CC BY
19
УДК630*5:630*6 Асист. Ю.Й. Каганяк, канд. с.-г. наук;
ст. викл. Ю.В. Муравйов, канд. екон. наук; ст наук. ствроб. Г.Г. Гриник, канд. с.-г. наук - УкрДЛТУ
ПЕРСПЕКТИВИ ТА ОСОБЛИВОСТ1 Л1СОКОРИСТУВАННЯ У ЗАПОВ1ДНИХ ТЕРИТОР1ЯХ РОЗТОЧЧЯ
На основ1 аналiзу люового фонду Розточчя виявлено, що у заповщш територп включено деревостани i3 iнтродукованих деревних порiд. Внаслiдок бюлопчно'1 аг-ресивностi дуба червоного е необхiднiсть реконструкцп таких деревостанiв. Розрахо-вано ефект реконструкцп червонодубових культур та вказано на можливють люоко-ристування у заповiднику.
Ключов1 слова: заповщник, лiсокористування, лiсовий фонд, таксацшш показ-ники, деревостан, реконструкцiя, економiчний ефект.
Yu. Kaganyak, Yu. Muravjov, H. Hrynyk - USUFWT Prospects and features forest exploitation in reserved territories Roztochja
With the help of the analysis of sylvan fund Roztochja it is revealed, that in territories of national park it is included stand of trees with tree species. Owing to biological aggression of an red oak it is necessary to reconstructs these stand of trees. The designed effect of reconstruction of red oak cultures also it is specified on an opportunity forest exploitation in national park.
Key words: national park, forest exploitation, wood fund, taxation parameters, a stand of trees, reconstruction, effect of economics.
Збереження типових та ушкальних природних комплекЫв е важливою складовою частиною системи люогосподарських заход1в, що розробляються шсля видшення люових земель у заповщш категори захисност^ та е одним 1з основних завдань регюнального природокористування [1].
Постшно зростаюче навантаження на ландшафти внаслщок люо-експлуатацii та посилення рекреацшного користування може бути причиною ix руйнування, втрати властивих функцiй по регуляцп екологiчноi рiвноваги. Тому збiльшення частки заповщних територiй повинно здiйснюватися пря-мопропорцiйно зростанню iнтенсифiкацii лiсового господарства, росту густо-ти населення та розвитку промисловост регiону [2, 3].
Однак в оргашзованих заповiдниx територiяx пiдтримування об'ектiв захисту в оптимальному сташ вимагае систематичного проведення мониторингу за якiсною та кшьюсною структурою природо-заповiдного фонду i на цш основi виявлення причин, що призводять до його попршення.
Невщповщшсть мiж типом лiсу та фактичним деревостаном е одшею iз глобальних проблем. Зокрема, проведено загальноевропейськi дослщження з причини погiршення санiтарного стану лiсiв за участю рiзниx видiв дубiв та iншиx деревних порщ. Вiдповiдно до звiту ООН [4] тшьки для вивчення стану дубових лiсiв було закладено 25170 пробних площ, як характеризують 151 млн. га деревосташв.
Встановлено, що основною причиною зниження стшкосп типотвiрниx деревних порiд е невiдповiднiсть складу створених люових культур якiснiй характеристик корiнниx типiв деревостанiв. Отже, не зважаючи на те, що ти-потвiрна деревна порода буде створена в межах власного ареалу, ще не е га-
УкраТнський державний лкотехшчний унiверситет
ранлею вирощування стiйких високопродуктивних насаджень. Тiльки адек-ватнiсть формули створюваних лiсових культур коршному типовi деревоста-ну е гаранлею отримання позитивного лiсiвничого ефекту у майбутньому.
Територiя лiсового фонду Розточчя здавна е об'ектом наукового ко-ристування лiсом та ландшафтами. Численш та рiзноплановi спостереження дозволяють адекватно оцiнити вiдповiднiсть фактичного бiорiзноманiття про-вiднiй метi у видшених заповiдних територiях.
Вiдомо, що основною метою оргашзаци природного заповiдника "Розточчя" е збереження високопродуктивних природних складних за структурою фiтоценозiв, як зростають на межi ареашв сосни звичайно!, бука люово-го та дуба звичайного.
Пщ охороною перебувають стиглi та перестиглi деревостани, як числ, так i мшаш (сосновi, сосново-буковi, буковi, сосново-дубово-буковi та ш.). Такi деревостани нерiдко досягають вiку 140-150 рокiв, що для Укра!ни з ви-соким рiвнем дефiциту у деревинi е рщюстю.
Якщо до деревно! частини додати ще й червонокнижнi види рослин-ностi з пiдлiску та трав'яного покриву, а також фауну, тодi цiннiсть таких фь тоценозiв беззаперечна як у науковому аспекл, так i для збереження природних екосистем загалом.
1сторично склалося, що у природно-заповдаий фонд "Розточчя" було включено не тшьки корiннi рослинш угруповання. Зареестровано, зокрема, на-садження штродукованих деревних порiд таких, як дуб червоний, модрина евро-пейська та ш. Так насадження е високопродуктивними, але не можуть стати об'ектом штенсивно! охорони (заповiдання), оскшьки факт !х наявност в Розточ-чi суперечить основним принципам видшення заповiдних територiй [5, 6].
Окремi аклiматизованi деревнi породи (дуб червоний) вщзначаються агресивнiстю. Культури дуба червоного здатт давати поновлення до 400 ти-сяч сiянцiв на 1 гектар. Шдрют дано! деревно! породи е тшьовитривалим. Дуб червоний також розмножуеться i вегетативно. Його порослева здатшсть характеризуеться високою енергiею росту. Зростаючи з iншими корiнними деревними породами, дуб червоний, в основному, шпбуюче впливае на рют та розвиток основних деревних культур [7, 8].
Агресивш в бюлопчному вщношенш деревостани дуба червоного породили яюсно нову проблему у заповщних територiях. 1снуе небезпека в найближчому майбутньому поступово! замiни або часткового вилснення червонодубовими культурами корiнних букових, дубових та соснових дере-восташв. Таким чином, поряд iз забезпеченням збереження бiорiзноманiття у природному заповщнику "Розточчя" необхiдно видiлити специфiчну для ще! територi! важливу задачу: запоб^ання витiснення корiнних деревостанiв.
Зважаючи на обмежешсть антропогенного втручання у заповщниках, не можливо iгнорувати зазначений вище факт ймовiрного погiршення яюсно! структури люового фонду природного заповiдника "Розточчя". Прогресуван-ня небажано! змiни деревних порщ, внаслiдок вiдмiнного поновлення дуба червоного поставить тд сумнiв функщонування заповiдника, породить не-вiдповiднiсть мiж прiоритетною метою та реальним станом люового фонду.
У такш ситуаци можна розглянути можливють користування деревиною окремих елеменлв лiсу похiдних деревостанiв, складених iз некорiнних деревних порiд, таких як штродукований дуб червоний, внаслiдок розробки проекту Комплексу заходiв. Тому на прикладi окремих деревостанiв дуба червоного показано алгоритм розрахунку ефективност проведення ре-конструкцп.
Реконструкцiя червонодубових культур е вимушеним люогосподарсь-ким заходом у природному заповiднику "Розточчя". Для розрахунку ефектив-ностi даного люогосподарського заходу використано матерiали таксацiйних пробних площ ЛПП-13-В8 дуба червоного вжом 36 рокiв у Ставчанському люнищв 8 кварталу 6 видiлу у вологому сугрудь Результати оцiнок та розра-хункiв лiсотаксацiйних показникiв похщних деревостанiв з участю дуба чер-воного подано в табл. 1.
Табл. 1. Таксацшна характеристика червонодубових культур, придатних для _реконструкци_
Деревна порода к • ^ Я и <и и 8 Кшьшсть стовбур1в А Бе Не а М Склад
X дшов. дров. с/х
Дч 1 0,20 440 440 — 20 36 14,8 18,6 7,60 74 0,18
Сосна 945 945 - 150 19,1 20,1 27,13 301 0,72
Граб 820 - 820 - 7,6 12,3 3,67 26 0,06
Дз 80 80 - - 15,8 19,1 1,58 16 0,04
Дч 2 0,20 1520 1520 — 165 36 14,9 18,7 26,44 257 0,67
Сосна 340 340 - 75 19,0 20,0 9,66 107 0,28
Граб 525 - 525 - 7,7 12,5 2,42 18 0,05
Дч 3 0,20 1490 1490 — 205 36 13,7 18,1 21,92 209 0,52
Сосна 615 615 - 135 18,6 19,9 16,66 184 0,46
Граб 345 - 345 - 7,2 11,7 1,39 10 0,02
Дч 4 0,20 1000 1000 — 115 36 12,6 17,4 12,49 116 0,29
Сосна 1055 1055 - 300 17,4 19,6 25,15 274 0,68
Граб 545 - 545 - 5,9 9,5 1,51 9 0,02
Клен 40 - 40 - 11,3 16,5 0,40 3 0,01
Примггка: Дч - дуб червоний; Дз - дуб звичайний; А - середнш вш деревостану, роюв; Бе - середнш д1аметр, см; Не - середня висота, м; О - сума площ поперечного перетину стовбур1в, м2/га; М - запас деревостану у кор1, м3/га; 8 - площа секци, га.
Реконструкцiя поданих у таблиц 1 деревостанiв можлива у двох нап-рямках. При високому вмют дуба червоного в молодняках (50-70 % i бiльше) доцiльно провести реконструкцш дуба червоного iз створенням люових культур на звiльнених дшянках.
Якщо ж частка дуба червоного у деревосташ менша, нiж 30 % е можли-вiсть вилучення цього елементу лiсу внаслiдок часткових санрубань i створен-ня шднаметових культур iз тiньовитривалих деревних порщ (бука лiсового).
Вiдомо, що ефект люогосподарського виробництва проявляеться у створенш високоякiсних насаджень та розширеннi можливостей користування деревиною та шшими продуктами лiсу, у посиленнi водорегулюючих, за-
Украшський державний л^тех^чний унiверситет
хисних, естетичних, санiтаpнo-гiгieнiчниx кopисниx фyнкцiй лiсy [9]. Хаpак-теp та poзмip ефекту залежить вiд стpyктypи лiсoвoгo фйнду пiдпpиeмства, opганiзацiйнo-теxнoлoгiчнoï xаpактеpистики запpoектoваниx заxoдiв та мети, яку дoсягаe власник насаджень.
Оскшьки нижнiм сбмеженням екoнoмiкo-математичнoï мoделi ведення лiсoвoгo гoспoдаpства e збеpеження кopiнниx фiтoценoзiв, тс небажана змша деpевниx пopiд аба наявшсть пoxiдниx деpевoстанiв e пpичинoю ^изначення pекoнстpyкцiï\ У данoмy випадку замш пiдлягаe елемент лiсy, сфopмoваний дyбoм чеpвoним. Hезалежнo вiд oчiкyванoгo ефекту цей лiсoгoспoдаpський заxiд e неoбxiдним та неминучим з часoм. В iншoмy pазi буде спoстеpiгатися негативний екoлoгo-екoнoмiчний та сoцiальний ефект.
Теxнoлoгiя pекoнстpyкцiï' дуба чеpвoнoгo та ствopення кyльтyp raprn-них деpевoстанiв не деталiзyeться. Оскiльки вoна e типoвoю i не пoтpебye дo-даткйвих пoяснень.
Boднoчас у пpoцесi пpoведення pекoнстpyкцiï' матимуть мiсце витpати та дoxoди. Bитpати ми бyдемo нести ^и pекoнстpyкцiï' дуба чеpвoнoгo iз ствopенням лiсoвиx кyльтyp i пpoведеннi часткoвиx санiтаpниx pyбань. B^ pyчка вiд pеалiзацiï деpевини станoвитиме величину дoxoдy.
Bиxoдячи з тoгo, шр запpoектoванi нами заxoди e неoбxiдними, пеpш за все, з лiсiвничoгo пoглядy, тo екoнoмiчна стopoна e менш важливoю. Це пoв'язанo, у пеpшy чеpгy, з тим, щo певнi екoнoмiчнi вигoди вiд ^ийнятих piшень e дoсить вiддаленi в чаш й не e дoцiльними для дискйнтування. Brno-дячи з ^oro, ми oбмежимoся poзpаxyнкoм екoнoмiчнoгo ефекту тiльки на час пpoведення лiсoгoспoдаpськиx заxoдiв.
Пpи пpoведеннi екoнoмiчниx poзpаxyнкiв запpoектoваниx заxoдiв вига-pистанi фактичнi звiтнi данi деpжавниx л^вих гoспoдаpств (зoкpема фopма 10-ЛГ), теpитopiï яких e пpилеглими дo зашвщника i xаpактеpизyються пй-дiбними геoгpафiчними, лiсopoслинними yмoвами та opганiзацieю ведення лiсoвoгo гoспoдаpства.
У табл. 2 пoданo oснoвнi екoнoмiчнi пoказники лiсoгoспoдаpськиx за-xoдiв (pекoнстpyкцiï деpевoстанy з участю дуба чеpвoнoгo).
Табл. 2. Рoзpаxунoк eкoнoмiчнoгo eфeкmу peкoнсmpукцiï дepeвoсmанiв
з учасmю дуба чepвoнoгo
Пйказники 1ндекс секци ЛПП-13-B8
1 2 3 4
1) Плйща, га 0,2 0,2 0,2 0,2
2) Частка елементу л1су (дуба чеpвoнoгo) 0,2 0,7 0,5 0,3
3) Bитpати на 1 га, гpн. 275,6 1220,0 1220,0 275,6
4) B^oro витpат, гpн. 11,0 170,8 122,0 16,5
5) Дoxoди вщ pеалiзацiï деpевини (всьoгo), :грн.: 973,8 3382,2 2750,5 1526,5
6) Пpибyтoк, гpн. 962,8 3211,4 2628,5 1510,0
Хаpактеpнoю oсoбливiстю гамплексу заxoдiв e oбмеженiсть викopис-тання теxнiчниx (меxанiчниx) засoбiв у запoвiдникy. Тoмy меxанiзацiя л^-
господарських заходiв е за ступенем мшмально необхiдною для реалiзаци програми реконструкци дуба червоного та отримання еколого-економiчного ефекту.
З наведених даних табл. 2 бачимо, що не залежно вiд частки дуба червоного у деревосташ (вiд 20 % до 70 %) запроектованi люогосподарсью заходи на час проведення будуть покриватися доходами вщ реашзаци деревини. Кожен Ï3 варiантiв характеризуеться позитивним економiчним ефектом, який зростае в мiру збiльшення присутностi дуба червоного у деревосташ.
Отже, реконструкщя дуба червоного у похщних деревостанах природного заповщника "Розточчя" супроводжуеться економiчною вигодою, яка у перспективi переросте в економiчну та сощальну доцiльнiсть.
Цей крок базуеться на iдеï спрямування отриманих власних фшансових ресурсiв у створення лiсових культур з коршних лiсотвiрних деревних порщ. Одночасно для подальшого запобiгання експансп дуба червоного з iнших те-риторiй доцiльно створити пояс люових культур по периметру заповiдника. Створеш лiсовi культури повиннi характеризуватися щшьним важкопроник-ним для свiтла наметом.
Виршення завдань реконструкцiï приводить до поступовоï замiни по-хiдних деревосташв на корiннi у заповiднику. Цей захщ запобiгатиме небажа-нiй змш деревних порiд, яка у заповщнику е неприпустимою. Ми навели один iз можливих варiантiв рацiонального люокористування у заповiдному об,ектi iз вказаними параметрами люового фонду з помггним економiчним, екологiчним та соцiальним ефектами, який е доцшьний для застосування.
Лгтература
1. Генс1рук С.А. Репональне природокористування. Навчальний поабник. - Льв1в: Св1т, 1992. - 336 с.
2. Еколопя i закон (еколопчне законодавство Украïни). У двох книгах. Книга I. - К.: Юршком 1нтер, 1998. - 589 с.
3. Екологiя i закон (еколопчне законодавство Украши). У двох книгах. Книга II. -К.: Юршком 1нтер, 1998. - 575 с.
4. Forest Condition in Europe, 1996 and 1997. EC-UN/ECE, Brussels, Geneva, Inter - and intra - specific variation in European oaks: Evolutionary implications and practical consequences, 1996. Proceeding of the workshop, Brussels, 15-16 June 1994. European Commission, Directorate -General XII, Science Research and Development. - 344 p.
5. Закон Украши "Про охорону навколишнього природного середовища", № 1264,
25.06.1991 року.
6. Закон Украши "Про природно-заповщний фонд Украши", № 2456 - XII,
16.06.1992 року.
7. Гегельский И.Н. Особенности роста дубов - экзотов на Украине// Научные труды Укр. с.-х. акад. - 1971, вып. 65. - С. 118-122.
8. Логшов В.Й., Гегельський 1.Н. Використання дуба бореального в люорозведенш на УкраЫ// Вюник сшьськогосп. науки. - 1962, ч. 5. - С. 45-49.
9. Моисеев Н.А., Полянский Е.В., Туркевич И.В., Цымек А.А. Экономическая эффективность лесохозяйственного производства. Лекция. - М.: Лесн. пром-сть, 1972. - 40 с.
