CC BY
12
Лiтература
1. Гнат1в П.С., Мазепа М.Г., Артемовська Д.В. Буферш властивостi живих листюв деревних рослин в умовах еколопчно'1 деградацп довкшля// Наук. вiсник. Вип. 8-1. - Львiв: УкрДЛТУ, 1998. - С. 8-12.
2. Мазепа М.Г., Артемовська Д.В. Система рН (ДрН) гомогенату зелених листав, як показник стшкосп деревних рослин до техногенного довкшля// Наук. вiсник. Вип. 9.9. -Львiв: УкрДЛТУ, 1999. - С. 141-144.
3. Гнат1в П.С. 1 ш. Колекцiя дендрарш Ботанiчного саду УкрДЛТУ// Наук. вюник. Вип. 10.3. - Львiв: УкрДЛТУ, 2000.
4. Илькун Г.М. Методы повышения устойчивости растений к атмосферным загрязнителям/ У кн.: Зеленое строительство у степной зоне УССР. К., 1970, С. 154-161.
УДК630*164:181:892.5 Асист. Ю.А. Мельник, канд. с.-г. наук;
доц. А.Д. Шовган, канд. бюл. наук - УкрДЛТУ
ФЛОРА СУДИННИХ РОСЛИН ТЕРИТОРП ОЗДОРОВЧО-СПОРТИВНОГО ТАБОРУ "Л1СОТЕХН1К"
Наведена характеристика ^мату, грунту i флори. Визначено видовий склад деревних i травистих рослин. Усього нараховуеться 73 види i форми деревних та 55 ви-дiв травистих рослин.
Yu.A. Melnyk, Doc. A.D. Shovhan - USUFWT Vascular plants of sports camp "lisotekchnik"
The characteristic of a climate, soils and plants is directed in this paper. The specific composition of trees, bushes and grassis defined. In total is included 73 species and forms of trees and bushes, 55 species of grassis.
1сторична доводка. Дшянка для буд1вництва оздоровчо-спортивного табору (ОСТ)"Л1сотехшк" була вщведена 21 кв1тня 1962 року у постшне ко-ристування Льв1вському люотехшчному шституту (ЛЛТ1) площею 4 га. Вона була вилучена з вигшно-пасовищного фонду радгоспу "Примор'е". Зпдно генерального плану оздоровчо-спортивний таб1р "Люотехшк" знаходиться на вщсташ близько одного кшометра на схщ вщ с.Рибаювка Березанського району Микола!всько1 област та близько 300 м вщ берега моря.
Природнi умови репону дослiджень. Район розташування табору знаходиться у степовш зош Укра!ни Причорноморсько! берегово! р1внини. Кшмат району характеризуеться наступними показниками: середньор1чна температура повггря +9,5 оС; середньомюячна температура Ычня - -3,3 оС (макс. - +10,2 оС, мш. —29,3 оС); середньомюячна температура червня -+22,6 оС (макс. - +38,2 оС, мш. - +7,1 оС). Р1чна кшьюсть опад1в складае 350 мм. Основна кшьюсть опад1в припадае на лпта мюящ (до 3/4 вщ загаль-но! кшькост1); до 20 % випадае у вигляд1 сшгу. Тривалють вегетацшного пе-рюду становить 225 дшв. Зима в основному пом1рно волога, але сувора; весна коротка, сонячна, пор1вняно суха; лгго жарке i, не дивлячись на опади (часто з1 зливами), сухе; осшь коротка, теплша вщ весни. Для цього району характеры част посухи, сухови, пилов1 бур1. Це зона пом1рно недостатнього зволоження. Кшьюсть опад1в удв1ч1 менша вщ випаровування, шдекс сухост вщ 1 до 2 [3]. Грунти - типов1 швденш малогумусш чорноземи.
Науковий ¡¡¡сник, 2003, вип. 13.5
Основним типом рослинностi е степовий, Í3 переважанням ксерофгг-них багаторiчних трав, переважно дернових i кореневищних. KpiM основного степового типу фрагментарно зустрiчаються iншi природнi типи рослинностi - чагарниковий, болотний i люовий. На територи дослiджень природна сте-пова рослиншсть зовсiм не збереглася.
За люогосподарським районуванням територiя ОСТ "Люотехшк" роз-ташована в рiвниннiй люогосподарськш областi Пiвденного сухого (безлюо-го) Степу Причорноморсько-Приазовського швденностепового округу Пра-вобережно-Причорноморського з типчаково-ковиловими степами, солонце-вими заплавними лугами i рослиншстю вапнякових оголень району [1, 2]. Зпдно комплексного лiсогосподарського районування водночас Í3 здшснен-ням заходiв для запоб^ання ерозiйним явищам, у цьому регюш необхiдно збiльшити рекреацiйнi ресурси з метою створення умов для вщпочинку насе-лення. Сприятливi кшматичт умови, близькiсть Чорного моря дае змогу створити мережу курор^в, мюць вiдпочинку i туристичних баз.
Результати дослщжень. У сво!х дослiдженнях ми опиралися тiльки на насадження штучного походження. Типологш штучних лiсiв Степово! зо-ни детально опрацював О.Л. Бельгард (1971). Взявши за основу люову типологш П.С. Погребняка вш запропонував типи люових культур, видовий склад дерев i чагарниюв для створення люових та захисних насаджень.
На основi матерiалiв з вивчення росту та розвитку деревних видiв у Степу Пятницький С.С. зазначав, що рослини у даних умовах рашше перехо-дять до репродукци. У першi роки характерним для них е штенсивний при-рiст, а з вiком вiдмiчаеться спад продуктивностi камбiю, що призводить до прискореного настання природно! та вщновлювано! стиглостi насаджень [5].
При проведенш робiт з озеленення територи табору постшним зав-данням було випробувати широкий асортимент дерев i чагарниюв, провести дослщження росту i розвитку рослин, дати пропозици з впровадження !х на сумiжних дшянках узбережжя.
Озеленення територи табору розпочалось одночасно з будiвництвом будiвель i споруд. Основний асортимент садивного матерiалу було вирощено в розсадниках 1вано-Франювського навчально-дослiдного лiсгоспу ЛЛТ1 (Львiвська обл.), решта - в ботанiчних i люогосподарських установах Одесь-ко! та Микола!всько! областей. Садивний матерiал завозився у район розта-шування табору у виглядi крупномiрних саджанцiв. Перюдично проводили доповнення та замiни видiв, якi з певних причин не приживались.
Видовий склад деревних рослин. Протягом трьох роюв нами проводились дослщження сучасного стану насаджень оздоровчо-спортивного табору "Люотехшк", зокрема визначено !х флористичний склад, таксономiчну приналежнiсть рослин, географiчне походження, саштарний стан тощо. По-даемо список видiв по вiддiлах за !х родинною приналежнiстю [4, 6]:
• Cupressaceae (Thuja orientalis 'Fastigiata'), Pinaceae (Pinus sylvestris L., P. palla-siana D. Don.);
• Aceraceae (Acer campestre L., A. negundo L., A. platanoides L., A. platanoides 'Globosum', A. tataricum L.), Anacardiaceae (Cotinus coggygria Scop., Rhus typhi-
na L.), Berberidaceae (Mahonia aquifolium Nutt.), Betulaceae (Betula pendula Roth.), Bignoniaceae (Catalpa speciosa Ward., Campsis radicans (L.) Seem.), Buddlejaceae (Buddleja davidii Franch., B. alternifolia Maxim.), Buxaceae (Buxus sempervirens L.), Cornaceae (Cornus mas L., Swida alba (L.) Opiz., S. sanguinea (L.) Opiz.), Elaeagnaceae (Elaeagnus angustifolia L., Hippophae rhamnoides L.), Fagaceae (Quercus robur L., Q. rubra L.), Fabaceae (Amorpha fruticosa L., Caraga-na arborescens Lam., Cercis siliquastrum L., Gleditschia triacanthos L., Robinia pseudoacacia L., Robinia pseudoacacia 'Pyramidalis', Sophora japonica L., Spartium junceum L.), Grossulariaceae (Ribes aureum Pursch.), Hippocastanaceae (Aesculus hippocastanum L.), Hydrangeaceae (Philadelphus coronarius L.), Juglandaceae (Juglans regia L.), Malvaceae (Hibiscus syriacus L.), Moraceae (Morus alba L., M. nigra L.), Oleaceae (Ligustrum vulgare L., Syringa vulgaris L.), Platanaceae (Platanus acerifolia (Ait.) Willd.), Rosaceae (Armeniaca vulgaris Lam., Cerasus vulgaris Mill., C. avium Moench., Crataegus monogyna Jacq., Malus domestica Borkh., Physocarpus opulifolius Maxim., Sorbus aucuparia L., Padus virginiana (L.) Roem., Prunus divaricata Ledb., Pyrus communis L., Rosa rugosa Thunb., R. canina L., Spiraea vanhouttei L., S. media Schidt, S. arguta Zbl.), Salicaceae (Salix alba 'Pendula', Populus alba L., P. bolleana Lauche), Simarubaceae (Ailanthus altissima (Mill.) Swinge), Solanaceae (Solanum dulcamara L.), Tamaricaceae (Tamarix ramosissima Ledeb., T. tetraendra Pall. ex Bieb.), Tiliaceae (Tilia amurensis L., T. cordata Mill., T. platyphyllos Scop., T. tomentosa Moench.), Ulmaceae (Celtis australis M.B., Ul-mus carpinifolia Gled., U. laevis Pall., U. pinnato-ramosa Dieck., U. pumilla Mill.). Дендрофлора ОСТ мЛicотехнiкм включае 28 родин, 50 родiв, 71 вид, Ï3 них два види представлеш двома формами кожний. Мicцевими можна вважати 22 види, решта 49 видiв запровадженi з iнших регюшв cушi. Стосовно флорис-тичного районування Землi вci види походять Ï3 Голарктичного царства, в т.ч. з Циркумбореально1 облаcтi - 32 види, Середземноморсько!" - 11, Атлантико-швшчноамерикансько!' - 12, 1рано-Турансько1 - 7, Схщноазшсько!" - 9 видiв.
За життевими формами розподiл дендрофлори такий: 40 видiв ростуть деревом, 40 видiв - чагарники (з них один виткий кущ), до нашвчагарниюв з витким стеблом вщноситься один вид.
Список видiв деревних рослин не буде залишатися незмiнним. Вш потребуе icтотного розширення та збагачення. На cумiжних територiях су-сщшх баз вiдпочинку близько десятка видiв предcтавленi численними екзем-плярами й без сумшву будуть запровадженi на дослщжувану територiю. У той же час на нашш територiï кшька видiв предcтавленi одинарними екзем-плярами, як при вiдcутноcтi належного догляду можуть бути втрачеш.
1з часу заснування та шсля наступних поповнень видового складу деревних рослин табору пройшов значний перюд часу. За цей вщбувся певний вiдбiр. Особини одних видiв сформували потужш крони, перiодично дають врожаï насшня та рясне природне поновлення. Iншi види вiдмерли чи знахо-дяться на граш вiдмирання.
Добре прижились i прекрасно почуваються сосна кримська, туя схщ-на, абрикос, в'язи, шовковищ, черешня, робiнiя звичайна, клени гостролистий i польовий, маслинка вузьколиста, айлант найвищий, магонiя падуболиста, тамарикси, шипшини, cкумпiя звичайна, сумах пухнастий, бирючина звичайна та бузок звичайний. На територи табору можна викопувати для наступних пересадок шдрют айланта, клешв, каркаса, акаци (типовоï форми), абрикоса. А з решти видiв можна заготовляти насшня.
Науковий тсиик, 2003, вип. 13.5
У загрозливому сташ знаходяться два останш (з щдо! аде!) екземпляри кодоноподiбноl форма бшо! акаци. Всихають вершини дерев топодi Бодде. Тiдьки одним екземпдяром представлена буддея супротивнодиста.
Видовий склад травистих рослин. Нами також вивчено флористич-ний скдад травистих росдин, що зустрiчаються на територи табору. Вiн вкдю-чае 18 родин, 55 видiв. Подаемо список видiв за !х родинною приналежшстю: • Apiaceae (Eryngium maritimum L.), Asteraceae (Achillea millefolium L., Centaurea diffusa Lam., C. Orientalis L., C. rhenana Boreau, Erigeron canadensis L., Grindelia sqarrosa (Pursh) Dun., Inula britannica L., Scorzonera ensifolia Bieb., Stenactis annua Nees, Xanthium strumarium L.), Boraginaceae (Echium vulgare L.), Cuscutaceae (Cuscuta europaea L.), Dipsacaceae (Scabiosa ochroleuca L.), Euphorbiaceae (Euphorbia seguierana Neck., E. stepposa Zoz), Fabaceae (Astragalus striatellus Pall. ex Bieb., Coronilla varia L., Lotus tenuis Waldst. et Kit. ex Willd., Medicago minima (L.) Bartalini, Melilotus officinalis (L.) Pall., Onobrychis viciifolia Scop., O. arenaria (Kit.) DC., Ononis arvensis L., Trifolium ambiguum Bieb., T. fragiferum L., T. repens L., Vicia cracca L., V. sativa L.), La-miaceae (Marrubium perigrinum L.), Linaceae (Linum linearifolium (Lindem.) Jav.), Limoniaceae (Limonium caspium (Willd.) Gams.), Malvaceae (Malva pusil-la Smith), Papaveraceae (Papaver rhoeas L.), Plantaginaceae (Plantago major L.), Poaceae (Calamagrostis epigeios (L.) Roth, Digitaria sanguinalis (L.) Scop., Elytri-gia elongata (Host) Nevski, Leymus sabulosus (Bieb.) Tzvel., Pholiurus pannoni-cus (Host) Trin.), Polygonaceae (Polygonum convolvulus L., P. aviculare L.), Ra-nunculaceae (Nigella segetalis Bieb.), Resedaceae (Reseda lutea L.), Rosaceae (Agrimonia eupatoria L., Geum urbanum L., Potentilla anserina L.). Окрему та цiкаву групу становдять багаторiчнi росдини, в яких стебдо дерев'яше тiдьки частково - при основь На придегдих дiдянках та зрщка на самiй територи табору зустрiчаються напiвчагарнички iз Lamiaceae (Teucrium polium L.), iз Fabaceae (Astragalus arenarius L., A. tauricus Pall., Onobrychis borysthenica (Sirj.) Klok., Onobrychis arenaria (Kit.) DC., Ononisprocurrens Wallr., Ononis intermedia C.A. Mey. ex Rouy.), iз Asteraceae (види роду Artemisia).
Провiдними родинами серед фдори травистих росдин е представники родин бобових, айстрових та здакових. Це е явищем закономiрним, осюдьки на територи табору переважають ксеро - i термофiдьнi види. Бшьшють iз ви-явдених становдять види з полiзональним типом ареаду. Це здебшьшого бур,яннi види, у поширенш яких значну роль вiдiграда людина. Серед них як рудерадьнi, так i сегетадьнi бур'яни. Список видiв iдюструе повнiстю тран-сформовану людиною дiдянку причорноморських степiв, а основною причиною цих змш е рекреацшне антропогенне навантаження.
Список видiв трависто! фдори е неповним. Ми не змогди врахувати вшх видiв, осюдьки е серед них таю, насiння яких проростае не щороку. Не врахова-нi аспекти травистих росдин, що вегетують ранньою весною чи тзно восени.
Висновки. Дендрофдора оздоровчо-спортивного табору мЛiсотехнiкм вкдючае 28 родин, 50 родiв, 71 вид, iз них два види представлен двома формами кожний. Мюцевими можна вважати 22 види, решта 49 видiв запровад-женi з шших регiонiв сушi. Флористичний скдад травистих росдин вкдючае 18 родин, 55 видiв. Окрему та щкаву групу становдять багаторiчнi росдини, в яких стебдо дерев'яше тшьки частково - при основь наприкдад натвчагар-
нички iз наступних родин Ьаш1асеае, БаЬасеае, ЛБ1егасеае. Провiдними родинами серед флори травистих рослин е представники родин БаЬасеае, ЛБ1ега-сеае, Роасеае. Це е явищем закономiрним, оскiльки на територи табору пере-важають ксеро - i термофiльнi види. Список травистих видiв iлюструе пов-шстю трансформовану людиною дiлянку причорноморських стешв, а основною причиною цих змш е рекреацiйне антропогенне навантаження.
Перспективш напрямки дослiджень. Територiю ОСТ "Люотехшк" варто використовувати як швденну степову фiлiю Ботанiчний сад УкрДЛТУ. Штучно створений на нш фггоценоз пройшов випробування природною сти-хiею та часом.
1з метою збереження, збагачення та покращення iснуючих насаджень необхщно завершити 1х iнвентаризацiю виконанням дендролопчного плану територи табору. На основi матерiалiв швентаризацп необхiдно скласти проект i здiйснити реконструкщю iснуючих насаджень. Виконання таких завдань зробить честь ушверситетов^ його студентам i викладачам. Табiр мае стати вiзитною карткою УкрДЛТУ.
В умовах Степу це важливо ще й тим, що деревш, чагарниковi та трав'янист види утворюють штучнi фггоценози, якi формують специфiчнi умови середовища, сприяють ефективному вiдпочинку та вщновленню здо-ров'я студентiв, працiвникiв ушверситету. На 1х прикладi студенти можуть поповнювати сво! знання з боташки, дендрологи, екологи, озеленення та ш-ших спецiальних навчальних дисциплiн.
Лггература
1. Генйрук С.А. Репональне природокористування: Навч. поабник. - Льв1в: Свт, 1992. - 336 с.
2. Логгинов Б.И. Агролесомелиоративное районирование УССР// Научн. тр. НИ-ИЛХ, вып. XVIII. - 1956. - С. 123-134.
3. Мильков Ф.Н. Природные зоны СССР. - М.: Изд-во АН СССР, 1977. - 293 с.
4. Определитель высших растений Украины. - К.: Наук. думка, 1987. - 548 с.
5. Пятницкий С.С. Жизнестойкость, долговечность и возобновляемость лесных насаждений у степи// Зап. Харк. с.-х. ин-та, т.10. - 1955. - С. 89-96.
6. Тахтаджян А.Л. Система магнолиофитов. - Л.: Наука, 1987. - 439 с.
УДК 630.11 Ст. наук. ствроб. М.Г. Мазепа, канд. с.-г. наук; наук. ствроб. Д.В. Артемовська; мол. наук. ствроб. Т.В. Ган - Ботатчний сад УкрДЛТУ
ШТРОДУКЦ1Я ВИД1В РОДУ RHODODENDRON В М1СЬКЕ
ТЕХНОГЕННЕ ДОВК1ЛЛЯ
Подаш результати штродукцп рщюсних видiв Rhododendron japonicum Suring., Rhododendron sichotense Pojark в умовах Львова. Приведена стшюсть видiв до навко-лишнього середовища.
M. G. Mazepa, D. V. Artemovska, T. V. Han - USUFWT
Introduction specials of genus Rhododendron in enviroment touns.
This results of introduction rare specials Rhododendron japonicum Suring., Rhododendron sichotense Pojark in Lviv conditions. Given persistence of specials for enviroment.
