Забезпечення раціонального лісокористування на основі динаміки лісового фонду ДЛГО "сумиліс" Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

6. Романенко М. Мешканцi проти будвництва АЗС/ "Поступ", № 48 вщ 27.03.2001.

- С. 3.

7. Романенко М. Зашиъ зелено! зони будуть автозаправки/ "Поступ", № 144 вщ 21.09.2001р. - С. 3.

8. Симкович В. Рубрика "Середовище"/ Кшвсъю вiдомостi вiд 8.03.2002 р.

9. Уайт Г. Роль научной информации в предвидении и предотвращении экологических конфликтов./ География, ресурсы и окруж. среда: Сб. - М.: Прогресс, 1990. - С. 449-464.

УДК 630*622 Ст. викл. Т.В. Токарева, канд. екон. наук - СумДУ

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РАЦЮНАЛЬНОГО Л1СОКОРИСТУВАННЯ НА ОСНОВ1 ДИНАМ1КИ Л1СОВОГО ФОНДУ ДЛГО "СУМИЛ1С"

Зроблено аншш показниюв стану лкового фонду лiсогосподарських шдприемств об'еднання "СУМИЛ1С" за перiод з 1946 p. по 1996 p. Виявлеш позитив-hí та деструктивш тенденцц щодо розширення лiсоресурсного потенщалу та забезпе-чення еколопчно! стабшьност в perioHi.

T. V. Tokareva - SU of Sumy

Ensuring of national forest using on the basics of analysis the state of the forest fund "Sumyforest"

Analysis the state of the forest fund in a period of 1946-1996 "Sumyforesf Exposed positive and destructible tendencies of ensuring the increase of the potential forest using and ecologically sustainable development of the region.

Рацюнальне використання лкш e важливою складовою еколопчно ста-лого розвитку територш. Правильне поеднання лiсогосподарських заходав i ба-гатощльового лiсокористування з урахуванням екологiчних факторiв повинно сприяти зростанню потенцiалу лiсового фонду лкогосподарських пiдприeмств. Екологiчно орieнтоване лiсокористування i вдаворення лiсових ресурсов здайснюються шляхом розробки стратеги, спрямовано!' на задоволен-ня сусшльних потреб у продукцц та послугах лiсу засобами та методами, яш враховують закономiрностi i можливосп росту та розвитку лкових насаджень.

Важливим етапом забезпечення зростання еколого-економiчного рiвня лiсокористування мае стати анашз сучасного та прогнозуючого стану лково-го фонду, що дасть змогу шдвищити вiдповiдальнiсть спецiалiстiв лкового господарства, а також вчених-лiсоводiв за результати науково-до^дницько!' та лiсогосподарськоí дыльносп.

За своши природними та еколопчними умовами Сумська обл. знахо-диться в найбшьш сприятливих умовах для проведения рiзноманiтних лко-господарських i лкокультурних дослiджень, тому лiсiвницька справа мае ба-гатолiтню iсторiю, що пов'язана з такими шенами вчених, як П.С. Погребняк, В.Е. Шшдт, Д.В. Воробйов, П.П. Кожевнiков, В. Д. Опевський та iн.

Загальна площа лiсiв, включаючи полезахиснi смуги, насадження по ярах i балках, а також чагарники у Сумськш обласп на 01.01.96 р. становила 444,8 тис. га (19 %) плошд лiсiв до загально!' площi обласп, проти 378 тис. га на 01.01.46 р. Лкисткть областi повинна зрости до оптимальних параметров

(22 %), що сприятиме ефективному розвитку вах галузей народного госпо-дарства, ктотному розширенню лiсоресурсного потенциалу та забезпечить еколопчну стабiльнiсть в регiонi.

Даш, ят OIриманi в результатi узагальнення матерiалiв лковпорядку-вання за перюд 19946-96 рр. свiдчать про те, що загальна площа лiсiв держлiсфонду Сумсько! обл. за цей перюд збшьшилась на 34,8 % (13,1 тис. га) i становила у 1996 р. 287,4 тис. га, з них 263,3 тис. га вкрито! ль сом (проти 230,9 тис. га у 1946 р.). Розподш загально! площi за категориями земель наведено в табл. 1.

Табл. 1. Динамта розподйгу загальноИ плош} лiсiв держл^гоств СумськоЧ

областi за категорiями земель (тис. га)

Категорш земель Роки

1966 1988 1996

площа вщсотки площа вщсотки площа вщсотки

Площа, вкрита л1сом 240 85,7 262,5 91,7 263,2 91,6

в т.ч. лк. культури з1мкнен1 117,5 41,9 157,7 55,1 161,1 56

Люов1 культури, що з1мкнулися 15,5 5,5 5,5 1,9 4,96 17,3

Площа, не вкрита лком 3,8 1,4 2,4 0,8 2,6 0,9

в т.ч. незалюеш лкосши 2,5 0,9 1,6 0,6 1,2 0,4

Всього люово!' площ1 259,3 92,6 271,2 94,7 274,2 95,88

Нелюова площа 17,7 6,3 15,2 5,3 12,1 4,2

Площ1, передан! у дов-гострокове користування 3,1 1,1

Загальна площа 280 100 286,4 100 287,4 100

З приведених даних виходить, що за 50 роюв збшьшилась частка вкритих лiсом земель, в основному, за рахунок розширення плошд лiсових культур i зменшилась частка невкритих лiсом земель. Залiснення проводило-ся як на невкритiй лком площi, так i на невикористовуваних землях лiсовоí площi, а також за рахунок залкнення малопродуктивних земель у сшьському господарствi. Починаючи з 1946 р. лкисткть, яка в той час становила 13,6 %, зростала та у 1996 р. досягла 16,3 %. Але слщ зауважити, що лiсостепова час-тина обласп займае значно бiльшу питому вагу у сшьськогосподарському ви-робнищш областi, тому 11 лiсистiсть нижча за полкьку зону.

Важливим напрямком досягнення екологiчно сталого розвитку тери-торiй, на наш погляд, мае стати аналiз пiдвищення продуктивностi лiсiв вод-ночас зi зростанням 1х охорони та оптимальним використанням корисних функцш, посиленням 1'х стiйкостi до негативного техногенного та антропогенного впливу. Лки Укра'ни виконують переважно водоохоронш, захиснi, санiтарно-гiгiенiчнi та оздоровчi функцп i мають обмежене експлуатацшне значения. Площi держлiсфонду вкритi лком I групи у Сумськiй обл. порiвня-но з 1956 р. збшьшились приблизно у 3 рази. У табл. 2 наведено розподш ль сш за сво1м цiльовим призначенням за групами.

Табл. 2. Розподт лiсiв держлкфонду за цтьовим призначенням (у вiдсотках)

Функцп 1956 1965 1988 1996

1. Лiси I групи 13,5 29,6 42 43

Водоохоронт 13 9 10,5

Захиснi 1 7 8,8

в т.ч. протиерозiйнi 1,2 1,3

Захист смуги навколо залiз-ниць 0,5 2,6 3,5 4

Саштарно-гтетчш 13 13 21 22,5

У т.ч. зеленi зони 13 13 21 22,5

2. Лки II групи 86,5 71,4 58 47

Експлуатацiйнi 59 59 49

Заборонеш по рiчках 13

Смуги вздовж залiзниць 13,5

Спецзони 11 9

Iншi 0,4

Значне збшьшення плошд лгав I групи протягом 40 рокш пояснюеться тим, шо з початку 1961 р. значна частина Мс1в II групи, таких як заборонен сму-ги вздовж р1чок, озер та зал1зниць вилучена з ще! групи 1 вщнесена до першо!.

Породний склад лк1в змшюеться в напрямку збшьшення насаджень цшних 1 продуктивних порвд (табл. 3).

Табл. 3. Динамта вкритоХ.¡'¡сом площ'1 ДЛГО "Сумилк"

Показники 1946 1956 1966 1988 1996

Загальна площа лгав (тис. га) 274,4 272,8 280 286,4 287,4

Вкрита люом площа (тис. га) 230,9 243,1 140 262,5 263,3

У вщсотках до загал. плошд лгав 84,1 89 85,7 91,7 91,6

Площа хвойних насаджень (тис. га) 88,4 99,6 102,8 111,5 110,6

У вщсотках до покрит. люом плош! 38,2 41 42,8 42,4 42,1

Площа лист насаджень (тис. га) 142,5 143,5 137,2 151 152,4

У вщсотках до покрито! площД 61,8 59 57,2 57,6 57,9

За перюд з 1946 р. по 1956 р. площа шд хвойними насадженнями збшьшилась на 10,7 %, з 1956 р. по 1966 р. - 10,4 %, з 1966 р. по 1988 р. - на 10,8 %, з 1988 р. по 1996 р. вона зменшилась на 0,8 %, але взагал1 за 50 рокш - збшьшилась на 25,1 %. Шдвищенню частки хвойних порвд, а насамперед сосни, сприяли лкорослинш умови.

Останшми роками намггилася позитивна тенденция до поступово! нор-мал1зацп структури лк1в за в1ком, що врешт1 зумовить шдвищення продук-тивносп (табл. 4).

Значна площа молоднятв цього перюду 1946-66 рр. пов'язана з великим масштабом лкокультурних роб1т. У перюд з 1946 р. по 1956 р. завдяки широкому розвитку штучного лкорозведення лкшники змогли довести пло-щу, вкриту лком на душу населения у Сумськш обл. до 0,228 га, а площа насаджень з 1944 р. по 1965 р. в цшому по Сумськш обласп становила приб-лизно 102 тис га.

Табл. 4. Змтиу ¡¡'¡ковому стат лiсiв ДЛГО "Сумилк" (тис. га)

Л1состани 1946 1956 1966 1988 1996

пло- вщсот- пло- вщсот- пло- вщсот- пло- вщсот- пло- вщсот-

ща ки ща ки ща ки ща ки ща ки

Молодняки 160 69 146 60 153,3 64 78,8 30 51,9 20

Середньовь ков1 43,2 19 61,3 25 62,2 26 139,7 53 143,5 54

Пристигаюч1 15,3 7 22,9 9,4 20 8 31,7 12 48,9 19

Стигл1 1 перест1йн1 12,4 5 12,9 5,3 4,5 2 11,9 5 18,9 7

Всього 230,9 100 243,1 100 240 100 262,5 100 263,3 100

Дефщит пристигаючих та стиглих лiсостанiв дае можливкть вважати, що встановлений ниш обсяг рубок тсу не змшиться в найближчий час. У нас-тупнi перiоди передбачаеться розширення рубок, коли середньовiковi насад-ження перейдуть в категорда сшлих. Подал лкш за групами 1х вiку (молодня-ки, середньовiковi, пристигаючi, стиглi, перестшш), згiдно з публiкацiею [1], можна використати лише для лкшничо!' характеристики деревосташв. Я.Я. Дя-ченко пропонуе запровадити форму з урахуванням подалу лiсiв (площ i запа-сш) за класами 1х вiку iз зазначенням повноти та вiдповiдностi деревосташв типам умов 1х використання для визначення розмiру головного та промiжного користувань лiсом, а також проектних робiт з реконструкцií низькоповнотних i похвдних деревостаЩв. На нашу думку подал лiсiв за групами 1х вiку може ви-користовуватися i при визначеннi еколого-економiчного рiвия деструктивноси використання та вiдтворения лкових ресурсов. Маемо вщштити, що опти-мальний варiант кожно! вжово! групи повинен становити 25 %. Тому, пращв-никам лкового господарства слад звернути увагу на те, що питома вага молод-нятв сьотодн в обласп становить 20 % (табл. 5), а в Лебединському, Сумсько-му, Охтирському, Шосткинському, Тростянецькому ще нижче.

Табл. 5. Характеристикалкостатв об'еднання "Сумилк" за ¡том на 01.01.1996р. (тис. га)

Райони Молодняки Середньов1ков1 Пристигаюч1 Стигл1 1 перестшш

Б в.л вщсо-ток Б в.л вщсо-ток Б в.л вщсо-ток Б в.л вщсо-ток

Глух1вський 5,.4 27 9,5 48 3,3 17 1,6 8

Конотопський 4,.6 20 12,5 55 4 18 1,7 7

Краснотльський 4,.2 20 11,6 54 3,6 17 1,9 9

Кролевецький 4,2 22 8,7 46 4,7 25 1,4 7

Лебединський 4,8 17 15,9 57 5,1 18 2,1 8

Охтирський 3,8 16 15,6 65,2 3,2 13,4 1,3 5,4

Роменський 4,6 29 8,5 54 2,1 13 0,7 4

Свеський 4,7 21 10,1 49 4,9 22 1,85 8

С-Будський 4 18,4 9,6 44 6.,3 29,2 1,8 8,3

Сумський 4,2 17 14,9 62 3,6 15 1,5 6

Тростянецький 3,4 17 11,6 57 3,85 18 1,65 8

Шосткинський 4 17 15 61 4,2 17 1,2 5

Примтка: 8 в.л. - площа, вкрита лком.

Загальш запаси деревини залежно вщ вшу протягом 1946-96 рр. ви-росли бшьше, шж у 3,9 раза як наслвдок збшьшення питомо! ваги сереньовь кових насаджень (табл. 6)

Табл. 6. Запаси деревини на 1 га площ! за период 1956-96 рр. (м3)

Рш Хвойш Листяш

Молодняки Се-редньо вiковi Дос-ти-гаючi Стига i пере-стиглi Молодняки Се-редньо вiковi Дос-ти-гаючi Стиг-лi i пере-стига

I кл. II кл. I кл II кл.

1956 36,0 127,0 200 230 288 26,0 90,0 150,0 168,0 163,0

1965 34,0 117,0 219,1 287,5 341,6 16,4 101,7 169,5 195,8 206,2

1988 55,6 199,7 322,3 355,9 366,6 28,4 98,9 208,6 241,8 234,8

1996 41,7 188,5 323,4 361,4 139,4 35,9 105,1 263,6 267,5 256,9

За останш роки змшилася питома вага цшних лкових деревних порвд у лковому фонд1 области 42 % хвойних 1 58 % листяних лк1в. Хвойш лки представлен! дуже цшною породою - сосною. Але лки Сумсько! обласп були та е основною базою твердолистяних порвд (41 %), 1 становлять 37 % за-гально! илощд лк1в держлкфонду проти 45 % у 1966 р.

Анатзуючи даш з загальних запас1в деревини у держлкфонд1, сл1д зазначити, що за останнш час (1988-96 рр.) запаси сосни збшьшилися на 2,3 млн. м3 1 досягли у 1996 р. 32,76 млн. м3 проти 10,99 млн. м3 у 1956 р., а дуба висостовбурного - на 2,7 млн. м3 ввдповщно 22,98 млн. м3 у 1996р. 1 9,72 млн. м3 у 1956 р. Таким чином, сосна за запасами стала основною лкоут-ворюючою породою в обласп (запаси ц становлять 50,6 вщсотки в1д загальних запас1в лкосташв у 1996 р.). Виконуючи завдання по шдвищенню продуктивной лк1в лк1вники обласп нав1ть при штенсивнш експлуатацц стиглих та пристиглих лкосташв досягли збшьшення запас1в деревини на 1 га площ! Так, у 1956 р. вш становив 108 м3, 1965 р. - 125 м3, 1988 р. -145 м3, 1996 р. - 246 м3.

Важливим показником продуктивной лкового фонду е структура ль состашв за боштетами (табл. 7).

Табл. 7. Розподйг вкритоХлком площщ держлкфонду СумськоХ областi _за класами бомтету (%)_

Ботте-ти Насадження

хвойнi твердолистяш м'яколистят разом

1956 1996 1956 1996 1956 1996 1956 1996

П-й i вищий 37 40,3 37 41 10 12,2 84 93,5

Ш-й 3,3 1,2 9 3,5 1,2 0,7 14 5,4

IV-V-й 0,4 0,4 1,5 0,5 0,2 0,1 2 1

Таким чином, ми можемо стверджувати, що в цшому по обласп бош-тетнкть лкосташв висока, найвищу продуктивнкть мають хвойш 1 твердо-листяш лкостани. Питома вага другого 1 вищих боштетгв у 1996 р. становить 93,5 % по ввдношенню до вкрито! лком илощд (84 % у 1956 р.). Показник класу боштету по берез1, осищ, вшьс1 збшьшився в зв'язку з вирубкою илощд

перестiйних дерев низько! продуктивностi. Отже, випереджаючий ркт запасу по вiдношенню до розширення площi означае тенденцiю iнтенсифiкацií лко-господарського виробництва, спрямовану на розвинення та вирощування у Сумськiй обласп багатьох високопродуктивних деревних та чагарникових порiд. Найбiльшоí уваги заслуговують таю породи, як дуб, ясен, клен, липа, сосна, ялина, модрина та iн.

Деревний запас характеризуеться середньою повнотою i розподшом площi насаджень за класами повнот. Питома вага висоповнотних насаджень збшьшилась на 3 % у 1996 р. порiвняно з минулим перiодом i становить 82 %. Так збшьшення площ, зайнятих високостовбурними лiсостанами мали мiсця в твердолистяних та м'яколистяних лiсах. У зiмкнених лiсостанах ство-рюються сприятливi умови росту, а це у свою чергу сприяе кращому форму-ванню лiсовоí деревини. У низькоповнотних насадженнях необхiдно прово-дити реконструктивнi роботи по шдвищенню зiмкнення деревинних культур, а високоповнотних - доглядовi рубання, тим бшьше, що середньовiковi на-садження займають значну частку лiсовоí плош области

Актуальнiсть дослiджень i наведений аналiз стану держлiсфоцду Сумсько! областi засвщчуе, що е проблеми щодо розвитку лкового потен-цiалу та ефективного його використання на базi наявних виробничих потуж-ностей i фшансового забезпечення виробничих та лiсовiдтворюючих процесс. Розрахункова лiсосiка на 2001 р. встановлена - 334,8 тис. м3. Основш по-казники використання лiсiв за 2001 р. вщображеш в табл. 8.

Табл. 8. Використання лiмiту лкоачного фонду ДЛГО "Сумилк

за 2001 р.

Групи л1с1в

Площа

ЛГП

ща, га

II

ща, га

всього, га

в т.ч. хвойн. га

Лшвщн., тис.м3

У т.ч. хвойн.,

Глух1вське

19

3,9

60

15

79

25

18,9

8,2

Конотопське

44

12,3

37

12,1

81

35

24,4

11,6

Красно-пшьське

2,4

79

23,9

26,3

2,8

Кролевецьке

1,4

76

24,2

80

44

25,6

16,3

Лебединське

51

17,0

20

7,1

71

66

24,1

22,9

Охтирське

18

5,8

35

11,3

53

17,1

1,9

Роменське

1,9

49

12,2

58

14

14,1

3,8

С-Будське

18

5,2

62

21,8

80

70

27,0

24,2

Свеське

1,9

104

33,5

110

96

35,4

31,7

Сумське

45

11,7

0,7

48

10

12,4

2,6

Тростя-нецьке

24

7,8

44

15,9

21

23,7

7,3

Шосткинське

24

7,3

70

18,3

94

73

25,6

21,7

Разом

271

78,6

639

196

910

458

274,6

155

I

3

3

тис. м

тис.м

тис.м

9

8

4

6

9

6

3

Процеси еколопзацп лкокористування i вщтворення лкових ресурсов потребують вiдповiдного регулювання на основi фiнансово-економiчних шструментш, удосконалення органiзацiйно-економiчних вiдносин в лковому

господарств! При кризовому CTaHi економiки, надходження обмеженого об-сягу грошових кошпв не вiдповiдаe сьогоденним потребам розвитку лiсового господарства, що мае в майбутньому негативш економiчнi наслiдки, ят поз-начаться на рiвнi еколопчного стану територц. Перш за все, важливо зазна-чити, що не обсяги запланованих заходiв повиннi виводитись iз затвердже-них обсягiв фшансування, а навпаки, на основi необхщносп проведения лко-господарських заходiв на ревiзiйний перiод повинна визначатись потреба у фшансових коштах. Це дасть змогу значно збшьшити обсяг лкокоритування в майбутнiх перiодах i усунути тi недолiки, що були допущеш у господарю-ваннi у далекому та недавньому минулому.

Лiтература

1. Я. Дяченко. Проблеми регулювання збалансованост попиту i пропозици щодо си-ровинних ресурив// Економiка Украхни - № 2. - 2002. - С. 21-26.

2. Коржешвський Ю.С. Люи i лiсове господарство Сумсько! областi - К:. Урожай. -1967. - 171 с.

УДК911,2: 630 (292.452) П.Б. Телш, В.В. Дерев'яний -ЛНУм. I. Франка РЕКРЕАЦ1ЙНЕ ВИКОРИСТАННЯ Л1С1В СКИБОВИХ ГОРГАН

Люи мають величезну еколопчну цiннiсть. Комплексне використання ix ресурсов не повинно знижувати piст деревини. Ми також повинш використовувати iншi властивостi лiсiв, наприклад, pекpеацiйнi. Рекpеацiйне використання Скибових Гор-ган е дуже важливим. Горгани е перспективною теpитоpieю для рекреацшного вико-ристання.

P. Telish, V. Derevjany - NUL Recreation use of Gorgany forests

Forests have a great ecologic value. Complex use of its resources should not reduce to wood laying up. We also must use another qualities of forest, such as recreation qualities. Recreation use forests of Gorgany is very important. Gorgany is very perspective territory for recreation use.

Вивчення питань комплексного використання й охорони лкових рек-реацшних ресурав, пошук нових територш для оргашзацц вщпочинку та туризму, визначення гранично допустимих навантажень на лiсовi екосистеми та розробка основних напрямтв розвитку та вдосконалення рекреацiйного ль сокористування набувають все бiльшого значення.

Використання лiсiв Карпат для оргашзацп рекреацiйно-туристичноí дiяльностi е однiею з актуальних соцiальних проблем. Украíнськi Карпати е ушкальним природним комплексом, що мае сприятлиш умови для розвитку рекреацц та туризму. Цьому сприяе багата та рiзноманiтна рослиннiсть та мальовничi гiрськi ландшафти. Традицiйно найбшьш привабливими в цьому вiдношеннi е найбшьш масивш та високi прсью хребти Карпат - Чорногора та Свидовець. Вони е особливо цшними в геолого-геоморфологiчному i бота-нiко-географiчному вiдношеннi. Через значне перевантаження тут спостерь