CC BY
21
УДК 630*111 Ст. наук. ствроб. А.М. Гаврусевич1, канд с.-г. наук;
доц. А.П. 1ванюк2, канд. с.-г. наук; проф. 1.Ф. Калуцький3, д-р. с.-г. наук
П1ДВИЩЕННЯ В1ТРОСТ1ЙКОСТ1 ДЕРЕВОСТАН1В У ВИСОКОГ1РНОМУ ПАСМ1 СМЕРЕКОВИХ Л1С1В УКРА1НСЬКИХ КАРПАТ
Для тдвищення вiтростiйкостi смерекових деревосташв запропоновано cnoci6 вирощування насаджень у негустому сташ, на основi порiвняльного aHani3y такса-цiйних показникiв та розвитку кореневих систем дерев залежно вщ зiмкнyтостi у де-ревосташ.
Senior research officer A.M. Havrusevytch1; assist. prof. A.P. Ivaniuk2; prof. I.F. Kalyckyy3
An increase of firmness is to winds of forests stands in alpine zone of the spruce forests of Ukrainian Carpathians
For the increase of firmness against winds of spruce forests stands the method of growing of planting is offered in the thin state, on the basis of comparative analysis of fixings the price indexes and development of rootages of trees depending on cowered of forests stands.
Значш плошд насаджень смереки, яка найбшьше шддаеться руйтвнш ди сильних вггр1в [1], на висот понад 1250-1300 м н.р.м. характеризуемся обмеженою можливютю посилення стшкосл лшв шляхом введення до 1х складу бшьш вггростшких порщ [2]. У високопрному пасм1 смерекових лшв домшкою до смереки можуть бути лише кедрова сосна, яв1р i береза. На най-бшьш вiтровалоне6езпечних дiлянках (особливо висока, дуже висока i висока вггровалонебезпечшсть) доцiльно з метою тдвищення вггровалостшкосл насаджень випробувати у виробничих умовах споЫб вирощування смерекових насаджень в негустому сташ [3]. Для перевiрки цього положення у приполо-нинськш зонi було пщбрано для закладки пробних площ двi рiзнi за зiмкнy-тiстю крон дшянки смереки: з високим i низьким рiвнем.
Перша пробна площа закладена у Довжанському лiсництвi Ясинянсь-кого держлiсгоспy, урочище Левковець, квартал 4. Висота н.р.м. - 1300 м. Ек-спозищя - швденно-схщна. Крутизна схилу - 36°. Середня частина схилу. По-верхня - слабо хвиляста. На поверхш багато великих обломюв пiсковикy. Пасмо високопрних смерекових лiсiв. Тип грунту - бурий люовий середньопотуж-ний середньоскелетний на продуктах вив^ювання шсковиюв i лyпакiв.
Трав'яний покрив утворюють ожика лiсова (3), ожика спушена (2) i квасениця звичайна (1) з домшкою чорницi (Р), зеленчука жовтого (Р) i тд-бшу 6iлого (Р). У пiдлiскy спорадично трапляються жимолость чорна, спiрея шьмолиста, роза альпiйська i горобина звичайна. Природне поновлення смереки незадовшьне. Тип люу - волога високопрна сусмеречина (С3).
Друга пробна площа розмщена також у Довжанському люнищв Яси-нянського держлiсгоспy, урочище Левковець, квартал 4. Висота н.р.м. -
1 yKparncbKHH HayKOBO-gocmgHHH iHCTHTyT ripcbKoro mciBHH^TBa, m. iBaHO-OpaHKiBCbK (Ukrainian research institute of mountain forestry, Ivano-Frankivsk)
2 Ha^OHa^bHHH mcoTexmnHHH yHiBepcHTeT yKpaitiH, m. .HbBiB (NUFWT of Ukraine, L'viv)
3 npHKapnarcbKHH yHiBepcHTeT iM. B. Cre^aHHKa, m. iBaHO-OpaHKiBCbK (National university of Prykarpattia named after Vasyl Stefanyk, Ivano-Frankivsk)
52
Збiрник науково-технiчних праць
1500 м. Експозищя - пiвденна (у захщнш половинi) i пiвнiчно-захiдна (у схщ-нiй половинi). Крутизна - 26°. Верхня частина схилу. Поверхня - слабо хви-ляста. Пасмо високопрних смерекових лiсiв. Тип грунту - дерновобурозем-ний середньопотужний слабоскелетний на продуктах вив^ювання карпатсь-кого флшу.
Грунт задернiлий. Близько 90 % поверхш охоплено ожикою люовою (4). Помiтну домiшку в трав'яному покривi становить чорниця (1), зозулин льон (1), гомогше альпiйська (Р) та щучка дерниста (Р). У шдшску спорадично трапляеться горобина звичайна. Природне поновлення смереки незадо-вшьне. Тип лiсу - волога високопрна сусмеречина (С3).
У квартал^ де закладенi пробнi площi, посеред насадження розташо-вана невелика царинка, на якш розрiзнено ростуть декшька екземплярiв смереки з середньою висотою 16-18 м i середшм дiаметром 35-36 см. Тут розко-пана коренева система одного з них, з метою визначення розмiрiв i поширен-ня корiння вшьно ростучого дерева смереки. Висота н.р.м. - 1450 м. Експозищя - захщна. Крутизна - 23°. Середня частина схилу. Поверхня рiвна. Пасмо високопрних смерекових лiсiв. Тип грунту - дерново-буроземний середньопотужний слабоскелетний на продуктах вив^ювання карпатського флшу.
Дшянка задернша. Дернину утворюють ожика лiсова i щучка дерниста, як розташованi куртинами: ожика ближче до дерев, а щучка на типових дшяночках прського лугу. Ц види негативно впливають на природне поновлення смереки, насшня яко! зависае на дернинi. Навггь бiля дерев рiдко трапляеться самоЫв смереки. Травостiй ожики дуже густий. На дiлянцi 0.5 х 0.5 м нараховуеться коло 50 кушдв цього виду, 85 % яких мають по 9-13 добре роз-винених листюв.
Корiння ожики розмщуеться в горизонтi грунту 0-10 см, а щучки глибше - до 25-27 см. Щучка - бшьш потужний конкурент для смереки, шж ожика, адже в монолт грунту 0.5*0.5 м, вiдiбраному на всю глибину корене-во! системи, нараховуеться 183,5 г коршня щучки у повггряно-сухому станi, а ожики - 63,5 г.
Загальний огляд структури таксацiйних показникiв насаджень на пробних площах засвiдчуе, що в негустих насадженнях дерева бшьш стшю проти вiтровалу. Стовбури мають бшьш збiжисту будову i низько опущену колоноподiбну компактну крону, яка добре обвггрюеться (табл.).
При аналiзi таксацiйних показникiв на пробних площах у розрiзi кла-сiв Крафта знаходимо, що в обох випадках основу деревосташв становлять I, II i III класи, причому !х сумарний вiдсотковий вмiст на пробах бiльш-менш однаковий. Найбiльш численним за кшьюстю дерев е на пробах III клас Крафта.
Для бшьшост клаЫв Крафта, насамперед для I, II i III класiв дерева на другш пробнiй площi значно нижчi за висотою i дещо бшьшого дiаметру. Площа проекцiй крон дерев на другш пробi майже вдвiчi менша, нiж на пер-шш пробi. Самi ж крони на другш пробi значно довшi за протяжшстю i висота !х прикрiплення нижча. Пiдсумовуючи викладене, можна зробити висно-вок, що форма стовбура, габггус крони, И розмiр i висота прикрiплення забез-
печують значно бшьшу стiйкiсть дерева на другш пробi, нiж на першiй: зва-лювальний момент у дерева, вирощеного в негустому станi, розмiщений ниж-че, i воно бiльш стшке.
Табл. Змгна таксащиних покажите смереки у вологш високоггрнш _сусмеречит залежно в'к) ймкнутост1 деревостатв_
№ з/п Таксацшт показники Од. вимфу Класи Крафта
I II III 1Уа 1Уб Уа Уб
Пробна площа № 1 (10 См, од. Яц, Яв; 125 р., з1мкнут1сть 0,9)
1 Середня висота м 34,0 31,7 26,5 14,0 14,0 12,0 12,0
2 Середнш д1аметр см 56,7 46,0 35,3 24,1 23,9 18,5 22,2
3 Кшьшсть дерев на 1 га шт. 44 76 158 36 14 8 120
4 Протяжтсть крони м 15,9 13,7 12,5
5 Висота прикршлення крони м 18,1 18,0 14,0
6 Площа проекцш крон 2 м 54,9 42,8 32,0
7 Осв1тлетсть тд кроною пор1вняно з ввдкритим мшцем % 45,7 55,3 54,2
Пробна площа № 2 (10 См, 170 р., з1мкнут1сть 0,5)
1 Середня висота м 29,3 26,3 21,2 17,0 16,0 12,0 11,0
2 Середнш д1аметр см 62,1 45,4 38,4 25,3 21,6 20,3 24,0
3 Кшьшсть дерев на 1 га шт. 8 44 105 27 27 13 39
4 Протяжтсть крони м 22,8 20,1 15,7
5 Висота прикршлення крони м 6,5 6,2 5,5
6 Площа проекцш крон 2 м 22,0 18,1 15,7
7 Осв1тлетсть тд кроною пор1вняно з ввдкритим мшцем % 36,9 37,9 45,7
Пщ кроною дерев, як виросли у зрщженому сташ, освгглешсть ниж-ча, що свщчить про меншу ажурнiсть крон.
Рис. 1. Коренева система поодиноко'1 смереки на царинщ
Чггка залежшсть спостер^аеться в розвитку кореневих систем вщ гус-тоти стояння дерев. Найбiльш потужна коренева система смереки спостерь гаеться у поодинокого дерева, яке виростало на царинцi (рис. 1), а найменш розвинена - у дерева, що росло в густому стоянш (рис. 2). А дерево смереки,
54
Збiрник науково-техшчних праць
що виростало в негустому насаджеш 3i з^мкнутютю крон 0.5, мае значно роз-винут^шу кореневу систему, шж у дерев з густого люу (рис. 3).
Рис. 2. Коренева система смереки Рис. 3. Коренева система смереки
в насадженм зi зткнутгстю крон 0,9 в насадженм зi змкнутктю крони 0,5
Отримаш матер^али нацшюють на можливють вирощувати на най-бшьш впровалонебезпечних дшянках (особливо висока, дуже висока i висока впровалонебезпечнють) у високопр'!' насаджень смереки в негустому стань У створених культурах тсля ïx з^мкнення доглядовими рубками поступово формують належно'1 густоти i складу молодо насадження смереки.
Лггература
1. Калуцький 1.Ф. Вiтровали на пiвнiчно-сxiдному макросxилi в Украшських Карпатах. -Львiв: Манускрипт, 1998. - 204 с.
2. Гаврусевич А.Н. Основные принципы создания биологически устойчивых культур ели в Карпатах// Лесоводство и агролесомелиорация: Лесовосстановление. - К.: Урожай, 1973, вып. 32. - С. 46-51.
3. Стойко С.М. Причины ветровалов и буреломов в Карпатских ельниках и меры борьбы с ними// Лесное хозяйство. - 1965, № 9. - С. 12-15.
УДК 630*(100).9 Доц. О.Т. Данчук, канд. с.-г. наук - ПЗ "Розточчя
асист. М.М. Король, канд. с.-г. наук; acnip. С.А. Гаврилюк - НЛТУ Украми, м. Льв^в
ОСОБЛИВОСТ1 МОН1ТОРИНГУ Л1С1В ПЗ "РОЗТОЧЧЯ"
Охарактеризовано сучасну систему спостереження за станом лiсiв у ПЗ "Розточчя". Описано основш рiвнi, за якими проводяться дослщження насаджень i на шдста-вi чого можна робити 1х оцшку та прогноз. Наведено результати дослщжень дубово-буково-соснових деревосташв за основними лiсiвничо-таксацiйними показниками.
Ключов1 слова: мониторинг, вжова структура, продуктивнють, просторова та вертикальна структура, деревостан.
Assist. prof. O.T. Danchuk - NR "Roztochja"; assist. М.М. Korol; post-graduate S.A. Havrylyuk - NUFWT of Ukraine, L'viv
About Forest Monitoring in NR "Roztochja"
It is define modern system of supervision by the forest condition in NR "Roztochja". It is describing main levels, in which we lead research of stands and may do it valuations
