CC BY
38
3. IFER-Monitoring and Mapping Solutions. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.field-mapping.com
4. Можливосп застосування польово! ПС-технологи "Field-Map" при вирiшеннi задач мошторингу та iнвентаризацii лiсiв. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www. techin-les.org.ua/publications.php?l=2&PHPSESSID=db883073f79b90a5c43952ae8cc07.
5. Просторова структура дубових деревостанiв Прикарпаття / М.М. Король, В.В. Кости-шин [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/ nvnltu / ... /63_Korol_187.pdf
6. Андреева Е.Н. Методы изучения лесных сообществ : монография / Е.Н. Андреева, И.Ю. Баккал, В.В. Горшков и др. / за ред. д-ра биол. наук, проф. В.Т. Ярмишко. - СПб. : Изд-во НИИХимии СПбГУ, 2002. - 240 с.
7. Тюльпанов Н.М. Лесопарковое хозяйство : учебн. пособ. [для техникумов]. - Изд. 2-е, [перераб. и доп.]. - Л. : Стройиздат, Ленингр. отд-ние, 1975. - 160 с.
Кучерявый В.П., Стыранивская О.О. Возможности улучшения пространственной структуры в городских лесах
На основе полевых материалов исследований, насаждения Брюховицкого лесопарка были систематизированы по типам ландшафта согласно классификации Тюль-панова, проанализирована пространственная структура насаждений и предоставлены предложения по ее совершенствованию.
Ключевые слова: пространственная структура, тип ландшафта, городские леса.
Kucherjavyy V.P., Styranivska O.O. Possibilities of improvement spatial structure in urban forest
On the basic field materials researches Bryuhovitskyy forest was classified by landscape type, the spatial structure of plantings was analyzed and suggestions of its improvement were presented.
Keywords: spatial structure, type of landscape, urban forest.
УДК 634.017:712.4 Доц. А.1. Куштр1, канд. бюл. наук;
маг^тр-шженер В. Грижерчик?; доц. О А. Суханова1, канд. с.-г. наук
НОВ1ТН1 ТЕХНОЛОГИ ЗБЕРЕЖЕННЯ В1КОВИХ ДЕРЕВ У еВРОШ
Наведено сучасш технологи збереження багатовжових дерев, яга використову-ються у рiзних кра!нах Свропи. Розроблено теоретичш засади i технологи охорони, збереження та лжування вжових дерев в Укра1ш.
Ключовг слова: пам'ятка природи, вiковi дерева, арбористика, охорона.
Вступ. За останш роки у свт, а також 1 у Сврот значно пожвавився штерес до юторп рщного краю, окремих визначних його постатей та юторич-них мюць. Нерщко така защкавленють пов'язана 1 з багатовжовими деревами, яю зростають у люових насадженнях, старовинних садах 1 парках, на терито-р1ях мемор1альних садиб тощо [1, 2]. Догляд за рослинами мае давш традицп, яю пройшли еволющю щей та метод1в - це шлях вщ аматорства до професь онал1зму, який донедавна не тдтверджувався науковими дослщженнями [4, 7, 8]. У першш половит ХХ ст. були окреслеш засади так звано! "х1рургп дерев", основними видами д1яльносп яко! були:
1 НУБШ Украши;
2 "Park Lesny", Республжа Польща
• визначення обсяпв po6ÍT Í3 деревами "на око", що не мало наукових обгрун-тувань;
• очищення, бетонування чи заповнення матерiалами дупел (порожнин) у деревах;
• встановлення у кронах дерев фжсаторш або кршлень. Впровадження таких заход1в призвело до ютотного попршення стану
дерев i негативно позначилося на становищ1 бютопу.
Метою дослщжень було вивчення сучасних свггових технологiй охоро-ни, збереження та лiкування багатовiкових дерев та запровадження 1х в Укра1ш, Методика досл1джень. На початку 90-х роюв минулого столiття дос-лiдники та практики, яю беруть участь у доглядi за деревами, виявили необ-хiднiсть розроблення ефективних сучасних методiв i технологiй для здiйснення вщповщних робiт. Досягнення науки, технiки та впровадження сучасних технологш дають змогу фахiвцям виконувати подiбнi роботи для збереження, вщновлення та iстотного покращення стану самих дерев та 1х оточення [5-7].
До таких заходiв належать:
• запобтання розпаду дерева через вражеш тканини (CODID) та застосування методу "вологого дерева";
• запровадження природних пiдходiв, тобто коли роботи з догляду за деревами базуються на захист довкiлля, у якому зростають дерева;
• запровадження "комплексного (штегрованого) оцшення статики дерев" (SIA);
• запровадження технологш для змщнення крони дерев (система COBRA). Науковi розробки довели, що дерево е не суб'ектом, а об'ектом досль
джень та роботи для арбориспв.
Пiсля обрiзки дерев чи шших пошкоджень, рослина запускае мехашзм формування навколо патогена захисних бар'ерiв (компартiменталiзацiя), якi називають зонами реакцн. Такi охороннi бар'ери е одними з найважливших охоронних реакцiй дерев вщ ушкодження або iнфекцiй. Дослщженнями вста-новлено, що для захисту вщ поширення iнфекцiй самi рослини створюють надлишкове зволоження у мюцях ушкоджень, явище якого отримало назву "волого1 деревини" ("wet wood" Shigo, 1990) [7].
Комплексна оцтка статики (SIA) рослини полягае у визначенш 11 життездатносп та оцшщ ступеня можливих ризикiв. На основi кшькох пара-метрiв визначають : Вид рослини, дiаметр, висоту i форму крони, розташу-вання та обсяги пошкоджень. Щд час складання таблиць, mi заносять у вщ-повщну лiцензiйну програму, визначають:
• чинник безпеки;
• показник життевостi пошкодження рослини (зазначають термш);
• мiнiмальну товщину стшки стовбура;
• можливють зменшення (зниження) крони дерева.
1снують i iншi методи та технологи для налагодження контролю i за-хисту деревних рослин. Вони полягають у:
• д(агностиц( рослин, яка передбачае складання таблиць iз виявленими симптомами захворювань, проведення резистографн та комп'ютерно! томографн, встановлення тензодавачш;
• облгкурослин за впровадження ПС-технологш та програми "Arborysta" тощо.
За ствпращ багатьох кра!ни Свропейського Спiвтовариства вщбу-ваеться поглиблення дослiджень сучасно! арбористики i !х розширення, а запровадження нових технологш тдвищуе комфортнiсть та ефективнють роботи арбористiв. Наведет новит технологи, за якими працюють сучаснi ар-бористи, потрiбно розглядати як " iнструмент" 1х роботи.
На кожному етат дослщжень, що стосуються догляду за рослинами, визначальним фактором виступае антропогенний. Саме накопичеш знання та досвiд фахiвця-арбориста е виршальним для: встановлення правильного дь агнозу рослинц визначення оптимальних обсяпв робгг, належного 1х вико-нання; професшного i компетентного нагляду швестора та iнспекторiв; об'ективно! оцiнки виконано! роботи.
Удосконалеш методики, надбання, науковi дослiдження дають змогу проводити операцп з догляду за рослинами вщповщно до законiв природи. Така робота створюе умови для збереження природних мюць зростання рослин i проживання тварин, одночасно забезпечуючи !х охорону. Для виршен-ня поставлених завдань, на етат !х реалiзацп, необхiдне застосування:
• удосконалених мехашзмш [ обладнання тд час лжування та оздоровления дерев;
• альштстських метод1в сходження на дерева, що дае змогу працювати 1з рослинами у важкодоступних мтсцях, вщмова в1д застосування важко! технии, яка руйнуе структуру Грунту, розвивае позитивний емоцшний зв'язок "арборист -рослина"; використання ручного шструмешу для обр1зування, що сприяе проводити "делжатт" зр1зи та зменшуе викиди вихлопних газ1в [ шуму;
• засобш масово! аптаци для залучення громадськосп та систематичного нав-чання [ перетдготовки фах1вщв.
Результати досл1джень. Починаючи з 2001 р. украшсью фахiвцi, за сприяння польських колег iз Мiжнародного товариства дослiдження i охоро-ни дерев, почали вивчати та запроваджувати на територп Укра!ни сучасш технологи обрiзування, лiкування i оздоровлення вжових дерев. На сьогоднi кшьюсть фахiвцiв збiльшилась i вони здатш вирiшувати складнi питання ль кування та оздоровлення вiкових дерев, використовуючи методи сучасно! арбористики [3, 4].
Значну роль сучасна арбористика выводить експертизi безпеки дерев, яка охоплюе визначення таких показниюв: мщносп та стiйкостi дерева; наяв-носп i локалiзацil внутршньо-стовбурово! гнилi; розвитку коренево! системи i !! пошкодження; неивно! здатностi Грунтiв; розташування дерев у мюцях iз антропогенним фактором, !х мiсцеположення вiдносно дорожно-стежково! мереж^ будiвель, споруд, дитячих майданчикiв та автостоянок, електричних i газових комушкацш.
Нашi дослiдження iз вивчення вжових та iсторичних дерев були роз-початi ще 1992 р., а з 1994 р. вони сформувалися у програму пiд назвою "Зна-менитi та кторичт дерева Укра'ти" [1]. Програма мютить такi роздши:
1. Втрачеш юторичш дерева. 1нформащя про таю дерева мае велике зна-чення \ на сьогодш.
2. Дерева, яю зростають у м1сцях вщомих юторичних подш.
3. Дерева, назван на честь видатних дiячiв (поетiв, художникiв, полковод-цiв, державних дiячiв та iн.).
4. Дерева, посаджеш вiдомими людьми.
5. Дерева з ушкальними бiологiчними властивостями, яю своею чергою по-дiляють на таю групи:
а) плюсовi та елггш дерева, якi характеризуються посиленим (гетерозис-ним) ростом, стовбуром вiдмiнноl якостi, правильно сформованою кроною тощо. Такi дерева мають важливе значення для вiдтворення висо-копродуктивних лiсових насаджень;
б) дерева-старожили, вжом понад сто рокiв;
в) дерева з ушкальними декоративними властивостями.
У перш! роки основними завданнями Програми було привернення ува-ги широко! природоохоронно! громадськосп до збереження цих ушкальних пам'яток природи. Враховуючи сучасний стан багатьох з них ми сформували пропозицп щодо надання найбшьш цшним об'ектам статусу пам'яток природи загальнодержавного значення, що дасть змогу проводити едину державну политику щодо !х охорони, збереження та подальшого використання [2].
Пщ час подальшого вивчення вжових дерев ми переконалися, що лише факту виявлення ушкальних таких дерев ! надання !м статусу пам'яток природи замало, необхвдне з1брання даних про них та укладення повного каталогу визначних дерев Укра!ни. Надзвичайно важливим ! актуальним е розроблення метод1в !х л1кування та оздоровлення за допомогою метод1в сучасно! арборис-тики. Таю об'екти е не лише нацюнальним, але ! всесвгтшм надбанням. В1ков1 дерева держава повинна взяти тд охорону та отку, зокрема, мюцевих громад, вщповщних спещал!зованих установ ! природоохоронних оргашзацш. Сам! ж вжов! дерев повинш бути безпечними для людей, що забезпечують методи сучасно! арбористики тд час !х л1кування та оздоровлення.
За роки дослщжень ми опрацювали значну юльюсть вжових дерев, але поглиблене вивчення проведене на найвизначшших з них. Вщоме юто-ричне дерево - "Дуб Максима Залгзняка" зростае в урочищ! Холодний Яр на Чигиринщиш. Рослина у попередш роки була сильно пошкоджена шд час бур! ! потребувала проведення л!кувальних та охоронних заход!в. Так! роботи ми орган!зували та провели у 2002 ! 2008 роках. Ор!ентовний в!к дуба - по-над 1000 рок!в, висота - близько 30 м, окружн!сть стовбура у 2009 рощ ста-новила 8,90 м, а у 2011 р., тсля проведення вщповщних робгт, - 9,0 м. Дерево мае величезну куполопод!бну крону, яка простягаеться з п!вноч! на п!в-день на 35 метр!в, а ¿з заходу на сх!д - на 28 метр!в [3, 4].
Сучасний стан "Дуба Максима Залгзняка" загалом задовшьний, що п!дтверджуеться збшьшенням його окружност! за два останш роки на 0,1 м. Покращення стану дуба зумовлене проведеними у 2010-2011 рр. бшя дерева стабЫзацшними заходами, зокрема, в!дведенням численних екскур-сант!в з п!днаметово! частини дерева ! завдяки цьому зменшилося рекре-ац!йне навантаження на його кореневу систему. Проведення стабЫзацшних заход!в бшя "Дуба Максима Залгзняка" необхщно продовжити, але без над-м!рного втручання в його екосистему.
У резолюцп II Мiжнародного науково-практичного семшару "Техно-логiчнi особливосmi охорони, збереження та л^вання багатовжового icmo-ричного дерева "Дуба Максима Залiзняка", проведеного 20-21 жовтня 2011 р. на 6a3i Нацюнального юторико-культурного заповщника " Чигирин", запропо-новано проведення низки зaходiв:
1. У найкоротш1 термши доцшьно завершити розробку програми еколопч-ного мониторингу стану "Дуба Максима Залгзняка" i подати ïï на розгляд до Мшприроди Укpaïни для peaлiзaцiï.
2. Продовжити доcлiджeння з вщтворення генетичного потeнцiaлy "Дуба Максима Залгзняка" з використанням сучасних бiотeхнологiй встанов-ленням генетичного коду icтоpичного дерева та його занесенням в нащ-ональний реестр бази даних вжових дерев.
3. Науковим куратором вжового icтоpичного дерева - пам'ятки icTOpiï та природи "Дуба Максима Залгзняка" визначити Навчально-науковий ш-ститут люового i садово-паркового господарства Нaцiонaльного ушвер-ситету бiоpecypciв i природокористування Украши.
4. Розробити Концeпцiю сталого розвитку в сучасному природному середо-вищi icтоpичного дерева "ДубаМаксима Залгзняка".
Висновки та пропозици. Для виршення питань, якi зaзнaчeнi у Прог-рамi "Знаменитi та wторичш дерева Укра'ти", потpiбнe залучення, як дер-жавних установ та оргашзацш, так i шиpокоï пpиpодоохоpонноï громадськос-тi. Потpiбно широко популяризувати мaтepiaли про знаменит^ icтоpичнi та вiковi дерева у piзномaнiтних засобах мacовоï iнфоpмaцiï i завдяки цьому привертати увагу до ïх охорони та збереження. Доцшьне залучення фaхiвцiв з шших краш, зокрема сусщшх, для надання конcyльтaтивноï та мeтодичноï допомоги тд час роботи з найбшьш цшними вiковими деревами, адже це наше спшьне завдання, яке полягае у збережент yнiкaльних пам'яток природи та icTOpiï.
Л1тература
1. Кушшр A.I. Знаменит та юторичш дерева Украши: перш1 тдсумки вивчення // Ойкумена. Украшський еколопчний вюник / A.I. Кушшр, 1.П. Оренко, A.I. Юхимець. - 1995. - № 1-2. - С. 158-159.
2. Кушшр A.I. Охорона, збереження та використання ушкальних пам'яток природи в Укра1ш / A.I. Кушшр // Лгавнича наука та освгга: стан та перспективи розвитку : матер. М1ж-нар. ювiлeйноï наук.-практ. конф. / A.I. Кушшр. - К. : Вид-во "Либщь", 1997. - С. 194-196.
3. Кушшр A.I. Пам'ятка icTOpiï та природи - 1000-лггнш "Дуб Максима Зашзняка" та ме-тоди його збереження / A.I. Кушшр // Экологические проблемы садоводства и интродукции растений : матер. IV Международной научно-практической конференции (Ялта, 13-18 октября 2008 г.) / A.I. Кушшр, О.А. Суханова, 1.Л. Кушшр. - Ялта, 2008. - С. 64-67.
4. Кушшр A.I. Технолопчш особливост лжування i оздоровлення вжових та юторичних дерев. Наук. - метод. рекомендацп / A.I. Кушшр, О.А. Суханова, 1.Л. Кушшр. - К. : Вид-во НУБШ Украши, 2009. - 48 с.
5. European treeworker. Berlin-Hannover : Patzer verlag, 2002. - 139 p.
6. Michalowski A. Drzewa pomnikowe w krajobrazie kulturowym / A. Michalowski // Upra-wa i ocrona drzew. Miçdzynarodowa konferencia d^b "Bartek" wsrôd europejskich drzew wete-ranôw. Ochrona dçbu "Bartek". - Kielce - Zagnansk, 29.09. - 01.10.2011 r., № 24. - S. 13-15.
7. Siewniak M. Pielçgnowanie drzew - dzisiaj / M. Siewniak // Uprawa i ocrona drzew. II Forum wspôlczesnych metod pielçgnacji drzew (Warszawa, 11 czerwca 2010 r., № 21. - S. 5-13.
8. Siewniak M. Potrzeba wyznaczania "drzew-weteranôw" z posrôd drzew pomnikowych / M. Siewniak // Uprawa i ocrona drzew. Miçdzynarodowa konferencia d^b "Bartek" wsrôd europejskich
drzew weteranow. Ochrona d^bu "Bartek". - Kielce - Zagnansk, 29.09. - 01.10.2011 г., № 24. - S. 5-12.
Кушнир А.И., Грижерчик В., Суханова О А. Новейшие технологии сохранения деревьев-ветеранов в Европе
Наведены современные технологии сохранения многовековых деревьев, которые используются в разных странах Европы. Разработаны теоретические основы и технологии охраны, сохранения и лечения возрастных деревьев в Украине.
Ключевые слова: достопримечательность природы, возрастные деревья, арбо-ристика, охрана.
Kushnir A.I., Gryrzerczyk W., Suchanova OA. The newest technologies of maintainance of trees-veterans in Europe
Modern technologies of maintainance of trees-veterans used in different countries of Europe are analyzed in the article. Theoretical principles and technologies of guard, maintainance and treatment of trees-veterans are developed in Ukraine.
Keywords: natural monument, maintenance, trees-veterans, arboriculture, centuries-old.
УДК 630*237 Ст. наук. ствроб. Н.П. Купрта; ст. наук. ствроб. С.В. Бойко, канд. с.-г. наук; ст. наук. спЫроб. В.А. Лук'янець - УкрНД1 лкового господарства та агролкомелюраци ïm. Г.М. Висоцького, м. Харкгв
ВПЛИВ АГРОТЕХН1ЧНИХ ДОГЛЯД1В НА СТАН I Р1СТ КУЛЬТУР ДУБА
Проанатзовано стан та динамжу культур дуба протягом 10-pÎ4Horo перюду в оптимальних умовах зростання. Лiсовi культури вщзначалися значно кращим ростом та саштарним станом на дшянщ, де агротехшчш догляди проводили своечасно та в повному обсязг
Ключовг слова: лiсовi культури дуба, стан люових культур, агротехшчш догляди
Вступ. Дуб звичайний е одшею з основних люотв1рних порщ, тому проблема створення та вирощування високопродуктивних дубових деревос-ташв е особливо актуальною [6, 7]. Незважаючи на численш переваги природного поновлення, д1брови в Украш надал1 вщтворюються переважно шляхом створення люових культур, у зв'язку з1 складнютю, а шод1 й немож-ливютю забезпечення якюного природного поновлення дуба та поганою його збереженютю [3]. Природне поновлення дуба в його коршних типах люорос-линних умов - суд1бровах i д1бровах - вщбуваеться здебшьшого незадовшь-но, переважно зi змшою порщ на граб та м'яколистяш [9].
Щд час створення люових культур дуба також виникають певш труд-нощь Так, у перюд адаптацп, жорстю погодш умови, посухи, пожеж^ пошко-дження дикими тваринами сильно ослаблюють фiзiологiчну стiйкiсть моло-дих дерев i можуть призвести до частковоï або повноï ïх загибелi.
Важливими факторами, якi впливають на стан i збереженють люових культур е спошб пiдготовки Грунту, технолопя ïх створення та якють прове-дення агротехнiчних доглядiв. У схщних та пiвденних регiонах кшькють дог-лядiв рекомендовано збiльшувати до 15-16 разiв протягом 5 роюв. Проте на практицi агротехнiчнi догляди виконують не в повному обсяз^ часто з затз-ненням, що призводить до попршення якостi люових культур. У цьому кон-
