CC BY
36
Лггература
1. Георгиевский Н.П. Рубки ухода за лесом / Н.П. Георгиевский. - М.-Л. : Гослесбу-миздат, 1957. - 234 с.
2. Мелехов И.Е. Проблемы современного лесоводства / И.Е. Мелехов. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1969. - 44 с.
3. Погребняк П.С. Общее лесоводство / П.С. Погребняк. - М. : Изд-во "Наука", 1963. -
399 с.
4. Ткаченко М.Е. Общее лесоводство / М.Е. Ткаченко. - М.-Л.. : Гослесбумиздат, 1955. - 600 с.
5. Энтинген Г.Р. Рубки ухода за лесом / Г.Р. Энтинген. - М.-Л. : Изд-во "Наука", 1934. -
209 с.
Самойлова Н. О. Рост дуба обыкновенного при разной интенсивности прореживания
Изложены результаты наблюдений за ростом и состоянием дубовых насаждений после проведения прореживаний. Если учесть, что только рубками ухода в грабовых дубравах можно сформировать высокопродуктивные, биологически устойчивые, экономически целесообразные лесные насаждения, состоящие из хозяйственно ценных древесных пород, то станет ясным, какое значение отводится рубкам ухода в системе лесохозяйственных мероприятий, в том числе и при проведении прореживаний. Установлено, что в условиях Подолья целесообразна большая степень прореживания.
Ключевые слова: пробная площадь, секция, насаждения, интенсивность прореживания, запас.
Samoylova N.A. Growth of oak of the ordinary at different intensity thinning out
The expounded results of looking are after growth and state of the oak planting after the leadthrough of thinning out. If we consider that only a thinning in the hornbeam grove can create highly productive, biologically stable, economically viable forest plantations, consisting of commercially valuable tree species, it becomes clear what importance is attached to thinning in the system of forest management activities, including during thinnings. Established that the thinning in Podolia advisable to conduct a greater degree of thinning.
Keywords: trial area, section, planting, intensity of thinning out, supply.
УДК635.055:504.753:712.253 (477.75) Ст. наук. ствроб. Л.1. Улейська,
канд. бюл. наук; ст наук. ствроб. К. С. Крайнюк, канд. бюл. наук -Шктський ботатчний сад; доц. А.1. Куштр, канд. бюл. наук -ШУБПК Украти; ст викл. Ш.€. Горбенко, канд. с.-г. наук -
ШЛТУ Украти, м. Львiв
МОНГГОРИНГ НАЙСТАР1ШИХ ДЕРЕВ У ПАРКАХ П1ВДЕННОГО БЕРЕГА КРИМУ
Надано морфолопчну, еколого-естетичну, юторичну характеристику та ощнку життевост шести багатовшових дерев арборетуму НБС-ННЦ та двох меморiальних видiв Гурзуфського парку; розроблено шляхи шдивщуального мошторингу з необ-хщними природоохоронними та лшувальними заходами щодо 1х збереження.
Ключов1 слова: найстар^ дерева, мошторинг, Швденний берег Криму, збереження.
Вступ. У тепершнш час парки Швденного берега Криму (ПБК), закла-деш у XIX ст., наближаються до свого 200-р1ччя, а деяк найстар1ш1 дерева, що виростають на 1'хнш територи, мають ще бшьш поважний вш. Таю патр1архи
часто е високодекоративними солiтерами, домiнантами груп, структуротвiрни-ми породами, що поеднують рослини в едину композищю. Деякi уткальт дерева пов,язанi з видатними людьми та юторичними подiями (Пушкшський кипарис, платан О.С. Пушкша у Гурзуфському парку й ш.). Такi об'екти е нащ-ональним надбанням i повиннi бути взят пiд державну охорону i, як музейш релжви, потребують особливо! турботи, догляду та збереження [1, 7, 8]. 1нте-рес до визначних i старих дерев Криму виник ще у 60-т роки ХХ ст. i не втра-чений дониш [5, 10-15, 17]. Однак, на вщмшу вiд бiльш розвинених кра1н у нас ще недостатньо розроблеш методи зi збереження найстарших дерев. Це комплексна проблема, пов'язана з бiльш поглибленим тзнанням вiкових модифь кацiй дерева, його адаптацшних можливостей стiйкостi до шюдниюв, хвороб, несприятливих факторiв навколишнього середовища [2]. Сьогоднi життевий стан таких дерев неоднозначний, тому розроблення шляхiв !х iндивiдуального монiторингу з метою збереження для нащадюв особливо актуальна.
Завдяки польсько-укра1нському спiвробiтництву, розпочатому у 1999 р. на Мiжнароднiй науковш конференци М1жнародного товариства Дослiдження та Охорони Дерев (м. Турава, Польща), в УкраАт розпочато роботу з вивчення дерев iз використанням сучасних технологш, в основу яко! покладений евро-пейський досвiд роботи з деревами, розповсюджуваний Свропейською радою у справах дерев (ЕАС) [18].
У 2010 р. в Укршт було оголошено Всеукра1нський конкурс "Нащ-ональне дерево Украши", який проводила Держслужба заповщно! справи разом iз територiальними органами Мiнприроди Укра1ни, Кшвським еколого-культурним центром, громадськими оргашзащями та вченими за чотирма но-мiнацiями: мНайстарiше дерево Украши" (вш дерева повинен перевищувати 1000 роюв), мМеморiальне дерево Украши" (пов'язане з юторичною особою), "1сторичне дерево Украши" (пов'язане з важливою iсторичною подiею), "Есте-тично цiнне дерево Украши" (оригшальний габiтус дерева). Пiд час вибору де-рев-кандидатiв на присвоення звання "Нацiональне дерево Украши" врахову-вався природоохоронний статус дерева та його вш. До списку увшшли 30 найстарiших дерев Укра1ни, зокрема 15 видатних дерев, що тдпадають тд особливу охорону. Частина дерев, згаданих у данш роботi, стали номшантами цього конкурсу iз присвоенням статусу "Нащональне дерево Украши".
Мета та завдання дослвдження. Основною метою роботи е виявлення найстарших дерев арборетуму Нштського ботанiчного саду (НБС-ННЦ) i Гур-зуфського парку, !х опис i розроблення шляхiв iндивiдуального монiторингу.
Методи досл1джень. У 2010 р. методом маршрутно! екскурсй було проведене обстеження деяких найстарших дерев арборетум НБС-ННЦ i Гур-зуфського парку, розроблено необхiднi природоохоронш та лiкувальнi заходи з !х збереження.
Критерiями оцiнки еколого-декоративних характеристик дерева були: висота, дiаметр стовбура, дiаметр крони та оцiнка життевость Висоту рослини визначали за допомогою висотомiра; довжину окружностi стовбура на висот 0,05 м або 1,3 м - за допомогою рулетки; дiаметр крони замiряли рулеткою у двох напрямках: з пiвночi на швдень та iз заходу на схщ. У багатостовбурних дерев вимiрювали окружнiсть кожного стовбура.
Оцшювання життевосп рослин здшснювали за методикою Г.В. Кулжо-ва [13]. Використовували п'ятибальну шкалу: 5 балiв (вiдмiнне) - рослина не ушкоджена шкiдниками та хворобами, не мае сухих гшок, збер^ае природну для свого виду форму стовбура та крони, щорiчно цвгге та плодоносить; 4 бали (добре) - рослина мае сухi гiлки, пошкоджена шкiдниками; 3 бали (задовшь-не) - рослина мае с^ гiлки, цвiте, але не плодоносить, пошкоджене шюдни-ками та хворобами, не мае природно1 форми стовбура та крони; 2 бали (пога-не) - рослина мае сухi гшки, пошкоджена шкiдниками та хворобами, не мае природно1 форми стовбура та крони; 1 бал (таке, що вщмирае) - всихаюча у наземнiй частинi рослина.
Результати дослвдження. Детально обстежено шiсть найстарших дерев арборетуму НБС-ННЦ i два меморiальнi дерева Гурзуфського парку. Yd вони виростають на територiях природно-заповщних об,ектiв загальнодержав-ного значення у статус ботанiчного саду (НБС-ННЦ) та парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва "Гурзуфський", i отже, охороняються законодавчо. 1000^чна маслина европейська у Шютському ботанiчному саду - багатовжо-вий екземпляр, що виростае у Нижньому парку арборетуму (курт. 139). Y конкура поста перше мюце в номшацп "Найстарше дерево Украши".
Маслина европейська (Olea europaea L.) iз родини Маслинових (Ole-aceae Lindl.) походить iз Середземномор'я, де ïï здавна культивують. Y Криму маслини з'явилися ще в перюд заснування грецьких, а по^м генуезьких та ве-нецiйських колонш. На ПБК у свiй час розведенням маслин захоплювався граф М.С. Воронцов.
Обстежене дерево мае висоту близько 10,0 м, окружнють стовбура на висот 0,05 м - 755 см, параметри крони сягають 11,0*12,5 м. Ощнка життевос-ii - 4 бали. Багатостовбурне дерево складаеться з 12 скелетних гшок, яю виростають практично вщ землi; мае численнi запломбованi цементом дупла.
Вщомо, що у культурi вiк маслинових дерев перебувае в межах 200300 рокiв, але серед них чимало й довгожшешв. Так, у Афiнах (Грецiя) росте маслина вжом понад 2000 роюв. Y Пiвнiчнiй Африцi та на о. Кшр е дерева, дь аметр стовбура яких сягае 4 м, а на о. Мальорка трапляються екземпляри зi стовбурами до 13 м в обхват [3].
Тепершнш вiк цього екземпляра фахiвцi оцiнюють неоднозначно. Y 60-тi роки ХХ ст. вж дерева визначався як 600-700 роюв [12], по^м бшьше нiж 1000 рокiв [4]. Професор Олександршського технологiчного унiверситету (м. Салошки, Грецiя) Атанассiос Рубос - вщомий фахiвець iз вивчення пред-ставникiв роду Olea L., котрий вщвщав Нiкiтський ботанiчний сад у 2009 р., визначив вш цiеï маслини в межах 1000-1300 роюв. За ощнкою Киïвського еколого-культурного центру ïï вш у 2010 р. визначений як 2000 роюв, на тд-ставi чого вона одержала статус "Найстаршого дерева Yкраïни". За нашою оцiнкою, вiк цього дерева становить 1000-1300 роюв.
Незважаючи на похилий вiк, 1000-рiчна маслина Нштського саду регулярно та рясно плодоносить. Зазначимо, що саме iз цього дерева у перiод заснування Саду (1812 р.) були взят! живцi та насiння для посiвiв. Отриманi з них са-джанщ стали основою маслинових гшв ПБК [4]. Крiм того, це дерево стало родоначальником нового сорту маслини Нштська-1, виведеного селекцюнерами Саду.
За сво1м станом цей найстарiший екземпляр маслини потребуе прове-дення лiкувальних та оздоровчих заходiв, а також оргашзаци територи. Вони полягають у встановленш огорожi навколо дерева, проведеннi збалансування крон зростаючих поряд рослин. З метою зменшення рекреацiйного наванта-ження на кореневу систему маслини необхщно перекрити шшохщну дорiжку чи облаштувати дерев'яний настил. Для проведения л^вальних та оздоровчих заходiв потрiбно розробити спещальний проект Í3 збереження маслини. Дерево потребуе постшного мошторингу за його станом та використання новггтх технологiй лiкування [9].
Одним з найстарших дерев Криму та Украши е 1000^чна фюташка туполиста у Нiкiтському ботанiчному саду, що виростае у Нижньому парку ар-боретуму (курт. 45). У конкурс вона посiла друге мюце у номшаци "Найстарь ше дерево Украши".
Фюташка туполиста, кавове дерево (Pistacia mutica Fisch. е! C.A. Mey) iз родини Сумахових (Anacardiaceae Lindl.) е середземноморським видом на швшчнш межi ареалу, релiктом кримсько! флори. Загальний ареал виду охоп-люе Схiдне Середземномор'я (Балканський пiвострiв), Кавказ, Малу, Захiдну та Середню Азда. В УкраАт вид виростае тшьки на ПБК: вiд Балаклави до Ка-радага та фрагментарно у захщнш частинi Передгiр,я. Поширена у приморсь-кому та нижньому гiрському лiсовому поясi до 300-400 м н.р.м., росте на вщ-критих сухих схилах. Вид занесений до "Червоно! книги Украши" з 1980 р. [6].
Обстежене дерево мае висоту близько 13,0 м, довжина окружност на висот 0,05 м становить 812 см, параметри крони сягають 19,0*12,5 м. Дерево мае 7 скелетних гшок, яю розходяться практично вщ землi. Ощнка життевос-тi - 3 бали. Даний екземпляр чоловiчий, отже плодiв не дае. Це дикоросле дерево, що виростало тут до заснування Саду та збереглося до нашого часу.
Фюташка - повшьнорослий вид, тривалiсть його життя може сягати 1000 та бшьше роюв. Вiк цього екземпляра у 1912 р. вщомий ботанiк Енглер визначив як 1000 роюв [12]. Перший директор Саду Х.Х. Стевен також вважав 11 найстаршою в Криму [12]. За ощнкою Кшвського еколого-культурного центру, у 2010 р. вж дерева визначений як 1700 роюв, на пiдставi чого вона одержала статус "Найстаршого дерева Украши". За нашою ощнкою, li вж становить 1000 роюв.
У тепершнш час поруч фюташки влаштованi пiдпiрнi стiнки та частково оргашзована територiя. Раиiше дупла дерева були запломбоваш цементом; ок-ремi з них потребують ремонту з використанням сучасних матерiалiв. Для пок-ращення стану дерева потрiбно встановити огорожу та цим самим унеможливи-ти доступ до нього екскурсанпв. Необхщно збалансувати крону фiсташки та зростаючих поруч дерев. Заплановаш роботи потрiбно провести з використанням методав сучасно! арбористики. Стан дерева потребуе постшного контролю.
Багатовжовий тис япдний у Нiкiтському ботанiчному саду росте у Верхньому парку арборетуму (курт. 32). Тис япдний (Taxus baccata L.) з родини Тисових (Taxaceae Lindl.) природно поширений у Захщнш, Центральнш i Швденно-Схщнш Сврош, Швшчнш Африщ, Малiй Ази, Криму, Кавказi; в Ук-ра1'ш - у Карпатах та у Прському Криму, де трапляеться спорадично у верхньому люовому поясi. Рщюсний релiктовий вид дольодовикового перiоду з диз'юнктивним ареалом, занесений до "Червоно! книги Украши" [16].
Обстежене дерево мае 8 скелетних гшок основного стовбура, яю розхо-дяться практично вщ землi та 5 гшок, що ростуть поруч Ï3 основним стовбу-ром. Висота дерева - 12,5 м, окружшсть стовбура на висот 0,05 м - 357 см, па-раметри крони сягають 23,0*22,0 м. Оцiнка життевостi - 5 б^в. Дерево ви-ростало на територи арборетуму до заснування Саду. У 60-т роки ХХ ст. вж дерева оцiнювали як 500 роюв [12]. За нашою ощнкою, його орiентовний вiк -600-700 роюв. Дерево потребуе очищення крони вiд окремих сухих гшок, але для збереження ушкально1 крони не слщ застосовувати методи арбористики.
Багатовжовий дуб пухнастий № 1 у Шютському боташчному саду росте у Верхньому парку арборетуму, практично у межах дорожньо-стежково1 мереж мiж курт. 20 та 62.
Дуб пухнастий (Quercus pubescens Willd.) - представник родини Буко-вих (Fagaceae Dumort.). Природний ареал - Центральна, Швденна Свропа, Се-редземномор'я, Мала Азiя, Закавказзя. В Укра1'т природно виростае в Криму та у нижнш течiï Дшстра. У Криму це найпоширенiший вид. У нижньому люо-вому пояс пiвнiчного та пiвденного схилiв Кримських пр вiн е домiнантною породою, однак вище 400-500 м н.р.м. у гори не шдшмаеться. На ПБК - одна з основних лiсотвiрних порщ. Наприкiнцi XIX ст. насшт дiброви у Криму були знищеш з господарськоï причини, тому нитшт дубовi лiси порослевого похо-дження. Збереглися лише окремi потужш старi насiннi дуби-довгожителi, до яких належать також згаданi дерева.
Обстежене дерево висотою 12,0 м мае окружшсть стовбура на висот 1,3 м - 360 см, параметри крони сягають 11,5x17,5 м. Дуб мае три скелетш гшки. На другш та третш скелетнш гiлках е великi дупла розмiром 20x20 та 30x30 см, закрип фанерою. Оцiнка життевостi - 4 бали. За нашою ощнкою орiентовний вж цього екземпляра бiльший за 500 роюв.
Для покращення стану дерева необхщно здiйснити ряд заходiв: огоро-дити дерево, обмежити проïзд службового транспорту, здiйснити лiкування дупел та частково очистити крони вщ сухих гшок за допомогою методiв сучас-ноï арбористики.
Багатовiковий дуб пухнастий № 2 у Шютському боташчному саду росте практично поруч iз попередшм екземпляром на межi курт. 20. Висота дерева 14,0 м, окружшсть стовбура на висот 1,3 м - 462 см, параметри крони сягають 15,0x13,5 м. 1з чотирьох рашше юнуючих скелетних гшок залишилася одна, осюльки дуб був сильно пошкоджений бурею у 1911 р. Ощнка життевос-тi - 4 бали. За нашою ощнкою, вж дерева - 500 роюв.
На деревi е численш пломби iз цементу, якi почали руйнуватися, тому дерево потребуе лiкування, збалансованост крони методом сучасноï арбористики; територiя навколо дерева потребуе оргашзаци. 500-рiчний суничник дрiбноплодий у Шютському боташчному саду росте у Нижньому парку арборетуму (курт. 110).
Суничник дрiбноплодий (Arbutus andrachne L.) iз родини Вересових (Ericaceae Juss.). Природний ареал виду: Схщне Середземномор'я, Мала Азiя, Захiдне Закавказзя, Чорноморське узбережжя Кавказу, в Украïнi - тшьки за-хiдна частина ПБК. Релжтовий середземноморський вид на швшчнш межi ареалу. Це едине вiчнозелене листяне дерево аборигенно!' флори Криму та Ук-
раши. Занесений до "Червоно! книги Украши", росте окремими локал^етами та спорадично на прибережних сухих вапнякових та шиферних схилах до ви-соти 300-400 м н.р.м. [16]. Культивуеться у парках ПБК; за межами ареалу практично не штродукують.
Цей найстарший екземпляр суничника дрiбноплодого ранiше мав три скелетш гiлки, але у тепершнш час залишилося тiльки двi (одна гiлка мае на-хил на швдень - 70-75°; друга - на швдень - 45 о). Висота дерева близько 16,0 м, окружшсть стовбура на висот 1,3 м в одно! гшки - 188 см, у друго! гш-ки - 132 см, дiаметр пня третьо! зрiзаноï гшки - 132x73 см; параметри крони сягають 13,0x12,0 м. Оцiнка життевост - 4 бали. Цьому дикорослому екзем-пляру, що виростав тут до заснування Саду та збереженому до наших дшв, за нашою ощнкою - 500 роюв. Дерево потребуе чищення окремих сухих гшок, л^вання дупел стовбура.
Поряд iз обстеженням найстарiших дерев арборетуму НБС-ННЦ ми здшснили аналогiчне дослiдження найстарших та меморiальних дерев Гур-зуфського парку.
Пушюнський кипарис. Кипарис вiчнозелений пiрамiдальний (Cupressus sempervirens 'Stricta') iз родини Кипарисових (Cupressaceae Bartleg). Стршопо-дiбна щiльна крона пiрамiдального кипариса - садова форма, виведена давш-ми греками, у природному виглядi не вщома. Кримське узбережжя кипарис ос-воював двiчi. Спочатку разом iз грецькими колонiстами у I тис. до н.е. вш добре прижився, але згодом, коли греки залишили Крим, секрет його розмножен-ня та вирощування було втрачено, старi дерева загинули, та кипарису довелося заново освоювати одного разу обжиту землю. Кипарис - довговiчне дерево, на Близькому Сходi трапляються екземпляри вiком до 2000 роюв. Але в умовах ПБК його часто вражае серцевинна гниль, що йде вщ корешв, тому i близько не сягае такого вжу [3].
Цей екземпляр був висаджений у першi роки заснування Гурзуфського парку (орiентовно 1808-1811 рр.). Росте вш у пiвнiчно-захiднiй частит парку, недалеко вщ будинку Ршелье, у якому вiдкрито музей великому росшському поетовi О. С. Пушкiну. Про цей екземпляр кипариса читаемо в лист О. С. Пуш-юна: "За два кроки вщ будинку рю молодий кипарис; щоранку я вщв^вав його, i до нього прив'язався почуттям, подiбним на приятельство".
Обстежений екземпляр - це меморiальне дерево, пов'язане з iменем по-ета, його орiентовний вiк - 200 роюв. Висота дерева 15,0 м, окружшсть стовбура на висот 1,3 м - 254 см, параметри крони сягають 5,0x5,0 м. Ощнка життевост - 5 балiв.
З метою збереження цього меморiального дерева варто облаштувати огорожу ажурного типу та встановити шформацшний аншлаг. Платан О.С. Пушюна. Платан схщний (Platanus orientalis L.) iз родини Платано-вих (Platanaceae Lindl.). Сучасний природний ареал виду: Балканський швос-трiв, острови Егейського моря, схщне узбережжя Середземного моря, о. Кшр i Крит, культурний ареал - вщ Пiвденно-Схiдноï Свропи до Кашмiру.
У Крим платани були привезет у Нштський сад у першi роки його юну-вання, звiдки вони поширилися в iншi парки Пiвденнобережжя, у тому чи^ й у Гурзуфський. Цей екземпляр - це меморiальне дерево, висаджене кшвським гу-
бернатором, власником гурзуфського маетку I.I. Фундуклеем у 1838 р. на честь першо! рiчницi смертi О.С. Пушкiна. Вш зростае неподалiк вiд будинку Pi-шелье, поруч i3 стелою-пам'ятником поетовi. Приблизний вiк дерева - бшьше нiж 175 рокiв. Висота дерева - 20,5 м, окружшсть стовбура на висот 1,3 м -400 см, параметри крони становлять 24,5x22,0 м. Ощнка життевост - 5 башв.
Потрiбно провести збалансовашсть крони платана методами сучасно! арбористики. Територiя навколо дерева досить добре оргашзована; бiля нього необхiдно встановити шформацшний аншлаг.
Висиовки. На сьогодш е потреба швентаризаци та складання кадастру старих дерев-довгожителiв у парках Швденного берега Криму, а також пос-тiйного монiторингу 1хнього стану. З метою збереження дерев необхщне вста-новлення iнформацiйних аншлагiв i3 вказiвкою таксономiчного положення, природного ареалу, бюморфолопчно! характеристики, вiку, природно!, вторично! та меморiальноl цiнностi.
Робота з багатовжовими деревами паркiв Швденного берега Криму, як i вше! Украши, потребуе подальшого вдосконалення технологш !х лiкування, оздоровлення та збереження. Для цього дендрологам, представникам природо-охоронних структур варто докласти чимало зусиль; органи влади та землеко-ристувачi зобов,язанi здiйснювати необхiдну шдтримку.
Л1тература
1. Вакулюк П.Г. Оповвд про дерева / П.Г. Вакулюк. - К. : Вид-во "Урожай", 1991. -
296 с.
2. Воробьев О.Ф. Старые деревья Алупкинского парка и перспективы их охраны / О.Ф. Воробьев // Проблемы дендрологии, садоводства и цветоводства : тез. докл. Междунар. конф. молодых ученых. 25-27.09. - Ялта : Вид-во ГНБС, 1995. - С. 6.
3. Галушко Р.В. Экзоты Никитского ботанического сада / Р.В. Галушко, О.С. Денисова, В Н. Гордеев. - Ялта : Вид-во ГНБС, 1999. - 147 с.
4. Клименко З.К. Никитский ботанический сад круглый год : путеводитель / З.К. Клименко, В.К. Зыкова, А.Л. Сергеенко. - Симферополь : Изд-во "Бизнес-Информ", 2008. - 119 с.
5. Коваленко И.М. "Священная" природа Крыма (очерки культово-природоохранных традиций народов Крыма) / И.М. Коваленко. - Сер.: Охрана дикой природы. - Вып. 20. - К. : 2001. - 96 с.
6. Крайиюк К.С. Фюташка туполиста / Червона книга Украши. Рослинний св1т / за ред. Я П. Д1духа. - К. : Вид-во "Глобалконсалтинг", 2009. - С. 272.
7. Кушшр А.1. Знаменит та юторичш дерева Украши: перш1 шдсумки вивчення // Ойкумена. Украшський еколопчний вюник / А.1. Кушшр, 1.П. С1ренко, А.1. Юхимець. - 1995. - № 1-2. - С. 158-159.
8. Кушшр А.1. Пам'ятка ютори та природи - 1000-лггнш "Дуб Максима Зашзняка" та методи його збереження / А.1. Кушшр // Экологические проблемы садоводства и интродукции растений : матер. IV Междунар. научно-практ. конф. (Ялта, 13-18 октября 2008 г.) / А.1. Кушшр, О. А. Суханова, 1.Л. Кушшр. - Ялта, 2008. - С. 64-67.
9. Кушшр А.1. Технолопчш особливосп лшування i оздоровлення вшових та юторич-них дерев : Вид-во НАУк.-метод. рекомендаци / А.1. Кушшр, О. А. Суханова, 1.Л. Кушшр. - К. : Вид. НУЫП Укра!ни, 2009. - 48 с.
10. Лыпа А.Л. Памятные деревья природной флоры Крыма / А.Л. Лыпа // Виноградарство и садоводство Крыма. - 1962. - № 1. - С. 40-43.
11. Липа О.Л. Визначш дерева Нштського боташчного саду як пам'ятки природи / О. Л. Липа // Матер1али про охорону природи на Укра!ш. - К., 1960. - Вип. 2. - С. 44-47.
12. Лыпа А.Л. Достопримечательные деревья Крыма / А.Л. Лыпа. - Симферополь : Изд-во "Крым", 1967. - 56 с.
13. Прокофьева Е.А. Некоторые аспекты эколого-биологического состояния деревьев Алупкинского парка / Е. А. Прокофьева // Современные научные исследования в садоводстве, 2000. - Ч. 1. - С. 109-111.
14. Пшеничный И.Е. Достопримечательные платаны Крыма / И.Е. Пшеничный // Бюллетень Главного ботанического сада. - 1958. - № 31. - С. 115-116.
15. Рубцов Л.И. Достопримечательные экземпляры дуба в Крыму / Л.И. Рубцов // Бюллетень Главного ботанического сада. - 1959. - № 35. - С. 117-119.
16. Червона книга УкраТни. Рослинний свгг / за ред. ЯП. Д^ха. - К. : Вид-во "Гло-балконсалтинг", 2009. - 900 с.
17. Шаханов А.О. Деревья-долгожители ЮБК / А.О. Шаханов // Экологический контроль и сохранение биологического разнообразия в Крыму : матер. выполнения региональных экологических программ. - Ялта : Изд-во ЯГООП, 2002. - С. 26-33.
18. European treeworker. Berlin - Hannover : Patzer verlag, 2002. - 139 p.
УлейскаяЛ.И., КрайнюкЕ.С., Кушнир А.И., ГорбенкоН.Е. Мониторинг старейших деревьев в парках Южного берега Крыма
Приведены морфологическая, эколого-эстетическая, историческая характеристики и оценка жизненности шести многовековых деревьев арборетума НБС-ННЦ и двух мемориальных видов Гурзуфского парка; разработаны пути индивидуального мониторинга с необходимыми природоохранными и лечебными мерами по их сохранению.
Ключевые слова: старейшие деревья, мониторинг, Южный берег Крыма, сохранение.
UleiskayaL.I., KraynyukE.S., KushnirA.I., Horbenko N.Ye. Monitoring of the oldest trees in the parks of the South Coast of the Crimea
The morphological, ecological, historical characteristics and the evaluation of life cycle of six ancient trees in arboretum of NBG-NSC and two memorial species in Gurzuf park have been given; the ways of individual monitoring with necessary nature-protection and treating measures for their preservation have been worked out.
Keywords: oldest trees, monitoring, South Coast of the Crimea, preservation.
