CC BY
17
ня у природ! екосистем, плщшсть [ високу ефектившсть результате пращ. Отже, координатами екосистем е екотоии. Найменування л1сових екосистем мають складатись ¿з назви дом1нуючо! едифжаторно! автотрофно! ценопопуляцп [ екото-иа (типу лгсу), в якому, наприклад, сформувалась, або знаходиться у стадп фор-мування екосистема: яличник волого! буково! яличини, дубняк св1жо! грабово! до-брови, смеречник св1жо! буково! суд1брови тощо. Тип л1состану, тип л1сово! еко-системи, л1сова мжроекосистема - це синошми, оскшьки л1состани в еколопчно-му уявленш [ с екосистеми, як !х розумши Г.Ф.Морозов, П.С.Погребняк, В.М. Су-качов, С.М. Лавренко, М.В., Дктс [ багато шших вчених. Такий шдхщ до класи-фжацп л1сових екосистем дае змогу прогнозувати !х генезис, продуктившсть [ стшюсть, настання гомеостазу.
Лггература
1. Башта А.Т. Антропогенна трансформащя орттокомплекав Скол1вських Бескид1в: Дне.... канд. с.-г. н. - Чершвцг ЧДУ, 2000. - 17 с.
2. Виноградов Б. В. Аэрокосмические исследования антропогенных экосистем в социологии// Вопросы социологии. - Львов: 1987. - С. 262-271.
3. Дювиньо П., Танг М. Биосфера и место в ней человека. - М.: Прогрес, 1973. - 268 с.
4. Мигунова Е.С. Лесотипологическая класификация - модель экосистемной природы// Концепщя розвитку лтсово! типологп в Украшг - Харюв: ХДАУ, 2000. - С. 84-87.
5. Одум Ю. Экология. Т.1 й 2. - М.: Мир, 1986. - 326 с(1), 376 с(2).
6. Сукачев В.Н., Дылис Н.В. Основи лесной биогеоценологии. - М.: Наука, 1964. - С.5-50
УДК 630*622 Доц. Л.1. Koniù, к.с.-г.н. - УкрДЛТУ
BIKOBA СТРУКТУРА БУКОВИХ Л1С1В ЗАХ1ДНОГО РЕГЮНУ УКРАШИ I ШЛЯХИ ÏÏ РЕГУЛЮВАННЯ
Подаеться характеристика букових люосташв захщного perioHy Украши. Анашзу-еться ïx продуктившсть, поширення та вжова структура. Пропонуються основш напрямки збшьшення площ1 букових лгав та регулювання ïx bîkoboï структури.
Doc. L. Kopiy - USUFWT
The ages structure of beech forests in Western region of Ukraine, the ways of
regulation
We give the characteristic of beech forests in Western region of Ukraine. Analysis of it productivity, area and structure ages. We propose the most direction of increase plain beech forests and regulation it ages structure.
ByKOBi л1си, в основному, поширеш в Карпатах, хоча окрем1 урочища тра-пляються в умовах Розточчя, Опшля, Подшля (Саташвська дача, Хмельницька обл.), Малого Полнея, Волинсько! височини (Клеванський ДЛГ, Р1вненська обл.), вкривають Гологори, Вороняки та Кременецью гори, яю входять до Гологоро-Кременецького кряжу. Оптимальш умови для росту букових деревосташв сфор-мувались у Закарпатськш обласл, де бук бере участь в склад1 л1состашв, яю по-кривають схили з низу до верхньо! меж1 л1су. За складом K0piHH0Ï рослинноста, особливостями росту, стану Bci типи г1рських букових л1шв Закарпаття залежно вщ висотного розташування, за пропозищею Ю.Д. Третяка, було роздшено на три кл1матичш пояси (нижнш, середнш i верхнш) [2].
У нижнш частиш схил1в до 650 м н.р.м. бучини ростуть в еколопчному оптимум! i досягають 1-1а боштету. При значнш участа в деревостанах бука, а та-кож граба i дуба продуктившсть стиглих насаджень сягае 600-700 м3/га. Висота бука в цих умовах шод1 перевищуе 40 м [1]. На висотах 500-650 м н.р.м. rirpoTon бучин дещо зволожуеться i переходить у вологий. У цих умовах бук надал1 перебувае в оптимум! i в кращих умовах сягае продуктивное^ 800 м3/га деревини.
У середньому пояш, зпдно з запропонованим зонуванням, який розташова-ний на bhcotí 650-1050 м н.р.м. формуються волоп яворово-ясенов1 бучини, воло-ri та enpi емереково-яворов1 бучини I боштету. До складу деревосташв входить значна кшьюсть р1зномаштних деревних порщ, з яких найчастше трапляються ясен, клен-яв1р, смерека, шьм та ялиця. Змшат ясенов1 i смереков1 бучини в цьо-му поям бшьш продуктивш пор1вняно з чистими. Продуктившсть ялицево-смерекових бучин в окремих м1сцях сягае 1100 м3/га.
Верхнш (тдполонинний) пояс розташований на 1050-1250 м н.р.м. i хара-ктеризуеться незначною продуктившетю вологих i сирих яворових субучин. Bohí-тет деревосташв понижуеться з III до V i нижче. На верхнш меж1 л1су формуються низькопродуктивш приполонинш числ буков! л1состани, яю оточують вузькою смугою полонини. Тут бук ледь досягае 2-5 метр1в висоти i формуе бу-кове кривол1сся.
У букових л1сах заготовляеться цшна для народного господарства деревина, яка широко використовуеться в меблевш промисловоста, бондарному виро-бнищта, машинобудувант, музичнш промисловосп та íh.
Як показали дослщження деяких дослщниюв, оптимальними для росту бука е св1ж1 та волоп бучини поясу букових л1шв. Тут формуються одно- i багато-яруеш насадження I-Ia 6oHÍTeTÍB. У високоповнотних бучинах, як правило, шдль сок вщеуттй. На швшчному макроехкт Карпат в середньому буковому пояш змшаних л1мв формуються деревостани за участа декшькох деревних порщ. У нижнш частин1 цього поясу на bhcotí 600-800 м н.р.м. переважають ялицево-6yKOBÍ деревостани, а вище 800 м н.р.м. формуються ялицево-буково-смереков1 л1состани. У нижнш частит поясу переважають волога ялицева i смереково-ялицева бучина, волога чиста субучина, волога букова яличина i суяличина, волога смереково-букова яличина та суяличина. Продуктившсть букових л1состашв ic-тотно залежить вщ висотного розташування на схилах rip. Найбшьш продуктивш буков! деревостани на швшчному макросхил1 Карпат формуються на висотах в1д 700-750 до 900 м н.р.м. та вщносно глибоких Грунтах. Вище 1000 м н.р.м. продуктившсть букових люоеташв поступово знижуеться [5,6].
Найбшьш масово буков1 л1состани представлен! в Закарпатськш област1 -290.3 тис. га, що становить 55.9 % bcíx букових деревосташв регюну. Бук л1совий поширений лише в захщному perioHi Украши, загальна площа деревосташв за йо-го участю сягае 519.1 тис. га, або 18.6 % л1сопокрито! площ1 цього perioHy. Дещо менше представлений цей вид в 1вано-Франювськш - 89.2 тис. га, або 17.5 % площ1 букових л1мв, у Льв1вськш - 82.4 тис. га (15.9 %) та у Чершвецькш - 43.2 тис. га (8.3 %) областях (табл. 1). Буков1 л1состани поширеш у bcíx областях peri-ону, за винятком Волинсько! область
Табл. 1. Характеристика букових л1состан1в зах1дного регюну Украти
Площа Запас
№ п/п Обласи Всього, тис. га Люопокрито! площ1 букових лгав, % Всього, млн. м Люопокрито! площ1 букових лгав, м3/га
1. Волинська - - - -
2. Р1вненська 0,1 - - -
3. Льв1вська 82,4 15,9 17,65 214,2
4. 5. 6. 7. 8. Тернотльська Хмельницька 1вано-Франювська Закарпатська Чершвецька 13.1 0,8 89.2 290,3 43,2 2,5 1,2 17,2 55,9 8,3 2,78 0,12 19,36 75,05 9,73 212,2 150,0 217,0 258,5 225,2
По регюну 519,1 18,6 124,69 240,2
Загальний запас букових лю1в регюну становить 124.7 млн.м3. Найбшьший загальний запас мають деревостани бука в Закарпатськш обл. 75.1 млн.м3, що ся-гае 60.2 % загального запасу бучин регюну. Значно менший запас буково! дереви-ни зосереджений у 1вано-Франювськш - 19.4 млн.м3, або 15.6 % загального запасу букових люосташв регюну, Льв1вськш - 17.7 млн.м3 1 14.2 % та Чершвецькш - 9.7 млн.м3 (7.8 %) областях. Найвищо! продуктивное^ сягають буков1 люостани За-карпатсько! облает - 258.5 м3/га, дещо нижчу продуктившсть мають деревостани Чершвецько! - 225.2 м3/га, 1вано-Франювсько1 - 217.0 м3/га та Льв1всько! - 212.2 м3/га областей.
Анал1з вжово! структури букових деревосташв захщного регюну Украши показав, що вона ютотно порушена [ не вщповщае загальноприйнятим нормам. 1с-тотний вплив на особливосп ведения люового господарства в прських умовах Карпат мала так звана смерекомашя - характерна риса люового господарства останшх двох стол1ть бшьшосп кра!н Середньо! Свропи. Вщповщно до досль джень, проведених на шдстав1 анал1зу карт сучасного та вщновленого люового покриву Карпат було встановлено, що за останшх 150-220 роюв площа букових лю1в тут скоротилась майже на 40 % [3, 4]. У межах Карпат площа букових наса-джень сягала 680 тис.га, в той час, коли зараз вона становить близько 440 тис.га. Лише в останш десятир1ччя кардинально змшився напрямок люовщновних захо-д1в в Карпатах, яю направлен! на вщтворення бюлопчно стшких [ високопродук-тивних мшаних люосташв. В останш десятир1ччя, внаслщок продумано! люоку-льтурно! пол1тики, бшьше уваги надаеться формуванню змшаних, довгов!чних, ц!нних, стшких насаджень, в склад! яких переважають так! деревш породи, як: смерека звичайна, бук люовий, ялиця бша з обов'язковою участю клена-явора. Зб!льшення площ насаджень за участю бука люового вщбуваеться, як правило, шляхом поступового скорочення похщних деревостан!в. Найближчим часом гост-ро повстане питания зал!сення неугщь, серед с!льськогосподарських земель, яю не придатш для використання в результат! сильного ерозшного пошкодження, але усшшно можуть використовуватись для вирощування насаджень за участю бука люового в межах регюну (Розточчя, Ошлля, Мале Полюся, Волинська височина). Гостро стопъ проблема зал!сення земель, вкритих заростями кущ1в в межах по-ширення букових лю1в, площа яких суттево зросла внасл!док деградац!! видшених пасовищ [ значного збшьшення площ незалюених люомк. Потребуе свого вирь шення проблема люових насаджень, яю належали радгоспам та колективним сш-
лкам. Лише в зош Карпат таких земель нарахо-вуеться 229 тис. га. У р1внинних умовах на де-градованих землях, в першу чергу, будуть виса-джуватись деревш породи не вибаглив1 до Грунтових умов. Доцшьно також використову-вати для зал1сення неупдь бук л1совий в тих зонах регюну, де вш з шшими деревними породами формуе високопродуктивш деревостани. У горах доцшьно на таких Грунтах створювати насадження вщповщного складу за участю сме-реки звичайно!, бука л1сового та ялищ бшо!, яю б в1дповщали конкретним л1сорослинним умо-вам.
Враховуючи те, що найбшьш масово серед букових л1состашв представлена серед-ньовжова група (200,6 тис. га, або 38,6 % площ1 букових л1шв регюну), а в1ков1 групи молодня-юв першого майже в 5 раз, а другого класу вжу в 1,5 рази менше И величини, можна розрахува-ти потребу збшьшення !х площ1 для вир1вню-вання вжово! структури в два етапи до 2016 та вщповщно до 2036 року. Розрахунки потреби збшьшення площ1 букових л1шв в захщному ре-гюш Украши представлен! в табл. 2. Варто за-значити, що збшьшення площ1 цих насаджень в держл1сфонд1 доцшьно проводити не тшьки за рахунок зал1сення неупдь, реконструкцп мало-цшних [ похщних деревосташв, деградованих пасовищ та земель вкритих заростями кущ1в, а й за рахунок л1сових земель колишшх радгос-тв, колективних спшок та шших власниюв, яю допустили розладнання л1сових насаджень, не забезпечили надежно! !х охорони та достатньо високого р1вня ведения л1сового господарства. Вщповщно до розрахунюв в перюд до 2016 р. в регюш необхщно збшьшити площу букових л1-мв на 115.0 тис. га, а до 2036 р. - в1дповщно на 144.2 тис. га, що дозволить ¿стотно покращити 1х вжову структуру. Найбшьша потреба у 361-льшенш площ1 букових деревосташв е у Закар-патськш - 109.4 тис. га, Льв1вськш - 58 тис. га та 1вано-Франювськш - 54.7 тис. га областях регюну [7].
3 метою оптишзацп вжово! структури букових л1состашв регюну, покращення р1вня ведения л1сового господарства та охорони насаджень вщ самовшьних рубок, вважаемо за
доцшьне передачу у шдпорядкування Державного компоту люового гоеподаретва Украши вмх л1шв в межах Карпат, за винятком наеаджень, що належать Мшс-терству Оборони. Прийняття такого ршення Верховною Радою Украши еприяло б не тшьки збереженню лЫв Карпат, а й покращенню !х продуктивносп, стшкосл та цшностг
Л1тература
1. Естественное возобновление лесов/ П.И. Молотков, Н.И. Мамонов, В.И. Гниденко, И.И. Молоткова/ Под ред. П.И. Молоткова. - Ужгород: Карпати, 1971. - 124 с.
2. Третяк Ю.Д. Типи закарпатських прських широколистяних лгав// Доповщ АН УРСР. - К.: Вид-во АН УРСР. - 1954, № 1. - С. 18-26.
3. Бюлопчна продуктившсть смерекових лгав Карпат/ Бшоус З.П., Вайнагш В.1., Голу-бець М.А., Коваленко А.П., Кол1щук В.Г. - К.: Наук. думка, 1975. - 240 с.
4. Биогеоценотический покров Бескид и его динамические тенденции/ Голубец М.А., Борсук Д.В., Гаврилюк М.В., Гладунко И.И., Горовая Т. Л. - К.: Наук. думка, 1983. - 240 с.
5. Генарук С.А. .Шеи Украши. - К.: Наук. думка, 1992. - 408 с.
6. Генарук С.А., Нижник М.С., Коп1й Л.1. Люи Захщного региону Украши. - Льв1в: Атлас, 1998. - 408 с.
7. Копш Л.1. Теоретичт аспекти зб1льшення люистосп захщного региону Укра1ни// Науковий вюник. - Льв1в: УкрДЛТУ, 1996, вип. 5. - С. 126-131.
УДК 630х245.11:630х332,3:57.631.46 Докторант А.€. Червонний - НАУ, м. Kuie
ВПЛИВ ТЕХНОЛОГИ П0ДР1БНЕН01 ДЕРЕВИНИ Г1ЛОК НА СУМАРНУ Б10Л0Г1ЧНУ AKTHBHICTb ГРУНТУ
Розглянуто результата дослщжень впливу ново! природоохоронно! технологи на су-марну бюлопчну актившсть Грунту.
A. Chervoniy - NAU Influence of technology crushed branch on total biological activity of ground
The outcomes researches of the new nature conversation technology influence on general biological activity.
Технолопя використання подр!бнено! деревини гшок (ПДГ), що розгляда-етьея, стосуеться глобальних проблем охорони навколишнього природного сере-довища, ciльcькoгo та лicoвoгo гоеподаретв. В Украш, як i у багатьох ¿нших кра!-нах, еклалаея дуже складна ситуащя, пов'язана з деградащею rpyHTiB, зменшенням вм1сту в них гумусу, зниженням вpoжaйнocтi вирощуваних культур. Запрова-дження передово! тexнoлoгii пiдвищeння родючосп rpyHTiB може ¿стотно сприяти покращенню ц1е! ситуацп. Вона спроможна не тiльки вщновити деградоваш Грун-ти, а й передумм трансформувати непродуктивне середовище, яке позбавлене Mi-KpoopraHi3MiB, зберегти яюсть навколишнього природного середовища i нав^ь значно покращити його через усунення epo3ii, зменшення забрудненосл шляхом скорочення використання xiMi4HHX добрив, а також пестицид!в.
Нова природоохоронна тexнoлoгiя базуеться на використанш живо! мате-pii, а саме гiлoк дерев, яю пicля проведения рубань головного та пpoмiжнoгo ко-ристування лicoм, як правило, зносяться в купи i спалюються. Щopiчнo в лicax Украши знищуеться близько 1,5 млн. тонн цшно! зелено! маси, що потребуе, KpiM
