CC BY
20
Украшський державний лкотехшчний унiверситет
ноамериканське дерево почали висаджувати у краях, де колись жили сюфи, не минуло ще i триста рокiв.
Борису Олшнику (1978) на похоронi в Санжарах побачились вшки з ялищ. Ялиця - карпатське дерево, на Полтавщиш не росте, в ритуальних дш-ствах не використовуеться. В халепу часом потрапляють газетярi. З !х легко! руки дерево берека разом з чагарником клокичкою стають родичами трав'яних рослин орхiдей i взагалi завезенi з Монголй, а не зростають у нас споконвiку (Голос Укра1ни, 13.08.03). А хамелеон раптом починае "мшяти за-барвлення крилець", яких у нього школи не було (ЛУ, 25.03.04).
У лист Президентовi Укра1ни "Хто знищуе Кончу-Заспу?", тдписано-му вщомими письменниками (ЛУ, 17.07.03), вживаеться вигаданий термш -мисливський заповiдник; а Ыра чапля називаеться рiдкiсним, занесеним до Червоно! книги видом, що не вiдповiдае дiйсностi.
Необiзнанiсть або неуважшсть авторiв це тiльки найбшьш видима причина плутанини. Уявлення про менш видимi причинно-наслiдковi зв'язки може дати такий приклад. Про ворона (крука) кажуть, що вш живе 300 роюв. Насправдi вiк ворона 25-30 роюв. Звщки ж цифра 300? Найвiрогiднiшим ви-даеться таке пояснення. Ворон - осший птах, гшздо мостить на високому де-ревi, щороку його пiдновлюе. 1де мимо такого дерева дiд з онуком i говорить онуковi: коли я був таким як ти, мш дщ говорив менi, що бачив цього ворона ще тод^ коли був таким, як я. Отак 300 роюв i набралося. Дщова дезшформа-цiя обумовлена наступним: вс ворони, незалежно вiд вжу i статi, за забар-вленням i виглядом абсолютно схожi один на одного, дiдiв дiд бачив далекого предка тепершнього господаря родового воронового гшзда.
Точнiсть, однозначшсть термiну, - це точнiсть думки, а вщтак точ-нiсть наукових узагальнень i рекомендацiй, фахових ршень, державних прог-рам. Саме тому потрiбна експертиза термiнiв, !х ушфшащя та стандартизацiя. Щодо лiсiвництва, то цю функцiю могла б виконувати термшолопчна комiсiя при Держкомлiсгоспi Украши або при Лiсiвничiй академи наук Украши (ЛА-НУ). Створення тако! комюи - потреба часу.
УДК 630*22 Асист Ю.В. Зварич - УкрДЛТУ
Л1С1ВНИЧО-ТАКСАЦ1ЙНА СТРУКТУРА СОСНОВИХ I ДУБОВИХ НАСАДЖЕНЬ РОЗТОЧЧЯ
Висв^лено шформащю про picT соснових, дубових i сосново-дубових насаджень в умовах Розточчя. Наведено характеристику основних лiciвничо-такcацiйних показ-никiв (склад деревостану, бонiтет, пщлюок, трав'яне вкриття, природне поновлення). Проведено поpiвняльний аналiз цих показникiв для piзних за складом насаджень.
Assist. Yu. V. Zvarych - USUFWT Forestry and tacsation structure of pine and oak plantings in Rostocha region
In article there is information about growth of pine, oak and pine and oak plantings in Rostocha region. There are characteristics of main forestry and tacsation parameters (structure of plantings, bonitet, undergrowth, natural renewal). There is comparative analysis of these parameters for different for structure plantings.
64
Стан i тенденци розвитку лшвничоТ освгги, науки та лкового господарства в УкраТш
Науковий вкник, 2004, вип. 14.5
Серед деревних порщ найбiльш поширених у межах Розточчя е дуб звичайний (Quercus гоЬиг) - порода повшьноростуча в ранньому вiцi та яка добре росте у висоту тшьки при наявност пiдгiнних порiд. Дуб добре переносить бокове затшення, але негативно реагуе на верхове [6]. Сосна звичайна (Ршш silvestris), на вiдмiну вiд дуба, е породою св^лолюбивою i швидкорос-тучою [6]. Тому корiннi дубово-сосновi фiтоценози утворюються в умовах конкурентних взаемовщносин. Вiдповiдно до проведеного нами анашзу при-родно сформованi дубово-сосновi насадження у захiдних районах Украши, здебiльшого, е пристигаючими i стиглими з переважанням сосни. Участь дуба стосовно запасу не перевищуе 40 %, але нерщко зменшуеться до 10 % [2]. На Розточчi найбiльш представленими е сосновi (42 %), дубовi (23 %) i буко-вi (15 %) люи, звичайно з домiшкою листяних порщ [1]. Тому у представлены роботi ми детальнiше торкнемося структури як чистих соснових i дубо-вих деревостанiв, так i змiшаних сосново-дубових.
Вiдповiдно до прийнято! програми, дослiдження проводились у соснових, сосново-дубових i дубових насадженнях Укра!нського Розточчя. Закладку пробних площ проведено за загально прийнятими методиками [5, 8]. На кожнш з пробних площ визначались найбшьш важливi таксацiйнi показники деревостану (середнш дiаметр, середня висота, повноти i запаси, клас бошге-ту) [7]. Ощнка успiшностi природного поновлення деревних порщ проводилась за методикою М.М. Горшенша [4, 9]. Трав'яне вкриття оцiнено за методикою Г.М. Висоцького [3].
Пробш плошд закладались у стиглих i у середньовжових насадженнях (табл. 1).
Табл. 1. Характеристика деревосташв на пробних площах
№ з/п Площа, га Склад деревостану Тип л1су Вк, роки Осер, см Нсер, м Повнота || Боттет || Запас на 1 га, м3/га
1 1 7СЗД+Г С2-ГСД 110 39 26,2 0,61 II 476
2 0,5 9Д1Г+Бк С2-гбкД 110 46,8 24,7 0,83 II 352
3 0,5 10С+Д В2-ДС 110 36,3 26,3 1 II 507
4 0,6 7Д1С1Кл1Г+Бк, Б, Мд, Чш С2-ГСД 40 12,5 13,3 0,82 II 118
5 0,6 6С4Д+Г, Бк, Кл, Яв, Б, Чш С2-ГСД 40 14,6 13,2 0,96 II 199
6 0,2 9Д1С+Г, Бк, Кл, Мд С2-ГСД 40 12,3 10,2 1 III 109
Деревостан. На шдстави аналiзу даних табл. 1, можна зазначити, що пробш плошд представлен чистими i змшаними сосновими, дубовими i сос-ново-дубовими деревостанами. Як правило, у стиглому вщ насадження е од-новшовими, високо! продуктивностi та повноти (ростуть за II класом бошге-ту). Пробш плошд закладенi в оптимальних лiсорослинних умовах для росту даних порщ (ПП-1 - ПП-3). На ПП-1 у першому ярусi переважае сосна звичайна i дуб звичайний, у другому -граб звичайний; на ПП-2: перший ярус -дуб звичайний, другий - граб звичайний; на ПП-3 у першому ярус переважае сосна звичайна, у другому - дуб звичайний. Аналiзуючи бюметричш показники, можна вщзначити, що найбшьший середнш дiаметр е у дубовому на-садженнi (ПП-1), у сосновому i сосново-дубовому насадженнях (ПП-2, ПП-3)
1. Лкознавство, лшвництво, лiсова наука i освiта
65
УкраТнський державний лкотехшчний унiверситет
середнi дiаметри приблизно однаковi. За висотою ж навпаки, на ПП-2 i ПП-3 спостершаеться приблизно однакова середня висота, бшьша нiж на ПП-1. Щодо запасу насаджень на 1 га, то вш найбiльший у чистому сосновому на-садженнi (ПП-3), а найменший - у чистому дубовому (ПП-2).
У середньовшових насадженнях (ПП-4 - ПП-6) деревостани одноярус-нi, подiбнi за середнiм дiаметром i висотою, хоча на ПП-5 показник середньо-го дiаметру дещо вищий, нiж на iнших пробних площах, а на ПП-6 (дубове насадження) е дещо менша середня висота, шж на iнших пробних площах.
Шдшсок присутнiй на уЫх пробних площах. У стиглих насадженнях його кшьюсть е неоднаковою, а видовий склад - подiбний. Так, на ПП-1 i ПП-2 у шдлюку трапляються: лiщина звичайна, горобина звичайна, бузина чорна, крушина ламка. Шдшсок розмщений не рiвномiрно на пробних площах з переважанням лщини звичайно!. Переважно вiн трапляеться у мвiкнахм намету деревостану. На ПП-3 шдшсок дещо бiднiший (крушина ламка, горобина звичайна) i його кшьюсть е значно меншою. Середня висота пiдлiску на цих пробних площах до 1,6 м.
У середньовжових насадженнях видовий склад шдлюку майже не вщ-рiзняеться: лiщина звичайна, горобина звичайна, черемха, крушина ламка. Його кшьюсть зменшуеться залежно вiд збiльшення повноти насаджень. Так, на ПП-4, де повнота е нижча, шж на шших пробних площах, кшьюсть шдлю-ку зростае, а iз збiльшенням повноти насаджень (ПП-5, ПП-6) його кшьюсть зменшуеться. Середня висота шдросту на даних пробних площах не переви-щуе позначки 1,5 м.
Трав'яне вкриття е характерним для сугрудових умов i ютотно не вщ-рiзняеться за видовим складом на ПП-1 та ПП-2. На цих пробних площах трапляються таю види трав'янистих рослин: весшвка дволиста, анемона дiб-ровна, маренка запашна, бальзамин не чшай мене, щитник чоловiчий, без-щитник жiночий, конвалiя, поодиноко трапляються чорниця, осока люова, зь рочник ланцетолистий. Переважаючими на даних пробних площах е весшвка дволиста, анемона дiбровна та маренка запашна. На ПП-3 у трав'яному пок-ровi трапляються: чорниця, бруслина, весшвка дволиста, конвалiя звичайна, з переважанням по усш пробнiй площi чорнищ, що вказуе на збiднення люо-рослинних умов. Середня зiмкнутiсть трав'яного покриву становить: ПП-1 -0,4, ПП-2 - 0,3, ПП-3 - 0,6.
У середньовжових насадженнях у трав'яному вкритп переважають нас-тупш види: веснiвка дволиста, анемона дiбровна, ожина, конвалiя, чорниця, бальзамин не чшай мене, щитник чоловiчий, безщитник жшочий, орляк, зiроч-ник ланцетолистий, купена лжарська, осока лiсова, осока волосиста. Середня зiмкнутiсть трав'яного покриву становить: ПП-4 -0,3, ПП-5 - 0,5, ПП-6 - 0,3.
Природне поновлення. Природне поновлення на вказаних пробних площах вiдрiзняеться за юльюсними, вжовими показниками, а також породним складом. На ПП-1 трапляеться шдрют явора (природне поновлення незадовшьне) i граба (недостатне). На ПП-2 наявний пiдрiст граба (природне поновлення добре), бука (задовшьне), явора (незадовшьне), дуба (незадовiльне). На ПП-3 е шдрют дуба (задовiльне), сосни (незадовшьне). На ПП-4 трап-
66
Стан i тенденци розвитку лitiвничоТ освiти, науки та лiсового господарства в УкраТш
Науковий вк'иик, 2004, вип. 14.5
ляеться шдрют клена гостролистого (незадовiльне), граба (незадовшьне), дуба (незадовiльне), черешш (незадовiльне). На ПП-5 наявний шдрют граба (за-довiльне), дуба (незадовшьне), липи дрiбнолистоl (незадовiльне). На ПП-6 трапляеться пiдрiст граба (задовшьне), дуба (незадовiльне), бука (незадовшьне). Варто зазначити, що процес природного поновлення сосни звичайно! i дуба звичайного на уЫх пробних площах е незадовшьним (крiм ПП-3, де поновлення дуба е задовшьним, але шдрют формуе другий ярус насадження i iстотно не впливае на склад i запас деревостану).
Пщсумовуючи вище наведенi данi можна зробити висновок, що вщпо-вщно до лiсiвничих вимог в умовах Розточчя доцшьшше формувати змiшанi сосново-дубовi насадження, якi е досить продуктивними, багатi за породним складом, спектром трав'яних i чагарникових видiв, що по-своему сприяе ут-воренню середнього та м'якого настилу i обумовлюе зростання родючостi верхнього шару грунту. Одночасно, змшаш насадження е стшюшими до фь тохвороб та ентомошюдниюв та до прояву негативних явищ.
Лггература
1. Геисирук С.А. й др. Комплексное лесохозяйственное районирование Украины й Молдавии. - К.: Наук. думка, 1981. - 360 с.
2. Гончар М.Т. Биоэкологические взаимосвязи древесных пород в лесу. - Львов: Ви-ща школа, 1977. - с.
3. Горшенин Н.М., Бутейко А.И. Определение типов условий местопроизрастания. -Львов: Изд-во Львов. ун-та, 1962. - 232 с.
4. Горшенин Н.М., Швыденко А.И. Лесоводство. - Львов: Вища школа, 1977. - 302 с.
5. Воробьев Д.В. Методика лесотипологических исследований. - К.: Урожай, 1967. - 388 с.
6. Морозов Г.Ф. Учение о лесе. - М.-Л.: Гослесбумиздат, 1949. - 455 с.
7. Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии. -К.: Урожай, 1987. - 560 с.
8. ОСТ 56-69-83. Площади пробные лесоустроительные. Метод закладки. - М.: ЦБНТИ лесхоз, 1984. - 60^ с.
9. Швиденко А.Й., Остапенко Б.Ф. Люознавство: Пщручник. - Чершвщ: Зелена Буковина, 2001. - 352 с.
УДК630*221: 631.8: 630*17: 582.475.4 Ст. наук. стерев. 1.П. Бондар -
Нащональний аграрний ун-т
ДО ПИТАНИЯ ВПЛИВУ ДОГЛЯДОВИХ РУБАНЬ НА КРУГООБ1Г ПОЖИВНИХ РЕЧОВИН, РОДЮЧ1СТЬ Л1СОВИХ ГРУНТ1В ТА ПРОДУКТИВН1СТЬ СОСНОВИХ НАСАДЖЕНЬ
Дослщження свщчать, що лише сильна стутнь зрщження молодих соснових культур (12 роюв) сприяе в подальшому штенсиф1кацп кругооб1гу окремих елемен-т1в (азоту, фосфору, кал1ю). При цьому не змшюеться тип 1 х1м1зм бюкругооб1гу.
Показники гумусу, загального азоту, рухомих поживних елемент1в за 26-ти р1ч-ний перюд тсля проведення лшшного доглядового рубання мають тенденщю до зниження в 0-5 см шар1 грунту. Поряд з тим р1зниця м1ж запасом стовбурно! дереви-ни у 38-и р1чному сосновому насадженш (лшшне доглядове рубання), пор1вняно з контрольним, була незначною - 1,7 %.
1. Лкознавство, лiсiвиицтво, лкова наука i освiта
67
