CC BY
42
З часом вс питання щодо створення НПП у Бескидах були остаточно виршеш i 11 лютого 1999 р. на плошд 35684 га шд назвою "Стшвсью Бескиди" його було створено з метою "... збереження, вщтворення та рацюнального використання природних територiальних комплексiв, що мають природоохо-ронне, наукове, освггне, рекреацшне та ландшафтно-естетичне значення" [2].
Першим директором НПП було призначено вщомого у регюш лшв-ника М.1 Коханця, який активно долучився у справу формування колективу, науково-техшчно! ради парку й виконання поставлених перед НПП природо-охоронних завдань. Шсля переведення М.1. Коханця на посаду директора ДП "Славське люове господарство" директором парку призначено В.Я. Бандери-ча, колишнього головного люничого парку. Сформований ними колектив плщно працюе, забезпечуючи збереження природних екосистем Сколiвських Бескидiв, впорядковуе i розвивае 1хне рекреацiйне використання, здшснюе значну наукову [3-4] й осв^ню дiяльнiсть у регiонi.
Лiтература
1. Природные национальные парки Украины / П.Т. Ященко, Е.М. Гребенюк, Л. А. Та-сенкевич, и др. / отв. ред. С.М. Стойко. - Львов : Изд-во "Выща шк." при Львов. ун-те, 1988. -119 с.
2. Лях 1.В., Мшкша Л.1. Нащональний природний парк "Скол1всью Бескиди". Нелюова рослиннють. - Льв1в : Вид-во "Сполом", 2008. - 244 с.
3. Нащональний природний парк "Скол1вськ1 Бескиди" Рослинний св1т / Солома-ха В. А., Якушенко Д.М., Крамарець В.О. та ш. - К. : Вид-во "Либщь", 2004. - 240 с.
4. Дейнека А.М., Мшкша Л.1., Приндак В.П. Люи нащонального природного парку "Скол1всью Бескиди". - Льв1в : Вид-во "Сполом", 2006. - 176 с.
УДК 639.1 Проф. А.1. Гузш, д-р с.-г. наук; асист. В.П. Власюк-
Житомирський нащональний агроекологiчний умеерситет; Ю.В. Захожий - Обласнеупраелтня лкового i мисливського господарства
ДИНАМ1КА ЧИСЕЛЬНОСТ1 ЛИСИЦ1 ЗВИЧАЙНО1 (VULPES VULPES L.) ТА II ВПЛИВ НА ЗАЙЦЯ-РУСАКА
НА ЖИТОМИРЩИН1
У мисливських упддях державних люових i лiсомисливських господарств, з просуванням з niBH04i на пiвдень, спостер^аеться тенденцiя до зростання чисельнос-т лисицi (i3 0,8 до 13 особин / 1000 га). У середньому щшьшсть лисищ в упддях державних люових i лiсомисливських господарств становить 1,8, УТМР - 3,7 особин / 1000 га. В умовах заповщника, за значно'1 чисельносп зайця-русака, вплив лисищ на його кшьюсть може частково швелюватися.
Ключов1 слова: лисиця звичайна, тип мисливських упдь, чисельнiсть, щiльнiсть
Prof. A.I. Guziy; assist. V.P. Vlasyuk - Zhytomyr national agroecologycal university; Yu.V. Zahozhyy - Regional department offorestry
and hunting enterprise
Quantity dynamics of Fox Ordinary (Vulpes Vulpes l.) and its influence on
European Hare in Zhitomir region
In huntings lands of state forest and forestry-hunting enterprises, with advancement from a north southward, there is a tendency of growth of quantity of fox (from 0,8 to 13 in-
dividuals / 1000 hectares). In middle a closeness of fox in lands state forest and forestry-hunting enterprises is 1,8, UTMR-3,7 individuals / 1000 hectares. In the conditions of preserve, at the considerable quantity of European hare, influence of fox on his amount can be partly leveled.
Keywords: a fox is ordinary, type of huntings lands, quantity, closeness
Вступ. На Житомирщиш склалися особливо сприятлив! умови для проживання лисищ звичайно!. Саме тому цей хижий вид став одним з найчи-сельшших в область Шсля аварп на ЧАЕС, розпаду СРСР ютотно змшилася структура бютошв. Внаслщок лшвщацп бшьшосл колективних господарств, виселення мешканщв i3 радiонуклiдно забруднених територш областi розпо-чалися процеси залуговування колишнiх сiльськогосподарських земель, як поступово заростають чагарниками та деревною рослиннiстю. Зменшення площ посiвних культур дещо негативно вплинуло на !! чисельнiсть, оскiльки основним кормом виду е мишоподiбнi гризуни, щiльнiсть яких найвища саме на посiвах зернових культур. Поряд з цим, з виселенням населення, послаб-шав антропогенний прес на лисицю, розширився !! ареал. З iншого боку, суттево спав попит на хутро лисищ.
Як наслщок, на лисиць мисливщ полюють неохоче. За таких умов чи-сельнiсть виду почала стрiмко зростати.
Постановка проблеми. Рiзнi аспекти життедiяльностi лисицi звичайно! присвячена чимала кiлькiсть робiт [1, 2, 8, 9, 11 та ш.], значно менше !х з Укра!ни. Найповнiше еколого-бiологiчнi та iншi особливост лисицi звичайно! в умовах Нижнього Придншров'я (Запорiзька, Херсонська та Микола-!вська областi) висвiтлено у публшащях Н.1. Лебедево! [3-6 та ш.], особливо в !! дисертацiйнiй роботi [7]. Тут наведено результати морфолопчних, краш-ологiчних, еколого-бiологiчних, трофiчних та iнших особливостей виду, ди-намiка його чисельностi та iншi аспекти. Для умов Укра!нського Полюся, зокрема Центрального, таких дослiджень не здшснювали.
Специфiка харчування i чисельшсть лисицi визначаються умовами проживання виду. Завдяки все!дностi вид чудово пристосований до природ-них умов Полюся у всi пори року. Основним об'ектом полювання лисицi е мишоподiбнi гризуни. Значний вiдсоток у ращош лисиць становлять птахи (до 12 % об'еклв харчування). Найчастiше лисиця ви!дае яйця i пташенят на-земногнiздових (зокрема й водоплавних) птах!в. Часто об'ектами живлення лисицi е телята козуль, а у зимову пору - ослаблi особини цього виду.
Зважаючи на зрослу чисельшсть лисиць, виникла потреба вивчити !! вплив на популяцшш змiни зайця-русака.
Мета i завдання дослiдження. За мету роботи ставили визначення щшьносл лисищ, дослщження динамiки !! чисельност та вплив цього показ-ника на чисельшсть зайця-русака в умовах Житомирсько! область Для цього потрiбно було виршити такi завдання:
• розрахувати щшьтсть лисий! у мисливських угiддях Житомирщини та на
природно-заповщних територ!ях;
• здшснити анал!з динам!ки чисельност лисиц!, виявлення тенденции !! змш;
• вивчити вплив зм!ни чисельност! виду на шльшсть зайця-русака;
• розглянути заходи, спрямоват на зменшення шдльносп виду.
Об'екти, матерiал i методика дослiджень. В основу роботи лягли результата облтв виду, здшснених у державних шдприемствах (ДП) Жито-мирського обласного управлшня лiсового i мисливського господарства, зок-рема у 4-х ДЛМГ (Державш лiсомисливськi господарства), 13-ти ДЛГ (Дер-жавнi лiсовi господарства), у мисливських упддях УТМР (Украшського това-риства мисливщв та рибалок), на територи Полiського природного заповщ-ника, а також в упддях ВТМР, "Халзан", Коростенського ТМР, "Призма - 3", "Земля Полюся" упродовж 2004-2007 рр. Питання встановлення зв'язку змши чисельносп лисицi та зайця-русака проводили за результатами облтв зазна-чених видiв на територiï Полiського природного заповщника упродовж 1993-2004 рр.
Найбiльшi плошд, у межах областi, займають мисливсью угiддя УТМР - 1492,7 тис. га, за якими йдуть упддя шдприемств Житомирського управлш-ня люового i мисливського господарства: ДЛМГ та ДЛГ iз загальною пло-щею 639,8 тис. га. Площа Полюького природного заповiдника становить 20,1 тис. га. Зпдно з вимогами законодавства, плювання на природно-запо-вiдних територiях, регулювання чисельностi навiть окремих видiв тварин заборонено. Як доповнення характеристик мюць поселень, пiд час ощнювання умов проживання тварин е незайвим використання матерiалiв упорядкування мисливських угiдь.
За типами мисливських упдь, серед мисливських господарств ДЛМГ i ДЛГ, на пiвночi областi (зона змшаних лiсiв, Полiсся) переважають: хвойний лю, змiшаний лiс. Приблизно по лши Романiв - Озерне - Корнин проходить межа мiж зоною змшаних лiсiв i лiсостеповою зоною. У мисливських госпо-дарствах швденшше цiеï лiнiï переважають типи мисливських упдь: листя-ний лiс, мшаний лiс.
У мисливських господарствах УТМР найбiльшi плошi займають мисливсью угiддя типiв чагарники, орнi земл^ луки, болота. Лiсовi мисливськi упддя тут займають меншi плошi. ïх землекористувачами найчастiше е аг-ропромисловi комплекси областi (АПК).
Як вщомо, лисиця надае перевагу посiвним сшьськогосподарським культурам, перелiскам, заростям очеретiв, вщкритим дiлянкам, якi чергують-ся з люовими масивами. Вiдповiдно, найбiльше надаються для проживання лисищ мисливсью упддя УТМР. Саме у цих упддях потрiбно придшяти максимально уваги регулюванню чисельносп виду.
Облжи тварин здшснювали методом прогону (мисливськi упддя) та методом подвшного окладу i анкетування (заповщник) [10], а також вiзуально.
Результати дослiдження. Динамiку чисельносп лисицi та ïï шiльнiсть вщображають матерiали таблицi.
У мисливських господарствах ЛМГ чисельнiсть лисицi динамiчно змь нювалася в межах 56-62 особин (Барашвське i Новоград-Волинське господарства), чисельшсть зростала з 21 до 52 - у Коростенському райош i iз 70 до 40 тварин зменшувалася у Радомишльському люомисливському господар-ствi. Станом на 2007 р. максимальна щшьшсть спостер^алася у Новоград-Волинському господарствi, мiнiмальна - у Коростенському (2,1 i 1,3 особин/ 1000 га вщповщно).
Табл. Динамша чисельностi та щтьшсть лисиц у мисливських угiддях ЖитомирськоХ областi та в Пол'шькому природному заповiднику
Господарства Площа, тис. га Роки
2004 2005 2006 2007
Загальна чисельшсть, особин Добуто Загальна чисельшсть, особин Добуто Загальна чисельшсть, особин Добуто Загальна чисельшсть, особин Добуто Щшьшсть, ос. / 1000 га станом на 2007 р.
ЛМГ
Баранiвське 33,9 57 25 64 46 60 44 56 24 1,7
Коростенське 41,2 21 17 49 23 45 54 52 24 1,3
Н. Волинське 29,0 56 46 48 67 60 74 62 40 2,1
Радомишльське 27,1 70 25 60 10 39 37 40 66 1,5
ЛГ
Бшокоровицький 31,8 46 37 158 27 116 15 97 13 3,1
Бердичiвський 19,2 167 110 198 52 277 15 263 19 13,7
Городницький 37,5 40 37 40 25 24 42 30 11 0,8
Смшьчинський 39,4 172 90 153 150 230 100 71 78 1,8
Житомирський 21,3 34 8 28 18 22 9 18 2 0,8
Коростишiвський 20,0 30 51 25 26 14 7 16 7 0,8
Лугинський 26,5 53 15 72 30 84 33 78 37 2,9
Малинський 24,4 70 21 80 70 80 65 70 40 2,9
Овр-Народицький 86,1 250 36 200 80 64 132 68 129 0,8
Овруцький 41,7 35 32 30 20 24 27 25 29 0,6
Олевський 47,5 152 8 119 14 93 16 72 25 1,5
Попельнянський 18,2 198 78 146 42 39 107 39 67 2,1
Словечанський 74,9 112 20 103 25 82 17 69 12 0,9
Полюький ПЗ 20,1 24 - 30 - 25 - ? - 1,2
Всього в об'еднанш 639,8 1587 656 1583 725 1378 794 1126 623 1,8
УТМР 1492,7 3665 2258 3919 2718 5239 3494 5462 2773 3,7
ВТМР 17,0 15 21 17 - 15 22 - - -
"Халзан" 3,2 4 2 4 - 3 - 5 - 1,6
КоростенськаТМР 74,6 170 56 350 166 218 219 31 252 0,4
"Призма-3" 16,5 60 - 60 4 60 15 70 1 4,2
Земля Полiсся 7,0 7 - 9 - 15 - 17 - 2,4
Всього в областi 2250,8 6508 2993 4359 3613 6928 4544 6711 3649 3,0
Примака: ? - даш вщсутш
У бшьшосп з мисливських господарств чисельшсть лисищ зменшила-ся, лише в окремих - зросла. Зокрема, у Бшокоровицькому ЛГ кшьюсть осо-бин виду 1з 46 тварин у 2004 р. динам1чно зросла до 97, у Бердич1вському - 1з 167 до 263, у Лугинському - 1з 53 до 78. Станом на 2007 р., найвища щшь-шсть лисищ виявлена у Бердич1вському ЛГ (13,7 особин/ 1000 га) 1 близько 3-х особин на одиницю плошд - у Бшокоровицькому, Лугинському, Малинсь-кому господарствах.
Загалом, у мисливських господарствах област з просуванням з твно-ч1 на твдень, юнуе тенденщя до зростання щшьност1, вщповщно, й чисель-
ностi виду. Максимальна юльюсть тварин на одиницю плошд, як вже зазнача-лося, виявлена у мисливських упддях Бердичiвського ЛГ (люостепова зона). У мисливських господарствах найшвшчшших районiв (Овруцький СЛГ, На-родницький СЛГ) шiльнiсть лисищ змшювалася в межах 0,6-0,8 особин/ 1000 га, тобто була допустимою. Таку картину ми пояснюемо змшою струк-тури оселиш тварин, захисних i кормових умов. Лисиця надае перевагу перелюкам, бютопам, у яких лiсовi насадження чергуються з вщкритими дшянка-ми, очеретяним заростям, сшьськогосподарським угiддям тошо.
Для швшчних районiв характерна висока лiсистiсть, яка, з просуван-ням на швдень, зменшуеться. Вiдповiдно, зростае мозаïчнiсть мисливських упдь, усе бiльшi плошi займають землi сiльськогосподарського призначення. Як вщомо, попри усе основу живлення лисищ становлять мишоподiбнi гри-зуни, шшьшсть яких е вишою в умовах сшьськогосподарських угiдь. Вщпо-вiдно, з просуванням з пiвночi на швдень плоша цих угiдь зростае i, як насль док, покрашуеться кормова база виду. На пiвночi област^ особливо на тери-торiï Чорнобильсько1' зони, рiльнi дiлянки як наслщок сукцесiï на цей час пе-ретворюються у лучнi, шо негативно впливае на кормову базу хижака. Лучш екосистеми, своею чергою, затягуються чагарниками, заростають люом.
Вщносно низькою шшьшстю, вiдповiдно й чисельнiстю, характеризуются угiддя Полiського природного заповщника. Щiльнiсть тварин, за дани-ми результата облiкiв попереднiх рокiв, становить близько 1 особини на 1000 га, шо майже вщповщае сашгарним нормам. Таке становише, на наш погляд, можна пояснити деюлькома причинами. З одного боку, у заповщнику майже вщсутт рiльнi екосистеми, яю е оптимальними для проживання мишо-подiбних гризунiв як основних об'еклв живлення лисицi. З iншого боку, можна припустити, шо мшмальне втручання в екосистему зумовило гомеостаз популяци виду. Крiм цього, на вщмшу вiд угiдь УТМР, люиспсть територи заповiдника становить близько 40 %, тобто таю упддя не е найкрашими для проживання лисищ. I, нарешт^ не можна вщкидати й впливу на популящю виду ше бiльших хижакiв, зокрема вовка, чисельшсть якого тут прогресуе.
Щшьшсть лисищ в упддях ЛМГ, ЛГ у середньому становить близько 1,8 особин / 1000 га, УТМР - удвiчi виша (3,7 особини на цю ж плошу). Така ситуащя склалася незважаючи на те, шо штенсившсть вiдстрiлу тварин у перших двох господарствах виша. Таку закономiрнiсть ми схильш пояснити тим, шо умови в мисливських упддях УТМР сприятливiшi для проживання лисищ, шж упддя ДП область У ДП област iнтенсивнiше ведеться вилучен-ня хижакiв. У всякому раз^ регулювання чисельностi лисицi виходить за ме-жi питань ведення мисливського господарства. З одного боку, надмiрна чисельшсть виду вкрай негативно впливае на стан популящй жертв, зокрема мисливських тварин, з шшого - зростае ймовiрнiсть 1'хнього захворювання на сказ. На жаль, останне стосуеться й ратичних тварин. Нам вiдомi випадки, коли лисищ живилися трупами кабашв, зараженими вiрусом сказу (Розточчя Львiвськоï област^
Наступним завданням е виявлення питання регулювання чисельност лисищ. При цьому ми порiвнюемо юльюсш данi вилучених тварин з матерь
алами динамжи чисельностi виду на прикладi мисливських упдь ЛМГ i УТМР у Житомирський область
У мисливських упддях ЛМГ простежено досить ч^ку корелящю мiж загальною чисельнiстю лисицi та юльюстю вилучених особин цього виду (рис. 1). У 2004-2005 рр. кшьюсть лисиць тут становила близько 1590, тодi як кшьюсть вщстршяних особин iз майже 660 тварин зросла до 730. У 20052006 рр. кшьюсть впольованих тварин iз майже 730 зросла до 790 особин, а 1хня чисельшсть, вщповщно зменшилася iз 1380 1130. Щкаво що, незважа-ючи на зменшення кiлькостi вилучених тварин з 2006 по 2007 рр., 1х загальна чисельнiсть також зменшилася. Очевидно, на чисельшсть тварин вплинуло не лише 1х вилучення, а й iншi чинники.
1ншу закономiрнiсть виявлено в упддях УТМР (рис. 2). З графша видно, що iз зменшенням кiлькостi впольованих тварин у 2006-2007 рр. чисельшсть лисищ закономiрно зростае. Треба ураховувати й те, що кормова база для лисищ у цих умовах е кращою, тж у ЛМГ.
Рис. 1. Динамша чисельностi та тльтсть впольованих тварин у мисливських
угiддях ЛМГ
Рис. 2. Динамша чисельностi та ктьшсть впольованих тварин у мисливських
угiддях УТМР
Наступним питанням е з'ясування впливу чисельностi лисицi на чи-сельнiсть зайця-русака (рис. 3). Лисиця переслщуе русака упродовж року. У л^шх екскрементах лисищ найчастiше виявляли тим бiльше залишюв зайця, чим вищою була його чисельшсть. Молодняк виду доступнiший за дорослих особин. У зимовий перюд мишоподiбних гризунiв меншае, тому заець часть ше привертае увагу хижаюв. Лисиця адаптувалася до полювання на зайщв, пiднятих з лежок мисливцями i собаками, хижими птахами, воронами, на тд-ранкiв, "контролюють" хижаки й зайщв, що потрапили в петль Загалом лиси-цi - серйозний винищувач зайця на рiзних стадiях його розвитку та у рiзнi пори року, тому чисельшсть зайця мисливщ, головним чином, пов'язують iз чисельнiстю лисицi. Це питання ми розглядаемо на прикладi Полюького природного заповiдника, у якому, як й на шших природоохоронних територiях категорiй "природний заповщник", "бюсферний заповщник", "нащональний природний парк" полювання заборонено.
1з графiка видно, що за порiвняно стабшьно! чисельностi лисищ iз 1993 по 1996 рр. чисельшсть зайця була також стабшьною. Зменшення чи-сельностi лисицi у 1997 р. закономiрно спричинилося до збшьшення чисель-нiсть зайця. У 1998 р., незважаючи на зростання чисельност лисицi, кiлькiсть зайця збшьшуеться, у 1999 р. - кшьюсть обох видiв зменшувалася. 1з 2000 р., iз зростанням чи зменшенням чисельностi лисицi, знову ж закономiрно зменшувалася або зростала кшьюсть зайця.
70
60
ю
о •->
о
Л
О
Я
л -
о о
50
1 40
30
20
10
♦ За« «Ли -ць-рус сиця ак
\
\ \
\ / .74 Л
Роки
1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 Рис. 3. Залежшсть чисельностi зайця-русака вiд кiлькостiлисиц вумовах
Пол^ького природного заповiдника
I, нарешт^ коротко зупинимося на питаннях методiв вилучення лисищ у мисливських господарствах з метою доведення 11 чисельност до оптималь-них показниюв, ураховуючи уже набутий досвщ з регулювання чисельност виду у Сврош загалом.
У Шмеччит, яка мае великий досвщ з регулювання чисельност лисицу цi роботи здiйснюють комплексно, поеднуючи винищувальнi i мисливськi прийоми. Лисиць тут впольовують на засiдках бшя нiр (8,4 %), поряд з полю-ванням на iншi види дичини (43 %); 7,3 % лисиць було вбито випадково, шд час колективних полювань, 4,6 % - стали жертвами транспортних засобiв i знайдеш мертвими. Найбiльш ефективними мисливськими методами е шд-стереження лисиць бшя шр i полювання на них з норними собаками.
Газащя Hip - основний винищувальний cnoci6. В Дрезденському окру-3i ГДР з 1973 по 1978 р. таким чином було оброблено в середньому 4,1 нори на кожш 1000 га. KpiM цього, з ще1 ж плошд вполювали 7,1 лисищ. Як насль док, теpитоpiя у 6738 км2 упродовж 24 мюящв була звшьнена вiд хворих на сказ лисиць та шших тварин. Мисливствознавщ дiйшли висновку, що темпи вщновлення чисельностi лисицi в шдконтрольних популяцiях можна значно знизити головним чином шляхом винишування цуценят (поряд з вщстршом та вiдловом дорослих тварин). Газащю нip, зайнятих виводками, проводиться на початку березня - в юнщ квггня. Молодих особин вщловлюють живими або вiдстpiлюють бшя нip.
Висновки i рекомендацп
1. За типами мисливських упдь у ЛМГ i ЛГ, у швшчнш частиш облас-тi, переважають хвойш лiси, за якими йдуть змшаш лiси (зона змiшаних ль Ыв Центрального Полiсся). Приблизно пiвденнiше лши Романiв - Озерне -Корнин переважають типи мисливських упдь листяний лю та змшаний лiс. У мисливських господарствах УТМР переважають мисливсью упддя типiв чагарники, оpнi земл^ луки i болота. Меншi плошд займають лiсомисливськi угiддя.
2. У мисливських господарствах ЛМГ i ЛГ, з просуванням з пiвночi на твдень, простежено тенденцiю до зростання чисельност лисицi. Максимальна чисельшсть виду е у Беpдичiвському ЛГ (лiсостепова зона). У найшвшчш-ше розташованих районах (Овруцький, Народницький СЛГ та Овруцький ЛГ) щшьшсть лисищ була мшмальною i змiнювалась в межах 0,6-0,8 особи-ни / 1000 га, що можна пояснити попршенням кормових умов (зменшення площ сiльськогосподаpських (piльних) угiдь й, вщповщно, шiльностi основного кормового об'екта - мишоподiбних гpизунiв).
3. Щшьшсть лисищ у межах допустимих норм на територи Полюько-го природного заповщника можна пояснити не найкращою кормовою базою (вiдсутнiсть piльних екосистем) й, можливо, гомеостазом популяцiï хижака, оскшьки антропогенний вплив у цих умовах е мтмальним, та ймовipно, й зростанням чисельностi вовка.
4. Середня щшьшсть лисищ в упддях ЛМГ i ЛГ становить близько 1,8 особин, УТМР - 3,7 особин / 1000 га, що пояснюеться кращою ïx кормовою базою в останньому випадку й, вщповщно, саме у цих упддях варто ш-тенсифжувати заходи, спрямоваш на зменшення щшьност виду.
5. В умовах мисливських упдь ЛМГ iз зростанням юлькосп вилучених лисиць ïx загальна кiлькiсть закономipно зменшувалася (2004-2006 pp.), потiм (2006-2007 pp.), незважаючи на зменшення юлькост вилучених особин, зменшувалася й загальна кшьюсть лисиць. Очевидно, що в останньому випадку на зменшення чисельност лисищ, ^м ïï вилучення, впливали й iншi чинники. В упддях УТМР упродовж 2004-2006 pp., незважаючи на зростання юлькост вилучених лисиць, вщбулося подальше зростання ïx чисельностi.
6. В умовах заповiдника, у раз^ якщо чисельнiсть зайця-русака значна, вплив лисищ на його кшьюсть може частково швелюватися.
Лiтература
1. Домнич В.И., Лебедева Н.И. Особенности питания лисицы обыкновенной Азово-Сивашского Национального природного парка // Деп. В ГНТБ Украины 04.04.96 № 877-Ук 96. - К., 1996. - 25 с.
2. Жарков И.В., Теплов В.П., Тихвинский В.И. Материалы по питанию лисицы (Vul-pus vulpus L) в Татарской республике // Ученые записки Казанск. гос. ун-та. - 1932. - Вып. 2. С. 34-90.
3. Лебедева Н.1. Трофiчнi зв'язки лисищ звичайно'1' (Vulpes vulpes) Нижнього Поднш-ров'я // Питання бювдикацп та екологн. - Запорiжжя : Вид-во "ЗДУ". - 2000. - Вип. 5, № 2. -С. 120-129.
4. Лебедева Н.И. Морфологические особенности обыкновенной лисицы (Vulpes vulpes L., 1758) Нижнего Приднепровья // Вюник Запорiзького державного ушверситету. - Запо-ржжя : Вид-во "ЗДУ". - 2000. - № 2. - С. 210-215.
5. Лебедева Н.1., Домшч В.1. Фактори, яю обумовлюють динамiку чисельностi лисищ звичайно'' (Vulpes vulpes L., 1758) у Нижньому Подшпров''' // Вюник Запорiзького державного унiверситету. - Запорiжжя : Вид-во "ЗДУ". - 2001. - № 1. - С. 178-186.
6. Лебедева Н.И., Домнич В.И. Биотопическое распределение лисицы обыкновенной (Vulpes vulpes) Нижнего Приднепровья // Вюник Запорiзького державного ушверситету. - За-порiжжя : Вид-во Запорiзького ДУ. - 1998. - № 2. - С. 187-194.
7. Лебедева Н.1. Лисиця звичайна (Vulpes Vulpes L., 1758) в умовах Нижнього Поднш-ров'я (морфолопя, еколопя, практичне значення) : дис. ... канд. бюл. наук: спец. 03.00. 08. -зоолопя / 1н-т зоологп iM. I.I. Шмальгаузена НАН Украiни. - К., 2003. - 168.
8. Теплов В.П., Теплова Е.Н. О роли лисицы в охотничьем хозяйстве и заповедниках центральных областей европейской части РСФСР // Труди Окского гос. зап. - Вологда, 1960. - Вып. 3. - С. 27-32.
9. Формозов А.Н., Осмоловская В.И. К экологии лисицы степной и пустынной зон СССР // В сб. : Биология, биография и систематика млекопитающих СССР. - М. : Изд-во АН СССР, 1963. - С. 379-457.
10. Харченко Н.Н. Охотоведение : учебник. - М. : Изд-во МГУЛ, 2002. - 370 с.
11. Юргенсон О.В. Охотничьи звери и птицы. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1968. - 307 с.
УДК598.2:630*15(477.41.42) Асист. О.О. Климчук -Житомирський
шщональшй azpoeKOROzi4H^ ушверситет
СЕЗОННА ДИНАМ1КА КОНСОРТИВНИХ ЗВ'ЯЗК1В ПТАХ1В У СОСНОВИХ НАСАДЖЕННЯХ ЦЕНТРАЛЬНОГО ПОЛ1ССЯ
Проаналiзовано сезонну динамшу розвитку консортивних зв'язюв шж1в i3 сосною звичайною в умовах Центрального Полюся. Охарактеризовано основш показни-ки консортивних зв'язюв шах1в. Як наслщок, виявлено, що найрозвинешшою кон-сорщя сосни е восени.
Ключов1 слова: консортивш зв'язки, птахи, тотчш зв'язки, трофiчнi зв'язки.
Assist. O.O. Klymchuk-Zhytomyr nationalagroecologicaluniversity
Seasonal dynamics (abundance) of concortive relationships of birds in the consortium of the pine in the Central Polissya
The article is devoted to seasonal dynamics of concortive relationships of birds with common pine under the Central Polissya conditions. Given characteristic of basic index consortive relationships of birds. As a result of studies there have been found that the most developed pine consortia is in autumn.
Keywords: concortive relationships, birds, topic relationships, trophic relationships.
Вступ. Видовий склад орштоконсорцш змшюеться за порами року.
Вивчити загальш тенденцп функцюнування орштоконсорцш неможливо без
