CC BY
41
УДК 630*17(075.8)
СТРУКТУРА ТА САН1ТАРНИЙ СТАН ДЕРЕВОСТАНУ ПНКГО ДВОЛОПАТЕВОГО (GINKGO BILOBA L.) У ДЕНДРАРН ВЛНС
"БЕРЕЗИНКА" ДП "МУКАЧШСЬКЕ Л1СОВЕ ГОСПОДАРСТВО" В.Я. Заячук1, П.Г. Хомюк2, А.П. Хомюк3, О.О. Погрiбний4, А.О. Юркевич5
Проведено швентаризащю единого в Укра'лш деревостану гшкго дволопатевого, створеного лiсокультурним способом у дендрарп ВЛНС "Березинка". Наведено його будову i статистичну характеристику за дiаметром, визначено ступiнь дефолiацil та са-нiтарний стан деревостану гшкго дволопатевого. Отримаш результати може бути вико-ристано для моделювання товарно! структури майбутнiх деревостанiв гшкго дволопатевого шд час його плантацшного вирощування. Результати дослiдження сввдчать про ви-соку стiйкiсть виду до еколопчних чинникiв регiону дослщжень, що дае пiдстави реко-мендувати цей релжтовий вид до впровадження в лiсокультурну практику.
Ключовi слова: гшкго дволопатеве, швентаризацш, таксацiйна будова, дефолiацiя, санiтарний стан.
В УкраЫ практичным втшенням дендрологiчних знань стало створення низки дендропаркiв на ocroBi природных дiлянок лiсу i3 системою pi40K та озер, архггектурних садово-паркових споруд та значно' кiлькостi декоративних де-ревно-чагарникових рослин. Успiхи в штродукцп дали змогу вирощувати щнш породи в нових регiонах. Одним з таких цшних та рщккних iнтродукованих ви-дiв в УкраМ е гiнкго дволопатеве (Ginkgo biloba L.).
Гiнкго дволопатеве е релштовою рослиною та единим представником кла-су, що зберiгся до нашого часу. Цей вид у 1690 р. вдарив лшар голландського посольства в Японп Е. Кемпфер, а в 1712 р. навш його боташчний опис пiд наз-вою Ginkgo, що японською мовою означае " сртбний плгд" або " сртбний абрикос". Так називали його íстiвнi насiнини. У Кита!', Коре!' та Японп вид культивують ще з XI ст., а згадки про нього е в китайських книжках VII-VIII ст. Священш дерева гiнкго дволопатевого оточують старовиннi храми Китаю, Коре!' та Японп [1, 6].
На територда бвропи гiнкго дволопатеве було завезено в тридцятих роках XVIII ст., а до Швшчно!' Америки - у вкшдесятих роках того ж XVIII ст. З того часу гшкго дволопатеве залишаеться досить популярною рослиною у боташюв, озеленювачiв та фармацевтш. У ботанiчну лггературу його ввiв шведський вче-ний К. Лiнней пiд назвою Ginkgo biloba L. у 1771 р. Для ввдбраного виду визначено його родову та родинну приналежшсть. Так, гшкго дволопатеве (Ginkgo biloba L.) вщнесено до роду Гшкго (Ginkgo L.) родини Гiнкговi (Ginkgoaceae Engelm.) порядку Гiнкговi (Ginkgoales) класу Гiнкгоподiбнi (Ginkgopsida) ввдда-лу Голонасшш (Pinophyta) [6-10].
Зараз пнкго дволопатеве росте в ботанiчних садах i парках субтропiчноí та помiрноí зон бвропи i Пiвнiчноí Америки. Пнкго дволопатеве - довговiчна рос-лина; у Кита', Японп, Коре' е екземпляри вiком понад 1000 i навiть до 2000 ро-
1 доц. В.Я. Заячук, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Львгв;
2 доц. П.Г. Хомюк, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в;
3 шженер-таксатор А.П. Хомюк - Кшвська л1совпорядна експедиц1я ВО "Укрдержлгспроект";
4 наук. сп1вроб. О.О. Погр1бний, канд. с.-г. наук - НПП Гуцульщина, м. Кос1в;
5 малстрант А. О. Юркевич - НЛТУ Украши, м. Льв1в
KiB. Зокрема, у Японл у MicTi Нагасаю росте великовiкове дерево, вш якого ощ-нюють у понад 1200 ротв. Гiнкго дволопатеве у природшй дендрофлорi разом з видами широколистяних та хвойних рослин збереглося на незначшй територй' в горах Схвдного Китаю до висоти 1800 м н.р.м. У природних лках Китаю ви-явили екземпляр гшкго дволопатевого висотою близько 45 м. Пнкго дволопатеве (Ginkgo biloba L.) е представником Схiдно-азiйcькоí флористично! облаcтi [1, 9, 11, 15].
Пнкго дволопатеве вперше в Укра'ш почали культивувати у Кременецько-му ботанiчному саду з 1811 р. У 1818 р. Хрктаан Стевен завiз гiнкго дволопатеве до НМтського ботанiчного саду в Криму. Дае схоже наciння до широти Киева. Найвищою cхожicтю (близько 80 %) вiдрiзняетьcя наciння гiнкго дволопатевого в Одес (у cкверi на вул. Пастера), де у 1939 р. вперше в умовах Укра-ши вiдзначено формування схожого наання. Згодом схоже наciння сформува-лося в Ботанiчному саду iм. О.В. Фомiна у 1940 р. [9, 10, 15].
У межах Укра'ни пнкго культивують практично у вах областях, щоправ-да, тальки поодинокими екземплярами. Для цього виду характерна широка еко-логiчна иластичшсть завдяки його бiоекологiчним особливостям - морозос-тiйкоcтi, cвiтлолюбноcтi, вибагливоcтi до родючоста грунту, cтiйкоcтi до загазо-ваноcтi повiтря. Краще ростуть окремо розташованi особини на cвiжих, аерова-них грунтах. Гiршими показниками росту характеризуются затiненi особини на сухих ушдльнених грунтах. Так, гiнкго дволопатеве серед дерев чотирьох груп росту, яю ростуть в оптимальних умовах зростання, вiднеcено до дерев першо! величини, висота яких становить бшьше 25 м, оcкiльки екземпляри цього виду сягають 30-40 м та дiаметра 3-4,5 м, хоча в умовах Заходу Укра'ни дерева сягають 20-25 (30) м висоти [8, 9, 16].
Розмножують цей вид насшням i живцями. Гiнкго в УкраЫ використову-ють, в основному, для озеленения населених мicць та в ландшафтнш арх1текту-рi. Хоча його потенцшно можна використати у фармацевтичнш та харчовiй промиcловоcтi. У китайськш медицинi здавна використовують насшини гiнкго дволопатевого, що пiдтверджуетьcя наявнктю опису i малюнка цiеí рослини у китайський медичнiй монографй' XVI ст. Для усунення неприемного запаху на-ciнини гiнкго дволопатевого вимочують в cолонiй водi i використовують в !'жу у вареному i смаженому вигляда. Гiнкго е перспективним для залicення поруше-них територш [4, 13, 16] i навиь отримання деревини. Його легка i м'яка деревина за мехашчними властивостями е близькою до деревини видiв ялицi та яли-ни, легко шддаеться механiчному обробленню, п використовують для виготов-лення мебл1в i дрiбних виробiв.
Об'ектом дослвдження обрано единий в Украíнi деревостан гшкго дволопатевого штучного походження, створений методом cадiния при рядковому розмщенш рослин, який росте на територй' дендрарда ВЛНС "Березинка" ДП "Мукачiвcьке лicове господарство".
Предметом дослщження е бiометричнi показники, таксацшна будова, сту-пiнь дефолiацií та саштарний стан деревостану гiнкго дволопатевого у дендра-рй' ВЛНС "Березинка" ДП "Мукачiвcьке лicове господарство".
Метою роботи е вивчення бiометричних показникш деревостану гiнкго дволопатевого у дендрарií ВЛНС "Березинка" ДП "Мукачшське лiсове госпо-дарство", таксацiйноí будови та сашгарного стану.
Для досягнення поставлено! мети потрiбно виконати такi завдання: визна-чити основнi лiсiвничо-таксацiйнi показники, встановити стушнь дефолiацií та сашгарний стан деревостану гiнкго дволопатевого дендрарда ВЛНС "Березинка" ДП "Мукачiвське лiсове господарство".
Методи дослщження. Для досягнення поставлено!' у робоп мети викорис-тано такi методи дослщження: дендрологiчнi - для вивчення видового складу деревних рослин, лiсiвничо-таксацiйнi - шд час закладання пробних площ та визначення бiометричних показникiв рослин.
Методика дослвдження. Перед початком польових робiт за матерiалами лiсовпорядкування дендрарда ВЛНС "Березинка" було пвдбрано дшянку зрос-тання гiнкго дволопатевого. Лiсiвничу i таксацiйну характеристику дослщжува-ного об'екта та опис умов росту виконано за загальноприйнятими методиками [2-5, 12]. На пробнш плошд виконано перелш дерев, вимiряно дiаметри стовбу-рiв на висотi грудей, висоти дерев, встановлено стушнь дефолiащí i категорда санiтарного стану. Товщину дерев визначали мiрною вилкою з точнктю до 1 см, висоту дерев - висотомiром. Середню висоту деревостану визначали гра-фiчним способом, а середнш дiаметр - як середньоквадратичну величину через суму площ поперечних перерiзiв усiх дерев деревостану [2, 3]. Лк1вничо-такса-цiйну характеристику об'екта дослщження наведено в табл. 1.
Табл. 1. Лiсiвничо-таксацiйна характеристика деревостану гткго дволопатевого
Мкце розташування я о & « ffl & § Й Ы g ю § cf а № Н Абсолютна повнота, м2/га i s о" й GPS-координати дiлянки
0> О ч а о> К U я ч ч> s iü § " и .2 О к о тс /.т а со X Y
Ясенева група 47 II 14,7 16,1 38,8 1895 265 0632095 5364798
Примггка: висота н.р.м. - 192 м.
GPS-координати мкця розташування деревостанiв riHKro дволопатевого (Ginkgo biloba L.) визначено у прямокутнш OTCTeMi координат WGS84 (зона UTM 35N) на територп Украшських Карпат.
Внаслiдок до рiзних факг^в впливу окремi дерева характеризуються рiз-ними таксацiйними ознаками, а 1'х сукупностi - певними закономiрностями у просторовому розмiщеннi, вертикальнiй та горизонтально структурi [4, 5, 28]. При цьому, шд морфологiчною структурою розумдать просторове розмежуван-ня насадження на деревостан, шдркт i пiдлiсок, а також його ярусне, висотне i моза'чне розчленування. Таксацiйна будова деревостану характеризуемся зако-номiрностями взаемного розмщення дерев на площi, розподалом кшькосп дерев за таксацiйними ознаками, характером i тiснотою кореляцп мiж ними. При цьому, досить важливими е висотнi характеристики деревостану, яш тiсно пов'язанi з iншими таксацшними й морфологiчними ознаками й ктотно вплива-ють на продуктивнiсть.
Середня висота деревостану е основною ознакою, за якою встановлюють якiсну характеристику продуктивносп - бонiтет. Вважаеться, що чим бшьша висота деревостану в цьому вiцi, тим вища його продуктившсть. Залежнiсть мiж окремими таксацiйними ознаками деревостану за участю iнтродукованого гшкго дволопатевого у дендрарп ВЛНС "Березинка" наведено на рис. 1, 2.
10 12 14 16 18 20 22 24 26 28 30 Д1аметр, см
Рис. 1. Залежшсть мiж Ыаметром i висотою дерев гткго дволопатевого
Д1аметр, см
Рис. 2. Розподт об'eмiв стовбурiв дерев гткго дволопатевого за ступенями
товщини
Графiчна штерпретащя наведених залежностей свщчить про вщмшносп у висотах i об'емах стовбурiв дерев, що дае змогу подтити ''х на двi групи: перша - з дiаметрами вiд 4 до 16 см, друга - вщ 18 до 26 см. Причиною цього е вщ-ставання у росл окремих екземплярiв внаслiдок !х притiнення з боку бтьш роз-винених дерев. Також значения середньо'' висоти свiдчить про досягнення дере-востаном другого класу бонiтету, що вщповщно вiдображае ступiнь викорис-тання люорослинного потенцiалу окремими деревами гшкго дволопатевого.
Для детальнiшоí характеристики результапв експерименту в табл. 2 наведено основш статистики ряду розподшу за дiаметром.
Табл. 2. Статистики ряду розподту кiлькостi дерев за дитетром
Середне арифметичне. Б (см)
ТГГ
Середньоквад-ратичне вщхи-лення, а
Ж8
8см!
Коефiцiент варiаци, V (%)
Асиметрiя, А
Ексцес,
Е
■±68"
,±0445
,±0,Ь8
Точнють
дослiду, р (%)
зтт
15,0
6,23
41,6
+ 0,153
- 1,233
8,3
Аналiз значень табл. 2 свщчить, що середнш арифметичний дiаметр для гiнкго дволопатевого становить 15,0 см, що у вщ 47 роюв забезпечило щорiч-ний прирiст за цим показником на рiвнi 0,32 см/рiк. Абсолютш та вiдноснi по-казники мшливоси свiдчать про значну варiабельнiсть дiаметрiв стовбурiв дерев, що також тдтверджуе вплив притiнення на рют i розвиток окремих екзем-плярiв. Показники форми криво'1 розподту характеризують 11 як таку, що мае незначно виражену правосторонню асиметрш i сильно виражену туповершин-нiсть. Точшсть дослiду перевищуе допустиме значення для встановлення адек-ватностi експерименту через недостатнш обсяг вибiрки i високу м^ивють дь аметрiв. Проте, через обмежешсть експериментального матерiалу, результати дослщження можна вважати адекватними для виршення поставлених завдань.
Ступiнь дефолiацií крон дерев гшкго дволопатевого у дендрари ВЛНС "Бе-резинка" виконано за методикою УкрНД1ЛГА. Для цього всю кшьюсть дерев було подiлено на п'ять груп за ступенем дефолiащí: перша - до 25 %; друга - до 50 %; третя - до 75 %; четверта -до 99 %; п'ята - 100 % (сухостiй).
Розподш кiлькостi дерев за цими групами наведено в табл. 3 i додатково прошюстровано на рис. 3.
Табл. 3. Стутнь дефолiaцii дерев гткго дволопатевого у дендрари _ВЛНС "Березинка"_
Показник Кшькють дерев у кур-тиш, шт. Ступiнь дефолiацil, %
I (до 25 %) II (до 50 %) III (до 75 %) IV (до 99 %) V(100 %, сухостiй)
Кшькють дерев, шт. 25 - 8 14 2 1
Частка, % - 32,0 56,0 8,0 4,0
Рис. 3. Стутнь дефолiaцii дерев гткго дволопатевого дендрарт ВЛНС "Березинка"
Для куртини з 25 облжованих дерев гшкго дволопатевого встановлено, що 8 дерев (32 %) належать до друго'1 групи зi ступенем дефолiацií 26-50 %, 14 дерев (56 %) - до третьо'1 групи зi ступенем дефолiацií 51-75 %, 2 дерева (8 %) -до четверто'1 групи зi ступенем дефолiацií 76-99 % та 1 дерево (4 %) - до п'ято'1 групи зi ступенем дефолiацií 100 %, яке виявилося сухим.
Для ощнювання санiтарного стану дерев инкго дволопатевого у дендрарií ВЛНС "Березинка" використано шкалу категорш стану дерев, яку наведено в "Саштарних правилах" (табл. 4).
Табл. 4. Саштарний стан дерев гткго дволопатевого дендрарт ВЛНС "Березинка
Показник
Кшькють дерев у куртиш, шт.
Категорiя саштарного стану
II
III
IV
V
VI
Кшькють дерев, шт.
Частка, %
25
11
4
36,0
44,0 16,0
4,0
I
9
1
Графiчне вщображення саштарного стану дерев пнкго дволопатевого у дендрарн ВЛНС "Березинка" наведено на рис. 4.
50-1
45-
4035302520151050
44
36
16
1
Без ознак ослабления
Ослаблен!
Сильно ослаблен!
Всихакга Св1жий Сухостш
сухостш минулих роюв
Кате гор¡ Т саштарного стану Рис. 4. Саштарний стан дерев гткго дволопатевого
Загалом куртина гшкго дволопатевого перебувае в задовтьному санггарно-му стат. У куртиш з 25 облшованих дерев гшкго дволопатевого виявлено 36 % екземплярiв або 9 дерев I категорп санiтарного стану без ознак ослаблення, 44 % екземплярiв або 11 дерев вщнесено до категорп ослаблених, 16 % екзем-плярiв або 4 дерева були сильно ослабленими та 4 % або одне дерево вщнесено до шосто'1 групи, тобто е сухостоем. Причиною попршення життездатностi час-тини дерев гiнкго дволопатевого е ''х притiнення стiною букового люу з двох бокiв та деревостаном псевдотсуги Мензюа з третього боку. Притшення дерев негативно позначаеться на асимтяцшнш здатностi листового апарату, тому рекомендуемо найближчим часом провести освгглення дерев пнкго дволопатевого з метою покращення 'х насiнненошення, оскiльки в межах куртини росте 6 жшочих дерев.
Отриманi результати можна використати для моделювання товарно'' струк-тури майбутнiх деревостанiв гшкго дволопатевого шд час його плантацшного вирощування. Значення таксацiйних ознак можна використати для мошторин-гових дослщжень единого в Украíнi насадження гшкго дволопатевого. Виявле-ний низький стушнь дефолiацií крони та добрий саштарний стан дерев гшкго дволопатевого свщчать про його високу стшюсть до еколопчних чинникiв реи-ону дослщжень, що дае пiдстави рекомендувати цей релжтовий вид до впрова-дження в лiсокультурну практику, а також планування заходiв з доповнення ко-лекцп видiв у ботанiчних садах, дендропарках та дендрар1ях нашо'' кра'ни. Ви-користання отриманих результатiв щодо покращення санiтарного стану дере-
востану гшкго дволопатевого дендрарда ВЛНС "Березинка" дасть змогу шдви-щити його наукову, виховну та естетичну цiннiсть.
Лггература
1. Гарбузов Г.А. Гинкго - древо жизни / Г.А. Гарбузов. - М. : ООО "Изд-во АСТ"; СПб : Изд-во "Астрель-СПб", - 2005. - 191 с.
2. Горошко М.П. Бiометрiя / М.П. Горошко, М.1. Миклуш, П.Г. Хомюк. - Львiв : Вид-во "Камула", 2004. - 236 с.
3. Горошко М.П. Практикум з люово! бюметри / М.П. Горошко, М.1. Миклуш, П.Г. Хомюк. - Львiв : Вид-во УкрДЛТУ, 1999. - 236 с.
4. Гузь М.М. До питания попередньо! оцшки наганного потенщалу гшкго дволопатевого в Украши / М.М. Гузь, А.О. Остущмов // Науковий вiсник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. -Львш : РВВ НЛТУ Украши. - 2008. - Вип. 18.4. - С. 11-16.
5. Дебринюк Ю.М. Люове насгнництво / Ю.М. Дебринюк, М.1. Калшш, М.М. Гузь, 1.В. Шаблш. - Львш : Вид-во "Свiт", 1998. - 432 с.
6. Кохно М.А. Дендрофлора Украши. Дикорослi та культивован дерева й кущi. Голошсшт : довщник / М.А. Кохно, В.1. Гордieнко, Г.С. Захаренко та ш.; за ред. М.А. Кохно, С.1. Кузнецова; НАН Украши, Нац. бот. сад ¡м. М.М. Гришка. - К. : Вид-во "Вища шк.", 2001. - 207 с.
7. Деревья и кустарники СССР: Голосеменные. - М.-Л. : Изд-во АН СССР. - 1949. - Т. 1. -
463 с.
8. Заячук В.Я. Дендрологш. Голонаганш : навч. погабн. / В.Я. Заячук. - Львгв : ТзОВ "Фрма Камула", 2005. - 176 с.
9. Заячук В.Я. Дендрологш : шдручник / В.Я. Заячук. - Вид. 2-ге, [перероб. та доп.]. - Л^в : Вид-во "Сполом", 2014. - 676 с.
10. Калшченко О.А. Декоративна дендрологш : навч. погабн. / О.А. Калшченко. - К. : Вид-во "Вища шк.", 2003. - 199 с.
11. Липа О. Л. Про первинний i вторинний ареал гшкго в зв'язку з поширенням його в культурi на Украхш / О.Л. Липа // Доповiдi АН УССР. - 1946. - № 1-2. - С. 13-18.
12. Гордieнко М.1. Лiсовi культури / М.1. Гордieнко, М.М. Гузь, Ю.М. Дебринюк, В.М. Маурер. - Львгв : Вид-во "Камула", 2005. - 608 с.
13. Остуд1мов А.О. Гшкго дволопатеве в Украгш: иасiниий потенцiал, особливостi вирощування та використання садивного матерiалу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 06.03.01 "Лiсовi культури та фггомелюрацш" / А.О. Остуд1мов. - Львгв. -2011. - 23 с.
14. Сшщина Л.В. Бiоекологiчиi особливост Ginkgo biloba L в умовах девастованих ландшафтов : дис. ... канд. бюлог. наук: спец. 03.01.02 "Биофизика" / Л.В. Сшщина. - К., 2002. -172 с.
15. Сшщина Л.В. 1сторш вивчення й поширення Ginkgo biloba L на Украгш / Л.В. Сшщина // Вюник Кшвського иацiоиальиого университету 1м. Тараса Шевченка. - Сер.: Бюлогш. - 2000. -Вип. 31. - С. 44-47.
16. Терещук А.1. Гiнкго дволопатеве. Поради щодо вирощуваиия та використання / А.1. Терещук, А.М. Рикульський. - Ргвне : Вид-во "Волинсью обереги", 2006. - 52 с.
Надшшла до редакцп 30.05.2016р.
Заячук В.Я., Хомюк П.Г, Хомюк А.П., Погрибный О.О., Юркевич А.О. Структура и санитарное состояние древостоя гинкго двулопастного (Ginkgo biloba L.) в дендрарии ВЛНС "Березинка" ГП "Мукачевское лесное хозяйство"
Проведена инвентаризация единственного в Украине древостоя гинкго двулопастно-го, созданного лесокультурным способом в дендрарии ВЛСС "Березинка". Изучено его строение и дана статистическая характеристика по диаметру, определены степень дефолиации и санитарное состояние древостоя гинкго двулопастного. Полученные результаты могут быть использованы для моделирования товарной структуры будущих древос-тоев гинкго двулопастного при его плантационном выращивании. Результаты исследования свидетельствуют о высокой устойчивости вида к экологическим факторам реги-
она исследований, что позволяет рекомендовать этот реликтовый вид к внедрению в ле-сокультурную практику.
Ключевые слова: гинкго двулопастное, инвентаризация, таксационное строение, дефолиация, санитарное состояние.
Zayachuk V.Ya., Khomiuk P.G., Khomiuk A.P., Pogribnyj O.O., Yurkevych A.O. The Structure and the Sanitary State of Ginkgo Biloba (Ginkgo biloba L.) Tree Stand in the Arboretum VLNS "Berezinka" of the Mukachevo State Forestry Enterprise
A Ginkgo biloba L. tree stand was planted on the territory of arboretum of manufacturing forest-seed station "Berezynka". Today it is the unique ginkgo stand within the territory of Ukraine, therefore our study focuses on its inventory. Significant attention was payed to its diameter structure and statistical characteristics, defoliation and overall stand vitality. Obtained results can be used for the modelling of merchantable structure of future Ginkgo biloba L. tree stands grown as plantations. Revealed high firmness against negative ecological factors of the study region makes it possible to introduce this tree species into the current silvicultural practices.
Keywords: Ginkgo bladed, inventory, taxation structure, defoliation, sanitary condition.
УДК 634*45:635.042:58.02
1НТРОДУКЦ1Я ХУРМИ В1РГ1НСЬКО1 (DIOSPYROS VIRGINIANA L.)
В УКРАШ1
Н.В. Дерев'янко1, В.М. Дерев'янко2, Н.€. Горбенко3
Узагальнено результати 6araTopi4Horo вивчення найбшьш зимостшкого виду роду Diospyros L. - Diospyros virginiana L. - у pi3rnx ^матичних зонах Украши на предмет його можливого господарського використання (м. Нова Каховка, АР Крим, м. Умань, Закарпатська, Львiвська, Защ^зька, Донецька обл., м. Чершвщ). Оцшювання усшш-ност штродукцн проведено за морозостшюстю, посухостшюстю та стшюстю до негативного впливу лужност грунтов. Основш штродукцшш роботи виконано у ДП ДГ "Новокаховське" (м. Нова Каховка), де створене найбшьше насадження Diospyros virginiana L. в Украхш.
Ключовi слова: Diospyros virginiana L., штродукцш, морозостшюсть, посухос-тшюсть, стшюсть до лужност грунту.
Diospyros virginiana L. (хурма BipriHCbKa) - один з небагатьох листопадних i найбшьш морозостшких видав роду Diospyros L. (Хурма) з родини Ebenaceae Vent. (Ебенов^. Природний ареал його на сходi Пiвнiчноí Америки охоплюе територда вiд Коннектикуту на пiвнiчному сходi i Небраски на швшч-ному захода (помiрний клiмат) до схiдноí частини Техасу та Флориди на швдш (субтропiчний клшат), головним чином у середшй i нижнiй частинах басейну р. Мiссiсiпi. Зростае вш по заплавах, долинах рiчок, на рiвнинах, а також на схилах Аллеганських гiр, де випадае ввд 900 до 2000 мм опадiв, з реакцiею Грунтового розчину переважно вiд кисло! до нейтрально! (рН - 4-7). Проте його
1 ст. наук. спгвроб. Н.В. Дерев'янко, канд. бюл. наук - дослщне господарство "Новокаховське" 1нститут рису НААН Укра!ни, м. Нова Каховка;
2 ст. наук. сп1вроб. В.М. Дерев'янко, канд. бюл. наук - дослщне господарство "Новокаховське";
3 доц. Н.€. Горбенко, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в
культурний ареал простягаеться значно далi на швшч. У природному середови-щi це лкове дерево з добре вираженим стовбуром 15-18 м заввишки, школи до 30-40 м, та дiаметром стовбура до 45 см, зрдаа до 1 м. Вид дводомний. Мае дв хромосомнi раси: 2n=60 (зростае на схад вiд р. МкскШ та пшдень вiд р. Огайо), та 2n=90 (зростае на захщ вiд р. МкскЫ та швшч ввд р. Огайо). Плоди у диких форм 20-30 мм у дiаметрi.
Найбшьш зимостiйкi форми виду здатш витримувати зниження температу-ри до -30 °С i навиь нижче, що, в бшьшосп випадкiв, на рiвнi або навиь дещо нижче абсолютних мiнiмумiв багатьох репошв Украши. Вид мае низку госпо-дарсько-цiнних ознак, а саме: як i в багатьох представникш родини Ebenaceae у нього щнна деревина, його крашд сорти мають масу плодш близько 100 г та за вмктом сухо речовини та смаком значно випереджають сорти D. kaki Thunb. (хурми сидно"), вiн е хорошим медоносом, лжарською рослиною та iн. Тому ш-тродукцiя його в Украíнi представляе певний iнтерес, передуем як можливо!' цiнноí плодово!' культури, хоча i можливе використання у лiсовому господар-ствi. Незважаючи на досить тривалий перiод з íí' початку в УкраМ (1879 р.), по-ширення цього виду до останнього часу е незначним i в бшьшосп обмежуеться тiльки окремими ботанiчними садами та дендрарiями. Вiн практично не був ш предметом, нi об'ектом серйозних наукових дослiджень i тому щодо нього е мало наукових роби [1, 3, 4, 6]. Тому метою ще1' роботи е вивчення (наскшьки це можливо) успiшностi iнтродукцií D. virginiana у рiзних Грунтово-кл1матичних умовах Украши та умови його можливого господарського використання.
Ощнювання морозостiйкостi виду, як основного лшиуючого фактора при iнтродукцií рослин в помiрному клiматi, проведено за результатами перенесен-ня ним холодних перiодiв 2005-2006 рр. (найхолоднiшого на бшьшосп терито-рií Укра1ни за останш 50 рокiв як за середньомкячними температурами, так i за абсолютними температурними мiнiмумами, проте з 1х закономiрним перебi-гом), та за перюдом 2011-2012 рр. з аномальним перебiгом температур (набага-то теплiшi вiд норми листопад-сiчень та набагато холодшший за норму лютий).
Об'ект i методи досл1дження. Об'ект дослвдження - насадження D. virginiana у рiзних rрунтово-клiматичних умовах Украши, предмет дослi-джень - усшшнкть iнтродукцií у цих умовах. Ощнювання цього показника здiйснено за морозостшкктю, посухостiйкiстю та стiйкiстю до негативного впливу лужностi Грунтiв.
Оцiнювання морозостшкосп проведено за 7-бальною шкалою С.Я. Соколова з деякими модифшащями [8]. Онднку посухостiйкостi виконано за спещ-ально розробленою нами для цього виду шкалою: 0 - рослини в конкретних умовах не потребують додаткового зволоження, для 1х нормального росту i роз-витку у бшьшосп рок1в достатньо атмосферних опадiв або Грунтово1 вологи у 1х мкцезростаннц I - рослинам для нормального росту i розвитку потрiбне до-даткове зволоження у посушливi роки або перюди посухи, що трапляються протягом року, без нього рослини мають дещо пригшчений стан; II - рослинам для нормального росту та розвитку потрiбне додаткове зволоження у критичш фази 1х розвитку (розпускання бруньок, цвiтiння, iнтенсивний ркт, формування плодiв, визр1вання пагонiв та ш.) та посушливi перiоди вегетацл, без нього рос-
