CC BY
22
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
2. Туница Ю.Ю. Эколого-экономическая эффективность природопользования / Ю.Ю. Туница. - М. : Изд-во "Наука", 1980. - 168 с.
3. Програма дш "Порядок денний на ХХ1 сташття" (Agenda 21). - К. : Вид-во "1нтел-сфера", 2000. - 359 с.
4. Украинские Карпаты. Природа / М. А. Голубец, А.Н. Гаврусевич, И.К. Загайкевич, В.И. Здун, В.И. Комендор, В.И. Парпан и др. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1988. - 208 с.
5. Ллсовий комплекс Украши. Проблеми та перспективи / за ред. 1.Р. Юхновського. - К., 2002. - 132 с.
6. Адамовський О.М. Оптимiзацiя люокористування на основi еколого-економiчних критерпв (на прикладi тдприемств укра'шських Карпат) : дис. ... канд. екон. наук: спец. 08.08. 01 / УкрДЛТУ. - Львiв, 2003. - 205 с.
7. Синякевич 1.М. Економша лiсокористування / 1.М. Синякевич. - Львiв : Вид-во ЛЛТ1, 1999. - 396 с.
8. Генс1рук С.А. Оптимiзацiя лiсистостi - запорука призупинення еколопчних катакшз-мiв / С. А. Генарук // Науковий вiсник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : Вид-во УкрДЛТУ. - 2002. - Вип. 12.1. - С. 82-90.
9. Анцукевич О.Н. Экономическая оценка лесов рекреационного назначения / О.Н. Ан-цукевич // Лесное хозяйство : журнал. - 1990. - № 5. - С. 33-35.
10. Калинин М.И. Лесные мелиорации в условиях эрозионного рельефа / М.И. Калинин. - Львов : Изд-во "Выща шк.", 1982. - 279 с.
11. Гром М.М. Люова таксащя : пщручник / М.М. Гром. - Вид. 2-ге, [перероб. та доп.]. - Львiв : Вид-во НЛТУ Украши, 2007. - 416 с.
Адамовский О.М., Кузьмич С.Ю. Эколого-экономическая эффективность лесопользования в горных условиях Карпат
Отражены научно-методологические принципы эколого-экономической эффективности лесопользования в горных условиях Карпат. На базе имитационной модели роста древостоя разработаны предложения относительно совершенствования лесопользования в пихтовых насаждениях, учитывая экологическую и экономическую эффективность.
Ключевые слова: лесное хозяйство, эколого-экономическая эффективность, устойчивое развитие, лесопользование, имитационная модель.
Adamovsky A.M., Kuzmych S.Yu. Forest use ecological economics efficiency in Carpathian mountain regions
The paper contains scientific and methodological basics of forest exploitation ecological economic efficiency in Carpathian mountain conditions. Forest exploitation improvement in fir stands taking into account ecological and economic efficiency on the simulation model base is developed.
Keywords: forestry, ecological economic efficiency, sustainable development, forest exploitation, simulation model. _
УДК 630*423.4: 630*272 Ст. наук. ствроб. А.1.1вченко, канд. с.-г. наук;
доц. Н.Л. Блюсюк, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
СТ1ЙК1СТЬ ДЕРЕВНИХ РОСЛИН М1СТА ЛЬВОВА ТА ЙОГО ОКОЛИЦЬ ДО ПОШКОДЖЕНЬ СН1ГОМ
Львiвщина, як i Захщ Украши загалом, належить до репону з нестабшьними погодно-^матичними умовами. Одним iз найважливших факторiв пошкоджень е пошкодження сшгом. Тому ми досшдили мехашчну стшюсть деревних рослин, пере-важно штродукованих саме до цього фактора. Наведено розподш деревних рослин 86 таксошв на 5 груп за ступенем !х штегрально! стшкосп до пошкодження сшгом. Зазначено особливосп стшкосп дерев деяких видiв. Запропоновано враховувати гру-пи стшкосп тд час проектування, створення i формування зелених насаджень Львова i Заходу Украши.
Ключов1 слова: дерева, пошкодження сшгом, стшюсть.
106
Збiрник науково-техшчних праць
Львiвщину, як i бiльшiсть Заходу Укра1ни, можна вiднести до регiону з нестабшьними погодно-клiматичними умовами. Для не! характеры перюдич-нi раннi снiгопади (нерщко - ще до повного опадання листя з дерев), трив^ зимовi вiдлиги iз сходженням снiгового покрову, штормовi вiтри та iнше. Таю явища досить часто становлять небезпеку для деревних насаджень регюну.
Ми вивчали механiчну стiйкiсть деревних рослин, переважно штроду-кованих, до пошкоджень снiгом. Об'ектами обстежень були колекцшш наса-дження дендрофлори Ботанiчного саду, мюью та примiськi насадження зелено! зони Львова. Основною причиною таких пошкоджень були осшш чи ранньозимовi сшгопади з налипанням мокрого сшгу на крони дерев за безвгг-ряно! погоди. Це явище набувало загрозливiших масштабiв за умови, якщо воно вiдбувалося до масового листопаду тих чи шших деревних порщ. Тодi кiлькiсть налиплого сшгу в кшька разiв збiльшувалася. Подiбне ж становище було i з шшими хвойними деревами. Небезпечне також примерзання налиплого сшгу до гшок, особливо за посиленого вггру.
Але, незважаючи на всi наведеш фактори, однi деревнi породи вияви-лися стiйкiшими до такого природного явища, як ранне випадання та нали-пання мокрого сшгу, iншi - зовшм нестiйкими. У запропонованш публжаци узагальнено багаторiчнi спостереження за таким явищем. Зроблено спробу визначити потенцшну стiйкiсть до нього деревних рослин, що трапляються в боташчних установах та зелених зонах регюну.
Подiбна спроба вивчення цього питання вже проводилася [2]. При тому було запропоновано 5-бальну шкалу стшкост дерев щодо пошкоджень сшгом. У тiй публжаци проводилася ощнка стiйкостi паркових насаджень чи масивiв дерев. Наш методичний шдхщ вiдрiзняеться тим, що ми проводили штегральну оцiнку стiйкостi за подiбною 5-бальною шкалою як поодиноких дерев, так i !х груп чи масивiв. Тому в кiнцевому результат йдеться про по-тенцiйну стшюсть рослин того чи iншого таксону як такого. Вщомо, що рос-лини в онтогенезi змiнюють сво! характеристики. Не лишаеться незмiнною i стiйкiсть рослин до налипання мокрого сшгу. Тому при викладi матерiалу вказано на характеристики !х мехашчно! стiйкостi до налипання снiгу для ок-ремих таксонiв деревних рослин залежно вiд вiку, особливостей рослинного угруповання чи якихось шших обставин.
Ощнку в 5 балiв отримали максимально стiйкi дерева, 4 - достатньо стшю, 3 - вщносно стiйкi, 2 - недостатньо стшю, а в 1 бал - найменш стiйкi. Матерiали спостережень, зiбранi нами пiсля виходу згадано! публшацй, дали змогу зробити певнi доповнення i уточнення, якi наведено в таблищ.
Якщо проаналiзувати таксономiчний склад груп дерев за рiвнем меха-тчно! стiйкостi до налипання мокрого сшгу, то шдтверджуеться така тенденщя: чим вища прогнозована стшюсть видшено! провiзорноl групи дерев, тим бшь-ший вiдсоток у 11 складi автохтонних видiв та !х вщмш i, вiдповiдно, менший -штродуценпв, введених у Захiдний регiон Украши. Так, у групi максимально стшких дерев iнтродуценти становлять лише 33 %. У груш достатньо стшких -67. У груш вщносно стшких - 60. Серед недостатньо стшких - 92 %. Серед найменш стшких присутш лише штродуценти, тобто 1х у складi групи 100 %.
2. Еколопя довкшля
107
^шональний лкотехшчний yнiвeрситeт УкраТни
Табл. Стшшсть деревних рослин до пошкоджень сшгом
Бал стш- костi TaKCOHH gepeBHux poonHH Бал стш- косп TaKCOHH gepeBHux poonHH
5 Abies alba Mill. З Acanthopanax sieboldianum Mak.
Picea abies (L.) Karst. Acer ginnala Maxim.
Pinus montana var. mughus Willk. Acer platanoides 'Globosum'
Taxus baccata 'Horizontalis' Acer platanoides 'Palmatifidum'
Thuja plicata D. Don Acer saccharinum L.
Carpinus betulus L. Acer tataricum L.
Carya cordiformis (Wangh.) K. Koch Aesculus hippocastanum L.
Carya laciniosa (Michx.f.) Loud. Amorpha fruticosa L.
Carya ovata (Mill.) C. Koch Betula pubescens Ehrh.
Fagus sylvatica L. Castanea sativa Mill.
Fraxinus excelsior L. Crataegus coccinioides Ashe
Quercus imbricaria Michx. Exochorda tianschanica Gontsch.
Quercus macrocarpa Michx. Forsythia intermedia Zab.
Quercus petraea Liebl. Hippophae rhamnoides L.
Quercus robur L. Liriodendron tulipifera L.
Tilia platyphyllos Scop. Magnolia kobus DC.
Ulmus glabra Huds. Magnolia obovata Thunb.
Ulmus laevis Pall. Mespilus germanica L.
4 Abies concolor Lindl. et Gord. Padus avium Mill.
Ginkgo biloba L. Phellodendron amurenze Rupr.
Metasequoia glyptostroboides Hu et Cheng. Platanus acerifolia Willd.
Pinus cembra L. Pyracantha coccinea Roem.
Pseudotsuga menziesii (Mirb.) Franco Rhus typhina L.
Acer platanoides L. Robinia pseudoacacia 'Umbraculifera'
Taxus baccata L. Salix alba L.
Acer pseudoplatanus L. Sophora japonica L.
Betula pendula Roth Ulmus suberosa Moench
Cerasus avium (L.) Moench Zanthoxylum americanum Mill.
Cercidiphyllum japonicum Sieb. et Zucc. 2 Larix sibirica Ledeb.
Corylus colurna L. Pinus strobus L.
Forsythia suspensa (Thunb.) Vahl. Thujopsis dolabrata Sieb.et Zucc.
Fraxinus pennsylvanica Marsh. Berberis julianae Schneid.
Juglans cinerea L. Eucommia ulmoides Oliv.
Juglans nigra L. Euonimus alata (Thunb.) Sieb.
Maclura pomifera (Raf.) Schneid. Hibiscus syriacus L.
Pterocarya pterocarpa Kunth.et I. Iljinsk. Laburnum anagyroides Medic.
Quercus rubra L. Liquidambar styraciflua L.
Robinia pseudoacacia L. Robinia viscosa Vent.
Salix alba 'Vittelina Pendula' Salix fragilis L.
З Juniperus communis L. Tamarix ramosissima Ledeb.
Larix decidua Mill. 1 Juniperus communis 'Hibernica'
Pinus nigra L. Juniperus communis 'Suecica'
Pinus sylvestris L. Thuja occidentalis 'Fastigiata'
У групи максимально стшких дерев (оцшених у 5 башв) стовбури !х хвойних особин цилшдричш чи слабозб1жисл, а структура галуження дае змогу масивам сшгу легко сповзати. Натомють рослини чагарниково! вщмши сосни прсько! приземист та гнучю. Якщо вони ростуть щшьною групою, часто з переплетеними гшками, то масиви сшгу притискають !х до земл1 без
1GB
Зб1рмик' нayкoвo-тeхнiчних праць
icTOTHOÏ шкоди для рослин. В особин горизонтально! вiдмiни тису ягiдного приземисте галуження (кущi мають дещо подушкоподiбну структуру), яке дае змогу рослинам переносити ряст сшгопади притиснутими снiгом до зем-лi. Вiтчизнянi ж дерева ще! групи переважно вирiзняються мщною та в'язкою деревиною. Цi ж властивост притаманнi представникам iнтродукованих ви-дiв дуба та видам кари.
Серед наступно! групи - достатньо стшких дерев (ощнених у 4 бали) -загальнi характеристики представниюв рiзних таксонiв щодо витривалостi до налипання сшгу близью до попередньо! групи. Лише у них дещо частше трапляються пошкодження, хоча вони переважно й незначш. Цiкаво вщзна-чити, що до цiеï групи вщнесет окремi iнтродукованi види тих родiв, вгтчиз-нянi представники яких мають вищий рiвень стiйкостi. Це, зокрема, ялиця од-ноколiрна, сосна кедрова европейська, ясен пенсшьванський, дуб червоний. Сосна кедрова в умовах природного високопр'я не адаптувалася до налипання мокрого сшгу, тим паче - за безвпряно! погоди. Тому в не! у наших умовах шд дiею сшгу зрщка трапляються обламування гiлок. Подiбне спостерь гаеться i в ясена пенсшьванського. Молодi ж особини дуба червоного, за умо-ви надмiрного загущення, дугоподiбно згинаються снiгом [1]. Подiбне трап-ляеться у молодих особин робшн звичайно!, якi вщбрунькувалися вiд зрiза-ного пня i дали велик прирости. У старих особин цього виду бувають окремi випадки обламування кiнцiв гiлок. У типових особин тиса япдного та бшь-шостi його декоративних вщмш зрiдка трапляеться вiдчахування гiлок чи стовбурiв у мiсцях розгалуження пiд досить гострим кутом.
У груш вщносно стiйких особин (ощнених у 3 бали) пошкодження снпом вщбуваеться частiше. Так, у модрини повисло! у мегатрофних умовах нерщко трапляеться зламування верхiвок. В аналопчних умовах у молодня-ках та жердинниках сосни звичайно! бувають снполоми. Вiдносно пошкоджень снiгом також менш стiйкi особини кулястих вщмш клена гостролисто-го та робшн звичайно!. У цiй же груш i береза пухнаста, дерева яко! менш стшю, шж особини берези повисло!. Через крихку деревину спостерпаються пошкодження у тюльпанного дерева звичайного, рослин видiв магнолiï, пр-кокаштана звичайного. Спостерiгалося обламування гiлок i в облшихи. Тут же доречно вщзначити, що у коркового в'яза деревина менш в'язка, нiж у ш-ших видiв цього роду. У Стрийському парку були випадки обламування дерев платашв кленолистих. Також складаеться враження, що особини з плаку-чою кроною CTimmi до пошкоджень мокрим снiгом, шж рослини iз зви-чайною кроною. Серед перших можна назвати жовтопагшну плакучу вщмшу верби бiлоï та березу повислу, у яко! структура крони наближена до плакучо!. Вщповщники тих чи близьких видiв iз звичайною кроною - верба бша та береза пухнаста.
У групi недостатньо стшких дерев (ощнених у 2 бали) частота пошкоджень снпом ще помгтшша. 1з вiтчизняних видiв тут фiгуруе верба ламка, у яко! навiть назва пiдкреслюе и властивiсть. Тут теж присутня частина нес-тiйких видiв тих родiв, iншi представники яких стiйкiшi. Це, зокрема, модри-на сибiрська, у яко! зламуються не лише вершини, а й цш особини. Подiбне
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
вщбуваеться i з сосною веймутовою. Вiчнозелений барбарис ЮЮшана, чи не единий з представниюв роду, який пошкоджуеться мокрим сшгом. А от у лж-видамбара смолоносного е особини CTrnKmi до налипання снiгу, i е малос-тiйкi. До перших належать рослини з помiрним приростом пагошв. Вони не видiляються сво!м розмiром та мають округлу форму крони. Дерева i3 знач-ним приростом пагошв мають видовжено яйцеподiбну (близьку до кипарисо-подiбно!) форму крони. Саме гшки таких дерев i не витримують навали мокрого сшгу.
У груш найменш стшких дерев (ощнених в 1 бал) представники хвойних iз колоноподiбною формою крони. Зазвичай це багатостовбурш особини. Стшюсть !х попршуеться з вшом. Спочатку налипання мокрого сшгу призводить до згинання верхiвок чи вщгинання окремих стовбурцiв чи гшок. А пiзнiше призводить до !х незворотнього деформування чи вiдламування. Якщо проводити обв'язування крони - негативний вплив сшгу зменшуеться. Такi дерева можуть досягати значного, як для них, вшу. Для рiвновершинно! вщмши ту! захщно! - це 50-60 роюв, а часом i бшьше. При цьому особини ту! можуть сягати 15-17 м висоти. Однак тут виникае шше негативне явище. За високих стовбурiв та вщносно масивних крон дерев у них формуеться мало-об'емна компактна коренева система. Цьому сприяе й те, що таю дерева, час-тше всього, вегетативного походження. Вс щ обставини пiд час налипання мокрого сшгу, а тим паче, за умови нахилу дерев та незамерзлому груни, призводять до вивертання !х iз корiнням. Найдоступнiший спосiб - уникати такого явища: своечасно обрiзувати верхiвки таких дерев, формуючи колоно-подiбнi крони обмежено! висоти.
Враховуючи запропонований розподiл дерев за групами стiйкостi до налипання мокрого сшгу, можна ращональшше проектувати, створювати та формувати стшю щодо пошкоджень сшгом декоративш насадження в регiонi Львова та Заходу Укра!ни.
Л1тература
1. 1вченко А.1. Дуб червоний (Quercus rubra L.) в люових насадженнях Льв1вщини : ав-тореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 06.03.03 / Укр. держ. люотехн. ун-тет / А.1.1вченко. - Льв1в : Вид-во УкрДЛТУ. - 2002. - 18 с.
2. Шляхта Я.М. Стшюсть дерев-паркоутворювач1в до сшголом1в / Я.М. Шляхта, Н.Л. Блюсюк // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : Вид-во УкрДЛТУ. - 1999. - Вип. 9.3. - С. 14-16.
Ивченко А.И., Блюсюк Н.Л. Устойчивость древесных растений города Львова и его окрестностей к повреждению снегом
Львовщина, как и Запад Украины в целом, относится к региону с нестабильными погодно-климатическими условиями. Одним из наиболее важных факторов повреждений является повреждение снегом. Поэтому нами изучена механическая стойкость древесных растений, главным образом интродуцированных именно к этому фактору. Приведено распределение древесных растений 86 таксонов на 5 групп по степени их интегральной устойчивости к повреждению снегом. Указаны особенности устойчивости деревьев некоторых видов. Предложено учитывать группы устойчивости при проектировании, создании и формировании зеленых насаждений Львова и Запада Украины.
Ключевые слова: деревья, повреждения снегом, устойчивость.
110
Збiрник науково-техшчних праць
Ivchenko A.I., Blyusyuk N.L. Stability of arboreal plants of city of Lviv and it's environs to damage snow
Lviv, as well as the West of Ukraine, on the whole, behaves to the region with unstable weather-climatic by terms. A damage snow is one of the most essential factors. We were study mechanical stability of arboreal plants exactly to this factor. The arboreal plants of 86 taxons are up-diffused on 5 groups on the degree of their integral stability to the damage snow. The features of stability of trees of some taxons are indicated also. It is suggested to take into account the groups of stability at planning, creation and forming of the green planting of Lvov and the West of Ukraine.
Keywords: trees, damage snow, stability._
УДК 504:368:630 Асист Г.Я. 1льницька-Гикавчук, канд. екон. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
ПЕРСПЕКТИВИ ЗАПРОВАДЖЕННЯ ЕКОЛОГ1ЧНОГО СТРАХУВАННЯ В Л1СОВОМУ ГОСПОДАРСТВ1
Розглянуто сутнють еколопчного страхування, види страхування. Обгрунтова-но необхщшсть страхування люових ресурав та визначено його фшансову основу.
Ключов1 слова: еколопчне страхування, ризик, лiсовi ресурси, страховi фонди, страхова компашя.
Люове господарство е ризикованою сферою д1яльносп, оскшьки зале-жить вщ багатьох фактор1в, зокрема антропогенних, природних та шших. Статистика свщчить, що кожного року в Укршт виникае вщ 2 до 5 тис. люо-вих пожеж, як знищують кшька тисяч гектар1в люу, а збитки оцшюються в кшька млн гривень. Проте втрати е значно бшьшими, якщо врахувати знище-не бюр1зномашття, а особливо корисш функцп лшв. Своею чергою, в держа-ви { л1сокористувач1в немае достатньо кошт1в для вщшкодування завданих збитк1в, тому з метою компенсаци непередбачених втрат варто застосовувати такий вид цившьно-правових вщносин щодо захисту майнових 1нтерес1в гро-мадян та юридичних ос1б як страхування.
Проблеми страхування люових ресурЫв розглядали так1 вчен1 як О.М. Вшенчук, Я.В. Коваль, в.В. М!шешн, М.В. Римар, 1.М. Синякевич та ш-ш1. Проте ця проблематика ще не е достатньо розкритою { потребуе подаль-ших дослщжень через в1дсутн1сть ринку страхування люових ресурс1в.
Метою досл1дження е висвгглення перспектив запровадження еколо-г1чного страхування в люовому господарств1, визначення сутносл еколог1ч-ного страхування, вид1в ризиюв, обгрунтування необх1дност1 створення стра-хових фонд1в тощо.
Л1сов1 ресурси е важливою частиною природно-ресурсного потенц1-алу, виконують еколог1чн1 функцИ та зазнають впливу таких негативних фак-тор1в як пожеж1, морози, в1тровали тощо, яю завдають значних збитк1в. З ог-ляду на це впровадження еколопчного страхування в люовому господарст дасть змогу в1дшкодувати втрати. Так, еколопчне страхування - "це р1зновид страхування цившьно! в1дпов1дальност1 власник1в або користувач1в об'ект1в п1двищено! еколог1чно! небезпеки у зв'язку з 1мов1рним аваршним забруднен-ням ними довк1лля та спричиненням шкоди життево важливим штересам тре-
