CC BY
40
ступаеться перед дубом за цим показником як у чистих, так i в змшаних наса-дженнях. За дiаметром, навпаки, змiшанi насадження мають перевагу над чистими внаслщок меншо! !х густоти, хоча ясен також ввдстае в ростi за цим показником ввд дуба червоного бореального як у змшаних так i в чистих насадженнях.
Однак перевага в росл за дiаметром не може компенсувати вщставання змiшаних насаджень ввд чистих по iнших таксацiйних показниках. Як за запасом так i за сумами площ поперечних ичень чистi насадження домiнують над змша-ними i з вiком рiзниця iстотно збiльшуеться.
Цiкава тенденцiя спостер^аеться стосовно поточного приросту. Сумарний поточний приркт змiшаних насаджень у вод 20 рокiв перевищуе прирiст чистих високоповнотних дуба червоного бореального, але в подальшому вiн рiзко падае. Цшком очевидно, що це результат неправильного проведення ряду лшогосподар-ських мiроприемств, починаючи вiд початково! схеми змтування при створеннi культур i закiнчуючи iнтенсивнiстю проведених доглядових рубань.
Пiдсумовуючи проведений вище аналiз росту обох категорш насаджень, можна зробити ряд висновюв.
Змiшанi ясенево-дубовi культури е досить високопродуктивними, хоча по-ступаються перед чистими високоповнотними насадженнями дуба червоного бо-реального. Для шдвищення !х продуктивноста необхiдне проведення комплексу лiсогосподарських заходiв, якi б забезпечували зменшення конкурентного впливу дуба червоного бореального на ясен звичайний.
Лггература
1. Горошко М.П., Каганяк Ю.Й., Майборода В.А. Продуктивнють ясенево-дубових культур// Науковий вiсник: Сучасна екологiя i проблеми сталого розвитку сустльства. Зб. наук.-техн. праць. - Львiв: УкрДЛТУ, 1999, вип. 9.8. - С. 28-36.
2. Каганяк Ю.Й. Будова та продуктившсть мiшаних культур дуба червоного ^иегсш ЬогеаКз МгсЬх.) у Захiдному Люостепу Украши. Автореф. на здоб. уч. ступ. к.с.-г.н. - Кшв: НАУ, 2000. - 22 с.
3. Майборода В.А. Строение, рост и производительность насаждений дуба северного ^иегсш ЬогеаШ МюИх.) на Украине. Автореф. на соиск. уч. степ. к.с.-х.н. - М: МЛТИ, 1981. - 21 с.
УДК630*622+118 Докторант Л.1. Котй, к.с.-г.н. - УкрДЛТУ
ДО ПИТАННЯ ОПТИМ1ЗАЦП BIKOBOÏ СТРУКТУРИ СОСНОВИХ НАСАДЖЕНЬ ЗАХ1ДНОГО РЕГ1ОНУ УКРАÏНИ
Аналiзуються особливостi поширення соснових лiсiв в умовах репону. Визначають-ся основнi критери та напрямки збiльшення площi соснових насаджень в захщному регю-нi Украши та оптимiзацiï ïx вiковоï структури. Подаються параметри необхiдного збшь-шення цих площ.
L. Kopiy - USUFWT
For the question of the optimization ages structure pine-tree forests in Western
region of Ukraine
Analysis of widen peculiarity pine-tree forests in that region . We denote the most important criterions for increasing pine-trees area in Western region of Ukraine and optimization there ages structure. We gave many sizes for increasing it areas .
Захвдний репон Укра!ни представлений декiлькома лшорослинними зонами. В пiвнiчнiй його частит розташоване Полiсся. Рельеф захщнополкького лко-господарського округу, який повшстю охоплюе пiвнiчну частину регiону, рiвнин-ний з загальним нахилом топографiчноí поверхнi з пiвдня на швшч i пiвнiчний схiд. Клiмат ще! частини Полiсся формуеться пiд штотним впливом атмосферних повiтряних мас. Особливосл залягання кристалiчних порiд обумовили певш зако-номiрностi Грунтотвiрного процесу. Типи Грунтав на Полiссi iстотно змшюються з заходу на схiд, що обумовлено змiною клiмату, геоморфологiчною будовою, рельефом мiсцевостi та шдстилаючими материнськими породами. Найбiльш поши-реними тут е дерново-слабошдзолисп та меншою мiрою дерново-сильнотд-золистi Грунти. Меншу площу займають болотянi, торфово-болотянi, та торф'яш. Незначну частку займають лiсовi Грунти та опiдзоленi чорноземи. У швденнш ча-стинi округу поширеш перегнiйно-карбонатнi Грунти (рендзини). Тут також часто зус^чаються дерново-глейовi Грунти, яю приуроченi до заплавних терас рiчок, а також понижень рельефу. Поеднання рiвнинного рельефу i Грунтових умов сприя-ло формуванню в швтчнш частинi Полiсся певного типу ландшафту з великими площами соснових лгав на бвдних дерново-пiдзолистих пiщаних Грунтах.
Найменш вибагливою i найбiльш характерною для полшько! зони дерев-ною породою е сосна звичайна. Вона зустрiчаеться у всiх гiгротопах бвдних, ввд-носно бiдних i ввдносно багатих Грунтових умов. У захщнш частинi Полiсся сос-новi лки становлять до 58 %. Сосна - довговiчна деревна порода, 11 вiк може сяга-ти 500 роив. У борах вона формуе чиста насадження 1-11 боштету, а в бшьш багатих суборових типах сосна сягае бшьш високо! продуктивной 1-1а, в окремих ви-падках 1б бонiтетiв. У суборових типах лкорослинних умов до сосни у другому ярус домiшуються дуб, береза, осика. У судiбровних типах дуб рiвноправно росте поруч з сосною в першому ярусi, домшки формують клен, липа, iльмовi i граб. На Полiссi найбiльш представленими е суборовi та боровi типи лшорослинних умов. Найвищо! продуктивностi досягае сосна звичайна в суборових типах. У цих лшо-рослинних умовах Грунти значно багатш^ шж у борах. Субори складають основну частку соснових лгав Полкся. Головною лiсотвiрною породою в цих умовах, як i в борах виступае сосна звичайна. Серед супутшх деревних порвд, окрiм берези, зустрiчаеться дуб звичайний та ялина, яка ос^вцями з'являеться на швдш Во-линсько! височини. Грунти в суборах представлен глинистими шсками, легкими супiсками, або шсками на суглинках. Коршш деревостани в дубових суборах формують двоярусну будову, де в першому ярус росте сосна звичайна з домшкою берези (у мокрих i сирих умовах-берези пухнасто! та осики), а в другому ярус пе-реважае дуб звичайний (за винятком бшьш вологих умов В3, В4, коли до складу домшуеться вiльха чорна). У зот спiльного росту дуба i ялини ростуть дубово-ялиновi вологi та сирi субори. У Рiвненськiй областi в районах поширення азали жовто! сформувались вологi та сщм дубово-азалiевi субори. Найвищо! продуктив-ностi корiннi деревостани суборового типу сягають у свiжих умовах. Серед судiб-ровних типiв лiсу тут найбшьш поширеною е свiжа грабова судiброва. Цей тип ль су росте на тдвищених мiсцях з дерновими слабо-, або середньо-тдзолистими супщаними та пiщаними Грунтами з прошарками суглинков, iнколи пiдстелених суглинками чи карбонатними породами. В цьому тиш лiсу сосна звичайна досягае найвищого бонiтету (1а-1б а iнодi Iе), формуючи в домiшцi з березою та осикою
перший ярус. У другому ярус росте дуб звичайний (в окремих мкцях дуб скель-ний) II-III бонiтету. Третш ярус утворюють, як правило, граб з домшкою грушi, яблунi, горобини, липи. Серед шдлшних порiд тут ростуть лщина, свидина, крушина ламка, калина, бузина та iншi види.
Значно менше представлена сосна звичайна в насадженнях Лшостепово! зони захвдного регiону Укра'ни (до 25 % площi лiсового фонду репону). Незначнi площi тут займають боровi типи лiсу на пiдвищених мшцях з пiщаними Грунтами на наносних шсляльодовикових вiдкладах. Суборовi та сугрудовi типи лiсу, якi формуються на територи лшостепово! зони регiону за породним складом, вертикальною структурою насаджень, шдтском та трав'яним вкриттям е дуже подiб-ними до охарактеризованих полшьких типiв. Унiкальнi насадження за участю сосни формуються в межах ареалу бука лкового на територи Опшля та Розточчя. В бвдшших лiсорослинних умовах ростуть вщповвдно свiжi та вологi буковi субори, якi за вертикальною будовою е дуже подiбними до дубових суборiв, де в першому ярус росте сосна 1 -Ia боштетав, в другому дуб - II-III боштету, домiшуеться бук III-IV боттетав з участю берези i осики, а також в багатших умовах ростуть ушка-льнi за складом свiжi грабовi та сосновi субучини (С2). Цi типи лiсу займають тд-вищенi мiсця на тщаних з прошарками суглинку Грунтах, тдстелених вапняками.
У Карпатах насадження за участю сосни звичайно! займають незначт площi. Разом з березою, вшьхою, ясеном та кленом вони становлять тут лише 6 % площi лгав . Гв соснових лгав найпоширешшими тут е смереково-сосновий субiр в якому перший ярус формуе сосна II-III боштету, а другий - смерека з домшкою берези, школи ялищ бшо!.
Проведений нами аналiз продуктивностi соснових лiсостанiв репону вка-зуе на те, що найвищо! продуктивностi серед молоднякiв I класу вiку сягають сос-новi насадження Закарпатського, Iвано-Франкiвського та Чершвецького управлiнь лiсового господарства (вiд 66 до 100 м3/га), дещо нижча продуктившсть в цьому вiцi сосняюв Волинського, Хмельницького, Львiвського та Тернопшьського об'ед-нань (вiд 52 до 56 м3/га) (табл. 1). Найнижчо! продуктивностi сягають молодняки II класу вшу, середньовiковi та пристигаючi насадження, за винятком Чершвецького та Закарпатського управлшь лшового господарства.
Табл. 1. Фактичний запас соснових лкостатв у вжовихгрупах
№ п/п Обласш об'еднання та управ-лiння люового господарства Фактичний запас насаджень по класах вжу, м 3 /га
I II III IV V
1 PiBHeHCbKe 39,6 116,7 209,2 214,0 194,0
2 Хмельницьке 52,9 167,5 267,9 322,0 250,0
3 Тернопiльське 56,0 147,2 250,0 300,0 200,0
4 Волинське 52,0 129,9 220,5 222,4 211,8
5 Львiвське 53,3 158,6 267,8 284,2 300,0
6 Iвано-Франкiвське 79,3 121,4 275,6 328,6 100,0
7 Чернiвецьке 66,7 150,0 - 200,0 -
8 Закарпатське 100,0 100,0 80,0 - -
У вщ стиглосл найвищу продуктивнiсть мають сосновi насадження об'ед-нання Львiвлiс (300 м3/га), Хмельницьклiс (250 м 3/га), а найнижчу ввдповвдно ta-но-Франкiвського (100 м3 /га), Рiвненського (194 м3/га), Тернопiльського (200 м3/га) та Волинського (211 м3/га) об'еднань. Як видно з рис. 1, потенщальш мож-
ливосл лшорослинних умов захiдного регюну Украши використовуються не ефе-ктивно при вирощуванш соснових насаджень на територи вище згаданих об'ед-нань та управлшь лiсового господарства. Запас, м3/га
0 20 40 60 80 Вк, рокiв 100
Рис.1. Продуктивтстъ соснових деревостатв захгдного регюну Украти
__насадження I боштету (стовбурно! деревини);
--------------------------насадження II боштету (стовбурно! деревини);
--------------------------Рiвненське об'еднання
..........................................................................................Волинське об'еднання
--■ — ■■ — ----------Львiвське об'еднання
--Хмельницьке об'еднання
Загальна площа насаджень за участю сосни звичайно'1 в захiдному регiонi Украши сягае 782.6 тис. га, що становить 25 % лiсового фонду регюну i 34.9 % площi соснових насаджень Украши. Найбiльша частка насаджень за участю сосни звичайно'1 припадае на об'еднання Рiвнелiс, яка сягае майже 50 % вих соснових насаджень захвдного регiону i 17.4 % насаджень за участю сосни в Украшь Дещо нижчi показники за площею мають сосновi насадження в об'еднаннi Волиньлiс та Львiвлiс, вiдповiдно 28.3 та 12.6 % в регюш i 9.9 та 4.4 % ввд площi таких же насаджень Украши. Найменшу площу сосновi насадження займають в Чершвецько-му та Закарпатському управлiннi лiсового господарства - 0.9 та 1.0 тис. га, що становить менше 1 % насаджень за участю сосни звичайно'1 регюну.
У вшовш структурi найбiльша частка соснових насаджень регюну припадае на молодняки II класу вшу понад 282 тис. га, що становить 36.1 % вих соснових насаджень захщного регюну Украши. В цшому молодняки тут займають площу понад 487 тис. га, що становить 62.4 % вих соснових насаджень захвдного регюну Украши. В цшому молодняки тут займають площу понад 487 тис. га, що складае 62.4 % всх соснових насаджень регюну. Середньовiковi насадження займають площу 209.6 тис. га, ввдповвдно 26.7 % .
Табл. 2. Шкова структура соснових насаджень захгдного регюну Украти
№ п/п Вксда групи, тис. га Всього тис. га Потреба збшь- Потреба
Обласп Молодняки 1класу Молодняки II класу Середньо-впсов1 Присти-гаюш Стипи 1 пе-рестшш шення плонц до 2016 р. тис. га збшыпення плонц до 2036 р. тис. га
1 2 3 4 5 6 7 8 Волинська Р1вненська Льв1вська Тернопшьська Хмельницька 1в. Франювська Закарпатська Чершвецька 40,3 123,1 23.1 5,0 10.2 2,9 0,3 0,6 98,1 130,4 30,7 5.3 16,0 1.4 0,1 0,2 63,0 88,8 36,0 3.4 13,4 4.5 0,5 16,5 41,4 7,7 1,3 4,1 2,1 0,1 3,4 6,7 0,1 0,1 0,4 0,5 0,1 221.3 390.4 98,4 15,1 44,1 11,4 1,0 0,9 59,6 82,1 35,9 3,3 13,0 4,0 0,5 46,5 47,4 28,3 2,1 9.3 2.4 0,5
По регюну 205,5 282,2 209,6 73,1 11,2 782,6 198,4 136,5
Найбшьш напружена ситуац1я склалась з пристигаючими i стиглими наса-дженнями за участю сосни звичайно''. Так, пристигаючих насаджень сосни в регь ош нараховуеться 73.1 тис. га, а стиглих лише 12.2 тис. га, що ввдповщно стано-вить 9.3 i 1.6 % в регюш. Найбiльша площа молоднякiв I класу вiку в регiонi зосе-реджена на територи Тернопiльського об'еднання (33.1 %). Молоднякiв II класу найбшьше зосереджено у Волинському (44,3 %) та Хмельницькому (36.3 %) об'-еднаннях. Вiдповiдно найменше пристигаючих насаджень в об'еднаннях Волинь-лк (7.5 %) та Львiвлiс (7.7 %), а стиглих у Тернопшьському та Хмельницькому об'еднаннях (менше 1 %), Львiвському (1 %) та Волинському (1.5 %).
Як показали дослвдження, вiкова структура соснових деревосташв захщно-го регiону Укра'ни iстотно порушена i вимагае вiдповiдного регулювання. З метою оптимiзацil вшово'' структури соснових насаджень, в перюд до 2016 р. на час переведення вшово'' групи стиглих та перестшних деревостанiв у молодняки I класу вшу, доцшьно збiльшити площу ще'' вжово'' групи на 198.4 тис. га, що дозволить вирiвняти ii за площею з шшими вiковими групами. Наступним етапом оптимiзацil вiковоi' структури соснових деревосташв репону повинно бути збшь-шення площi вiковоi' групи пристигаючих насаджень до 2036 р. на 133.9 тис. га, в перюд переведення и до молодняюв I класу вшу (табл.2). Такий захвд дозволить не тшьки штотно покращити вшову структуру соснових насаджень, а й сприятиме розширенню люосировинно'' бази, збшьшенню заготiвлi високоякiсноi' сосново'' деревини, покращенню екологiчноi' ситуаци в цiлому в регюш. Основним резервом збшьшення площi соснових насаджень в регюш е еродоваш землi, площа яких iстотно збiльшилась в результатi значно'' штенсифшаци сiльськогосподарсь-кого виробництва в перюд з 60-х до 90-х роив ХХ столггтя. Значна еродовашсть сшьськогосподарських угiдь, яка була спричинена надмiрним використанням грунтiв регiону з порушенням елементарних протиерозшних норм, обумовила умови, внаслщок яких головною лкоутворюючою деревною породою тут може виступати лише маловибаглива до багатства грунту сосна звичайна. Наявшсть в захвдному регiонi Укра'ни значних площ сильноеродованих, покинутих та низь-копродуктивних земель дае можлившть суттево збiльшити площу соснових насаджень, що дозволить оптимiзувати !'х вiкову структуру i сприятиме послабленню ерозiйних процесiв, зсувiв, зменшенню забруднення грунтових вод, шдвищенню об'ему рiчного стоку рiк.
Лггература
1. reHcipyK С.А., Нижник М.С., Копш Л.1. Лiси Зах1дного репону Украши. - Львiв: Атлас, 1998. - 408 с.
2. Хвойш лки УкраГни / П.С.Пастернак, П.П. Посохов, ЬФ.Федець, I.Б.Шинкаренко. - К.: Урожай, 1976. - 112 с.
3. Свалов Н.Н. К оценке методов расчета размера лесопользования // Лесное хозяйство.-1969.- № 4. - С. 30-32.
4. Тшук А.А. Установление возраста технической спелости сосновых насаждений западных областей УССР. - Львов, 1958. - 141 с._
