Територіальна динаміка та структура мисливських угідь як умов проживання мисливських тварин Житомирщини Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

УДК 639.1.053 Проф. А.1. Гузш1, д-р с.-г. наук;

доц. В.П. Власюк1, канд. с.-г. наук директор О.В. Тарасевич2, канд. с.-г. наук

ТЕРИТОР1АЛЬНА ДИНАМ1КА ТА СТРУКТУРА МИСЛИВСЬКИХ УГ1ДЬ ЯК УМОВ ПРОЖИВАННЯ МИСЛИВСЬКИХ ТВАРИН ЖИТОМИРЩИНИ

Проведено ан^з структури мисливських упдь, !х теритс^ально! динамики в умо-вах Житомирщини. Обгрунтовано доцiльнiсть подшу зони Центрального Полiсся на двi смуги: пiвнiчну та пiвденну. Встановлено, що за площею тип мисливських упдь "хвойний лiс" у державних лiсових i лiсомисливських пiдприeмствах област iз 53,0 % у швшчних районах Полiсся зменшуеться до 14,6 - у районах Люостепово! зони, а "лис-тяний лiс", навпаки, з 18,8 зростае до 71,8 % вщповщно. У мисливських упддях Укра-шського товариства мисливцiв i рибалок, з домшуванням сiльськогосподарських культур, частка типу мисливських упдь "орш землi" iз 39,1 % площi у пiвнiчнiй смузi По-лiсся зростае до 78,9 % - у Люостеповш частинi области Запропоновано налагодити проведения монiторингових дослщжень за змiною структури мисливських упдь та !х впливу на видовий склад та чисельнiсть мисливських тварин.

Ключовi слова: мисливськi упддя, тип мисливських упдь, шдтип мисливських упдь, вид мисливських упдь, люистють, мисливсью тварини.

Вступ. Видовий склад та чисельнкть мисливських та iнших видiв тварин головним чином визначають кормовi i захиснi умови !х проживания, якiсть яких обумовлена здебшьшого структурою рослинного покриву. Своею чергою, остання формуеться пiд впливом природно-клшатичних умов. З точки зору фь зико-географiчного районування, пiвнiчнi райони Житомирсько! обл. вiдносять до складу Центрального Полкся, а пiвденнi - до Лкостепово! зони. Центральне Полiсся, у межах Житомирсько! областi, логiчно роздшити на пiвнiчну та шв-денну смуги. Такий подiл розглядуваного регюну е цiлком логiчним, проведений з урахуванням клiматичних умов, геоботашчного районування загалом [4]. Розглядаючи питання створення та формування лiсових культур в умовах Полкся, про доцшьнкть такого розподшу звертае увагу й В.1. Ткачук [9]. Вш вида-ляе три групи райошв, кожен з яких мае сво! особливостi:

1 група - лiсостеповi i, частково, перехiднi до полкьких, фактична лiсистiсть яких, зазвичай, значно менша вiд оптимально!';

2 група - перехщш до полiських i пiвденно-полiських, де спостерiгаeться, за-лежно вщ iсторичного минулого й економiчного розвитку району, найбшь-ший дiапазон коливання фактично! лiсистостi;

3 група - полкьы, iз високою фактичною лiсистiстю, яка, проте, не завжди досягае оптимально!.

Для районiв твшчно! смуги Житомирського Полiсся характерна низька розоранiсть (15-30 %), висока лкисткть (бiльше 40 %, мiсцями до 60 %), найви-щий ршень заболочення (близько 12 %). У твденнш смузi Полiсся областi лкисткть зменшуеться до 10-20 %, тода як розоранiсть зростае до 50 %, заболоченiсть становить близько 3 % територц. Лiсостепова зона Житомирщини характеризуется ще вищою розоранiстю, яка мiсцями досягае до 90 % i бiльше, лкисткть

1 Житомирський надiональний агроеколопчний унгверситет;

2 Полiський фiлiал УкрНД1ЛГА, м. Житомир

знижуеться до 10 % [1, 3, 6, 10]. Зазначен особливосп вiдповiдним чином й поз-начилися на формувант структури мисливських угiдь дослiджуваного регюну.

Мисливськi угiддя Житомирщини загалом представлен територiями ль сомисливських, лiсових господарств, господарств Укра'нського товариства мисливцiв та рибалок (УТМР), Полiського природного заповедника (ППЗ). На цей час частина з них, особливо УТМР, перебувае в орендi пiдприeмцiв. Пiд час проведения аналiзу мисливських угiдь, щ територй' ми також врахували. Тери-торiю ППЗ ми розглядаемо як контрольну дiлянку, яку населяють рiзнi види мисливських тварин, на якш проведення полювання заборонено [2, 5]. Незважа-ючи на це, проведено мисливсько-господарське упорядкування заповiдника як територй', иридатно!' для проживання мисливських тварин, наведено результати аналiзу захисних i кормових умов, якiснi характеристики тощо.

У межах пiвнiчноí смуги Полкько!' зони Житомирсько' обл. за площею в основному переважають угiддя Олевського, Овруцького i Лугинського держав-них лiсогосподарських пiдприемств та Овруцько', Олевсько!', Народницько!', Лугинсько' райрад УТМР, твденно!' - Gмiльчинського, Малинського, Новог-рад-Волинського, Житомирського, Баранiвського, Коростенського, Словечансь-кого, Коростишiвського, Радомишльського Городницького державних лкогос-подарських пiдприемств Малинсько!', бмшьчинсько!', Новоград-Волинсько', Ра-домишльсько!', Черияхiвськоí, Володар-Волинсько', Червоноармшсько!', Бара-твсько1, Брусиловсько!', Коростишiвськоí, Житомирсько!', Роматвсько1 райрад УТМР та Коростенського ТМР, у Лкостеповш зонi обласп - Бердичiвського i Попiльиянського державних лкогосподарських пiдприемств та Попiльиянськоí, Андрушшсько!', Бердичшсько!', Чудтвсько1, Любарсько', Ружинсько' райрад УТМР. Зазначеш питання важливо ураховувати при проведенi класифiкацií та боштування мисливських угiдь.

Мета роботи - проведення узагальнень та аналiзу структури мисливських упдь мисливських господарств Житомирщини, виявлення !'х динамiчних тенденцш у напрямку з пiвнiчних райошв областi до швденних.

Методика дослщжень. За основу роботи взято матерiали проведено' авторами класифiкацií мисливських упдь Житомирщини. Як вщомо, класифша-цда лiсових мисливських угiдь проводять на основi матерiалiв лковпорядку-вання. 1х подiляють на типи, шдтипи та види. Критерiем видiления тишв мисливських угiдь (ТМУ) е склад насаджень. Розрiзияють такi 'х типи: хвойний лiс, листяний лк, мiшаний лiс. В основу видалення пiдтипiв лiсових мисливських угiдь покладено вiк насаджень. Вiдиовiдно, до першого пiдтипу лiсових мисливських упдь вщносять незiмкнутi лiсовi культури та молодняки I класу вiку, до другого - молодняки II класу вшу (жердняки) та середньовiковi насадження i третього - пристигаючi, стит та перестиглi лiси [7, 8]. Класифжацда мисливських угiдь розглядають у проектах органiзацií та розвитку мисливських господарств. Проте матерiали, викладеш у цих проектах, потребують уточнень. Детальшше на цьому питаннi зупинимося нижче.

Типологiчна структура мисливських упдь, особливо лкових, постiйно змiиюеться, що пов'язано iз проведенням, головним чином, рубок головного ко-ристування, змшою вiку насаджень i, як наслщок, змiною пiдтипу i виду мис-

ливських упдь. Особливо це стосуеться проведения сущльнолкоачних рубок головного користувания. На дшянках, пройдених такими рубками, iстотио змь июються кормовi i захисиi умови. Так, наприклад, фактор освiтлеиия сприяе розвитку трав'яиого покриву, чагариикового ярусу тощо, що позитивно позна-чаеться на кормовш базi козулi европейсько!, оленя шляхетиого та шших видiв, тодi як рубки головного користувания у дубових лiсах, иавпаки, можуть попр-шувати кормову базу для кабана дикого тощо. Здшснения таких господарських заходiв призводить до ктотних змiи умов проживания тварии, що визначають !'х щiльиiсть та чисельнкть, особливостi бiотопiчиого розподшу та iншi показ-ники. У зв'язку з цим, ми здiйсиювали рекогиосцирувальиi обстежения з метою вияснення змiи у структурi мисливських угiдь, наведених у проектах оргашзацп та розвитку мисливських господарств на час проведения упорядкувания. Адже проекти розробляють на 15 ротв.

Критерií визначения иелiсових мисливських упдь взято з "Настанов з упорядкувания мисливських упдь" [8], використано й матерiали проекпв оргашзацп та розвитку мисливських угiдь вiдповiдних мисливських господарств. На основi розглянутих методичних пiдходiв ми й проаналiзували сучасну структуру мисливських упдь господарств области Порiвияния ТМУ у рiзних смугах вiдповiдних природно-клiматичних зон дало змогу з'ясувати особливосп 'х те-риторiальноí динамiки з просуваниям iз пiвнiчних районiв Житомирського По-лiсся до Лiсостеповоí областi.

Результати дослвджень 1х аналiз. Про структуру мисливських упдь Житомирщини, !'х територiальну динамiку, дають уяву матерiали табл.

Табл. Структура мисливськихугiдь Житомирщини та ¡х тершпор 'шльна динамика

Тип мисливських упдь Пшська зона Лкостепова зона

Пгвшчш райони Швденш райони лiсовi i люомис-ливсью господар-ства УТМР

лiсовi i люо-мисливсью господар-ства УТМР лiсовi i люо-мисливсью господарства УТМР

площа площа площа площа площа площа

га % га % га % га % га % га %

Хвойний лю 56603 53,0 19330 9,5 139812 36,8 75105 8,2 4452 14,6 4528 1,1

Листяний лiс 20002 18,8 22141 10,9 112903 29,7 94355 10,3 21927 71,8 13333 3,1

Змiшаний лiс 24475 22,9 6877 3,4 63070 16,6 19754 2,1 2443 8,0 802 0,2

Орш землi 345 0,3 79582 39,1 26978 7,1 529538 57,8 278 0,9 339646 78,9

Луки 1450 1,4 51843 25,4 17886 4,7 146731 16,0 513 1,7 46544 10,8

Iншi типи мисливських упдь 3873 3,6 23858 11,7 19404 5,1 51051 5,6 918 3,0 25425 5,9

Всього 106748 100 203631 100 380053 100 916534 100 30531 100 430278 100

1з наведених даних очевидно, що частка ТМУ "хвойний лк" iз 53,0 % у лiсових i лiсомисливських господарствах пiвнiчних райотв областi змен-шуеться до 14,6 - у лкостепових, а угiдь УТМР - iз 9,5 % - ввдповвдно до 1,1 %. Частка ТМУ "змтаний лiс" iз 22,9 % у швшчних районах Полкся зменшуеться до 8,0 % - у лкостеповш частинi регiону, а в упддях УТМР - iз 3,4 до 0,2 %

вiдповiдно. Iншi закономiрностi виявленi у динамiцi структуры ТМУ "листяний лк". Тут навпаки, частка мисливських угiдь з 18,8 % на пiвночi Полiсся зростае до 71,8 - у лкостеповш зонi, а угiдь УТМР, у цих же районах, - з 10,9 змен-шуеться до 3,1 %. Такi особливостi динамiки у структурi мисливських угiдь пов'язанi iз змiною природно-клшатичних умов i формуванням пiд !х впливом насаджень з домываниям тих чи iнших деревно-чагарникових порiд.

Аналiзуючи динамiку лiсових ТМУ у межах природно-^матичних зон та смуг, привертае увагу таке. У лкових i лiсомисливських господарствах шв-нiчних районiв домiнуе ТМУ "хвойний лiс" (53,0 %). Друге мкце посiдае "змь шаний лiс" (майже 30 %) i трете - "листяний лк" (18,8 %). У державних господарствах пiвденних райошв Полiсся загальна " картина" змiнюеться. Тут площа ТМУ "хвойний лк" становить 36,8 % територп, "листяний лк" - 29,7 i "змта-ний лiс" - 16,6. Порiвняно з пiвнiчними районами Полiсся, ктотно зростае частка ТМУ "листяний лк". Закономiрно, що упддя цього типу за площею домшу-ють у лiсостеповiй частинi зони обласп (71,8 %). У структурi мисливських угiдь УТМР пiвнiчних i п1вденних районв Полiсся переважають листяш лiси (10,9 i 10,3 %).У Лiсостеповiй зонi за площею частка останшх зменшуеться до 3 %. Мисливськi угiддя УТМР в основному представлен вiдкритими типами екосистем. Значно меншi площi займають лiсовi насадження. Найчастше це ль си колишшх колективних господарств (тепер - агропромислового комплексу).

Своерiднi закономiрностi виявлено й у структурi мисливських угiдь ввд-критих екосистем (орнi землi та луки). У державних лкових i лкомисливських господарствах !х частка змiнюеться у межах 0,3-7,1 % територп, що пояс-нюеться незначними площами земель, вiдведених пiд сшьськогосподарське ко-ристування. 1ншу закономiрнiсть виявлено у структурi вiдкритих ТМУ УТМР. Тут частка ТМУ "орш землi" iз 31,9 % за площею у швшчних районах Полiсся зростае до майже 80 % - у Лкостеповш зош области Таку обставину можна по-яснити зростанням родючосп грунту i у зв'язку iз цим - значною розоранiстю територш. Стосовно динамiки лучних угiдь, з'ясовано наступне. У структурi мисливських упдь УТМР Житомирщини !х вiдносна площа iз 25,4 % у твтч-них районах Полiсся зменшуються до 10,8 - у Лкостеповш зош. На пiвночi об-ластi переважають бвдш, малопридатнi для ведення сшьського господарства, грунти. Вiдповiдно, використовувати 1х пiд рiллю, для вирощування сшьсько-господарських культур, недоцiльно. Так само не зовам доцшьно значнi плошд вiдводити пiд луки в умовах Лкостепово! зони з багатими грунтами, на яких перспективнiше вирощувати сшьськогосподарсьи культури.

Висновки. У державних лкових i лiсомисливських господарствах пiв-^чних районiв Житомирщини найбiльшi площi займае ТМУ "хвойний лiс" (53 %), частка якого iстотно зменшуеться у Лкостеповш зош (14,6 %). Площд ТМУ "листяний лiс" iз 18,8 %, навпаки, зростають до 71,8 % вiдповiдно.

ТМУ " орш землГ у державних лiсових i лiсомисливських пiдприемствах займае вiдносно невелит площi (0,3-7,1 %). У мисливських господарствах УТМР, навпаки, 1х частка iз 39,1 % зростае майже до 80 %. Площа ТМУ "луки"

у мисливських упддях УТМР i3 25,4 % у твшчних районах Полiсся змен-шуеться до 10,8 - у Лкостеповш 30Hi областi.

Як наслвдок iнтенсивного ведення лiсового господарства Житомирщини, проведения сущльнолкосчних рубок, створення лкових культур, самозарос-тання колишнiх сшьськогосподарських земель деревно-чагарниковою рослин-нiстю тощо постiйно змiиюються умови проживання мисливських (i немис-ливських) тварин, змшюються якiснi показники ïx помешкань. У зв'язку з цим, важливо налагодити проведення монiторинговиx дослiджень, пов'язаних iз змь ною структури ТМУ та 1х впливу на чисельнiсть, структуру поиуляцш мисливських тварин, ïx територiальний розподiл й iишi показники.

Лггература

1. Бузун В.О. Оргашзащйно-структурт особливостi лiсового фонду Полiського краю / В.О. Бузун, В.1. Ткачук // Проблеми екологй лiсу i люокористування на Полiссi Украши. - Житомир. - 2002. - Вип. 3 (9). - С. 13- 21.

2. Власюк В.П. Кшьюсна i яюсна ощнка мисливських угадь для зайця-русака (Lepus europa-eus Pall.) в умовах Житомирщини / В.П. Власюк // Лсове господарство, люова, паперова i дере-вообробна промисловiсть : мiжвiдомч. наук.-техн. зб. - Львш : Вид-во НЛТУ Украши. - 2006. -Вип. 31. - С. 258-261.

3. Галич М.А. Лси Житомирщини, проблеми i шляхи ïx виршення / М.А. Галич // Лгси Житомирщини - проблеми i шляхи виршення : матер. наук.-практ. конф. - Житомир, 2005. - С. 3-7.

4. Геоботатчне районування Украшсько'1 РСР / вщп. ред. А.1. Барбарич. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1977. - 303 с.

5. Закон Украши "Про мисливське господарство та полювання" // Вщомост Верховно'1 Ради Украши. - 2000. - № 18. - Ст. 20.

6. 1ванюк 1.Д. Стан i перспективи ведення лiсового господарства на Житомирщиш / 1.Д. 1ванюк // Лси Житомирщини - проблеми i шляхи виршення : матер. наук.-практ. конф. -Житомир, 2005. - С. 18-21.

7. Кузякин В.А. Охотничья таксация / В.А. Кузякин. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть". - 1979. - 189 с.

8. Настанова з упорядкування мисливських упдь. - К. : Вид-во Держкомлюу Украши, 2002. - 113 с.

9. Ткачук В.1. Проблеми вирощування сосни звичайно'1 на правобережному Полюй. - Житомир : Вид-во "Волинь", 2004. - 464 с.

10. Ткачук В.1. Формування породного складу лiсiв Правобережного Полюся Украши пiд впливом антропогенно!' дiяльностi / В.1. Ткачук, В.О. Бузун // Проблеми екологй' люу i люокорис-тування на Полюй Украши. - Житомир, 2002. - Вип. 3 (9). - С. 31- 39.

Гузий А.И., Власюк В.П., Тарасевич А.В. Территориальная динамика и структура охотничьих угодий как условий обитания охотничьих животных Житомирщины

Проведен анализ структуры охотничьих угодий, их территориальной динамики в условиях Житомирщины. Обоснована целесообразность разделения зоны Центрального Полесья на две полосы: северную и южную. Установлено, что по площади тип охотничьих угодий "хвойный лес" в государственных лесных и лесоохотничьих предприятиях области с 53,0 % в северных районах Полесья уменьшается до 14,6 - в районах Лесостепной зоны, а "лиственный лес", наоборот, с 18,8 возрастает до 71,8 % соответственно. В охотничьих угодьях Украинского общества охотников и рыболовов, с доминированием сельскохозяйственных культур, доля типа охотничьих угодий "пахотные земли" с 39,1 % площади в северной полосе Полесья возрастает до 78,9 % - в Лесостепной части области. Предложено наладить проведение мониторинговых исследований по изменению структуры охотничьих угодий и их влияния на видовой состав и численность охотничьих животных.

Ключевые слова: охотничьи угодья, тип охотничьих угодий, подтип охотничьих угодий, вид охотничьих угодий, лесистость, охотничьи животные.

GuzijA.I., Vlasyuk V.P., Tarasevich O.V. The territory dynamics and hunting lands structure as habitat for game animals in the Zhytomyr region

The analysis of hunting lands structure and dynamics of their territories in the Zhytomyr region is done. The expediency of Central woodland zone division into northern and southern belts is substantiated. It is established that "coniferous forest" hunting lands type area in state forest and hunting enterprises ranges from 53,0 % in northern woodland districts to 14,6 % in forest-steppe zone, and "deciduous forest" type area increases from 18,8 to 71,8 % correspon-dingly.In hunting lands of Ukrainian Society of Hunters and Fishermen where agricultural crops dominate the part of "arable lands" type area increases from 39,1 % to 78,9 %. Monitoring research of hunting lands structure and its influence on species structure and game animals number is suggested.

Keywords: hunting lands, type of hunting lands, subtype of hunting lands, kind of hunting lands, forest cover ratio, game animals.

УДК 630*26 Ст. наук. ствроб. Г.Б. Гладун, д-р с.-г. наук -

'УкрИДШГА м Г.М. Висоцького, м. Харшв

ОСОБЛИВОСТ1 ПОЛЕЗАХИСНОГО Л1СОРОЗВЕДЕННЯ У ПОЛ1СС1

Розглянуто сучасний стан полезахисного лкорозведения у Полюй та перспективи його розвитку з урахуванням сучасно! парадигми адаптивно-ландшафтно! лкомелюра-ци. Проаншшовано поширення еродованих земель у регюш i стан захищеност земель-них упдь люовими смугами та визначено обсяги мшмально необхщно! площi полеза-хисних насаджень для забезпечення умов сталого розвитку агроландшафйв зони. Вщ-значено важливу роль полезахисних смуг у формуванш сприятливих еколопчних умов польових упдь. Визначено стушнь порушення еколопчних параметров сучасних агро-ландшафтiв областей Полiсся i проведено оцшювання !х стiйкостi при сучасному сшв-вiдношеннi рiллi та еколопчно стабiльних угiдь.

Ключовi слова: полезахисне лiсорозведення, Полiсся, лiсовi смуги, агроландшафти.

Вступ. Головним теоретичним положениям сучасно! лiсовоí мелiорацií е iдея оптимального ландшафтного балансу ВВ. Докучаева [2] про залкения во-додальних площ лiсовими лiнiйними насаджениями у поеднанш з iншими кате-гор1ями лкових об'ектiв, захисний вплив яких охоплював би всю територда аг-роландшафпв i утворював единий функцiональний мехашзм стабiлiзацií компо-нентiв атмосфери, пдросфери, педосфери.

Сучаснi науковi уявлення дають змогу розглядати всi штучно створеш за-хиснi насаджения агроландшафтгв як единий комплекс, що мають разом iз маси-вами природних та рукотворних лiсiв утворювати загальнодержавну систему ма-сивних лiсiв i захисних лiсових насаджень, що виконуе середовищеутворюваль-ну роль i е засобом еколопчно1 та економiчноí стабiлiзацií землекористування.

Метою роботи е дослiджения сучасного поширения еродованих земель в регюш i стан захищеностi земельних угiдь лiсовими смугами як важливо1 еко-логiчноí компоненти агроландшафт1в Полiсся та розробления принцип1в захис-ту орних угiдь вiд несприятливих природно-антропогенних впливш на основi удосконалених нормативов полезахисного лкорозведения. Встановления обся-г1в мшшально необх1дно1 площi полезахисних насаджень для забезпечения умов сталого розвитку агроландшафпв зони.

Об'ект досл1джень - полезахисне лкорозведения в Полка.

Методи дослщження - лiсiвничi, таксацiйнi, порiвияльноí екологи, ландшафтного планування та кторично1 аналогií [1, 4, 5, 7, 10, 12, 13].