Вторинне співвідношення статі у гібридних комбінаціях тополь та її прогнозування у насінні та сіянцях Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

Осуществлен анализ лесоводственно-таксационных особенностей и динамики доли главной породы в составе буковых древостоев на территории Гослесфонда в Украинских Карпатах. Исследованы особенности зависимости лесоводственно-так-сационных показателей древостоев с различной долей главной породы в их составе от групп высот над уровнем моря и экспозиции склона. Определены лучшие условия роста для таких древостоев с учетом орографических особенностей рельефа. Проанализированы особенности возрастной динамики доли главной породы от экспозиции и высоты над уровнем моря.

Hrynyk H.H. Forestry and assessment features and dynamics of composition of mountain beech forests stands in Ukrainian Carpathians

The analysis of forestry and assessments features and dynamics of part of main breed in composition of beech forests stands on territory of State Forest Found in Ukrainian Carpathians. The features of dependence forestry and assessment indexes of beech forests stands are investigational with the different particle of main breed in their composition for the groups of heights above a sea and display level. The best terms of growth are set for such forests stands taking into account the orographic features of relief. The features of age-old dynamics of part main breed are analysed from a display and height of heights above a sea.

УДК 582.623:631.[527.5+53.01/.03]:575.18 Доц. 1.Д. Василенко,

канд. с.-г. наук; доц. Л.М. Фттова, канд. с.-г. наук -Бтоцеркшський нащональний аграрний университет

ВТОРИННЕ СП1ВВ1ДНОШЕННЯ СТАТ1 У Г1БРИДНИХ КОМБ1НАЦ1ЯХ ТОПОЛЬ ТА II ПРОГНОЗУВАННЯ У НАС1НН1 ТА С1ЯНЦЯХ

Наведено матерiали щодо диморфiзму насшня i вторинного сшввщношення ста-tí у пбридних комбшащях тополь. Встановлено фенолопчш та морфолопчш вщмш-ност мiж пбридними шянцями рiзноl прогнозовано!' стал. Морфолопчш вщмшност прогнозованих рiзностатевих иянщв тдтверджуються !х цвтнням у зршому вiцi.

Ключовг слова: топол^ гiбрид, комбiнацiя, стать, прогнозування.

Актуальшсть. Сшввщношенню статей у тополь та шших дводомних видíв присвячено багато публжацш. Щодо вторинного сшввщношення стал, можна вести мову лише тод^ коли встановлено статевий диморфíзм у насш-ш. Ц питання дослщжують окремí науковщ, котрí виявили певну рíзницю за кольором, формою i розмíрами насшня у дводомних рослин [1-5]. Вони вис-ловили гшотезу про те, що неоднакове забарвлення насшня пов'язане зí стат-тю, зумовленою наявнютю шгменпв (каротинодав, каротишв, антощашв).

Методика дослщжень. Експерименти з визначення диморфíзму насшня у пбридних комбшацш тополь проводили з 1969-1970 по 2010 рр. у Кременчуцькому лíсгоспзазí за сприяння професора, доктора бюлопчних наук Н.В. Старово! [6]. Насшня збирали на деревах riбридíв, отриманих у попе-редш роки. У насадженнях таю пбридш комбшацп розмщеш компактно, з наявнютю плодоносних дерев чоловíчоl та жшочо! стать Дослщжували таю комбшацп, як P. tremula х P. alba, P. tremula х P. Bolleana, P. alba x P. tremula (шдрщ Leuce), P. deltoides x P. pyramidalis, P. deltoides x P. niqra, P. pyramidalis x P. niqra, P. niqra x P. pyramidalis (шдрщ Eupopulus).

Колiр насшня гiбридних тополь визначали за допомогою бшокулярно! лупи. У роздiленому на двi фракцп насiннi (по прогнозованш чоловiчiй i жь ночiй стаи) за допомогою окулярмiкрометра вимiрювали його параметри -довжину, ширину, а також вираховували коефiцieнт форми (вщношення дов-жини до ширини). Встановлення диморфiзму насiння дозволило вирахувати вторинне стввщношення статi у родi Populus L., враховуючи !хш гiбриднi комбшацп (вiдбирали по 670-1480 шт. насшин кожно1 фракцп).

Роздiлене на фракцп насiння виивали, з насiння вирощували проростки та однорiчнi шянщ. У сiянцiв визначали розмiри листюв мiлiметровою ль ншкою, спостерiгали за морфолопчними i фенологiчними ознаками. Фактич-ну стать дерев у семи пбридних комбiнацiй тополь визначали тд час цвтн-ня, по кыткам та суцвiттям: у чоловiчих суцвптях квiтки з тичинками мали рожево-жовтий колiр, жiночi квiтки з маточками - зелене забарвлення.

Дiаметр стовбура дерев вимiрювали лiсовою мiрною вилкою, висоту -висотомiром.

Результати дослвджень. Нашi спостереження показали, що одна час-тина насшня мала рожевий колiр чи вщтшок, iнша - жовто-зелений або жов-тий. Насшня бшьш яскравого та темнiшого забарвлення (напевне, з високим вмiстом антощану) вiдносили до прогнозовано1 чоловiчоl стап, свiтлiшого (зi значною кiлькiстю каротинодав i каротину) - до жшочо! [7]. Насiння першо1 фракцп, вщнесене до чоловiчоl статi, було темно-рожеве (P. tremula х P. Bolleana, P. alba х P. tremula), свило-рожеве або жовто-рожеве (P. deltoides х P. pyramidalis, P. deltoides х P. niqra, P. pyramidalis х P. niqra, P. niqra х P. pyramidalis). До друго! фракцп (жшочо! стап) вщносили насiння жовто-зеленого (P. niqra х P. pyramidalis, P. deltoides х P. niqra, P. tremula х P. alba), темно-жовто-го (P. tremula х P. Bolleana, P. alba х P. tremula), свило-жовтого (P. deltoides х P. pyramidalis, P. pyramidalis х P. niqra) кольору.

Неозброеним оком задовшьно розрiзнялося за забарвленням насшня у пбридних комбшащях P. tremula х P. Bolleana, P. tremula х P. alba. В ушх ш-ших комбшащях насшня нормально розрiзнялося за кольором при 8-разово-му збiльшеннi у бiнокулярну лупу. Результати дослщжень щодо вторинного спiввiдношення стат по диморфiзму насiння наведено у табл. 1.

Табл. 1. Вторинне спiввiдношення спиши у гiбридних комбiнацiях тополь

Шдрщ

Пбридт комбшацп

Кшьюсть насiння прогнозовано! статi

Стввщношення Ч:Ж

P. tremula 90 х P. alba30

1110

902

1,23

Leuce

P. tremula 51 х P. Bolleana 60

1478

1057

1,43

P. alba 30 х P. tremula 9 а

1431

908

1,58

P. deltoids 68 х P. pyramidalis 69

1378

1044

1,33

Eupopulus

P. deltoides 48 х P. niqra 56

1185

943

1,26

P. pyramidalis 20 х P. niqra 44

1260

889

1,42

P. niqra 56 а х P. pyramidalis 69

1009

672

1,50

Таким чином, у пiдродi Leuce стввщношення прогнозовано! чоловь чо! стап до жшочо! становило 1,23: 1 (P. tremula х P. alba) до 1,58:1 (P. alba х

1

1

1

1

1

1

1

P. tremula) i3 амплiтудою 35 %, тобто перевага чоловiчоl CTaTi над жшочою icTOTHa. У пiдродi Eupopulus вторинне сшввщношення CTaTi становило вiд 1,26:1 (P. deltoides х P. niqra) до 1,50:1 (P. niqra х P. pyramidalis). Амплiтудa даного показника у цьому пiдродi менша - 24 % [8]. Вщмшностей щодо вто-ринного спiввiдношення стaтi у пбридних комбiнaцiях тополь залежно вщ систематичного положення (шдроду) не виявлено. У вих комбiнaцiях перева-жали чоловiчi особини над жiночими - на 26-58 %.

Дaнi щодо порiвняльноl характеристики вторинного спiввiдношення стат у природних видiв i пбридних комбшащях тополь наведено у табл. 2. За результатами наших дослщжень, у природних видiв тополь амплпуда вторинного спiввiдношення стaтi становила 46 %, тодi як у пбридних комбшащях вона сягала 35 %, тобто була меншою на 11 %.

Табл. 2. Порiвняльна характеристика вторинного сniввiдношення cmami у природних eudie та гiöpudHux комбшацш тополь

Шдрвд Пбридш комбшацп Стввдаошення Ч:Ж

Природш види Пбридш комбшацп Рiзниця

Leuce P. tremula 1,63:1

P.alba 1,23:1

P. tremula 9 х P. alba30 1,23:1 -0,40

P. tremula 51 х P. Bolleana 60 1,43:1 -0,20

P. alba 30 х P. tremula 9 а 1,58:1 +0,35

Eupopulus P. deltoidеs 1,28:1

P. niqra 1,69:1

P. pyramidalis 1,64:1

P. deltoidеs 68 х P. pyramidalis 69 1,33:1 +0,05

P. deltoides 48 х P. niqra 56 1,26:1 -0,02

P. pyramidalis 20 х P. niqra 44 1,42:1 -0,22

P. niqra 56 а х P. pyramidalis 69 1,50:1 -0,19

Примака: У пбридних комбшащях за контроль взято материнськ види.

Порiвняння такого сшввщношення у пбридних комбшацш з природ-ними видами у пiдродi Ьеиее показало, що у двох комбшащях воно нижче на 20-40 %, а у третьо! - бшьше на 35 %. У пiдродi Eupopulus в однiei комбiнацii перевага над материнським видом незначна (5 %), проте iншi три комбшацп поступаються природним видам на 2-22 %. Як пiдсумок, щодо вторинного сшввщношення у гiбридних комбiнацiях тополь можна стверджувати, чоло-вiча стать дом^е над жiночою (на 23-58 %), а порiвняно з природними видами, така перевага, зазвичай, менша. У роздшеному на двi фракцп насiннi (за прогнозованою чоловiчою i жiночою статтю) за допомогою окуляр мiкромет-ра визначали його параметри (табл. 3).

За результатами наших дослщжень, не виявлено певноi залежноеп чи тенденцii у насiння рiзних фракцiй за довжиною та шириною. Коефщент форми виявився показником, характерним для насшня певноi фракцii та систематичного положення пбридних комбшацш. Зокрема, у насшш прогнозо-ваноi чоловiчоi статi у пiдродi Ьеиее (три комбшацп) коефщент форми ви-щий (1,615-1,905), нiж у жiночоi статi (1,528-1,798). У пiдродi Еирори!ш

спостерiгалася протилежна залежшсть, тобто коефiцieнт форми насшня Bipo-пдно1 чoлoвiчol стат (чотири комбшацп) нижчий (2,192-2,362) пopiвнянo 3Í жiнoчoю, де bíh бiльший i становив 2,203-2,589.

Табл. 3. Диморфйм насшня у г1бридних комбтацш тополь

Пд-Р1Д Пбридт комбшацп Прог-нозова-на стать Рoзмipи насшня

довжина | ширина Коефщент форми

мм M±m n t

Leuce P. tremula 9 х P. alba30 ч 1,68 0,97 1,732™,°" 0,3

ж 1,59 0,94 1,691±u,üü9 0,5 2,0

P. tremula 51 х P. Bolleana 60 ч 1,05 0,65 1,615±u,uu8 0,5

ж 1,10 0,72 1,528±УШ 0,9 5,7

P. alba 30 х P. tremula 9 а ч 1,41 0,74 1,905±1)ДШ 0,6

ж 1,51 0,84 1 798±ü,ü10 0,9 5,4

гл =¡ О & W P. deltoides 68 х P. pyrami-dalis 69 ч 2,74 1,25 2 rn^012 0,7

ж 2,82 1,28 2,203±ü,üü3 0,1 2,1

P. deltoides 48 х P. niqra 56 ч 3,00 1,27 2,362±ü,ü18 0,8

ж 2,90 1,12 2,589±ü,ü11 0,4 10,8

P. pyramidalis 20 х P. niqra 44 ч 2,47 1,10 2 245±ü,üü0 0,3

ж 2,42 1,06 2,283±ü,ü13 0,2 5,7

P. niqra 56 а х P. pyramidalis 69 ч 2,60 1,18 2,203±ü,ü11 0,5

ж 2,68 1,14 2,351±ü,ü14 0,6 8,3

Примаки: М - середньоарифметична величина; m - помилка середньоарифме-тично! величини; n - T04HiCTb дослщу; t - достовiрнiсть рiзницi.

Про достов1ршсть отриманих результата свщчить висока точнють дослщу n<3 (0,1-0,9). Достов1рнють р1зниц1 становила t>3 (5,4-10,8), за винят -ком двох випадюв, де вона дор1внюе 2,0-2,1. У однор1чних оянщв спостерь гали за фенолопчними i морфолопчними ознаками з метою виявити вщмш-ност мiж особинами прогнозовано! чоловiчоl та жшочо! статi. Так, у особин жшочо! статi листки були бшьш розсiченими, з глибшими лопатями, товщи-на листково! пластинки менша. Так, у двох пбридних комбiнацiй тдроду Leuce опушення листкiв густiше, шж у чоловiчих.

Спостереження за молодими пбридними рослинами показали, що у жшочо! стат листя найчастiше розпускаеться на кiлька днiв ранiше вщ чоло-вiчих особин. Аналогiчна тенденщя спостерiгалася щодо пожовтiння та опа-дання листя, закладання ростових бруньок. Зауважимо, що таю вщмшност характерш i плодоносним деревам. Прогнозування стат у сiянцiв гiбридних комбiнацiй тополь за допомогою бiохiмiчних реакцiй О.О. Кулика, В.В. Некрасова i В.1. Остапенка пiдтвердило !! вiрогiднiсть на 88-94 % [9,10].

Результати вимiрювань параметрiв листкiв вiрогiдних рiзностатевих гiбридних сiянцiв наведено у табл. 4. У пбридних комбшащях тдроду Leuce (P. tremula х P. alba, P. tremula x P. Bolleana, P. alba x P. tremula) коефiцieнт форми листково! пластинки бшьший у сiянцях прогнозовано! чоловiчоl статi (1,227-1,369). У жшочо! стат вiн менший, становив 1,031-1,107. У пiдродi Eupopulus коефiцieнт форми листково! пластинки вищий у вiрогiдних жшо-чих гiбридних сiянцiв (1,133-1,242), шж у чоловiчих (1,004-1,095). Значить, листки у перших iз них видовжеш, в других - широкi [11].

Точшсть дослщу висока, що доведено статистично (п=0,2-0,8, тобто <3). Достовiрнiсть рiзницi t перебувае в межах 7,1-27,6 (>3), що пiдтверджуe достовiрнiсть та надшнють цього показника.

Табл. 4. Po3Mipu листки! у с'пшц'ш гiбридних комбтащй тополь

Шдрвд Гiбриднi комбшаци Прогно-зована стать Розмiри листшв

довжина ширина коефщент форми

см M±m П t

Leuce P. tremula 9 х P. alba30 ч 6,01 4,73 1 271±и,ии° 0,5

ж 8,85 8,02 1,103±1ЩЙ 0,4 21,5

P. tremula 51 х P. Bolleana 60 ч 7,90 6,44 1 227±",ии4 0,3

ж 8,07 7,29 1,107±1ЩЙ 0,5 18,7

P. alba 30 х P. tremula 9 а ч 7,36 5,40 1,369±и,ии9 0,7

ж 6,05 5,87 1,031±ид)и8 0,8 27,6

Eupopulus P. deltoidеs 68 х P. pyramidalis 69 ч 6,60 6,32 1 044±0,007 0,7

ж 7,22 6,15 1 174±«,и«' 0,6 13,1

P. deltoides 48 х P. niqra 56 ч 7,37 7,34 1,004±и,иио 0,6

ж 6,27 5,42 1 157±и,иу8 0,7 15,3

ч 7,38 6,74 1,095±и,ии5 0,5

ж 6,31 5,57 1,133±0,ии2 0,3 7,1

P. niqra 56 а х P. pyramidalis 69 ч 5,66 5,54 1 022±и,ии 7 0,8

ж 4,82 3,88 1 242±и,ии8 0,6 20,7

Коефщенти форми листково! пластинки у пбридних сiянцiв вiроriд-но! статi мають таку ж тенденщю, як i в плодоносних дерев [12]. Вирощеш i3 роздiленого на фракцп насiння (по диморфiзму) шянщ були висадженi на те-риторп Кременчуцького лiсгоспзагу. По однiй i3 таких дiлянок (2010 р., кв. 47 Кобеляцького люництва) наведено дат у табл. 5.

Табл. 5. Ктьтсть особин гiбридних комбтацш тополь, вирощених _ii дiагностованого настня та аянщв_

Пбридт комбшаци Чоловiча стать Жшоча стать

сшнщ (1970 р.) дерева (2010 р.) аянщ (1970 р.) дерева (2010 р.)

всього в т.ч. всього в т.ч.

(+) (-) (+) (-)

P. tremula 90 х P. alba30 78 33 31 2 92 40 37 3

P. tremula 51 х P. Bolleana 60 82 37 35 2 90 39 37 2

P. alba 30 х P. tremula 9 а 84 34 31 3 96 41 38 3

P. deltoids 68 х P. pyramidalis 69 73 30 27 3 69 33 31 2

P. deltoides 48 х P. niqra 56 83 37 34 3 84 35 33 2

P. pyramidalis 20 х P. niqra 44 81 35 30 3 85 32 29 3

P. niqra 56 а х P. pyramidalis 69 79 36 33 3 82 33 29 4

Всього 560 237 220 17 598 253 234 19

Так, i3 1058 висаджених шянщв пбридних комбшацш тополь, де вiро-гiднi стат представленi порiвну, у 2010 р. збереглося 490 дерев. 1з них прог-нозованих чоловiчих особин 237, жшочих - 253. Фактично перших нарахову-валося 220, других - 234, тобто кожно! статi по 92-93 %% вщ збережених плодоносних дерев. Порiвняно з природними видами тополь, де тдтвердження

дiагностики стат становить 94-100 %, у пбридних комбшащях цей показник на 2-7 % нижче, що спричинено, на нашу думку, впливом пбридизацп.

Зазначимо, що фактичну стать дерев у семи пбридних комбшацш тополь визначали тд час цвтння, за квитками та суцвiттями.

Отже, рання дiагностика статi у гiбридних комбшацш тополь мае на-укове та практичне значення. Це надае змогу отримати у розсадниках шянщ чоловiчоl статi, а потiм i дерева (безпухов^ декоративнi) для садово-паркового господарства.

Висновки:

1. Щодо вторинного спiввiдношення стат у семи гiбридних комбiнацiй тополь перевагу мае чоловiча стать над жшочою - на 26-58 %.

2. Встановлено фенологiчнi i морфологiчнi вiдмiнностi мiж гiбридними м-янцями рiзноl прогнозовано! статi.

3. У зршому вiцi у пбридних комбшащях тополь рання дiагностика стат пiдтверджуеться на 92-93 %.

Л1тература

1. Бессчетнов П.П. Тополь (культура и селекция) / П.П. Бессчетнов. - Алма-Ата, 1969. -

204 с.

2. Джапаридзе Л.И. Пол у растений / Л.И. Джапаридзе. - Тбилиси, 1965. - Ч. II. - 376 с.

3. Иванников С.П. Селекция, испытание и разведение сортовых тополей // Тезисы докладов совещания по лесн. генет., селекц. и семенов. - Петрозаводск, 1967. - С. 72-74.

4. Лебедев С.И. Физиологическая роль каротина в растении / С.И. Лебедев. - К., 1953. -

169 с.

5. Савинов Б.Г. Каротин и получение его препаратов / Б.Г. Савинов. - К. : Изд-во АН УССР, 1948. - 184 с.

6. Старова Н.В. Гибридизация в роде Populus / Н.В. Старова // Тезисы докладов совещания по лесн. генет., селекц. и семенов. - Петрозаводск, 1967. - С. 97-98.

7. Василенко И.Д. Диморфизм семян и вторичное соотношение пола у тополей / И.Д. Василенко // Лесоводство и агролесомелиорация : респ. межвед. темат. науч. сб. - К. : Изд-во "Урожай". - 1970. - Вып. 23. - С. 77-79.

8. Василенко 1.Д. Вторинне сшввщношення стал у тополь та !! прогнозування в насшш i аянцях / 1.Д. Василенко // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2007. - Вип. 17.4. - С. 26-31.

9. Василенко И.Д. Диагностирование пола у сеянцев тополей с помощью биохимических реакций / И.Д. Василенко // Лесной журнал : Известия ВУЗов России. - Архангельск : Изд-во АЛТИ. - 1972. - № 1. - С. 141-142.

10. Василенко 1.Д. Прогнозування стал у аянщв тополь за допомогою бiохiмiчних реак-цщ / 1.Д. Василенко // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2007. - Вип. 17.3. - С. 35-39.

11. Василенко И.Д. К вопросу диагностирования пола у сеянцев тополей / И.Д. Василенко // Материалы V конф. молод. ученых Украины и Молдавии. - К. : Вид-во "Наук. думка". -1970. - С. 18-19.

12. Старова Н.В. Сексуализация тополей / Н.В. Старова, Е.А. Еременко // Бюллетень Главного ботанического сада. - М. : Изд-во "Наука", 1970. - Вып. 75. - С. 36-38.

Василенко И.Д., Филиппова Л.Н. Вторичное соотношение пола в гибридных комбинациях тополей и его прогнозирование в семенах и сеянцах

Поданы материалы по диморфизму семян и вторичному соотношению пола в гибридных комбинациях тополей. Установлены фенологические и морфологические отличия между гибридными сеянцами различного прогнозируемого пола. Морфологические отличия прогнозированных разнополых сеянцев подтверждаются их цветением в зрелом возрасте.

Ключевые слова: тополя, гибрид, комбинация, пол, прогнозирование.

Vasylenko I.D., Filipova L.N. Secondary sex correlation in hybride combinations of poplars and its prognosing in seeds and seedlings

The paper deals with seed dimorphism and secondary correlation of sex in hybrid combinations of poplars. It phonological and morphological differences between the hybrid seedlings of different predicted sex. Morphological differences of prognosed seedlings of different sex are proved with their blossoming at mature age.

Keywords: poplars, hybrid, combination, sex, prognosing.

УДК 712.[41+24] Acnip. К.В. Мирончук - НЛТУ Украти, м. Львв

ОСОБЛИВОСТ1 СТРУКТУРИ, БУДОВИ ТА ЯК1СНОГО СТАНУ ЖИВОПЛОТ1В НАСЕЛЕНИХ ПУНКТ1В БУКОВИНИ

У населених пунктах Вижницького, Глибоцького, Заставшвського, Юцмансь-кого та Сторожинецького райошв Чершвецько! обласп на об'ектах pi3Horo призна-чення та користування проведено швентаризащю 100 живопло^в. Проанатзовано !х структуру (вж, видовий склад, протяжнють, ширину, висоту, будову тощо), способи формування та оцшено якюний стан. Здшснено !х класифiкацiю та запропоновано низку першочергових рекомендацiй для покращення стану живоплотiв.

Ключовi слова: живоплоти, видовий склад, формування, якюний стан, декора-тивнють.

Живоплоти е одним 1з важливих компоненпв озеленення територш населених мюць. 1х широко застосовують у садах i парках, на територ1ях культурно-побутових закладiв, вздовж залiзничних i автомобiльних дорiг i тлн. Живi огорожi органiзовують територiю, зайняту зеленими насадження-ми, пiдкреслюючи своерщшсть окремих 11 дiлянок i загальш принципи пла-нування [1]. О^м цього, вони виконують важливi саштарно-гтешчш, фгго-мелiоративнi та бiогеоценотичнi функцп [2]. Пiзнання особливостей 1х струк-тури та функцiонування надасть змогу розробити та застосувати еколого-обгрунтоваш та економiчно доцiльнi заходи з утримання живоплопв у мiстах та шших населених пунктах.

У ходi дослiджень живоплотiв Вижницького, Глибоцького, Заставшвського, Кщманського та Сторожинецького райошв було здшснено швентаризащю та облж 100 живоплопв на територп 71 населеного пункту, що належать до територш загального користування, обмеженого та спещального призначення. 1нвентаризащю виконували згiдно з вимогами 1нструкцп з тех-шчно! швентаризацп зелених насаджень у мiстах та селищах мюького типу Укра1ни 2001 р. [3]. Щд час виконання робгг у натурi проводили обрис об'екпв та позначення на картi-схемi Чершвецько! обласп всiх облiкованих живоплотiв (рис. 1).

Щд час обстеження аналiзували такi показники: порядковий номер живоплоту, порядковий номер фотофжсацп, дата дослщження, географiчний район, населений пункт, вулиця, будова насадження, видовий склад, протяжшсть, середня висота, дiаметр, ширина та вш живоплоту, споиб формування, кшькють саджанцiв на 10 м.п. та кшьюсть рядiв, плодоношення, тип профь лю, пошкодження та якюний стан.

1 Наук. кер1вник: доц. 1.В. Шукель, канд. с.-г. наук - НЛТУ Укра!ни, м. Льв1в