CC BY
36
Науковий вкиик НЛТУ УкраУии. - 2013. - Вип. 23.9
Найбшьша частка лшйниюв культивуеться у ботанiчних садах мюта Львова. Зокрема у ботатчному саду Нацiонального унiверситету iM. 1вана Франка в колекцп присутнi 12 сорта: H. Fulva, H. Flava, H. Anna Warner, H. Blushing Belle, H. Wild One, H. Date Book, H. Luxury Lace, H. Middendorffii, H. Varsity, H. Kvalles, H. Cherry Lace, H. Sugar Candy. У ботатчному саду НЛТУ Укра1ни колекщя лшйниюв складаеться з таких декоративних сорта: H. Fulva, H. Flava, H. Middendorffii, H. Varsity, H. Kvalles, H. Citridora.
Вони е чудовим садивним матерiалом для системи мюького озеленения, тому завдяки сво1м численним барвам i вщинкам вписуються в мюький ландшафт. 1х можна висаджувати у поеднаннi з iншими декоративними бага-торiчниками (пеларгонiями, клематисом, каннами), створюючи мiксбордери, створювати переност чи стащонарт садовi вази i контейнери, формувати красивi бордюри, для цього тдбирають однаковi за висотою сорти. 1х разом з iншими квгтковими застосовують для декорування дiлянок зi струмками або водоймами (природними, штучними), як набувають дедалi бшьшо! популярности [1]. Приклад такого декорування показано на рис. 1.
Рис. 1. Кв1ткове оформлення декоративного басейна: 1) функг^я ланцетолиста; 2,3,5,6) традесканщя вiргiнсъка (ргзш сорти); 4) твники садовi (сит); 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13) лтйник гiбридний (ргзш сорти); 14) газон; 15) басейн; 16) тдтрна сттка
1з численних сорта влаштовують комплекст або ж самостшт групи як у ландшафтних, так i в регулярних насадженнях паршв, скверiв, численних мюьких площ. Добре виглядають лiлiйники, висадженi невеликими гру-пами на фот хвойних i листяних дерев i кущiв (спiрея, бузок звичайний, са-довий жасмин звичайний). Тут важливо пiдбирати спiввiдношення забар-влення листюв дерев i кушдв i забарвлення квiтiв лiлiйника.
На темному фот добре видшяються жовтоквiтковi лiлiйники, тому 1х можна садити i на дальньому планi дшянки, зосередивши на передньому плат бiльш низькорослi рослини. Вони також досить гарнi, в окремих групах на тлi живоплотiв, дерев'яно! огорож або кам'яно! стiни, збоку вщ садово! схо-дiв. Вони добре виглядають з декоративними чагарниками i папороттю, серед камiння, i плямами на стриженому газонi. Низькорослi сорти i види, а також дрiбноквiтковi сорти використовують з каменями тд час формування аль-пiйських прок [1]. Приклад створення кам'янистого саду показано на рис. 2.
14
Рис. 2. Влаштування кам 'янистого саду бкля вiдпочинкового майданчика:
1) хоста вузьколиста; 2) первоцвт обрамлений; 3) тюльпан Кауфмана; 4) флокс шиловидний; 5) сколка Б1берштейна; 6) дзвоники карпатськг; 7) очиток гдкий;
8) традесканцгя верггнська; 9) чебрець повзучий; 10) лшйник ггбридний; 11) камеш;
12) тдтрна стгнка 1з природного каменю (Н-0,5 м); 13) покриття з плитки
Зважаючи на те, що перюд цвтння переважаючих в озеленент пб-ридних сорпв тривае вщ 2 до 3,5 мюящв, починаючи iз травня, видовi i пб-риднi лiлiйники компонують так, щоб отримати групи, якi будуть цвюти з се-редини квiтня до листопада, тобто майже 6 мюящв. У разi влаштування на !х основi квiтникiв створюють гармонiйнi колористичнi поеднання: червоного та жовтого, помаранчевого та зеленого, жовтого i синього. Висновки:
1. Численнi природнi та особливо пбридш сорти лiлiйникiв, представлент ще недостатньо в мiському озеленент, хоча володшть значним декоративным потенщалом. Створено всi передумови для розширення бази гхнього рiзноманiття на основi ботанiчних садiв та садивного матерiалу мiсцевих розсадникiв.
2. Рекомендуемо якомога ширше використовувати 1х для декорування во-дойм, формування бордюрiв, мiксбордерiв, створення груп чи поодино-ких посадок на мiських квггниках чи у контейнерах.
Л1тература
1. Пушкар В.В. Дизайн квiтникiв / В.В. Пушкар. - К. : Вид-во "Альтерпрес", 2007. -
336 с.
2. Ерохина В.И. Озеленение населенных мест : справочник / Вера Ивановна Ерохина. -М. : Стройиздат, 1987. - 480 с.
3. Соболева Л.Е. Цветы в вашем саду / Л.Е. Соболева. - Симферополь : Изд-во "Таврия", 1988. - 208 с.
4. Безсонова В.П. Дизайн квггниюв / В.П. Безсонова. - Дншропетровськ : Вид-во "Свщ-лер А.Л.", 2010. - 175 с.
Музычко М.М., Шуплат Т.И. Особенности выращивания представителей рода лилейниковые (НгтггосаЬШ) и применение их в ландшафтной архитектуре
Освещены особенности сортового разнообразия природных и гибридных лилейников, особенностей их размножения. Осуществлена оценка декоративных ка-
Науковий вкник 11.1ТУ Укра'1'ни. - 2013. - Вип. 23.9
честв преобладающих в городском озеленении видов. Приведены приемы использования лилейников в системе городского зеленого строительства.
Ключевые слова: лилейники, миксбордер, цветок, декорирование, гибрид.
Muzychko M.M., Shuplat T.I. Features of representatives of the kind of growing Hemerocallis and their application in landscape architecture
The features of varietal diversity and natural day-lily hybrid, peculiarities of their reproduction are determined. The estimation decorative qualities prevailing in urban landscaping species is made. These techniques use day-lily in a system of urban green building are established.
Keywords: day-lily, mixborder, flower decoration, hybrid.
УДК 630*232(477.43) МагктрантМ.П. Перевозник;
доц. С.М. Шевченко, канд. с.-г. наук - ХНУ
В1КОВ1 ДЕРЕВА В УРБОЕКОСИСТЕМ1 ХМЕЛЬНИЦЬКА - ПОШУК, СУЧАСНИЙ ЖИТТЕВИЙ СТАН ТА ПОТРЕБА ЗБЕРЕЖЕННЯ
Дослщжено гальгасний, видовий та саштарний стан вжових дерев мюта Хмель-ницького. 1з обстежених 253 дерев 178 (70,4 %) можна класифжувати як абсолютно здорова Наведено види ушкодження вжових дерев, рекомендовано заходи щодо шд-вищення !х стшкосп. Основою збереження вжових дерев вважають консервацшш заходи, яга передбачають тдтримання конкретних екземплярiв у тому вигляд^ в яко-му вони знаходяться на момент обстеження.
Ключовг слова: вiковi дерева, урбоекосистема, вжова структура, видова структура, саштарний стан.
Розвиток мiст призводить до формування своерщного урбашзованого довкшля з комплексом факторiв (бютичних, абiотичних та антропогенних), що негативно впливають на життя деревних рослин.
Водночас дерева е невщ'емною частиною мiста, оскшьки вони в умо-вах урбашзованого середовища виконують фiтомелiоративнi функцп, найго-ловнiшi серед яких: охолодження мюького "острова тепла" за рахунок збшь-шення альбедо поверхнi i трансшрацп, стабiлiзацiя вiтрового режиму, збшь-шення вщносно! вологостi повiтря, "згладжування" 11 добових i сезонних пе-репадiв, видiлення кисню в повiтря мiста, видiлення фiтонцидiв, поглинання пилу i газiв, що забруднюють атмосферне повггря зниження рiвня шуму в мiстi, затримка частини опадiв i зменшення поверхневого стоку, полшшення вiзуальних властивостей урбашзованих ландшафтiв [1].
Звичайно, важливо висаджувати молодi дерева в мюп, але набагато важливiше зберiгати вже юнукш вiковi дерева. Оскiльки навпъ сотня моло-дих дерев не створять того об'ему простору "кондицюнування", що одне сто-рiчне дерево [2]. Тому досить актуальним на сьогодш е облiк, охорона i збереження вiкових дерев, яю видiляються за дiаметром, незвичною формою i дають нам уяву про тривалють життя представникiв цього виду, допомагають визначити оптимальш умови росту, а також слугують матерiалом для подаль-шо1 1х селекцil.
Основною метою роботи було виявити вiковi дерева у мюп Хмель-ницькому та розробити рекомендацil щодо !х збереження. Для виявлення вi-
кових дерев опрацьовували матерiали зiбранi в ходi iнвентаризацiйних досль джень у парку культури i вiдпочинку iменi Михайла Чекмана, дендропар-ку "Подшля", скверi iменi Тараса Шевченка, вулицях м. Хмельницького та матерiали, зiбранi у ходi опрацювання лiтературних даних.
Для вжових дерев визначались видова назва [3], приблизний вж (ро-юв), висота (м), дiаметр стовбура на висот 1,3 м вiд земл^ стан рослин (доб-рий, задовшьний, незадовiльний) [4], заходи, якi необхщно здiйснити для покращення стану дерева.
1з методiв визначення вiку дерев без 1хнього пошкодження, найбiльш вживаним, доступним i бiльш-менш точним е iсторичний (за iсторичними згадками у лггературних джерелах, усними переказами старожилiв). Проте у наукових колах найточшшим вважаеться метод визначення вiку дерева за кшьюстю рiчних кiлець на зрiзi стовбура. Для того, щоб не знищувати цiнне дерево, часто застосовують спецiальний бур, яким пробурюють стовбур дерева, внаслiдок отримуючи тонкий цилiндр, на якому видно щ рiчнi кiльця. По-пм висвердлену частину знову вставляють у дерево, щоб не зашкодити йому. Також вiк деяких порiд дерев можна визначити за обхопом стовбура [5].
За результатами наших дослщжень у мюп Хмельницькому виявлено 253 вжових дерева (табл.).
Табл. ¡нвентаризаиш в'икових дерев м. Хмельницького
BiK, роки
Назва виду
наймен-ший
Висота, м
найб> льший
наи-менша
найб> льша
Дiаметр стовбура, см
наймен-ший
найбшь-ший
К-
сть, шт
ясен звичайний
110
198
14
31
50
90
71
пркокаштан звичайний
101
189
14
25
50
62
липа дрiбнолиста
156
276
17
25
50
34
верба бша
102
146
23
65
104
27
клен гостролистий
110
201
21
27
50
91
25
дуб звичайний
129
170
16
26
41
54
11
клен-явiр
106
147
16
24
48
67
вшьха чорна
108
140
19
22
77
89
бук червоний
140
160
25
27
89
102
робтя звичайна
119
194
20
24
54
дуб червоний
129
163
13
541
52
ялина звичайна
128
20
58
горобина звичайна
141
15
64
граб звичайний
112
22
71
в'яз звичайний
120
22
55
ге^х чорний
130
22
60
8
Як видно з табл. найбшьш поширеними вжовими деревами у мгст Хмельницькому е таю види: ясен звичайний (Fraxinus excelsior L.) - 71 шт., пркокаштан звичайний (Aesculus hippocastanum L.) - 62 шт., липа др1бнолис-та (Tilia cordata M.) - 34 шт., верба бша (Salix alba L.) - 27 шт.
3i вшх вжових дерев мюта 243 мають природно-заповщний статус i майже вс ростуть у сквер1 1мен1 Тараса Шевченка, дендропарку "Подшля" та парку культури i вщпочинку 1мен1 Михайла Чекмана, водночас 10 дерев такого статусу не мають i вс цi дерева знаходяться на вулицях мюта.
За роками кшьюсть вжових дерев зображена на рисунку.
Науковий вкник М.1Т У Укра'1'ни. - 2013. - Вип. 23.9
Рис. Вжова структура ежовых дерев м. Хмельницького
З рис. видно, що найбшьше вжових дерев у м. Хмельницькому мають вiк вiд 100 до 139 роюв - 127 шт., а найменше вiкових дерев вжом вiд 200 ро-кiв i бiльше - 10 шт. (9 лип дрiбнолистих та 1 клен гостролистий). Таку малу кiлькiсть 200^чних дерев можна пояснити тим, що основш зеленi зони мiста створювали у кiнцi XIX ст., а вуличним посадкам дерев шхто не надавав особливого значения. Бшьша частина дослщжуваних вiкових дерев мiста Хмельницького перебувае в доброму санiтарному сташ (178 дерев), 47 дерев - у задовшьному, 28 дерев - у незадовшьному.
Зпдно з нашими дослiдженнями, найбiльш поширеними ушкодження-ми, виявленими серед 253 вжових дерев у ходi швентаризацшних робiт, е та-кi (в дужках зазначено кшьюсть ушкоджених дерев): сухi гiлки (33); мехашч-ш пошкодження (15); омела (У18вит) (8); грибковi i бактерiальнi захворюван-ня (14) та уражеш шкiдниками (38). Найбшьш рiзноманiтнi пошкодження уражають таю види вжових дерев мiста, як дуб звичайний, верба бша, ясен звичайний, пркокаштан звичайний, клен гостролистий та липа дрiбнолиста.
У дуба звичайного трапляються такi пошкодження: сухi гiлки, меха-нiчнi пошкодження, борошниста роса, морозобшш трiщини; у верби бшо1: механiчнi пошкодження, трутовик; у ясена звичайного: сухi гiлки, омела, стовбурна гниль; у пркокаштана звичайного: сухi гiлки, механiчнi пошкодження, стовбурова гниль, пошкодження спричинеш каштановою мiнуючою мiллю (Сатвгапа окпёвПа); у клена гостролистого: мехашчш пошкодження, омела; у липи .^бнолисто1: сухi гiлки, морозобiйнi трiщини.
Для збереження вжових дерев у м. Хмельницькому потрiбно здшсни-ти такi заходи: саштарне обрiзування крони та сухих гшок, полив дерев у спекотнi роки, вчасно проводити л^вання ран на стовбурах i пломбування дупел, проводити догляд за Грунтом навколо вжових дерев, необхщно провести обрiзування омели i плодових тiл грибiв, навеснi здiйснювати шджив-лення дерев оргашчними та мiнеральними добривами, особливу увагу необ-хiдно придiляти захисту вжових дерев вiд шкiдникiв i хвороб.
Також важливого значення в парках i насадженнях лiсопаркових i зе-лених зон мiста мають заходи щодо регулювання рекреацiйних навантажень, профшактики механiчних та iнших ушкоджень дерев антропогенними факторами. Основою збереження вжових дерев у м. Хмельницькому можна вважа-ти консервацшш заходи, яю передбачають пiдтримання конкретних екзем-плярiв у тому вигляд^ в якому вони знаходяться на момент обстеження. Крiм того, необхщно вживати агротехнiчних заходiв для тдтримання нормально1 життедiяльностi вiкових дерев.
Л1тература
1. Кучерявий В.П. Фггомелюращя : шдручник [для студ. ВНЗ] / В.П. Кучерявий. - Львiв : Вид-во "Cbît", 2003. - 540 с.
2. Борейко В.Е. Охрана вековых деревьев / В.Е. Борейко. - К. : Изд-во КЭКЦ, 2001. - 94 с.
3. Кохно М.А. Дендрофлора Украши. Дикоро^ й культивоваш дерева i кущi. Покрито-насшш. - Ч. I. / М.А. Кохно, Л.1. Пархоменко, А.У. Зарубенко. - К. : Изд-во "Фггосощоцентр", 2002. - 448 с.
4. 1нструкщя з техшчно!' швентаризаци зелених насаджень у мiстах та селищах мюького типу Украши / ГКН 03.08.007, 2002. - К. : Вид-во Мш агр. полгг., 2002. - 24 с.
5. 1вченко C.I. Живi пам'ятки ютори i природи / C.I. 1вченко. - К. : Вид-во "Наука i жит-тя", 1956. - 98 с.
6. Дудин Р.Б. Видова та вжова структура насаджень скверу iM. Т.Г. Шевченка у Хмель-ницькому / Р.Б. Дудин // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2008. - Вип. 18.6. - C. 35-38.
7. Кучерявий В.П. Озеленення населених мюць : шдручник [для студ. ВНЗ] / В.П. Кучерявий. - Львiв : Вид-во "Свгг", 2005. - C. 420-421.
Перевозник М.П., Шевченко С.Н. Вековые деревья в урбоэкосисте-ме Хмельницка - поиск, современное жизненное состояние и необходимость сохранения
Исследовано количественное, видовое и санитарное состояние вековых деревьев города Хмельницкого. Из обследованных 253 деревьев лишь 178 (70,4 %) можно классифицировать как абсолютно здоровые. Приведены виды повреждения вековых деревьев, рекомендованы мероприятия по повышению их устойчивости. Основой сохранения вековых деревьев считаются консервационные мероприятия, которые предусматривают поддержание конкретных экземпляров в том виде, в котором они находятся на момент обследования.
Ключевые слова: вековые деревья, урбоэкосистема, возрастная структура, видовая структура, санитарное состояние.
Perevoznic M.P., Shevchenko S.N. Secular trees in urban ecosystem of the Khmelnitsky - search, contemporary living condition and the need to maintain
A quantitative, specific and sanitary condition of secular trees of Khmelnitsky are investigated. Of the 253 trees surveyed only 178 (70.4 %o) could be classified as completely healthy. Damage types of century trees are given, actions for increase of their stability are recommended. The basis for the preservation of secular trees are conservation measures that provide for the maintenance of specific instances in the form in which they are at the time of the survey.
Keywords: secular trees, urban ecosystems, age structure, species composition, healthiness.
УДК 712:562.47:582.42/47(083.71) Доц. В.В. Пушкар, канд. с.-г. наук -
Национальна академш кергвних кадргв культури Ь мистецтв, м. Ктв
ХВОЙН1 У М1СЬКОМУ СЕРЕДОВИЩ1
Дослщжено сучасний таксономiчний склад i кшьгасну структуру хвойних у мюьких насадженнях, пiдбiр найбшьш вдалих композицш за участю хвойних. Рекомендовано для використання в парках у природних зонах i насадженнях Украши 80 видiв вщповщних представнигав родiв. Розглянуто видовий склад хвойних у ден-дропарках i старовинних парках Люостепу Украши. Проаналiзовано використання хвойних у композицшних елементах мюьких насаджень. Зроблено висновки щодо покращення стану хвойних у мюькому середовищ^
Ключовг слова: хвойш рослини, мюьга насадження, дендропарк, старовинний парк, масив, гай, група, алея, сол^ер, живоплт
Мауковий вкник 11.1ТУ Укра1'ни. - 2013. - Вип. 23.9
Хвойнi - одна з найдревшших, найпоширенiших i господарськи щн-них груп рослин. На сьогодш нараховуеться сiм родин, близько 55 родiв i по-над 560 видiв хвойних [2, 4, 6, 10]. Найбшьшого поширення хвойш набули в мезозойську еру. Бюми хвойних лiсiв в житп народiв Свразп, Двшчно1 Америки мали i продовжують мати величезне рiзнобiчне значення. Екологiчнi ш-шi хвойних лiсiв характеризуються значною амплиудою температур (вiд -55 до +55°С), найменшою (серед iнших деревних рослин) вимогливютю до багатства Грунпв. Хвойнi лiси вiдiграють значну Грунтозахисну, водоохорон-ну i санiтарно-гiгiенiчну роль.
У декоративному садiвництвi Свропи хвойш використовують понад 300 роюв, i тепер в 11 парках вони поидають провiдне мiсце. Серед них трап-ляються дерева i кущi рiзних розмiрiв та зовнiшнього вигляду, всi переходи вiд гiгантських дерев (секво1, таксодiуми) до карликових форм (навпъ у тих видiв, типовi представники яких досягають на батьювщиш 40-50 м висоти). Довговiчнiсть хвойних у природних умовах доходить до 2000-4000 роюв (секвоя, секвоядендрон, кедр лiванський, сосна остиста). Цшнють 1х зумовле-на не тiльки юльюстю в загальному таксономiчному складi лiсiв i паркiв, а тiею величезною середовище твiрною, естетичною, санiтарно-гiгiенiчною роллю, яку вони вдаграють у вшх категорiях зелених насаджень.
На сьогодш у швшчнш пiвкулi вiдомо 330 видiв хвойних, з яких 170 -европейсько-азшського i пiвнiчно-африканського походження, а 160 - швшч-но-американського. У колекщях ботанiчних садiв, дендропарюв, старовинних паркiв Укра1ни нараховуеться на загал 400 видiв i форм хвойних, зокрема 170 видiв i 230 форм; у зеленому будiвництвi - вiд 50 до 100 видiв i форм за-лежно вщ природноктматично1 зони. Дуже бщний асортимент хвойних деревних рослин використовують в Полюш, дуже багатий - на Швденному бе-резi Криму; Лiсостеп, Степ, Прикарпаття i Закарпаття посiдають у цьому вщ-ношеннi промiжне значення. Так що потенцiйнi можливостi використання хвойних у декоративному садiвництвi ще досить широк [2, 4, 6, 11].
Визначення меж райошв рацiонального використання хвойних в Ук-ра1ш повинно базуватися на знанш флористичних зв'язкiв, оптимальних умов зростання i стiйкостi кожного виду щодо ставлення до несприятливих кшма-тичних i едафiчних факторiв, а також умовами культури. Ц показники i бу-дуть еколопчною основою цiлеспрямованого використання кожного iз екзо-тiв: тiльки для боташчних садiв, дендрарilв або в озелененш, для лiсових культур тощо. У дендропарках i старовинних парках Укра1ни найбiльшого поширення набули ялина европейська, сосна веймутова, сосна звичайна, сосна чорна. Насадження сосни звичайно1 часом становлять залишки природних лiсiв, iнколи посадки. Iншi види - iнтродуценти та 1хш насадження штучного походження. Часто екземпляри цих видiв досягають 25^30 м висоти ^ незва-жаючи на 100^чний i бiльший вiк, мають декоративний зовшшнш вигляд, особливо ялiвець козацький. У деяких парках вш фактично е основною фоно-вою рослиною, його застосовують в оформленш схилiв штучних пагорбiв, в групах як замiнник газону. У переважнш бiльшостi старовинних паркiв Укра-1ни, що перебувають на рiзних стадiях таксономiчноl, ландшафтно1 i фiтоце-
нотично! деградацп, цей вид фактично зник, що, мабуть, пов'язано з його великою (значною) свiтлолюбнiстю. Ми рекомендуемо для використання в парках i люових культурфiтоценозах у вщповщних природних зонах i насаджен-нях Укра!ни 80 видiв: представникiв родiв Abies (ялиця) - 10; Calocedrus (ка-лоцедрус) - один: Cedrus (кедр) - три; Chamaecyparis (кипарисовик) - три; Cryptomeria (криптомерiя) - один; Cupressus (кипарис) - п'ять; Juniperus (яль вець) - 14; Laris (модрина) - три; Metasequoia (метасеквоя) - один; Microbiota (мжробюта) - один; Picea (ялина) - один; Pinus (сосна) - 17; Platycladus (ши-рокогшочник) - один; Pseudotsuga (псевдотсуга) - один; Seguoia (секвоя) -один; Seguoiadendron (секвоядендрон) - один; Taxodium (болотний кипарис) - один; Taxus (тис) - два; Thuja (туя) - два; Tsuga (тсуга) - один. Крiм того, радимо використовувати Ginkgo (гшкго) - один, яке належить до класу гшкгових, що, як i хвойш, входять, у порядок Голонасшних. При цьому для використання в масивах кшьюсть !х досить обмежена (10-12) видiв, за винят -ком прського Криму (20), де було проведене багаторiчне випробування хвойних екзопв. У паркових групах у Полюш, Лiсостепу, Карпатах доцiльно використовувати 70-80 видiв хвойних, в Степу - 20-25, в Криму - 75-80. Бе-зумовно, це не вичерпна кшьюсть видiв хвойних, вона може доповнюватися або скорочуватися, але саме цi види повиннi становити основу того асорти-менту хвойних (на видовому рiвнi) для широкого використання, який буде перспективним у найближчi десягирiччя.
Хвойнi екзоти ще не набули широкого використання в садово-парковому будiвництвi, за винятком ялини звичайно! i колючо!, ту! захщно! та !! форм, ялiвця козацького, сосни звичайно!. В Украш лише на Пiвденному бе-резi Криму багато хвойних екзотiв стали дшсно ландшафтно-утворювальни-ми породами. Збагачення видового складу насаджень новими видами i формами хвойних (швидкорослими, декоративними, толерантними до антропо-генних впливiв i з iншими властивостями) - одна iз складових тдвищення рiвня озеленення населених пунктiв i покращення складу насаджень.
Характер бшьшост садово-паркових ландшафтiв визначаеться, насам-перед, декоративними формами деревних рослин. Потенщал внутршньови-дового розма!ття хвойних надзвичайно великий (близько 2000 форм). Самих тшьки карликових форм, незамшних для прських садiв, нараховуеться до 350 таксошв, особливо у таких видiв, як ялiвець середнiй (40 форм), кипарисовик Лавсона (37), тсуга канадська (35), тис ягщний (30), сосна прська (30), туя захщна (28), ялина звичайна (28), ялiвець китайський (23) тощо. Декора-тивний потенщал внутршньовидового розма!ття хвойних у боташчних садах дае змогу використовувати тд час озеленення мiст Укра!ни понад 250 форм.
Об'еднання ряду хвойних видiв, що мають фiзiономiчно схожий габь тус, в единий фiзiономiчний тип значно полегшуе дизайнеру, ландшафтному архiтекторовi вибiр тих або шших деревних рослин. За класифжащею Л.1. Рубцова (1977) фiзiономiчнi типи хвойних мають родовi назви з додаван-ням до них назви виду, що найповшше вiдповiдае даному фiзiономiчному типу рослин. В один фiзiономiчний тип може бути об'еднано юлька родiв, а ш-коли i цiла родина.
