CC BY
30
часно1 люово1 полiтики нашо1 держави з урахуванням регюнальних особли-востей ведення люового господарства. Основне питання - це розробка кон-цепцiï степового лiсiвництва з обгрунтуванням принципiв i методiв люовщ-новлення та лiсорозведення.
Лггература
1. Висоцький Г.Н. Вопросы освоения Нижнеднепровских арен. - Бюллетень ВАС-ХНИЛ, 1936, № 4, С. 13-18.
2. Гаврилов Б.И. Принципы и методы закрепления Нижнеднепровских песков/ По вопросам развития лесоразведения в Укр. ССР: Тр. Респ. конф. - К.: Изд-во АН УССР, 1952. - С. 14-19.
3. Гаэль А.Г. Облесение бугристых песков засушливых областей. - М. : Географиз-дат, 1952. - 219 с.
4. Костомаров В.М., Флоровский А.М. Пески УССР, их закрепление и хозяйственное освоение. - К.: Изд-во АН УССР, 1953. - 64 с.
5. Скалоухов П.И. Опыт облесения Нижнеднепровских песков. - М.-Л.: Гослесбу-миздат, 1953. - 86 с.
6. Виноградов В.Н. Гидрологический режим Нижнеднепровских песков в связи с их освоением// Доклады ВАСХНИЛ. - М.: Изд-во ВАСХНИЛ, 1973. - С. 37-41.
7. Виноградов В.Н. К водному режиму Нижнеднепровских песков. - Науч. тр. Нижнеднепровской НИС. - К.: Гослесхозиздат УССР, 1963. - С. 3-25.
8. Тарасенко И.М. Некоторые особенности развития побеговьюна зимующего в сосновых культурах на Нижнеднепровских песках// Облесение и сельскохозяйственное использование Нижнеднепровских песков: Научные труды. - К.: Гос. изд-во с.-х. лит-ры УССР. -1963, вып. Х. - С. 139-143.
9. Безвесшьний В.О., Назаренко С.В. Особливосп осередюв пагонов'юна зимуючо-го в соснових насадженнях Нижньодншровських тсюв// Зб. "Тавршський наук. вюник". -Херсон. - 1996, вип. 1, част. 3. - С. 649._
УДК 630*181.426:630*15 Ст. наук. ствроб. 1.М. Шейгас, канд. с.-г. наук;
тж. сект. мисливствознавства М.1. Шейгас - Степовий фiлiал УкрНД1ЛГА
ТИПИ МИСЛИВСЬКИХ УГ1ДЬ, ЩО МАКСИМАЛЬНО ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ КОРМОВ1 ТА ЗАХИСН1 УМОВИ ПРОЖИВАННЯ ДИКИХ ТВАРИН-Ф1ТОФАГ1В В УМОВАХ П1ВДЕННОГО СТЕПУ УКРА1НИ
Розглядаеться класифшащя мисливських упдь зпдно боштетсв у межах Степо-во'1 (твденно!) природно'1 зони Украши. Наведет приклади титв мисливських угiдь, що е найбiльш оптимальними для проживання популяцiй ратичних. Вiдмiченi чин-ники, що можуть знизити або тдвищити клас бонiтету мисливських угiдь.
Ключов1 слова: тип мисливських угiдь, клас боштету мисливських угiдь, оптимальна чисельнють мисливських тварин, оптимальна щшьшсгь мисливських тварин.
Senior scientific employee 1.М. Sheigas; eng. sector of hunting economy M.I. Sheigas - Steppe Branch of URIF&FM
Types hunting lands, which as much as possible provide fodder and protective conditions of residing wild herbivorous animal in conditions of
Southern steppe of Ukraine
The classification hunting lands is considered (examined) agrees with a class quality in borders of a Steppe (southern) zone of Ukraine. The examples of types hunting lands are
Науковий вкник, 2005, вип. 15.1
given which are optimal for residing populations hunting animals. The factors are marked which can lower or raise a class quality hunting lands.
Keywords: a type hunting lands, class quality hunting, optimum number hunting lands, optimum density hunting lands.
Головною запорукою стабшьно" життедiяльностi популяцш основних видiв мисливських 3BipiB та nraxiB е забезпечення на територiях стацш ix проживання оптимальних кормових та захисних умов. Основним гарантом тако" стабшьност виступають природнi якостi мисливських упдь - у мiсцяx, де дик тварини виводять свое потомство, харчуються, вiдпочивають, тобто проживають нормально. Але для нормалiзацii умов проживання природних можливостей упдь (як класифiкуються за рiзними типами) найчастiше бувае не досить. Така обставина, у першу чергу, викликаеться низкою негативних чинниюв впливу, що зводять нанiвець висок природнi якостi мисливських угiдь. Але бувае i навпаки, коли завдяки комплексу природних умов та висо-кого рiвня мисливськогосподарсько" дiяльностi вдаеться шдвищити природ-нiй клас боштету для певних видiв мисливських тварин та досягти значних показниюв шдльност населення ix популяцiй.
Згiдно iз загальноприйнятими принципами типологii у практищ мислив-ствознавства (за аналогiею з лiсiвництвом), типом мисливських угiдь зазвичай називають дiлянки рослинностi з рiвноцiнними умовами проживання для мисливських тварин, переважно кормовими i захисними. Такий шдхщ лiг в основу методики мисливського упорядкування з використанням методов типологii та бонiтування. Зауважимо, що аналiзу взаемодii типiв упдь та вщповщних "м тех-нологш виробництва у процесi проектування люогосподарських заxодiв присвя-чено багато науково-дослщних робiт, висновки та положення яких знайшли вь дображення в численних iнструкцiяx, правилах та рекомендацiяx з ведення люо-вого господарства, чого не можна сказати про мисливствознавство.
Вщповщно до лiсомисливського районування, вщображеного "Порядком проведення упорядкування мисливських упдь"[1], мисливськi угiддя Степовоi (твденно") зони Украiни належать до 11 титв. Для визначення оп-тимальноi емностi мисливських угiдь така класифжащя дае тiльки приблизну характеристику умов регюну, тому типи мисливських упдь розмежовуються на 36 шдтишв та видiв для найбiльш точно!" оцшки мiсць проживання диких тварин (табл.).
Табличт данi вiдображають залежнiсть якост мисливських угiдь (для окремих видiв тварин) вiд ix типу, тдтипу чи виду. Як модельнi види мисливських тварин, ми обрали для характеристики, тшьки Оленiв та кабана, тобто таку групу тварин, юнування яко" здебiльшого залежить саме вщ стану кормових та захисних особливостей мюць проживання. Клас боштету, зпдно методики розрахунку табличних даних, визначае максимально можливу при-родну продуктивнiсть угiдь. Визначення згодом величини оптимально" чи-сельност мисливських тварин буде залежати вщ фактичного стану популяцiй диких тварин залежно вiд сили пресу чинниюв впливу. Цей коефщент змен-шення (збшьшення) класу бонiтету для кожного мисливського виду визна-чаеться таксатором тд час проведення мисливського упорядкування.
На вщмшу вiд попередньо1 системи бонiтування, мисливськ угiддя подiляються не на 4, а на 5 клаЫв боштету:
• до першого боттету (1) належать мисливсью угщдя з дуже добрими кормо-вими та захисними властивостями;
• до другого (2) - з добрими;
• до третього (3) - i3 середтми;
• до четвертого (4) - з поганими;
• до п'ятого (5) - угщдя, не придатт для проживання певного виду мисливсь-ко1 тварини.
Межа придатностi мисливських упдь для життя у нш диких тварин проходить мiж четвертим та п'ятим бонiтетами.
Наприклад, для таких титв мисливських упдь, як хвойний лю, листя-ний лю та змiшаний лiс, високими боштетами для кабана та iнших ратичних (олень, лань, козуля) характеризуются вщповщт пiдтипи та види: молодня-ки 1 -ï та 2-ï груп вжу та середньовiковi насадження за наявност пiд ix наметом тдросту, пiдлiску та чагарникiв. До першого та другого класу боштету належать березовi та дубовi rai у пониззях, а також листяш насадження на заплавних островах, що е пiдтипами змiшаного лiсу. Висок бонiтети мають також окремi типи мисливських упдь, зокрема - чагарники та природоохо-ронш комплекси (ПОК). ПОК - це бютехшчне угрупування, основою якого е штучно створена водойма, що оточена кормозахисною ремiзою з деревних та чагарникових порщ шириною не менше 50 м. Цей тип упдь видшяють тшьки на пiвднi Украïни у степовш зонi, де фактором, що лiмiтуе продуктивнiсть мисливських угiдь, виступае недостатня забезпечешсть територи водними джерелами. Багаторiчний термiн використання ПОК пiдтвердив 'х позитивне значення, бо у зош 'х ди дедалi частiше попадаються чимало видiв тварин, зокрема - кабани (у 2,3 рази), зайщ (у 7,2 рази).
Основш ознаки, за якими диференщюються типи мисливських упдь та 'х клас боштету, характеризують саме природнi кормовi та захисш власти-востi територи перебування мисливських видiв. Але фактична оптимальна чисельшсть дичини залежить вiд бшьшого числа чинникiв. Вибiр кабана та шших ратичних - косулю, оленя та лань, як бюлопчних об'еклв для характеристики взаемодн умов проживання та чисельност поголiв,я, нами зроблений не тшьки тому, що щ тварини е типовими фгто- та дендрофагами, але й тому, що саме вони е найбшьш випдними в економiчному планi для ведення мис-ливського господарства.
Так сталося, що особливост харчування, мiсця переховування та ви-ведення молодняку, iншi аспекти бюлогн життя цiеï групи диких тварин щ-кавлять не тшьки мисливствознавщв, а й рiзноманiтниx хижаюв, незаконних мисливцiв у першу чергу. Основними об'ектами ïxньоï уваги вторично зав-жди були благородний олень (Cervus elaphus) та кабан (Sus scrofa), що негативно вщбилося на станi популяцiй. З часом ситуащя змiнилася, бо поголiв,я оленя шд пресом законних та браконьерських полювань невпинно знижува-лась, а окремi територи Пiвденного степу були заселеш новими iнтродукова-ними видами диких ратичних. Такими видами стали европейський муфлон
Науковий вкчшк', 2005, вип. 15.1
(Ovis ammon musimon) та лань (Cervus dama). До pe4i, кiлькiсть господарств, що включають до бiотeхнiчних заходiв розселення муфлона, зростае. На Шв-днi цей вид аклiматизований у Криму, у бюсферному заповiднику "Аскашя-Нова", на деяких островах Азовського та Чорного морiв. Муфлон, як активна траво'дна тварина, чудово прижився у воднодефщитнш зонi Пiвдeнного степу. Тому, щоб основна бюценотичне значення фiтофага не перейшла вщ оленя до муфлона, що еколопчно та eкономiчно абсолютно недоцшьно, ситуацiя з експаншею муфлона у стащях проживання мiсцeвого оленя потребуе пос-тiйного та жорсткого контролю.
Основну позитивне значення на Швдш у створенш сприятливих умов для рiзноманiтних видiв дичини, вiдiграе "збiрний" тип мисливських угiдь, що займае вщносно незначну тeриторiю, але максимально вщповщае прийнятним умовам проживання ратичних. Це лю. Хвойнi, листянi та змшаш лiси здавна були основним середовищем життя популяцiй ратичних. Як видно iз таблицi, потeнцiйна чисельшсть фауни залежить вiд складу та характеристики деревос-танiв. Клас боштету шдвищуеться на дiлянках з природною рeмiзою-укриттям (густими заростями iз шдшскових порiд та пiдросту пiд наметом люу). Для кожно'' лiсовоï формаци визначаеться запас дeрeвно-гiлкового корму, який мо-же бути використаний ратичними без нанесення шкоди лiсонасаджeнням. Але, насправд^ багато лiсових площ звiрi зовсiм не вiдвiдують, що пов'язано з лiмi-туючою дiею антропогенного фактору. Нерегульований (нерщко - цiлорiчний) випас худоби з використанням вiвчарських собак, масове збирання грибiв уне-можливлюють нормальнi процеси народження та виховання молодняку бшь-шостi видiв мисливських тварин. Cитуацiя ускладнюеться ще однiею проблемою - значним eлiмiнацiйним впливом хижаюв, у першу чергу - вовюв. За умови високо'' активностi хижака та недостатнього контролю за чисельшстю, вовки суттево впливають на стан популяцiй ратичних.
Характерним типом мисливських упдь для Швденно'' зони Украши е рiзноманiтнi водойми. Вони за тдтипами бувають чистими, а також такими, що заросли багаторiчною трав'янистою рослиннiстю. Окремо, як особливий шдтип водойм, характеризуються заплави рiчки Днiпро та ïï приток. Цi мис-ливськi упддя е комплексом очеретяних заростей з низкою рiзноманiтних водойм та суходшьних островiв, зарослих деревною та чагарниковою рослин-нiстю. До заплав належать також листяш насадження на заплавних островах, що видшеш окремо як шдтип змшаного лiсу. Для швдня Украши заплави е одшею iз найбiльш оптимальних тeриторiй для проживання ратичних тварин. У сучасних заплавах збереглися численш популяци кабана та косул^ а за умови науково обгрунтованого проведення бiотeхнiчних заходiв можливо повнiстю вiдновити популяцiю оленя благородного. Для цього потрiбно тшь-ки органiзувати нeобхiдну охорону тварин, тод^ вiдповiдно, природний комплекс заплав забезпечить оптимальш умови проживання диких тварин, а водойми, що розмежовують острови, послугують природними бар'ерами м^ра-цiй ратичних в iншi угiддя.
Кардинально iнша ситуащя притаманна великим островам, що знахо-дяться в межах морських акваторш. Наприклад, типи мисливських угiдь, що
переважають на островi Джарилгач Скадовського ДЛМГ, мають дуже низький клас бонiтету. Це, зокрема, рщколюся, заболоченi луки та шски. Але, незважа-ючи на це, високш щiльностi рiзноманiтниx видiв ратичних на Джарилгачi важко знайти аналоги в Сврош. Одна з основних причин - природна iзоляцiя острова вiд материка Джарилгацькою затокою. Внаслщок цього практично унеможливлюються м^раци ратичних (тiльки зрiдка взимку - по льоду затоки). Добре налагоджена охорона мiнiмалiзуе браконьерський прес. Хижаки, що можуть представляти загрозу для популяци, на островi не проживають.
Ще однiею з небезпек виступае дiя фактору перевипасу на шщаних грунтах, який призводить до вибивання трав,янистоï рослинностi, зникнення окремих видiв, а також ïx угрупувань. Але за умови оптимальноï регуляцп чисельностi диких ратичних дiя трофiчного та меxанiчного впливу на рос-линнi угрупування острова не е руйшвною. Встановлено, що навiть у перюди засух не вiдбуваеться зоогенних сукцесш рослинностi острова, не дивлячись на досить високу щшьтсть заселення острiвниx угiдь фiтофагами (сучасна чисельшсть оленя складае приблизно 300, лат - 90-100, муфлона - не менше 100-110 особин)[2]. Заxиснi умови острова та юнуюча кормова база дозволя-ють зберегти мiсцевi мжропопуляци iнтродукованиx диких ратичних за умови постшного селекцiйного контролю чисельносл.
Мисливськi угiддя Степовоï (пiвденноï) природноï зони Украши виз-начаються жорстким кшматичним та, вiдповiдно - збщненим рослинним фоном. Це призводить до обмеженоï кiлькостi та розмiрiв площ типiв угiдь зi сприятливими умовами проживання мисл^сь^ фауни, зокрема, ратичних-фiтофагiв. Але дiя рiзноманiтниx чинникiв може знизити або шдвищити клас бонiтету мисливських угiдь. Попршення бонiтету найчастiше виникае через низьку ефектившсть ведення мисливського господарства i призводить до зниження фактичноï чисельност мисливських видiв та, вiдповiдно - до змен-шення встановлених норм вилучення рiчного приросту диких тварин. Змен-шення класу бонiтету вщбуваеться внаслiдок недостатньоï боротьби з хижа-ками та браконьерством, незадовiльного стану популяцш диких тварин через недол^ у формуваннi ïx вiковоï та статевоï структури, вiдсутнiсть саштарно-профшактичних заxодiв, недостатнiй обсяг короткочасних та тривалих бютех-нiчниx заxодiв та ш. Саме висока ефективнiсть здшснення бiотеxнiчниx захо-дiв е основним чинником, що може позитивно вплинути на шдвищення класу бонiтету мисливських упдь. Дiя цього фактору дае змогу досягти оптимальноï щiльностi мисливського виду на 1000 га упдь, або навггь перевищити ïï.
Лггература
1. Настанова з упорядкування мисливських упдь. - Ктв. - 2002. - 113 с.
2. Ардамацкая Т.Б., Билинская О.С., Бойко М.Ф. и др. Биоразнообразие Джары-лгача: современное с остояние и пути сохранения// Вестник зоологии. - К.: Наука. - 2000. -233 с.
