CC BY
23
13. Малиновский К.А. Популяционная биология растений: ее цели, задачи и методы // Укр. бот. журн. - 1986. - Т.43, №4. - С. 5 - 12.
14. Определитель высших растений Крыма / Под общей редакцией проф. Н.И. Рубцова. - Ленинград: Наука, 1972. - 504 с.
15. Ценопопуляции растений (очерки популяционной биологии)/ Под ред. Л.Б. Заугольнова, А.А. Жукова, А.С. Комарова, О.В. Смирнова. - Москва: Наука, 1988. - 184 с.
16. Kalisz S., Wardle G.M. Live history variation in Campanula americana (Campanulaceae): Population differentiation // Amer. J. Bot. - 1994. - 81, 5. - P. 521 - 527.
H.Lesica P. Demography of Astragalus scaphoides and effects of herbivore on population grown // Great Basin Natur. - 1995. - 55, 2. - P. 142 - 150.
18. Pauca-Comanescu M. The determination of age for individual ales within the populations of Dentaria bulbifera L. // Rev. Roum. Boil. Ser. Boil. Veg. - 1993. - 38, 2. - P. 95 - 99.
Статья поступила в редакцию 08.04.2014. BRYNZA E.A.
Nikitsky Botanical Gardens, Jalta, Crimea
CONDITION OF TWO COENOPOPULATIONS OF ONOBRYCHIS PALLASII (WILLD.) M. BIEB
Essential decrease of total number, reduction of part of animal of pregenerative age, of studied coenopopulations of Onobrychis pallasii have been determined. It is determined that both coenopopulations are in depressive living conditions.
УДК 58.006:630
Р1ДК1СН1 ВИДИ ДЕРЕВНИХ I ЧАГАРНИКОВИХ ПОР1Д В ЯЛТИНСЬКОМУ Г1РСЬКО-Л1СОВОМУ ПРИРОДНОМУ ЗАПОВ1ДНИКУ
Т.М. САХНО
Нацюнальний ушверситет бюресурав i природокористування Украши «Кримський агротехнолопчний ушверситет», м. Омферополь
В заповщнику дослщжено сучасний стан та бюметричш характеристики 10 вид1в деревних рослин, занесених до Червоно! книги Украши: Taxus baccata L., Juniperus excelsa M.Bieb., Tilia dasystyla Steven, Sorbus torminalis (L.) Crantz, Pistacia mutica Fisch. & C.A.Mey, Arbutus andrachne L., Cistus tauricus J.Presl & C.Presl, Ruscus hypoglossum L., Genista scythica Pacz., Chamaecytisus wulffii Klask.
Встановлена значна вар1ащя бюметричних параметр1в у тиса япдного та суничника др1бноплодого. Сучасний стан дослщжуваних дерев загалом добрий, з ознаками ослаблення виявлеш дерева тису япдного (7%), ял1вця високого (7%), суничника др1бноплодого (23%). Визначеш шляхи подальшого дослщження рщшсних деревних рослин.
Ключовi слова: деревнг рослини, р1дк1ст рослини, Ялтинський заповгдник, бгометричт показники, саттарний стан.
Вступ
Ялтинський прсько-люовий природний заповщник розташований у твденно -захщнш частиш Криму на площi 14523,0 га. Його територiя простягасться по Головнш
грядi Кримських rip Í3 заходу на схщ, вщ Форосу до Гурзуфа, на 49 км. KnÍMaT засушливий, субтpопiчний, середземноморського типу, характеризусться жарким сухим лггом i помipно теплою вологою зимою. Абсолютний мiнiмум температури повiтpя -26°С у сiчнi, абсолютний максимум +38°С у липнi. Середня piчна температура повiтpя +13°С в Ялт i +5°С в гipськiй зош. Тpивалiсть пеpiоду з температурою повпря вище +10°С складае в середньому 210 дшв в Ялтi i близько 130 дшв в прськш зонi. Kiлькiсть опадiв за рк становить 348 мм в Ялт i 664 мм в прськш зош [11].
Флористичне багатство Кримського твострова пов'язане з його особливим геогpафiчним положенням. Тут близько один вщ одного зростають сосна звичайна i вiчнозелений суничник дpiбноплодий, тис ягщний та береза. У важкодоступнш гipськiй мiсцевостi можна спостеpiгати рослинний покрив, давно зниклий на Шренейському, Апенншському i Балканському пiвостpовах, де протягом тисячолпъ pослиннiсть пiддавалася активнш ди з боку людини [3]. В Прському Криму pослиннiсть поpiвняно добре збереглася завдяки не дуже штенсивному освоенню природи пiвостpова у минулому. Крим - единий в Укра'1ш i один з восьми европейських регюшв, визнаних Мiжнаpодним Союзом охорони природи (МСОП) свгшвими центрами piзноманiтностi рослин [9, 10].
У флоpi Ялтинського гipсько-лiсового природного заповщника нараховуеться 108 piдкiсних видiв рослин, занесених до Червоно'1 книги Украши, 24 види - до Свропейського Червоного списку, 8 видiв - до Додатку 1 Бернсько'1 конвенци [7, 9 -11]. Найменше вивченими серед них е рщкюш види деревних i чагарникових рослин.
Метою нашо'1 роботи е з'ясування видового складу та поширення рщкюних деревних i чагарникових рослин в заповщнику, встановлення бiометpичних характеристик окремих видiв, узагальнення рекогносцирувальних обстежень, результат польових дослiджень та лiтеpатуpних даних для розробки заходiв з ix охорони на територи Ялтинського гipсько-лiсового природного заповiдника.
Об'екти та методи дослщжень
Об'ектами дослiджень були 10 видiв деревних рослин, занесених до Червоно'1 книги Украши, якi зростають на територи Ялтинського гipсько-люового природного заповiдника. Це Taxus baccata L., Juniperus excelsa M.Bieb., Tilia dasystyla Steven, Sorbus torminalis (L.) Crantz, Pistacia mutica Fisch. & C.A.Mey, Arbutus andrachne L., Cistus tauricus J. Presl & C.Presl, Ruscus hypoglossum L., Genista scythica Pacz., Chamaecytisus wulffii Klásk.
Дослщження проводилися загальноприйнятими лiсiвничо-бiологiчними методами [1, 2, 6]. Дiаметpи деревних рослин мipяли за допомогою мipноi вилки, висоту - висотомipом, дiаметp крони i окpужнiсть стовбуpiв - мipною стpiчкою. При камеpальнiй обробщ польових матеpiалiв обчислювали сеpедньостатистичнi значення дiаметpу, висоти i pозмipiв крони за допомогою прикладних комп'ютерних програм MS Office (MS Word, Excel) [2]. Вк дерев визначали за таксацшним описом насаджень, а також за формулою: L = K C, де: L - вк дерева; K - коефщент; C - окружнють стовбура дерева [9]. Дерева тису ягщного, ялiвця високого i суничника дpiбноплодого pозподiляли за категоpiями санiтаpного стану згiдно чинних Саштарних правил в лiсаx Укра'1'ни (2012 року).
Результати та обговорення
В Ялтинському прсько-люовому заповщнику зростае 10 видiв рщкюних деревних i чагарникових рослин, занесених до Червоно'1' книги Украши. Серед дослщжуваних видiв е вiчнозеленi шпильковi дерева, якi належать до родини Taxaceae: Taxus baccata L. i Cupressaceae - Juniperus excelsa M.Bieb. Тис ягщний - рщкюний релктовий вид з диз'юнктивним ареалом, яловець високий - релктовий
середземноморський вид, що зростае на твшчнш межi свого ареалу [3, 9 - 11]. За природоохоронним статусом обидва види е вразливГ Решта 8 видiв належить до вiддiлу Magnoliophyta.
Taxus baccata L. У Прському Криму зростае групами або поодиноко вщ Карабь яйли до Ай-Петрi. Найчисельнiшi популяцп е у долинi рiчки Бельбек (2 тис. екз.), у Великому Каньйош Криму (400), на г. Тирке (800). НайстаршГ дерева мають вiк понад 1000 рокГв, дiаметр i'x стовбурiв досягае 1,5 м (урочище Уч-Кош) [9]. В умовах заповщника зустрiчаеться в другому деревному ярусi скельнодубових та букових лiсiв (союз Dentario-quinquefolii-Fagion sylvaticae). Рослинш угруповання з тисом ягiдним занесет до Зелено'' книги Укра'ни i охороняються в Ялтинському гiрсько-люовому природному заповiднику.
Результати замiрiв 111 дерев тису в кварталi 40 Лiвадiйського лiсництва свiдчать, що вони характеризуются значною варiацiею бiометричних параметрiв: висота - вiд 1,5 до 7 м (середня 4,0±0,12 м, V=30,6%), дiаметр стовбура - вщ 3 до 18 см (середнш 7,5±0,83 см), дiаметр крони - вщ 0,5 до 5,0 м (середнш 2,5±0,1 м, V=33,0%, Р = 3,1%). До статистичного ряду не включене окреме дерево з висотою 20,0 м.
Аналiз санГтарного стану тису ягiдного показуе, що 84% дерев тису ягщного в заповщнику знаходяться в доброму сташ без ознак ослаблення, 6% дерев мають ознаки ослаблення, 7% дерев знаходяться в незадовГльному сташ i 4% дерев вщмирають.
Juniperus excelsa M.Bieb. В Криму зустрГчаеться вщ мису Айя до Кара-Дагу та в Байдарськш долинi. Яловець високий - люоформуюче, протиерозiйне, грунтозахисне, клГмато-регулююче, вiчнозелене дерево до 15 м заввишки. Тривалiсть життя до 1000 роюв. В Ялтинському гiрсько-лiсовому природному заповщнику яловець формуе велию (до кшькох га) популяцГ', в яких виступае домшантом (зiмкненiсть крон 0,2 -0,7). В угрупованнях чисельний, в шших мюцях росте невеликими групами та поодинцГ Як правило, переважають генеративнi особини, ювенiльнi трапляються рГдко, а в багатьох мюцях вщсутш. Займае приморськГ крутГ (до висоти 400 м н.р.м.), переважно твденш схили, що сильно прогрГваються, з щебенисто-кам'янистими, погано розвиненими коричневими грунтами на вапняках, сланцях, виходах вулкашчних порщ. Формуе рщколюся субсередземноморського, гемiксерофiльного типу, що вщносяться до класу Quercetea pubescentis-petraeae, характерний вид союзу Jasmino-Juniperion excelsae. Трапляеться у сухих фюташкових i пухнасто-дубових люах [10].
Модельш дерева ялГвця високого замiряли в кварталi 49 Гурзуфського лiсництва. 1з 102 замiряних дерев до статистичного ряду включено тшьки 69, невключеними залишилися дерева дiаметром менше 10 см i понад 30 см. Дослщжуваш дерева ялГвця мають середню висоту 4,1±0,24 м (V=49,1%), середнш дiаметр стовбура -18,6±5,64 см, крони - 3,3±0,18 м, вк близько 200 рокГв.
В санГтарному вГдношеннГ 68% дерев ялГвця високого у заповщнику знаходяться в хорошому сташ i не мають ознак ослаблення, 19% мають явш ознаки ослаблення, 7% дерев дуже сильно ослаблеш, 5% дерев знаходяться в стадГ' вщмирання i 1% -сухостш. На санГтарний стан впливають таю чинники, як вирубування, пщпали, використання на сувешри, рекреацГйне навантаження, будГвництво, недостатне природне поновлення. Угруповання формацГ' Junipereta excelsae занесенГ до «Зелено'' книги Укра'ни» i охороняються в Ялтинському прсько-люовому природному заповГднику.
Tilia dasystyla Steven. В Ялтинському прсько-люовому заповГднику зростае липа пухнастостовпчикова, яка е зникаючим релштовим видом з диз'юнктивним ареалом, причини низько'' чисельносп невщомГ [3, 10]. В заповГднику зустрГчаеться у люових ценозах переважно середнього та верхнього прських поясГв (кл. Querco -Fagetea, порядки Dentario-Fagetalia та Querco-Carpinetalia betuli), ГнодГ на скелях. Чисельнють
виду на даний час не визначена, OKpeMi екземпляри не дають загального уявлення про Н стан.
Sorbus torminalis (L.) Crantz - представник родини Rosaceae. Ареал береки охоплюе значш площi у Сврот, Середнш Ази та Швшчнш Африцi. В межах Украши цей вид зустрiчаеться лише в Прському Криму. Поодинокi особини, або групи з 3 - 5 дерев збереглися у мюцях, малопридатних для люогосподарсько! дiяльностi (крутi схили ярiв, зсувистi береги рiчок). Берека е компонентом другого ярусу свгглих широколистяних лiсiв. У заповiднику вид звичайний для середнього прського поясу, мае низьку стутнь трапляння. Зростае у скельно-дубових та скельно-дубо-соснових люах порядку Querco-Carpinetalia betuli. Рiдше трапляеться в угрупованнях союзу Carpino orientalis-Quercion pubescentis (кл. Quercetea pubescentis-petraeae). За лггературними джерелами, найтовстiше дерево береки досягае дiаметру понад 80 см [9, 10]. В кварталi 41 Лiвадiйського лiсництва нами замiрянi два дерева береки, яК мають висоту 5,0 i 5,1 м i дiаметр - 10 i 12 см вщповщно. До зменшення чисельносп виду призводять вирубування мiшаних широколистяних лiсiв i замiна !х монокультурами, вибiркова рубка береки як цшно! деревини для виготовлення музичних шструмеш^в.
Pistacia mutica Fisch. & C.A. Mey. - середземноморський релiктовий вид з родини Anacardiaceae, в Криму знаходиться на твшчнш межi ареалу. Розповсюдження в Криму - Швденне узбережжя (Балаклава - Кара-Даг) та фрагментарно - захщна частина Передпр'я (Севастополь - Бахчисарай). Фiсташка туполиста - люоформуюче, протиерозiйне, грунтозахисне, декоративне, харчове, ефiроолiйне, дубильне, вiтамiнне, смолоносне, листопадне дерево до 5-10 м заввишки, часто багатостовбурне, може мати низькорослу кущоподiбну форму. Зростае поодинщ, невеликими групами або формуе значш за площею (десятки гектарiв) угруповання. Тривалють життя - 200 - 300 (до 1500) роюв. У заповщнику займае приморський та нижнш гiрський лiсовий пояс до 300-400 м н.р.м. Утворюе розрiдженi рщколюся, де виступае домiнантом i едифшатором, зустрiчаеться у складi високоялiвцевих i пухнастодубових лiсiв (союз Jasmino-Juniperion excelsae кл. Quercetea pubescentis-petraea). Гемiксерофiт. Загальна чисельнють поки що значна, але спостеркаеться iнтенсивне скорочення ареалу. Непорушеш популяци чисельнi та нормальнi, рiзновiковi за структурою. До змiни чисельносп призводить знищення екотопiв у зв'язку з антропогенним навантаженням - будiвництвом, вирубками, рекреацiею, слабкою конкурентною здатнютю виду. Рослиннi угруповання фiсташки туполисто! занесенi до Зелено! книги Украши. Лiсiвничо-таксацiйна характеристика деревостанiв за участю фюташки туполисто! в сухiй грабовш судiбровi в Ялтинському гiрсько-лiсовому природному заповщнику показана в таблищ.
Таблиця
Лiсiвничо-таксацiйна характеристика деревостанiв за участю фюташки туполистоТ в сухiй
грабовш судiбровi (С1)
Квар-тал/ видш Площа, га Склад деревостану Bír, р. Висота, м Дíаметр, см Повнота
1 2 3 4 5 6 7
30/26 0,3 6Сп2Скр2Фс 36 11 16 0,8
31/1 9,1 8Дп2Фс 102 7 14 0,7
31/2 9,0 8Дп2Фс 102 7 16 0,7
31/5 3,9 8Дп2Фс 102 8 16 0,6
32/4 2,3 10Дп+Фс+Гс 92 7 12 0,6
32/7 4,3 8Дп1Сер1Фс+Гс 102 7 16 0,8
32/8 14 8Дп2Фс+Гс+Клп+Яз 102 7 16 0,7
Продовження таблиц
1 2 3 4 5 6 7
33/9 2,4 10Дп+Сп+Фс 72 4 10 0,5
34/7 7,1 8Дп2Фс+Гс+Клп+Яз 102 7 18 0,8
34/9 1,4 8Дп2Фс+Гс+Клп+Яз 102 7 18 0,8
Умовт позначення: Сп - сосна тцундсъка; Скр - сосна кримська; Фс - фiсташка туполиста; Дп - дуб пухнастий; Гс - граб схiдний; Клп - клен полъовий; Яз - ясен звичайний.
Даш таблищ свщчать, що частка фюташки у склад1 деревосташв не перевищуе 20%. Середня висота деревосташв становить близько 7 м (мш1мальна - 4 м, а максимальна - 11), д1аметр - вщ 10 до 18 см.
Arbutus andrachne L. Сдине в1чнозелене листяне дерево в Укршш. Це рщкюний, релжтовий середземноморський вид, представник родини Ericaceae, на швшчнш меж1 свого ареалу. У заповщнику зростае на швденних приморських схилах крутизною 1080°, у розщелинах, обривистих, важкодоступних мюцях, досягае висоти до 400 м н.р.м. Формуе свгтш рщколюся разом з Juniperus excelsa та Quercus pubescens, де е сшвдомшантом деревного ярусу. Рел1ктов1 угруповання вщносяться до кл. Quercetea pubescentipetraeae (асощащя Cisto-Arbutetum andrachnis). В сухих пухнастодубових люах зростае поодинщ [10].
Бюметричш дослщження суничника др1бноплодого проводились в квартал! 5 Алупкшського люництва. 1з 103 зам1ряних дерев до статистичного ряду включено 54, невключеними залишилися дерева д1аметром менше 10 см. Дослщжуваш дерева суничника мають середню висоту 6,6±0,93 м (V=103,7%), середнш д1аметр стовбура 17,7 см, крони - 4,1 м, вш - близько 170 рок1в. Бшьшють дерев знаходяться в гарному сташ без жодних ознак ослаблення (65%), ослаблен дерева займають 23%, в дуже ослабленому сташ знаходяться 11% дерев. Лише один вщсоток дерев вщм1чено на стади в1дмирання.
До змши чисельност1 призводять рекреац1йне навантаження, буд1вництво, терасування схил1в, пошкодження стовбур1в, специф1ка кл1матичних умов (веснян1 заморозки та р1зк1 зниження температури взимку), слабка конкурентна здатнють виду.
Cistus tauricus J.Presl & C.Presl - представник родини Cistaceae. Захщна частина Поденного берега Криму е крайшм п1вн1чно-сх1дним анклавом ареалу цього рел1ктового виду. Його м1сцезростання в умовах заповщника приурочен1 до розрщжених, зб1дненених, переважно перех1дних угруповань класу Quercetea pubescentis-petraeae, особливо часто - до пухнасто-дубово-високоял1вцевих шибляк1в, або до сершних чагарникових угруповань в нижньому (приморському) пояс1 рослинност1 (до 300-400 м н.р.м.). Оптимальш умови для виду складаються на крутих (45-60°) вщкритих еродованих схилах п1вденних румб1в. В1домо близько 80 локал1тет1в, що займають загальну площу 160 км , яка швидко скорочуеться. Майже в половиш популяц1й переважають прегенеративш та молод1 генеративн1 рослини, у третиш - зр1л1 генеративн1, у п'ятш частин1 - стар1 генеративш.
Ruscus hypoglossum L. Належить до родини Ruscaceae. Це декоративний в1чнозелений кущ до 40 см заввишки. На територ11 Ялтинського г1рсько-люового природного запов1дника спорадично трапляеться в межах верхнього та середнього пояс1в (500-900 м н.р.м.) на бурих грунтах в мезофггних, листяних, тшистих люах класу Querco-Fagetea та Quercetea pubescentis-petreae. Росте у вигляд1 окремих куртин (парцел) д1аметром к1лька десятюв метр1в, що формуються завдяки розростанню кореневища. Трапляеться досить р1дко без чгтких законом1рностей щодо якогось типу екосистем. До зменшення чисельност1 призводить зривання на букети чи використання як декоративно! рослини [3, 10, 11].
Genista scythica Pacz. - твшчно-причорноморсько-кримський ендемж, представник родини Fabaceae. В заповщнику зус^чаеться на сухих бщних вапнякових вiдслоненнях та щебенистих грунтах на вапняках. Елемент петрофпностепових i чагарничково-степових угруповань класу Festuco-Brometea, Helianthemo-Thymetea та порядку Alysso-Sedetalia. Домiнуe в бiотопах з Genista albida Willd., з яким утворюе гiбриди. До змши чисельностi призводять руйнування екотопiв внаслщок видобування крейди i вапняку, надмiрнi пасовищнi навантаження, терасування та залюнення схилiв.
Chamaecytisus wulffii Klásk. належить до родини Fabaceae. В заповщнику зростае бшя верхньо'1 межi соснових лiсiв, на яйлах, вапнякових скелях, поличках, у несформованих петрофпних угрупованнях, що вiдносяться до порядку Alysso-Sedetalia. Популяци виду нечисленнi, локальш, представленi невеликими куртинами. Структура популяцш не вивчена. У цiлому стан популяцш задовiльний, переважають генеративнi особини. Стутнь природного поновлення невiдомий. Змшу чисельностi спричинюють вузька екологiчна амплпуда i слабка конкурентна здатнiсть виду, антропогенне руйнування екототв.
Висновки
В Ялтинському гiрсько-лiсовому природному заповiднику вивчений стан та визначеш бiометричнi показники у 10 видiв деревних i чагарникових порщ, занесених до Червоно'1 книги Украши: Taxus baccata L., Juniperus excelsa M.Bieb., Tilia dasystyla Steven, Sorbus torminalis (L.) Crantz, Pistacia mutica Fisch. & C.A.Mey, Arbutus andrachne L., Cistus tauricus J. Presl & C.Presl, Ruscus hypoglossum L., Genista scythica Pacz., Chamaecytisus wulffii Klásk. Найбшьш виразш бюметричш показники вiдмiченi в популящях тису ягiдного (варiацiя показниюв 30,6%) та суничника дрiбноплодого (102,7%). Невизначеними е структура та чисельнiсть популяцш Cistus tauricus J.Presl & C.Presl, Ruscus hypoglossum L., Genista scythica Pacz., Chamaecytisus wulffii Klásk.
Саштарний стан бшьшосп дерев тису ягщного (84%), ялiвця високого (68%) та суничника дрiбноплодого (65%) добрий, частка дерев з ознаками ослаблення становить 7%, 7% i 23% вщповщно.
Змшу чисельносп бшьшосп дослiджуваних видiв лiмiтуе комплекс чинникiв: клiматичнi, едафiчнi, ценотичнi (недостатне природне вiдновлення) та антропогенш, зокрема господарська дiяльнiсть (вирубування заради щнно! деревини, пiдпали, рекреацшне навантаження, будiвництво тощо). Необхiдно посилити охорону мюць зростання рiдкiсних видiв деревних i чагарникових рослин, а також просвпницьку дiяльнiсть з мюцевим населенням та школярами, активно ствпрацювати з громадськими органiзацiями i поширювати iнформацiйнi буклети з фотографiями рослин, яю пiдлягають охоронi.
Список лггератури
1. Голубев В.Н., Русина Т.В. Состояние ценопопуляций редких, исчезающих и ендемичных видов растений в Горном Крыму и их охрана - Ялта, 1987. - Деп. в ВИНИТИ, № 459 - В 87. - 207 с.
2. Горошко М.П., Миклуш С.1., Хомюк П.Г. Бiометрiя: навч. поаб. - Львiв: Камула, 2004. - 236 с.
3. Дидух Я.П. Растительный покров горного Крыма (структура, динамика, эволюция и охрана) - Киев: Наук. думка, 1992 - 256 с.
4. Зеленая книга Украинской ССР: Редкие, исчезающие и типичные, нуждающиеся в охране растительные сообщества / Под общ. ред. Шеляга-Сосонко Ю.Р. - К.: Наук. думка, 1987. - 216 с.
5. Критерии и категории Красного списка МСОП: Версия 3.1. - Швейцария, Гланд: МСОП, 2001. - 48 с.
6. Поляков А. Ф., Агапонов Н.Н., Савич Е.И., Левчук О.И., Плугатарь Ю.В. Леса Крыма (прошлое, настоящее, будущее). - Симферополь: Крым Полиграф Бумага, 2003. - 144 с.
7. Природно-заповщний фонд Украши загальнодержавного значення: Довщник. - К., 1999. - 240 с.
8. Пармкоза 1.Ю., ШевченкоМ.С., 1ноземцеваД.М. Раритетна флора - К.: Кшв. екол.- культ. центр, 2008. - 132 с.
9. Гриник П.1., Стеценко М.П., Шнайдер С.Л. Стародавш дерева Украши: реестр-довщник. - К.: Логос, 2010. - 143 с.
10. Червона книга Украши. Рослинний свгг / За ред. ЯП. Дщуха. - К.: Глобал-консалтинг, 2009. - 900 с.
11. Шеляг-Сосонко Ю.Р., Дидух Я.П. Ялтинский горно-лесной государственный заповедник (Ботанико-географический очерк). - Киев: Наук. думка, 1980. - 184 с.
Стаття поступила в редакцт 24.12.2013 р.
SAKHNO T.M.
Southern branch of the National university of life and environmental sciences of Ukraine «Crimean Agrotechnological University», Simferopol
RARE SPECIES OF TREES AND SHRUBS IN THE YALTA MOUNTAIN-FOREST NATURE RESERVE
The current state of 10 species of woody plants listed in the Red Book of Ukraine has been studied. The locations of individual species (Taxus baccata L., Juniperus excelsa M. Bieb., Pistacia mutica Fisch. & C. A. Mey, Arbutus andrachne L.) have been determined. Population structure and biometric characteristics of these species have been established. Sanitary condition of rare species has been defined as satisfactory. Limiting factors anfavourably affected on the status of populations have been determined.
УДК 582.475.4:581.143
ИЗУЧЕНИЕ ОСОБЕННОСТЕЙ ПЛОДОНОШЕНИЯ И КАЧЕСТВА СЕМЯН CRATAEGUS ORIENTALIS PALL. EX M. BIEB. SUBSP. ORIENTALIS, ПЕРСПЕКТИВНОГО ДЛЯ ОЗЕЛЕНЕНИЯ
К.Т. ТИХОМИРОВ, Л.Л. ПОПКОВА
Южный филиал национального университета биоресурсов и природопользования Украины «Крымский агротехнологический университет»; г. Симферополь, п. Аграрное
Изучены особенности плодоношения и качество семян боярышника восточного. Установлено, что наибольшее количество крупных семян с полноценным зародышем находится в крупных плодах весом более 130 г.
Ключевые слова: боярышник восточный, плодоношение, семена.
Введение
Среди многочисленных декоративных представителей из семейства Розоцветных (Rosaceae), используемых в зеленом строительстве, весьма интересным является род Боярышник (Crataegus L.). Боярышники издавна используются человеком
