CC BY
14
ця рослиншсть зараз досягла выносного юпмаксового стану, хоча певш Д1лянки не зовс1м вщповщають цьому i потребують реконструкцм.
У парку "Зал1зна вода" зареестровано найстарниий на УкраУш екземпляр юнського каштана у вщ1 близько 150-200 ромв. Екземпляр цей з подвшним стов-буром. Окружшсть одного з стовбурт становить 3.5 м (д1аметр 1.11 м), ¡ншого -5.2 м (дтметр 1.66 м). Загальна висота 23-25 м, д1аметр крони 25 м.
Прекрасна каштанова алея у парку "Високий замок" закладена близько 1840 р., тобто до сьогодшшнього часу Уй нал1чуеться понад 150 poKie.
Поблизу Львова (м. Рудки) е Вишнянський радгосп-техшкум. На його те-pHTopi'i розкинувся парк ¡м. О. Фредра. ГПд'Узна алея до технжуму складаеться з б1лих i чорних тополь; деяким екземплярам натчуеться понад 150 роюв i вони мають досить велим розм1ри (табл. 3).
Табл. .?. Зам/ри старых дерев у парку ш. О. Фредра
Назва порщ Дшметр етовбура, м Висота, м Д1аметр крони, м
Тополя Gijia 1.85 28 28
Тополя чорна 2.28 30 30
Тополя чорна 2.15 35 32
Кр1м вище приведених даних про юльюсть дерев-довгожителт у льв1вських парках Ух е ще досить багато. Так, "Сквер на валах" прикрашають стар1 дерева, що вцшли шсля бур1 1890 р. 3 тих часш збереглося юлька кашташв, лип I клежв.
Осюльки у ц|й статп розглядаються старовинш парки Львова та облает^ за-лишаються обдгпеними увагою багато старовинних парюв УкраУни, не менш вщом1 своУми деревами-довгожителями. Тому слщ сказати, що стар! дерева у будь-якому парку е щнним компонентом 1 потребують особливоУ уваги 1 охорони. Встановлення у парку строгого режиму, регулювання кшькосгп виЫдувачт 1 заборона руху поза дорожньою 1 стежковою аткою може значно покращити стан насаджень \ попереди-ти Ух передчасну загибель. Стар1 дерева, пошкоджеш шкщниками та хворобами, не-обхщно л1кувати, а також л!квщовувати дупла та шип мехашчж пошкодження.
Л1тература
1. Каталог деревних рослин дендрарио Ботшпчиого саду Украшського державного л1со-техшчного ушверситегу/А.1.1вче11ко, Я.М.Шляхта-Льв1в: УкрДЛТУ, 1995.-31 с.
2. Кучерявий В.П. На зелених орбпах Львова. - Льв1в: Каменяр, 1972.
3. Рубцов Л.И. Долговечность декоративных деревьев и кустарников. - К.: нзд-во АН УССР, 1953.'
4. "УкраУнськин лк", № 3, 1993.
УДК 630*622+118 Доц. Ж/. Koniu, к.с.-г.и. - УкрДЛТУ
НАПРЯМКИ РЕГУЛЮВАННЯ BIKOBOI СТРУКТУРИ СМЕРЕКОВИХ Л1СОСТАН1В ЗАХ1ДНОГО РЕГЮНУ УКРА1НИ
Характеризуются смереков1 jiicn захщного periony Украши. Аналпуються причини морушення i'x bikoboi структури. Пропонуються заходи щодо розширення плопп i oimiMi-чацп BiKOBoi структури смерекових деревосташв.
32 Збфннк iiayKOBO-lexiiiHiuii праиь
L Kopiy - USUFWT
For the question of the optimization ages structure pine-tree forests in Western
region of Ukraine
Analysis of widen peculiarity pine-tree forests in that region We denote the most important enterions for increasing pine-trees area in Western region of Ukraine and optimization there ages structure. We gave many sizes for increasing it areas.
У перюд CKOttoM¡много становления tiarnoï держави особливо!' актуальности набувас проблема збереження i поступового вщтворення природних ресурс!в. Екстенсивш методи ведения сшьського господарства, надм1рна експлуатащя Л1с1в захщного репону УкраУни у друпй половин! XX ст. завдали велико!' шкоди ïï л!совим, водним, грунтовим i мжеральним ресурсам, сприяли суттевому norip-шенню еколопчноТ ситуацп. Розширюючи площу лю1в, шляхом залюення невг!дь, крутосхил1в, покинутих земель, реконструюючи низькопродуктивш i похщш де-ревостани можна забезпечити не тшьки шдвищення стшкосп i продуктивное™ Л1-cîb, розширення л1соресурсного потенщалу Украши, а й суттево покращити ïï еколопчний стан.
Сприятлив! Грунтово-кл!матичш умови perioHy зумовили поширення тут понад 20 вшив листяних i шпилькових порщ, 10 з яких виступають головними л!соутворюючими деревними породами. Найб!льш поширеними у perioHi е так! деревш породи, як сосна звичайна, смерека, бук, дуб, ялиця, граб, в^ьха чорна, береза, ясен, модрина, клен та акащя. Деревостани, у склад! яких переважають згадаш вище деревш породи, займають 93.4 % вкритоТ люом площь Насадження за участю ¡нших деревних порщ займають лише 6.6 % люопокрито!' плоил. Haflôi-льшу частку деревосташв perioHy формуе сосна звичайна - 28.0 %, дещо менше насаджень, в яких переважае смерека, бук, дуб та ялиця, в!дпов!дно 19.7 %, 18.2 %, 16.5 % та 3.5 %. 1нш1 деревн! породи представлен) у деревостанах за ïx перевагою, як1 не перевишують 14.1 % покритоТ л1сом ruiotui репону.
За станом на 01.01.96 р. площа люового фонду захщного репону УкраТни сягае 3135.4 тис. га, у тому числ1 понад 89 % uieï плои» становлять земл1, вкрит1 л1совою рослиншстю з запасом 515.9 млн. м 3 (табл. 1).
Табл. 1. Jlicoeuù фонд зах/дного регюну Украши
№ п/п OGjiacri 11лоща niconom фонду, тис. га Запас деревини, млн. м^
Всього % Вкрита fliCOM % Всього % Стипиi псрест. %
1. Волинська 426,2 13,6 369,6 86.7 49,57 9,6 2,00 4.0
2. Р1вненська 666.2 21.2 568,8 85,4 66,21 12,8 2,72 4.1
i. JlbBiecbK'a 469,2 15.0 426,7 90.9 80.86 15.7 5.15 6.4
4. Терногмльська 155.2 5,0 144,3 93,0 19,89 3,9 0,76 3.8
5. Хмелышцька 185,6 5,9 164,4 88.6 24,54 4.8 2,07 8,4
6. 1вано-Фра!швська 504,9 16,1 450,9 89.3 97,27 18,9 9.95 10.2
7. Закарпатська 544,3 17.3 503,7 92,5 138,70 26.8 35.15 25.3
8. Чершвецька 183.8 5.9 167.3 91,0 38.87 7.5 5.19 13.4
9. Всього: 3135.4 100,0 2795,7 89.1 515,91 100,0 62.99 12.2
Як видно з табл.1, найменша ккпькють стиглих i перестшних насаджень зо-середжена в Терношльськш, а найбшьша в Закарпатськш областях. Вшповщно до Дослщжень у пер!од з 70-х до 90-х ромв у perioHi спостер1галась тенденщя зрос-
Л1СОМ та садово-паркове господарство 33
I аннм л!сом покритих площ. Зокремалишез 1961 по 1988 рр. площа земель, вкри-тих л1совою рослиншстю, зросла майже на 1 млн. га. В останш роки, на жаль, ця тенденщя значно попршилась 1 зростання лкових площ майже припинилось. Ос-новним резервом площ для збшьшення земель, вкритих л1совою рослиншстю, е земл1 Л1сового фонду, не вкртт л1сом, а також земельш упддя, як1 вилучеш з альськогосподарського виробництва.
Важливим показником довгостроковоУ перспективи динамки л1сосировин-них ресурст захщного репону е вшова структура люового фонду. Як показують численш дослщження та матер!али люовпорядкування, в1кова структура Л1С1В захщного репону УкраУни е нер1вном!рною 1 ¡стотно порушена. Проведений анал1з вжовоУ структури п'яти головних л1Соутворюючих деревних порщ репону (сосна звичайна, смерека звичайна, бук люовий, дуб звичайний та ялиця бша), за участю яких формуеться понад 95 % насаджень репону, допом1г встановити, що най-бшьш представленими за вдовою структурою серед них с середньов1ков1 деревостани (34.7 %). Молодняки II класу в1ку займають 28.5 % люопокритоУ площ1,
20.7 % щеУ пло1щ займають молодняки I класу в1ку, 9.6 % - пристигаюч! I най-меншу площу, лише 6.5 %, займають стипш 1 перестшш деревостани, що свщчить про порушення вковоУ структури, обумовлене надм!рним л^сокористуванням.
Велику господарську цшшсть мають люи, у склад1 яких переважають шпильков1 породи. У цих лках формуеться найбщьша кшьюсть високояюсноУ де-ревини, таю насадження ефективно впливають на навколишне середовище. Однак не завжди перевага шпилькових порщ е бажаною. Надання прюритету однш з порщ сприяе формуванню чистих за складом деревосташв, що значно попршуе про-дуктившсть, яюсть та бюлопчну статсть таких насаджень. Зокрема, ор1ентащя при залшенш шщаних грунт1в Полнея на сосну звичайну сприяла у подальшому масовому захворюванню соснових насаджень на кореневу губку, а також попр-шенню грунтових умов I понижению продуктивное^ таких деревосташв. Штучна перевага смереки звичайноУ поряд з ялицею битою \ буком звичайним у склад1 культур, що повсюдно створювались у минулому сттиптп в Карпатах, призвела у подальшому до масових в1тровал1в 1 бурелом1в.
В умовах захщного репону УкраУни люоетани з переважанням у склад! смереки звичайноУ поширеш у вЫх восьми областях. Найбшьшу площу так1 деревостани займають в 1вано-Франк1вськ1й - 267.1 тис. га, що становить 47.9% сме-рекових люоеташв репону, Закарпатськш - 152.0 тис. га (27.3 %), Льв1всьюй -
61.8 тис. га (11.1 %) та Чершвецькш - 52.1 тис. га (9.3 %) - областях (табл. 2). Площа смерекових л1состашв сягае 19.9 % люопокритоУ площ! репону. Також ¡с-тотно порушена вжова структура смерекових люв репону, причиною якоУ стали значш переруби у довоенш, военш та повоенш роки |1). Найбшьш представленими тут с середньов1ков1 деревостани, яю займають 150.8 тис. га, що становить 27.0 % люопокритоУ плоин смерекових л1ав репону. Найбшьша частка насаджень шсУ в1ковоУ групп припадае на 1вано-Франк1вську область - 77.4 тис. га, що сягае понад 51.0 % л¡сопокритих площ середньов1кових смерекових л^осташв. Велию пло1ш також займають молодняки другого - 148.5 тис. га ! першого - 146.3 тис. га к л ас ¡в в!ку, вщповщно 26.6 % та 26.3 %. Найменш представленими серед в1кових груп с стигл1 та перестжн! смереков! л^остани - 40.6 тис. га, тобто 7.3 %. У цш В!ковш груш найбшыие насаджень збереглось у Закарпатськш - 18.6 тис. га, або 45.8 %, та в 1пано-Франк1вськш - 14.1 тис, га, або 34.8 % областях.
1Г)|р1П|к наукой*»-! ехигших ирлш.
ТаОя. 2. Плаща смерекових .исосишш'п ЩХ1<)иого регюиу Укра'иш
№ н/п Обласп Плота
Всього, тис. га % лконокритоУ Ш101Ш
1 2 Волипська 3,7 0,7
Р1внснська 3.5 0,6
3 _ Лынвська 61,8 11.1
4 Терном шьська 7,8 1,4
Хмельницька 9,6 1.7
6 1вано-Франювська 267,1 47,9
7 Закарпатська 152.0 27.3
8 Чсршвеиька 52.1 9.3
По репону 557,6 19.9
Найбшьш поширеними смереков1 л1си е у Карпатах. Смерека формуе тут як змшаш, так 1 чист! деревостани. Смерека европейська вибаглива до родючостт 1 р1вном1рного зволоження грунту, боТться пов1тряноТ 1 Грунтово!' сухост1, чутлива до шзшх весняних заморозюв. У Карпатах росте на родючих, багатих на гумус 1 поживш речовини буроземних грунтах. НайвищоТ продуктивности смерека досягае на середньо-вологих суглинкових, слабо- 1 середньощебенистих, добре дренова-них грунтах. Смерека звичайна - тшевитривала порода, максимальний перюд росту шд наметом материнського деревостану в Карпатах сягае 110 роюв. Дерево першоТ величини у насадженнях досягае висоти 50 м та д1аметру понад 1.5 м, по-одиною екземпляри доживають до 300-350 роюв.
За характером росту смереков1 люи Карпат за пропозищею проф. С.А.Ген-с1рука, дошльно роздшити на три велик1 групи. На висот! 650-750 м н.р.м. пере-важно ростуть штучно створеш смеречники на букових вирубках [3]. Тут можна зустргги таю типи Л1су як волога буково-ялицева смеречина та сусмеречина, воло-п чисп сусмеречини, а з частковою участю смереки - вологу смереково-букову яличину 1 суяличнну. Найбшьш поширеним типом л1су у цих умовах е волога буково-ялицева сусмеречина, яка формуе складш двоярусш (з1 смереки 1 бука), або одноярусш, високоповнотш, високопродуктивш насадження I боштету. Наса-дження у цих умовах характеризуються швидким ростом, який р1зко понижуеться у 50-60-му В1ц1. Смереков1 деревостани тут часто пошкоджуються серцевинною гниллю, що ¡стотно впливае на Ух довгов1чшсть.
У нижнш частиш смерекових л1ав (900-1200 м н.р.м.) переважають волоп буков1 смеречини 1 сусмеречини з незначною участю вологих смереково-букових яличин, вологих смереково-ялицевих бучин, вологих смерекових бучин 4 субучин. Деревостани букових смеречин та сусмеречин, як правило, двоярусш, в яких пер-шии ярус формують смерека \ ялиця, а другий - бук, яв1р, клен гостролистий, 1льм. Загальний запас деревини у таких деревостанах ¡нколи сягае 1000-1200 м3 на 1 гектар.
У верхнш частит поясу смерекових л1с1в на висот1 понад 1200 м н.р.м. на високопрних схилах Горган, Чивчин, Гуцульських Альп, Чорногори, смерека формуе велим масиви чистих високоповнотних насаджень у сугрудових 1 суборевих люорослинних умовах. У цих умовах високопр'я лоширеш щебенист1, малопоту-жн', бур! Л1сов1 грунти, зустр1чаються також кам'янисгп розсипи. Продуктившсть деревостан1в тут р1зко понижуеться (з 1 до боште™) з шднятгям у гору [4].
Ц1кав1 висновки були зроблеш Г. Вшцентом щодо особливостец росту смерекових л1Ыв залежно в1д експозицн схил1в. Зокрема, автором було встановле-Л|С»ЬС щ садово-паркове господарство " зУ
но, шо на ВИСО-П 700-900 м н.р.м. смерена вщзначаеться найкращим ростом на за-хщних \ швн!чних схилах, у смуз1 оптимальних еколопчних умов (900-1100 м) експозищя не мае певного впливу на р!ст, а у верхшй смуз1 хвойних Л1с1в (понад 1300 м) смерена росте найкраще на захщних \ швденних схилах.
Загальний запас деревини смерекових лкосташв захщного репону УкраУни сягае 149.4 млн. м'. НайвшцоУ продуктивносп смереков! деревостани сягають в Закарпатськ1Й области - 335.7 м3/га. Дещо нижчу продуктившсть мають смереч-ники Льв1всько1 - 299 м3/га, ЧершвецькоУ - 246.5 м3/га та [вано-ФранювськоУ -240 .3 м /га областей. Найвищий загальний запас деревини мають деревостани ¡вано-ФранювськоУ облает! - 64.19 млн.м3, що становить 43 % запасу смерекових насаджень репону. Дещо менший запас мають насадження ЗакарпатськоУ- 51.03 млн.м , тобто 34.2 % та Льв1вськоУ областей - 18.48 млн. м3 1 вщповщно 12.4 % запасу смеречникш репону.
За останш 150-200 роюв площа смерекових л!с!в в Карпатах зросла в 1.51.8 рази, внаслщок масового и культивування у цих умовах |2). Смерекомашя -характерна риса лкового господарства останшх двох стшть бшьшост! краУн Се-редньоУ Свропи, мала ютотний вплив на особливосп ведения люового господарства у прських умовах Карпат. У результат! такого впливу особливо збшьшилась площа чистих смерекових деревосташв на мкщ високопродуктивних мшаних л1-с1в з участю ялищ, смереки 1 бука. Повсюдне культивування смереки ! замша нею букових та ялицевих деревосташв сприяло прояву таких негативних явищ як: сш-голоми, вггровали, буреломи, всихання, внаслщок заражения грибами ! пошко-дження короУдами. Лише в останш десятир1ччя кардинально змшився напрямок л ¡сов ¡дно в них заход1в в Карпатах, яю направлен! на вщтворення бюлопчно стш-ких ! високопродуктивних мшаних л!состан!в. В останн! десятир!ччя, внаслщок продуманоУ л!сокультурноУ пол!тики, битьше уваги придитялось формуванню зм!-шаних, довгов!чних, ц!нних, ст!йких насаджень, у склад! яких переважають так! деревн! породи, як: смерена звичайна, бук л!совий, ялиця бша з обов'язковою участю клена явора. Збшьшення площ таких насаджень вщбуваегься, як правило, шляхом поступового скорочення похщних деревосташв. Найближчим часом гост-ро повстане питания зашсення неупдь, серед сщьськогосподарських земель, як1 не придатн! для використання у результат! сильного ерозшного пошкодження. Гостро стоУть проблема залкення земель вкритих заростями кущ!в, площа яких суттево зросла внаслщок деградащУ видшених пасовищ ! значного збщьшення площ незал!сених л!сос!к. Чекае свого виршення доля л!сових насаджень, як1 належали радгоспам та колективним спшкам. Лише у зон! Карпат таких земель на-раховуеться 229 тис. га. У р!внинних умовах на деградованих землях, у першу чергу, будуть висаджуватись деревн! породи, не вибаглив! до грунтових умов, зо-крема сосна, береза в окремих випадках на бгпьш багатих р1зновидах грутчв-дуб звичайний, дуб червоний, граб, клен, акащя та ¡ним, як! сприятимуть формуванню лкового середовища ! на першому етап! ¡стотно змшять структуру породного складу лк!в рег!ону, а у горах дошльно на таких грунтах садити смереку звичай-ну, бука л!сового та ялицю б1лу. Важливо у цих умовах максимально надавати перевагу головням лкоутворюючим деревним породам, керуючись конкретними л!-сорослинними умовами \ обмежити частку деревиих порщ, якч у майбутньому бу-дуть внлучатись у процес! доглядових рубань.
Збфннк науконо-и-лшчннх мраць
№ п/п В1ков1 групи, тис. га Всього тис. га Потреба Потреба
Обласл Молодняки I кл. Молодняки II кл. Середньовжов! Пристигаюч1 Стипи1 персстШш збшьшення ШЮ1Щ до 2016 р. тис. га збшьшення ШЮ1Щ до 2036 р. тис. га
1 Волинська 1,3 0,9 0,7 0,7 0,1 3,7 0,3 0,3
2 Р1вненська 2,6 0,2 0,2 0,3 0,2 3,5 0,8 0,7
3 Льв1вська 12,8 16,2 19,9 9,4 3,6 61,8 16,3 10,5
4 5 6 7 8 Тернопшьська Хмельницька 1в.-Франювська Закарпатська Чершвецька 2,3 5,6 76,7 29,5 15,5 4,6 2,9 71,5 39,9 12,4 0,8 0,6 77,4 41,8 9,4 0,1 0,4 27,4 22,2 10,9 0,1 14,1 18,6 3,9 7,8 9,6 267,1 152,0 52,1 2,0 I,9 63,3 23,2 II,1 1,9 1,6 50,0 19,6 4,1
По репону 146,3 148,5 150,8 71,4 40,6 557,6 118,9 88,7
Враховуючи те, то найбшьш масово серед смерекових л1состашв представлена середньовкова група, а в1ков1 групп молодняюв першого 1 другого кла-ав в1ку приблизно р!вш Тй по плоил, можна розрахувати потребу збшьшення плоил смерекових лкостажв для вир1внювання Тх вшовоУ структури до 2016 та в1дповщно до 2036 роюв. Розрахунки потреби збшьшення плоил смерекових л1с1в представлен! у табл. 3.
Варто зазначити, що збшьшення пло1ш цих насаджень у держлкфонд1 до-шльно проводите не тшьки за рахунок загпсення неупдь, реконструкцП' малоцш-них 1 похщних деревосташв, зашсенням деградованих пасовищ та земель, вкритих заростями кущт, а й за рахунок л1сових земель колишшх радгосшв, колективних спшок та ¡нших власниюв Л1С1В, ям допустили розладнання л1сових насаджень 1 не забезпечили належноУ Ух охорони 1 достатньо високого р1вня ведения люового господарства у цих насадженнях. 3 метою оптим1зацн вшовоУ структури смерекових люосташв, покращення р1вня ведения люового господарства та охорони насаджень В1д самовшьних рубань, вважаемо за доцшьне передачу у пщпорядкування Державного ком1тету лкового господарства УкраУни вЫх Л1С1В у межах Карпат, за винятком насаджень, що належать 1УПшстерству Оборони. Прийняття такого р1-шення Верховною Радою УкраУни сприяло б не тшьки збереженню л1с1в Карпат, а й покращенню Ух продуктивности спйкосп та цшностк
Лггература
1. Генс1рук С.А. /Ней Украши. - К.: Наук, думка, 1992. -408 с.
2. Голубец М.А. Ельники Украинских Карпат. - К.: Наук, думка, 1978. - 264 с.
3. Генсирук С.А. Ельники Восточных Карпат. - Львов, 1957,- 187 с.
4. Я/саГег' XV. №есо о гоггшезгегепш eeograficznym з™;егка w Ро^се// ЯуКуап, 1921. - Б.
76-91.
УДК630*5:630*176.322.6 МЛ. Швець', к.с.-г.п.; acuctn. Ю.Й. Каганяк, к.с.-г.н.;
спин.с. Г.Г. Гриник, к.с.-г.н. - УкрДЛТУ
ОСОБЛИВОСТ1 ПОШИРЕННЯ ДУБА ЧЕРВОНОГО НА ТЕРИТОРИ
УКРАШИ
Наведено статистичш даш розподшу площ деревосташв дуба червоного по обласних :псогосподарських оС'сднаннях i за класами bikv. Аналпуеться значения та функцп дере-HocraiiiB дуба червоного у рпних perioiiax Украши.
М. Shvec, Ju. Kaganyak, Н. Hrynyk - USUFWT The peculiarities of the northern red oaks widening on the territory of Ukraine
There was given the statistic data of area distribution for the Northern Red Oaks forest-stends in the regional timber economy associations and age groups. The significance and functions of the Northern Red Oaks foreststends are being analyzed now in different regions of Ukraine.
Наслщком державно! пол ¡тики у лков!й галуз1 е проведения вдалоУ ¡нтро-дукци та аюиматизащУ одного з швнтноамериканських деревних вид1в в1ддшу Покритонасшних (Magnoliophyta), класу Дводольних (Dicityledoneae), шдкласу
1 НО "У крлсрж:пспроскт". У ьр/[Л ГУ___
3S 3r>i[)ltllK' наукой«- I 1'\|ММ1Ш\ lipjllb
