CC BY
52
Науковий вкппк НЛТУ Украши. - 2013. - Вип. 23.12
разных направлениях эволюционных процессов, ведущих к образованию отдельных популяций.
Исходя из результатов исследований, искусственные селекционные популяции имели значительно меньшую изменчивость морфологических форм, чем природные насаждения. Это свидетельствует об обеднении генетического разнообразия при селекционном отборе деревьев сосны. Процент разных морф в искусственных популяциях ближе по значению к аналогичному показателю в природной популяции из условий С2, и значительно отличается от частоты морфологических характеристик в условиях В4, что закономерно отображает представительство плюсовых деревьев из разных лесорасти-тельных условий.
Ключевые слова: изменчивость, природные и искусственные популяции, сосна обыкновенная, морфологические характеристики шишек и семян, апофиз шишек, процент морф, генетическое разнообразие.
Mazhula O.S. Investigation of variability of morphological markers of cone and seeds in artificial and natural populations of Scots pine of Volyn Polissya
Variability of morphological markers of reproductive organs in 2 natural and 3 artificial populations of Scots pine of Volyn Polissya was researched. 4 new forms of apophysis of cone: b3, v4, v5 and v6 was described. It was demonstrated that the forest stands of pine from forest growth conditions С2 and В4 significant differ according to quantity and percent morphological forms of reproductive organs. It all goes to show about different tendency of evolution, which give rise to segregation of distinct population.
As shown in results of investigations the artificial selected populations are characterized far lesser variability of morphological forms then natural populations. This suggests about reduction of genetically diversity during selected pine of trees.
In artificial selected populations the percent of different morphs was closer to analogous exponent in natural populations from forest growth conditions С2 and differ markedly from conditions В4. It consistently represents quantity of plus trees from different forest growth conditions.
Keywords: variability, artificial and natural populations, Scots pine, morphological markers of cone and seeds, apophysis of cone, percent of morphs, genetically diversity.
УДК582.681.81(477.41) Доц. 1.Д. Василенко1, канд. с.-г. наук;
доц. Л.М. ФШпова1, канд. с.-г. наук; проф. Я.Д. Фучило2, д-р с.-г. наук
БОРОТЬБА З ОМЕЛОЮ НА ДЕРЕВАХ ТОПОЛ1 У ЗЕЛЕН1Й ЗОН1 Б1ЛО1 ЦЕРКВИ
Дослщжено стушнь ураження дерев тошш у зелених насадженнях м. Бша Церква омелою бшою та способи боротьби з нею. На деревах iз низьким ступенем заселення ефективним заходом боротьби з омелою виявилося обрiзування ii "кущiв" разом iз час-тиною гшок, що забезпечило вщсутшсть нашвпаразита протягом 8-12 роюв. За високо-го i дуже високого ступешв пошкодження дерев схожий результат забезпечуе повне зрiзування крони та частини стовбура.
Ключовi слова: тополя, омела бша, ураження дерев, обрiзування гшок.
Омела бша (Viscum album) - вiчнозелений нашвпаразитний кулястий "кущ" родини ремнецштих, дiаметром до 90 (100) см. Воду i мшеральне жив-лення вона отримуе ввд "господаря" (дерева, на якому живе), а оргашчш речо-вини синтезуе самостшно [1, 2]. Розмножуеться насшням, яке поширюють пта-
1 Бшоцеркгвський НАУ, м. Бша Церква;
2 НУ бюресурав i природокористування Украши, м. Ки!в
хи. Заселяе деревнi породи, передусш - топол^ якi мають м'яку кору i слабкий пробковий шар [3, 5]. При цьому значно погiршуеться декоративнкть рослин, пошкоджуються lXHi гiлки, а iнодi й стовбур, зменшуеться BiK. Ступiнь уражен-ня рослин омелою залежить вiд ii кiлькостi, вжу (цикл - до 6 роюв), параметров "господаря". Досить важливу роль ввдграють тут птахи-розповсюджувачi, 1хня чисельнкть та активнiсть.
За останнi 25-30 рокш Viscum album набула значного, а мкцями - масо-вого поширення. Зважаючи на значну шкоду, яку завдае омела деревним росли-нам, особливо у садово-парковому господарств^ вчеш розробили кiлька методик ощнки пошкодження дерев, на основi яких плануються заходи боротьби з нею. Так, науковщ Нацiонального ботанiчного саду iм. М.М. Гришка НАН Ук-ра1ни [6] запропонували 5-бальну шкалу ощнки деревних рослин, уражених омелою: 5 -непошкоджеш дерева, 4 - крона заселена незначною (на 20-25 %, або до 5-ти "кушдв" омели), при 3 i 2 балах заселения i ушкодження дерев омелою збшьшуеться, а при балi 1 дерево дуже заселено нашвпаразитом - крона на 90-100 %, при кiлькостi особин омели на деревi 25 шт. i бiльше. Ученi Нащ-онального дендропарку "Софивка" НАН Украши [7] розробили 7-бальш шкали заселення крони дерев Viscum album та пошкодження нею стовбурiв i скелетних плок, на основi яких дерева подiляються на дуже сильно, сильно, середньо, мало та незначною мiрою уражеш омелою.
Метою наших дослщжень була ощнка заселення i ураження дерев топо-лi омелою у зеленш зонi м. Б1ла Церква i розроблення заходш боротьби з нею.
Об'екти та методика дослiджень. Об'ектами дослщжень слугували дерева рiзних видiв i форм тополi, що зростають на територй' м. Бша Церква та 1х ураження омелою бшою. Вiк дерев на початок спостережень (у 2000 р.) стано-вив 38-52 роки. Для ощнки пошкодження дерев омелою ми розробили власну шкалу, яка враховуе як кшьккш, так i якiснi показники цього нап1впаразита (табл. 1, рис. 1).
Табл. 1. Шкала ощнки ступеня ураження дерев тополi омелою бмою
Bapi- анти CTyniHb ураження / "Кущiв" омели на 1-му деpевi (шт.)
низький середнш високий дуже високий
категорiя кшьюиъ категорш кшьюсть кaтегоpiя кшьюсть кaтегоpiя кшьюсть
1 перша до 25 - - - - - -
2 перша друга разом 7-8 6-7 13-15 перша друга 9-15 7-15 16-30 - - - -
3 перша друга третя разом 5-6 4 4-5 13-15 перша друга третя 6-10 5-10 5-10 16-30 перша друга третя 11-25 11-30 11-20 33-75 перша друга третя 26-70 31-90 21-60 78-220
4 друга третя разом 6-7 7-8 13-15 друга третя 10-16 6-14 16-30 друга третя 17-40 15-35 32-75 друга третя 41-70 36-100 77-170
5 перша третя разом 7-8 6-7 13-15 перша третя 8-15 8-15 16-30 перша третя 16-40 16-35 32-75 перша третя 41-100 36-60 77-160
Примггка: категорш за дiаметром "кущiв" омели (см): I- до 30, II- 31-60, III - 61-90.
Науковий вкннк НЛТУ УкраУни. - 2013. - Вип. 23.12
низький середнш високий дуже высокий
Рис. 1. Ступем ураження дерев тополi омелою бтою
У шкаи передбачено 5 BapiarnÍB (комбiнацiй) за розмiрами (KaTeropiHM^ мкущiвм омели на деpевi i ix кiлькiстю. Кiлькiсть та pозмipи мкущiвм Viscum album визначали восени 2012 p., коли листя опало i ix було добpе видно.
Для визначення дiaметpa "кущдв" Viscum album викоpистовувaли теодо-лiт Т5КП. Одночасно фотогpaфувaли кpони деpев Canon power shot SX30 i3 riei ж точки, де стояв теодолгт, що дало змогу встановити стввщношення фактичного pозмipу "кущдв" омели до ix pозмipу на знiмкax i нaдaлi встановлювати дь aметp "кущiв" за фотогpaфiями. Стать деpев фiксувaли нaвеснi пiд час ix цвтн-ня, пpи цьому чоловiчi (безпуxовi) особини мають pожево-жовтий колip суц-вiть, а жiночi (пуxовi) - зелений [8]. Висоту деpев визначали висотомipом.
Для боpотьби з омелою на деpевax тополi пpотягом 2001-2012 pp. вико-pистовувaли два способи. Пpи пеpшому, за низького ступеня уpaження, "кущi" омели зpiзувaли paзом iз гiлкaми на 80-100 см нижче вщ мгсця ix пpикpiплення. Пpи сеpедньому ступеш пошкодження (16-30 шт. на однш особинi), коли "ку-щi" pозмiщенi головним чином на гiлкax нижчж поpядкiв i на стовбуpi, ix зpi-зали ножем. Пpи дpугому способi, за високого i дуже високого ступеня пошкодження (32 i бшьше екземпляpiв омели на одному деpевi), спилювали всю ^о-ну paзом iз веpxньою частиною стовбуpa та залишенням частини стовбуpa ви-сотою 8-15 м. Час обpiзувaння - беpезень - початок квгтня.
Результати досл1джень. Пpоведеними дослщженнями було встановле-но, що у м. Бша Цеpквa нaлiчувaлося 1215 деpев дев'яти видiв тополi (табл. 2). Заселення омелою бiлою деpев жiночоi i чоловiчоi стaтi у P. nigra, P. alba, P. tremula, P. deltoides, P. laurifolia було однаковим. Тльки у P. balsamifera жiночi особини зapaженi на 14 % бшьше шж чоловiчиx. Деpевa P. pyramidalis, P. bolleana та P. simonii var. pendula - чоловiчоi стат^ за незначним винятком тополi т-paмiдaльноi, 6 деpев (1,2 %) яко'1' - жiночi. На остaннix пошкоджень омелою не виявлено, а сеpед 481 деpевa чоловiчоi стaтi цього виду поодинокими "кущами" омели заселено лише 4 екземпляpи. На чоловiчиx особинax P. bolleana пошкодження сягало 74 %, а у P. simonii var. pendula - 50 %. Найбшьш заселеними Viscum album виявилися деpевa P. nigra - 96 %. У P. deltoides i P. balsamifera цей показник становив 93 %, а у P. laurifolia - 83 %. У P. tremula та P. alba уpa-
ження дерев омелою виявилось мiнiмальним - всього 4-8 %. Загалом, ураженi й неушкоджеш омелою тополi подiляються поршну, хоча найбiльш заселенi цим нашвпаразитом е дерева P. nigra i P. deltoides.
Розглядаючи види Populus за штенсивнктю заселення ix Viscum album, вданачимо, що низький i високий ступiнь ураження мають 26 % дерев, серед-нiй - 28 %, а дуже високий - 20 %. Найбiльшою часткою дерев з високим i ду-же високим ступенем ураження вданачаються P. nigra та P. Deltoids - 22 i 32 %. Бшьшкть вид1в тополь у регiонi дослвджень мають низький ступiнь засе-лення омелою.
Табл. 2. Уражемсть дерев
тополi у м. БЬла Церква станом на 2012 р.
За- Уражеш
Види тополь л галь- Неураже- за ступенем
g и на кшь- Hi всього низький середнш високий дуже високий
юсть, шт. шт. % шт. % шт. % шт. % шт. % шт. %
P. pyramida- ч 481 477 99,2 4 0,8 4 100,0
lis ж 6 6 100,0
Разом 487 483 99,2 4 0,8 4 100,0
P. nigra ч 118 4 3,4 114 96,6 21 18,4 32 28,1 28 24,6 33 28,9
ж 366 14 3,8 352 96,2 65 18,5 116 33,0 104 29,5 67 19,0
Разом 484 18 3,7 466 96,3 86 18,4 148 31,8 132 28,3 100 21,5
P. tremula ч 46 44 95,7 2 4,3 2 100,0
ж 19 18 94,7 1 5,3 1 100,0
Разом 65 62 95,4 3 4,6 3 100,0
P. bolleana ч 31 8 25,8 23 74,2 23 100,0
P. alba ж 14 13 92,9 1 7,1 1 100,0
Разом 27 25 92,6 2 7,4 2 100,0
P. balsamife- ч 7 1 14,3 6 85,7 6 100,0
ra ж 10 - - 10 100,0 10 100,0
Разом 17 1 5,9 16 94,1 16 100,0
P.deltoides ч 26 2 7,7 24 92,3 3 12,5 7 29,2 6 25,0 8 33,3
ж 42 3 7,1 39 92,9 3 7,7 9 23,1 15 38,5 12 30,7
Разом 68 5 7,4 63 92,6 6 9,5 16 25,4 21 33,3 20 31,8
P. simonii var. pendula ч 24 12 50,0 12 50,0 8 66,7 4 33,3 - - - -
P. laurifolia ч 6 1 16,7 5 83,3 5 100,0
Разом 12 2 16,7 10 83,3 10 100,0
Всього ч 75,3 562 74,6 191 25,4 73 38,2 43 38,2 43 17,8 41 21,5
ж 462 54 11,7 408 88,3 85 20,8 125 30,6 119 29,2 79 19,4
£ 1215 616 50,7 599 49,3 158 26,4 168 28,0 153 25,6 120 20,0
Приштка: кшьюсть дерев за окремими ступенями ураження омелою взято вщ за-гально! кшькост пошкоджених особин.
Неушкодженiсть дерев P. pyramidalis, очевидно, спричинена тим, що птахам, яю розповсюджують омелу, досить незручно сiдати на гiлки, що розта-шованi вертикально. Це ж значною мiрою вiдноситься i до P. bolleana. У P. alba, P. tremula, P. balsamifera i P. laurifolia низький стушнь заселення дерев нашвпаразитом, на нашу думку, що збтаеться з висновками деяких iнших дослщ-
Науковий вкппк II.ЛТ У Украши. - 2013. - Вип. 23.12
ник1в, викликаний тим, що щ топол1 видаляють фггонциди, яю в1длякують пер-натих. Чорна та дельтовидна топол1 з розлогою кроною 1 розгалуженою системою плок р1зних порядк1в е найбшьш привабливими для птах1в, а отже, 1 для появи на 1хшх деревах омели.
У 2001 р. ми закладали дослщи з вивчення ефективноста обр1зування дерев топол1 для знищення на них "кушдв" омели. При першому способ^ який зас-тосовували на деревах з низьким та середшм ступенем заселення, було зад1яно 29 зрших дерев 5 вид1в тополь у трьох типах лкорослинних умов (табл. 3).
Табл. 3. Динамта появи омели тсля видалення ii "кущiв " на деревах деяких видт тополi в зелених насадженнях м. БЬла Церква
Bík дерев у 2000 р., pOKiB Кшьюсть Кшьюсть дерев (шт. / Стушнь ураження* за роками
ТЛУ o6pÍ3aHrn 2002 2003 2008 2010 2012
HaBecHi 2001 р. дерев, шт. без оме-ли з омелою без оме-ли з омелою без оме-ли з омелою без оме-ли з омелою без оме-ли з омелою
P. nigra
D, 43-47 4 1 3/н - 4/н - 4/с - 4/с - 4/с
D3 48-52 7 1 6/н - 7/н - 7/с - 7/с - 7/с
D4 38-42 5 - 5/н - 5/н - 5/с - 5/с - 5/с
Разом 16 2 14 - 16 - 16 - 16 - 16
P. tremula
D3 48-52 3 3 - 3 - 3 - 3 - 2 1/н
P. bolleana
d2 48-52 4 4 - 4 - 3 1/н 2 2/н 1 3/н
P. alba
D3 43-47 1 1 - 1 - 1 - - 1/н - 1/н
D4 38-42 1 1 - 1 - 1 - - 1/н - 1/н
Разом 2 2 - 2 - 2 - - 2 - 2
P. deltoides
D3 48-52 4 - 4/н - 4/н - 4/с - 4/с - 4/с
Всього 29 11 18 9 20 8 21 5 24 3 26
*При)штка: стушнь ураження дерев омелою: н - низький, с - середнш.
Як видно з наведених даних, пiсля o6pÍ3yBaHM "кущiв" омели разом Í3 частинами плок у P. tremula, лише у 2012 р. на частиш дерев виросли поодино-kí новi "кyщi" нашвпаразита. У P. alba вони з'явилися у 2010 р., а у P. bolleana -у 2008 р. 1з 16 дерев P. nigra, на яких весною 2001 р. видаляли "кушд" Viscum album, уже наступного року тальки 2 екземпляри залишилися неушкодженими. Протягом 2003 р. омела заселила вс дерева цього виду, а вже у 2008 р. стушнь 1х пошкодження iз мшшального став середнiм. У P. deltoides вже у 2002 р. вс 4 дерева мали низький стушнь заселення омелою, а шзшше (шсля 2008 р.) - середнш. Тип лiсорослинних умов не вплинув на ураження тополь Viscum album шсля проведення цього заходу.
Другий спосiб боротьби з омелою (при високому та дуже високому сту-пенi пошкодження дерев) передбачав обрiзyвaння всieí крони i верхньо! части-ни стовбура. Окремi автори негативно ощнюють такий зaхiд через зниження фь зiологiчних процесiв i навиь iмовiрнiсть змiни стaтi чоловiчих (безпухових) де-
рев тополi на жiночi (nyxoBi) [9-11]. 1нша частина дослiдникiв вважають таке o6pi3yBaHHH ефективним [12-14]. Враховуючи те, що Viscum album найбшьше пошкоджуе у м. Бша Церква чорну тополю (P. nigra), тому ми i вибрали цей вид об'ектом до^джень (табл. 4).
Табл. 4. Вплив обрЬування дерев P. nigra на появу на них омели 61ло1
ТЛУ BiK, pOKiB 06pi3yBama крон (0), Heo6pi3aHi крони (н/о) т чи вiдсyтнiсть (-) омели на деревах за а наявшсть (+) роками
2000 2001 2008 2009 2010 2011 2012
d2 32-42 н/о 10 + 0 10 - н/о 10 - н/о 10 - н/о 9 1 + н/о 2-8+ - 0 10 -
D3 43-47 н/о 7 + о 7 - н/о 6 1 + н/о 1 5 + о 7 - н/о 7 - н/о 7 -
D4 48-52 н/о 8 + о 8 - н/о 8 - н/о 8 - н/о 2 6 + о 8 - н/о 8 -
Отже, тсля першого обрiзyвання у 2001 р., у свiжiй дiбровi (D2) у 2010 р. i3 10 особин на однiй з'явилися "кyщi" омели, а у 2011 р. вони заселили вже 8 дерев, тому у 2012 р. на цих екземплярах провели повторне обрiзyвання. В умовах волого! дiброви у 2008 р. i3 шести дослвджуваних дерев на одному з'явилися "кушд" Viscum album, а у 2009 р. вони були уже на п'яти деревах, тому в 2010 р. цей прийом повторили i до кшця 2012 р. омела тут не з'явилась. В умовах сиро! даброви омела була вдаутня до 2009 р. У 2010 р. вона пошкодила 6 дерев i3 8, тому наступного року на них було проведене повторне обрiзyван-ня. Таким чином, застосування другого способу дае позитивний результат про-тягом 8-12 ротв. Впливу лiсорослинних умов на дослвджуваш показники не ви-явлено, але вiдростання крон пiсля !х видалення вiдбyваеться iнтенсивнiше у бшьш вологих умовах (табл. 5).
Табл. 5. Висота дерев P. nigra тсля ix обргзування
ТЛУ BiK, роюв PiK застосування обрiзyвання (+/-) та висота дерев (м)
2000 2001 2008 2009 2010 2011 2012
d2 38-42 23,025,5 + 10,511,0 22,023,0 23,524,5 25,026,5 26,528,0 + 10,711,7
D3 43-47 24,026,5 + 10,310,8 22,523,5 24,525,5 + 10,610,9 12,513,5 14,515,5
D4 48-52 25,027,5 + 10,711,2 23,524,5 25,526,5 27,528,5 + 10,811,4 12,713,7
Так, в умовах свiжоí дiброви шсля першого обрiзyвання (рис. 2 а), висота особин P. nigra у 2008 р. становила 22,0-23,0 м (рис. 2 б), у D 3 - 22,5-23,5 м i в D 4 - 23,5-24,5 м, а у 2009 р. дерева досягли висоти, яку вони мали на час !х зрiзання (23,5-26,5 м). Шсля повторения такого прийому (2010-2012 рр.) ш^ч-ний ириркт тополь за висотою становив 1,9-2,3 м.
Рис. 2. Дерева Р. nigra з обрiзаною кроною i верхньою частиною стовбура:
а) у piK o6pi3yeanuH (2001 р.); б) через 8ротв (2008 р.)
Позитивними моментами тд час проведення другого способу боротьби з омелою е також те, що жiночi екземпляри на 4-6 роюв перестають плодоносити (утворювати пух), вiдбуваеться омолодження дерев [8] i пiдвишуеться ix стiйкiсть до буревпв.
Висновки. 1з 1215 дерев дев'яти видiв тополi, що зростали у м. Б1ла Цер-ква станом на 2012 р., половина була заселена омелою бшою, при цьому не ви-явлено впливу лiсорослинниx умов i статi дерев на ix уражешсть. На особи-нах P. pyramidalis омела практично вщсутня, P. alba, P. tremula, P. bolleana, P. laurifolia, P. balsamifera i P. simonii var. pendula характеризуются низьким сту-пенем ураження, а у P. nigra та P.deltoides наявш вс 4 ступеш ураження, зокре-ма найвищ^
На деревах iз низьким ступенем заселення ефективним заходом боротьби з омелою виявилося обрiзування ii мкушiвм разом iз частиною гшок, що за-безпечило вiдсутнiсть натвпаразита протягом 8-12 рокiв. При високому i дуже високому ступенях пошкодження дерев P. nigra схожий результат забезпечуе повне обрiзування крони та верхньо'1 частини стовбура. Обрiзанi дерева вщнов-люють сво' розмiри на 9-10-й роки, а у жшочих екземплярiв протягом 4-6 рокiв пух не утворюеться.
В умовах мюта Бiла Церква для озеленення доц1льно добирати види тополь, яю не уражуються (P. pyramidalis) або слабо уражуються омелою бшою (P. alba, P. tremula, P. bolleana, P. laurifolia, P. balsamifera). При цьому краще використовувати чоловiчi клони, яю не утворюють пуху.
Лггература
1. Комаров В.Л. Флора СССР / В.Л. Комаров. - М.-Л. : Изд-во АН СССР, 1936. - Т. V. - С. 216-242.
2. Соколов С.Я. Деревья и кустарники СССР / С.Я. Соколов, Н.В. Шипчинский, А.В. Ярмоленко. - М.-Л. : Изд-во АН СССР, 1951. - Т. II. - С. 174-217.
3. Виноградов Ш. Заметки об омеле / Ш. Виноградов, П. Никитин // Труды Ботанического сада Юрьевского ун-та. - 1912. - Т. Х. - С. 45.
4. Кохно М.А. До бюлогй омели / М.А. Кохно. - К. : Вид-во АН УРСР, 1960. - С. 32.
5. Таран Н.Ю. Фiзiологiчне обгрунтування метсдав профшактики розповсюдження та бо-ротьби з омелою бшою у лiсопаркових насадженнях / Н.Ю. Таран, Л.М. Бацманова, А.О. Ме-лешко, В.З. Улинець, О.В. Лукаш. - К. : Вид-во "Ленвгг", 2007. - 8 с.
6. Кузнецов С.1. Сучасний стан та шляхи оптишзацп зелених насаджень в Киeвi / С.1. Кузнецов, Ф.М. Левон, Ю.А. Клименко, В.Ф. Пилипчук, М.1. Шумик // 1нтродукщя i зелене будш-ництво. - Бiла Церква, 2000. - С. 90-104.
7. Шлапак В.П. Особливост визначення ступеня пошкодження Viscum album деревних насаджень в юторичнш частинi дендропарку "Софнвка" / В.П. Шлапак, Г.1. Музика, В.Ф. Собчен-ко, В.А. Вiтенко, Л.1. Марно, О.П. Пасiчний // Науковий вiсник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львш : РВВ НЛТУ Украши. - 2010. - Вип. 20.7. - С. 8-14.
8. Василенко 1.Д. Пуховi та безпужга тополi на територи мiста Бша Церква / 1.Д. Василенко, Л.М. Фшпова, Я. Д. Фучило // Науковий вiсник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львш : РВВ НЛТУ Украши. - 2013. - Вип. 23.2. - С. 40-45.
9. Казанцева М.Н. Экологические последствия радикальной обрезки кроны тополя бальзамического (P. balsamifera) в городских насаждениях Тюмени / М.Н. Казанцева, А.А. Соловьева // Вестник экологии, лесоведения и ландшафтоведения. - Новосибирск : Изд-во Ин-та проблем освоения Севера СО РАН. - 2009. - № 9. - С. 128-135.
10. Старова Н. Не обрезайте кроны тополей! / Н. Старова // Наука и жизнь. - 1969. - № 9. -С. 142-144.
11. Искрин В.И. Диалектика полов / В.И. Искрин. - Изд. 2-ое, [перераб. и доп.]. - СПб., 2003. - С. 125-132.
12. Федорова А.И. Древесные растения города Воронежа (биоразнообразие и устойчивость) / А.И. Федорова, М.А. Михеева // Научные труды ВГУ : сб. научн. тр. - Воронеж : Изд-во ВГУ, 2008. - С. 47-64.
13. Козачок Д.В. Еколопчш проблеми студентського мютечка та шляхи !х виршення / Д.В. Козачок, А.1. Панасенко // Охорона навколишнього середовища та ращональне використан-ня природних ресурсов : матер. ХХ Всеукр. наук. конф. - Донецьк, 2010. - С. 51-52.
14. Методическое пособие по определению видов обрезки крон деревьев и кустарников и требований к производству данного вида работ. - М. : Изд-во Департамента природопользования и охраны окружающей среды, 2006. - 45 с.
Василенко И.Д., Филиппова Л.Н., Фучило Я.Д. Борьба с омелой на деревьях тополей в зеленой зоне г. Белая Церковь
Исследованы степень поражения деревьев тополя в зеленых насаждениях г. Белая Церковь омелой белой и способы борьбы с ней. На деревьях с низкой степенью заселения эффективным мероприятием борьбы с омелой оказалась обрезка ее "кустов" вместе с частью веток, что обеспечило отсутствие полупаразита в течение 8-12 лет. При высоком и очень высоком степенях повреждения деревьев похожий результат обеспечивает полное срезание кроны и части ствола.
Ключевые слова: тополь, омела белая, борьба, обрезывание веток.
Vasylenko I.D., Filipova L.M., Fuchylo Ya.D. A fight is against mistletoe on trees of poplar in green zone of Bila Tserkva city
The degree of defeat of trees of poplar is investigational in green plantations Bila Tserkva city by a mistletoe white and methods of fight against her. On trees with the subzero degree of settling the effective event of fight against a mistletoe, trimming of her "bushes" appeared together with part of branches, that provided absence of semiparasite during 8-12 years. At high and very high degrees of damage of trees an alike result provides the complete trimming of crown and part of barrel.
Keywords: poplar, white mistletoe, defeat of trees, trimming of branches.
