Научная статья на тему 'Малопоширені великовікові деревні інтродуценти парку туристичної бази "Карпати" (сколівщина) та потенційна роль цих таксонів в озелененні і лісовому господарстві'

Малопоширені великовікові деревні інтродуценти парку туристичної бази "Карпати" (сколівщина) та потенційна роль цих таксонів в озелененні і лісовому господарстві Текст научной статьи по специальности «Биология»

CC BY
13
5
Поделиться
Ключевые слова
старовинний парк / малопоширені великовікові дерева / експериментальні лісові культури інтродуцентів

Аннотация научной статьи по биологии, автор научной работы — А. І. Івченко, І. М. Пацура, П. Г. Хомюк

У парку туристичної бази "Карпати" (Сколівський р-н на Львівщині) збереглося 11 великовікових дерев із значними біометричними показниками трьох малопоширених таксонів. Подібні особини зрідка трапляються і в інших старовинних парках Львівщини. Представники цих таксономічних одиниць є цінними об'єктами для озеленення і ландшафтної архітектури, а також біологічної та лісівничої науки і практики. Виходячи з темпів росту особин сосни жорсткої Pinus rigida Mill. та настовбурченої відміни кипарисовика горохоплодого Chamaecyparis pisifera 'Squarrosa', а також споживчих властивостей їх деревини, можна зробити висновок про доцільність створення експериментальних лісових культур цих таксонів у річкових долинах північно-східного мегасхилу нижньогірського поясу Карпат.

Uncommon Tree Introducents Growing in the Park of Karpaty Tourist Base in Skole District, their Potential Role in Landscaping and Forestry

Eleven overage trees of rare taxons are preserved in the park of tourist base "Karpaty" (L'viv region, Skole district). They have significant biometric indicators. Such individuals are located in other ancient parks of Lviv region. Representatives of these taxonomic units are valuable objects for gardening and landscape architecture, as well as for biological and forestry sciences. In our opinion, based on the growth rate of individuals of Pinus rigida Mill. and Chamaecyparis pisifera 'Squarrosa' and its consumer properties of wood, we can conclude the feasibility of establishing experimental forest plantations of these taxa in river valleys in north-east megaslope of Carpathian's lower mountain belt.

Текст научной работы на тему «Малопоширені великовікові деревні інтродуценти парку туристичної бази "Карпати" (сколівщина) та потенційна роль цих таксонів в озелененні і лісовому господарстві»

Яновская И.М. Стадии развития девственных буковых лесов и их динамика

По данным лесоустройства, площадь Угольско-Широколужанского массива девственных буковых лесов составляет 11199,4 га, а запас - 5220,75 тыс. м3 и они сосредоточены на высотах 601-1000 м н. у. м. (73 %). Преобладающие типы леса - влажная чистая бучина (63 %) и влажная чистая субучина (18 %). За 10 лет исследований массив буковых лесов на площади 10 га, хотя и имеет очень близкие показатели, но все-таки постоянно меняется (развивается). Доминирующей стадией развития девственного леса является стадия созревания, которая в 2000 г. преобладала по площади, а в 2005 и в 2010 гг. её часть не изменилась. Общая динамика древостоя с 2000 по 2010 гг. имеет тенденцию к "старению", то есть увеличения части проб созревания, зрелости и распада, но, при этом, отмечена тенденция к увеличению запаса и уменьшению густоты подроста.

Ключевые слова: девственный буковый лес, стадии развития, распределение деревьев по диаметру, запас, естественное восстановление, динамика.

Yanovska I.M. Some Stages of Development of Virgin Beech Forests and their Dynamics

According to the forest inventory statistics, the total area of the Uholskyy-Shyrokoluz-hanskyy massive of virgin beech forests is 11199.4 hectares; its wood volume is 5220.75 thousand m3 and altitude - 601-1000 meters above sea level (73 % of the area). The predominant forest types are wet pure common beech megatroph (63 %) and wet pure common beech mezotroph forest types (18 %). Within the 10 years of research, performed in the massive of 10 hectares in the virgin beech forest, it is still constantly changing (evolving) in spite of very similar characteristics. Maturing is the dominant development stage of this virgin forest massif, which was prevailing in 2000, while in 2005 and 2010 its share remained unchanged. Total 2000-2010 dynamics of the virgin forest massif has a tendency to "aging", i.e. increasing of the share of plots close to maturing, maturity and decline, nevertheless it was observed that wood volume and undergrowth density have a tend to decrease.

Keywords: Virgin Beech Forest, development stages, type of diameter distribution, wood volume, natural regeneration, massif dynamics.

УДК631.524:712.41 Ст. наук. ствроб. A.i. 1вченко, канд. с.-г. наук;

ст. наук. ствроб. i.M. Пацура, канд. с.-г. наук; доц. П.Г. Хомюк, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв

МАЛОПОШИРЕН1 ВЕЛИКОВ1КОВ1 ДЕРЕВН1 1НТРОДУЦЕНТИ ПАРКУ ТУРИСТИЧНО1 БАЗИ "КАРПАТИ" (СКОЛ1ВЩИНА) ТА ПОТЕНЦ1ЙНА РОЛЬ ЦИХ ТАКСОН1В В ОЗЕЛЕНЕНН1 I Л1СОВОМУ ГОСПОДАРСТВ1

У парку туристично! бази "Карпати" (Сколiвський р-н на Львшщиш) збереглося 11 великовжових дерев iз значними бюметричними показниками трьох малопоширених таксошв. Подiбнi особини зрщка трапляються i в шших старовинних парках Львiвщи-ни. Представники цих таксономiчних одиниць е цшними об'ектами для озеленення i ландшафтно! арх^ектури, а також бюлопчно! та ладвничо! науки i практики. Виходячи з темшв росту особин сосни жорстко! Pinus rigida Mill. та настовбурчено! вщмши кипа-рисовика горохоплодого Chamaecyparis pisifera 'Squarrosa', а також споживчих власти-востей !х деревини, можна зробити висновок про доцшьшсть створення експеримен-тальних люових культур цих таксонiв у рiчкових долинах пiвнiчно-схiдного мегасхилу нижньопрського поясу Карпат.

Ключовi слова: старовинний парк, малопоширенi великовiковi дерева, експери-ментальнi лiсовi культури iнтродуцентiв.

Останшми роками опублшовано низку статей, у яких досл1джено наявш у старих присадибних парках Львшщини деят деревш особини, що видшяють-ся сво!ми вшовими i бюметричними показниками, а також малопоширеш за таксоном1чною приналежнiстю [4-6]. У цш публiкацií пропонуемо ознайомити-ся iз кшькома унiкальними за аналопчними ознаками iнтродуцентами ще одного паркового об'екта - колишньою дачною садибою нафтових промисловцiв Гартенберпв, де нинi розташована туристична база "Карпати" Львiвського об-ласного центру краезнавства, екскурсш i туризму учшвсько1 молодi. Туристична база мае юридичну адресу - С. Кам'янка Сколiвського р-ну Львiвськоí обл., хоча фактично розмiщена мiж селами Кам'янка i Дубина (ближче до останньо-го). Територiя парку знаходиться в долиш рiки Опiр у мкщ впадання у не1 рiч-ки Кам'янки.

Таксономiчний склад деревно-чагарникових рослин об'екта дослiджень не вирiзняеться значною рiзноманiтнiстю. На цей час вш складаеться з 40 таксонiв. Як для паркового об'екта - це небагато. Однак тут е деревш iнтродуценти кшь-кох таксошв з високими вiковими та бiометричними показниками. До того ж таю рослини досить рщко трапляються в шших парках регiону. Це сш особин сосни жорстко1 Pinus rigida Mill., три особини тсуги канадсько1 Tsuga canadensis (L.) Carr. та одна особина настовбурчено1 декоративно1 вiдмiни кипарисовика горо-хоплодого Chamaecyparis pisifera 'Squarrosa' (табл. 1). Усi вони належать до од-нiеí вiковоí групп До ще1 ж вiковоí групи в парку також входять чотири особини бiльш поширено!' в регюш Карпат модрини европейсько!' Larix decidua Mill.

Табл. 1. Бюметричм показники ттродукованих великовтових деревних особин

на територи туристичноЧ бази "Карпати "

№ з/п Таксожишчна назва Даметр стов-бура (d1,3), см Висота дерева (h), м Саштар-ний стан Приштка

1 Сосна жорстка 105,7 22,0 Д -

2 Сосна жорстка 95,5 24,7 Д -

3 Сосна жорстка 117,1 24,8 З -

4 Сосна жорстка 95,5 27,5 З -

5 Сосна жорстка 99,3 21,3 З -

6 Сосна жорстка 55,0 17,0 З -

7 Сосна жорстка 66,0 17,0 З -

8 Тсуга канадська 86,6 20,1 Д -

9 Тсуга канадська 90,4 22,2 Д-з -

10 Тсуга канадська 77,0 20,5 З Замшна вершина

11 Кипарисовик горохоплодий вщмша 'Настовбурчена' 80,0 23,0 Д Наявний пасинок

Приштка: Д - добрий; З - задовшьний.

П1д час польових робiт визначено наближений вiк наведених дерев. При цьому використано вшовий бурав Пресслера. Оскiльки згаданi штродуценти пе-ребувають у субсенильнiй чи близькш до не! стадií онтогенезу, !х життeвiсть знижуеться. Керни стовбурово! деревини взято з особин модрини, ят вiднесено до тieí ж вжово! групи, але життeвiсть яких значно вища. Отже, не завдаючи пошкоджень унiкальним особинам iнтродукованих видiв, встановлено вiковий коридор для згаданих рослин у межах 130-140 ротв.

Згодом виявлено, що у парку в околицях MicTa Сколе сосну жорстку як декоративне дерево було висаджено в 1896 р. та що станом на 1963 р. у Ду-бенському парку бшя мкта Сколе росли вкш дерев сосни жорстко! дiaметром бiльше 52 см та висотою 10-19 м [1, 7, 8]. Швидше за все в обох випадках йдеться про один i той же парковий об'ект, оскшьки територiя туристично!' бази "Карпати" знаходиться недалеко вiд села Дубина, а з восьми згаданих дерев сосни жорстко! на cьогоднi залишилося сш. Про нaявнicть групи якихось iнших великовiкових дерев цього виду в околицях Сколе чи Дубини нам невщомо.

Якщо ж врахувати, що в парковш чacтинi садиби висаджували велико-розмiрний садивний мaтерiaл, то на цей час бюлопчний вiк цих рослин практично тотожний iз визначеним нами. Великовiковi особини наведених трьох малопоширених штродуцентш становлять певний iнтереc для паркобудування i лicового господарства. Розглянемо особливосп обстежених рослин кожного таксона окремо.

Сосна жорстка. Вщомо, що сосну жорстку експериментально в лicовi культури Зaхiдного регюну Укра!'ни вводять вже близько 110 ротв [1]. Однак обcтеженi особини е чи не нaйcтaрiшими на Зaходi Укра!'ни.

G iнформaцiя, що рашше в Нiмеччинi сосну жорстку широко вводили в лicовi культури, що Грунтувалося на iдентифiкaцiйнiй плутаниш зi сосною бо-лотяною Pinus palustris Mill., деревина яко!' високо щнуеться. Згодом ршень за-хоплення лicовими культурами сосни жорстко!' ктотно знизився [2]. Питания доцiльноcтi введення сосни жорстко!' в лicовi насадження Захвдного регiону (практично Захвдного Лкостепу та Захвдного i Малого Полкся) останшми роками порушено у моногрaфiчному доcлiдженнi [1], де наголошено на перспектив-ноcтi такого заходу. Натомкть, подiбного доcлiджения про чггй перспективи та оcобливоcтi И введення в пaрковi фiтоценози не виявлено. Не все просто i з морфолопчними та еколого-бiологiчними особливостями цього виду.

Американсью автори стверджують, що видова назва ще!' сосни - rigida -означае "жорстка" або "мшта" i стосуеться шишок, яю мають рiзко зaгоcтренi колючки i нacтiльки жорстко та мiцно тримаються на гiлкaх, юлька рокiв не опадаючи, що ввдрвати !'х можна лише з частинами деревини. Насшненосити особини цього виду починають з 3-5 ротв, масово - з 8-12 ротв. Основна час-тина насшня вилiтaе iз шишок протягом 1 -2 мicяцiв вiд початку !х розкривання, а решта - протягом к1лькох наступних рок1в. При цьому темпи випадання на-сшня iз шишок у рiзних екотишв значно рiзиятьcя. Сiянцi жорстко! сосни рос-туть досить повiльно протягом перших 3-5 ротв. Пот1м темпи росту збшьшу-ються. Поновлення також може ввдбуватися паростками вiд пеньтв чи корiния. Клiмaт в aреaлi жорстко! сосни вологий. Найб1льш поширений цей вид у прибе-режних районах та в долинах рiчок i часто обмежуеться менш родючими негли-бокими Грунтами пiщaно! або гравшно!' структури. Зaфiкcовaно дерево з макси-мальним ддаметром стовбура 109 см та висотою 29 м. У зшкнених насадженнях вiдбувaетьcя самоочищення стовбур1в, тодi як у дерев, вирощених на вiдкрито-му простор^ переважно розвиваються великi розлогi гшки, якi зумовлюють ог-рубiния зовшшносп крон, через що тaкi особини нервдко асоц1юють з окремим боташчним видом. Коренева система глибока, може розвиватися нижче вiд р1в-

ня грунтових вод. Порода вiтростiйка чи вщносно вiтростiйка. Стовбурова деревина мщна, смолиста, використовуеться в умовах, де важлива стшшстъ дереви-ни до Ii розпаду, у суднобудуваннi, для грубого (чорнового) будiвництва, шпал, стовтв, огорож тощо [11].

У нашому випадку були певнi проб-леми з боташчною iдентифiкацiею дерев цього виду. Нав^ь коли вже визначилися з видовою назвою, через специфiчне галужен-ня та досить оригшальну форму крон (рис.) виникли припущення, що це якась своерiдна декоративна вщмша. Тобто, сумнiви щодо таксономiчно! назви були такi, самi як i у наведеному вище викладi американських вчених.

Щодо доцiльностi використання сосни жорстко! для озеленення деякi автори висловлюють певнi сумшви. Наприклад, iс-нуе думка, що сосна жорстка в декоративному планi особливо! щнносп не становить, хоча водночас зазначено, що d^i дерева бшьш декоративнi, оскiльки формують оригшальну крону неправильно! форми [2]. Зпдно з iншим лiтературним джерелом цей вид малодекоративний, але незважаючи на це може використовуватися для створення парюв на Полiссi у мюцях iз надмiрним зво-ложенням грунту. Зазначено, що старi дерева бшьш мальовничi своею оригiнальною кроною, оскшьки головний стовбур не чгтко виражений [9].

Саме подiбна структура крони - в особин сосни жорстко! в обстеженому парку. У дерев замють ч^кого осьового стовбура утворюеться ряд гшок першо-го порядку, яю в ролi викривлених багатостовбурових вершин направленi вверх, таким чином формуючи досить оригiнальну крону. Структура i густота крон св^ить про те, що особини цього виду тшьовитривалш^ нш у сосни звичайно! Pinus sylvestris L. Мабуть, саме це i е головною обставиною, коли на вiдкритому просторi чи за мало! зiмкнутостi намету формуються такi оригшаль-нi форми крон. За наявносп значно! чи високо! зiмкнутостi подiбне явище вщ-сутне. У цьому випадку в особин утворюються чгт одиночнi стовбури з типовою для дерев сосни кроною, що ч^ко видно на шюстративному матерiалi люо-вих насаджень [1].

Виходячи з наведеного, вважаемо цшком необгрунтованим твердження про малу декоративнiсть дерев цього виду. У молодому вшд особини сосни жорстко! декоративш вiдносно густими кронами iз скупченнями оригiнальних колючих шишок, як з'являються вже в ювеншьних рослин i тримаються на гш-

Рис. Особина сосни жорсткоi

ках впродовж кiлькох рокш. У дерев, як ростуть на вiдкритому просторi, з вь ком формуються своeрiднi крони iз переважно вертикально розмiщеними вик-ривленими скелетними гiлками. Такi особини, як у нашому випадку, видаляють-ся сво!м дещо чудернацьким виглядом, особливо на тлi дерев традицшно! типо-во! форми, що забезпечуе рослинам сосни жорстко! специфiчну декоративнкть.

Однак подiбнi дерева мають лише декоративну цiннiсть. Для лiсового господарства !х наявнiсть небажана з огляду на незначний вихiд дшово! дереви-ни та низьку товарнiсть. А це дае пiдставу стверджувати, що в лкових наса-дженнях сосни жорстко! чи з 11 участю доцшьно пiдтримувати високу повноту, що сприятиме формуванню рiвних i добре очищених вiд сучюв стовбурш.

У монографiчному дослiдженнi [1] констатовано, що сосна жорстка пройшла найвищий стутнь аклiматизацií - натуралiзацiю та важлива для покра-щення видового складу i тдвищення продуктивностi лiсових насаджень. Однак, на нашу думку, у зв'язку iз високою репродуктивною насшневою здатнiстю, яка з'яв-ляеться iз раннього вiку, та унiкальною для хвойних властивiстю поновлюватися вегетативним шляхом, може виникнути явище неконтрольованого (швазшиого) поширення виду. Належить ще вивчити наск1льки таке явище реально можливе.

Тсуга канадська. Дерева виду зрвдка трапляються у старовинних парках Укра!ни. Це тiньовитривале дерево. У природному ареалi росте в умовах вологого ктмату переважно на ошдзолених кислих грунтах, де особини сяга-ють висоти 30 (50) м та дiаметра 1,5-2 м. Швидккть росту в молодому вiцi по-вшьна, пiзнiше - середня. Коренева система неглибока. На сухих, заболочених та вапнякових далянках росте погано. Натомкть добре почуваеться бшя водойм. Дерево декоративне завдяки вишуканiй блискучш темно-зеленiй дрiбнохвойнiй кронi iз звислими кiнчиками плок та дрiбними зграбними шишечками, якi ви-сять бшьше року [2, 9, 10].

Дерева тсуги канадсько! в парковiй частиш туристично! бази " Карпати" видшяються декоративнiстю. Одне з них перебувае у доброму саштарному ста-ш, друге - у промiжному мiж добрим i задовiльним, трете - у задовшьному, але цiлком життездатне. Остання особина в минулi десятилтя втратила верхiвку, тому сформувала другу, замшну. Дерева розмiщенi на ввдкритому просторi, що сприяло формуванню великих крон (з поперечником до 13 м), значних прирос-тiв за товщиною стовбурiв та менш значних за висотою. Крони низько опущеш, до зе)№ не досягають на 2-2,5 м, по периметру рясно вкрип шишками, що до-дае згаданим особинам декоративностi.

Виходячи iз саштарного стану дерев та !х бюметричних показникiв (див. табл. 1) можна судити, що умови рiчковоí' долини Опору цшком сприятливi для росту дерев тсуги канадсько!. До ще! ж думки схиляе нас i порiвняння бiомет-ричних показникiв обстежених дерев iз показниками двох особин цього ж виду в дендрарда Боташчного саду НЛТУ Укра!ни, що у Львов^ на вул. Ольги Коби-лянсько!, 1 (табл. 2). Тут у вщ близько 110 ротв за аналогiчноí' висоти дерев дь аметри !х стовбурiв майже у два рази менш! Доречно зауважити, що ршень зво-ложення ддлянки розмiщення останнiх значно менший. Тодi як у першому випадку (на турбаз^ едатоп Б3 чи частково Б3.4, то в другому - Б2, а також при-сутнiй додатковий фактор - бшьша сухiсть повiтря урбогенного середовища.

Табл. 2. Бюметричт показники ттродукованих деревних особин на територи

тших паркових об'eктiв

№ з/п Украшська назва BiK, ро- KiB Дiаметр стовбура (dU), см Висота дерева (h), м Саштар-ний стан Примггка

Дендрарш Ботанiчного саду НЛТУ Украши, Львiв

1 Tsuga canadensis 110 46 22 Д

2 Tsuga canadensis 110 41 21 Д

Парк садиби Бранщьких, село Пiдгiрцi (Стрийський р-н)

3 Tsuga canadensis 130 81 29 Д

4 Chamaecyparis pisifera 130 57 22 З Пригтчений

5 Chamaecyparis pisifera 'Plumosa' 130 69 22 З Пригтчений

Парк садиби Чарторийських, селище Журавно

6 Chamaecyparis pisifera 'Plumosa' 55 30 15 З Пригтчений

7 Chamaecyparis pisifera 'Squarrosa' 55 28 11 З Пригтчений

Парк садиби Фредра, село Вишня

8 | Chamaecyparis pisifera ^иапгеа' | 120 | 48 | 18 | Д |

Натомкть, особина в селi Пщпрщ (див. табл. 2) мае близью до обстежу-ваних на цей час дерев тсуги канадсько!' лкорослинш умови та показники вiку i дiаметра стовбура, а висоту помггно бiльшу. Останне зумовлено пiдгiнною рол-лю бокового притiнення. Доречно зауважити, що, незважаючи на оптимальнi умови росту в рiчковiй долинi, вш експлуатацií та декоративний оптимум особин тсуги добкають кiнця. До тако1 думки, крiм факту конкретного стану досль джуваних особин, також схиляе нас iнформацiя М. Малщького, який ствер-джуе, що парковi дерева цього виду iз обхватами стовбурш 300-320 см почина-ють випадати [12].

Щодо питания створення лiсових культур варто зауважити, що тсуга ка-надська малопридатна для цього через повшьний рiст i низькi темпи нагрома-дження стовбурово!' деревини. Подiбна думка iснуе i в лiтературi. До того ж, деревина тсуги канадсько!' м'яка, легко розтрккуеться, на батькiвщинi використо-вуеться переважно в паперово-целюлознiй промисловосп, рiдше - в будшниц-твi чи деревообробцi [2, 9, 10].

Одшею iз найбiльших несподшанок для авторш в парковому насадженш стала наявнкть великовiковоí особини кипарисовика горохоплодого декоративно! вiдмiни 'Настовбурчена' iз значними бiометричними показниками та добрим санiтарним станом (див. табл. 1). Дерево високодекоративне. Единим недолiком до його позитивних характеристик е наявнкть на стовбурi невеликого пасинка. Особливосп росту та вимоги до навколишнього середовища кипарисовика горохоплодого близью до вже згадуваних тут видш. Вiн ввдае перевагу во-логим безкарбонатним грунтам, довготривалого дефiциту вологи не переносить. Наочним прикладом може бути явище майже повного випадання особин цього виду у Нштському боташчному саду. Вижив единий екземпляр, який у вiцi 55 роюв мав 1,8 м висоти [2]. Хоча е даш, що юнюрш декоративнi вiдмiни (до них належить i згадувана особина), посухостiйкiшi ввд типових рослин виду [9].

Обстежена особина цшком життездатна. Стовбур стрункий, цилшдрич-ний, повнодеревний, за своею формою нагадуе такий у ялищ бiлоí. На техиiчнi i

господарськi властивосп деревини вид1в кипарисовика як потенцшних лкогос-подарських об'ектав ще наприкшщ Х1Х ст. звертав увагу професор Львiвськоí лiсовоí школи В. Тинецький [13, 14]. В особин видш кипарисовика деревина щнна, з характерним приемним запахом, за сво'ми властивостями близька до деревини вид1в Кипариса (Cupressus L.). Вона легка, стшка, використовуеться для гiдротехнiчних споруд, у будiвництвi, для столярних i художнiх виробiв [2, 3, 13]. Польсью лiсiвники впродовж останнього десятилтя створили експери-ментальнi культури 22 штродукованих хвойних порiд. Серед них i три види кипарисовика, включно з горохоплодим [15].

Про створення подабних культур вид1в кипарисовика в УкраМ шформа-ци немае. Рашше нам траплялися окремi типовi особини та íх юнiорнi декора-тивнi вiдмiни в iнших парках Львшщини [4-6]. Незважаючи на те, що в багатьо-х випадках присутне явище пригнiчення !х особинами мкцевих деревних порiд, вони досягли значних розмiрiв (див. табл. 2). Помиш параметри мае i дерево кипарисовика горохоплодого декоративно!' вiдмiни 'Настовбурчена' у парку села Вишня, хоча росте воно в умовах дещо пршого зволоження грунту, шж пот-рiбно для цього таксона. Остання з обстежених особин ще!' вiдмiни (див. табл. 1), яка, на нашу думку, росте в умовах близьких до i! едафiчного оптимуму, свiдчить про позитивну тенденцiю щодо вирощування насаджень цього виду в лковому господарствi регiону. Можна вважати, що умови рiчковоí долини виявилися придатними або й оптимальними, для створення експериментальних лiсових культур кипарисовика горохоплодогота його декоративних вiдмiн у нижньопрському поясi Карпат.

Отже, у парковому насадженш туристично! бази "Карпати" обстежено 11 дерев, яю видiляються сво!ми вiковими i бюметричними показниками та на-лежнiстю до трьох малопоширених у регiонi таксошв. Всi вони ростуть у близьких до оптимальних для них умовах рiчковоí долини рiчки Ошр, виявилися стiйкими та досягли значних бюметричних показникiв. Серед iнших деревних рослин парку вони позитивно вирiзняються своею високою декоративнiстю.

Крш цього, як свщчать результати обстеження та аналiз лiтературних даних, особини двох iз трьох таксонiв (сосни жорстко! та настовбурчено! ввдш-ни кипарисовика горохоплодого) за сво'ми темпами росту, що виразилися знач-ними бюметричними показниками, а також споживчими властивостями деревини, дають змогу зробити висновок про дощльнкть створення експерименталь-них лiсових культур у рiчкових долинах пiвнiчно-схiдного мегасхилу нижньо-прського регiону Карпат.

Лiтература

1. Гузь М. Сосна жорстка (Pinus rigida Mill.) у люових культурах захщного регюну Украши / М. Гузь, В. Козак. - Дрогобич : Вид-во "Коло", 2008. - 192 с.

2. Древесные породы мира : справочник : пер. с англ. / под ред. Г.И. Воробьева. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть". - 1982. - Т. 2. - 352 с.

3. Деревья и кустарники СССР. - М. : Изд-во АН СССР. - 1949. - Т. 1. - 465 с.

4. 1вченко А.1. Великовгкга дерева штродукованих та рщюсних таксошв Шдпрщвського парку / А.1. 1вченко, 1.М. Пацура, А.С. Мельник, О.С. Панасюк // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2008. - Вип. 18.5. - С. 19-24.

5. 1вченко А.1. Рiдкiснi дерева парку селища Журавно / А.1. 1вченко, 1.М. Пацура, А.С. Мельник, О.С. Панасюк // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львгв : РВВ НЛТУ Украши. - 2008. - Вип. 18.11. - С. 188-193.

6. 1вченко А.1. Палацовий парк села Вишня та його радист дерева / А.1. 1вченко, 1.М. Па-цура, А.С. Мельник // Природно-заповiдний фонд Украши - минуле, сьогодення, майбутне : матер. Мiжнар. наук.-практ. конф., присвяч. 20-рiччю прир. запов. "Медобори" (26-28 травня 2010 р., смт. Гримайлхв). - Терноп1ль : Вид-во "Пiдручники i посiбники". - 2010. - С. 819-823.

7. Кармазш Р.В. 1нтродукщя голонасшних у Боташчному саду / Р.В. Кармазш // Працi Бо-танiчного саду : зб. наук. праць. - Л^в : Вид-во Львiв. ун-ту, 1963. - С. 50-57.

8. Кармазш Р.В. 1нтродукщя сосни твердо! в захадних областях УРСР / Р. В. Кармазш // До 300^ччя ЛДУ ш. 1вана Франка : ювшейна наук. сесiя. - Львхв : Вид-во Львхв. ун-ту, 1961. - С. 15-17.

9. Колесников А.И. Декоративная дендрология / А.И. Колесников. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1974. - 704 с.

10. Eastern hemlock Tsuga canadensis (L.) Carr. [Electronic resource]. - Mode of access http://plants.usda.gov/plantguide/pdfcs_tsca.pdf.

11. Little Silas. Pitch Pine (Pinus rigida Mill.) / Silas Little, Peter W. Garrett. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.na.fs.fed.us/pubs/silvics_manual/Volume_1/Pinus/rigida.htm.

12. Malicki Marek. Drzewa i krzewy parku przypalacowego w Maciejowcu / Marek Malicki // Rocznik dendrologiczny. - 2005. - Vol. 53. - S. 127-138.

13. Tyniecki W. Winiki dotychczasowych prob aklimatyzacyi obcych drzew w Europie / W. Tyniecki // Sylwan, 1891. - S. 383-390, 423-433.

14. Tyniecki W. Z ogrodu botanicznego Krajowej szkoly gospodarstwa lasowego we Lwowe / W. Tyniecki // Sylwan, 1896. - T. 14. - S. 206-210, 253-256, 412-421.

15. Gazda Anna. Stan badan nad obcymi gatunkami drzew w polskich lasach / Anna Gazda // Stu-dia i Materialy CEPL w Rogowie 45, R. 14. - Zeszyt 33/4/2012. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.czlowiekiprzyroda.eu/3obce/obce_w_lasach.pdf.

Ивченко А.И., Пацура И.М., Хомюк П.Г. Малораспространенные высоковозрастные древесные интродуценты парка туристической базы "Карпаты" (Сколевщина) и потенциальная роль этих таксонов в озеленении и лесном хозяйстве

В парке туристической базы "Карпаты" (Сколевский р-н на Львовщине) сохранилось 11 высоковозрастных деревьев со значительными биометрическими показателями трех редких таксонов. Подобные особи изредка встречаются и в других старинных парках Львовщины. Представители этих таксономических единиц являются ценными объектами для озеленения и ландшафтной архитектуры, а также биологической и лесной науки и практики. Исходя из темпов роста особей сосны жесткой Pinus rigida Mill. и оттопыренной формы кипарисовика горохоплодного Chamaecyparis pisifera 'Squarrosa', а также потребительских свойств их древесины, можно сделать вывод о целесообразности создания экспериментальных лесных культур этих таксонов в речных долинах северо-восточного мегасклона нижнегорного пояса Карпат.

Ключевые слова: старинный парк, малораспространенные высоковозрастные деревья, экспериментальные лесные культуры интродуцентов.

Ivchenko A.I., Patsura I.M., Khomyuk P.G. Uncommon Tree Introducents Growing in the Park of Karpaty Tourist Base in Skole District, their Potential Role in Landscaping and Forestry

Eleven overage trees of rare taxons are preserved in the park of tourist base "Karpaty" (L'viv region, Skole district). They have significant biometric indicators. Such individuals are located in other ancient parks of Lviv region. Representatives of these taxonomic units are valuable objects for gardening and landscape architecture, as well as for biological and forestry sciences. In our opinion, based on the growth rate of individuals of Pinus rigida Mill. and Chamaecyparis pisifera 'Squarrosa' and its consumer properties of wood, we can conclude the feasibility of establishing experimental forest plantations of these taxa in river valleys in north-east megaslope of Carpathian's lower mountain belt.

Keywords: ancient parks, uncommon overage trees, experimental forest plantations of introducent species.