЛЬ

Наведено матерiали щодо третинного стввщношення стат у п'яти природних видiв тополь. Вiдображено морфологiчнi та фенолопчт вiдмiнноcтi дерев чоловiчоi i жшочо'1' cтатi.

Ключов1 слова: топол^ стать, cпiввiдношення.

Assist. prof. I.D. Vasylenko - Bilatserkva state agrarian university Thirdly correlation of sex with natural kinds of poplars.

The article deals with the materials on thirdly correlation of sex with five natural kinds of poplars. It highlights morphological and phonologic differences of male and female trees.

Keywords: poplars, sex, correlation.

Третинне ствв1дношення стал у таких дводомних деревних порщ, як то-пол1, визначаеться в дозрших популящях, у перюд цвтння. Зпдно з генетичною формулою в дводомних порщ, якщо одна стать гомозиготна, друга - гетерозиготна, теоретично стввщношення у них повинно бути 1:1 (В.Л. Рижков [1]).

Проте R. Farmer [2] повщомляе, що в топол1 дельтоподiбноi (Populus deltoidеs) cпiввiдношення чоловiчих i жiночих дерев становить 1,17:1. В.Б. Вол-кович [3], дослщжуючи насадження тополi тремтячоi (Р. tremula), виявив його як 1,30:1. Ю.Ф. Косоуров [4] стверджуе, що у цього виду стввщношення дорiвнюе 2:1. Г. А. Гончаренко [5] та А.1. Полякова [6], хоча й пишуть про

переваги чоловiчих особин над жiночими в тополi трашдально! (P. pyramidalis) i чорно! (P. nigra), проте математичного тдтвердження цьому немае. Що-до тополi бшо! (P. а1Ьа), то про не! вiдомостi зовЫм вiдсутнi.

Л.1. Джапарiдзе [7] вказуе, що у дводомникiв завжди переважають жь ночi рослини. Подiбноl точки зору дотримуються також В.М. Наугольних i Т.М. Буркова [8], 1.М. Львова [9].

Враховуючи неоднозначнiсть i значнi протирiччя щодо третинного стввщношення статi у природних видiв тополь, ми тд керiвництвом доктора бюлопчних наук Н.В. Старово! [10, 11] намагалися бiльш детально вивчити це питання з використанням методiв статистичного оброблення отриманих мате-рiалiв. Перший раз спостереження провели у 1969 р. [12] в 8-10^чних наса-дженнях тополь насiнневого походження Кременчуцького та Лубенського лю-госзагiв Полтавсько! обл., у рiзних типах люорослинних умов. Повторнi досль дження зробили у 2007 р. (через 38 роюв), в цих самих насадженнях (табл. 1).

Табл. 1. Третинне спiввiдношення cmamiу тополь

• ^ Види тополь Тип лшу 1969 р. 2007 р. PÍ3-

£ BÍK, к-сть дерев Ч:Ж к-сть дерев Ч:Ж ниця

с рок1в чоловiчi жiночi чоловiчi жiночi Ч:Ж

B2 8 122 110 1,11 1 74 65 1,14 1 +0,0з

P. alba С2 9 1Э0 111 1,18 1 79 66 1,20 1 +0,02

и о Сз 9 Э71 299 1,24 1 227 178 1,27 1 +0,0з

Дз 10 20Э 155 1,з 1 1 125 100 1,25 1 -0,06

«U hJ середне 826 675 1,22 1 505 409 1,24 1 +0,02

P. tremula Сз 8 156 98 1,59 1 96 59 1,6з 1 +0,04

Д2 9 17з 115 1,51 1 102 68 1,50 1 -0,01

середне з29 21з 1,54 1 198 127 1,56 1 +0,02

Сз 9 419 з 17 1,з2 1 247 190 1,з0 1 -0,02

P. deltoides Д1 8 140 120 1,16 1 85 71 1,20 1 +0,04

Д2 9 201 164 1,2з 1 122 100 1,22 1 -0,01

Дз 10 206 15з 1,з5 1 128 97 1,з 1 1 -0,04

(Л середне 966 754 1,28 1 582 з68 1,27 1 -0,01

Л В2 8 248 182 1,з6 1 151 116 1,з0 1 -0,06

О & P. nigra С2 8 з01 188 1,66 1 18з 11з 1,62 1 -0,04

W Сз 9 669 з81 1,76 1 406 228 1,78 1 +0,02

середне 1218 751 1,62 1 740 457 1,59 1 -0,0з

P. pyramidalis Д2 9 245 156 1,56 1 145 92 1,57 1 +0,01

Дз 10 16з 101 1,61 1 95 65 1,46 1 -0,15

середне 408 257 1,58 1 240 157 1,5з 1 -0,05

Першого разу в перюд масового цвтння дерев визначили стать у 2043 особин шдроду Leuce (P. а1Ьа, P. trémula) та в 4354 - шдроду Eupopulus (P. deltoides, P. nigra, P. pyramidalis). У P. а1Ьа обстежили 1501 дерево, де стввщношення чоловiчоi стат до жшочо!" перебувае в межах вщ 1,11:1 до 1,31:1, а в середньому 1,22:1. У чотирьох типах люу нараховувалося по 110-370 особин кожно! статi.

У P. tremula було 542 квггучих дерева, де перевагу мала чоловiча стать - на 51-59 % (в середньому на 54 %). Серед 1720 дерев Р. deltoides бшь-шу частину становили чоловiчi - на 16-35 %, у середньому на 28 %.

У P. nigra врахували 1969 дерев, Í3 них 1218 чоловiчих i 751 жшоче, спiввiдношення 1,62:1 на користь перших.

У P. pyramidalis Í3 665 особин бшьше чоловiчих - на 151, тобто на 58 %. Необхщно вщзначити, що насаджень насшневого походження цього виду на Укра'ш дуже мало, а в люових культурах та садово-парковому госпо-дарствi дерев вегетативного походження (чоловiчоl статi, безпуховi) ~ 99 %.

Повторне обстеження насаджень через 38 роюв пщтвердило поперед-нi результати. Так, Í3 оглянутих 3783 дерев чоловiчих було 2265, жiночих 1518. У пiдродi Leuse (P. а1Ьа, P. trémula) рiзниця вiдносно першого спостере-ження становила вiд 1 до 6 % (у бж зниження чи зростання), а в середньому + 2 %. У пiдродi Eupopulus в P. nigra та Р. de1toidеs вщмшносп вщ першого виз-начення такi ж, як i в пiдродi Le^e - вiд 1 до 6 %, причому у другого виду ще нижчi - до 4 %.

В P. pyramidalis назване вщхилення у середньому дорiвнюе 5 %, хоча на окремих дшянках коливаеться вiд 1 до 15 %.

Загалом можна сказати, що третинне стввщношення стат у п'яти природних видiв тополь мае тенденцш щодо переваги чоловiчих дерев над жшочими, в середньому на 22-62 %. Вкажемо i на те, що систематичне поло-ження видiв (до пiдродiв) не впливае на даний показник.

Враховуючи те, що повщомлення спецiалiстiв з морфологи i фенологи чоловiчих та жiночих дерев тополь часто не збтаються, ми придшили 1'м серйозну увагу. Зокрема, визначали висоту стовбура у вщ 46-48 рокiв, що вь дображено на прикладi двох видiв тополь (табл. 2).

Як бачимо, така висота на дшянках вщ свiжого субору до волого'' дiб-рови поступово зростае - як у чоловiчих, так i в жшочих особин (вщ 30 до 36 м). В P.alba у чоловiчих дерев перевищення над жiночими досягае 0,40,7 м, в середньому на 0,5 м. В P. deltoides ампштуда цього показника перебу-вае в межах 30,2-34,6 м (чоловiчi особини) та 29,8-34,1 м (жшоч^. Тут також чоловiчi дерева вишд вiд жiночих на 0,4-1,2 м, а в середньому на 0,6 м.

Отже, висота стовбура чоловiчих дерев вщносно жшочих бшьша в середньому на 0,5-0,6 м, що пщтверджуеться матерiалами статистичного об-роблення (точнiсть дослiдiв п = 0,3-0,7, достовiрнiсть рiзницi t = 3,3-30,1).

Вимiрювання товщини стовбура дерев проводили в уЫх п'яти видiв тополь, проте в табл. 3 показано це на прикладi P.alba i P. deltoides.

На люових дшянках iз покращенням грунтових умов (родючiсть, воло-гiсть) дiаметр стовбура у тополь зростае - вщ 29,7 до 36,7 см. Вщзначимо, що в P.alba амплггуда цього показника бiльша вiдносно жшочих на 0,4-0,7 см, у середньому на 0,6 см.

У P. deltoides товщина дерев чоловiчих особин перевищуе жiночi в середньому на 0,9 см, перебуваючи у межах вщ 0,3 (суха дiброва) до 2,2 см (су-дiброва). Таким чином, дiаметр стовбура чоловiчих дерев вiдносно жiночих бшьший на 0,3-2,2 (в середньому на 0,6-0,9) см. Ця перевага доказана статис-тичними розрахунками, де помилка середньоарифметично'' величини допустима, точшсть дослщу п = 0,3-1,1, достовiрнiсть рiзницi t = 3,0-9,7.

Табл. 2. Висота стовбура дерев у тополь

Пвдрвд Види Вк, Тип л1су Стать Висота стовбура

тополь рок1в М±т, м п 1

46 В2 Ч 33,°±0'038 0,5

Ж 32,5±0'°5/ 0,7 7,3

47 С2 Ч з4,з±0'°66 0,6

Р. а1Ьа Ж зз,9±°,°8° 0,6 3,3

Ьеиее 47 Сз Ч з5Д±°дш 0,3

Ж з4,4±°,°з9 0,4 12,9

48 Дз Ч з6,2±°,°82 0,7

Ж з5,8±°дш 0,3 4,4

середне Ч 34,7±0'°56 0,5

Ж 34,2±0'053 0,5 7,0

47 Сз Ч з4,5±°'°з2 0,3

Ж зз,з±°'°з1 0,3 26,9

46 Д1 Ч 30,2±0'°51 0,6

Р. деко1де8 Ж 29,8±°,°48 0,7 16,3

Еироро1ш 47 Д2 Ч 31,8±0'°63 0,6

Ж з1,4±°,°56 0,5 5,1

48 Дз Ч 34,6±0'043 0,4

Ж з4,1±0'°з4 0,3 30,1

середне Ч 32,8±°,°47 0,5

Ж 32,2±°,°41 0,4 19,6

Прнм1ткн: М - середньоарифметична величина, т - помилка середньоарифметич-но'1 величини, п - точшсть дослщу, 1 - достов1ршсть р1знищ.

Табл. 3. Дiаметр стовбура дерев у тополь

Пвдрвд Види Вк, Тип л1су Стать Д1аметр стовбура

тополь рок1в М±т, см п 1

46 В2 Ч 3°,3±0'109 1,1

Ж 29 7±0,110 0,7 3,9

47 С2 Ч 32,8±0'105 0,8

Р. а1Ьа Ж 32,4±°,°80 0,6 3,0

Ьеиее 47 Сз Ч 35,2±0'0/2 0,5

Ж 34,6±0'0// 0,5 5,7

48 Дз Ч 35,°±0'094 0,6

Ж 34,3±0'110 0,8 6,7

середне Ч 33,3±0'095 0,7

Ж 32,7±°,°94 0,7 4,8

47 Сз Ч 36,7±°,°63 0,4

Ж 34,5±°,°59 0,4 9,7

46 Д1 Ч 31,5±0'032 0,3

Р. деко1де8 Ж 31,2±0'093 0,8 3,1

Еироро1ш 47 Д2 Ч 32,з±°,°83 0,7

Ж 31,9±0'100 0,8 3,2

48 Дз Ч 36,4±°,°98 0,6

Ж 35,7±0'125 0,8 4,4

середне Ч 34,2±0ДШ 0,5

Ж 33,3±0'094 0,7 19,6

Доошдження габпусу крони у дерев тополь провели нещодавно (табл. 4).

Табл. 4. Po3MÍpu крон у рЬностатевих дерев тополь

Пiдрiд Види тополь Вк, рошв Тип лшу Стать Дiаметр крони

Пн-Пд Сх-Зх M±m П t

м

Le^e P. alba 46 В2 Ч 6,0 6,3 6,15 0,7

Ж 6,4 6,8 6,6±0'023 0,7 3,0

47 С2 Ч 7,8 7,2 7,50±°,°25 0,6

Ж 8,4 7,6 8,00±0ДШ 0,4 3,1

47 Сз Ч 8,8 8,2 8,50±0'023 0,6

Ж 8,6 9,0 8,80±0'014 0,3 3,3

48 Дз Ч 8,2 8,0 8,10±0'019 0,5

Ж 8,4 8,8 8,60±0'02/ 0,6 3,2

середне Ч 7,7 7,5 7,60±0'022 0,6

Ж 8,0 8,0 8,00±0'021 0,5 3,1

Eupopolus P. deltoides 47 Сз Ч 7,0 8,2 7,60±0'012 0,3

Ж 8,2 9,4 8,80±0'009 0,4 13,3

46 Д1 Ч 6,0 6,2 6,10±0'021 0,7

Ж 6,8 6,6 6,70±0'024 0,7 9,7

47 Д2 Ч 6,4 6,2 6,30±0'01/ 0,5

Ж 7,4 6,8 7,10±0'020 0,6 14,7

48 Дз Ч 6,8 7,8 7,3 0±0'021 0,5

Ж 9,0 9,0 9,00±0'028 0,7 15,9

середне Ч 6,6 7,2 6,90±0'018 0,5

Ж 7,8 8,2 8,00±0'021 0,6 13,4

Вимiри та ix аналiзи показали, що в P. alba, залежно вiд типiв лiсу, дь аметр крони знаходиться в межах 6-9 м, зростаючи у 6ík бiльш родючих та вологих Грунпв. У напрямку пiвнiч-пiвдень i сxiд-заxiд вiдмiнностей не ви-явили. По середшми розмiрами крон встановили, що вони бiльшi у жiночиx дерев - на 0,3-0,5 м, в середньому на 0,4 м.

В P. deltoides габггус крони також залежить вщ Грунтових умов дшя-нок, на яких ростуть тополь Вони збшьшуються вiд сухо'' дiброви i свiжого субору до волого'' судiброви та дiброви (6,10-9,00 м). Характерно, що в одному i тому ж тиш люу дiаметр крони жiночиx дерев перевищуе чоловiчi на 0,61,7 м, а в середньому на 1,1 м. Особливо помггна така рiзниця в умовах воло-го'' судiброви i дiброви, де вона становить 1,2-1,7 м.

Порiвнюючи матерiали дослщжень на прикладi P. alba i P. deltoides, бачимо, що крони жшочих особин тополь ширш^ розлопш^ нiж чоловiчi. Причому, в пiдродi Eupopulus ця амплiтуда вища. Статистична оброблення шдтверджуе достовiрнiсть отриманих матерiалiв.

Проведенi десятирiчнi спостереження за деякими фенолопчними по-казниками тополь рiзноi' статi дають пiдстави стверджувати, що перюди про-ходження в них деяких фенофаз неоднаковi (табл. 5, 6).

Так, розпускання листя у P. tremula, P. deltoides на жшочих деревах починаеться на 3 дш рашше порiвняно з чоловiчими, в P. nigra i P. pyramidalis - на 4 дш, у P.alba - вщповщно на 5 днiв. Закiнчення ще'' фази мае таку ж саму тенденцш у рiзностатевиx особин.

Табл. 5. Д ати розп ускання листя у тополь

Пвдрвд Види тополь Стать Дати розпускання листя

найрантша найтзтша середня

Ьеисе P. alba Ч 24.04 8.05 1.05

Ж 19.04 5.05 27.04

P. trémula Ч 20.04 1.05 25.04

Ж 17.04 28.04 22.04

Eupopolus P. deltoides Ч 24.04 4.05 29.04

Ж 21.04 1.05 26.04

P. nigra Ч 28.04 6.05 2.05

Ж 24.04 2.05 28.04

P. pyramidalis Ч 30.04 6.05 3.05

Ж 26.04 3.05 1.05

Табл. 6. Дати опадання листя у тополь

Пвдрвд Види тополь Стать Дати опадтня листя

найрантша найрантша найтзтша

Le^e P. alba Ч 4.09 6.10 19.09

Ж 29.08 2.10 15.09

P. tremula Ч 6.09 8.10 22.09

Ж 3.09 4.10 19.09

Eupopolus P. deltoides Ч 2.09 7.10 20.09

Ж 28.08 3.10 15.09

P. nigra Ч 27.08 8.10 17.09

Ж 23.08 5.10 15.09

P. pyramidalis Ч 25.08 4.10 12.09

Ж 19.08 1.10 9.09

Опадання листя на деревах мае сво! особливость Зокрема, в P. nigra такий середнш перюд на жшочих особинах настае на 2 дш ранiше вiд чоловь чих, у P. pyramidalis та P. trémula - на 3, в P.alba - на 4, у P. deltoides - на 5 дшв вщповщно.

Отже, розпускання листя на жшочих деревах тополь проходить на 35 дшв рашше, шж на чоловiчих. Приблизно на стшьки ж днiв швидше воно i опадае. Таким чином, отримаш матерiали з третинного сшввщношення статi у природних видiв тополь мають як теоретичне (збереження оптимальних по-пуляцiй у лiсових культурах та вирощування безпухових чоловiчих дерев у садово-паркових господарствах), так i практичне значення.

Висновки

1. У третинному ствввдношент тополь чоловiчi особини мають перевагу над жшочими в середньому на 22-62 % i воно не залежить вiд систематичного положення (тдроду). За 38 роюв таке спiввiдношення майже не змшилося.

2. За висотою i дiаметром стовбура чоловiчi дерева достовiрно перевищу-ють жiночi в однакових типах лiсу, а крони жшочих рослин ширшь

3. Такi фенофази, як розпускання та опадання листя, на жшочих деревах настають на 2-5 дшв рашше, тж на чоловiчих.

Л1тература

1. Рыжков В.Л. Некоторые проблемы генетики пола// Генетика. - М.: АН СССР. -1936, № 2. - С. 52-55.

2. Farmer Robert K. Ir Sex ratio und Sex related characteristies in Gastert cottonwood// Sil-vae qenet. - Tappi. - 1964, № 4. - S. 26-29.

3. Волкович В.Б. О соотношении мужских и женских клонов у деревьев осины в лесах Ленинградской области// Лесной журнал: Известия ВУЗ. - Архангельск: АЛТИ. - 1966, № 2. - С. 60-62.

4. Косоуров Ю.Ф. О формовом разнообразии осины в Лесостепи Башкирии// Труды Башкирской ЛСС. - Уфа: Кедр. - 1958, вып. 3. - С. 19-22.

5. Гончаренко Г.А. О количественном соотношении разнополых деревьев и особенности цветения женских экземпляров тополя пирамидального// Повышение продуктивности лесов. - К.: Сельхозгиз. - 1962. - С. 74-76.

6. Полякова А.И. Определение пола у тополя черного по морфологическим признакам// Труды мол. ученых ВНИАЛМИ. - М.: Сельхозгиз. - 1962. - С. 65-67.

7. Джапаридзе Л.И. Пол у растений. - Тбилиси, 1965, ч. П. - 372 с.

8. Наугольных В.Н., Буркова Т.Н. О физиологических отличиях двудомных растений на разных фазах их развития// Изв. АН СССР. - М.: АН СССР, 1951. - С. 105-107.

9. Львова И.Н. Пол у растений. - М.: МГУ, 1963. - 289 с.

10. Старова Н.В., Еременко Е.А. Сексуализация тополей// Бюлл. Главн. бот. сада. -М.: Наука - 1970, в. 75. - С. 36-38.

11. Старова Н.В. Биологические основы селекции тополей: Автореф. дисс. ... д-ра би-ол. наук. - М.: 1971. - 74 с.

12. Василенко И.Д. Третичное соотношение пола у тополей// Вопросы лесного хоз-ва и агролесомелиорации: Тезисы докл. научн. конф. - Харьков, 1969. - С. 38-40.

УДК 639.1 Acnip. В.П. Власюк - Державный агроекологiчний

ушверситет, м. Житомир

СТРУКТУРА ХОДОВИХ СЛ1Д1В ЗАЙЦЯ-РУСАКА У Р1ЗНИХ СТАЦ1ЯХ ЖИТОМИРСЬКОГО ПОЛ1ССЯ

Розглянуто 3aKOHOMipHOcri комплектност ходових слвдв зайця-русака. Вста-новлено, що на вщдаль мiж комплектами ходових слвдв впливае рельеф, вшова структура насаджень та наявшсть у них пщросту i пщлюку. Проаналiзовано вщно-шення вiддалi мiж стрибками до довжини комплекту ходового слщу.

Ключов1 слова: заець-русак, ходовий слщ, гонний слщ, скидний слщ, комплект слщу.

Post-graduate V.P. Vlasyuk - The State University of Agriculture and Ecology, Zhitomir

European brown hare's steps moving structure at different stations

of Zhytomyr's Polissya

The objective laws of completeness of moving steps of European brown hare are described. It is established that the terrain, age planting structure and the presence of the undergrowth and underbrush influence on complete of moving steps. The relation between the spring and length of complete of moving down steps is analyzed.

Keywords: brown hare, moving step, harrier step, moving down step.

Одним з шдход1в вивчення особливостей екологи тварин у зимовий перюд е вивчення 1х життед1яльносл за слщами на сшгу [2].

Необхщно вщзначити, що за структурою слщ1в зазначеного виду мож-на вияснити чимало питань, як, наприклад, встановити добовий хщ, мюця