CC BY
126
4. Рыбаков Б. А. Язычество древней Руси. - М.: Наука, 1987.
5. Тайлор Э.Б. Первобытная культура. - М.: Изд-во политической литературы, 1989.
6. Пропп В.Я. Русские аграрные праздники. - Ленинград, 1963.
7. Зеленин Д.К. Тотемы-деревья в сказаниях и обрядах европейских народов. - В кн.: Труды Ин-та антропологии, археологии, этнографии. - М. - Л.:, 1937, т. 15, вып. 2, этнограф. серия 5.
8. Митрополит 1ларюн. Дохристиянсью вiрування украшського народу. - К.: "Обереги", 1992.
9. Войнович В. Украшська мiфологiя. - К.: "Либщь", 2002.
УДК 712.253 Асист Р.Б. Дудин - НЛТУ Украни
ДЕРЕВА-ДОВГОЖИТЕЛ1 - ВЕЛИЧН1 СИМВОЛИ ПРИРОДИ
Розглядаеться роль старовшових дерев як ушкальних пам'яток природи, вщмь чено окремi найстар^ дерева в Укршш та за кордоном. Серед насаджень старовин-них парюв Львiвськоi областi видiлено дерева-довгожшеш i зазначено 1'х основнi таксацшш показники - вiк, дiаметр, висоту. Сформульовано також принциповi поло-ження щодо оптимального використання паркових насаджень i шляхи збереження цiнних дерев.
Ключов1 слова: дерева-довгожителi, парк, боташчний сад, алея.
Assistant R.B. Dudyn - NUFWT of Ukraine Trees-long-livers - majestic symbols of nature
In the article the role of oldest trees is examined as unique memories of nature, the separate more oldest trees are marked on Ukraine and abroad. Among planting of age-old parks of the Lvov region it is selected trees-long-livers and their basic indexes fixedness the price are marked - age, diameter, height. Positions in relation to the optimum use of the park planting and ways of saving of valuable trees of principle are formulated also.
Keywords: trees-long-livers, park, botanical garden, avenue.
В украшського поета С. Гуцала е таю рядки:
Словник природи - золота скарбниця, Словник природи - невичерпний змют, Довершешсть сюжетних композицш, Краса i врода семантичних гшзд.
Саме шд час сшлкування з природою, на думку поета, можна осягну-ти все ii багатство, красу i велич. I саме стар1 величш дерева-старожили, яю зростають як у природних люах, так i в рукотворних парках, несуть на соб1 вщбиток багатьох поколшь i св1дчення про минуле.
У бюлопчних науках деревш породи характеризуються найбшьш три-валим життевим циклом, який може вимiрюватися сотнями i нав^ь тисячами роюв. Вченими-дендрологами наводиться велика юльюсть прикладiв на тд-твердження цього факту. Наприклад, А. Швиденко i О. Даншова (2001) стверджують, що найбiльш довговiчними е тропiчнi дерева - драконове дерево, баобаб, яю доживають до 6000 роюв; кипарис i лiванський кедр - до 2000 роюв. Вщзначаеться, що найстарiшим деревом на планер е сосна довго-вiчна, яка росте в горах Сьера-Невада i налiчуе 4600 роюв [5].
Вщомо, що найбiльш довговiчним деревом в Украiнi вважаеться тис япдний. Вiк цього релiкта може досягати чотири тисячi рокiв. У нашш краiнi
62
Символ дерева у свгговш культурi та художнш TB0p40CTi
Науковий вкник, 2006, вип. 16.4
найбшьший осередок тису - Княждвiрський резерват в околицях Коломш в 1вано-Франювсьюй областi, площею 206 га [4].
Одним з найстарших дерев, що е представниками мюцево1 флори, е дуб. Вiн вважаеться одним з символiв Украши, його надiляють уЫлякими еш-тетами (мiцний, кремезний, стрункий), присвячують вiршi. У вiршi "Символ" Ю. Клен у одному маленькому жолудi бачить майбутню величну дiброву:
Коли ти гр1еш м1ж сво!х долонь, З земл1 тднявши, жолудь випадковий. Невже кр1зь шелест трав 1 квтв вонь Не чуеш ти лю1в майбутню мову...
За кордоном, а саме у Серби, поблизу с. Ранковичi росте дуб вжом 1500-1600 рокiв, дiаметр якого близько 6 м. У природному парку "Стелмужа" в Лшв росте дуб, вiк якого, як гадають, близько 2000 роюв. "Стелмузький дiд" - так його називають - мае дiаметр 2.7 м, проекщю крони - 346 м2.
Найстарiшим деревом в Укра1ш, за даними журналу "Украшський лiс" (1993), вважаеться 1300^чний дуб в урочишд Юзефiв Рiвненськоl областi. У селi Верхня Хортиця росте 880-рiчний дуб, тд яким, за легендами, вщпочи-вали Богдан Хмельницький, Тарас Шевченко, Микола Лисенко. Дiаметр його стовбура - понад вiсiм метрiв. 500 роюв мае дуб Сковороди (сучасна Сково-родинiвка, Харювсько1 обл.). У м. Трускавець Львiвськоl обл., ще донедавна рю 350-лiтнiй дуб. В урочишд Дядюшi на Черкашинi охороняеться 13 дубiв вiком близько 200 роюв (середня висота 27 м, 1.92 м в окружност^. Рекордсменами за висотою можна вважати модрину европейську в Рахов^ яка у 140 роюв мала висоту 54 м, а також юлька ялиць в урочишд Чемернар Берего-метського люокомбшату на Буковиш. 1х висота сягае 45 м.
Досить поважний вш мають деревш породи, яю зростають у парках, осюльки старовиннi парки Заходу Украши закладалися переважно на пло-щах, яю колись були зайнятi лiсовими насадженнями, до того ж щ дерева збер^алися в парковому комплексi ^ iз збiльшенням вiку парку, самi ставали довгожителями. Нами було вивчено особливост довговiчностi деревних по-рщ в старовинних парках Львова та Львiвськоl областi.
Одним з найстарших парюв Украши е львiвський парк iм. 1вана Франка, закладений в XVI ст. Основний склад насаджень парку - дуб, ясен, клен гостролистий, пркокаштан. Пiзнiше в нього було введено багато екзотичних порщ, але основу ландшафту i тепер становлять вiковi дуби, ясени i клени, що досягли 200-250^чного вiку [2]. Середня висота цих дерев становить 25-28 м, дiаметр стовбура 130-150 см, а проекщя крони коливаеться в межах 20-25 м.
У насадженнях Стрийського парку, що е пам'яткою садово-паркового мистецтва державного значення, виявлено дерева, яю були свщками закла-дання цього парку. Так, бшя ставка зростае потужний екземпляр ясена зви-чайного, дiаметр якого 1.28 м, висота 22 м. Поблизу нього, на партерному га-зош солiтер - бук люовий ф. пурпуроволиста, заввишки 28 м i дiаметром 1.20 м. Крокуючи долиною, натрапляемо на ще двох старожилiв - клен срiб-лястий (висота 26 м, дiаметр 1.02 м) i липа крупнолиста заввишки 27 м, стов-бур яко! на висот 1.10 м роздвоюеться; дiаметр одного стовбура 0.62 м, другого - 0.70 м. У юнщ долини, на перетиш паркових дорiжок зростае група з трьох буюв, середня висота яких становить 35 м, середнш дiаметр - 0.85 м.
Мабуть найстаршим деревом Стрийського парку е потужний дуб, який зростае на n^^MÍ до горшньо! тераси. Дiаметр його становить 1.53 м, висота 20 м, однак через поганий саштарний стан верхiвка постшно обламуеться, тому визначити точну висоту практично неможливо. Найбшьший дiаметр серед дерев парку мае тополя бша, окружшсть яко! 5.40 м (дiаметр 1.72 м).
Заслуговуе на увагу Боташчний сад Львiвського державного ушверси-тету iм. 1вана Франка, заснований у 1852 р. на базi вже старого парку колиш-нього езу!тського монастиря. У ботанiчному саду з тих чашв збереглася значна частина дерев, серед яких, як свщчать архiвнi данi, ще донедавна зростав один величезний екземпляр липи крупнолисто! (Tilia platyphyllos) у вщ 400-500 роюв. Дiаметр стовбура ще! липи сягае до 2.5 м. В тому ж саду е екземпляри липи дрiбнолисто! (Tilia cordata) з дiаметром стовбура 1.5 м i тополi бшо! з ок-ружнiстю стовбура 4.5 м i висотою 22 м. У парку боташчного саду, що знахо-диться на вул. Кирила i Мефодiя, виявлено такi старi дерева: горiх чорний (дь аметром 1.27 м), бук люовий (0.92 м), сосна Веймутова (0.86 м), модрина евро-пейська (0.80 м), дуб звичайний ^аметром 1.05 та 0.89 м).
На територи садиби-музею М. Грушевського, що знаходиться на вул. 1вана Франка, 156 у Львов^ виявлено екземпляр бука лiсового, дiаметром 1.10 м. На цiй же вулищ знаходиться собор Софи (1594 р.), поблизу якого на схилах зростають старi екземпляри бука люового (близько 12 шт.), дiаметр яких становить 0.84-1.18 м.
Досить щкавою пам'яткою садово-паркового мистецтва е дендрарш Укра'нського державного лiсотехнiчного унiверситету, розташований на вул. О. Кобилянсько!, 1.
Iсторiя цього дендрарiю почалася iз заснування Крайово! люово! шко-ли в 1874 р. Люова школа спочатку розмiшувалася в будинку на вул. Святого Миколая (ниш акад. М. Грушевського). Там же вперше було висаджено три деревця дуба звичайного, один з котрих був залишений по^м як дерево-пам'ятка. Згодом на територи люово! школи стало тiсно i цей навчальний заклад перенесли до колишньо! садиби Мiлашевських на вул. Зiблiкевича (нинi 1вана Франка). Територiя садиби була зайнята фруктовим садом. Вщ вулищ Святого Марка (ниш О. Кобилянсько!) росли грецький горiх, досить старий граб та чорна тополя, сильно уражена омелою. На той час перед фасадом будинку були двi 40...50^чш модрини европейсью, яю збереглися до наших дшв. Територш садиби вдало розпланував шспектор мiських садiв А. Рерiнг. Було проведено пересадку деяких дерев з попередньо! територи люово! школи. Першим перенесеним деревом був уже згаданий пам'ятковий дуб, котрий i дониш зберiгся в центральнiй частит дендрарш. Недалеко вщ парадно! брами (вщ вул. 1вана Франка) висаджене тюльпанове дерево, яке зростае тут з 1877 року, коли зламаний З^чний саджанець перенесли до дендрарш, де вш росте дониш. Навпроти входу в навчальний корпус зростае багряник японський, який на сьогодш займае тут домшуюче положення i вважаеться найстаршим екземпляром на Заходi Укра!ни [1].
Загалом рослиннiсть дендрарш на територи люово! школи була описана проф. Тинецьким у журналi "Sylwan" (1896). У юнщ 40-х рокiв минуло-
64
Символ дерева у свгговш культурi та художнш TB0p40CTÍ
Науковий вкчшк, 2006, вип. 16.4
го ст. найбшьш щкав1 деревш рослини дендрарда 1з колекцп В. Тинецького були вщм1чеш А. Щербиною. У травш 1993 року пращвниками ботсаду була проведено швентаризащю, яка виявила, що 1з згаданих проф. Тинецьким 130 таксошв на даний час збереглося 35. Певна частина вщпаду була зумовлена невщповщшстю природно-кшматичних умов. Проте, передуЫм, значна юль-юсть таксошв, що випали з1 складу ф1тоценозу, були витюнет бшьш конкурентоздатними видами при надм1рному загущенш.
В парку "Зал1зна вода", за даними Л. Рубцова (1953) зростав найстарь ший на Укра1ш екземпляр юнського каштана у вщ1 близько 150-200 роюв, який, на жаль, не збершся. Екземпляр цей був з подвшним стовбуром. Окруж-шсть одного з стовбур1в становила 3.5 м (д1аметр 1.11 м), шшого - 5.2 м (дь аметр 1.66 м). Загальна висота 23-25 м, д1аметр крони 25 м [3]. Прекрасна каштанова алея в парку "Високий замок" закладена близько 1840 р., тобто до сьогодшшнього часу 1й нал1чуеться понад 160 роюв. Однак окр1м дерев в але!, серед насаджень парку виявлено понад 260 дерев, вжом 100-120 роюв. Це, в основному, бук люовий, клен гостролистий, липа др1бнолиста, ясен звичайний.
Поблизу Львова (м. Рудки) е Вишнянський радгосп-техшкум. На його територп розкинувся парк 1м. О. Фредра. ПщЧзна алея до техшкуму склада-еться з бших { чорних тополь; деяким екземплярам нал1чуеться понад 150 роюв { вони мають досить велию розм1ри - д1аметр стовбура в середньому 1.52.0 м, середня висота 25-28 м, проекщя крони - 28-30 м.
Кр1м вище наведених даних про юльюсть дерев-довгожител1в у льв1вських парках 1х е ще досить багато. Так, "Сквер на валах" прикрашають стар1 дерева, що вцшли тсля бур1 1890 р. З тих чаЫв збереглося юлька каш-ташв, лип { клешв.
Осюльки в цш статт розглядаються старовинш парки Львова та области то залишаються обдшеними увагою багато старовинних парюв Укра-1ни, не менш вщом1 сво!ми деревами-довгожителями. Тому слщ сказати, що стар1 дерева в будь-якому парку е щнним компонентом { потребують особливо! уваги { охорони. Встановлення в парку суворого режиму, регулювання юлькост вщв1дувач1в { заборона руху поза дорожною { стежковою Ыткою може значно покращити стан насаджень { попередити 1х передчасну загибель. Стар1 дерева, пошкоджеш шюдниками та хворобами, необхщно лжувати, вживати заход1в, спрямованих на 1х консерващю, тобто пломбувати дупла та усувати мехашчш пошкодження.
Л1тература
1. Каталог деревних рослин дендрарiю Боташчного саду Украшського державного ль сотехшчного ун-ту/ А.1. 1вченко, Я.М. Шляхта - Львiв: УкрДЛТУ, 1995. - 31 с.
2. Кучерявий В.П. На зелених орбггах Львова. - Львiв, "Каменяр", 1972.
3. Рубцов Л.И. Долговечность декоративных деревьев и кустарников. - К.: изд-во АН УССР, 1953.
4. "УкраТнський лю", № 3, 1993.
5. Швиденко А.Й., Даншова О.М. Люова дендрология: Навч. пос. - Чернiвцi: Зелена Буковина, 2001. - 228 с. _
