CC BY
14
Науковий вкник, 2001, вип. 11.3_
З метою отримання сталих врожа!в плодiв, ягiд i лiкарських рослин лшо-вим пiдприeмствам варто розвивати плантацшне лiсовирощування. Свiтовий до-сввд свiдчить про перспективнiсть такого лшокористування.
Важливим аспектом лшово! полiтики щодо використання недеревно! про-дукци лку е розвиток ефективних технологiчних процемв, якi забезпечують зби-рання, первинну обробку та збер^ання продукци лку.
Лiтература
1. Рябчук В.П. Недеревна продукщя лiсу. - Львiв: Свгг, 1996. - 312 с.
2. Лiсовий кодекс УкраКни. - Львiв, 1995. - 83 с.
3. Сенько £.1., Фурдичко О.1. Економжа комплексного використання i вщтворення хар-чових ресурсiв лiсу. - Львiв: Мююнер, 1996. - 296 с.
4. Forestry issues - Non-wood forest products: http:// www.rcfa-cfan.org/English/issues. 3.html.
5. Non-wood forest products and income generation. - Unasilva. Vol. 50/ 198, 1999/ 3
УДК 630*970.13 Доц. А.1. Гузш, К.С.-2.П - Природный запов^ник "Розточчя"
ДО ПИТАННЯ ЕКОНОМ1ЧНО1 ЕФЕКТИВНОСТ1 ВИКОРИСТАННЯ КОМАХО1ДНИХ ПТАХ1В У Л1СОВОМУ ГОСПОДАРСТВ1 I ОСНОВН1 ХАРАКТЕРИСТИКИ СТРУКТУРИ IX НАСЕЛЕННЯ В УМОВАХ В1ДНОСНО ЕКОЛОГ1ЧНО ЗБАЛАНСОВАНИХ Л1СОВИХ
ЕКОСИСТЕМ
Розглядаються питання впливу комахощних nTaxiB на i'x жертв, прирiст деревостану, економiчну ефективнють ix використання у лiсовому господарств^ кiлькiснi характеристики населення в умовах екологiчно збалансованих лiсовиx екосистем.
Doc. A.I. Guziy - USUFWT
On problem of economic efficiency of use of insectivorous bird in forestry and the main characters of their population structure in conditions of balanced
forest ecosystems
The effect of insectivorous bird on their victims and on forest stand ground, the economic efficiency of their use in forestry, the quantitative characters of bird population in conditions of balanced forest ecosystems are considered
Метою роботи е розгляд питання впливу птахiв на !х жертв i, як наслвдок, приршт деревостану, кшьюсних показниюв складу i щшьносл населення птахiв переважаючих груп i тдгруп титв лку Захщного регюну Украши.
До екологiчно збалансованих лiсових екосистем належать насадження з вираженим гомеостазом, здатт до саморегулювання. З точки зору ентомологи, в таких екосистемах ввдсутш спалахи комах-шкiдникiв - об'еклв живлення птахiв.
В основу роботи лягли результати облтв птахiв, що проводилися з 1980 по 2000 рш за методикою А.П. Кузякша [2].
Безхребетнi тварини, зокрема комахи, можуть iстотно впливати на стан ль состанiв, спричиняти !х вiдмирання аж до повного руйнування бюгеоценозу. Втрата листя, через пошкодження первинними комахами-шкiдниками, впливае на ркт дерева, в основному, через зменшення фотосинтезуючо! поверхнi, що ввдби-ваеться на зменшенш кiлькостi синтезуючих вуглеводшв. Темпи сповiльнення росту дерев часто пропорцшш кiлькостi втрачених листюв, зменшенню листково!
Еколого-економ1чн1 проблеми сталого розвитку л1сового комплексу 71
УкраГнський державний лкотехшчний унiверситет
поверхнi. У процес живлення комахи знищують фiзiологiчно найбiльш активне листя. Як наслвдок, на деревах залишаються оголенi гшки, що продовжують жи-витися вуглеводнями не продукуючи !х. Оскiльки, комахи найчастше поселяють-ся на ослаблених деревах, яким i до цього не вистачало вуглеводнiв, такi дерева гинуть швидше.
Значну роль у створенш оптимальних умов для росту i розвитку деревних порвд у лiсових бюгеоценозах вiдiграють птахи. Знищуючи комах, сприяють тд-вищенню первинно! продуктивностi лшових бiогеоценозiв. Як наслiдок, в лшах з великою кiлькiстю птахiв масовi пошкодження рослинностi спостерiгаються ввд-носно рвдко. Ступiнь ди птахiв на жертв становить ввд 2-5 до 15, iнодi 35-50, а то й до 90 % [1]. В умовах Талермашвського лку, у басейш рiк Хопер i Ворона, втрати приросту за дiаметром у насадженнях дуба звичайного, iзольованих вiд впливу птахiв, порiвняно з контролем, у 15-20 - рiчному вiцi становить близько 29 %. При цьому на контрольних дшянках чисельнiсть гусениць зимового п'ядуна i золотоочки зменшувалася на 50-60 %. У рш дуже високо! чисельностi гусениць зимового п'ядуна, кшьюсть яких птахи зменшували на 30 %, втрати приросту 30-рiчних насаджень дуба звичайного, порiвняно з контролем, становили 32 %, 60-рiчних - 20 % [3]. На дшянках дубових лгав Тульсько! обласп чисельнiсть птахiв щiльнiсть яких, шляхом приваблювання було збшьшено вдвiчi, всохло 18,9 % дерев, тодi як на контрольний дiлянцi - 30,4 % [1].
З викладеного очевидно, що економiчна ефективнiсть, обумовлена впли-вом птахiв на комах-шкiдникiв i виражена у формi приросту дерев, може бути надзвичайно високою i досягати 10-30 i бiльше вiдсоткiв за сезон. Важливо тд-креслити, що оскшьки у кожного виду птахiв основу живлення становить певна група безхребетних, необхiдно приваблювати !х комплекс, а не окремi види [1]. Приваблювання комахо!дних птахiв необхiдно розпочинати при середнш щшьно-стi комах. При цьому птахи проявляють найбшьш помггний вплив на стан !х по-пуляцiй. Найбшьшо! ефективностi в попереджент масового розмноження комах i нанесеннi штотно! шкоди деревостану необхвдно очiкувати вiд заходiв, спрямова-них на тдтримку стшко! рiвноваги мiж потенцiйними шкiдниками та комплексом !х паразитiв i хижаюв, включаючи й птахiв.
Нижче зупинимося на кшьюсних характеристиках складу i щiльностi на-селення птахiв переважаючих груп i пiдгруп типiв лiсу регiону як еталонних пока-зник1в для тдтримання рiвноваги в лiсових екосистемах.
У гшздовому населеннi сланких чагарникiв субальпшського поясу Укра!н-ських Карпат виявлено 19 видiв птахiв. Рiзноманiтнiсть населення птахiв iнших орнiтологiчних комплексiв у гшздовий перiод з вiком насаджень зростае: з 30 ви-дiв - на незiмкнутих смерекових лшових культурах до 50 - у стиглих i перестiй-них рiзновiкових угрупованнях; 22-25 до 55-62 - букових, 27 до 67 - дубових i чорновшьхових, 21-27 до 43 - чистих соснових i 57 - березово-соснових борах.
В осшнш перюд у складi населення птахiв сланких чагарникiв виявлено близько 20 видiв. У смерекових лшах рiзноманiтнiсть населення птахiв рiзних вь кових категорiй коливаеться в межах 44-50 видiв без чiтко виражених тенденцш. Така закономiрнiсть пояснюеться, головним чином, дiею клiматичного фактору. З похолоданням в горах птахи, як ввдомо, м^ують вниз по схилах. У смерекових, особливо приполонинних лках, значна кiлькiсть видiв в цю пору року зус^чаеться
72
Еколого-економiчнi проблеми розвитку лiсового комплексу
Сланю чагарники _ _ 19 _ _ _ _ _ 20 _ _ _ _
Прсью смереков! **
а) чист! б) минаш — 30 41 48 46 49 46 - 50 51 48 44 50 44 50 - 23 22 27 23 27 23 27
Темношпильково-буков1 - 30 37 50 53 55 - 45 47 57 57 59 _ 21 25 32 32 34
Сосново-ялицев1 люостепов! - - - - 55 - - - - - 46 - - _ - 34
Сосново-смереков1 полюыа - - - - 54 _ _ _ _ 41 _ _ _ 33
Чист! буков 11 грабово-буковк
а) прсью - 22 30 52 55 62 - 45 51 59 59 63 22 26 46 38 41
б) р1внинн1 люостепов1 26 25 37 47 49 _ 37 38 40 40 40 _ 12 23 23 34 35 _
Дубово-буков1 - 30 41 59 62 _ - 54 55 62 62 _ _ 32 32 36 36 _
3 перевагою дуба скельного - 34 50 65 67 - - 66 66 69 70 - - 37 42 43 44 -
3 перевагою дуба звичайного - 28 39 50 54 - - 36 35 40 41 - - 22 23 30 33 -
Призалвничш люосмуги - - - 53 - - - - - 48 - - - - 38 - -
Широколистяно-соснов1 23 27 31 52 54 _ 37 37 37 42 46 _ 13 21 25 34 37 _
Чорновшьховб
а) люостешш 29 35 40 54 56 - 31 35 38 47 47 _ 12 22 17 40 41 _
б) полюыа 39 48 51 _ _ _ 34 36 37 _ _ _ 21 29 29 _
Соснов! полюью:
а) березово-соснов1 _ 27 49 56 57 _ _ 31 40 41 43 _ _ 21 29 32 34 _
б)чисп соснов1 - 21 24 44 43 - - 25 33 37 38 - - 17 22 29 29 -
1 тите лгсу захгдного регюну Украши
Перюди*
осшнш
ВР НЖ Ж СВ
СТ
ПР
ВР
НЖ
Ж
СВ
СТ
ПР
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
а) чист!
б) минаш
Темношпильково-буков1 Сосново-ялицев1 лгсостепов! Сосново-смереков1 полюыа Чисп буков! 1 грабово-буков1:
а) прсью
б) р1внинш люостепов1 Дубово-буков1
3 перевагою дуба скельного 3 перевагою дуба звичайного Призалвничш люосмуги Широколистяно-соснов1 Чорновшьховб
а) люостепов1
б) полгсью Соснов1 полюьи:
а) березово-соснов1
б)чисп соснов1
26
30 30
22 25 30 34 28
41
37
30 37 41 50 39
23 27 31
48 50
52 47 59 65 50
53 52
29 35
27 - 21
40 54 39 48
46 49
53 55
54
55 49 62 67 54
54
56 51
19 46 55
62
49 24
56 57 44 43
37
50 45
45 38 54 66 36
51 47
51 40 55 66
35
37 37 37
48
57
59 40 62 69 40 48 42
31 35
38 47 34 36
31 40 25 33
41 37
44 50 57 46 41
59
40 62 70
41
46
47
37
43
38
20
44 50 59
63
12
23 21
22 23 32 37 22
13 21
12 22
21 17
27 25
26 23 32 42 23
25
17 21
29 22
27 32
36 34 36 43 30 38 34
23 27
32
34
33
38
35
36 44 33
37
23 27 34
41
40 41 29 29
32 29
34 29
Сланю чагарники - - - - 221 - - 116 - - - - -
Прсыа смереков1
а) чист1 б) милаш — 233 214 285 316 394 375 465 - 230 162 234 233 285 280 350 - 43 83 146 167 247 190 270
Темношпильково-буков1 - 260 230 300 395 500 - 240 200 265 322 550 - 65 100 180 255 490
Сосново-ялицев1 люостепов1 - _ - - 650 _ - _ - - 369 - _ _ _ - 273 -
Сосново-смереков1 полюью - - - ..... 607 - - - - - 530 - - - - 377 -
Чисп буков11 грабово-буковО
а) прсыа - 250 160 200 344 548 - 259 177 218 319 519 - 50 82 175 248 472
б) р1внинш люостепов1 258 470 163 305 551 - 182 412 157 326 399 - 51 134 94 204 392 -
Дубово-буков1 - 267 190 302 377 - - 292 204 315 358 - - 75 86 155 215 -
3 перевагою дуба скельного - 372 326 418 636 - - 450 280 401 600 - - 88 112 241 389 -
3 перевагою дуба звичайного - 435 359 429 647 _ - 487 252 473 585 - - 134 122 254 414 -
Призшпзничш люосмуги - - 2188 - - - - - 1446 - - - - - 1520 - -
Широколистяно-соснов1 260 389 353 487 600 183 403 220 315 554 44 130 113 241 425
Чорновшьхов1:
а) люостепов1 297 390 247 425 671 _ 114 247 172 317 486 - 26 85 73 171 345 -
б) полюью - - 288 524 642 _ _ _ 133 328 418 _ - - 62 262 338 -
Соснов1 полюыа:
а) березово-соснов1 - 346 358 461 558 - - 287 252 364 548 - - 96 202 332 441 -
б)чисп соснов1 - 176 153 277 346 - - 105 158 245 368 - - 37 112 177 282 -
виЫе / щтьмсть населения птах'ш переважаючих груп / шдгруп титв л'ьсу захЬдного регюну УкраХни
Перюди*
осшнш
ВР НЖ Ж I СВ СТ ПР
зимовии
ВРТНЖ Ж СВ СТ ПР
10 I 11
12
13
14 I 15
16
17
18
19
а) чист1
б) милаш
Темношпильково-буксш Сосново-ялицев1 люостепов1 Сосново-смереков1 полесью Чисп буков1 [ грабово-буковО
а) прсыа
б) р1внинш люостепов1 Дубово-буков1
3 перевагою дуба скельного 3 перевагою дуба звичайного Призшпзничш люосмуги Широколистяно-соснов1 Чорновшьхов1:
а) люостешш
б) полюью Соснов! полюью:
а) березово-соснов1
б)чист1 сосжта_
- 221
233 214 285
316 375
394 465
- 260 230 300 395 500
- 650 -
- 607 -
- 250 160 200 344 548 258 470 163 305 551 -
- 267 190 302 377 -
- 372 326 418 636
- 435 359 429 647 -
- - - 2188 -260 389 353 487 600
297 390 247 425 671 -
- 288 524 642 -
- 346 358 461 558 -
- 176 153 277 346 -
230 167 234
116 -235 280
285 350
- 240 200 265 322 550
- 369 -
- 530 -
- 259 177 218 319 519
182 412 157 326 399 -
- 292 204 315 358 -
- 450 280 401 600 -
- 487 252 473 585 -
- 1446 -
183 403 220 315 554
114 247 172 317 486 -
- 133 328 418 -
- 287 252 364 548 -
- 105 158 245 368 -
43 83 146
167 190
51
44
26
247 270
65 100 180 255 490
- 273 -
_ 377 _
50 82 175 248 472
134 94 204 392 -
75 86 155 215 -
88 112 241 389 -
134 122 254 414 -
- 1520 -
130 113 241 425
85 73 171 345 -
62 262 338 -
96 202 332 441 -
37 112 177 282 -
Примггка:* НЛК-нез1мкнуп лгсов1 культури, Ж-жердняки,СВ-середньовжов1,СТ-стипи, ПР-перестшш лгси;
**Цифри вверху вщповщають характеристикам населения птах1в чистих смерекових лю!в, внизу-мшаним угрупованням.
Науковий вкник, 2001, вип. 11.3
транзитом, рвдко зупиняючись на прольотах (чорна горихвiстка, вiвчарики та iн.). У лшах нижче розташованих поясiв чимала кшьюсть видiв агрегатуеться (напри-клад, синицi, повзик), утворюючи угруповання, як ведуть кочiвний спосiб життя. Таю угруповання ввддають перевагу найбiльш трофiчно багатим екосистемам, що й обумовлюе характер !х територiального розподiлу. В насадженнях шших груп i тдгруп типiв лiсу рiзноманiтнiсть птахiв, як i в гшздовий перiод, вiд вирубок i не-зiмкнутих лiсових культур зростае до стиглих лгав i пралгав: з 45 до 57-59 - в те-мношпильково-букових, 45 до 63 - букових, 66 до 70 - закарпатських дубових, 36 до 41 - прикарпатських дубових, 37 до 46 - широколистяно-соснових, 25 до 38 -соснових борах.
В осшнш перюд, порiвняно з гнiздовим, рiзноманiтнiсть населения птахiв, за винятком сланких чагарниюв в Карпатах, збшьшуеться(за рахунок прилiтних птахiв з пiвнiчних широт, а в Карпатах, к^м цього, видiв вище розташованих поясiв).
Найменша кiлькiсть птахiв зафiксована в зимовий перiод, що пояснюеться !х вiдльотом на твдень. У сланких чагарниках, вкритих сшгом, птахи зус^ча-ються спорадично. У смерекових лшах рiзноманiтнiсть птахiв коливаеться в межах 23-27 видiв, темношпильково-букових - з 21 виду зростае до 34, букових -22 до 41, дубових - 37 до 44 на Закарпатл i з 22 до 33 - Прикарпатп, широколис-тяно-соснових - 21 до 37, чорновшьхових - 22 до 41, чистих соснових борах - 17 до 29 таксошв вщповвдно.
З врахуванням висоти над рiвнем моря, рiзноманiтнiсть гшздового населенна птах1в з 19 видiв в сланких чагарниках субальпшського поясу Украшських Карпат зростае майже до 70 - дубових i чорновшьхових лках Захiдного лiсостепу i пе-редпр'!в Карпат i зменшуеться до 43 - в чистих соснових борах. В осшнш перюд кшьюсть видiв ввдповвдно становить 20, 70 i 43, зимовий - 3-5, 44 i 29 таксошв.
Своервдшстю динамши вiдрiзняеться щiльнiсть населення птахiв. У смерекових, букових, дубових, широколистяно-соснових, чорновшьхових лшах щшь-нiсть птахiв зростае вiд вирубок до незiмкнутих лiсових культур, спадае в жердняках i знову збiльшуеться з вiком насаджень. Така особливiсть динамiки чисель-ностi пояснюеться рiзким погiршенням умов проживання птахiв в жердняках. У лiсах жерднякового вшу чагарникова рослиншсть витiсняеться деревним ярусом, спрощуеться вертикальна структура насаджень. В угрупованнях, перший ярус яких характеризуеться вiдносно меншою зiмкнутiстю крон (дубовi лiси), у вод жерднякiв чагарниковий ярус збер^аеться краще i, як наслiдок, перепад у щшьно-стi птахiв менш помггний i, навпаки, з бшьш iнтенсивним випаданням пiдлiску (буковi лши) рiзниця у щiльностi птахiв зростае. В осшнш перюд щшьшсть населення птахiв вiдповiдно становить майже 120, 690 i 370 птахiв на одиницю площi. Зимою серед сланких чагарниюв Карпат птахи зустрiчаються поодиноко i спорадично. В дубових лках !х щiльнiсть перевищуе 400 особин/ км2, чистих соснових борах зменшуеться до 280 особин/ км2'
Кшьюсш показники видово! рiзноманiтностi i щiльностi населення птахiв у лшах регiону наводяться в табл.
Таким чином, в лшових екосистемах комаховдш птахи виступають в якосл iстотного стабiлiзуючого фактору. Завдяки зменшенню чисельноста потенцiйних шкiдникiв, економiчна ефектившсть може сягати 10-30 % приросту деревини за сезон. В еколопчно збалансованих лiсостанах, з великою щшьшстю птахiв, спа-
Еколого-економiчнi проблеми сталого розвитку лiсового комплексу
75
УкраГнський державний лкотехшчний унiверситет
лахи чисельносТ шкiдливих видiв комах, MacoBi пошкодження рослинностi спо-cтерiгaютьcя вiднocнo рвдко.
Лiтература
1. Иноземцев А.А. Роль насекомоядных птиц в лесных биоценозах. - Л.: ЛГУ, 1978. - 264 с.
2. Кузякин А.П. Зоогеография ССС// Уч.зап. Моск.пед.ин-та им. Н.К.Крупской. -1962. -109 с. Биогеография. - Вып. 1. - С. 3-182.
3. Королькова Г.Е. Наземные позвоночные животные Теллерманоского леса и их функциональная роль в биогеоценозах лесостепных дубрав// Дубравы лесостепи в биогеоценологичес-ком освещении. - М.: Наука, 1975. - С. 225-29.
УДК 630*622 Дои. Л.1. Котй, к.с.-г.н. - УкрДЛТУ
ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧН1 ПЕРЕДУМОВИ ЗБ1ЛЬШЕННЯ ПЛОЩ1 Л1С1В ЗАХ1ДНОГО РЕГ1ОНУ УКРА1НИ
Аналiзуються основш причини напруження еколопчно!' ситуацií в захщному perioHi Укра'ни. ОбГрунтовуеться потреба збшьшення площi лiсiв perioHy та етапи проведення запланованих заходiв. Визначаються напрямки впливу збiльшення лiсистостi на eKOHOMi4-ний та екологiчний стан регюну
Doc. L. Kopiy - USUFWT
Ecology-economic prerequisite increase forests area in the western region of
Ukraine
Analysis fundamental causes of stretched ecological situation in western region of Ukraine. Appointed needful increase of forests area in that region and continue planed works. Appointed directions of influence for increasing forestry on the economic and ecological condition of region.
1нтенсивний розвиток суспшьних вщносин на територи захщного регюну Укра'ни протягом декшькох столггь, що супроводжувався активним освоенням i використанням природних ресурмв (земельних, лiсових, мiнеральних), обумовив ктотш змiни в i'x структурi та сприяв значному попршенню екологiчного стану середовища. Складнi iсторичнi процеси, що вщбувались в межах регiону, сприяли штотному розвитку окремих негативних тенденцш i процесiв (винищення лiсiв, розвиток ерозшних процесiв, повенi, зсуви i т.д.). Так, в перiод з XVI по ХХ сто-лггтя тут значно (у 3.5 рази) зменшилась площа лiсiв, збiльшилась сшьськогоспо-дарська освоенiсть територи, зросла розорашсть сiльгоспугiдь та еродованiсть земель [1].
Земля, як надзвичайно важлива частина природного середовища е голо-вним засобом виробництва у сшьському та лшовому господарствi, а також служить шдосновою для розташування галузей народного господарства. Розподiл i використання землi характеризуеться не тшьки певною формою земельно'' влас-носта, а й вiдповiдним типом земельних ввдносин. Земельнi вiдносини виступають своерщним елементом виробничих вiдносин суспiльства. Швидю темпи розвитку народного господарства, сприяють зростанню потреби в землi, що в свою чергу обумовлюе скорочення площ високопродуктивних сiльськогосподарських угiдь. Однобоке нерегульоване використання земельних ресурмв сприяе прояву певних негативних явищ, таких як ерозiя Грунтiв при надмiрному сiльськогосподарському 76 Еколого-економiчнi проблеми розвитку лкового комплексу
