CC BY
12
Variability of quantity and location of pitchy channel in pine-needles of Scots pine of natural forests stands of northwest and east of Volyn Polissya from fresh sudubrava and foul su-bor was researched. Average number of pitchy channel in one and two year old pine-needles in the forest stands of pine from forest growth conditions C2 - 4,7±0'3 and B4 - 3,8±0'2 was shown. The difference between average number is not large, but probably significant at the 0,1 % level. Variability of total quantity of pitchy channel is average - 15,8-19,9 % in two stands. Qqu-antity of marginal resin-ducts in pine-needles of investigated natural stands was similar average number with narrow lead in conditions C2. Average number of internal and medial resin-ducts was equally in most cases. Coefficients of variation of quantity of marginal resin-ducts were low (10,5-11,6 %) essentially in foul subor; in fresh sudubrava - average (15,5-15,7 %). Coefficients of variation of quantity internal and medial resin-ducts were lofty (V>40 %) in either stands.
Key words: variability, natural forests stands, Scots pine, pine-needle, quantity and location of pitchy channel, genetically diversity, coefficient of variation.
УДК 630 *[5+17+56] Астр. О.М. Мельник1; проф. П.1. Лакида, д-р с.-г. наук -НУ бюресурав i природокористування Украти, м. Ктв
ДИНАМ1КА ЗАПАС1В I ПЛОЩ ДЕРЕВОСТАН1В ГОЛОВНИХ Л1СОТВ1РНИХ ПОР1Д НАЦЮНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ "ПРИП'ЯТЬ-СТОХ1Д"
Наведено результати ан^зу окремих параметров люового фонду, зокрема вщомос-т про: розподш вкритих люовою рослиншстю люових дшянок та запаив за групами т-сотвiрних порщ; запаси головних лiсотвiрних порщ (вшьхи, сосни, берези, дуба, граба, ялини, осики) у межах групи порщ (хвойш, твердолистяш, м'яколистяш); розподiл запа-ив деревосташв у межах групи порщ за групами вiку (молодняки, середньовшов^ прис-тиглi, стиглi та перестита); середнi бонiтети насаджень (за М.М. Орловим) у межах групи порщ. Проаналiзовано динамику запасiв i площ деревостанiв головних лiсотвiрних по-рiд Нацiонального природного парку "Прип'ять-Стохщ".
Ключовi слова: Нацiональний природний парк "Прип'ять-Стохщ", деревостан, вкритi лiсовою рослиншстю лiсовi дiлянки, площа, запас, лiсотвiрна порода, вiкова структура, бонiтет.
Вступ. Охорона навколишнього природного середовища буде належним чином здiйснюватися тальки шсля тдвищення ршня екологiчноí культури, набу-ваючи яко1, людина усвiдомлюe загальш закономiрностi розвитку природи i сус-тльства. II важливими складовими елементами е ршень сшлкування з природою, тобто вшння передбачати наслiдки впливу дiяльностi людини на екосистеми та подолання споживацького ставлення до природи як джерела матерiальних вигод [4]. Особливе завдання щодо збереження бюлопчного рiзноманiття покладають на заповiднi територц, якi виконують не тальки консервацшну функщю, але е при-родними лабораторiями, в яких дослiджують процеси в навколишньому середови-щi з метою розроблення наукових основ оптишзацц природокористування [2].
Органiзацiйною основою природоохоронно1 роботи для збереження бь орiзноманiття е створення об'ектiв природно-заповвдного фонду. Зважаючи на унiкальнiсть Волинського Полкся, у 2007 р. створено Нащональний природний
1 Наук. кергвник: проф. П.1. Лакида, д-р с.-г. наук
парк (НПП) " Прип'ять-Стохiд", який став осередком та основним полконом для мошторингових дослвджень як водно-болотних, так 1 лкових ф1тоценоз1в.
1нтенсивна лкогосподарська д1яльнкть, широкомасштабна мелюращя 6070 роив ХХ ст. значно змшили природне середовище сучасно!' територп парку. Внаслвдок цього ктотно трансформувалися лков1 насадження в напрям збщнен-ня породного складу, зменшення стйкосп проти несприятливих факторш, втрати бюлопчного потенциалу, необхiдного для вщтворення кор1нних ценозш.
Метою дослщжень е анал1з динамки запас1в 1 площ деревосташв голов-них лкотв1рних порвд Нацюнального природного парку "Прип'ять-Стохщ".
Результати досл1джень. У ход1 дослщження динамки запасов 1 площ го-ловних лкотв1рних порщ НПП "Прип'ять-Стохвд" проведено в1дб1р, групування та опрацювання даних масового лковпорядкувального матер1алу 1з банку даних "Лковий фонд Украши" Укра'нського державного лковпорядного об'еднання станом на 01.01.2008 р. та 01.01.2013 р. Динамку плошд вкритих лковою рослиннктю лкових дшянок та запас1в стовбурово' деревини за групами лкотв1р-них порщ НПП "Прип'ять-Стохвд" наведено у табл. 1.
Табл. 1. Розподт площщ та запаав вкритих лковою рослиншстю лкових дтянок за групами лiсотвiрних порiд
Показник Всього у т.ч. за групами лiсотвiрних порщ
хвойш | твердолистят | м'яколистянi
Станом на 01.01.2008 р.
Площа, га 13386,7 4731,9 1101,1 7553,7
Запас, тис. м3 2293,73 950,78 157,51 1185,44
Вщсоток за запасом, % 100 41,4 6,9 51,7
Станом на 01.01.2013 р.
Площа, га 13225,3 4529,1 1011,5 7684,7
Запас, тис. м3 2281,10 977,42 141,27 1162,41
Вщсоток за запасом, % 100 42,8 6,2 51,0
У перюд з 2008 по 2013 рр. площа вкритих лковою рослиннктю лкових дшянок зменшилась на 161,4 га, з ввдповвдним зменшенням лкистосп ввд 34,0 до 33,6 %. Причиною такого явища е несвоечасне проведения саштарно-оздоровчих заходав у соснових насадженнях господарсько' зони парку, що призвело до нако-пичення сухостою, захаращеносп та в подальшому до загибел1 насаджень.
Закон Украши "Про природно-заповвдний фонд" (дал1 ПЗФ) досить детально окреслюе напрями природоохоронно' дкльносп. Проте мехашзм реал1за-цп Закону описано недостатньо. Законом про ПЗФ не передбачеш випадки, коли втручання у хвд природних процейв потр1бне, а зволкання з ним могло б трак-туватися як порушення природоохоронного режиму [2]. Це 1 е першою причиною зменшення лкистост! Друга причина - р1вень трофносп 1 вологосп лкових земель, адже у всх загиблих насадженнях переважаючою деревною породою е сосна звичайна, яка зростала у нехарактерних для не1 умовах (А5 - 111,2 га, В5 -61,4 га та В4 1 С4 - 9,9 га). Варто зазначити, що за анал1зований перюд площа м'яколистяних порвд збшьшилася на 131,0 га. Натомкть у груш хвойних та твер-долистяних спостеркаеться зменшення площ1 вкритих лковою рослиннктю л1-сових дшянок на 202,8 та 89,6 га ввдповвдно (рис. 1).
Рис. 1. Динамжа плош^ вкритих л^овою рослиншстю л^ових дЫянок за групами
лiсотвiрнuх порiд
Пщ поняттям "запас насадження" розумюь суму об'ем1в дерев на одинищ площi насадження. Запас - це ключовий показник, що дае змогу визначати продук-тивнiсть насаджень та обсяги використання деревинних ресурс1в у межах затвердже-них лштв [5]. Для характеристики динам1ки запашв деревостан1в НПП "Прип'ять-Стох1д" за перюд з 2008 по 2013 рр., варто зазначити, що вщбулося зб1льшення стов-бурового запасу на 26,6 тис. м3 у грут хвойних пор1д, тодi як запас у м'яколистяних i твердолистяних зменшився на 23,0 та 16,2 тис. м3 вiдповiдно (рис. 2).
хвойж
Рис. 2. Динамта запаав деревостамв за групами лiсотвiрних порiд
Запас е важливим таксацiйним показником, оскшьки вiн характеризуе су-марний об'ем стовбурово'' деревини насадження [1]. Тому доречно буде навести вщсотки запасiв головних лiсотвiрних порiд та 'х динамiку в межах групи порщ у НПП "Прип,ять-Стохiд" (табл. 2). Аналiзуючи вiдсотки запасiв головних лшот-вiрних порiд у межах групи порщ, привертае увагу той факт, що серед хвойних видiв домшуе сосна звичайна, частка запасiв яко'1 збiльшилась.
Табл. 2. Вiдсотки запаав головних лiсотвiрних порiд у межах групи порiд, %
Показник у т.ч. за групами лiсотвiрних порвд
хвойш твердолистяш м'яколистяш
сосна ялина iншi дуб граб iншi вшьха береза осика iншi
Станом на 01.01.2008 р.
Площа, га 4717,4 14,5 - 1052,4 46,2 2,5 5747,6 1787,1 9,2 9,8
Запас, тис. м3 946,86 3,92 - 140,52 13,21 3,78 773,16 377,41 33,43 1,44
Ввдсоток за запасом, % 99,6 0,4 - 89,2 8,4 2,4 65,3 31,8 2,8 0,1
Станом на 01.01.2013 р.
Площа, га 4516,6 12,2 0,3 969,3 36,4 5,8 5849,3 1813,4 11,8 10,2
Запас, тис. м3 974,23 3,18 0,01 125,23 12,45 3,59 768,11 356,91 35,63 1,76
Ввдсоток за запасом, % 99,7 0,3 0,001 88,7 8,8 2,5 66,1 30,7 3,1 0,1
У груш твердолистяних, за дослщжуваний перюд, зменшилась частка ду-бових насаджень вiд 89,2 % до 88,7 %, натомiсть частка насаджень з переважан-ням граба збшьшилась на 0,4 %. Серед м'яколистяних видш найбiльшу частку за запасом становлять деревостани вшьхи клейко!' та сосни звичайно!'. За дослщжу-ваний перюд спостеркаеться збшьшення вiдсотка вшьхових деревостанiв, у зв'язку з високою заболоченiстю територií парку.
Данi про розподш середнiх запасiв насаджень на 1 га вкритих лiсовою рослиншстю лiсових дшянок за групами лiсотвiрних порiд у НПП "Прип'ять-Стохщ" за перiод з 2008 по 2013 рр. наведено в табл. 3.
Табл. 3. Розподш середнiх запаав насаджень на 1 га вкритих л^овою рослиншстю .¡'¡сових дтянок за групами лiсотвiрних порiд у НПП "Прип 'ять-Стохгд"
Рк облшу Середнш запас на 1 га вкритих люовою рослиншстю люових дшянок, м3та-1
всього у т.ч. за групами лiсотвiрних порвд
хвойш твердолистяш м'яколистяш
2008 171 201 143 157
2013 172 216 140 151
За даними табл. 3, середнш запас хвойних деревосташв на 1 га вкритих лковою рослиншстю лкових дшянок бшьший, шж середнi запаси твердолистяних i м'яколистяних порiд. Досить низькi показники запасу на 1 га можна пояс-нити переважанням у структурi лiсового фонду середньовкових насаджень.
Головну роль у формуванш лiсового покриву НПП " Прип'ять-Стохвд" вь дiграють вiльховi (44,2 %), сосновi (34,2 %), березовi (13,7 %) та дубовi (7,3 %) лiси. На iншi господарськi секцп (грабова, ялинова, осикова, липова та ш.) при-падае незначна площа. Тому найбiльш актуальними будуть до^дження в еко-системах вiльхових, соснових, березових i дубових деревостанiв (табл. 4).
Розподш запаав деревосташв НПП "Прип'ять-Стохщ" за групами вшу наведено в табл. 5.
Як зазначено в табл. 5, у хвойнш та твердолистянш групах лiсотвiрних порщ за запасом переважають середньовiковi деревостани. У груш м'яколистяних, у дослщжуваний перiод, частка пристигаючих насаджень збiльшилась на 0,9 %, стиглих i перестиглих - на 2,0 %.
Табл. 4. Розподт плош} i запасу деревостатв за господарськими секщями
Господарська секц1я Станом на 01.01.2008 р. Станом на 01.01.2013 р.
площа, га / % запас, тис. м3 / % площа, га / % запас, тис. м3 / %
В1льхова 5747,6 42,94 773,16 33,71 5849,3 44,23 768,11 33,67
Соснова 4406,2 32,91 874,02 38,10 4101 31,01 870,64 38,17
Березова 1787,1 13,35 377,41 16,45 1813,4 13,71 356,91 15,65
Дубова 1052,4 7,86 140,52 6,12 969,3 7,33 125,23 5,49
Соснова в осередках коренево!губки 311,2 2,32 72,84 3,18 415,6 3,14 103,59 4,54
Грабова 46,2 0,35 13,21 0,58 36,4 0,28 12,45 0,55
Ялинова 14,5 0,11 3,92 0,17 12,2 0,09 3,18 0,14
Осикова 92 0,07 33,43 1,46 11,8 0,09 35,63 1,56
Липова 94 0,07 0,71 0,03 98 0,07 0,93 0,04
Ясеново-кленова 25 0,02 3,78 0,16 58 0,05 3,59 0,16
Вербова 04 0,00 0,73 0,04 04 0,00 0,83 0,03
Модринова - - 03 0,00 0,01 0,00
Разом 13386,7 100 2293,73 100 13225,3 100 2281,1 100
Табл. 5. Розподт запасла деревостатв за групами ей
Показник у т.ч. за групами лiсотвiрних порвд
хвойш твердолистяш м'яколистяш
мл* | св | пр | ст мл | св | пр | ст мл | св | пр | ст
Станом на 01.01.2008 р.
Запас, тис. м3 108,73 421,68 211,7 208,67 10,18 95,68 35,02 16,63 42,81 203,92 628,6 310,11
Ввдсоток за запасом, % 11,4 44,4 22,3 21,9 6,5 60,7 22,2 10,6 3,6 17,2 53,0 26,2
Станом на 01.01.2013 р.
Запас, тис. м3 85,85 445,38 197,69 248,5 10,32 94,55 25,92 10,48 32,57 175,19 626,5 328,15
Ввдсоток за запасом, % 8,8 45,6 20,2 25,4 7,3 66,9 18,4 7,4 2,8 15,1 53,9 28,2
*Приштка: мл - молодняки, св - середньовжов^ пр - пристигав ст - стиглi та пе-рестиглi
Одним iз найважливших показникiв, який характеризуе продуктивнiсть насаджень, е бонiтет. Бiологiчна продуктивнiсть фиоценозш залежить вiд штен-сивностi фотосинтезу рослинами, тривалосп його перiоду, загально!' фотосинте-зувально!' поверхнi деревостанiв, яка виражаеться iндексом листово!' поверхнi та пов'язана з характером розмщення листя (хво!') у наметi, надходженням певно!' кiлькостi фотосинтезувально!' радiацií, умовами зволоження, мiнерального жив-
лення тощо [3]. Середнi показники боштетав деревосташв (за М.М. Орловим) у межах групи порiд та 1хня динамша наведено в табл. 6.
Табл. 6. Середт боттети насаджень НПП "Прип'ять-Стохгд" в межах групи nopid
PiK обл^ Середнш боттет за М.М. Орловим
хвойш твердолистянi м'яколистяш
2008 11,1 11,2 11,4
2013 1,9 11,3 11,4
Аналiзуючи даш табл. 6, необхiдно зазначити, що у НПП "Прип'ять-Сто-хiд" домiнують насадження з середньою продуктивнiстю. Щодо динамiки серед-шх бонiтетiв насаджень (за М.М. Орловим) у межах групи порщ, то за дослвджу-ваний перiод вони ктотно не змiнились. Висновки:
1. Шсисткть парку становить 33,6 % i е дещо вищою, nopiBMHO з аналогiчним показником для Волинсько'1 обл. (31,0 %).
2. Рoзпoдiл лЫв парку за породним складом не завжди вщповвдае лкорослин-ним умовам. Це слугувало oднiею i3 причин зменшення плoщi вкритих лко-вою poслиннiстю лкових д1лянок на 161,4 га.
3. Головну роль у формуванш лкового покриву НПП "Пpип'ять-Стoхiд" вдаг-рають вiльхoвi (44,2 %), сoснoвi (34,2 %), беpезoвi (13,7 %) та дубoвi (7,3 %) лiси.
4. У хвойнш та твеpдoлистянiй групах лiсoтвipних пopiд за запасом, станом на 01.01.2013 р., переважають сеpедньoвiкoвi деревостани, 45,6 % та 66,9 % вщповщно, у м'якoлистянiй - пристипш (53,9 %).
5. За бонггетною шкалою М.М. Орлова у парку домшують насадження з середньою продуктившстю. Найб1льший вiдсoтoк припадае на насадження II класу бонггету. За дoслiджуваний пеpioд сеpеднiй клас бoнiтету для хвойних зpiс з II, 1 до 1,9; для твердолистяних зменшився з II,2 до II,3; для м'яколистя-них - залишився незмiнним (II,4).
6. Загалом спостережено позитивну тенденцiю, адже збшьшення середнього запасу на 1 га i бoнiтетiв насаджень свiдчитимуть про зростання бюпродук-тивнoстi лiсiв та посилення 1х екoлoгiчних функцiй.
Лггература
1. Бондаренко В. Про потребу уточнения концептуальних положень Закону Украши про природо-заповiдний фонд / Володимир Бондаренко // Роль природно-заповедних територш Захщ-ного Подшля та Юри Ойцовсько! у збереженнi бiологiйного та ландшафтного рiзноманiття : зб. наук. праць. - Гримайлiв-Тернопiль : Вид-во "Лшея", 2003. - С. 49-58.
2. Гром М.М. Люова таксацш : пiдручник. - Вид. 3-те, [перероб. та доп.] / М.М. Гром. -Львш : РВВ НЛТУ Украши, 2010. - 416 с.
3. Дейнека А.М. Жси национального природного парку "Сколiвськi Бескиди" / А.М. Дейнека, Л.1. Мшкша, В.П. Приндак. - Львш : Вид-во "Сполом", 2006. - 176 с.
4. Лакида П.1. Продуктивиiсть лiсових насаджень Украши за компонентами надземно! фто-маси : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра с.-г. наук: спец. 06.03.02 - Люовпорядкування та люова таксаця / П.1. Лакида. - К., 1997. - 48 с.
5. Черняк В.М. Основи екологи / за ред. В.М. Черняка. - Тернопшь : Вид-во "Астон", 1998 р. - 115 с.
6. Миронюк В.В. Жсова таксацш : конспект лекцш [для студ. напряму пiдгот. 6.090103 - Л-сове i садово-паркове господарство] / В.В. Миронюк, В.А. Свинчук. - К. : Вид-во НУБ1П Украши, 2014. - 104 с.
Мельник А.Н., Лакида П.И. Динамика запасов и площадей древостоев главных лесообразующих пород Национального природного парка "При-пять-Стоход"
Приведены результаты анализа отдельных параметров лесного фонда, в том числе сведения о: распределении покрытых лесной растительностью лесных участков и запасов по группам лесообразующих пород; запасах главных лесообразующих пород (ольхи, сосны, березы, дуба, граба, ели, осины) в пределах группы пород (хвойные, твердоли-ственные, мягколиственные); распределении запасов древостоев в пределах группы пород по группам возраста (молодняки, средневозрастные, приспевающие, спелые и перестойные); средних бонитетах насаждений (по М.М. Орловым) в пределах группы пород.
Ключевые слова: Национальный природный парк "Припять-Стоход", древостой, покрытые лесной растительностью лесные участки, площадь, запас, лесообразующая порода, возрастная структура, бонитет.
Melnyk A.N., Lakyda P.I. The Dynamics of Growing Stocks and Areas of Forest Stands of the Principal Species in National Natural Park "Prypiat-Stokhid"
Some results of the analysis of individual parameters of the forest fund, in particular data concerning the distribution of forest vegetation-covered forested areas and standing volume by groups of principal tree species, standing volumes of the principal tree species (alder, pine, birch, oak, spruce, aspen) within the tree species group (coniferous, hard-wooded and soft-wooded broadleaved species), distribution of standing volume of forest stands within tree species groups by age groups (young, middle-aged, approaching maturity, mature and overmature stands), average site classes of forest stands (according to M.M. Orlov) within the group of tree species are provided.
Key words: National Natural Park "Prypiat-Stokhid", stand, forest vegetation-covered forested areas, area, standing volume, principal tree species, age structure, site class.
УДК 634.017 Астр. О.Ю. Марно-Куца1 - Уманський НУ садiвництва
ОСОБЛИВОСТ1 РЕКОНСТРУКЦН ВНУТР1ШНЬО-КВАРТАЛЬНОГО ДВОРИКА М1СТА УМАНЬ
Проаналiзовано сучасний стан озеленення внутршньо-квартального дворика в м. Умаш Черкасько! област в УкраКш. Проведено швентаризацш деревних i чагарнико-вих порщ. Складено швентаризацшну таблицю зелених насаджень, на осж^ яко! зробле-но висновки та внесено пропозицн щодо реконструкцц та вщновлення зелених насаджень та благоустрою територн. Встановлено структуру цих насаджень. Рекомендовано шляхи шдвищення декоративной та функцюнально! ефективност деревних i чагарникових по-рщ цього дворика. Запропоновано пропозицн щодо реконструкци, шдбору декоративних культур i формування зелених насаджень.
Ключовi слова: реконструкцiя, ландшафт, дворик, озеленення, дерева, кущ, живоплп-.
Вступ. Житловий район сучасного мкта е комплексом житлових кварта-лiв мiкрорайонiв, до складу якого входять споруди адмМстративного, культур-но-просвiтницького та побутового характеру, а також транспортш магiстралi. Для чггкого функцiонування зелених насаджень житлового району необхiдне його зонування: видалення насаджень в зони тихого ввдпочинку, прогулянок i спорту, а також насаджень житлово!' зони, що забезпечують протишумовий режим i виконують iншi санiтарно-гiгiенiчнi функцл.
1 Наук. кергвник: проф. В.П. Шлапак, д-р с.-г. наук
