CC BY
19
УДК 630.11 Ст. наук. ствроб. М.Г. Мазепа, канд. с.-г. наук;
наук. ствроб. Д.В. Артемовська; мол. наук. ствроб. Т.В. Ган -
Боташчний сад УкрДЛТУ
1НТРОДУКЦ1Я В М1СЬКЕ ТЕХНОГЕННЕ СЕРЕДОВИЩЕ НОВИХ ДЕРЕВНО-ЧАГАРНИКОВИХ ВИД1В
Наведено результати дослiджень штродукованих рослин дендрарiю Боташчно-го саду. Побудовано шкалу стшкосп iнтродукованих видiв до умов техногенного се-редовища.
M. G. Mazepa, D. V. Artemovska, T. V. Han - USUFWT Introduction for enviroment new wood-bush of kinds
Is given results of researches introduction of a Botanical garden. Is constructed a scale of stability (resistance) introduction of kinds up to conditions for inviroment.
Головним завданням пращвниюв люопаркового господарства великих промислових мют Украши е створення стшких до техногенного пресу зеле-них насаджень, оскшьки юнуюч1 на сьогодш технологи не забезпечують пов-ного поглинання та нейтрал1заци шюдливих викид1в промислових шд-приемств i транспорту. Стшюсть зелених насаджень можна шдвищити перш за все шляхом шдбору i введення у культуру стшких видiв i форм. Поповни-ти кiлькiсний i яюсний склад витривалих видiв можна за рахунок введення у посадки нових штродукованих таксошв свггово1 флори. Рiзнi групи рослин по рiзному реагують на екологiчнi умови зростання, тому пiдбiр штродуцен-тiв для конкретних умов проводиться з врахуванням лiмiтуючих розвиток рослин чинниюв (температурний режим, волопсть повiтря i грунту, троф-нiсть грунтiв, кiлькiсть опадiв, сонячна радiацiя, деградованiсть довкiлля). Знаючи бюлопчш особливостi iнтродуцента, ареал його розповсюдження, можна спрогнозувати можливють вирощування у конкретних умовах. У той час важливим чинником усшшнос^ iнтродукцiï рослин у техногенне середо-вище е ïx стiйкiсть до мiського деградованого довкiлля. Часте нехтування цього чиннику приводить до загибелi введених у посадку штродуценлв.
З ростом чисельнос^ деревно-чагарникових видiв у мiськиx насад-женнях iз рiзниx флористичних райошв, вiдмiнниx вiд умов його природного розповсюдження, виникае необхщшсть оцiнки потенцшних можливостей рiз-них iнтродуцентiв до адаптацш у нових умовах. Така ощнка дае змогу перед-бачити перспективи подальшого успiшного вирощування рослин природноï дендрофлори в мiськиx посадках i науково обгрунтувати рекомендацiï по ïx практичному використанню.
Проведенi еколого-бiологiчнi дослiдження [1-3] таксономiчного складу дендрарш колекцiï Ботанiчного саду УкрДЛТУ дозволили визначити стшюсть рослин до техногенного довкшля. Кожнiй породi властивий певний рiвень стiйкостi у техногенних умовах зростання.
Потенцшна можливiсть рослин протидiяти надлишковому проникнен-ню в них атмосферних забруднювачiв реалiзуеться у повнш мiрi в оптималь-них для кожного з них грунтово-кшматичних умовах. Вирощування рослин за
Украшський дсржкавмии лiсотeхнiчний унiвeрситeт
межами ареалу, не в бiоценозi зi змшеними умовами освiтлення, на бiдних i сухих грунтах викликае зниження 1'х пpодуктивностi, загально1' pезистентностi до еколопчних чинникiв, у тому числi до атмосферних ф^отоксиканпв.
Стiйкiсть видiв до техногенного довкшля визначали за допомогою рН - метра, вивчаючи буфершсть системи рН (АрН) гомогенату зелених листюв [2]. На основi поpiвняльноï характеристики витpивалостi рослин у конкрет-них умовах дендpаpiю нами складена шкала стiйкостi деревно-чагарникових видiв до техногенних умов зростання (табл. 1). Види в яких показник АрН менше 2.0, вщносяться до групи, що характеризуються високою стiйкiстю до забруднення середовища. Середню стiйкiсть мають види показник АрН в яких знаходиться в межах 2.01-3.00 i низьку стшюсть АрН бшьше 3.01. За да-ними наших дослщжень найбiльш високою стiйкiстю характеризуються Pte-rocarya pterocarpa, Hamamelis virginiana, Rhododendron micranthum, Rhododendron japonicum, Rhododendron sichotense, Ginkgo biloba та шшь Найменш стiйкi це Daphne mezereum, Cerasus serulata, Crataegus coccinoides, Sophora japonica, Amorpha fruticosa, Deutzia scabra та шшь
Види, фшогенна пpистосованiсть в яких пов'язана з кислими i вологи-ми грунтами, е найменш газостшкими [4]. В 1'х органах знаходиться наймен-ша, поpiвняно з iншими видами, юльюсть анiонiв i катiонiв. При надходженш в листки невеликоï кiлькостi кислих газiв, вони не повнiстю нейтpалiзуються мiнеpальними катiонами. У той час Hamamelis virginiana, Ginkgo biloba, Meta-sequoia glyptostroboides, Pinus pallasiana i шш^ яю у природних ареалах сфор-мувались на багатих грунтах, мають високу i середню стшюсть до техноген-но-деградованого довкшля.
У лiтеpатуpi юнують piзнi, iнколи супеpечливi pекомендацiï вiдносно можливостi окремих видiв для вирощування в умовах забруднено! атмосфе-ри. Це свiдчить про недостатшсть розробки наукових пpинципiв тдбору рослин i створення умов для ix вирощування.
Приведена шкала не е абсолютною, так як не мае рослин абсолютно стшких чи нестшких, а також не виключена специфiчна чутливiсть до конкретного ф^отоксиканта. У даному випадку мшеральне живлення виступае одним з важливих чинникiв, визначаючи piвень стшкосл рослин. При посту-паннi ф^отоксиканта в листки рослини посилюють поглинання ряду кать онiв, азотних i фосфорних сполук. Задоволення додатковоï потреби рослин в елемантах живлення досягаеться тшьки при умовi наявностi запасу ïx в грун-тi. Дефщит елементiв живлення для рослин супроводжуеться послабленням ïx росту i стiйкостi.
Види з високою стiйкiстю до техногенно-деградованого довкшля ми рекомендуемо вводити у вуличш посадки, а сеpедньоï i низь^ стiйкостi для сквеpiв i паркових насаджень. Це дозволить уникнути загибелi новостворе-них насаджень.
332
про6лсми ур6осколог11 та фiтомeлюращï
Табл. 1. Стшшсть деревно-чагарникових eudie до техногенного довкшля
№ з/п Вид Стшшсть
висока середня низька
1 Pterocarya pterocarpa Kunth ex I. Iljinsk + - -
2 Hamamelis virginiana L. + - -
3 Rhododendron micranthum Turcz. + - -
4 Rhododendron japonicum Gray. + - -
5 Rhododendron sichotense Pojarh + - -
6 Ginkgo biloba L. + - -
7 Metasequoia glyptostroboides Hu et Cheng. + - -
8 Cotinus coggigria Scop + - -
9 Pinus pallasiana D. Don. + - -
10 Padus virginiana (L.) Mill. - + -
11 Castanea sativa Mill. - + -
12 Kolkwitzia amabilis Craebn. - + -
13 Laurocerasus officinalis (L.) Roem. - + -
14 Weigela florida (Bge.) A.DC. - + -
15 Chaenomeles japonica (Thunb.) Lindl. - + -
16 Gleditsia triacanthos L. - + -
17 Malus purpurea (Barbier) Rehd - + -
18 Aronia melanocarpa (Michx) Elliot. - + -
19 Symphoricarpus albus (L.) Blake - + -
20 Syringa vulgaris L. - + -
21 Maclura pomifera (Rof.) Schneid. - + -
22 Fraxinus lanceolata Borkh. - + -
23 Taxus baccata L. - + -
24 Gymnocladus dioicus (L.) C. Koch - + -
25 Viburnum lantana L. - + -
26 Spirea chamaedryfolia L. - + -
27 Spirea hypericifolia L. - + -
28 Forsythia intermedia Zab. - - +
29 Magnolia kobus DC. - - +
30 Physocarpus opulifolius (L.) Maxim. - - +
31 Zanthoxylum americanum Mill. - - +
32 Philadelphus coronarius L. - - +
33 Celastrus scandens L. - - +
34 Syringa jasikaea Jacq. - - +
35 Acanthopanax sieboldianus Makino - - +
36 Laburnum alpinum (Mill.) Bestchold et Presl. - - +
37 Ptelea trifoliate L. - - +
38 Cornus mas L. - - +
39 Euonymus fortunei Rehd - - +
40 Cotoneaster nitens Rehd. et Wils. - - +
41 Euonymus alata (Thunb.) Sieb. - - +
42 Crataegus monogyna Jacq. - - +
43 Deutzia scabra Thunb. - - +
44 Amorpha fruticosa L. - - +
45 Sophora japonica L. - - +
46 Crataegus coccinoides Ashe - - +
47 Cerasus serrulata G. Don. - - +
48 Daphne mezereum L. - - +
УкраТнський державний лкотехшчний унiверситет
Лiтература
1. Гнат1в П.С., Мазепа М.Г., Артемовська Д.В. Буферш властивостi живих листюв деревних рослин в умовах еколопчно'1 деградацп довкшля// Наук. вiсник. Вип. 8-1. - Львiв: УкрДЛТУ, 1998. - С. 8-12.
2. Мазепа М.Г., Артемовська Д.В. Система рН (ДрН) гомогенату зелених листав, як показник стшкосп деревних рослин до техногенного довкшля// Наук. вiсник. Вип. 9.9. -Львiв: УкрДЛТУ, 1999. - С. 141-144.
3. Гнат1в П.С. 1 ш. Колекцiя дендрарш Ботанiчного саду УкрДЛТУ// Наук. вюник. Вип. 10.3. - Львiв: УкрДЛТУ, 2000.
4. Илькун Г.М. Методы повышения устойчивости растений к атмосферным загрязнителям/ У кн.: Зеленое строительство у степной зоне УССР. К., 1970, С. 154-161.
УДК630*164:181:892.5 Асист. Ю.А. Мельник, канд. с.-г. наук;
доц. А.Д. Шовган, канд. бюл. наук - УкрДЛТУ
ФЛОРА СУДИННИХ РОСЛИН ТЕРИТОРП ОЗДОРОВЧО-СПОРТИВНОГО ТАБОРУ "Л1СОТЕХН1К"
Наведена характеристика ^мату, грунту i флори. Визначено видовий склад деревних i травистих рослин. Усього нараховуеться 73 види i форми деревних та 55 ви-дiв травистих рослин.
Yu.A. Melnyk, Doc. A.D. Shovhan - USUFWT Vascular plants of sports camp "lisotekchnik"
The characteristic of a climate, soils and plants is directed in this paper. The specific composition of trees, bushes and grassis defined. In total is included 73 species and forms of trees and bushes, 55 species of grassis.
1сторична доводка. Дшянка для буд1вництва оздоровчо-спортивного табору (ОСТ)"Л1сотехшк" була вщведена 21 кв1тня 1962 року у постшне ко-ристування Льв1вському люотехшчному шституту (ЛЛТ1) площею 4 га. Вона була вилучена з вигшно-пасовищного фонду радгоспу "Примор'е". Зпдно генерального плану оздоровчо-спортивний таб1р "Люотехшк" знаходиться на вщсташ близько одного кшометра на схщ вщ с.Рибаювка Березанського району Микола!всько1 област та близько 300 м вщ берега моря.
Природнi умови репону дослiджень. Район розташування табору знаходиться у степовш зош Укра!ни Причорноморсько! берегово! р1внини. Кшмат району характеризуеться наступними показниками: середньор1чна температура повггря +9,5 оС; середньомюячна температура Ычня - -3,3 оС (макс. - +10,2 оС, мш. —29,3 оС); середньомюячна температура червня -+22,6 оС (макс. - +38,2 оС, мш. - +7,1 оС). Р1чна кшьюсть опад1в складае 350 мм. Основна кшьюсть опад1в припадае на лпта мюящ (до 3/4 вщ загаль-но! кшькост1); до 20 % випадае у вигляд1 сшгу. Тривалють вегетацшного пе-рюду становить 225 дшв. Зима в основному пом1рно волога, але сувора; весна коротка, сонячна, пор1вняно суха; лгго жарке i, не дивлячись на опади (часто з1 зливами), сухе; осшь коротка, теплша вщ весни. Для цього району характеры част посухи, сухови, пилов1 бур1. Це зона пом1рно недостатнього зволоження. Кшьюсть опад1в удв1ч1 менша вщ випаровування, шдекс сухост вщ 1 до 2 [3]. Грунти - типов1 швденш малогумусш чорноземи.
334
Проблеми урбоекологп та фггомелюраци
