CC BY
51
1. Л1СОЗНАВСТВО, Л1С1ВНИЦТВО, Л1СОВА НАУКА I ОСВ1ТА
УДК 630*622 Доц. Л.1. Копт, д-р с.-г. наук - УкрДЛТУ
В1КОВА СТРУКТУРА Л1С1В ТА ПЕРСПЕКТИВИ ÏÏ РЕГУЛЮВАННЯ В МЕЖАХ ЗАХ1ДНОГО РЕГ1ОНУ УКРАÏНИ
Даеться характеристика особливостей поширення головних лiсотвiрних дерев-них порiд у захщному регiонi Украши. Аналiзуеться вiкова структура деревосташв. Пропонуються напрямки ïï регулювання.
Doc. L.I. Kopiy - USUFWT
The age structure of forests and prospect of its adjusting in border of western region of Ukraine
The characteristic of features of accommodation mean forest-making breeds in the western region of Ukraine are presented. The age structure of forest stands is analyzed. Directions of its regulation are offered.
Пщ впливом кшматичних умов, як зумовлеш географ1чним положениям захщного регюну Украши, на його територп сформувались декшька ль сорослинних зон (Полюся, Люостеп, Карпати). У швшчнш його частит роз-ташоване Полюся, яке виникло в результат! танення льодовика, мае пониже-но-р1внинний рельеф i представлене широкими р1чковими, зандровими, мо-ренно-зандровими та моренними долинами. На значнш його частит тдсти-лаючими породами виступають грашти, а у захiднiй - крейда. Наявшсть твердих пiдстилаючих порщ сприяе неглибокому заляганню шдгрунтових вод (0,5-8,0 м), заболоченню територи та значному ïï обводненню (густа рiч-кова сггка, значна кiлькiсть озер i болгг, великi запаси шдземних вод) [1]. Kni-мат Полюся - помiрно-континентальний з м'якою зимою i теплим, вологим лггом. Середня температура шчня сягае -4,5-6 °С, липня +18°С. У середньому за рш тут випадае до 700 мм опадiв. Бiльшiсть ïx (близько 70 %) приурочено до теплого перюду року. Особливютю полiськиx ландшаф^в е значна мозаïч-нiсть грунив. Переважаючими типами грунту в цш зонi е дерново-пiдзолистi (понад 75 %) та болотш. Трапляються також перегншно-карбонатш та сiрi ль совь Дерново-пiдзолистi грунти легкого меxанiчного складу трапляються на тдвищених елементах рельефу. На Полюс поширенi також торфово-болотш грунти i торфовища [2, 3]. Серед деревних порщ тут переважае сосна зви-чайна, де з ïï перевагою формуеться понад 64 % насаджень. Поширеш також дуб звичайний (9.7 %); береза повисла, вшьха чорна, осика, граб та iншi де-ревнi породи (понад 25 %). Деревостани з перевагою сосни, або чист сосняки формуються, як правило, на дерново-слабошдзолистих шщаних i супща-них грунтах з рiзним ступенем зволоження. Найбшьш поширеними типами лiсу в цш зонi е субори (44.9 %) та бори (24.8 %).
У середнш частинi захiдного perioHy Украши розташована зона Люос-тепу. Вона поширена пiвденнiше Полiсся вiд межi Володимир-Волинський, Луцьк, Pïb^, Корець до передпр^в Карпат по лiнiï Яворiв, Городок, Микола-ïb далi по р. Дшстер до Iвано-Франкiвська через Отишю, Коломию до р. Прут i далi до кордону з Молдовою. Серед поверхневих вiдкладiв лiсостеповоï зо-ни переважають лесовиднi породи. На цих шдстилаючих породах утворились найбшьш родючi грунти - рiзнi шдтипи чорноземiв та сiрих лiсових грунпв. Ця зона характеризуемся також складним рельефом. Зокрема, на територи Волино-Подшьсь^' височини трапляються пiдвищення до 515 м (гора Бердо), дещо менш розчленована (пагорби до 300 м) Волинська височина, що ю-тотно впливае на ерозiйнi процеси. Кшмат в умовах Захiдного Люостепу по-мiрно-континентальний. Середня температура липня тут сягае +18°С. Кшь-юсть опадiв коливаеться в межах 600-700 мм на рж. Безморозний перюд три-вае до 210 дшв. Природа лiсостеповоï зони обумовлена значною рiзноманiт-нiстю грунтово-клiматичних умов. Характерною особливютю цiеï зони е чер-гування лiсових i степових дшянок. У грунтовому вкриттi переважають сiрi лiсовi грунти, опiдзоленi чорноземи, трапляються деградоваш чорноземи, свiтло-сiрi, сiрi та темно-сiрi грунти. У Лiсостеповому регют поширенi на-садження з перевагою твердолистяних порщ. Серед них понад 40 % сформо-ванi за участю дуба звичайного, 10 - граба, 5 - бука та ясена, а решта - дере-востани з переважанням клена, в'яза, акаци бiлоï та iнших деревних порщ. Хвойнi породи переважають тут у 24.6 % насаджень. Найбшьш поширеними в умовах Люостепу е грудовi типи лiсу, якi формуються переважно у сухих, свiжих i вологих умовах.
Карпати - найбшьш складний природний комплекс, з великим рiзно-машттям ландшаф^в, рослинного i тваринного св^у. Зона Карпат вщносить-ся до областi помiрно-континентального кшмату з достатнiм, а в окремих мюцях надлишковим зволоженням, нестiйкою весною, нежарким л^ом, теплою осшню та м'якою зимою. Середньорiчнi показники температури тут по-нижуються вщ перифiрiï (Прикарпатськi рiвнини та Закарпатська низовина) до високопр'я (Свидовець, Чорногора, Горгани). Зокрема, найвишд показники л^шх температур спостерiгаються у пiвденно-схiднiй та у швденно-захщнш частинах Карпат, що знаходяться пiд впливом повiтряних мас, як надходять з пiвденного сходу Украши та з району Великоï Угорськоï низовини. Саме пiд впливом цих повггряних потокiв формуеться специфiчний висотний кль маторегулювальний ефект, який впливае на особливост температурного режиму, кшьюсть опадiв i тривалост вегетацiйного перiоду. Грунти Карпат сформувалися в умовах складноï диференцiацiï грушогарних порiд та рельефу. Основними грушогарними породами е елювiально-делювiальнi вiдклади продукпв вивiтрювання карпатського флiша кристалiчних та магма-тичних порiд. Тут переважають гiрсько-лiсовi бурi грунти, якi представлеш всiма пiдтипами i родами, серед яких ки^ буроземи займають провщне мю-це. Карпати - це найбшьш люистий регiон Украши. Тут зосереджено понад 20 % лiсiв Украши. Найбшьшу площу серед лiсiв у цiй зонi займають дере-востани з перевагою у складi смереки европейськоï (до 41 %), бука лiсового
(35 %), дуба звичайного (9 %), ялицi бшо! (5 %) та граба (4 %). У Карпатах умовно видшяють три пояси люово! рослинностi: передгiрський - з перевагою дуба, нижньопрський - переважно буковi лiси та високогiрний - темно-шпильковi лiси. Вище вказаних пояЫв розташованi субальпiйський та аль-пiйський [4].
Сприятливi грунтово-кшматичш умови регюну зумовили поширення тут понад 20 видiв листяних i шпилькових порiд, 10 з яких виступають голов-ними лiсотвiрними деревними породами (табл. 1). Найбшьш поширеними в регюш е такi деревнi породи, як сосна звичайна, смерека, бук, дуб, ялиця, граб, вшьха чорна, береза, ясен, модрина, клен та акащя [5,6,7,8]. Найбшьшу частку деревосташв регюну формуе сосна звичайна - 30.1 %, дещо менше на-саджень, в яких переважае смерека, бук, дуб та ялиця, вщповщно 21.4 %, 20.0 %, 18.2 % та 3.7 % (рис. 1).
3 5 %-
30 25 20 1 5 1 0
та
0) 0)
О
га
• X
О У
го
X -О
03
ТГ
т си
си ш
та
X
о
го
X
о о
о
ш
а
У ^
ей
со
ю ^
с!
о;
ю а
X
си о
о;
X
си
Рис. 1. Площа насаджень з перевагою окремих деревних порiд, %
В останш десятирiччя, внаслщок продумано! люокультурно! полiтики, бiльше уваги надавалось формуванню довговiчних, цiнних, стшких насаджень, у складi яких переважають головш лiсотвiрнi деревнi породи. Збшьшення площ таких насаджень вiдбуваеться, як правило, шляхом поступового скоро-чення похщних деревостанiв. Найближчим часом повстане питання залюення неугiдь серед сшьськогосподарських земель, якi непридатнi для використання в результат сильного ерозiйного пошкодження [9-12]. На таких грунтах у першу чергу будуть висаджуватись деревш породи невибагливi до грунтових умов, зокрема сосна, береза в окремих випадках на бшьш багатих рiзновиднос-тях дуб звичайний, червоний, смерека, граб, клен, акащя та шш^ як сприяти-муть формуванню люового середовища i на першому етат iстотно змiнять структуру породного складу лiсiв регiону. Важливо в цих умовах максимально надавати перевагу головним лiсотвiрним деревним породам, керуючись кон-кретними лiсорослинними умовами i обмежити частку деревних порiд, яю в майбутньому будуть вилучатись у процес доглядових рубань [14, 15].
5
0
№ з/п Облает! Сосна Смерека Бук Дуб звичайний Ялиця Дер Граб евна пиридс Вшьха чорна Береза Ясен Модрина Клен Акащя Всього
1. Волинська 221,3 3,7 - 54,7 - 0,7 9,9 7,3 0,2 - - - 297,8
2. Р1вненська 390,4 3,5 0.1 57,9 - ОД 6,8 5,6 ОД - - - 464,5
о 3. ЛьЕивська 98,4 61,8 82,4 94,6 о о с 13,5 24,8 9,9 2,2 2,1 0,3 ОД 423,6
4. Тернопшьська 15,1 7,8 13,1 81,7 - 14,9 1,0 2,5 4,4 1,2 0,3 0,9 142,9
5. Хмельницька 44,1 9,6 0,8 73,0 - 14,2 0,6 10,4 4,2 0,2 0,1 0,7 157,7
6. 1в.Франшвська 11,4 267,1 89,2 42,8 23,2 8,0 1,0 0,3 0,2 0,3 0,2 447,0
7. Закарпатська 1,0 152,0 290,3 39,1 9,2 4,4 0,1 0,9 2,8 0,3 1,4 0,7 502,2
8. Чершвецька 0,9 52,1 43,2 30,5 31,5 3,4 0,2 0,8 1,0 ОД 1,2 - 164,9
т-г • тис. га По регюну, у 782,6 30,1 557,6 21,4 519,1 20,0 474,3 18,2 97,4 3,7 59,2 2,3 44,4 1,7 40,7 1,6 15,2 0,6 4А 0,2 3^6 0,1 2^6 ОД 2600,6 100,0
Табл. 2. Шкова структура деревосташв головных лшоутворюючих деревних пори) шх1дного регюну Укршни
№ з/п В1ков1 групп
Облаем Молодняки I кл. Молодняки II кл. Середньовшов1 Пристигаюч! Стигм 1 иерестшш Всього
тис. га % тис. га % тис. га % тис. га % тис. га % тис. га %
1. Волинська 52,0 18,6 99,0 35,4 101,8 36,4 19,9 7,1 7,0 2,5 279,7 11,5
2. Р1вненська 124,7 27,6 138,7 30,7 133,8 29,6 44,3 9,8 10,4 2,3 451,9 18,6
о •Э. Льв1вська 72,7 19,6 94,5 25,5 151,2 40,8 38,2 10,3 14,1 3,8 370,7 15,2
4. Тернопшьська 23,1 19,6 40,0 34,0 41,0 34,8 10,1 8,6 3,5 3,0 117,7 4,8
5. Хмельницька 25,5 20,0 35,8 28,1 43,4 34,1 12,8 10,0 10,0 7,8 127,5 5,3
6. 1вано-Франшвська 107,6 24,8 118,0 27,2 139,7 32,2 44,2 10,2 24,2 5,6 433,7 17,8
7. Закарпатська 62,9 12,8 119,0 24,2 168,1 34,2 50,6 10,3 90,9 18,5 491,6 20,2
8. Чершвецька 17,2 10,9 26,3 16,6 92,4 58,4 1 о о 8,4 9,0 5,7 158,2 6,6
По регюну 485,7 20,7 671,3 28,5 871,4 34,7 233,4 9,6 169,1 6,5 2431,0 100,0
Важливим показником довгостроково1' перспективи конструктивно:' динамжи лiсосировинних ресурсiв захiдного регiону е рiвномiрна вiкова структура лiсового фонду. Вiдповiдно до загальноприйнятих норм, оптимальною вжовою структурою вважаеться така, при яюй площа деревостанiв кож-но! вiковоï групи коливаеться в межах 20 % вщ загально! площi лiсового фонду. Таке сшввщношення вiкових груп сприяе забезпеченню рiвномiрного та стабiльного лiсокористування та попереджае надмiрну експлуатацiю деревос-ташв iнших вiкових груп. Як показують нашi дослiдження, вiкова структура лiсiв захiдного регiону Украши е нерiвномiрною i iстотно порушена, що шд-тверджуеться статистичними даними облiку люового фонду та дослщження-ми шших науковцiв [16]. Проведений аналiз вшово! структури п'яти головних лiсотвiрних деревних порщ регiону (сосна звичайна, смерека европейська, бук люовий, дуб звичайний та ялиця бша), за участю яких формуеться понад 93 % насаджень регюну, дозволив встановити, що найбшьш представленими за вжовою структурою серед них е середньовiковi деревостани (34.7 %). Мо-лодняки II класу вжу займають 28.5 % люопокрито! площi, 20.7 % ще! площi займають молодняки I класу вжу, незначну частку лiсопокритоï плошд ста-новлять пристигаючi деревостани за участю п'яти згаданих вище деревних порщ (9.6 %) i найменшу плошу тiльки 6.5 % займають стиглi та перестiйнi деревостани, що свщчить про порушення вiковоï структури обумовлене над-мiрним лiсокористуванням (табл. 2).
Проведет нами дослщження дали змогу вщзначити, що найбiльш ш-тенсивно лiсорозведення проводилось в межах захщного регiону Украши з юнця 50-х до початку 70-х роюв. Це обумовило значне зростання площд мо-лоднякiв. Площа створених люових насаджень на територiï окремих областей сягала вiд 29.6 % до 58.4 % площд лiсових земель. Дещо зменшились об'еми лiсорозведення у юнщ 70-х на початку 80-х роюв вщ 16.6 % люопокршш площi у Чернiвецькiй до 35.4 % у Волинсьюй областях. У подальшому спос-терiгаеться тенденцiя подальшого зменшення вищезазначених люогоспо-дарських робгг.
Рiзке зростання об'емiв лiсорозведення у зазначений перюд, обумовило деформування вiковоï структури деревостанiв захiдного регюну Украши та забезпечило перевагу на даний час люосташв середньовжово1" групи. Близьку до середньовшових деревостанiв площу, займають молодняки пер-шого та другого класу вжу. Найменш представленими у вшовш структурi ль сового фонду регюну, що перебувають у шдпорядкуванш державного комитету люового господарства Украши, е пристигаючi та сти^ та перестiйнi ль состани. Вщповщно до iснуючого стану, для вирiвнювання вiковоï структури деревостанiв регюну, ми пропонуемо збшьшити площу люосташв найменш представлених пристигаючих та стиглих i перестшних вiкових груп, у перюд 1'х вирубування i переведення у вiкову групу молоднякiв першого класу вжу, в результатi додаткового залюення покинутих, низькопродуктивних, забруд-нених та еродованих земель, вилучених з сшьськогосподарського користу-вання i долучення цих територш до дано1' вшово1* групи. Протягом першого етапу до 2016 року, необхщно вирiвняти площу вшово!" групи стиглих i пе-
рестiйних деревосташв, у перiод !х переводу у вжову групу молоднякiв пер-шого класу, з площею лiсостанiв середньовжово! групи, в результатi додатко-вого залюення згаданих вище земель, максимально! концентраци у даний пе-рюд реконструктивних рубань похiдних деревостанiв, чагарникових зарос-тей, доцiльно розглянути можливють тимчасового пониження вiку рубань ок-ремих деревних порiд на межi ареалу !х поширення внаслiдок попршення !х стiйкостi до хвороб i шкiдникiв. У перiод з 2016 до 2036 року, деревостани пристигаючо! вiково! групи, якi на той час вщповщно до вiку будуть переведет у вшову групу стиглих i почнуть вирубуватись, необхщно також вирiв-няти з площею середньовжово! групи, яка на той час буде переведена у вшо-ву групу пристигаючих деревостанiв, провiвши додаткове залiсення низькоп-родуктивних, покинутих, забруднених, еродованих земель та реконструкщю похщних, низькопродуктивних i низькоповнотних деревосташв шших вшо-вих груп. Розрахунки потреби поетапного збшьшення площi насаджень за участю головних лiсотвiрних деревних порщ, для регулювання вiково! струк-тури деревостанiв лiсового фонду на перюд до 2036 року, представлен в табл. 3. Як показали нашi дослiдження найбiльше насаджень у регюш необ-хiдно буде створити за участю сосни звичайно! - 334.9 тис. га, що становить 30.0 % вщ запланованих об,емiв залiсень. Дещо менше площ необхщно заль сити з перевагою у складi дуба звичайного - 285.1 тис. га, або 25.5 %, бука ль сового - 259.2 тис. га, 23.2 %, смереки европейсько! - 207.6 тис. га, 18.6 % та ялищ бшо! - 29.7 тис. га, 2.7 % (рис. 2).
осп/
->-> 7
25 -20 ■ 15 -10 - 5 0
1
Сосна звичайна Дуб звичайний Бук люовий Смерека звичайна Ялиця бта
Рис. 2. Потреба збшьшення плош^ деревосташв захiдного регюну Украти, за переважаючою деревною породою, %
1стотно вiдрiзняеться потреба збшьшення люових площ у межах областей регюну за породами. Так, в умовах Волинсько! та Рiвненсько! областей збшьшення плошд люових земель буде проводитись за рахунок насаджень за участю сосни звичайно! та дуба звичайного. У Львiвськiй, 1вано-Франювськш, Закарпатськш та Чершвецькш областях, площа люових насаджень зростатиме в результат створення люових культур з перевагою в !х складi п'яти згаданих вище
Табл. 3. Потреба збтыиення площг лшосташв для оптылизаци вжовоХ структуры лшв регюну
Площа насаджень за переважаючою деревною породою, тис, га
Сосна звичайна Дуб звичайний Бук л ¡совий Смерека европейська Ялиця бша ев Н \0
№ з/п Облает Он ю Он о и Он ю Он о 1-4 Он ю Он о 1-4 Он ю Он о 1-4 Он ю Он ю о 1-4 ев ев ш ^ О о К ** К § в
о г^ о « о г^ о « о А о г^ о « о г^ о « о л о г^ о « о г^ о « о л о г^ о « о г^ о « о л о г^ о « о г^ о о л С н о ё о н
Й Й Й Й Й • ¡н И «
1. Волинська 59,6 46,5 106,1 14,3 15,4 29,7 - - - 0,3 0,3 0,6 - - - 136,4 12,2
2. Р1вненська 82,1 47,4 129,5 10,0 9,5 19,5 - - - 0,8 0,7 1,5 - - - 150,5 13,5
о .5. Льв1вська 35,9 28,3 64,2 34,0 32,5 66,5 32,1 25,9 58,0 16,3 10,5 26,8 9,5 6,1 15,6 231,1 20,7
4. Тернопшьська о о 2,1 5,4 26,8 26,4 53,2 5,7 о о 9,0 2,0 1,9 3,9 - - - 71,5 6,4
5. Хмельницька 13,0 9,3 22,3 26,2 24,3 50,5 0,3 0,3 0,6 1,9 1,6 3,5 - - - 76,9 6,9
6. 1в. Франшвська 4,0 2,4 6,4 8,6 8,4 17,0 28,9 25,8 54,7 а, о б.5,-5 50,0 113,3 4,6 2,6 7,2 198,6 17,8
7. Закарпатська 0,5 0,5 1,0 18,6 17,6 36,2 32,9 76,5 109,4 23,2 19,6 42,8 - 1,7 1,7 191,1 17,1
8. Чершвецька - - - 6,3 6,2 12,5 15,1 12,4 27,5 ПД 4,1 15,2 5,2 - 5,2 60,4 5,4
По регюну 198,4 136,5 334,9 144,8 140,3 285,1 115,0 144,2 259,2 118,9 88,7 207,6 19,3 10,4 29,7 1116,5 39,9
Всього
головних лiсотвiрних деревних порiд. А в Тернопшьсьюй та Хмельницькiй областях, перевага буде надаватись створенню лiсових насаджень за участю дуба звичайного та сосни i на незначнш площi за перевагою бука та смереки.
Проведений анашз вжово! структури згаданих вище люосташв регiону засвiдчив, що найменша частка серед вiкових груп припадае на групу присти-гаючих, стиглих та перестшних лiсостанiв. Вiдтворення лiсiв пiсля ix вирубу-вання на плошд вiдповiдниx вiковиx груп, сприятиме подальшому порушен-ню вiковоï структури люосташв регiону i гальмуватиме процес збшьшення люово! плошi за рахунок реально юнуючих покинутих, забруднених, низь-копродуктивних, еродованих та iншиx земель, яю необxiдно передати у державний люомелюративний фонд i у подальшому поетапно залюити вщповщ-но до економiчниx можливостей держави. Насамперед до земель люового фонду доцшьно передавати плошi, якi вилученi з сшьськогосподарського ко-ристування, розташованi поруч з люовими масивами, зазнали значного еро-зiйного руйнування i в минулому були вкрит лiсом. Варто також звернути особливу увагу на дшянки забруднеш рiзноманiтними шкiдливими xiмiчни-ми елементами та радiонуклiдами, плошд розташованi на схилах крутизною понад 15° та в ерозшнонебезпечних зонах, покинув дiлянки та землi, яю пот-ребують рекультивацiï, сильно i середньоеродоваш грунти, що розташованi поруч з люовими масивами лiсового фонду i е потенцшним резервом збшьшення плошд лiсiв регiону. Найбшьш iнтенсивно необxiдно проводити пошук таких дшянок на територiï лiсостеповоï зони, де площа люових земель нез-начна, а резерви ïx збiльшення е досить великими, внаслiдок штенсивного розвитку ерозiйниx процесiв на надмiрно розораних сiльськогосподарськиx угiддяx. Частину цих земель доцшьно використати тд залуження, для ство-рення захисних люових насаджень, а найбшьшу частку - для створення люових масивiв, яю надалi будуть переданi у люовий фонд. Створення на даних площах деревосташв вщповщно до люорослинних умов i в розрахованих об'емах, дасть змогу не тiльки оптимiзувати вiкову структуру лiсостанiв дер-жкомлюгоспу Украïни, збалансувати та стабiлiзувати об'еми люокористуван-ня на сталому рiвнi, збiльшити лiсоресурсний потенцiал регiону але й сприятиме iстотному посиленню позитивного екологiчного впливу лiсовиx насаджень на стан навколишнього середовища регюну, значно порушеного актив-ним сшьськогосподарським використанням земельних ресурсiв, господарсь-кою дiяльнiстю людини та рiзноманiтним забрудненням [13, 17, 18].
Лггература
1. Бондарчук В.Г. Геолопя Украши. - К.: Вид-во АН УРСР, 1959. - 832 с.
2. Атлас почв Украинской ССР. - К.: Урожай, 1979. - 159 с.
3. Андрущенко Г.О. Грунти захщних областей УРСР. - Льв1в: Вид-во ЛСГ1, 1970. - 113 с.
4. Голубець М.А. Прська пояснють лю1в// УЕЛ. - Льв1в, 1999, т. 1. - С. 164.
5. Генс1рук С. А. Лси Украши. - К.: Наук. думка, 1992. - 408 с.
6. Генс1рук С. А., Нижник М.С., Копш Л.1. Лiси Захщного регюну Украши. - Льв1в: Атлас, 1998. - 408 с.
7. Szafer W. Nieco o wschodniej granicy zasiagu buka// Sylwan. - 1910, № 28. - S. 328-333.
8. Szafer W. Nieco o rozmieszczeniu geograficznym swierka w Polsce// Sylwan, 1921. - S. 76-91.
9. Виноградов В.Н. Теоретические основы облесения и сельскохозяйственного освоения песков и практические мероприятия// Научные основы облесения и сельскохозяйственного освоения песков. - М.: Колос, 1977. - С. 2-19.
10. Павловский Е.С. Проблемы экологии полезащитных лесонасаждений на сельскохозяйственных землях// Лесомелиоративные насаждения, их экология и значение в лесоаг-рарном ландшафте. - Волгоград. - 1983, вып. 2. - С. 17-25.
11. Коптев В.1., Л1шенко А.А. Полезахисне люорозведення. - К.: Урожай, 1989. - 168 с.
12. Копш Л.1. Теоретичш аспекти збшьшення люистосп захщного регюну Украши// Науковий вюник. - Львiв: УкрДЛТУ. - 1996, вип. 5. - С. 126-131.
13. Копш Л.1. Еколого-економiчнi передумови збшьшення площi лiсiв захщного регюну Украши// Науковий вюник. - Львiв: УкрДЛТУ. - 2001, вип. 11.3. - С. 76-79.
14. Котов В.М. Рубки ухода в полезащитных лесных полосах// Ведение хозяйства в колхозных лесах. - М.: Лесн. пром-сть, 1969. - С. 34-36.
15. Рожков А.Г. Рост некоторых древесных и кустарников на почвах разной степени смытости.// Вопросы эрозии и почвоведения продуктивности склоновых земель Молдовы. -Кишинев. - 1966, т.5. - С. 37-51.
16. Дубравы и повышение их продуктивности/ Мелехов И.С., Виноградов В.Н., Ло-сицкий К.Б., Моисеев Н.А., Новосельцева А.И. - М.: Колос, 1981. - 216 с.
17. Моисеев Н.А. Основы прогнозирования, использования и воспроизводства лесных ресурсов. - М.: Лесн. пром-сть, 1974. - 224 с.
18. Lonkiewicz B. Ochrona i zrownowazone uzytkowanie lasow w Polsce. - Warszawa: Fundacia IUCN Poland, 1996. - 263 s._
УДК 630*970.13 Проф. А.1. Гузш, д-р с.-г наук -ДАУ
ОРДИНАЦ1Я У ВИЯВЛЕНН1 КОРЕЛЯЦ1ЙНИХ ЗВ'ЯЗК1В НАСЕЛЕННЯ ПТАХ1В З ТИПАМИ Л1СУ
На прикладi населення rnaxiB Захщного Полюся у гшздовий перюд розгля-даеться можливють виявлення ix кореляцшних зв'язюв з типами люу.
Ключов1 слова: населення nraxiB, корелящя, типи люу.
Prof. A.I. Guziy - State University of Agriculture and Ecology of Ukraine
Ordination in revealing correlative relation between bird population and
forest types
The consideration is being given to the possibility of revealing the correlative relations between bird population and forest types at the example of western Polissya bird population during the nestling period.
Keywords: bird population, correlation, forest types.
1з метою виявлення кореляцшних зв'язюв населення тварин, у тому числ1 й птах1в, з факторами середовища, зокрема 1з основними класифжа-цшними люотиполопчними одиницями, структурою люосташв тощо, необ-хщно провести статистичну обробку матер1алу, подати його у стислому виг-ляд1 й проанашзувати у поеднанш з факторами середовища. Для досягнення ^ei мети необхщно виявити просторово-типолопчну структуру населення птах1в з наступною побудовою граф1в - ординацшних схем структури на площиш, зор1ентувавши ix у факторному середовишд.
Пщ просторово-типолопчною структурою населення тварин розумь ють загальний характер його територ1альних змш, виявлених за морфолопч-ною под1бн1стю угруповань i взаемозв'язками дослщжуваних вар1ант1в неза-лежно вiд ix спорiдненостi на мюцевост [3]. На структурних ординацшних
