CC BY
16
УДК 630 *181 ЮЛ. Мельник - УкрДЛТУ
ДЕРЕВН0-ЧАГАРНИК0В1 ВИДИ ОЗДОРОВЧО-СПОРТИВНОГО ТАБОРУ "Л1С0ТЕХН1К"
Наведена ¡стор1я буд1вництва i розвитку оздоровчо-спортивного табору "Люотехшк". Наводиться характеристика кшмату, Грунту, рослинносп. Визначено видовий склад дерев i чагарнигав. Усього нараховуеться 56 таксошв, з них 40 ¡нтродуценпв. Запропоновано розширити асортимент дендрофлори для ф^омелюраци територп табору.
YuA. Melnyk - USUFWT Trees and shrubs of sports camp "Lisotekchnik"
In the given article is directed history of construction and development of sports camp "Lisotekchnik". The characteristic of a climate, soils, vegetation is directed in this paper. The specific composition of trees and bushes is defined. In total is included 56 species, from them 40 in-troducentes. Dendrological list for fitomelioration of territory of camp is offered to expand.
1сторична .((шика. Дшянка для буд1вництва оздоровчо-спортивного табору (ОСТ) ".Шсотехшк" була вщведена зпдно з ршенням Виконкому Миколаш-сько! Ради депутапв трудящих вщ 21 кв1тня 1962 р. за №344. Виконком обласно! Ради депутате трудящих, розглянувши пропозищю Тил1гуло-Березанського райвиконкому за згодою дирекцп радгосиу "Примор'я" видшив у постшне користування Льв1вському л1сотехшчному шституту (ЛЛТ1) 4 га землг Вона була вилучена з випнно-пасовищного фонду радгоспу "Примор'я".
Листом за №1683 вщ 7 травня 1962 р. ректора ЛЛТ1 п. Яцюка A.I. було нада-слано прохання в М1н1стерство вищо! i середньо! осв1ти УРСР про можлив1сть буд1-вництва студентського оздоровчо-спортивного табору на морському узбережжг Вщпов1дь надшшла 3 липня 1962 р. за шдписом мшстра п. Ю. Даденкова, в якш було зазначено, що М1н1стерство буд1вництво табору дозволяе за рахунок кошт1в, яю мае шститут на розширення матер1ально-техшчно1 бази. Необхщним було також подати на затвердження в М1н1стерство завдання на проектування табору разом i3 apxi-тектурно-планувальним завданням.
Забудова дшянки була виконана вщповщно з арх1тектурно-планувальним завданням, яке видав Миколашський обласний вщдш буд1вництва та арх1тектури за №450 вщ 16 травня 1962 р. Генеральний план було узгоджено з облвщдшом буд1вництва та арх1тектури 30 травня 1962 р. (лист №503).
Зпдно з генеральним планом оздоровчо-спортивний Ta6ip "Л1сотехшк" знаходиться на в1дсташ близько одного кшометра на сх1д вщ с.Рибаювка Березан-ського району Миколашсько! обласл та близько 300 м вщ берега моря.
Район розташування табору знаходиться у степовш зон1 Украши Причорно-морсько! берегово! р1внини (БТЛопнов, 1956). Кшмат району характеризуемся такими показниками: середньор1чна температура повпря +9,5 °С; середньом1сячна температура шчня - -3,3 °С (макс. - +10,2 °С, мш. - -29,3 °С); середньом1сячна температура червня - +22,6 °С (макс. - +38,2 °С, мш. - +7,1 °С). Р1чна кшьюсть опад1в становить 350 мм. Основна кшьюсть опад1в припадае на лига м1сящ (до 3/4 вщ за-гально! кшькосл); до 20 вщсотюв випадае у вигляд1 CHiry. Тривал1сть вегетацшно-го перюду становить 225 дшв. Зима в основному пом1рно волога, але сувора; весна коротка, сонячна, пор1вняно суха; л1то жарке i, не дивлячись на опади (часто 3i зли-
Науковий пи нии. 2000, вип. 10.4
вами), сухе; осшь коротка, теплша вщ весни. Для цього району характеры! часта посухи, суховп, пилов1 бург Грунти тииов1 швденш малогумусш чорноземи. У межах територп табору перемшаш внаслщок буд1вельних роб1т з включениями см1т-тя. Верхнш шар внаслщок рекультивацп мае иотужшсть 25 см. У цшому Грунти придатш для росту деревно-чагарникових вид1в.
За л1согосиодарським районуванням територ1я ОСТ ".Шсотехшк" розташо-вана в р1вниннш л1согосиодарськш обласл Швденного сухого (безл1сого) Степу Причорноморсько-Приазовського твденностеиового округу Правобережно-При-чориоморського з типчаково-ковиловими степами, солоицевими заплавними лугами [ рослиншстю вапнякових оголеиь району (С.А. Геншрук, 1981). Зпдно з ком-плексним л1согосподарським районуванням водночас ¿з здшсненням заход1в для запоб1гання ерозшним явищам, у цьому репот необхщно збшьшити рекреацшш ресурси з метою створения умов для вщпочинку населения. Сприятлив1 кл1матичш умови, близьюсть Чорного моря дае змогу створити мережу курортав, м1сць вщио-чинку [ туристичних баз (С.А. Геншрук, 1992).
За геоботашчним районуванням, Степова зона Украши [ територ1я розта-шування табору в1днесеш до Схщноевропейсько! (поэтично!) провшцп, Азовсько! тдпровшцп (С.М. Лавренко, 1947).
Анал1з коршно! степово! рослинност1 регюиу дуже ускладнений, оскшьки вона сильно порушена [ майже не збереглася, тому у сво!х дослщжеинях ми опи-ралися лише на насадження штучного походження. Типолопю штучних л1с1в степово! зони детально опрацював А.Л. Бельгард на основ! л1сово! типологп П.С. Погребняка [ запропонував типи л1сових культур, видовий склад дерев [ ча-гарниюв для створения насаджень.
На приморських терасах на сушскових [ суглинкових Грунтах пропонують-ся таю види, як ял1вець в!ргшський, дуб звичайиий, клеии татарський [ польовий, скумшя звичайиа, карагана деревовидиа, кизил чолов1чий, а на шсках - сосна кримська. Як бачимо, асортимент досить обмежений.
На основ! матер1ал1в з вивчення росту та розвитку деревних вид1в у Степу Пятницький С.С. (1955) зазначав, що рослиии у даиих умовах рашше переходять до репродукцп. У перш! роки характерним для них е штенсивиий ирир1ст, а з вь ком спостер1гаеться спад продуктивное^ камб1ю, що призводить до прискорення иастания природио! та вщновлюваио! стиглостг
Тому, при проведенш роб!г з озеленения територп табору, завданням було вииробувати широкий асортимент дерев [ чагарниюв, провести дослщжеиня росту [ розвитку рослин, дати пропозицп з вировадження !х на сум1жних дшянках узбе-режжя.
Озеленения територп табору розпочалось одночасно з буд1вництвом буда-вель [ споруд. Осиовний асортимент садивного матер1алу було вирощено в розса-дниках 1вано-Франк1вського учбово-дослщиого л1сгоспу ЛЛТ1 (Льв1вська обл.), решта - в боташчних [ л1согосподарських установах Одесько! та Микола!всько! областей. Садивний матер1ал був завезений у район розташування табору у ви-гляд1 круином1рних саджаищв. Посадку здшснювали студенти шд кер1вництвом викладач1в [ спещал1ст1в ВУЗу. Перюдичио проводили доповнеиня та замши видав, що не прижились.
Нами протягом трьох роюв проведено дослщження насаджень, у т.ч. ви-значено видовий склад деревно-чагарникових рослин оздоровчо-спортивного табору "Лгсотехшк", 1х таксоном1чну приналежшсть, географ1чне походження та сучасний стан. Загальна кшьюсть таксошв становить 52 види, два пбриди [ дв1 форми. Дерев ¿з ще! кшькосп 38, а чагарниюв - 18, яю систематично вщносять до 25 родин [ 44 род1в. 1з них штродукованих 40 вид1в, решта - автохтоннг За гео-граф1чним иоходженням [ флористичним районуванням переважна бшьшгсть рослин походить ¿з Середземноморсько! (23), 1рано-Турансько! (13), Швшчно-Американсько! (12) флористичних областей, незначна - з Схщноазшсько! (3) [ Циркумбореально! (5). Даний список не претендуе на иовноту, а наш! дослщжен-ня будуть продовжуватись.
Табл. Видовий склад деревно-чагарникових рослин оздоровчо-спортивного табору
"Лжотехшк "
CocHOBi - Pinaceae
Сосна звичайна Pinus sylvestris L.
С. кримська P. pallasiana D.Don.
Кипарисов! - Cupressaceae
Туя схщна ф. колонопод1бна 1 Thuja orientalis 'Fastigiata'
Барбарисов! - Berberidaceae
Магошя падуболиста |Mahonia aquifolium Nutt.
Буков! - Fagaceae
Дуб звичайний Quercus robur L.
Д. червоний Q. rubra Du Rei
Березов! - Betulaceae
Береза повисла |Betula pendula Roth.
TopixoBi - Juglandaceae
Горгх грецький 1 Juglans regia L.
Тамариксов! - TamariCaceae
Тамарикс галузистий Tamarix ramosissima Ledeb.
BepöoBi - Salicaceae
Верба бша ф. плакуча Salix alba 'Pendula'
Тополя бша Populus alba L.
Т. Болле P. bolleana Lauche.
Липов! - tiliaceae
Липа амурська Tilia amurensis L.
Л. повстиста T. tomentosa Moench.
Мальвов! - malvaceae
TiöicK Ыршський |Hibiscus syriacus L.
В'язов! - ulmaceae
В'яз гладкий Ulmus laevis Pall.
В.граболистий,берест U. carpinifolia Gled.
В. перистог!ллястий U. pinnato-ramosa Dieck.
Каркас твденний Celtis australis M.B.
Логан!ев! - loganiaceae
Будлея Давида |Buddleia Davidii Franch.
ArpycoBi - Grossulariaceae
Смородина золотиста |Ribes aureum Pursch.
Шовковицев! - Moraceae
Шовковиця б!ла Morus alba L.
Ш. чорна M. nigra L.
Науковий bíchhk, 2000, вип. 10.4
Табл. (продовження). Видовий склад деревно-чагарникових рослин оздоровчо-_спортивного табору "Лжотехтк "_
Розов! - rosaceae
Абрикоса звичайна Armeniaca vulgaris Lam.
Глщ одноматочковий Crataegus monogyna Jacq.
Горобина звичайна Sorbus aucuparia L.
Груша звичайна Pyrus communis L.
Вишня звичайна Cerasus vulgaris Mill.
В. пташина, черешня C. avium Moench.
Пухироплщник калинолистий Physocarpus opulifolius Maxim.
Слива розлога, алича P. divaricata Ledb.
Стрея Вангутта Spiraea vanhouttei L.
С.середня S. media Schidt
Шипшина зморшкувата Rosa rugosa Thunb.
Ш. собача R. canina L.
Eo6obí - fabaceae
Аморфа кущова Amorfa fruticosa L.
В1ничник прутовидний Spartium junceum L.
Гледич1я трьохколючкова Gleditschia triacanthos L.
Карагана деревовидна Caragana arborescens Lam.
Робш1я пеевдоакащя Robinia pseudoacacia L.
Церцис европейський Cercis siliquastrum L.
Кленов1 - aceraceae
Клен гостролистий Acer platanoides L.
К. польовий A. campestre L.
К. татарський A. tataricum L.
К. ясенелистий A. negundo L.
TipKOKamTaHOBi - hippocastanaceae
TipKOKamTaH 3BHHaHHHH | Aesculus hippocastanum L.
CHMapy6oBi - Simarubaceae
AfinaHT HaHBH^HH |Ailanthus altissima (Mill.) Swinge
CyMaxoBi - anacardiaceae
Скумтя звичайна Cotinus coggigria Scop.
Сумах пухнастий Rhus typhina L.
Маслинков1 - elaeagnaceae
Маслинка вузьколиста Elaeagnus angustifolia L.
Облшиха крушиновидна Hippophae rhamnoides L.
Гортенз1ев1 - hydrangeaceae
Садовий жасмин звичайний |Philadelphus coronarius L.
Кизилов1 - cornaceae
Кизил чолов1чий Cornus mas L.
Свидина бша Swida alba (L.) Opiz.
С. криваво-червона S. sangunea (L.) Opiz.
Маслинов1 - oleaceae
Б1рючина звичайна Ligustrum vulgare L.
Бузок звичайний Syringa vulgaris L.
EirHOHieBi - bignoniaceae
Катальпа прекрасна | Catalpa speciosa Ward.
1з часу заснування та теля наступних доповнень видового складу дерев-них рослин табору пройшов значний перюд часу. Одш види й окрем1 екземпляри
сформували нормальш крони, шш1 ними пригшчеш, а деяю загинули. В1зуальне обстеження показало, що добре прижились [ розвиваються таю види дерев як сосна кримська, туя схщна, топол1 бша та Болле, в'яз перисто-гшлястий, шовковиця чориа, черешня, робшя псевдоакащя, клени гостролистий [ польовий, маслинка вузьколиста, катальпа прекрасна, айлант найвищий [ кущ1в - магошя падуболиста, тамарикс галузистий, пб1ск шршський, стре! Вангутта та середия, шипшина собача, скумшя звичайна, сумах пухнастий, б1рючина звичайна та бузок звичайний.
3 метою проведения реконструкцп ¿снуючих насаджень для збереження та збагачення видового складу табору ".Шсотехшк", необх1дно провести !х повиу ш-вентаризащю. В умовах Степу це важливо ще й тому, що деревш та чагарников1 види утворюють штучш ф1тоценози, яю формують специф1чш умови середовища, сирияють ефективиому в1дпочинку та вщновленню здоров'я студенлв, пращвни-юв ушверситету.
Лггература
1. Генарук С.А. Репональне природокористування: Навч. поабник. - Льв1в: Свп; 1992. -
336 с.
2. Лавренко Е.М. Евразиатская степная область// Геоботаническое районирование СССР. - М.: Изд-во АН СССР, 1947. - С. 167-198.
3. Логгинов Б.И. Агролесомелиоративное районирование УССР// Научн. тр. НИИЛХ. -Вып. XVIII. - 1956. - С. 123-134.
4. Определитель высших растений Украины. - К.: Наук. думка, 1987. - 548 с.
5. Пятницкий С.С. Жизнестойкость, долговечность и возобновляемость лесных насаждений у степи// Зап. Харк. с.-х. ин-та. - 1955, т.10. - С. 89-96.
УДК 630 *076.5 М.Я. Музика - Природний заповгдник "Медобори ",
смт. Гримайл1е
ДО ПИТАНИЯ ПРО ЗМ1НУ ПОР1Д У СВ1Ж1Й ГРАБОВ1Й Д1БРОВ1
На приклад! природного заповедника "Медобори" розглядаються особливост1 та на-прямки змши порщ в умовах заповщносп - на eTani переходу вщ виробничо! люогоспо-дарсько! д1яльносп до заповщного режиму. Зроблено висновок про необхщшсть заход1в щодо попередження змши порщ i формування кор1нних для св1жо1 грабово! д1брови дере-восташв.
M.Ya. Muzyka - Natural reserve "Medobory", Hrymailiv About questions of species changes in fresh hornbeam oakery
On example of natural reserve "Medobory" peculiarities and directions of species changes under conditions of protections - on tile stage of transition from production forestry activities to protected mode have been considered. A conclusion has been made about necessity of taking measures for prevention of species changes and me formation of native for fresh hornbeam oakery.
Л1с - явище динам1чне, з р1зних причин у ньому постшно вщбуваються змши: добов1, сезонш, багатор1чнг Протягом певного часу зм1нюються структура i склад деревостану, трансформацп зазнають iHmi компонента л1су [1-3 та iH.]. Серед фактор1в, що викликають змши поряд з факторами кл1матичними та бюло-пчними, помине м1сце посщае д1яльшсть людиии - осмислеиа i несвщома, пряма i опосередкована. При запов1дуванш TepHTopiï прям1 втручання людиии у життя ль
