Стан дендрофлори басівського дендропарку дп "Львівське лісове господарство" Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

5. Madrid Action Plan for Biosphere Reserves (2008-2013). [Electronic resource]. - Mode of access http://www.unesdoc.unesco.org/images/0016/001633/163301e.pdf

6. Seville Strategy for Biosphere Reserves, 1995. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.unesco.org/mab/doc/brs/Strategy.pdf

Мельничук С.Н. Биосферный заповедник "Венский лес"

Рассмотрены особенности становления, функционирования, структуры и проблемы биосферного заповедника "Венский лес" в свете программы ЮНЕСКО "Человек и биосфера", "Севильськой стратегии" и "Мадридского плана действий". Проанализирована роль биосферного заповедника в сохранении биомногообразия, обеспечении устойчивого экономического и социального развития, сохранении культурных ценностей и развитии рекреационной деятельности региона.

Ключевые слова: биосферный заповедник, устойчивое развитие, биоразнообразие, керн-зона.

Melnychuk S.M. Biosphere reserve "Wienerwald"

The peculiarities of formation, functioning, structure and problems of the biosphere reserve "Wienerwald" in the light of UNESCO's Man and the Biosphere (MAB) Programme, Seville Strategy and Madrid Action Plan are reviewed. The role of biosphere reserve in protection of biodiversity, sustainable economic and social development, preservation of cultural values and development of recreational activities of the region is analyzed.

Keywords: biosphere reserve, sustainable development, biodiversity, core area.

УДК 630*165:181 Доц. ЮА. Мельник, канд. с.-г. наук; доц. А.Д. Шовган, канд. бюл. наук; ст. наук. ствроб. А.С. Мельник - НЛТУ Украши, м. Львiв

СТАН ДЕНДРОФЛОРИ БАС1ВСЬКОГО ДЕНДРОПАРКУ ДП "ЛЬВ1ВСЬКЕ Л1СОВЕ ГОСПОДАРСТВО"

Дослщжено стан дендрофлори Башвського дендропарку. Наведено таксономiч-ний склад дендрофлори парку. Виявлено вщповщш еколопчш, ценотичш та декора-тивш особливост представнигав дендрофлори, !х угруповання та композици. Вивче-но сучасний стан насаджень, зазначено прорахунки в проектуванш, створенш та дог-лядг Зроблено пiдсумковi висновки, запропоновано заходи щодо вщновлення та збе-реження колекци деревних рослин.

Ключовг слова: дендрофлора, заповщш об'екти, сучасний стан, охорона.

1стор1я розвитку дендролопчних сад1в невщдшьна вщ юторп штро-дукцп дерев 1 чагарниюв. Поряд з штродукцшними, навчальними та дослщ-ницькими завданнями, важливою д1яльнютю дендролопчних парюв у вс1 ча-си була просв1тницька д1яльнють. Дендропарки слугують джерелом поши-рення знань про рослинний св1т 1 задовольняють потреби культурного вщпо-чинку, а також е об'ектами загот1вл1 садивного матер1алу (насшня, живщв то-що) штродуценпв 1 цшних форм автохтонних вид1в [3, 4, 8, 11].

За останш десятил1ття виникла та набула дуже важливого значення проблема охорони довкшля. З розвитком промисловосп, сшьського, водного та люового господарств, урбашзацп тривае процес збщнення природно! фло-ри. Дендрарп набувають дедал1 вагомшого значення як сховища генофонду вид1в 1 форм рослин, як можуть бути втрачеш для майбутшх поколшь. Одним з таких важливих 1 безпосередньо близьких до Львова дендролопчних об'екпв е Башвський дендропарк. За перюд вщ створення дендропарку знач-на частина вид1в вступила в генеративну стад1ю онтогенезу, а також зайняла

свою просторову i бюлопчну нiшу в системi культурфiтоценозу. Тому саме зараз настав перюд детального дослiдження результатiв росту i розвитку ден-дрофлори парку.

Програма, методика та об'екти досл1дження. Програмою передба-чено провести роботи з швентаризацп колекцп деревних рослин, здшснити комплексне вивчення бiогеоценозу дендропарку. На основi цього плануемо запропонувати рекомендацп з реконструкцп парку та створення функцюналь-но ефективнiших i стiйкiших його композицiй. Парцелярний анатз бюгеоце-нотичних систем потребуе чимало часу i пращ, проте вш дае багату шформа-цiю про природу дослщжуваних об'ектiв. Особливо важливий цей аналiз для правильно1 оргашзацп науково1 роботи: закладання експерименпв, тдбору точок для фенологiчних спостережень, Грунтових дослiдiв роботи з штродук-цп та акшматизацп деревних рослин тощо. Згiдно з програмою та методикою, проводимо таю етапи дослщжень [1-3, 6]:

• швентаризац1я колекцп деревних рослин охоплюе визначення рослин за су-купшстю ознак вегетативних [ генеративних пагошв, зам1ри бюметричних показникв, оцшку ступеня розвитку та саштарного стану, точно! фшсаци м1сця розташування. Для визначення точного мгсцезнаходження кожного ек-земпляра деревних рослин та нанесення !х на план, усю площу дендропарку шструментально розбиваемо на квадрати 10x10 м. Визначення тсцезнахо-дження деревно! рослини в межах квадрату здшснюемо оком1рно. Кожному екземпляру присвоюемо порядковий номер. Номер, назву виду, бюметричш показники та ш. заносимо в таблицю. За результатами швентаризацп скла-даемо опорний план;

• вивчення просторово! структури бюгеоценозу дендропарку зосереджуемо у горизонтальному напрямку. Встановлюемо перелж парцел, з яких скла-даеться бюценоз, складаемо детальний !х опис, наносимо на план дендропарку. Картування парцел здшснюемо на квадратах розм1ром 10x10 м. Усереди-т квадратв меж1 парцел встановлюемо оком1рно. На план парцелярно! структури визначаемо площу, яку займае кожна з парцел;

• реконструктивт рубання дерев [ кущ1в проектуемо на основ1 швентаризацп колекцп деревних рослин, оцшки ступеня розвитку та саштарного стану кожного екземпляра, участ його у фггоценоз^ Рубанню тдлягають насампе-ред всихаюч та пошкоджет екземпляри малоцшних вид1в. Представниюв рвдюсних [ цшних вид1в освплюемо внаслвдок вирубування екземпляр1в широко представлених у колекцп вид1в. Враховуемо можливгсть розсадити загущен! бюгрупи на бшьшу площу;

• розширення колекцп деревних рослин проводимо тсля виконання опорного дендроплану з нанесеними на нього рослин, яю залишаються. Для цього складаемо список запропонованих вид1в [ проектний дендроплан, проектуемо посадков1 мгсця.

Об'ектом дослщження е колекцiйнi насадження Башвського дендропарку Лапа1вського лiсництва ДП "Львiвське ЛГ" площею 15,4 га, який скла-даеться з двох частин: ново!, площею 10 га, i старо! - 5,4 га (кв. 35, вид. 5, 6, парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва "Башвський дендропарк"). Тип ль сорослиних умов - вологий сугруд (С3), тип люу - волога грабова судiброва (С3-гД); рельеф - рiвнинний, територiя вщнесена до Захщноукрашсько! тд-провшцп широколистяних лiсiв. Грунт вологий, сiрий, отдзолений, суглин-

ковий. Склад насадження - штродуковаш дерева i кущi розташованi згiдно 3i схемою садшня на 17 дiлянках. Найвищо! продуктивностi досягли насадження штродуценпв: 4Мд3Дч2Лп1Сзв, вiк - 60 роюв, середня висота - 17,2 м, середнш дiаметр - 33,2 м, боштет - II, зiмкненiсть - 0,75. Трав'яне вкриття створюють весшвка дволиста, квасениця звичайна, зiрочник ланцетолистий, копитняк европейський, куничник наземний, купина багатоквггкова, ожика лiсова, орляк звичайний, осока волосиста, яглиця звичайна. Щдтсок скла-даеться з калин звичайно! та гордовини, крушини ламко!, лщини звичайно!, свидини криваво-червоно!, пухироплiдника калинолистого, iрги круглолис-то!. У мжропониженнях рельефу заселилися верби козяча, шра та вухата разом з мохом полiтрiхумом звичайним. У тдросп трапляються сосна звичайна, модрини европейська i широколуската, осика, вшьха чорна, граб звичайний, дуб червоний, липи дрiбнолиста i широколиста. Трапляються екзем-пляри дуба звичайного у вщ 3-8 рокiв висотою 0,5-4,5 м.

У складi колекци деревних рослин Башвського дендропарку ми описали та визначили 142 види i 11 внутршньовидових форм деревних рослин, зокрема голонасшних 17 видiв i покритонасшних 125 видiв, загалом 153 так-сони. Цей список не претендуе на повноту, а дослiдження ми продовжимо.

За таксономiчною приналежнiстю згадаш 142 види дерев i кущiв належать до 33 родин i 78 родiв. Найширше представлеш родини Розових (33 види), Соснових, Березових, Бобових i Маслинових (по 9 видiв), Вербових (8 видiв), Кипарисових (6 видiв). Родини Букових, Жимолостевих i Кленових представлеш п'ятьма видами кожна, Барбарисових, Горiхових, Гортензiевих -чотирма, Бруслинових i Кизилових - трьома. Решта родин зi складу колекцi! охоплюють по одному-два види. Розподiл деревних видiв Басiвського дендропарку подаемо за вщдшами та родинною приналежнiстю [4, 5, 7, 8]:

• Cupressaceae (Chamaecyparis lawsoniana Pari., Ch. lawsoniana 'Alumii', Chama-ecyparis pisifera Zieb. et Zucc., Thuja occidentalis L., Th. occidentalis 'Fastigi-ata', Thuja plicata Don., Juniperus communis L., J. communis 'Hibernica', J. sabina L.), Pinaceae (Larix decidua Mill., L. eurolepis Henry, L. kaempftri Carr., Picea abies Karst., P. pungens Engelm., P. pungens 'Glauca', Pinus banksiana Lamb., P. strobus L., P. sylvestris L., Pseudotsuga menziesii (Mirb.) Franco), Ta-xaceae (Taxus baccata L.), Taxodiaceae (Metasequoia gliptostroboides Hu et Cheng.;;

• Aceraceae (Acer ginnala Maxim., A. negundo L., A. platanoides L., A. pseudopla-tanus L., A. pseudoplatanus 'Purpureum', A. saccharinum L.), Altingiaceae (Ligui-dambar styraciflua L.), Anacardiaceae (Cotinus coggygria Scop., Rhus typhi-na L.), araliaceae (Hedera helix L.), Berberidaceae (Berberis coreana Palib., B. thunbergii DC., B. vulgaris L., Mahonia aquifolium (Purh.) Nutt.) Betulaceae (A. glutinosa Gaertn., Alnus incana (L.) Moench., A. incana 'Pinnatifida', Betula japonica Sieb., B. lutea Michx., B. papyrifera Marsh., B. pendula Roth., B. pubescens Ehrh., Carpinus betulus L., Corulus avellana L.), Caprifoliaceae (Diervila sessili-folia Buckley, Lonicera tatarica L., L. xylosteum L., Symphoricarpos albus Blake, Weigela florida (Bge.) A. DC.), Celastraceae (Celastrus scandens L., Euonymus europaea L., E. verrucosa Scop..), Cercidiphyllaceae (Cercidiphyllum japonicum Sieb..), cornaceae (Swida alba (L.) Opiz., S. sanguinea L., S. stolonifera Michx..), Elaeagnaceae (Hippophae rhamnoides L.), Fabaceae (Amorfa californica Nutt.,

Amorfa fruticosa L., Caragana arbonescens Lam., Gleditschia triacanthos L., Laburnum anagyroides Medic., Maackia amurensis Rupr. et Maxim., Robinia pseudoacacia L., R. viscosa Vent., Sophora japonica L.), Fagaceae (Fagus sylvatica L., F. sylvatica 'Purpurea', Quercus imbricaria Mich., Q. petraea Liebl., Q. robur L., Q. robur 'Fastigiata', Q. rubra Du Rei) Grossulariaceae (Ribes alpinum L.), Hip-pocastanaceae (Aesculus carnea Hayne, A. hippocastanum L.), Hydrangeaceae (Deutzia scabra Thunb., D. scabra 'Plena', Philadelphus coronarius L., Ph. grandiflora Willd., Ph. hirsutus Nutt.) Juglandaceae (Juglans cinerea L., J. mandshu-rica Maxim., J. nigra L., J. regia L.), Magnoliaceae (Liriodendron tulipifera L., Magnolia kobus DC.), Oleaceae (Forsythia intermedia Zab., F. suspensa Vahl., Fraxinus excelsior L., F. excelsior 'Monophylla', F. lanceolata Borkh., F. pennsylvanica Marsh., Ligustrum vulgare L., Syringa amurensis Rupr., S. josikaea Jacq., S. vulgaris L.), Rhamnaceae (Frangula alnus Mill..), Rosaceae (Amelanchier ovalis Medic., Cerasus avium (L.) Moench., Chaenomeles maulei (Mast.,) Schneid., Cotoneaster lucidus Sclecht., C. melanocarpus Lodd., Crataegus monogyna Jacq., Cydonia oblonga Mill., Malus baccata (L.) Borkh., M. mandshurica Kom., M. niedzwetzkiana Dieck., M. pallasiana Juz., M. sylvestris Mill., Padus avium Mill., P. serotina Agardh., Physocarpus opulifolius Maxim., Prunus divaricata Ledeb., Pyrus communis L., Rosa canina L., R. majalis Herrm., Rubus caesius L., R. idaeus L., R. nessensis W. Hall., Sorbaria sorbifolia A. Braun, Sorbus aria (L.) Crantz., S. aucuparia L., S. intermedia (Ehrh.) Pers., Spiraea billiardii Herinq., S. bumalda Burv., S. douglasii Hook., S. japonica L., S. media Schidt, S. salicifo-lia L., S. vanhouttei L.), Rutaceae (Phellodendron amurense Rupr., Ptelea trifoli-ata L.), Salicaceae (Populus alba L., P. berolinensis Dipp., P. nigra L., Р. tremula L., Salix alba L., S. alba 'Vitellina pendula', S. aurita L., S. caprea L., S. cinerea L.), Sambucaceae (Sambucus nigra L., S. racemosa L.), Simarubaceae (Ailanthus altissima (Mill.) Swingle), Thymelaeaceae (Daphne mezereum L.), Tili-aceae (Tilia cordata Mill., T. platyphyllos Scop..), Viburnaceae (Viburnum lanta-na L., V. opulus L.), Ulmaceae (Ulmus glabra Huds., U. laevis Pall.) 1з життевих форм представленi дерева, кущi та лiани. З голонасiнних деревом ростуть 15 видiв i три форми, кущем - два види i одна форма. З пок-ритонасiнних деревом представлено 62 види та 6 форм, кущем - 62 види та одна форма, лiаною - один вид.

За своïм походженням i природними ареалами дендрофлора Башвсь-кого дендропарку розподшена на автохтонш (мiсцевi) таксони - 62 види та штродуковаш - 80, з них з Пiвнiчноï Америки - 39 видiв, Азшсью види, зок-рема 3i Сибiру i Далекого Сходу - 14, з Японп - 9, з Китаю, з Кореï - 7, евро-азiйськi види - 5, пбриди - 6. Переважна бшьшють iнтродукованих видiв добре адаптувалась до нових умов (цвиуть, плодоносять, дають самосiв). У рослин-iнтродуцентiв переважаючим е насшневе поновлення, вегетативно поновлюеться лише близько четвертини з дослщжених видiв. Декiлька штро-дукованих видiв навиь проявляють агресiю, наприклад горобинник гороби-нолистий, пухироплiдник калинолистий i дiервiла сидячолиста.

У всiх бiогеоценотичних системах рослиннють вiдiграе систематиза-цiйну роль. Вона визначае просторовi межi, структуру та вигляд бюгеоцено-зу, внутршнш клiмат, найважливiшi властивостi rрунтiв, видовий склад i розподш зооценозiв i мiкробоценозiв, перетворюе та спрямовуе матерiально-енергетичний обмiн бiоценозу загалом.

Пiд час дослщження структури бiогеоценозу дендропарку основну увагу ми зосередили на вивченш горизонтальноï його структури - парцеляр-ному аналiзовi. У просторовiй будовi бiогеоценоз дендропарку не однорщ-ний. Це зумовлено неоднорщним розташуванням деревних рослин, ïx видо-вим складом, а також особливостями насшневого i вегетативного розмножен-ня травистих рослин, ïx конкурентними властивостями, особливостями мш-рорельефу, структурою та властивостями Грунту. Поняття парцели комплек-сне, воно охоплюе на правах матерiальниx учасниюв обмiну речовиною та енергiею рослини, тваринне населення, мжрооргашзми, Грунт i атмосферу. Встановлеш парцели називають за ознаками парцелоутворювальних рослин. Межi парцел прослщковано за структурними особливостями ïx фiтоелементу : Видовим складом, ïx проективним покриттям та ряснiстю, за складом тд-стилки. Переходи мiж сумiжними дiлянками рiзниx парцел спостер^аються i рiзкi, i розмитi. Природа парцел при змш середовища перебудовуеться i тим сильшше, чим рiзкiше вiдрiзняеться характер нового оточення. Наявна парце-лярна структура бiоценозу дендропарку, що склалася до тепер, може у майбутньому змiнюватися пiд впливом змикання крон дерев та кущiв, вве-дення нових видiв i форм деревних рослин.

Серед парцел ми виокремили основш, що займають велику площу та об'ем i яких натчуеться одна-двi та доповнювальш, котрих значно бiльше. Площi доповнювальних парцел можуть становити 30-40 % i навпъ бiльше. Тому вони вдаграють значну роль. Видшяти в дендропарку коршш та похвд-ш парцели, на нашу думку, недоцшьно, оскiльки наша бiогеоценотична система перебувае в сташ розвитку i ш ще дуже далеко до ктмаксового стану. У Басiвському дендропарку ми видшили 9 парцел: злаково-мохова (21,0 % зайнятоï площi), щучниково-куничникова (18,5 %), рiзнотравна (12,3 %), зла-ково-щучникова (10,2 %), осокова, зокрема осокова збщнена (9,6 %), рiзнот-равно-злакова (8,7 %), куничниково-осокова (7,9 %), зiрочникова збiднена (5,9 %), ожиново-рiзнотравна (5,9 %).

Башвський дендропарк було закладено на вирубщ. Вiдтодi вщбува-ються змiни сукцесш, якi будуть тривати i в майбутньому. Спочатку лiсове середовище змшила осоково-злакова вирубка. Надалi, внаслiдок осушення дiлянки, проведення лiсокультурниx робiт i змикання крон висаджених деревних рослин, на зм^ приходить люове (затшене) середовище. Таким чином парцели, як сформувались на вирубщ, поступово змшюються на лiсовi. Це зумовлено змиканням крон та замшою злаюв тiньовитривалими трависти-ми рослинами.

Працiвники Лапаïвського лiсництва щорiчно розробляють план госпо-дарсько-природоохоронних заxодiв конкретно для дендропарку. Проте в умо-вах економiчноï кризи низку заxодiв неможливо виконати. Це може призвес-ти не тшьки до втрати естетичноï щнносп дендрарiю, але й цiнниx його ком-позицiй. На наш погляд, необxiдно термiново запланувати подальшi заходи з полшшення естетичного стану Башвського дендропарку. З цiею метою до-цiльно здiйснити:

• реконструкцта насаджень, на ochobí акпв обстежень пошкоджених та хво-рих дерев;

• вирубування самос1ву автохтонних вид1в (осика, береза, верби, свидина, т-щина, сосна звичайна, граб звичайний, ожина, пухироптдник калинолис-тий);

• обр1зування дерев, яю притшюють цшш та рщйст екземпляри: тюльпанне дерево, багряник японський, мааюю амурську, бук лгсовий ф. пурпуроволис-та; гарно квпуч1 кущг бузки, дейцта шорстку, садов1 жасмини, стре! та ш.;

• вирубування кущ1в i дерев по границ дендропарку, яю закривають перспективу огляду композицш;

• пересаджування самоаву цшних вид1в у розсадник на дорощування з по-дальшим вщновленням у дендропарку;

• поповнення колекцп цшних штродукованих деревно-чагарникових вид1в;

• бюлопчш заходи боротьби з1 шюдниками та хворобами як окремих цшних вид1в, так i насаджень загалом;

• регулярне викошування бур'ян1в;

• в1дновлення та впорядкування паркових дор1жок i алей, яю вщокремлюють дшянки, та спорудити елементи благоустрою територи;

• виготовлення та встановлення шформацшних та охоронних знаюв, а також етикеток деревних i чагарникових рослин.

1з рекомендованих заход1в i пропозицш багато не потребують матерь альних i грошових витрат. 1х можна виконати, залучивши студенпв люогос-подарського факультету НЛТУ Украши за час проходження навчальних практик з дендрологи та мехашзацп тд кер1вництвом пращвниюв люництва та викладач1в ушверситету.

Л1тература

1. Колесников А.И. Декоративная дендрология / А.И. Колесников. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1974. - 704 с.

2. Кучерявый В.А. Зеленая зона города / В.А. Кучерявый. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1981. - 248 с.

3. Рубцов Л.И. Деревья и кустарники в ландшафтной архитектуре : справочник / Л.И. Рубцов. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1977. - 270 с.

4. Словник таксоном1чних назв деревних рослин / А.1. 1вченко, М.Й. Мазепа , Ю.А. Мельник та ш. / за ред. В.П. Кучерявого. - Льв1в : Вид-во "Свгг", 2001. - 148 с.

5. Тахтаджян А.Л. Система магнолиофитов / А.Л. Тахтаджян. - Л. : Изд-во "Наука", 1987. - 439 с.

6. Шовган А. Д. Дендролопя : навч. поабн. [для студ. ВНЗ] / А. Д. Шовган. - Льв1в : Вид-во УкрДЛТУ, 2001. - 152 с.

7. Шовган А. Д. Голонасшш. Практикум з дендрологи : навч. поабн. [для студ. ВНЗ] / А.Д. Шовган. - Льв1в : Вид-во УкрДЛТУ, 2002. - 122 с.

8. Seneta W. Dendrología. - Cz. 1, 2. / Wlodzimierz Seneta. - Warszawa : Wyd-wo Panstwo-we Wydawnictwo Naukowe, 1987. - Cz. 1. - 270 s., Cz. 2. - 374 s.

Мельник Ю.А., Шовган А.Д., Мельник А.С. Состояние дендрофло-ры Басивского дендропарка ДП "Львовское лесное хозяйство"

Исследовано состояние дендрофлоры Басивского дендропарка. Приведен таксономический состав дендрофлоры парка. Обнаружены соответствующие экологические, ценотические и декоративные особенности представителей дендрофлоры, их группировки и композиции. Изучено современное состояние насаждений, отмечены просчеты в проектировании, создании и досмотре. Сделаны итоговые выводы, предложены мероприятия по возобновлению и сохранению коллекции древесных растений.

Ключевые слова: дендрофлора, заповедные объекты, современное состояние, охрана.

Melnyk Yu.A., Shovgan A.D., Melnyk A.S. The present state of dendro-flora Basivka's park in SE "Lviv FE"

Investigational the present state of dendro-flore Basivka's park. Taxonomical composition of dendro-flora park is resulted. Found out proper ecological, cenotical and decorative features of representatives of denro-flora, they aggregates and compositions. The modern state of planting is studied, miscalculations are marked in planning and creation. The proper final conclusions are done.

Keywords: dendroflora, preserved objects, current state, individual protection.

УДК [630*627.3:631.147]:636.292 1нж. О.П. Мельник1 -

НЛТУ Украши, м. Львiв

Б1ОТЕХН1ЧН1 ЗАХОДИ В СИСТЕМ1 ПОКРАЩЕННЯ УМОВ ПЕРЕБУВАННЯ ЗУБРА (BISONBONASUSL.) НА Г1РСЬКИХ РЕКРЕАЦ1ЙНИХ ТЕРИТОР1ЯХ

Висвгтлено шдходи щодо оцшки урбанiстичних процесiв у лiсових ландшафтах. Наведено матерiали щодо покращення умов перебування зубра на рекреацшних територiях i3 застосуванням бiотехнiчних заходiв.

Ключовг слова: зубр (Bison bonasus L.), бiотехнiчнi заходи, рекреацшш терито-

ри.

Зубр, б1зон европейський (Bison bonasus L.) е одним з двох вид1в роду у фауш свиу i единий вид у фауш Укра!ни, найкрупшший представник су-часно! люово! терiофауни Свропи [6]. Як свiдчать палеозоологiчнi, лггописш й архiвнi матерiали, цi велик ратичнi в iсторичному минулому заселяли й Украшсью Карпати [2].

Щд бiотехнiею розумiють роздiл мисливствознавства, що вивчае спо-соби пiдвищення бюлопчно! i господарсько! продуктивностi мисливських упдь. Прикладнiше формулювання роздiл мисливствознавства, що розробляе заходи цшеспрямованого впливу на природш бiологiчнi системи переважно шляхом змши факторiв довкiлля (кормових, захисних) з метою шдвищення виходу товарно! продукци мисливства з одиницi площi мисливських угiдь [4, с. 51]. Бютехшя - не лише наукова дисциплша, а й сфера практики.

Незбалансованють лiсового господарства в минулому призвела до по-рушень природного бюлопчного балансу. Невпинно зростають масштаби ви-користання людиною природних ресурив, поступово змiнюються лiсовi уг-руповання. На мюцях листяних i змшаних лiсiв ростуть штучнi монокуль-турш шпильковi деревостани, що набагато бщн^ у кормовому вiдношеннi для мисливських тварин. Досвщ багатьох кра!н Захщно! Свропи довiв, що бь отехшчш заходи необхiднi пiд час ведення господарства, особливо коли мова стосуеться копитних.

Дуже незручним виявилося i те, що за юнуючим зараз "Положениям про мисливське господарство та порядок здшснення полювання" бютехшчш споруди розмiщують тшьки на землях Держлiсфонду, яких у люостепових угiддях е 20-30 %, а в степових - 3-4 % територи. На iнших землях шдгодь

1 Наук. керiвник: проф. М.М. Гром, канд. с.-г. наук