CC BY
35
ных качеств семян. Проведена оценка засухоустойчивости и зимостойкости интроду-цированных видов пихт. Исследования подтвердили перспективы использования в Западном регионе Украины редких видов рода пихта в озеленении населенных пунктов.
Ключевые слова: род пихта, генотип, интродукция, вид, озеленение.
Mandzyuk R.I., Guz M.M. The seed production of rare species the fir today in the western region of Ukraine
The exotic species Abies Mill. spread in the western region of Ukraine. The seed potential of trees and the indicators of quality planting seed are established. A drought resistance and a winter-hardiness of introduced species the fir are evaluation. The study confirms the prospects of rare species the fir for planting of greenery in settlements in the western region of Ukraine.
Keywords: a genus fir, a genotype, an introduction, the species, a planting of greenery.
УДК 630*16-035.22:582.632.1(477.46) Викл. О.С. Остапчук;
ст. викл. С.С. Курка, канд. бюл. наук; ст. викл. Г.П. 1щук, канд. с.-г. наук;
магктр В.В. Мамчур - Уманський НУ садгвництва
ФОРМУВАННЯ ТРАВЯНО1 РОСЛИННОСТ1 П1Д НАМЕТОМ Л1СУ В УМОВАХ СВ1ЖО1 ГРАБОВО1 Д1БРОВИ ПРАВОБЕРЕЖНОГО Л1СОСТЕПУ УКРА1НИ
Дослщжено розвиток трав'яно! рослинност в культурах дуба звичайного ((иег-сип гоЬиг Ь.) в умовах свiжоi грабово! дiброви Правобережного Люостепу Укра!ни. Визначено видовий склад, екоморфну i бюморфну структуру трав'яного покриву та динамжу змши и чисельност залежно вщ вжу насадження.
Ключовг слова: живий надГрунтовий покрив, суксецп, синузiя, ф^оценоз, еко-морфи, ценоморфи, трофоморфи, пгроморфи, хамеф™, гемжриптоф™.
Вступ. Формування трав'яно! рослинносп тд наметом люових порщ та дом1нуюче значення св1тлового режиму на склад та форму трав'яних вид1в зазначали у сво!х працях багато автор1в [1-5]. Щд наметом культур осв1тле-нють зменшуеться, що зумовлюе зм1ну видового складу трав'яних рослин, !х-ню структуру та розмщення.
З вжом змшюеться динамжа деревостану, вщбуваються суксецшш змши у люових ф1тоценозах. Процес з1мкнення крон свщчить про здатнють люових культур перемогти трав'яну рослиннють 1 створити люову обстановку на дшянщ. З1мкненють крон досягаеться як за рахунок культур дуба звичайного ((иегсип гоЬиг Ь.), так 1 за рахунок природного поновлення супутшх порщ та чагарниюв.
Фггоценотична структура трав'яного покриву тсля головних рубань вщ-новлюеться значно швидше, шж сам деревостан, оскшьки змша трав'яного фгго-ценозу вщбуваеться бшьш пришвидшеними темпами. НадГрунтовий покрив свь жих д1бров мае динам1чний характер, е комплексом трав'яних вид1в, який пройшов тривалу еволющю взаемопристосувань. Вш здатний вщновлюватися за умови повно! змши едифжатор1в, тобто тсля головних рубань [8, 9, 10].
Мета дослщження. Визначити видовий склад живого надГрунтового покриву, структуру та динам1ку його видово! змши, ряснють 1 клас життевосл, фенофазу та зустр1чнють. Дати екоморфну 1 бюморфну характеристику рос-
линним видам, визначити 1х життевi форми. Дослщження провести в зiмкне-них культурах дуба звичайного в умовах Правобережного Люостепу Укра1ни.
Об'екти та методика дослвдження. Визначення видового рiзномаmт-тя, штенсивносл розвитку рослинних угруповань, рясносп, життевост та суксецiйних змiн рослин в зiмкнених лiсових культурах проводили в Синиць-кому, Потаському та Юрювському лiсництвах ДП "Уманське лкове господарство" i в Козацькому люнищш ДП "Звенигородське лiсове господарство". Дослiдження проводилися упродовж липня 2011-2012 рр. у перюд найбшь-шо! конкурентно! боротьби за виживання рослинних видiв.
Пробнi площi (надалi ПП) закладали в 7-110-рiчних культурах дуба та природному 120^чному деревостанi. Було закладено 16 ПП з 4-кратною повторшстю. На кожнiй ПП було закладено 10 облжових площадок розмiром 1^1 м. Пробнi площi закладали за методикою В.Д. Воробйова [11]. Видовий склад визначали за ботатчними визначниками [13, 14]. Життевють встанов-лено за п'ятибальною шкалою А.А. Гроссгейма [15], рясшсть i фенофаза трав'яного покриву - за шкалою Г.М. Висоцького [20], класифжащю житте-вих форм рослин - за методикою Х. Раунюером [16], бюморфолопчну характеристика рослинних видiв - за 1.Г. Серебряковим [14]. Розподш видового трав'яного складу за екоморфами проведено зпдно з О.Л. Бельгардом [10]. Флористичну схожють трав'яно! рослинност KJ рахували за коефiцiентом Жаккара [40].
Результати дослiджень. Вивчали сукцесiйнi змiни трав'яного покриву в культурах дуба звичайного вщ вжу 1х переводу в покритi люом землi, до вiку техтчно! стиглость Дiапазон дослiджень - 7-110-рiчнi лiсовi культури з повнотою насаджень 0,71-0,89 та природт деревостани з повнотою 0,60. Ди-намiка змiни кшькосп родин, 1х рослинних видiв, кшькост лiсових видiв показано на рис. 1. Варто зазначити рiзке зменшення кiлькостi родин та трав'яних видiв за вiком насадження. Пщ наметом насадження створюються вiдповiднi свгтлов^ температурнi та гiдрологiчнi умови, як призводять до зменшення видiв рослин з 23 штук у 7^чному вщ до 12 штук в 9^чному вiцi. Кiлькiсть лiсових видiв збiльшилась: у 7 рокiв 1х було 5 штук, а в 9 ро-кiв - 8 екземплярiв.
16 22 26 30 40 50 59 73 Вш люових культур, роки
Рис. 1. Динамжа трав'яного покриву в люових культур дуба звичайного
Видове рiзноманiття 7 та 8-рiчних лiсових культур представлено 13 родинами. Найпоширешшими е Губоцвiтнi (Labiatae (Lamiaceae)) - 4 види (22 %), Айстровi (Compositae) - 3 види (14 %). Злаковi (Poaceae), Онагровi (Onagraceae), Бобовi (Fabaceae), Ранниковi (Scrophullariaceae) родини пред-ставленi двома видами (4 %). Iншi родини мають по одному виду (табл. 1).
Табл. 1. Видовий склад трав'яного покриву семир'гчноУсвiжоíграбовоЧд'гброви
Екоморф и Бю- Життева форма
Назва виду Родина цено-морфи трофо-морфи пгро-морфи мор-фи
З1рочник ланцетолистий Гвоздичш Sil MgTr Ms Бт Н
Розх1дник плющовидний Губоцттш Pr MgTr Ms Бт Н
Купина лжарська Лшшш Sil OgMsTr Ms Бт Kr
Кропива дводомна Кропивов1 Ru MgTr Ms Бт Kr
Яглиця звичайна Зонтичш Sil MgTr Ms Бт Kr
Гравшат мгський Розов1 Pr MgTr Ms Бт Н
Гонкошг люовий Злаков1 Sil MgTr Ms Бт Н
1ван - чай Онагров1 Pr MgTr Ms Бт Kr
Гонкошг однор1чний Злаков1 St MsTr Ks Ms Одн Т
Полин пркий Айстров1 Ru MsTr Ks Бт Н
Осот польовий Айстров1 Ru MsTr Ks Ms Бт Kr
Буквиця лжарська Губоцттш Sil MsETr Ms Бт Н
Бузина трав'яна Жимолостев1 Ru OgMsTr Ks Бт Kr
Горошок мишачий Бобов1 Pr MsTr KsMs Бт Н
Горошок горошковидний Бобов1 Pr MsTr KsMs Бт Н
Льонок звичайний Ранников1 Pr MsTr MsKs Бт Н
Цирцея звичайна Онагров1 Pr MgTr Ms Бт Kr
Дивина волотиста Ранников1 St MsTr KsMs Дв Kr
Мяточник бур'яновий Губоцттш Ru OgMsTr Ks Бт Н
Глуха кропива пурпурна Губоцттш Ru MsTr Ms Ks Од Т
Алтей лжарський Мальвов1 Pr OgMsTr Ms Бт Kr
Полин звичайний Айстров1 Ru MsTr Ms Бт Н
Трав'яний покрив формуе три яруси. Найбшьшу рясшсть мають роз-хщник плющовидний (Glechoma hederacea L.) (до 60 %), тонкошг однорiч-ний (Poa annua L.) (до 70 %), iBaH-чай (Chamarion angustifolum Holub.) (до 20 %). Найбiльша зустрiчнiсть у гравшата мiського (Geum urbanum L.) (91 %), кропиви дводомно! (Urtica diorica L.) (84 %), осоту польового (Cirsi-um arvense (L.) Scop.) (86 %), iван-чаю (77 %) та горошку горошковидного (Vicia pisiformes L.) (66 %).
Найвищий, п'ятий клас життeвостi мае осот польовий, полин пркий (Artemisia absinthium L.), iван-чай, кропива дводомна - вони квпують. За життевою формою переважають гемiкриптофiти - 11 видiв (56 %), криптофь ти представлен 9 видами (31 %), терофiти - двома видами (8 %). У 7-рiчних культурах присутня ще досить велика кiлькiсть рудеральних видiв (32 %), якi е ще й домшантами. Панiвне становище також займають такi пратантнi види як iван-чай, горошок мишачий (Vicia cracca L.), льонок звичайний (Linaria vulgaris Mill.), розхщник плющовидний. У видовому складi присутнi степовi види: тонкошг одж^чний (Poa annua L.) та дивина волотиста (Verlascum
lychnifis L.), яка трапляються на 53 % проб. У 8^чних культурах з видового складу рослин повнютю зникають полин звичайний (Artemisia vulgaris L.), кропива дводомна, полин пркий (Artemisia absinthium L.), злинка схщна (Eri-geron orientalis Boiss.), злинка канадська (Erigeron canadensis L.), м'яточник бур'яновий (Ballota ruderalis Swartz.). Видовий склад трав'яного покриву 9-10^чних культур значно вiдрiзняeться вiд попереднiх роюв, з насаджень повнiстю зникають рудеральш види, вiн представлений 9 родинами та 13 видами. Найбшьш поширеними е родина Губоцвiтних - 5 видiв (44 %), Розових (Rosaceae) - 3 види (17 %), iншi рослини представлен одним видом. У живому надгрунтовому покриву з'являються суто лiсовi види: копитняк европейсь-кий (Asarum europaeum L), глуха кропива гладенька (Lamium laevigatum L.), маренка запашна (Asperula odorata L.). Найбшьшу ряснiсть виявляе зiрочник ланцетолистий (Stellaria holostea L.) - до 40 %, копитняк европейський -15 %, материнка звичайна (Origanum vulgare L.) - 15 %, буквиця лжарська (Stachys officinalis (L.) Trevis.) - 10 %. У першому ярус е бузина трав'яна (Sambucus ebulus L.), малина звичайна (Rubus idaeus L.), ожина сиза (Rubus caesius L.), звiробiй звичайний (Hypericum perforatum L.). За зустрiчностю ль сових видiв переважають буквиця лжарська, зiрочник ланцетолистий, гравь лат мюький, розхiдник плющовидний (74 %), копитняк европейський (57 %), купина лжарська (Polygonatum officinale L.) (36 %), фiалка лiсова (Viola reic-henbachiana Jord. ex Boreau.) - 64 %. Варто зазначити, що в цьому вiцi люо-вих культур вщбулася повна суксецiя трав'яного фггоценозу з переходом у домiнанти люових видiв.
Для вивчення трав'яного покриву 16-110^чних лiсових культур було закладено 11 ПП з вiковим штервалом 5-10 рокiв. У зв'язку з тим, що в цьому вщ видовий склад живого надгрунтового покриву представлений люовими видами, екоморфну оцшку проводити по кожнiй пробi не рацюнально. До 16-рiчного вжу в живого надгрунтового покриву суксецп привели до вщновлен-ня стабшьного трав'яного фiтоценозу, флористичний склад трав'яно! спшьно-ти став практично незмшним.
Видовий склад у цьому вжовому перiодi (ПП 7, ПП 9, ПП 12, ПП 15, ПП 17, ПП 20, ПП 23, ПП 30, ПП 34, ПП 39, ПП 41, ПП 46) представлений, здебшьшого, 6 родинами, а саме - Губоцвиш 4 види (45 %), Лшшш (Lili-aceae), Хвилiвниковi (Aristolochiaceae), Гвоздичш (Caryophyllaceae), Розов^ Фiалковi (Violaceae), Кропивовi (Urticaceae), Злаковi, Мареновi (Rubiaceae) представлеш одним видом. Типовими представниками трав'яного покриву в свiжiй грабовш дiбровi цього вiкового перiоду е копитняк европейський, зь рочник ланцетолистий, фiалка лiсова, глуха кропива гладенька, буквиця ль карська, гравiлат мiський, тонкошг дiбровний (Poa nemoralis L.), розхiдник плющовидний, маренка запашна. Найбшьшу зустрiчнiсть на даних пробах мае копитняк европейський: з 36 % у 80^чних, насадженнях до 100 % в 40-рiчних; Розмщений по площi бiогрупами. Зiрочник ланцетолистий присутнш на всiх пробах iз зустрiчнiстю 14 % у 59^чних насадженнях до 83 % в 26-рiчних. Буквиця лiкарська мае частоту трапляння до 84 % (ПП 17), купина ль карська 68 % (ПП 46), розхщник плющовидний 57 % (ПП 17), глуха кропива
гладенька 82 % (ПП 20), фiалка люова 42 % (ПП 23), але данi види не завжди трапляються у Bcix вiкових перiодах. Варто зазначити, що за ряснютю пере-важае зiрочник ланцетолистий, який займае 20-30 % загального покриву пло-щi i пануе над шшими видами. Копитняк европейський, глуха кропива гладенька, купина лжарська мають помiрне поширення (5-20 %). Iншi трав'янi види мають ряснiсть - 3-5 % з одиноким та куртинним розмщенням по пло-щь Всi лiсовi види мають добрий та вщмшний клас життевостi. Висота покриву, здебшьшого, двоярусна. За життевою формою переважають гемжрип-тофгги (86 %).
Для порiвняння змiн у формуваннi трав'яного покриву були дослщже-нi 120-рiчнi природнi деревостани з повнотою 0,61. З огляду на змiну освиле-ностi та шших екологiчних факторiв у цих насадженнях спостер^аеться збiльшення видового складу рослин. Склад живого надгрунтового покриву представлений 9 родинами та 12 видами рослин. Найбшьш поширеною е родина Губоцвггаих, у складi чотирьох видiв (36 %). У фiтоценозi продовжують домiнувати лiсовi види, таю як копитняк европейський i зiрочник ланцетолистий. За траплянням переважае копитняк европейський (97 %), буквиця ль карська (82 %), зiрочник ланцетолистий (84 %), глуха кропива гладенька (86 %), яглиця звичайна (Aegopodium podagraria L.) (6 %). Покрив мае добру та задовшьну життевють.
Особливостi iндивiдуального розвитку лiсових фiтоценозiв вщобра-жае екоморфна структура надгрунтового трав'яного покриву. Екоморфний аналiз живого надгрунтового покриву дае змогу проаналiзувати перiодичнi змiни розвитку ценоморфно^ трофоморфноï та гiгроморфноï структури. Ди-намiку екоморфного складу трав'яного покриву в дiбровних умовах вивчали багато вчених [11-15], якi вважали, що бiоценоз характеризуе спiввiдношення тих чи шших екоморф в його склад^ а не видовий склад рослин, отже показу -ють зв'язок рослинного оргашзму з природним середовищем.
Ценоморфна структура трав'яного покриву (табл. 2) шд наметом наса-дження в 7-120 роюв вщображае формування екологiчних умов в ньому, та разюче вiдрiзняеться вiд структури живого надгрунтового покриву на не пок-ритих люом землях. Як видно з табл. 2, зпдно з Н1Р, циноморфна кiлькiсть видiв е ютотною в лiсових культурах у вщ 7-10 та 120 роюв. Рудерати при-сутнi лише у 7, 8, 22 i 120^чних, а степати - у 7-8^чних дубових культурах. Пратанти присутш у рiзновiкових дубових деревостанах i ïх кiлькiсть не е ютотною. Не ютотна рiзниця кiлькостi сшьванпв спостерiгаеться у 8-16, 4059 та у 120^чних дубових культурах.
Порiвнюючи трав'яну рослиннiсть на однорiчному зрубi з 7-8-рiчними культурами, спостершаемо зменшення загальноï кiлькостi трав'яних видiв з 43 до 21 штук, при цьому юльюсть сiльватiв збшьшилась на три види, або 43 %. Починаючи з восьми-дев'яти роюв, тд наметом насадження повнiстю формуеться ценоморфний склад лiсових видiв живого надгрунтового покриву, який у свiжих грабових дiбровах за повноти деревостану 0,70-0,89 зали-шаеться практично незмшним (рис. 2).
Табл. 2. Ценоморфна структура надtрунтового покриву в 3ímkhchux культурах _дуба звичайного за вком_
BÍR культур Склад насадження Повнота насадження Середня кшьшсть видiв (шт.) Ценоморфи (кшькшть видiв)
Sil Pr Ru St
7 10Дз 0,84 21 4 8 7 2
8 10Дз 0,86 20 7 8 4 1
9 10Дз 0,82 12 7 5 0 0
10 9Дз1Гз+Яз 0,76 12 7 5 0 0
16 3 Дз2Яз2Клг 1 Гз 1 Лпд 1Чр 0,77 8 7 1 0 0
22 7Дз2Яз 1Яз+Клг, Врк 0,70 7 5 1 1 0
26 3 Дз4Гз 1Яз 1 Клг 1Яле 0,71 7 6 1 0 0
30 5 Дз4Гз 1Яз+Клг 0,81 8 6 2 0 0
40 4Дз4Гз2Яз 0,79 8 7 1 0 0
50 6Дз2Яз2Гз +Клг, Яле 0,71 8 7 1 0 0
59 8Дз2Клг+Яз 0,85 7 7 0 0 0
73 4 Дз2Гз2Мде 1 Лпд 1 Кг 0,76 7 6 1 0 0
80 9Дз1Яз 0,86 6 6 0 0 0
90 6Дз3Яз 1Гз+Клг 0,88 5 5 0 0 0
110 9Дз1Гз+Клг, Брс 0,89 5 5 0 0 0
120 4Дз4Гз2Яз 0,61 12 8 3 1 0
Н1Р05 - 1,3 1,1 1,2 0,7 0,5
Це тдтверджуе М.1. Гордiенко [5], який вважав, що тд наметом дубо-вих насаджень, до складу яких входять види з густолистяною кроною (липа дрiбнолиста (Tillia cordata L.), клен гостролистий (Acer platanoides L.), граб звичайний (Carpinus betulus L.)), проникае незначна кiлькiсть свiтла i освгтле-нiсть грунту в таких насадженнях становить 0,7-0,9 % вщ освгтлення на вщ-критому мiсцi. У таких насадженнях е умови для розвитку тшьки медунки темно! (Pulmonaria obscura Dum.), копитняка европейського, зiрочника люо-вого та яглицi звичайно!.
: культур, роки Рис. 2. Динамка ценоморфних змш лшово1 рослинностi у свiжих грабових дiбровах
1з зменшенням повноти насадження до 0,61 збшьшилась кшьюсть сiльватiв i навiть рудера^в. У трав'яному покривi з'являються яглиця зви-чайна, пiдмаренник чiпкий (Aparine hispida Moench.), а також рудеральний вид - кропива дводомна. У 120^чних насадженнях пратантнi види представ-ленi розхiдником плющовидним, гравiлатом мюьким, пiдмаренником чiпким.
Пiсля 10 роюв у насадженнях пратантш види, ^м розхiдника плющовидно-го, практично не трапляються. Рудеральнi види в 7^чних лiсових культурах ще домшують, починаючи з 9-ти рокiв вони повнютю зникають з-пiд наметом люових культур дуба. Степовi види тсля 8 роюв також зникають з трав'яного покриву.
Флористичну схожють живого надгрунтового покриву пiд наметом культур дуба рiзного вiку та в спшому природному деревостанi наведено в табл. 3. Варто зазначити, що найменша подiбнiсть мiж рослинними видами спостертаеться в трав'яному ro^rni молодих культур першого класiв в^, порiвняно з видовим складом живого надгрунтового покриву деревостатв старших роюв.
Табл. 3. Флористична схожкть надгрунтового покриву nid наметом лгсових культур
Вж культур Коефщент Жаккара
7 8 9 10 16 22 26 30 40 50 59 73 80 90 110 120
7 0
8 55 0
9 26 40 0
10 21 38 67 0
16 16 25 58 54 0
22 16 25 35 33 56 0
26 15 24 42 40 50 36 0
30 20 29 54 50 67 50 78 0
40 19 28 62 57 58 45 70 70 0
50 19 23 50 47 60 45 55 54 64 0
59 11 24 43 40 67 36 60 60 70 55 0
73 15 20 54 50 67 36 78 78 78 55 78 0
80 16 20 46 43 75 40 50 50 88 78 60 60 0
90 8 16 42 38 71 50 50 44 63 60 63 64 80 0
110 7 16 28 27 64 30 40 40 56 50 75 60 83 71 0
120 11 30 60 56 58 46 54 54 72 62 67 54 58 42 38 0
Коефщент Жаккара тут не значний, в межах 7-38 %. Ця закономiр-нють пояснюеться вщсутнютю в фггоценозах старших роюв рудеральних та пратантних видiв. Великою схожiстю видового складу характеризуються на-садження у вщ старшому за 30 роюв, яка мюцями доходить до 83-88 %. Флористична подiбнiсть видового складу тут забезпечуеться стабшьнютю видового складу та створенням надгрунтового покриттям виключно з лiсових видiв. Висновки:
1. Пiсля переведення люових культур в покрит лiсом земш у фiтоценозi живий надгрунтовий покрив залишаеться ще 22 види трав. Домшантну роль в складi надгрунтового покриву займають сшьвати (33 %) та руде-рати (38 %).
2. Повне заростання зрубiв культурами дуба звичайного i природним по-новленням в умовах свiжоï грабово1 дiброви наступае у вiцi 9 роюв. 3i складу надгрунтового покриття повнiстю зникають рудеральнi i степовi види.
3. Пгд наметом 9-10^чних культур дуба звичайного проходять сукцесiï у складi живого надгрунтового покриття, як призводять до повного домь нування лiсових видiв, таких як копитняк звичайний, зiрочник ланцетолистий, буквиця лiкарська та ш.
4. У насадженнях з 9 роюв змшюеться ценоморфна структура живого надгрунтового покриву - в них дом^ють сшьвати (58 %), з подальшим ïx пануванням тд наметом вiд 88 % до 100 %.
Л1тература
1. Болдырев В.А. Причины отсутствия травяного покрова в лиственных лесах Приволжской возвышенности / В.А. Болдырев // Лесоведение : науч.-теорет. журнал. - М. : Изд-во "Наука". - 1992. - № 4. - С. 16-20.
2. Гедых В.Б. Освещенность и живой напочвенный покров в сосновых культурах разного возраста / В.Б. Гедых, В.И. Мироненко // Лесоведение : науч.-теорет. журнал. - М. : Изд-во "Наука". - 1999. - № 2. - С. 69-7.
3. Грудзинская И.А. Изменение травяного покрова под пологом дубово-ясеневых насаждений в связи с рубками ухода / И.А. Грудзинская, Л.А. Хлебникова. - М. : АН СССР, 1960. - 194 с.
4. Данилов М.Д. Взаимоотношения древостоя с травянистой растительностью и пути их формирования / М.Д. Данилов // Лесное хозяйство : журнал. - 1953. - № 2. - С. 35-41.
5. Горд1енко М.1. Штучш люи в д1бровах / М.1. Горд1енко, А.Ф. Гойчук, Н.М Горд1енко. - Житомир : Вид-во "Полюся", 1999. - 592 с.
6. Молчанов А.А. Лес и окружающая среда / А.А. Молчанов. - М. : Изд-во "Наука", 1968-246 с.
7. Голубев В.Н. Эколого-биологические особенности травянистых растений и растительных сообществ лесостепи / В.Н. Голубев. - М. : Изд-во "Наука", 1965. - 286 с.
8. Погребняк П.С. Люова еколопя i типолопя лгав : вибраш пращ / П.С. Погребняк. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1993. - 494 с.
9. Морозов Г.Ф. Учение о лесе / Г.Ф. Морозов. - М.-Л. : Гослесбумиздат, 1949. - 455 с.
10. Бельгард А.Л. Лесная растительность Юго-Востока УССР / А.Л. Бельгард. - К. : Изд-во Киев. гос. ун-та, 1950. - 264 с.
11. Воробьев Д.В. Методика лесотипологических исследований / Д.В. Воробьев. - К. : Вид-во "Урожай", 1967. - 386 с.
12. Остапенко Б.Ф. Люова типолопя : навч. поабн. / Б.Ф. Остапенко, В.П. Ткач. - Хар-гав : Вид-во Харгав. ДАУ, 2002. - Ч. 2. - 204 с.
13. Определитель высших растений Украины / под ред. Ю.Н. Проскурина. - К. - : Вид-во "Наук. думка", 1987. - 545 с.
14. Серебряков И.Г. Экологическая морфология растений / И.Г. Серебряков. - М. : Изд-во "Высш. шк.", 1962. - 378 с.
15. Методика геоботанических исследований / В.В. Алехин, В.С. Доктуровски, А.П. Ильинский. - М.-Л. : Гослесбумиздат, 1925. - 115 с.
16. Raunkier C. The life form of plants / C. Raunkier. - Oxford, 1937. - 104 p.
Остапчук А.С., Курка С.С., Ищук Г.П., Мамчур В.В. Формирование травяной растительности под пологом леса в условиях свежей грабовой дубравы Правобережной Лесостепи Украины
Исследовано развитие травяной растительности в культурах дуба обыкновенного (Quer-cus robur L.) в условиях свежей грабовой дубравы Правобережной Лесостепи Украины. Определены видовой состав, экоморфная и биоморфная структура покрова и динамика смены ее численности в зависимости от возраста насаждения.
Ключевые слова: живой напочвенный покров, сукцессии, синузия, фитоценоз, экомор-фы, ценоморфы, трофоморфы, гигроморфы, хамефиты, гемикриптофиты.
Ostapchuk O.S., Kurka S.S., IshchukH.P., Mamchur V.V. Grassy vegetation formation under forest canopy in fresh hornbeam grove conditions of the Right Bank forest-steppe in Ukraine
The grass vegetation's development in the cultures of oak usual (Quercus robur L.) in fresh hornbeam grove conditions of the Right Bank forest-steppe in Ukraine is probed. Floristic composition, ecomorphic and biomorphic texture of grass canopy and changing dynamics of its number according to the age of plantations are determined.
Keywords: living over-ground covering, succesio, synusia, phytocinos, ecomorphe, cenomorphe, trophomorphe, hygromorphe, chamaephyte, hemicryptophyte.
УДК 630*1 Нач. управлтня В.П. Чигринець1, канд. с.-г. наук;
ст. наук. спкроб. В А. 1гнатенко2, канд. с.-г. наук; директор Л.О. Романенко3
ДОСВ1Д ВВЕДЕННЯ МОДРИНИ В Л1СОВ1 КУЛЬТУРИ В СВ1Ж1Й КЛЕНОВО-ЛИПОВ1Й Д1БРОВ1 НА П1ВН1ЧНОМУ СХОД1 Л1ВОБЕРЕЖНОГО Л1СОСТЕПУ УКРА1НИ
Розглянуто вплив введення в лiсовi культури модрини европейсько! на швшч-ному сходi Лiвобережного Лiсостепу Укра!ни на вжову динамiку таксацiйних показ-никiв насаджень та Грунтсш умови. Вiдзначено Грунтополшшуючу роль опаду модрини, збшьшення приросту запасу та пiдвищення загально! продуктивностi насаджень. Рекомендовано вщповщш схеми змiшування та режим густоти вирощування лiсових культур дуба з участю модрини.
Ключовг слова: модрина, продуктившсть насадження, динамiка росту.
Вступ. Велике значення мають лiсовi насадження, утвореш дубом i супутнiми дубу породами. Але, водночас, завжди актуальними були i пробле-ми тдвищення 1хньо1 продуктивностi та стiйкостi [1, 2].
Досвщ створення та вирощування насаджень дуба в ДП "Тростянець-ке ЛГ" (в Сумськiй обл.) свщчить про можливiсть значного шдвищення 1хньо1 продуктивностi, зокрема i за рахунок введення в склад порщ-штроду-ценпв [3]. Про можливiсть використання з щею метою швидкорослих штро-дуцентiв згадано в iнших працях [4, 5]. У цш робот розглянуто введення модрини европейсько! в лiсовi культури в свiжiй кленово-липовш дiбровi на пiвнiчному сходi Лiвоборежного Лiсостепу Укра!ни.
Об'екти i методика. Об'ектами дослщжень були постiйнi пробш пло-щi УкрНД1ЛГА в ДП " Тростянецьке ЛГ". Результати представлено у виглядi динамiки основних таксацшних показникiв лiсових культур.
Результати дослщжень. Першу пробну площу закладено на тдвище-ному плато, Грунт шрий лiсовий опiдзолений суглинок. Пiд час створення ль сових культур три ряди дуба чергували з одним рядом сум^ з ясена, модрини та клена гостролистого. Розмщення садивних мюць 1,6x0,7 м. На дшянщ проводили рубки догляду, а вщнедавна - i санiтарнi рубання. Ус породи в насадженнi вiдрiзняються добрим ростом, особливо модрина, яка значно пе-ревершуе всi породи (табл. 1).
Найбшьший прирiст припадае на ЗЗ^чний вiк i збершаеться майже до 70-рiчного вiку. У цих люових культурах можна вщзначити баланс у взаемо-
1 Сумське ОУЛМГ;
2 Красногросгянецьке вщщлення УкрНД1ЛГА;
3 ДП "Тростянецьке ЛГ"
