CC BY
22
Безумовно, розглянутий комплекс задач i послiдовнiсть 1х рiшення у кожному окремому випадку конкретизуються з урахуванням вибрано! систе-ми озеленення.
Резюме: Визначена методика оргашзаци фiтоструктури та фггосередо-вища будiвель дае змогу використати ращональш прийоми оргашзаци внут-рiшнього озеленення, використання яких сприятиме скороченню термшв 1х проектування i будiвництва, шдвищенню естетичних i екологiчних якостей проектних ршень i 1х реашзацп. Вказане i визначае необхiднiсть та прюритет наукового пiдходу до процесу озеленення внутршнього архiтектурного простору - штер'еру.
г* • • • •
Змют терм1Н1в, вживаних в процес1 розкриття теми
Елементи озеленення (ЕО) - зимовi сади, ландшафтш фрагменти, мж-ропейзаж^ кабiнетнi композици, аранжування з квтв, розмiщуваних кашпо, торшерах, флорарiумах i т. п.
Складовi елементiв озеленення - дерева, чагарники, лiани (посаджеш поодиноко, у групах, масивах, рядках), квггники, газони, угрупування рiзних трав'янистих рослин, мохи, кам,янистi дiлянки, контейнерш рослини, що ви-користовуються для оформлення озеленювано! територи.
Компоненти ландшафту - прсью породи, рельеф, кшмат, пiдземнi i поверховi води, грунти, рослини, тварини.
Планувальний блок елементу озеленення (ПБ ЕО) - сукупшсть проектних ршень, супутнiх елементу озеленення, як забезпечують автономнiсть його функщонування.
Фiтосередовище - простiр, у формуванш архiтектурних i екологiчних характеристик якого беруть участь рослини.
Лггература
1. Чхартишвили Н.К., Снежко В.В. Озеленение интерьера. - К.: Будивельнык, 1990. - 81 с.
2. Цветы в доме. № 2/2006. Изд. дом "Бурда". - 50 с.
3. Гарнизоненко Т.С. Справочник современного ландшафтного дизайнера. - Ростов-на-Дону: Феникс, 2005. - 314 с._
УДК.581.192.(630)581.52 Ст. наук. ствроб. М.Г. Мазепа., канд. с.-г. наук;
наук. ствроб. Д.В. Артемовська; мол. наук. ствроб. Т.В. Ган - Ботатчний сад НЛТУ Украти
ЗАЛЕЖН1СТЬ ПОКАЗНИКА ЖИТТСЗДАТНОСТ1 1НТРОДУКОВАНИХ РОСЛИН В М1СЬКОМУ СЕРЕДОВИЩ1 В1Д СП1ВВ1ДНОШЕННЯ СУМИ РОЗЧИННИХ ЦУКР1В ТА
КРОХМАЛЮ
Наведено результати дослщжень про адаптовашсть метабол1чно'1 системи дос-лщжуваних штродукованих порщ до техногенного трансформованого середовища. Визначено коефщ1ент стввщношення суми розчинних цукр1в та крохмалю, як по-казник стшкосп деревних рослин у мюькому техногенному середовищ1.
Ключов1 слова: адаптащя, цукри, крохмаль, стввщношення цукр1в 1 крохма-лю, трансформоване середовище.
Науковий вкчшк, 2006, вип. 16.4
Senior research worker M.G. Mazepa; research worker D.V. Artemovska;
junior research worker T.V. Han - NUFWT of Ukraine
Dependence of index of index of introdactioned plants in city environment from correlation of sum of soluble sugar and starch
The results of researches are resulted about adapting of the metabolic system of the explored introdactioned breeds to the tehnogenical transformed environment. The coefficient of correlation of sum of soluble sugar is certain and starch, as an index of firmness of arboreal plants in a tehnogenical city environment.
Keywords: adaptation, sugar, starch, correlation of sugar and starch, transformation of environment.
Велик мюта - це складш антропогенш утворення 3i сильно змшеними компонентами ландшафту, рельефу, пдрогеолопею, грунтами та рослиншстю. Шдвищена загазовашсть, запорошешсть та задимлешсть повггря, особливоси температурного та водного режимiв пов^я та грунту, несприятл^ хiмiчнi та фiзико-механiчнi властивост грунту, наявшсть iнженерних поверхонь, ас-фальтне покриття вулиць та площ, наявнicть пiдземних комунiкацiй та споруд у зош коренево! системи, додаткове осв^лення рослин у нiчний час, штенсивне рекреацiйне використання мicьких насаджень населенням [1, 2] - основш чин-ники антропогенно! трансформаци навколишнього середовища великого мicта. Цi чинники ддать у cередовищi мicта комплексно, шдсилюючи негативну дiю один одного й, здебшьшого, вiдcутнi у природному середовишд, в якому ево-люцшно формувалися фiзiолого-бiохiмiчнi механiзми адаптаци рослин [3, 4].
Зелеш рослини в умовах мюта, ^м декоративно-естетичних, викону-ють функци природного фiльтра, очищаючи повiтря вiд шкiдливих викидiв i захищаючи приземний шар повiтря житлових, виробничих i рекреацiйних те-риторш вiд проникнення задимлених атмосферних потоюв. Захисну i фiльтруючу функци усшшшше виконують cтiйкi, виcокопродуктивнi види дерев з великою листковою поверхнею i вiдповiдно бiльшим об'емом газо-поглинання i осадження пилу.
Збереження, урiзноманiтнення та пiдвишення cтiйкоcтi зелених насаджень е найактуальшшим шляхом покращення навколишнього середовища великих мют i скорочення витрат на благоустрш територiй. Досягнути цього можна шляхом введення диференцшовано! системи догляду залежно вiд умов зростання, вiку, шдив^альних особливостей та ступеня життедiяльноcтi самих рослин. Однак, у цей час розробка сучасно! системи догляду за мюькими зеленими насадженнями ускладнена через вiдcутнicть вiдомоcтей про особли-воcтi росту деревних рослин у мюьких умовах, конкретних даних про напрям-ки та характер змш основних фiзiологiчних та бiохiмiчних процеЫв пiд дiею умов мicького середовища, а також розвитку адаптацй дерев у створених умовах. Сучасна лггература описуе в основному тшьки морфолопчш змiни рослин. Однак поява зовшшшх ознак ослаблення св^ить про глибокi внутрiшнi метаболiчнi змши, пов,язанi з незворотнicтю процеciв життедiяльноcтi, як не можливо виправити шляхом агротехшчних заходiв [3].
За дослщженнями Г.П. Жеребцево! [5], показником стшкосп та ступе-нем життездатноcтi деревних рослин у мют можуть бути коефщент сшввщ-
ношення 6ioxiMi4Hrn показникiв крохмалю та суми розчинних цукрiв. У дерев з високою стiйкiстю та життездатшстю, iнтенсивним ростом вегетативних ор-ганiв i продуктивним обмiном речовин вiн досягае значень 7-9 та вище. Однак характер нагромадження вуглеводiв, вмiст крохмалю та цу^в, сшввщношен-ня !х мiж собою у деревних рослин шдивщуальний для кожного виду.
Нечисленнi дослщження вуглеводного обмiну, що опублiкованi остан-нiми роками, не дають однозначного тлумачення фiзiолого-бiохiмiчних ознак адаптаци дерев у спотвореному техногенному середовишд. Тому виникають питання у !х практичному застосуванш для штродукци i селекци стiйких до забруднення довкiлля деревних порщ, особливо новоштродукованих видiв.
Об'екти та методи досл1дження
Для до^дження фiзiолого-бiохiмiчних ознак життедiяльностi рослин бу-ло вiдiбрано 30 тест - об'екпв, якi розташованi у дендрари по вулицi О. Коби-лянсько!. Дендрарiй розташовано в густонаселеному транспортному районi мiста.
Предмет дослiдження - вуглеводний склад листюв та його динамжа протягом всього вегетацiйного перюду (весна, лiто, осiнь).
Для аналiзу використали iнфрачервоний аналiзатор мIнфрапiд - 61", який вперше в дослщницькш практицi було використано для аналiзу метабо-лiчного складу сухо! речовини листюв [6].
Обговорення результат1в анал1з1в
Головним результатом фотосинтезу в листках за нормальних умов фун-кцiонування рослин переважно е утворення вуглеводiв, якi служать основним живильним, енергетичним i структурним матерiалом для розвитку кштин i тканин. За нашими спостереженнями, невелика група штродукованих деревних порщ (Zanthoxylum americanum Mill., Gymnocladus dioicus (L.) K. Koch, Ptelea trifoliata L.) добре адаптувалися до наших кшматичних умов i мають ви-сокий коефщент спiввiдношення суми розчинних цукрiв та крохмалю. У вес-няний перюд iнтенсивного розвитку цi iнтродуценти синтезують велику кшь-кiсть розчинних цу^в (11, 18, 14 %), тобто сильно зростае енергетичний ресурс цих порщ. Невелику частину (1,2; 2,2; 2,3 %) поживних речовин щ породи вщкладають у запас у виглядi крохмалю. Спостереження показали, що на одну умовну одиницю вщкладеного у запас крохмалю припадае в середньому 7-9 умовних одиниць водорозчинних украв. Це пщтверджуе активний хщ фотосинтезу у цих штродуценпв, що сприяе добрш !х адаптаци до навколишньо-го техногенного середовища та певних не типових для них клiматичних умов. У наступи перiоди вегетаци (л^о, осiнь) цей показник незначно зменшуеться, що пояснюеться певними клiматичними змшами (наростання температури, зменшення вологи) та завершенням вегетацiйного перiоду.
1нша група штродуценпв (Syringa josikaea J. Jacq. ex Rchb., Cotinus coggygria Scop., Exochorda racemosa (Lindl.) Rehder i т.д.) (табл. 1) мають стабшь-ний коефщент стшкосп (5-4) протягом всього вегетацшного перiоду. Цi породи синтезують динамiчну зростаючу юлькютъ цу^в упродовж всього вегетацшно-го перюду та вщповщно вiдкладають у запас зростаючу кшьюсть крохмалю. Ко-ефщент спiввiдношення цукрiв та крохмалю залишаеться постiйним.
Науковий вк'ник, 2006, вип. 16.4
Табл. 1. Коеф^ент спiввiдношення суми розчинних uyKpie та крохмалю _в сухш мас1 зеленихлистк'кв_
№ з/п Назва породи Коефщент стввщношення
весна л™ осшь середне
1 2 3 4 5 6
1 Zanthoxylum americanum Mill. 9 7 8 8
2 Gymnocladus dioicus (L.) K. Koch 8 5 5 6
3 Ptelea trifoliata L. 7 4 7 6
4 Syringa josikaea J. Jacq. ex Rchb. 6 6 7 6
5 Cotinus coggygria Scop. 6 5 5 5
6 Exochorda racemosa (Lindl.) Rehder 5 5 6 5
7 Aronia melanocarpa (Michx.) Elliott 5 5 5 5
8 Styphnolobium japonicum (L.) Schott 5 5 5 5
9 Chaenomeles japonica (Thunb.) Lindl. ex Spach 4 5 6 5
10 Mahonia aquifolium (Pursh) Nutt. 4 5 5 5
11 Maclura pomifera (Raf.) C.K. Schneid. 5 3 4 4
12 Padus virginiana (L.) Mill. 4 4 4 4
13 Eleutherococcus sieboldianus (Makino) Koidz. 4 4 4 4
14 Ginkgo biloba L. 4 4 4 4
15 Magnolia kobus DC. 4 3 4 4
16 Metasequoia glyptostroboides Hu et Cheng. 4 3 4 4
17 Hamamelis virginiana L. 4 3 4 4
18 Crataegus coccinea L. 4 3 3 3
19 Rhododendron sichotense Pojark 4 3 3 3
20 Taxus baccata L. 4 3 3 3
21 Fagus sylvatica 'Laciniata' 3 4 4 4
22 Rhododendron molle (Blume) subsp. japonicum (A. Gray) Kron 3 3 3 3
23 Viburnum lantana L. 3 3 3 3
24 Cotoneaster nitens Rehder & E.H. Wilson 3 3 3 3
25 Deutzia scabra Thunb. 3 3 2 3
26 Prunus laurocerasus L. 3 2 3 3
27 Weigela florida (Bunge) A. DC. 3 2 3 3
28 Fraxinus pennsylvanica Marshall 3 2 3 3
29 Kolkwitzia amabilis Graebn. 3 2 2 2
30 Euonymus fortunei (Turcz.) Hand. - Mazz. 3 2 2 2
Ряд деревних рослин (Rhododendron molle (Blume) subsp. japonicum (A. Gray) Kron, Viburnum lantana L., Prunus laurocerasus L., Deutzia scabra Thunb. i т.д.) (табл. 1) мають дуже низький коефщент життездатност (2-3). Вони акумулюють у листках велику частину поживних вуглеводiв у виглядi крохмалю, що свiдчить про певш резерви метаболiчного пристосування да-них штродукованих порiд до техногенного середовища.
Висновки
Сума цукрiв i крохмалю та 1х спiввiдношення в сухiй масi листкiв да-ють достовiрну iнформацiю про адаптованiсть метаболiчноl системи дослщ-жуваних iнтродукованих порiд до техногенного трансформованого середови-ща, в якому вони зростають.
Л1тература
1. Антропогенн змши бюгеоценотичного покриву в Карпатському репош// За ред. М.А. Голубця. - К.: Наук. думка, 1994. - 168 с.
2. Гнат1в П.С. - Еколопчт проблеми штродукци деревних рослин у техногенному сере-довищ1 Львова// Еколопчний зб.: Еколопчш проблеми природокористування та бюрозмшття Льв1вщини. - Льв1в. Вид-во Наукового товариства 1м. Шевченка. - 2001, т. VII. - С. 236-248.
3. Горышина Т.К. Фотосинтетический аппарат растений и условия среды. - Л. : Изд-во ЛГУ, 1989. - 204 с.
4. Гродзинский Д.М. Надежность растительных систем. - К.: Наук. думка, 1983. - 368 с.
5. Жеребцова Г.П. Изменение жизнеспособности древесных растений в условиях городской среды: Автореф. дис. канд. биол. наук: 06.03.01. - М.: МЛТИ. - 1976. - 32 с.
6. Гнат1в П.С., Артемовська Д.В. Вуглеводи в листках як показник адаптаци бука люо-вого в техногенному середовищ1/ Тематичний зб. 1н-ту екологп Карпат НАН Укра!ни. - 1вано-Франювськ: Л^а-Прес. - 2003, вип. 4. - 226 с.
УДК 582.5/.9(477) Астрант К.Б. Шморгай - НЛТУ Украти
СОСНИ В ЯПОНСЬКИХ САДАХ
Подано коротку юторГю виникнення й основш принципи побудови японських садiв. Сосни у цих садах виступають як основш деревш рослини. Розкрито симво-лiзм окремих елементГв таких садiв, перспективи i'x використання у сучасних мюь-ких умовах.
Ключов1 слова: сосна, японський сад, "чайш сади", моховий сад, "сад камешв".
Doctorate K.B. Shmorgaj - NUFWT of Ukrain Pine-trees in the Japanese gardens
In the article short history of origin and basic principles of construction of the Japanese gardens is given. Pine-trees in these gardens come forward as basic arboreal plants. Symbolism of separate elements of such gardens, prospect of their use in modern city terms opens up.
Keywords: pine-tree, Japanese garden, "teas gardens", mossy garden, "garden stones".
Рщ Сосна (Pinus L.) - найбшьший у родит соснових, охоплюе бгльше 100 видГв. У флор! Украши нараховуеться 4 види i декшька р1зновид1в. В культур! в Укршт описано 13 видiв i 5 рiзновидiв та садово-декоративних форм [3]. Родова назва Pinus походить з кельтського (pin - скеля), що тд-креслюе здаттсть сосни зростати на скелястих грунтах i скелях. С й шше припущення, що слово "сосна" походить вщ фшського "сосе" - "болото", бо часто росте на низьких дшянках [4]. Образ сосни, як i багатьох шших дерев-но-чагарникових рослин, широко використовуеться у свгговш культур!, твор-чость Наприклад, у мГфологп Греци збереглась легенда про шмфу Птс, яку бог вГтру Борей приревнував до люового Пана i перетворив у Сосну [3]. В ук-раiнськiй народнiй творчост також згадано сосну (уЫм вiдома весшьна тсня про сосну, яка "горша й палала"). За останнi роки до нас прийшла традицiя Гз Заходу використовувати у виглядГ символГчного РГздвяного деревця сосну ш-тродукованих видГв (чорноi, жовтоi, румелiйськоi та ш.) у виглядГ ^дково' культури замють традицГйно1' ялинки.
Але чи не найбшьшого символГчного значення сосни набули в культу-рГ народГв Сходу, особливо Япони, садово-паркове мистецтво яко' е повшстю
