CC BY
49
Лггература
1. Болотов Н.А. Теория, практика и прогноз интродукции лесообразующих пород на территории бывшего СССР (ЕТС): Автореф. дисс... д-ра с.-х. наук: 06.03.01/ ЛТА. - Санкт-Петербург, 1992. - 42 с.
2. Гродзшський А.М. Етапи i напрями штродукцп рослин// 1нтродук. та акшмат. рослин на Украïнi/ Респ. мiжвiдомч. зб. - К.: Наук. думка. - 1979, вип. 14. - С. 3-7.
3. 1вченко А.1., Блюсюк Н.Л. Еколопчш аспекти результапв господарського впро-вадження деяких штродукованих деревних рослин// Теоретичнi та прикладш аспекти штродукцп рослин i зеленого будiвництва: Мат. 4 Мiжнар. наук. конф. молодих досл. - Ктв-Трос-тянець: Фiтосоцiоцентр, 2004. - С. 217-218.
4. 1вченко А.1., Гнат1в П.С., Мельник А.С., Ган Т.В. Акшматизащя деревних ш-тродуценпв у Ботанiчному саду УкрДЛТУ// Наук. вюник УкрДЛТУ: Дослiдження, охорона, та збагачення бiорiзноманiття - Львiв: УкрДЛТУ. - 1999, вип. 9.9. - С. 39-44.
5. 1вченко А.1. До питания перспективи iснуючих похщних деревостанiв та деревних iнтродуцентiв у люових фiтоценозах заповiдникiв// Роль природно-заповщних територiй За-хiдного Подiлля та Юри Ойцовсь^' у збереженнi бюлопчного та ландшафтного рiзноманiт-тя/ Зб. матер. наук. конф. - Гримайшв-Тернопшь: Лшея, 2003. - С. 267-270.
6. Прикладовская Н.Ф. Итоги интродукции дуба северного (Quercus borealis Michx.) на западе Украины: Дисс. канд. с.-х. наук. - М, 1979. - 157 с.
7. Харитонович Ф.Н. Биология и экология древесных пород. - М.: Лесн. пром-сть, 1968. - 304 с.
8. Щепотьев Ф.Л., Павленко Ф.А. Разведение быстрорастущих древесных пород/ Изд. 2-е. - М.: Лесн. пром-сть, 1975. - 231 с.
9. Эйзенрейх Х. Быстрорастущие древесные породы/ Пер. с нем. - М.: Изд-во иностр. л-ры, 1959. - 508 с.
10. Acht K. Kilka slow o prôbnej uprawie dçbôw amerykanskich w Frauenberg w Czec-hach// Sylwan. - 1885. - S. 347-351.
11. Borset O. Introduction of exotic trees and use of monocultures in boreal areas// Ecol. Bull. - 1976, № 21. - P. 103-106._
УДК 674.032.477.2 Ст. наук. cniep. 1.М. Пацура, канд. с-г наук;
ст. наук. ствроб. М.Г. Мазепа, канд. с-г наук; мол. наук. ствроб. Т.В. Ган;
наук. ствроб. Д.В. Артемовська - Ботатчний сад УкрДЛТУ
ТИС ЯГ1ДНИЙ (TAXUS BACCATA L.) - В УМОВАХ ДЕНДРАР1Ю
БОТАН1ЧНОГО САДУ УКРДЛТУ
Представлено характеристику колекцп тиса япдного, що зростае на територп дендрар^ Боташчного саду УкрДЛТУ. Наведено даш фенолопчних спостережень в умовах м. Львова, а також стшюсть до умов зростання в техногенному середовищь
Ключов1 слова: фенолопчш спостереження, таксацшна характеристика
I.M. Patsura, M. G. Mazepa, D. V. Artemovska, T. V. Han - USUFWT Taxus baccata L. in the condition of arboretum of Botanical Garden
It is presented the description of Yew tree that grows on the territory of arboretum of the Botanical garden. Data of fenological supervisions in the conditions of Lvov are cited, and also firmness to the terms of growth in a tehnogennomou environment.
Keywords: phonological supervisions, inventary.
Taxus baccata L. представник родини тисових (Taxaceae) голонасшних рослин. Тисов1 поширеш в швшчнш швкул1 i вщом1 ще з Юрського перюду. Дводольш, рщко однодольш вiчнозеленi дерева чи кущд з ланцетовидними
або лшшними листками, розмiщеними сшрально. Родина нараховуе 5 родiв, бiля 20 видiв.
Нaйбiльш вiдомим i поширеним представником роду тисових е Taxus baccata L. занесений до Червоно!' книги [9], який хоч i охороняеться, але цього недостатньо, бо це рщюсне дерево потребуе всюди абсолютно! охоро-ни. Одним з найбшьших, збережених в Укра'ш, е масив тиса - заповщне урочище Княж-Двiр на Iвaно-Фрaнкiвщинi загальною площею 208 га, де зростае близько 10 тис. екземплярiв. Ареал тису япдного охоплюе райони Захщно!' Бшоруси, Захщно!' Укра'ни, пiвденнi райони Криму, Кавказу, а також Азорсь-ю острови, гори Алжиру, Мало! Ази i Сири [7, 8]. Тривашсть життя тису ягiдного сягае - до трьох тисяч роюв.
На територи Укра'ни тис трапляеться рщко невеликими групами або поодиноко в люах Карпат, Прикарпаття, Закарпаття та в Прському Криму, де поблизу вершини Ай-Петрi поширений найстарший екземпляр тису, вж якого сягае приблизно 1200 роюв. Висота його становить 10 м, а дiaметр стовбура 122 см. [2, 10]. В умовах дендрарш Ботатчного саду УкрДЛТУ вш виростае до 3-15 м заввишки, але в особливо сприятливих умовах може досягти навггь 20-30 м. У рaзi порослевого вщновлення тис росте не як дерево, а як розлогий кущ. Також спостер^аеться природне насшневе розмноження тису япдного.
Кора тиса тонка, мае гарний червонявий вщтшок. Крона яй^подГ6но-цилшдрично!' форми. Цвтння i плодоношення рГзно!' iнтенсивностi спостерь гаеться щорiчно. Нaсiння достигае у вереснi-жовтнi, воно поширюеться пере-важно завдяки птахам, яю охоче по'дають привaбливi червош принaсiнники разом з нaсiнням. Встановлено, що проходження нaсiння через стравохщ пта-хiв прискорюе його схожють. Взaгaлi бiологiя проростання складна: насшня може перебувати у стaнi спокою рiк-двa або й кiлькa роюв i тiльки пiсля цього утворити сходи [3]. Плодоношення тису в незатшених мюцях спостерь гаеться у 20-30 рiчному вiцi, в тшистих лiсaх починае давати нaсiння через 60 роюв, а iнодi навггь через 120 роюв. Необхщно вщмггити росте це дерево надзвичайно повшьно як у висоту, так i в товщину. Ширина ргчних юлець у нього становить вгд 0,5 до 1 мм. Як правило чистих насаджень не утворюе, а добре росте i розвиваеться тд наметом бука, граба i ялищ.
Тис е дуже щнною породою для зеленого будiвництвa. Завдяки спля-чим брунькам мае велику здатшсть до утворення порослевих пaгонiв. Вш чу-дово витримуе стрижку i цiнуеться в декоративному озелененi, осюльки з нього можна створювати ргзнг зеленi скульптури i композици. Через повшь-ний рют довго збер^ае свою форму шсля стрижки. 1снуе багато садово-деко-ративних форм: плакуч^ розлоп, куляст^ котчт, кaрликовi, сланю, а також з плямистою, жовтуватою, золотистою хвоею.
Об'екти i методика дослщжень
Об'ектом дослiджень була колекщя тиса япдного, що знаходиться в дендрари Ботaнiчного саду УкрДЛТУ по вул. Кобилянсьюй, 1.
ФГзико-хГмГчш показники гомогенату зелених листюв вивчали за до-помогою рН-метра. Для aнaлiзу вiдбирaли середнiй зразок з рГзних гшок дерева. Листки вагою 1 г розтирали до однорщно!' маси в фaрфоровiй ступщ i
268
Заповвдна справа в Галичиш, на Подiллi та Волинi
змивали в стакан 10 мл. дистильовано! води. Через добу визначали показник рН гомогенату i добавляли 5мл. 0.1 н НС1. Повторнi вимiрювання проводили через добу. За рiзницею двох показникiв знаходили показник ДрН за величиною якого можна судити про стшюсть рослини до техногенних умов. При цьому найменше значення показника ДрН пщтверджуе досить високу стшюсть виду до забрудненого середовища.
Фенолопчш спостереження проводились за методикою Н.Е. Булигша [1], з фжсуванням термiнiв проходження основних фенолопчних фаз: набу-хання бруньок, облиствлення пагошв i цвiтiння.
Результати
Бшьшють хвойних порiд, зокрема смерека, сосна та ялиця не витриму-ють техногенного впливу довкiлля iз мюьких посадок витiсняються листяни-ми породами, але тис ягщний прекрасно росте як у парках, скверах, так i поб-лизу будинкiв. Особливо гарно виглядае в перiод дозрiвання насiння, коли невеликi червонi "ягоди" прикрашають його пагони.
Ритми росту i розвитку деревних рослин спадковi [4], проте при пев-них умовах вони можуть змшюватись, i як вважають автори, успiх штродук-ци рослин залежить вiд ампл^уди 1х змiн. Чим бiльша вщмшшсть в термiнах наступання фенолопчно! фази розвитку, тим вишд адаптивнi можливост виду. Проведенi нами спостереження за фенолопчними ритмами тиса япдного показали, що проходження фенолопчних фаз у рiзнi роки дослщжень зале-жать вщ погодних умов (табл. 1). У сприятливi роки з ранньою, теплою весною набухання бруньок спостершаеться майже на один мюяць ранiше (27.03-2004рiк; 25.04-2001 рш). Рiзниця початку облиствлення пагонiв становить максимально 30 дшв (6.04-2004 рш; 6.05-2001 рiк). Мiнiмальна трива-лiсть фази облиствлення - 53 дш в 2003 роцi, а максимальна 74 в 2004 рощ. Мшмальна тривалють фази цвiтiння була в 2001 рощ - 19 дшв, а максимальна - 40 дшв в 2004 рощ. Широкий спектр термшв проходження фенофаз тисом ягщним говорить про високу адаптащю його до умов зростання.
Табл. 1. Основш фенологiчнi фази розвитку тиса ягiдного в умовах дендрарЮ
Боташчного саду УкрДЛТУ
Роки Набухання бруньок Облиствлення паготв Цвтння
початок кшець початок кшець
2001 25.04 1.05 30.06 24.03 13.04
2002 4.04 2.05 26.06 12.03 9.04
2003 14.04 6.05 29.05 20.04 10.05
2004 27.03 6.04 20.06 13.04 23.04
Нашi багаторiчнi дослщження i даш л^ературних джерел [6] свщчать, що стшюсть рослин до забруднення довюлля зумовлена деюлькома факторами. Головним серед них е фiзiологiчна стшюсть, що враховуе фотоокислен-ня, буфершсть кштин i пов'язане з цим порушення ферментних систем i вуг-леводно-бiлкового обмiну.
Так пiсля комплексних дослщжень, фiзико-хiмiчних властивостей гомогенату зелених листюв, нами зроблено висновок, що найбшьш репрезента-тивним показником стшкост деревних видiв до забруднення довюлля е сис-
тема рН (АрН) [6]. Тi породи, у яких показник ДрН найменший е бiльш стiйкими до техногенного забруднення довкiлля. Серед дослiджуваних нами деревно-чагарникових видiв дендрарiю УкрДЛТУ тис япдний мае середню стiйкiсть до забруднення [5], що дае змогу без застережень вводити його в посадки парюв та скверiв. Стiйкiсть тиса япдного в рiзнi роки дослщжень ко-ливаеться в незначних межах. Так показник АрН в 1999 рощ становив 3.21±0(Ш, в 2000 рощ 2.87±0020, в 2001 рощ 2.87±0330. Цi змiни залежать вщ по-годних умов.
В зелених насадженнях обласних цен^в Заходу Украши тис ягiдний представлений в Луцьку, Тернопол^ Чернiвцях, Ужгородi i Львовь На тери-тори дендрарiю УкрДЛТУ ростуть 53 дерева тису япдного i одна форма ТаБ-tigiata,. Вiк тисiв вiд 26-110 роюв. Форма ,Fastigiata, представлена одним ек-земпляром мае вiк 14 роюв, висота 2 м, дiаметр стовбура 6см, дiаметр крони 1,5 м. Таксащйну характеристику тисiв дендрарiю наведено в табл. 2.
Табл. 2. Таксацшна характеристика таксошв Taxus baccata L. дендрарЮ УкрДЛТУ
№ з/п BiK Кшьшсть Середня висота, м Середнiй дiаметр стовбура, см Середнш дiаметр крони, м
1 26 5 12.8±2'2 14.6±14 5.4±0'4
2 35 3 13.7±12 10.3±09 4 7±0-3
3 41 32 13.6±05 16.2±0'7 3.0±02
4 44 3 10.3±04 18.3±03 5.2±0'0
5 46 5 10.6±12 12.6±26 4.0±0'7
6 66 1 10.0±05 25.0±0'0 10.0±00
7 76 1 15.0±04 29.0±00 9.0±0'0
8 86 1 16.0±05 20.0±00 8.0±0'0
9 110 2 10.0±40 25.0±40 9.5±05
Найбшьша юльюсть тиЫв росте в тисовш аде!, вжом 41 рiк. У дерев аде! середнш дiаметр крони 3 м, який е найменшим порiвняно з iншими мо-лодшими вщ них особинами, що окремо ростуть. Тиси, що ростуть окремо мають рiзну висоту i дiаметр. Висота, дiаметр крони i стовбура залежать вщ умов зростання. Бiльшiсть тиЫв росте пiд наметом iнших дерев дуба, горiхiв, ялини. Тому дiаметр крони i стовбура, !х висота не завжди вщповщають !х вь ку. Збереглися два тиси з чаЫв створення люово! школи в 1876 рощ, яю були пересаджеш з вулицi Грушевського. Вiк !х 110 рокiв. Висота 14 i 16 метрiв. Дiаметр стовбура вщповщно 39 i 31см. Сьогоднi вони усшшно вегетують, хоч i ростуть шд наметом iнших дерев.
Висновки
Широкий спектр термiнiв проходження фенолопчних фаз тисом япд-ним у рiзнi роки дослiджень говорить про високу адаптащю до умов зростання. Завдяки високiй стiйкостi буферно! системи рН (АрН) мае середню стшюсть до забруднення, що дае змогу без застережень вводити його в посадки парюв та скверiв.
Лггература
1. Булыгин Н.Е. Дендрология. Фенологические наблюдения над хвойными породами. - Л., РИО ЛТА, 1974. - 84 с.
270
Заповвдна справа в Галичиш, на Подтт та Волиш
2. Водопьянова Т.Д., Грижанков Г.Е. Новые данные о тиссе в Крыму// Ботанический журнал. - 1967, т. 52. - С. 967-970.
3. Дзундза Ю.М. Тисс ягодный - ценная реликтовая порода западных областей Украины// В сб.: Вопросы лесного хозяйства и агролесомилиорации. - Харьков, 1969. - С. 56-57.
4. Климаченко А.Ф., Встовская Т.Н. Интродукция древесных растений в лесостепном Приобье. - Новосибирск, 1982. - С. 160-210.
5. М. Мазепа, Д. Артемовська, Т. Ган. Пiдбiр штродукованих видiв для асортимен-ту мюьких насаджень// Вюник прикарпатського ун-ту: Бюлопя. - 1вано-Франювськ, 2002, вип.2. - С. 19-24.
6. Мазепа М.Г., Артемовська Д.В. Система рН (ДрН) гомогенату зелених листов, як показник стшкосп деревних рослин до техногенного довкшля. - Львiв: УкрДЛТУ. - 1999, вип. 9.9. - С. 141-144.
7. Муравьева О. А., Борхварт В.С. Род Тисс// В кн.: "Жизнь растений". - М.: Просвещение. - 1980, т. 4. - С. 413-416.
8. Симкин Б. Тисс// Химия и жизнь. - 1982, № 10. - С. 61-62.
9. Червона книга Украши. Рослинний свгг/ Редкол.: Ю.Р. Шеляг - Сосонко та ш. -К.: "Украшська енциклопедiя" iм. М.П. Патона, 1996. - 608 с.
10. Чернавский С.Ф., Нечаев Ю.А. Восстановить и сохранить тис в горных лесах Северного Кавказа// Лесное хозяйство, 1957, № 1. - С. 21-24.
УДК 582.5/.9(477) Acnip. К.Б. Шморгай - УкрДЛТУ
ВИДИ СОСЕН У ЗЕЛЕНИХ НАСАДЖЕННЯХ ПРИРОДООХОРОННИХ ОБ'СКТЮ М1СТА ТЕРНОПОЛЯ
Подано результати дослщження поширення видiв роду Сосна у зелених насад-женнях природоохоронних об'екпв мюта Тернополя. Наведено аналiз ïx учасп у са-дово-паркових композищях. Дано коротка рекомендацп щодо ширшого ïx впровад-ження у зелеш насадження мiста.
Ключов1 слова: рщ Сосна, природооxороннi об'екти, садово-паркова компози-цiя, зеленi насадження.
Doctorate K.B. Shmorgaj - USUFWT
Types of pine-trees in the green planting of nature protection objects
of city of Ternopil
In the article the results of research of distribution of types of family Pine-tree are given in the green planting of nature protection objects of city of Ternopil. The analysis of their participation is resulted in garden-parks compositions. Short recommendations are given in relation to more wide their introduction in the green planting of city.
Keywords: family Pine-tree, nature protection objects, garden-park composition, green planting.
1з 100 вщомих наущ вид1в роду Сосна - Pinus L. в Украш1 мюцевими е шють: сосни звичайна, прська, кедрова европейська, кримська, Сосновського i Станкевича. Три останш види окремими авторами трактуються як шдвиди сосен, вщповщно, чорно", звичайноï' та алепсь^' [6]. У культурi е близько 35 видiв; ряд видiв сосни е досить перспективними для штродукци. Майже вс види сосен е св^лолюбними i маловимогливими до грунпв. Ширше вико-ристання сосен в озелененш мiст i сш Заxiдного Лiсостепу е перспективним i необхщним завданням зеленого будiвництва.
На територи мальовничо'' Тернопiльськоï' областi юнуе ряд природоохоронних об,ектiв, серед яких е й заповщник, i пам'ятки природи рiзного
