CC BY
34
що виростало в негустому насаджеш 3i з^мкнутютю крон 0.5, мае значно роз-винут^шу кореневу систему, шж у дерев з густого люу (рис. 3).
Рис. 2. Коренева система смереки Рис. 3. Коренева система смереки
в насадженм зi зткнутгстю крон 0,9 в насадженм зi змкнутктю крони 0,5
Отримаш матер^али нацшюють на можливють вирощувати на най-бшьш впровалонебезпечних дшянках (особливо висока, дуже висока i висока впровалонебезпечнють) у високопр'!' насаджень смереки в негустому стань У створених культурах тсля ïx з^мкнення доглядовими рубками поступово формують належно'1 густоти i складу молодо насадження смереки.
Лггература
1. Калуцький 1.Ф. Вiтровали на пiвнiчно-сxiдному макросxилi в Украшських Карпатах. -Львiв: Манускрипт, 1998. - 204 с.
2. Гаврусевич А.Н. Основные принципы создания биологически устойчивых культур ели в Карпатах// Лесоводство и агролесомелиорация: Лесовосстановление. - К.: Урожай, 1973, вып. 32. - С. 46-51.
3. Стойко С.М. Причины ветровалов и буреломов в Карпатских ельниках и меры борьбы с ними// Лесное хозяйство. - 1965, № 9. - С. 12-15.
УДК 630*(100).9 Доц. О.Т. Данчук, канд. с.-г. наук - ПЗ "Розточчя
асист. М.М. Король, канд. с.-г. наук; acnip. С.А. Гаврилюк - НЛТУ Украми, м. Льв^в
ОСОБЛИВОСТ1 МОН1ТОРИНГУ Л1С1В ПЗ "РОЗТОЧЧЯ"
Охарактеризовано сучасну систему спостереження за станом лiсiв у ПЗ "Розточчя". Описано основш рiвнi, за якими проводяться дослщження насаджень i на шдста-вi чого можна робити 1х оцшку та прогноз. Наведено результати дослщжень дубово-буково-соснових деревосташв за основними лiсiвничо-таксацiйними показниками.
Ключов1 слова: мониторинг, вжова структура, продуктивнють, просторова та вертикальна структура, деревостан.
Assist. prof. O.T. Danchuk - NR "Roztochja"; assist. М.М. Korol; post-graduate S.A. Havrylyuk - NUFWT of Ukraine, L'viv
About Forest Monitoring in NR "Roztochja"
It is define modern system of supervision by the forest condition in NR "Roztochja". It is describing main levels, in which we lead research of stands and may do it valuations
and predictions. It is give a result of research oak-beech-pine stands for main silviculture-taxation activities.
Keywords: monitoring, age structure, production, spatial and vertical structure, stand.
Вступ
Останнгми роками вгдбуваються значнг змгни у ставленнг суспгльства до лгсу та визначення прiоритетностi його функцгй. На сьогоднi посилюеться екологiчна та соцгальна функцiï лiсу, ставиться за мету забезпечення сталого невиснажливого використання лгсових ресурсiв. Загального визнання набула винятково важлива загальносуспiльна роль лiсiв у розвитку економiки, захис-тг природного життевого середовища, оздоровленнi населення, попередженнг глобальних змiн клiмату. На думку багатьох дослгдникгв [1, 2, 5, 6, 11, 12], одним iз головних принципгв, якi за сучасним уявленням мають забезпечити сталий розвиток лiсового господарства, е екосистемне управлгння лiсами. Для реалiзацiï цього необхгдна iнформацiя про стан лiсiв та ïx динамiку, яку можна отримати на основi проведення мониторингу лiсiв [1, 2, 11].
1нтеграцгя Украïни у свiтове спiвтовариство вимагае налагодження су-часноï системи спостережень за станом лiсiв, як це усталено в Gвропi, Пгвнгч-нгй Америцi та багатьох крашах свгту [2, 5]. Проведення довготривалого мо-нiторингу за станом лiсiв зумовлене не тгльки нацiональними потребами, але i мiжнародними процесами.
Монторинг лшв - це система регулярних спостережень за лгсами, аналiз iнформацiï про ïx стан, оцiнка та прогноз, при проведеннi яких необ-хгдно дотримуватись таких iмперативiв, як репрезентативнгсть охоплено1' те-риторiï, об,ективнiсть та достовiрнiсть iнформацiï, систематичнiсть, багато-цгльове використання, багаторiвневiсть спостережень, методична узгодже-нiсть, вiдкритiсть системи та ïx гармонiзацiя з аналогiчними мiжнародними системами монiторингу. Систему монiторингу можна роздглити на три ос-новних блоки, як наведено на рис 1.
Матер1али та методика досл1дження
Природний заповгдник "Розточчя", який створено у 1984 р. i розташо-ваний на Головному Свропейському вододiлi у межах Опшьсько-Розтоцького лiсогосподарського району Захгдноукрашського лiсостепового округу, пок-ликаний зберггати унiкальнi та природнi комплекси фiзико-географiчного району Розточчя. Невелика його площа (2084,5 га), до того ж роздглена на три майже вгдокремленг урочища, а також близькiсть населених пунктгв, ус-кладнюють виконання ним головних функцш (рис. 2). Флора заповгдника на-раховуе 883 види судинних рослин, 212 видiв моxоподiбниx, 65 видiв ли-шайникових [4, 9, 10]. Щодо тваринного свгту, то тут нараховуеться до 245 видгв хребетних тварин [3]. У вгковгй структург переважають пристига-ючг, стиглг та перестшш деревостани (рис. 3). Унгкальними насадженнями вважають дубово-буково-сосновг, дубово-сосновг, дубово-грабовг, грабово-буковг та гншг.
Для дослгдження та ведення бгологгчного монгторингу використовува-ли методики, якг вже пройшли апробацгю на гнших об'ектах при проведеннг вгдповгдних дослгджень [5, 6, 12].
Рис. 1. Схема оргашзаци ведення монторингу л^ових екосистем
Закладання пробних площ проводили зпдно з загальноприйнятими методиками у лiсiвництвi та лiсовiй таксаци вiдповiдно до ОСТу 56-69-83 [7, 8]. Розмiр пробних площ коливаеться вiд 0,25 га (50x50) до 1 га (100x100 або 50^200) залежно вiд розмiрiв видiлу. У минулому на цих пробах проводились замiри дiаметрiв та висот дерев, проекцш крон кожного дерева у 4-ох нап-рямках, визначались координати дерев на пробнш площi. Окремо проводився опис 1х за категорiею техтчно! приналежностi, санiтарним станом, ступенем дефолiацil тощо. Вивчалися видовий склад трав'яного вкриття, природного поновлення, характеристика грунпв.
Сьогоднi при повторному проведенш замiрiв використовуеться Г1С-технологiя "Field-Map". За допомогою ще! технологи визначаемо вс необхiднi показники у цифровому вигляд^ як передбачаються програмою дослщжень, а також географiчну прив'язку меж пробних площ за допомогою ГПС - прийма-
ча. Дана технолопя дае змогу автоматично вщображати на картi розмiщення дерев та проекци крон, профiль крон, лок^зацш природного поновлення, лежачих вiдпалих дерев i т.д.
Рис. 2а. Географiчнерозмщення природного заповiдника "Розточчя "
Рис. 2б. Вжова структура та породний склад Ставчанського (2) та Верещицького (1) л^ництв ПЗ "Розточчя "
Результати досл1джень
Отриманi основнi лiсiвничо-таксацiйнi показники насаджень на проб-них площах слугували основою аналiзу типових деревостанiв ПЗ "Розточчя". Розподш пробних площ за вжом i переважаючими породами у люництвах ПЗ "Розточчя" наведено у табл. 1.
Табл. 1. Розподл пробных площ за вжом I переважаючими породами ПЗ "Розточчя "
Вк Переважаюч1 породи Всього
вшьха чорна дуб звичайний бук лшовий сосна звичайна
1-30 1 1
31-70 1 3 2 6
71-90 2 1 3
91-100 3 4 7
101-110 2 3 5
111-120 1 2 2 3 8
121-130 3 2 5
131-140 1 2 1 4
141-150 2 2
Разом 2 14 10 15 41
За типом люорослинних умов переважають свiжi й волоп сугруди та груди. У Ставчанському люнищш переважають такi типи люу: свiжi та воло-гi дубово-грабово-сосновi сугруди, вологi буково-сосновi сугруди, свiжi бу-ково-сосновi сугруди, свiжi та волоп грабовi i буковi дiброви. Верещицьке лiсництво представлене деревостанами з переважанням листяних порщ. Це свiжi та вологi грабовi бучини, чист свiжi й вологi бучини, свiжi та вологi ду-бово-грабово-сосновi сугруди, свiжi та вологi сосновi бучини, свiжi буково-сосновi сугруди.
Загальна кшьюсть пробних площ становить 41 шт., як бiльшою мiрою закладалися у Ставчанському лiсництвi. Загалом представлено 11 тишв лiсу, де вж дослiджуваних насаджень коливаеться у межах вщ 30 до 150 роюв. Обсяг польових дослiджень повшстю репрезентують лiсовий масив ПЗ "Розточчя". Вимiрювання та опис пробних площ подшяеться на певнi рiвнi:
• перший р1вень - досл1джувана дшянка, де вказуються номер дшянки, тд-приемство, лшництво, квартал, видш, площа видшу, категор1я земель, геогра-ф1чт координати та розм1ри дослщжувано! дшянки, експозищя та крутизна схилу, висота н.р.м., тип лшорослинних умов, тип л1су, склад та вш насаджен-ня, клас бон1тету, абсолютна повнота та загальний запас деревостану, серед-н1й прир1ст на 1 га, дата проведення зам1р1в;
• другий р1вень - це дерево, де вказуються бюлопчний вид, д1аметр на висот! грудей, висота дерева, координати центру дерева, проекщя крони (д1аметр крони), висота прикр1плення живо! та мертво! крони, профшь крони, катего-рiя техн1чно! придатност1, клас Крафта, дефол1ащя, дехромацiя, категор1я са-ттарного стану; також сюди входять пт та повален1 дерева, де вказуються бюлопчний вид, д1аметр, розм1щення на плошд д1лянки, довжина стовбура, в1к та ступ1нь розкладання (для птв);
• трет1й р1вень - це природне поновлення, де вказуеться вид, висота, в1к, пош-кодження, розмщення, життездатн1сть;
_ с» ' • • и _
• четвертий р1вень - це п1дл1сок, де вказуеться вид та його поширення, густота;
• п'ятий р1вень - це трав'яне вкриття, де вказуеться вид, шльюсть, поширення.
Вiдповiдно до ще! схеми опису дослiдних дiлянок (пробних площ), мож-на систематизувати основш показники, якi впливають на рют та розвиток наса-дження, ощнити динамiку видового складу насадження i зайнятостi його компо-нентiв у просторi (рис. 3). Якщо брати до уваги вертикальну структуру дубово-буково-соснових деревостанiв вiком бiльше 100 роюв (рис. 4), то перший ярус
становлять сосна та дуб, другий ярус обшмае бук, третш - граб. Загальний запас
3 2
становить у середньому 470 м /га, а абсолютна повнота - 41,5 м /га. Щодо природного поновлення, устшно вщновлюеться клен-явiр, бук люовий та граб звичайний.
Горизонтальне розмпцення дерев на ПП-3
100
90
80
70
60
50
40
30
20
10
^ и 1 ш 1 ■ ш т ■
А А# А О А 1 пш < 2
i А ф ▲ к € А > I в 4 • 1 ■
А Ь А ^ИИи А - ■
А А % ^ А Щ ® А 1 В >
А ^^ | 1 1 \ А А А »» * »
■ А А АГ А А А 1
А д Ф А А в I ш А ( 1д А А А А ОС И Щшн
А ^ |§§ А А *
ф ф д О ш. «А « шв) И 1111111. | МЩ 5 А о о О |Р
• Бук
О Граб
I Дуб
Ж Липа
А Сосна
Пн
А
о
10
20
30
40
50
60
70
80
90
100
Рис. 3. Горизонтальна структура дубово-буково-соснових деревосташв
12 16 20 24 28 32 36 40 44 48 52 56 60 64 68 72 76 80 84 88 92 96
ступеш товщини, Д 13 (см)
Рис. 4. Вертикальна структура дубово-буково-соснових деревосташв
Пошкодження деревостану хворобами та ентомошкiдниками незнач-не; масових явищ всихання чи випадання порщ внаслiдок патогенних чинниюв не виявлено.
Висновки. На пiдставi результатiв дослiджень можна вiдзначити, що насадження ПЗ "Розточчя" характеризуються високою продуктившстю, р1зно-вiковiстю, змiшанi за складом. Вони стшю за саштарним станом. Основну площу охоплюють деревостани пристигаючого, стиглого та перестшного вжу, що дае змогу спостерiгати за змшою сукцесiйних процесiв. Прояв цих проце-сiв здебiльшого характеризуе динамжа природного поновлення за складом та станом. Запропонована програма монiторингу дае змогу ощнити якiснi та кшьюсш показники насаджень, зiставити 1х та виявити закономiрностi зв'язку.
Л1тература
1. Букша 1.Ф. Концептуальш положення мошторингу л1с1в Украши// Лювництво i аг-ролюомелюращя. - Харкiв. - 2002, № 100. - С. 13-16.
2. Букша 1.Ф. Стале управлшня дiсами i монiторинг: огляд сучасних тенденцiй// Вiсник НАУ: Лiсiвництво. - К.: НАУ. - 2000, вип. 25. - С. 123-129.
3. Гузш А.1. Фауна i населения хребетних захiдного репону Украши: Розточчя. - К.: Основа. - 1997, т. 1. - 161 с.
4. Данилкчв 1.С. Сорока М.1. Мохоподiбнi природного заповiдиика "Розточчя". - Львiв 1989. - 78 с. / Препринт
5. Делеган 1.В., Король М.М. Спостереження за станом лiсiв у Gвропi// Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - Львiв: УкрДЛТУ. - 2002, вип. 12.7. - С. 180 -168.
6. Лех А.П., Серота З., Гриник ГГ. Ф^опатолопчний мошторинг як частина загально-державного бюлопчного монiторингу у Подьщi: звiт за 2001 р.// Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - Львiв: УкрДЛТУ. - 2002, вип. 12.4. - С. 177-191.
7. Площади пробные лесоустроительные. Метод закладки. ОСТ 56-69-83. - М.: Гослес-комитет, 1985. - 60 с.
8. Сабан Я. А. Методика комплексных научно-исследовательских работ по лесной таксации. - Львов: ЛЛТИ, 1985. - 30 с.
9. Сорока МЛ. Рщкюш та зникаючi види рослин Украшського Розточчя// Природш дос-лщження на Розточчк Зб. наук.-техн. праць. - Львiв: УкрДЛТУ, 1995. - С. 77-81.
10. Сорока МЛ. Флора Росточья, ее охрана и использование: Автореф. дисс. ... канд. с.-г. наук: 03.00.05/ Львов. Лесотехн. ин-т - Львов, 1992. - 17 с.
11. Der Waldzustand in Europa. BFH. Kurzbericht 1999. - 40 S.
12. Jaszczak R. Monitoring lasow. Poznan. Akademia Rolnicza. - 1999. - 212 S.
УДК 582.675. Викладач В.В. Коротченко - Укратська ешськова
медична академ1я, м. Кит
НАС1ННеВА ПРОДУКТИВН1СТЬ HELLEBORUS PURPURASCENS W. ETK.
Висвгглено результата вивчення репродуктивной фази розвитку Helleborus pur-purascens W. et K. (Ranunculaceae Juss.) в умовах культури. Рослини при штродук-цшному дослщженш проходили вс етапи сезонного розвитку. Вiдмiчено стабшьне цвтння рослин загальною тривалютю 60 дiб, виявлено рясшсть цвтння, що обу-мовлена бiодогiею розвитку, погодними та еколопчними умовами культивування. Вщсоток плодiв, що зав'язалися, достатньо високий. Якють насiння, здатнiсть до на-сiнневого розмноження високi. Отримаш результати свiдчать про достатнi адапта-тивнi можливостi, досить високу продуктившсть цих рослин в умовах культивування.
Ключов1 слова: Helleborus, насiннева продуктившсть, розмноження, культура.
