CC BY
150
УДК 712.4 Проф. 1.М. Туманов, д-р пед. наук, канд. мистецтвознавства -
НЛТУ Украни
ОЗЕЛЕНЕНИЯ ШТЕР'СРУ: МЕТОДИКА НАУКОВОГО П1ДХОДУ
Описано основы чинники, яю впливають на оптимальне застосування елемен-TiB озеленення у внутршньому архiтектурному oG'eMi - iнтер'eрi. Визначено методику озеленення штер'еру в умовах сучасного мiстобудiвного процесу.
Ключов1 слова: елементи озеленення, планувальний блок, штер'ер, методика озеленення.
Prof. I.M. Tumanov - NUFWT of Ukraine Planting of greenery in interiors: methods of scientific approach
The main factors, that influence the optimum use of planting greenery elements in inner architectural volume - interior, are described. The method of planting greenery in interiors in the conditions of modern town-planning process is determined.
Keywords: elements of planting greenery, planning unit, interior, methods of planting greenery.
Протягом багатьох стол1ть розвитку цившзаци рослини символ1зува-ли духовну сторону вщносин м1ж людьми i природою, служили оптим1заци естетичних характеристик середовища, в якому проживала людина.
1сторда естетичних вщносин людини з рослинами можна умовно роз-дшити на три етапи:
• винесення культових об'екив у природне рослинне середовище;
• оточення рослинами будiвлi;
• внесения рослин у структуру будiвлi - в атрiум, а пот1м в штер'ер [1, с. 3].
Пройшовши багатовжовий шлях розвитку, озеленення затвердилося в
штер'ерах суспшьних будiвель, знайшовши свое мюце в комплексi арх^ек-турних засобiв, що формують внутрiшне середовище.
Сучасна практика зближення арх^ектури iнтер,еру з природою мае два основм напрями:
• включення елеменпв природи в штер'ер;
• розкриття внутр1шнього озеленення в зовтшне середовище (Там само).
У першому випадку (включення елеменпв природи в iнтер'ер) - елементи природи беруть участь в об'емно-планувальному ршенш як окремих примщень, так i будiвель в цшому. Це зимовi сади, що мають багатий асорти-мент рослин, в яких використовуються мiкропейзаж i супутш малi форми. Це i ландшафтш фрагменти, поширенi в iнтер'ерах готелiв, ресторанiв, вестибюлях i холах крупних суспшьних будiвель, та кабiнетнi композици - аранжировки з гарноквiтучих та сухих квтв, розмiщуваних в кашпо, кв^кових торшерах, флорарiумах i ш., якi виступають як декоративнi та композицшш елементи.
У другому (розкриття внутршнього озеленення в зовнiшне середовище) - це концепщя вiдкриmого простору, яка сформувалась в арх^ектурнш практищ завдяки досягненням будiвельноl техшки i застосуванням панорамного склшня. В основi концепци - принцип поеднання декшькох будiвель, озеленений прос^р мiж якими огороджений скляними стшами i перекритий скляною покрiвлею.
Концепцiя арх^ектури великих просторiв (концепцiя вiдкритого простору) пояснюеться прагненням створити оптимальне в екологiчному, есте-тичному i етичному вiдношеннi середовище проживання людини.
У перспективi одним iз результат застосування ще1 концепци може бути створення громадсько1 будiвлi, единий полiфункцiональний об'ем яко! зможе сумiщати функцп рекреацiйного та iнформацiйно-розподiльного простору, в якому застосування засобiв компенсаци екологiчного дискомфорту i озеленення створить середовище, вщповщне найвибагливiшим вимогам су-часно! естетики та екологи.
Вже на сьогодш у нашому техногенному суспiльствi можлива реалiза-цiя будь-яко! арх^ектурно1 фантази iз застосуванням будь-яких форм озеленення. Але можливо це при науковому пiдходi до ще1 проблеми, тобто при урахуванш цiлого ряду чинникiв, серед яких основними е природо-кшматич-ний, мiстобудiвний, функцiональний, естетичний та екологiчний.
Природнокл1матичш та м1стобуд1вн1 чинники
В !х основi - органiзацiя внутрiшнього середовища з метою пристосу-вання людиною навколишнього середовища до сво1х вимог. Природш умови, клiматичнi особливостi мюцевост зумовлюють створення, вiдповiдно до цих умов, планувальних блокiв елементiв озеленення. З одного боку, вони мо-жуть бути iзольованi вiд зовтштх дiй, з iншого - частково або повшстю вщ-критi в зовшшне середовище. Природнi умови, кшматичш особливостi та тi чи iншi компоненти ландшафту впливають на вибiр конструкцiй i систем ш-женерного забезпечення будiвлi.
Данi про температуру i вологiсть повiтря визначають вибiр захисних конструкцiй, систем опалювання i кондицiонування повiтря; данi про природ-не освiтлення, активнiсть сонячно1 раддаци - вибiр орiентацil будiвлi, характер сонце-захисту (або штучного освгглення), обробних матерiалiв, типiв i розмiрiв вiкон i т.п.; данi про напрям i швидкiсть пануючих вiтрiв, штенсив-ностi i тривалостi опадiв допомагають розташувати "зелене ядро" в структурi будiвлi вiдповiдно до сприятливо1 аераци, передбачити захист вiд вг^в i ст-гоутворення, розробити ращональш прийоми снiго- i водоочищення.
Вплив мiстобудiвноl ситуаци на формування внутршнього середовища будiвлi, вибiр елемеш!в озеленення, складових елементiв озеленення роз-глядаеться в архiтектурному проектуваннi як таке, що впливае на формування внутршшх функцiональних процесiв в будiвлi i, таким чином, на архггек-турно-просторову органiзацiю будiвлi.
Наприклад, планування в структурi об'ему зимового саду, сприяе кон-кретизаци арх^ектурного образу будiвлi, виразностi будiвних акцеш!в. Саме зв'язок внутрiшнього простору будiвлi з навколишнiм середовищем, маючи безпосередне вщношення до оргашзаци функцiональних процеЫв у будiвлi, а звiдси, i до формування його внутрiшнього середовища, обумовлюе його композицiйну структуру.
Композицшна взаемодiя iнтер'еру iз зовнiшнiм середовищем широко використовуеться в сучаснш арх^ектурнш практицi i розглядаеться як одне з основних завдань арх^ектурного проектування.
У процесi проектування та розробки внутршнього середовища будiвлi орiентуються на два основш принципи, а саме:
• у сприятливих кл1матичних умовах доцтьне всеб1чне розкриття внутршньо-
го простору в природне оточення;
• у зот з несприятливим кл1матом i нещкавим ландшафтом доцшьне його
"вимкнення" i створення штучного природного середовища в штер'ер1.
Тобто, iснуючi природнокшматичш особливостi ие1* чи iншоï мюце-востi визначають конкретнi заходи зi створення оптимальних умов для застосування елемент1в озеленення.
Функц1ональн1 чинники
Значушдсть функцiональних чинникiв зумовлена тим, що рослини, якi беруть участь у планувальнш органiзацiï внутрiшнiх просторiв, вiзуально фiксують комунiкацiйнi вузли будiвлi, органiзують пiшохiднi потоки i закрш-люють кульмiнацiйнi точки функцiональних процеЫв.
Внутршне озеленення сприяе пом'якшенню багатьох суперечностей бу-дiвельних об'екпв - замкнутост внутрiшнього простору, iзоляцiï його вщ зов-нiшнього свiту, монотонност i одноманiтностi iндустрiального будiвництва.
Присутшсть в im^^i рослин змшюе уявлення про форму i величину простору, створюе iлюзiï збiльшення повiтряноï перспективи, формуе ефект наближення озеленювально1' поверхш. Досягаеться це певним пiдбором рослин.
Значушдсть функцiональних чинникiв полягае i в тому, що озеленення е не тшьки засобом конкретизаци архитектурного образу окремих просторiв, оптимiзацiï функцюнального режиму примiшень, але й сприяе шдвищенню ефективностi багатьох iнших засобiв, що забезпечують комфортнiсть внут-ршнього середовища.
Забезпечення комфортностi внутрiшнього середовища пов'язано з еко-логiчними та естетичними властивостями рослин, де в першому випадку рослини виступають як регуляторы еколог1чно'1 р1вноваги середовища мкцезна-ходження людини, в другому - як елементи декору.
Еколопчш чинники
У процес фотосинтезу рослини асимшюють вуглекислий газ i збага-чують атмосферу киснем. Вiдомо, що в умовах закритого грунту рослини не втрачають ще1* властивостi. Багато порщ дерев пiдвишують iонiзацiю повгт-ря - концентрацiю матерiальних носив електричних зарядiв атмосферних iонiв, що мютяться в повiтрi.
Внутрiшне озеленення сприяе також створенню акустичного комфорту в примщенш. Встановлено, що в'юнк рослини в 6-8 разiв збiльшують зву-копоглинальну здатнiсть стш, густа посадка перед забудовою поглинае 20-25 % звуково1' енергiï, а решту частини вiдбивае i розсдае.
Присутнiсть в iнтер,ерi рослин мае велике значення не тшьки для очи-щення, але й для знезараження повгтря в примiшеннi, шдтримки оптимального режиму його мшрофлори. Дослiдження сучасних вiтчизняних i зарубiжних фiтофiзiологiв дали змогу виявити активш захиснi властивостi багатьох рослин. Наприклад, летючi видiлення сосни кримсько1', кипариса, жасмину, шов-ковицi пригноблюють туберкульозну паличку; фiтонциди кедра, вшьхи чор-
но!, берези, топол^ верби негативно впливають на стафшококи; в кронах черемхи, лавровишш гинуть комарi i мухи; видшення листя тополi вбивають дизентершну паличку, фiтонциди ялицi - бактери дифтери.
У процесi вирiшення проблеми внутршнього озеленення середовища з урахуванням економiчного аспекту виникае необхiднiсть виршення питань вiдхилення фтосередовища вiд оптимальних екологiчних параметрiв. Пов'я-зано це з тим, що компенсувальш пристро!, призначенi усувати дефiцит пере-рахованих показникiв, вимагають значних як одноразових, так i експлуата-цiйних витрат.
Науково обгрунтований пiдхiд до вибору типу i мiсця розмiщення елеменпв озеленення в структурi будiвлi, визначення композицшно1 схеми пла-нувального блоку елемента озеленення (ПБ ЕО), а також номенклатури вжи-ваних рослин, дасть змогу звести до мтмуму витрати на оновлення природ-но! експозици, яка в шшому випадку може загинути.
Естетичн1 чинники
Природш композицп сприяють оптимiзацil прийомiв художнього оз-доблення iнтер,ерiв як фон для елеменпв монументально-декоративного мис-тецтва або самостiйних декоративних композицш, виявленню колористичних достошств iнтер,еру, створюючи барвистi колiрнi поеднання i доповнюючи колiрну обробку примiщень.
Узагальнюючи висловлене вище можна пiдкреслити таке:
• рослини впливають на психолопчиий стан людини, визначають функциональна естетичт, еколопчт характеристики штер'еру;
• рослини, разом з освпленням, кольором, елементами монументально-декоративного мистецтва, допомагають правильно оргатзувати архпектурний
проспр, п1дсилюють емоцшну дш штер'еру.
Включення в штер'ер елеменпв озеленення, обгрунтоване (на науко-вiй основi) !х застосування створить умови не тшьки для забезпечення ком-фортностi середовища мiсцеперебування людини, але буде передумовою для формування особливого етичного клмату, який сприятиме вихованню дбайливого ставлення до природи.
Послщовшсть розв'язання задач внутр1шнього озеленення
Цшеспрямований вибiр проектного рiшення багатофункцюнально1 бу-дiвлi iз зеленою зоною, розробка И структури здiйснюеться на сьогодт у чгг-ко визначенш послiдовностi.
Проектному пошуку передуе аналiз доцiльностi особливостей внут-рiшнього озеленення будiвлi, спiввiдношення проектно1 концепци i можли-вiсть варiативностi И ре^зацй. Тобто, визначаеться все "за" та "проти", проводиться так званий "допроектний" аналiз.
Пов'язано це з таким, що включення в структуру будiвлi зелено1 зони може привести до збiльшення будiвельного об'ему будiвлi, а значить i одноразових витрат на будiвництво. Водночас, саме таке озеленення сприятиме шдвищенню культурно-побутового обслуговування людей завдяки створен-ню оптимального з естетично1 i еколопчно1 точок зору середовища вщпочин-ку i спiлкування, саме воно (включення) сприятиме скороченню експлуата-
цiйних витрат на опалювання за рахунок використання "парникового ефек-ту", а також освгтлення, завдяки наявностi свгтлового колодязя i iн.
Подальшi роботи з оргашзацн внутрiшнього середовища виконують в такiй послiдовностi:
• вибiр функционально! схеми будiвлi;
• визначення площi зелено1 зони;
• виявлення функцiональних блошв, як перебуватимуть у контакт! iз зеленою зоною;
• визначення характеру контакпв планувальних елеменпв iз зеленою зоною;
• визначення структурно1 моделi будiвлi;
• вибiр фiтоструктури будiвлi (визначення номенклатури ЕО).
Пiсля затвердження фiтоструктури будiвлi розробляеться органiзацiя окремих дiлянок фгтосередовища. Для цього визначаються:
• асощативт мотиви ЕО i мiсце ЕО в примщент;
• розробка декоративних композицiй;
• вибiр асортименту рослин;
• вибiр технiчних засобiв життезабезпечення рослин (у тому числi номенклатури i плошд реабiлiтацiйних примщень);
• квалiфiкацiйний склад персоналу.
Виб1р функцюнально1' схеми буд1вл1 грунтуеться на:
• аналiзi соцiально-економiчних особливостей формування конкретного комплексу,
• вивченнi ^матичних особливостей району будiвництва i мiстобудiвноï ситуаций
• визначеннi схеми застосування елеменпв озеленення [1, С.78]. Визначення номенклатури eneMeHmîe озеленення, завершальний
процес допроектного пошуку фпоструктури буд1вл1, припускае вивчення взаемозв'язюв р1зних за величиною i призначенням озеленюваних простор1в, що становлять систему озеленення буд1вл1.
Мюце ЕО в примщент визначаеться в результат! вивчення передба-чуваного характеру емоцiйноï напруженост в штер'ер^ ритму його використання, а також характеру зв'язюв штер'еру 1з зовшшшм середовищем.
Розробка композицп ЕО вщбуваеться з урахуванням рослинних форм -складових елеменпв озеленення, що використовуються, характеру конструктивного зв'язку з штер'ером, специфжи його св1тлового зонування, тривалос-т можливого експонування i вiрогiдноï послщовност ïï огляду.
Виб1р асортименту рослин повинен бути заснований на вивченш еколо-пчно1' ситуацн в штер'ер^ вщповщносп морфолого-бюлопчних i ф1з1оном1ч-них характеристик посадкового матер1алу характеру плановано!" експозици, а також розв'язуватись з урахуванням сезонних змш декоративних якостей рослин, ïx фпонцидно1' активносп, шумопоглинально1' та свгтловщбивно1' здатнос-ri, реакцп на сшввщношення свгтлого i темного часу доби (фотоперюдизм) i властивост орiентувати суцвгття на джерело свгтла (фототропизм) i т.п.
Номенклатура компенсуючих пристро1'в i перелiк арxiтектурниx ком-пенсацiйниx заxодiв визначаються в результат вивчення економiчниx мож-ливостей будiвельноï бази, характеру процесiв, як! протжатимуть в iнтер'ерi, екологiчноï ситуацп в зош майбутнього розмiшення рослин.
Безумовно, розглянутий комплекс задач i послщовшсть ix рiшення у кожному окремому випадку конкретизуються з урахуванням вибраноï систе-ми озеленення.
Резюме: Визначена методика органiзацiï фгтоструктури та фгтосередо-вища будiвель дае змогу використати рацюнальш прийоми оргашзаци внут-рiшнього озеленення, використання яких сприятиме скороченню термшв ïx проектування i будiвництва, пiдвишенню естетичних i еколопчних якостей проектних рiшень i ïx реалiзацiï. Вказане i визначае необxiднiсть та прiоритет наукового шдходу до процесу озеленення внутрiшнього архитектурного простору - iнтер,еру.
Г) • • • •
Зм1ст терм1н1в, вживаних в процес1 розкриття теми
Елементи озеленення (ЕО) - зимовi сади, ландшафтш фрагменти, мш-ропейзажi, кабiнетнi композици, аранжування з квiтiв, розмiшуваниx кашпо, торшерах, флорарiумаx i т. п.
Складовi елементiв озеленення - дерева, чагарники, лiани (посадженi поодиноко, у групах, масивах, рядках), квгтники, газони, угрупування рiзниx трав'янистих рослин, мохи, кам'янист дiлянки, контейнернi рослини, що ви-користовуються для оформлення озеленювано1' територи.
Компоненти ландшафту - прсью породи, рельеф, клiмат, пiдземнi i поверxовi води, грунти, рослини, тварини.
Планувальний блок елементу озеленення (ПБ ЕО) - сукупшсть проектних ршень, супутнix елементу озеленення, як забезпечують автономнiсть його функцiонування.
Фгтосередовище - простiр, у формуваннi арх^ектурних i екологiчниx характеристик якого беруть участь рослини.
Лггература
1. Чхартишвили Н.К., Снежко В.В. Озеленение интерьера. - К.: Будивельнык, 1990. - 81 с.
2. Цветы в доме. № 2/2006. Изд. дом "Бурда". - 50 с.
3. Гарнизоненко Т.С. Справочник современного ландшафтного дизайнера. - Ростов-на-Дону: Феникс, 2005. - 314 с._
УДК.581.192.(630)581.52 Ст. наук. ствроб. М.Г. Мазепа., канд. с.-г. наук;
наук. ствроб. Д.В. Артемовська; мол. наук. ствроб. Т.В. Ган - Ботатчний сад НЛТУ Украти
ЗАЛЕЖН1СТЬ ПОКАЗНИКА ЖИТТСЗДАТНОСТ1 1НТРОДУКОВАНИХ РОСЛИН В М1СЬКОМУ СЕРЕДОВИЩ1 В1Д СП1ВВ1ДНОШЕННЯ СУМИ РОЗЧИННИХ ЦУКР1В ТА
КРОХМАЛЮ
Наведено результати дослщжень про адаптовашсть метабол1чно'х' системи дос-лщжуваних штродукованих порщ до техногенного трансформованого середовища. Визначено коефщ1ент стввщношення суми розчинних цукр1в та крохмалю, як по-казник стшкосп деревних рослин у мюькому техногенному середовища
Ключов1 слова: адаптащя, цукри, крохмаль, стввщношення цукр1в 1 крохма-лю, трансформоване середовище.
