CC BY
12
лахи чисельносТ шкiдливих видiв комах, MacoBi пошкодження рослинностi спо-cтерiгaютьcя вiднocнo рвдко.
Лiтература
1. Иноземцев А.А. Роль насекомоядных птиц в лесных биоценозах. - Л.: ЛГУ, 1978. - 264 с.
2. Кузякин А.П. Зоогеография ССС// Уч.зап. Моск.пед.ин-та им. Н.К.Крупской. -1962. -109 с. Биогеография. - Вып. 1. - С. 3-182.
3. Королькова Г.Е. Наземные позвоночные животные Теллерманоского леса и их функциональная роль в биогеоценозах лесостепных дубрав// Дубравы лесостепи в биогеоценологичес-ком освещении. - М.: Наука, 1975. - С. 225-29.
УДК 630*622 Дои. Л.1. Котй, к.с.-г.н. - УкрДЛТУ
ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧН1 ПЕРЕДУМОВИ ЗБ1ЛЬШЕННЯ ПЛОЩ1 Л1С1В ЗАХ1ДНОГО РЕГ1ОНУ УКРА1НИ
Аналiзуються основш причини напруження еколопчно!' ситуацií в захщному perioHi Укра'ни. ОбГрунтовуеться потреба збшьшення площi лiсiв perioHy та етапи проведення запланованих заходiв. Визначаються напрямки впливу збiльшення лiсистостi на eKOHOMi4-ний та екологiчний стан регюну
Doc. L. Kopiy - USUFWT
Ecology-economic prerequisite increase forests area in the western region of
Ukraine
Analysis fundamental causes of stretched ecological situation in western region of Ukraine. Appointed needful increase of forests area in that region and continue planed works. Appointed directions of influence for increasing forestry on the economic and ecological condition of region.
1нтенсивний розвиток суспшьних вщносин на територи захщного регюну Укра'ни протягом декшькох столггь, що супроводжувався активним освоенням i використанням природних ресурмв (земельних, лiсових, мiнеральних), обумовив ктотш змiни в i'x структурi та сприяв значному попршенню екологiчного стану середовища. Складнi iсторичнi процеси, що вщбувались в межах регiону, сприяли штотному розвитку окремих негативних тенденцш i процесiв (винищення лiсiв, розвиток ерозшних процесiв, повенi, зсуви i т.д.). Так, в перiод з XVI по ХХ сто-лггтя тут значно (у 3.5 рази) зменшилась площа лiсiв, збiльшилась сшьськогоспо-дарська освоенiсть територи, зросла розорашсть сiльгоспугiдь та еродованiсть земель [1].
Земля, як надзвичайно важлива частина природного середовища е голо-вним засобом виробництва у сшьському та лшовому господарствi, а також служить шдосновою для розташування галузей народного господарства. Розподiл i використання землi характеризуеться не тшьки певною формою земельно'' влас-носл, а й вiдповiдним типом земельних ввдносин. Земельнi вiдносини виступають своерщним елементом виробничих вiдносин суспiльства. Швидю темпи розвитку народного господарства, сприяють зростанню потреби в землi, що в свою чергу обумовлюе скорочення площ високопродуктивних сiльськогосподарських угiдь. Однобоке нерегульоване використання земельних ресурмв сприяе прояву певних негативних явищ, таких як ерозiя Грунтiв при надмiрному сiльськогосподарському 76 Еколого-економiчнi проблеми розвитку лкового комплексу
Науковий вкник, 2001, вип. 11.3_
освоенш, або поява повеней, селевих потоюв, зсувiв внаслiдок значного вирубу-вання лiсiв та iн. Варто зазначити, що фiзико-географiчнi умови регюну обумови-ли не тiльки формування трьох лiсорослинних зон, зокрема на mвночi розташова-не Полiсся, в центральны частинi - Лiсостеп, на швдш - Карпати, а й значною мь рою визначають рiзноманiтнiсть природних ресурсiв (мiнерально-сировиннi, лко-в^ воднi та сiльськогосподарськi). Спiввiдношення земельних угiдь значною мь рою визначилось продуктившстю земель та господарською д1яльшстю людини. В серединi ХХ столггтя структура земельних угiдь стабiлiзувалась на певному рiвнi, iстотно не змшювалась i на даний час становить понад 53 % сшьгоспупдь, 23.9 % лгав, а решта - водш ресурси, забудова i неупддя.
Як показали нашi дослiдження, найбшьш iстотно на стан земельних ресур-сiв регiону поряд з високою сiльськогосподарською освоенiстю, впливае розора-шсть сiльськогосподарських угiдь. Найбiльш iнтенсивнi ерозшш процеси Грунтiв проходять на орних землях у весняний перiод до появи рослинност та в осшнш -пiсля збору врожаю. Саме розорашсть мае безпосереднiй вплив на значний розви-ток ерозiйних процемв серед сiльгоспугiдь. Цей показник iстотно коливаеться як в межах областей так i в межах райошв. Найвищого значення вiн сягае в Тер-нопiльськiй областi (90.5 %), дещо нижчий - в Хмельницькш (88.1 %) i Чершве-цькш (71.8 %) i найнижчий - в Закарпатськш (37.1 %) областях. Особливо високою розорашстю бшьше 90 % характеризуються сiльгоспугiддя бшьшосл районiв Тернопшьсько! областi, зокрема Козiвський (94.1 %), Чортювський (93.8 %), Гуся-тинський (93.9 %) та Староконстянтитвський (93.0 %), Волочиський (92.4 %), Ста-росинявський (92.2 %) Хмельницько! областей. Найвища частка рiллi серед сшь-госпугiдь спостерiгаеться в лшостеповш зонi, яка розташована в центральны час-тинi захiдного регюну Украши, а також у межах Волинсько! височини i в окремих районах Прикарпаття та Закарпаття. Найнижчо! розораностi сягають сшьгосп-угiддя швшчних районiв Волинсько!, Рiвненськоl та окремi райони Львiвськоl, 1вано-Франювсько! та Закарпатсько! областей, що розташованi у прсьюй зонi.
1нтенсивне збiльшення сiльськогосподарських земель в регюш сприяло ш-тенсифшаци впливу на земельнi ресурси, що в свою чергу обумовило !х певне ви-снаження i деградащю. Появi низькопродуктивних земель спонукала цша низка причин, якi умовно можна об'еднати у двi великi групи: природно-iсторичнi умови (особливостi рельефу, геолопчна будова, Грунти та ктмат) та господарська дь яльнiсть людини (вирубування лгав, безсистемне розорювання сшьгоспупдь над-мiрне випасання худоби, тощо). Найбiльш iнтенсивний розвиток отримали ерозшш процеси в лшостеповш зот регiону, чому сприяли складний рельеф мюцево-стi, наявнiсть ерозiйно нестшких високопродуктивних земель та значна кшьюсть рiчок, тут пошкоджено понад 1540 тис.га земельних упдь [2]. Зростання кшькоста населення, збiльшення попиту на хлiб та iншу сiльськогосподарську продукщю на захiдноевропейських ринках обумовили розширення орних угiдь та розорювання кожного клаптика земель, в тому чи^ i небезпечних в ерозiйному ввдношенш схилiв. Значно посилило ерозiйнi процеси розорювання луюв, в результатi якого знищувався рослинний покрив, що захищав Грунт вiд руйнування. В цшому у ре-гiонi пошкоджено понад 2 млн.га земель.
Найбшьш штотний вплив на розвиток ерозшних процеив мала масова вируб-ка лгав у всх лiсорослинних зонах регюну. Сприятливi Грунтово-ктматичш умови
регiону зумовили поширення тут понад 20 вид1в листяних 1 шпилькових пор1д. Най-бшьш поширеними в регют е сосна звичайна, смерека, бук, дуб, ялиця, граб, вшьха чорна, береза, ясен, модрина, клен та акацк (рис. 1). Деревостани в склад1 яких пере-важають вище згадаш деревш породи займають 93.4 % вкрито! лком площь Найбь льшу частку деревосташв репону формуе сосна звичайна - 30.1 %, дещо менше на-саджень, в яких переважае смерека, бук, дуб та ялиця, ввдповвдно 21.4 %, 20.0 %, 18.2 % та 3.7 %. Поряд з негативним впливом на Грунти, нерегульоват вирубки сприяли 1стотному порушенню вшово! структуру л1ив репону.
Рис. 1. Площа насаджень з перевагою окремих деревних порЬд
Проведений анал1з вшово! структури п'яти головних лкоутворюючих деревних порвд репону (сосна звичайна, смерека европейська, бук лковий, дуб зви-чайний та ялиця бша) допом1г встановити, що найбшьш представленими за в1ко-вою структурою серед них е середньов1ков1 деревостани (34.7 %). Молодняки II класу в1ку тут займають 28.5 % лкопокрито! площ1, 20.7 % ще! площ1 займають молодняки I класу вшу, незначну частку становлять пристигаюч1 деревостани за участю п'яти вищезгаданих деревних порвд (9.6 %) 1 найменшу площу (тшьки 6.5 %) займають стигл1 та перестшш деревостани, що сввдчить про значний дисбаланс вшово! структури, обумовлений надм1рним люокористуванням у попере-дш десятилггтя [3].
Зазначеш вище об'ективш умови, що сформувались в межах репону сприя-ють напруженню еколопчно! ситуаци. Зокрема, зростае площа еродованих земель, штенсивно забруднюються Грунтов! води, лшов1 насадження недостатньо ефектив-но виконують захист1 оздоровч1 функци, значна площа земель не використовуеть-ся у сшьському господарств1 1 сприяе розвитку негативних процеив. Вщсутшсть лшових захисних насаджень серед агроландшафтав репону сприяе не тшьки розвитку ерозшних процеив, але й попршенню мжроктмату в межах сшьгоспупдь, за-брудненню агрох1мжатами тдземних вод, послабленню впливу ентомофапв на шюдниюв сшьськогосподарсько! продукци та зниженню врожаю сшьськогоспо-дарських культур [4,5]. Збшьшення площ1 люових насаджень в результата залюення низькопродуктивних земель, яю недоцшьно використовувати у сшьському госпо-дарств1 та за рахунок захисних люових насаджень, що необхщно створити для по-
Науковий вкник, 2001, вип. 11.3_
силення позитивного мжроктматичного впливу лшу в агроландшафтах, дозволить не тшьки оптимiзувати вiкову структуру лiсiв регюну, але й сприятиме посиленню 1х екологiчного впливу на навколишне середовище. За нашими розрахунками, площу лгав захвдного регiону Украши необхiдно збшьшувати по-етапно, в тому числi шд час першого етапу вона повинна зрости до 3980.1 тис.га, що ввдповвдати-ме 30.4 % лшистость Протягом другого етапу, який повинен спрямовуватись на мiнiмiзацiю негативного антропогенного впливу, лшистасть регiону необхiдно збшьшити до 33 %. В перюд заключного етапу лiсистiсть регiону повинна зрости до оптимальних параметрiв (до 37 %), що сприятиме ефективному розвитку вих галузей народного господарства, iстотному розширенню лiсоресурсного i рекреа-цiйного потенцiалу та забезпечить еколопчну стабiльнiсть в регiонi.
Лiтература
1. Копш Л.1. Теоретичнi аспекти збшьшення лiсистостi захiдного регiону Укра!'ни// Науковий вюник. - Львiв: УкрДЛТУ. - 1996, вип. 5. - С. 126-131.
2. Копш Л.1. Вплив структури земельних ресурсiв захщного регiону Укра!'ни на еродова-нють земель// Науковий вiсник. - Львiв: УкрДЛТУ. - 1999, вип. 9.12. - С. 74-79.
3. Копш Л.1. До питання оптишзаци вжово! структури соснових насаджень захiдного регюну// Науковий вюник. - 2001, вип. 11.1. - С. 54-59.
4. Генарук С.А., Кошм Л.1., 1ваницький С.М. Збереження бiорiзноманiття люових еко-систем шляхом формування оптимально! люистост в агроландшафтах Укра!ни// Науковий вюник. - 1999, вип. 10.1. - С. 53-56.
5. Криницький Г.Т., Кошм Л.1. Вплив агроландшаф™ на еколопчну ситуащю в захщно-му репош УкраТни// Матер. мiжнар. наук.-практ. конф. - Львiв: Меркатор, 2001. - С. 119-124.
О.Р. Кутна - УкрДЛТУ
ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧН1 ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ СТАЛОГО Л1СОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ
На ochobí зарубiжного досвiду висвiтлено чинники, яш впливають на розвиток ста-лого лiсового менеджменту i основш вимоги для його усшшно'1 реалiзащí.
O.R. Kutna - USUFWT Ecological-economic problems of sustainable forest management development
On the base of foreign experience aspects of influence on sustainable forest management development and main requirements for it successful realization are shown.
Мiжнароднi угоди ('^ícobí правила", "Порядок денний на ХХ1 ст.") светового Саммггу в Рю, 1992 р. i "Висновки i пропозици для дш", як е досягненням Мiжнародноi' експертно'1 Комiсii по лiсових ресурсах, схвалеш Генеральною Аса-мблеею Об'еднаних Нацш у Рiо+5 у 1997 р. розглядаються як головнi "вехГ' у мiжнародному дiалозi з питань лшово! полiтики. Результат цих дебатав мае глибо-кий вплив на наше бачення лшово! спадщини i пiдходiв до менеджменту лiсiв. Все бшьш актуальним стае питання сталого ведення лшового господарства.
Сталий лковий менеджмент (СЛМ) е новим баченням тдходу до органь заци продукування деревини i супутнього виробництва. СЛМ може забезпечити реальний компромiс мiж двома протилежностями: обов'язковим збереженням i безконтрольним використанням i мае потенщал для розв'язання конфлiктних си-туацш мiж ними.
