CC BY
17
ялицевих деревосташв та 1х поширення на територн дослщного регюну. Кр1м цього, розраховано таксацшш показники у розр1з1 яруив та вшу, визначено запас кожного ярусу та деревостану загалом. Встановлено, що запас насаджень та 1х саштарний стан залежить вщ складу деревостану, вертикально'! та горизонтально! структури. Подано за-гальну лгавничо-таксацшну характеристику ялицевого насадження.
Ключовг слова: щдекс Кокса, Донелл11 Шеннона, просторова структура, ярус деревостану, кутовий шдекс, видове р1зномашття.
Вступ. Потреба населения та деревообробно! промисловостi у деревиш постiйно зростае, що зумовлюе потребу пiдвищення ефективностi ведения лко-вого господарства. Тут потрiбно використовувати не тшьки досвiд лкокористу-вання, а також сприяти науковим розробленням, якi сприяють вивченню об'ек-тивних законiв формування та розвитку лкш. Особливу зацiкавленiсть на сьо-годш становлять мiшанi за складом та рiзнi за вiком насадження, оскшьки вони е бiльш стiйкими проти несприятливих факторш навколишнього середовища. Структура лкових масивiв формуеться пiд впливом множинних чинникiв. До основних iз них можна вiднести: регiон (географiчне розташування), природнi ареали деревних лкотворних порiд, густоту населення й шфраструктуру, штен-сивнiсть ведення лiсового господарства [11, 17, 20].
Вивчення особливостей просторово! структури лiсових екосистем допо-магае зрозумiти внутрiшнi взаемозв'язки мiж особинами популяцц, зокрема явища конкуренцц й забезпечуе уявлення про кторда розвитку деревостану. Пiзнания цих процеав потребуе виокремити iнструмент для розроблення захо-дiв щодо рацюналшци систем лковирощування й лiсовiдновления.
Останнiм часом класифжащя дерев стала одним iз найбiльш дослщжува-них питань лкшництва та лково! таксацп. Вiдповiдно до рiзних методик вико-ристовують рiзш шкали, а саме: за походженням, санiтарним та життевим станом, категориями техшчно! придатностi, за ростовими показниками (класи Кра-фта) тощо. Ц данi потрiбнi для того, щоб у подальшому дати адекватну оцiнку як дереву, так i деревостану загалом. Крш цього, важливо знати як розмiщенi дерева на одинищ площi, який !х тип формування та чим це зумовлено на рiз-них стадиях росту. Ввд оцiнки якiсних та кшьккних ознак окремого дерева ана-лiзуеться деревостан, насадження й лiсова екосистема. Початкову адекватну ощнку деревостану можна встановити за двома ознаками - густотою та структурою, де густота вказуе, наскшьки площа заселена деревами, а структура - як розподшеш деревш атрибути у насадженш [5, 8]. Просторова й вшова структури насадження, видове рiзноманiття - важливi показники, якi можуть застосо-вуватись для характеристики бюценозу.
Методика дослiдження. Дослiджения просторово! структури ялицевих насаджень проведено на пiдставi повидшьно! бази даних на 2010 р., картогра-фiчного матерiалу та пробних площ, якi було закладено у цих деревостанах. Ялицевi насадження Спаського лкництва ДП "Брошнiвське ЛГ" займають майже 551,9 га, що, ввдповщно, становить близько 13 % i запас !х - 120,9 тис. м3 або 10,5 % ввд загального запасу, що становить у середньому 219 м3/га. Мь шанi лiси цього лiсництва розмщенш майже рiвномiрно по всiй площi (до 85 % вiд загально! площi). Чистi насадження зосередженi iз бука лiсового та ялини европейсько! (рис. 1 та 2).
Рис. 1. Розподт насаджень за коеф1ц1ентом складу
Рис. 2. Розподт ялицевого деревостану за коеф1ц1ентом складу
Мшаш ялицевi деревостани, здебшьшого, сформован у вологш буково-ялиновiй яличинi (Б3 _ бк-ял Яц) та С3 - вологiй буково-ялиновiй суяличинi (С3 _ бк-ял Яц). Висота н.р.м. становить 400-900 м з коефiцieнтом складу переважно 4-5 одиниць, що становить майже 73 % вщ площi ялицевих насаджень. За дани-ми люотаксацшного опису, насадження ялицi бшо'1 до 60 рокiв мають штучне походження (мiшанi лiсовi культури створеш шляхом посадки) i бiльше 60 ро-кiв, це в основному природного походження. Розподш ялицевого деревостану у розрiзi вiкових груп та коефщента складу наведено у табл. 1. Просторову структуру даних насаджень вивчали на пiдставi пробних площ тiльки для природ-них деревостанiв на пiдставi 27 дослщних дiлянок. Тх вiк змшювався вiд 47 до 130 роюв iз рiзним коефiцieнтом складу дослщжувано'1 породи.
Табл. 1. Площа ялицевих деревостамву розр1з1 вгкових груп та коефпщснта складу^
Вкова група
1 2 3 4 5 6
Коеф^ент складу
7 8 9 10
Загаль-ний тд-сумок, га
Загаль-ний тд-сумок, %
до 20
0,0
0,0
22,7
62,5
77,2
11,6
1,3
3,0
178,3
32,3
21-40
20,5
78,9
20,3
7,5
2,8
130,0
23,6
41-60
0,0
27,0
31,9
0,0
58,9
10,7
61-80
6,8
16,2
9,4
2,9
12,4
0,0
0,0
47,7
8,6
81-90
11,7
52,2
6,3
18,7
19,7
108,6
19,7
91-120
2,8
2,8
4,0
9,6
1,7
бшьше 120
12,9
4,1
1,8
18,8
3,4
Разом, (га)
0,0
0,0
43,2
186,9
213,5
41,7
26,9
39,7
0,0
0,0
551,9
100,0
Всього, (%)
0,0
0,0
7,8
33,9
38,7
7,6
4,9
7,2
0,0
0,0
100,0
Вщносна повнота насаджень змшюеться у межах 0,50...0,9. Фксацш центру пробних дшянок здшснено за допомогою вР8 "Тпт1ег 1иио БТ", а кар-
тування горизонтального розмщення дерев проведено з використанням бусол^ замри вiдстаней до дерев та ïx висот вiдповiдно висотомiром "VERTEX-IV". Матерiали пробних площ оброблено на ПЕОМ за допомогою програми "Microsoft Excel" та "Microsoft Access".
Результата дослвдження. Вивчаючи структуру дослвджуваного наса-дження, використано щею Д. Шлмвела (1971), де взято до уваги три компонента, а саме [10, 14]:
• вертикальна структура (або стратифшащя), як об'еднання b^îb за ярусами та видшення вшових поколшь;
• горизонтальна структура, як горизонтальний розподiл особин b^îb, якi утво-рюють вiзерунчастiсть, плямистiсть кожного виду або рослинноси загалом, тобто моза1чтсть;
• рястсть кожного виду, як синтез кшькоси видiв на одиницi площi. Вертикальну структуру аналiзували на пiдставi висот кожного дерева
вiдповiдноï породи i пiзнiше встановлювали частку кожного ярусу. Основним елементом дослiдження просторовоï структури деревостанiв е тип розмiщення дерев на дшянщ. Як правило, видшяють такi основнi типи розмiщення дерев [1, 2, 6, 15] : рiвномiрний, груповий i випадковий. Для вивчення просторовоï структури деревосташв розроблено багато методик, яю можна подшити на картогра-фiчнi та статистичш [1, 9, 18, 19]. Ощнювання типу розмiщення дерев та ïx мо-заïчнiсть на дiлянцi здшснено за допомогою вiдповiдниx iндексiв, що подано у табл. 2 [4, 7, 12, 13]. Обчислення шдек^ та ïx графiчна iнтерпретацiя реалiзо-вано в середовищi MS Access на мовi програмування Visual Basic for Applications. Створено форму "шдекси" та вщповвдш звiти, що дають можливiсть фшьт-рування вибiрки за пробними площами i породою деревини.
Табл. 2. Основт критери оцтки просторовоЧ структури насадження
1ндекс
Формула
Значения
Кларк-1ванс
R = ГА =
ге
1 N
N § Г
05Ж
\N
Якщо R < 1, розподш дерев груповий, якщо R > 1 - рiвномiрний, а якщо R = 1 - як випадковий розподш
Донеллi
R = -
1 N
—Е r
N U'
— P P
0,5 -J — ++ 0,0514 — + 0,041—7—
In N -JN3
Якщо R > 1, розподш дерев рiвномiрний, якщо R < 1 - груповий, а якщо R = 1, то - випадковий
Кокс
/с =4
n
/с = 0 - випадкове; /с < 1
- рiвномiрне; /с > 1 пове
■ г-ру-
Кутовий шдекс (K. von Gadow)
1 n
W, =1 Yvß
n 3=1
Wi дорiвнюe 0,00 - строго рiвномiрне; 0,25 - рiвно-мiрне; 0,50 групове; 1,00 _- випадкове_
Шеннона
H' = -Yn ln f n
3=1 N l. N
Видове рiзноманiття
Рiвномiрностi Н 1 п Ен = , Ы, = X тП Н тах п ]=1 Видове рiзноманiття (Бь) дорiвнюе 0,00 - вщсутне; 0,25 - низьке; 0,50 - се-редне; 0,75 - високе; 1,00 - дуже високе
Диференщаци дерев 1 п Б т,=-Ть,, т,=-Б- П ]=1 Вер Т, дорiвнюе 0,05 - дуже низька; 0,06-0,15 низька; 0,15-0,30 середня; 0,31-0,60 висока; бшьше 0,61 - дуже висока
Вертикальна структура насадження або будова за ярусами вказуе на скь льки вщсоткш зайнято рослиннiстю кожний умовний шар (ярус). На це впливае ряд чинниюв, а саме формування деревостану, породний склад деревостану та його походження. Зазвичай високою рiзноманiтнiстю та стшшстю вщзначають-ся насадження, де подано у повному обсязi вш яруси насадження [3, 16, 15]. Розподш кiлькостi дерев за ярусами для мтаних ялицевих насаджень наведено на рис. 3, 4.
50 70 90 110 130 о 2 4 6 8 10
вшоы групп. А (роки) коеф ¡щснг складу
Рис. 3. ДинамЫа дерев за ярусами Рис. 4. Залежшсть кЫькостЬ дерев
в1д коефгщента складу за ярусами
1з вiком юльюсть дерев першого ярусу зменшуеться: вщ 80 % у вiцi 5060 рокiв до 30 % у 130^чному вiцi. Натомiсть, вщповщно, збiльшуеться кшь-кiсть дерев у третьому яруш - вiд 20 % до 50 %. Кшьюсть дерев другого ярусу майже постшно однакова i змiнюеться у межах 20 %. Певно'1 закономiрностi за-лежностi кiлькостi дерев за ярусами вщ коефiцiента складу ялицi бшо'1 у дере-востанi не спостережено.
Горизонтальне розмiщення дерев на площi для дослiджуваних деревос-танiв також е рiзною. Тип розмiщення дерев, як й iншi лiсiвничо-таксацiйнi по-казники, залежить вiд вiку деревостану, його походження та лкогосподарських заходiв, яких вживали за цей перюд. 1ндекс диференцiацií для всiх вжових груп характеризуеться високим та дуже високим, де значення набувае Т,>0,31. Це вказуе на неоднорщшсть насадження та коефщент варiацГí за дiаметром (Уд) е дуже високим, що становить понад 31 %. 1ндекс рiвномiрностi (Ец), або iндекс рiзноманiття насамперед залежить вiд породного складу насадження: чим бшь-ше зростае порщ на площi, тим i вищий цей показник або прямуе до одинищ.
1ндекс рiвномiрностi для дослiджуваних насаджень у розр1з1 вiкових груп наведено у табл. 3.
Табл. 3.1ндекс рiвномiрностi для до^джуваних деревостамв у розрiзi ежовых груп
Вкова група (усереднений вгк) 1ндекс рiвномiрностi або рiзноманiття (к-сть проб) Всього
в1дсутне низьке середне високе дуже високе
40-60 рокгв 0,0 1,0 6,0 5,0 3,0 15,0
61-100 рок\в 1,0 0,0 1,0 4,0 0,0 6,0
1011 бшьше рок\в 0,0 0,0 2,0 3,0 1,0 6,0
Разом 1,0 1,0 9,0 12,0 4,0 27,0
Для цього регюну дослщження ялицевi насадження характеризуються середшм та високим значеннями рiзноманiття деревних порiд i це становить -близько 78 %, дуже високим - майже 15 %. Тип розмiщення дерев по площi теж е рiзний i залежить в основному вiд тих самих чинниюв. На пiдставi iндексiв Кларк-1ванса та Донеллi встановлено, що у насадженнях вiковоí групи 40-60 ро-кiв переважае випадковий тип розмщення дерев (майже 60 %), рiвномiрний та груповий становить у середньому близько 20 %. Для насаджень бшьше 100 ро-кiв переважае груповий тип розмщення дерев (у середньому до 60 %). Також трапляеться для ще'1 групи насаджень як рiвномiрний, так i випадковий типи зростання дерев.
1ншим важливим показником, що характеризуе деревостан, е запас де-ревно'1 маси на 1 га. Максимальш значення запасу для рiзних вiкових груп наведено на рис. 5. Запас деревостану залежить вщ кiлькостi дерев на 1 га та гх величин (дiаметра та висоти).
1 2 3 4 5
пробш плоиц
Рис. 5. Запас ялицевих насаджень у рiзних вжових групах
Для вшово!' групи 40-60 роюв максимальний запас може сягати до 850 м3/га, за частки ялищ бшо'1 у складi деревостану 5-6 одиниць та за випадко-вого типу розмiщення дерев на площ^ Для деревостанiв вшово!' групи 61100 рокiв значш запаси спостережено у насадженнях з часткою 5-6 одиниць ялищ (до 800 м3/га) за випадкового типу розмщення дерев. О^м цього, висок запаси виявлено у чистих рiзновiкових ялицевих насадженнях (до 900м3/га) за
складу 10 одиниць ялищ. Це насадження зростае на висотi 570 м н.р.м. у тиш лiсу С3 БкЯлЯц, переважае перший ярус (до 80 % дерев), кшьккть дерев стано-вить 480 шт./га, середнiй дiаметр й висота, ввдповвдно, становлять 40 см i 33 м.
Висновок. Насадження з участю ялицi бшо!' природного походження дослiджуваного регiону займають незначну площу (до 15 %), але характеризу-ються високою продуктивнiстю та задовiльним санiтарним станом. Вертикальна структура цих деревосташв е складною, де дерева зростають у всiх верти-кальних ярусах. 1з вiком кiлькiсть дерев у верхньому вертикальному ярус змен-шуеться. Так, для вiковоi групи деревосташв 40-60 роюв кiлькiсть дерев верх-нього ярусу становить до 80 %, а у 130 рокiв - всього до 30 %. Тип розмщення дерев по площi переважно випадковий для вiковоi групи 40-60 роюв, а для на-саджень бшьше 100 рокiв - груповий. Високим запасом деревини на 1 га характеризуются насадження, мшаш за складом та рiзнi за вiком. За частки ялищ бшо! у складi 5-6 одиниць, що зростають разом iз буком лковим, ялиною зви-чайною, кленом-явором запас iх може становити до 900 м3/га. Стовбури дерев ялищ бшо!, яю зростають у бюгрупах, у всiх вiкових групах формуються повно-деревними, добре очищеними ввд сучкiв, спiввiдношення висоти дерева до його дiаметра (h/d) знаходиться у межах 0,5-0,6, що е стшкими проти дii вiтру.
Лiтература
1. Бойко С.В. Особливост горизонтально! структури природних соснякв / С.В. Бойко // Л-сгвницгво i агролiсомелiорацiя : зб. наук. праць. - Харюв : Вид-во УкрНДЩГА. - 2011. - Вип. 119. - С. 37-43.
2. Бойко С.В. Сучасн методичш пiдходи до вивчення горизонтально!' структури деревоста-ну / С.В. Бойко // Люгвниптво i агролiсомелiорацiя : зб. наук. праць. - Харюв : Вид-во УкрНДЩГА. - 2010. - Вип. 117. - С. 159-167.
3. Бузыкин А.Н. и др. Анализ структуры древесных ценозов / А.Н. Бузыкин и др. - Новосибирск : Изд-во "Наука". 1985. - 93 с.
4. Гриник Г.Г. Просторова структура мшаних ялиново-буково-ялицевих деревосташв Бес-кидш // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : Вид-во УкрДЛТУ. - 1999. -Вип. 9.3. - С. 55-62.
5. Король М.М. Дубовi га'! Прикарпаття та '!х просторова структура / М.М. Король, С.А. Гаврилюк, В.М. Дичкевич, А. Бобець, Т. Дудек // Науковий вюник НУБiП Украши : зб. наук. праць. - Сер.: Жавницгво i декоративне сад1вниптво. - К. : Вид-во НУБШ Украши. - 2015. -Вип. 216, ч. 1. - С. 36-44.
6. Король М.М. Просторова структура дубових деревостанв Прикарпаття / М.М. Король, В.В. Костишин // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львш : РВВ НЛТУ Украши. - 2008. - Вип. 18.7. - С. 63-68.
7. ПукманВ.В. Просторова структура та бюрозмщ'ття яюрникхв Украшських Карпат / В.В. Пукман, Г.Г. Гриник // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львш : РВВ НЛТУ Украши. - 2013. - Вип. 23.12. - С. 58-66.
8. Регуш Н.В.. Горизонтальна структура букових деревосташв Закарпаття / Н.В. Регуш, М.М. Король, Ю.Й. Каганяк // Жси, парки, технологи: сьогодення та майбутне : тези доп. Мiж-нар. наук.-практ. конф., 28-29 березня 2013 р. - К. : Вид-во "Либщь", 2013. - С. 59-61.
9. Секретенко О.П. Метод анализа пространственной структуры древостоев / О.П. Секре-тенко // Исследование структуры лесонасаждений : сб. науч. тр. - Красноярск, 1985. - С. 88-101.
10. Цурик E.I. Таксацшш ознаки й будова насаджень : навч. посiбн. / E.I. Цурик. - Льв1в : Вид-во УкрДЛТУ, 2001. - 362 с.
11. Bolibok L. Dynamika struktury przestrzennej drzewostanow naturalnych w oddziale 319 BPN - czy biogrupy drzew s^ powszechne i trwale w nizinnym lesie naturalnym? / L. Bolibok // Sylwan. -2003. - No. 1. - S. 12-23.
12. Cox G.W. Nearest-neighbor relationships of overlapping circles and the dispersion pattern of desert shrubs / G.W. Cox // J. Ecol. - 1987. - Vol. 75. - Рр. 193-199.
13. Diggle P.J. One parameter estimation and goodness of fit testing for spatial point pattern / P.J. Diggle // Biometrics. - 1979. - Vol. 35. - Рр. 87-101.
14. Gadow V.K. Waldwachstum. Fakultät für Forstwissenschaften und Waldoekologie GeorgAugust-Universität Göttingen / V.K. Gadow, 2001. - 211 s.
15. Klaus V. Gadow. Forest Structure and Diversity / Klaus V. Gadow, Chun Yu. Zhang, Christian Wehenkel, Arne Pommerening, Javier Corral-Rivas, Mykola Korol, Stepan Myklush, Gang Ying Hui, Andres Kiviste, Xiu Hai Zhao. [Electronic resource]. - Mode of access http://link.sprin-ger. com/chapter/10. 1007/978-94-007-2202-6_2#.
16. Neumann M. The significance of different indices for stand structure and diversity in forests / M. Neumann, F. Starlinger // Forest Ecology and Management. - 2001. - Vol. 145. - Рр. 91-106.
17. Pastorella F. Stand structure indices as tools to support forest management: an application in Trentino forests (Italy) / F. Pastorella, A. Paletto // Journal of forest science. - 2013. - Vol. 59(4). - Pр. 159-168.
18. Pretzsch H. Modellierung des Waldwachstums / H. Pretzsch // Parey Buchverlag Berlin, 2001. - 341 s.
19. Szmyt J. Spatial pattern of trees of different diameter classes in managed pine stands (Pinus sylvestris l.) of different age / J. Szmyt // Silvae Colendar. Rat. Ind. Lignar. - 2010. - Vol. 9(3-4). - Pр. 37-49.
20. Szwagrzyk J. Analizy struktury przestrzennej populacji i zbiorowisk oparte na znajomosci rozmieszczenia osobniköw / J. Szwagrzyk, J. Ptak // Wiadomosci Ekologiczne. - 1991. - No. (37)2. -S. 107-124.
Надшшла доредакцп 21.06.2016р.
Король Н.М., Токар О.Е., Дычкевич В.Н., ЦунякА.Н. Пространственная структура смешанных пихтовых насаждений Прикарпатья (на примере Спасского лесничества ГП "Брошнивское ЛХ")
Описаны методики и использованы современные подходы для исследования пространственной структуры пихтовых насаждений. Рассчитаны индексы горизонтальной структуры и установлены типы размещения деревьев в зависимости от состава насаждения и возраста. На основании анализа пробных площадей и повыдельной базы данных лесничества проведена оценка запаса смешанных пихтовых древостоев и их распространение на территории исследовательского региона. Кроме этого, рассчитаны таксационные показатели в разрезе ярусов и возраста, определен запас каждого яруса и древостоя в целом. Установлено, что запас насаждений и их санитарное состояние зависит от состава древостоя, вертикальной и горизонтальной структуры. Подана общая лесоводственно-таксационная характеристика пихтового насаждения.
Ключевые слова: индекс Кокса, Доннелли и Шеннона, пространственная структура, ярус древостоя, угловой индекс, видовое разнообразие.
KorolM.M., Tokar O.Ye., Dychkevych V.M., CunjakA.M. Spatial structure of mixed fir forest plantations of the Prykarpattya (on example of Spaske Forestry of the State Enterprise "Broshnivske LH")
Methods and contemporary approaches applied for study of spatial structure of the fir forest plantations are presented. Indexes of horizontal structure are calculated, and types of allocation of trees depending of plantation composition and plantation age are determined. Growing stocks of mixed fir forest plantations and their spread on the study area are estimated based on analysis of field plot measurements and detailed database of the forestry. Forest inventory factors and growing stock by forest vertical layers and age as well for the whole plantation are estimated. It is found that growing stock of the forest plantations and their sanitary conditions depend on the plantation composition, vertical and horizontal structure. General forestry and forest inventory description of a fir plantation is presented.
Keywords: Cox-index, Donnelly and Shannon-index, spatial structure, forest vertical layer, angle index, biodiversity.
УДК 630*174.754
ОСОБЛИВОСТ1 НАС1ННОГО ТА ВЕГЕТАТИВНОГО РОЗМНОЖЕННЯ
ТИСАЯГ1ДНОГО
М.М. Лковий1, М.М. Гузь2, О.Р. Гнатюк3
Проведено критичний ан^з низки лiтературних джерел, якi стосуються тематики наших дослiджень. Детально охарактеризовано методики та основш етапи виконаних експериментальних робiт з розмноження Taxus baccata L. такими способами: насшним (термши заготiвлi, зберiгання, с1вби насшня та його передпосiвна пiдготовка); автовеге-тативним (термши заготiвлi i птрування живцiв та застосованi стимулятори укоршен-ня); розмноженням in vitro (схему проведения стерилiзацiï експлантiв; склад живильних середовищ для iнiдiадiï, мультиплжадп та укоршення in vitro; субстрат для адаптадп рослин-регенераитiв до грунтових умов). Подано, охарактеризовано та проаиалiзоваио отримаш результати дослiджения.
Ключовi слова: розмноження, насшня, живець, клон.
Вступ. Тис япдний (Taxus baccata L.) або "негшй дерево" - хвойне Bi4-нозелене дерево або великий чагарник родини тисових, цiнний своею стшкою проти гниття деревиною i3 сильними бактерицидними властивостями. У давни-ну дослiджуваний вид був поширений на дуже великш територй сучасно!' Свро-пи, але майже повнiстю винищений людиною через свою мiцну деревину [11, 13, 18-19]. На територй' Украши тис япдний природно росте у лкових наса-дженнях у Карпатах, де трапляеться невеликими бюгрупами та поодинокими деревами чи кущами на Закарпатл, Буковинi, Прикарпаттi, Львiвщинi та в Кри-му, у культурi - у дендрар1ях та в iнших декоративних насадженнях по всш Ук-раïнi. Найбiльшим лковим осередком тиса в Украïнi е Княждвiрський боташч-ний заказник загальнодержавного значения (Коломийський р-н, 1вано-Фран-ювська обл.), де налiчуеться близько 15 тис. особин цього виду [4].
Завдяки високш витривалостi до забруднення середовища, наявностi значноï' кiлькостi декоративних форм та оздоровчому впливовi на довюлля тис ягiдний широко використовують в зеленому будiвництвi [8-10]. Щннкть досль джуваного виду та його рвдккть зумовили вивчення рiзних аспектiв. Разом з тим, штучне розмноження та вирощування садивного матерiалу тиса у нашш краïнi залишаеться вивченим недостатньо. Це i зумовило потребу проведення наших дослщжень, якi стосуються рiзних способов розмноження дослвджувано-го виду: насшневого, вегетативного (живдювання) та методу культури тканин.
Огляд лiтератури. Одним з перших дослвдниюв раритетних фiтоденозiв тиса япдного на територiï захiдних регюшв Украши став профе-сор С.М. Стойко [14]. У 1951 р. М.Ю. Юзьюв провiв дослiдження тиса япдного у Княждвiрському заповiднику, визначивши прирiст у висоту та дiаметр близько 10 тис. дерев тиса [19]. Фенолопчш спостереження тиса япдного в умовах дендрарда Надюнального лiсотехнiчного унiверситету Украши здiйснили: 1.М. Падура, М.Г. Мазепа, Т.В. Ган та Д.В. Артемовська [12, 13]. 1нтродукцда та акшматизацда тиса ягiдного на теренах Украши вивчали В.Г. Собко та
1 докторант М.М. Люовий, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Львгв;
2 проф. М.М. Гузь, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Львгв;
3 шж. О.Р. Гнатюк - НЛТУ Украши, м. Львгв
