CC BY
34
9. Собченко В.Ф. Специфжа будови кленових плодш крилаток та ïi вплив на поглинальну властив1сть води / В.Ф. Собченко // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. -Льв]в : РВВ НЛТУ Украши. - 2008. - Вип. 18.4. - С. 57-61.
Масловатая С.А. Насыщение водой семян видов рода вяз (Ulmus L.) и их декоративных форм
В лабораторных условиях исследовано поглощающее свойство плодами и семенами дистиллированной воды у представителей видов рода вяз (Ulmus L.), растущих в условиях Правобережной Лесостепи Украины. Определены виды и формы, которые требуют разного количества влаги для набухания воздушно-сухих плодов, околоплодника с крылатками или отдельно чистых семян анаэробного замачивания в дистиллированной воде. Определен уровень поглощения влаги чистыми зародышами, по сравнению с оплоднями, которые свидетельствует о том, что оплодень с крылом служит своеобразным буфером потери влаги при хранении, а в случае прорастания семян - поставщиком влаги к зародышу.
Ключевые слова: виды рода Ulmus L., декоративные формы, поглощения, плод, оплодень, зародыш, анаэробное насыщение, масса 1000 шт. семян.
Maslovata S.A. Water Saturation of Seeds of Species of Elm Genus (Ulmus L.) and its Ornamental Forms
The absorption property of fruits and seeds in distilled water of representatives of elm genus (Ulmus L.) growing in terms of Right-Bank Forest-Steppe Ukraine is studied in vitro. Some types and forms that need different amounts of water for swelling air-dried fruits, samara pericarps or separately pure seeds for anaerobic saturation in distilled water are determined. The level of moisture absorption by germs compared to pericarps is defined that indicates that the samara pericarp serves as a buffer for moisture loss during storage and in case of seed germination it is a water supplier to the germ.
Keywords: species of Ulmus L. genus, ornamental forms, absorption, fruit, pericarp, germ, anaerobic saturation, thousand-seed weight.
УДК 630 *5:582.795 Астр. О.М. Сошенський -
НУ бюресурав i природокористування Украти, м. Ктв
РОЗРОБЛЕННЯ НОРМАТИВ1В ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ЗАПАСУ I РОЗМ1Р-НО-ЯК1СНО1 СТРУКТУРИ СТИГЛИХ ЛИПОВИХ ДЕРЕВОСТАН1В
Проведено статистичний аналiз дослщних даних. Викладено результати досль дження повнодеревносй, сшввщношення мiж висотами та дiаметрами i розмiрно-якiс-но! структури стовбургв дерев липи серцелисто!. Виконано кореляцшний аналiз мiж таксацшними показниками та встановлено взаемозв'язки мiж ними. Розроблено матема-тичш моделi висоти, повнодеревност та розмiрно-якiсноl структури стовбургв дерев, на основi яких побудовано розрядну шкалу висот, розрядш таблиц об'ему та розмiрно-яюсно! структури. Виконано щ^вняння розроблених нормативов з чинними у люовш галуз^
Ключовi слова: об'ем, видове число, математична модель, розряд висот, розмiрно-яюсна структура, сортиментш таблищ, дшова деревина, дрова, вщходи.
Таксащя розм1рно-яккно1 структури деревного запасу, який отримують на лкосжах шд час проведения рубок лку, е важливою складовою частиною виробничо! д1яльност1 шдприемств лково! галуз! Питання сортиментно! структури дослщжувало багато видатних учених: Д.1. Товстолк, Б.О. Шустов,
1 Наук. кергвник: проф. О.А. Прс, д-р с.-г. наук
В.П. Третьяков, О.В. Тюрш, МП. Анучш, К.6. Híkítíh, А.А. Строчинський, П.1. Лакида, С.М. Кашпор та íh. [1-3, 5, 9]. Першими нормативами визначення запасу насаджень, mi широко застосовували на практищ, були нiмецькi масовi таблицi Г.Ф. Гартiга (1804 р.). За ними об'еми визначали на пiдставi даних про дiаметр i висоту кожного дерева в насадженш.
У масових таблицях Союзлiспрому (1931 р.) разом iз даними про висоту та дiаметр дерева враховували три категорй' форми стовбурiв: збiжисту, серед-ню та повнодеревну, що приводило до ускладнення використання нормативiв на практицi [1]. Згодом П.М. Верхунов запропонував розробляти об'eмнi табли-цi для дерев i насаджень з типовою для певного репону формою стовбурiв [8].
Анучiн МП встановив, що рiзнi породи мають сталу величину середньо!' довжини дшово!' частини стовбура. Це дозволило йому використати таблицу збь гу шд час сортиментацй' стовбурiв [1].
Питания остаточного вигляду змiсту i форми сортиментних таблиць досi не виртено. Бiльшiсть учених-таксаторш наполягають на тому, що шд час роз-роблення нормативiв розмiрно-якiсноí структури не обов'язково вказувати ви-хiд промислових сортимештв за призначениям, а цшком достатньо розподшяти об'ем деревини на три групи (груба, середня та дабна). У лiсогосподарськiй практицi сортиментнi таблиц набули значного поширения [2], зокрема, для так-сацií запасу i сортимеитно1 структури деревостанiв.
Мета дослщжень - розробления розрядних сортиментних таблиць для таксацп пристиглих, стиглих та перестшних липових деревосташв.
Матер1али та методика дослвджень. Збiр дослiдних даних здшснено в чистих i мшаних за участю липи деревостанах Лкостепу Украши, зокрема Ки-íвськiй, Вiнницькiй, Сумськiй, Черкаськiй та Чернiвецькiй обл.
Первинну дослiдну iнформацiя для вивчення повнодеревностi стовбурiв липи дрiбнолистоí подано матерiалами вимiрювания 273 модельних дерев. Для дослщжения спiввiдношения висот i даамет^в стовбурiв дерев липи серцелисто!' (Tilia cordata Mill.) використано матерiали 23 пробних площ, закладених у пристиглих, стиглих i перестшних деревостанах. Пробш илошд закладено у найбшьш характерних для зазначено! деревно! породи типах лiсорослинних умов.
Шд час вивчення розмiрно-якiсноí структури пристиглих, стиглих i перестшних липових деревосташв використано результати обмiру та сортимеита-цií 214 модельних дерев. Таксацда деревного стовбура та розподш його на сор-тименти виконано на рубках головного користування, а також на тимчасових пробних площах. Сортиментацiю стовбурiв дерев здiйснено ввдповвдно до ГОСТ 9462-88. Пiд час польових дослiджень використано загальновiдомi в ль совiй таксацií методики [1, 4].
Оброблення вихiдних даних здшснено на ПК з використаниям табличного процесора MS Excel та програми " Statistica 6". Об'ем стовбурш з розподiлом 1х на далову деревину (грубу, середню, дрiбну), дрова та вiдходи встановлено за допомогою програми ПЕРТА, розроблено* кафедрою лiсовоí таксацií та лков-порядкувания НУБiП Украши. Схематичне зображення послiдовностi розробления розрядних сортиментних таблиць зпдно з прийиятою методикою зобра-жено на рис. 1.
Рис. 1. По^довшсть розроблення розрядних сортиментних таблиць
З метою розроблення математично! модел1 об'ему стовбур1в дерев липи серцелисто! вивчено законом1рност1 змши видового числа. За такою методикою опрацьовано чинш в лгсовш галуз1 нормативи об'ему стовбур1в [2].
Вивчення сп1вв1дношення м1ж д1аметрами 1 висотами дерев у липових деревостанах проведено за методикою, розробленою кафедрою лково! таксаци та л1совпорядкування НУБ1П Украши [3, 6]. Вщповщно до не'!, зазначене вище сп1вв1дношення проанал1зовано у в1дносних величинах, оскшьки це значно по-легшуе процес моделювання в1дносних висот. За базову висоту, вщповщно до прийнято'! методики, прийнято середню висоту дерев ступеня товщини 24 см.
Пщ час дослщження розм1рно-як1сно! структури стовбур1в дерев липи серцелисто!' використано методику, за якою розроблено чинн1 сортиментш таблиц! для 1нших деревних пор1д. Указану методику започаткували К. С. Шктн та А.З. Швиденко 1 доповнив Я.А. Юдицький [2, 5, 6]. Вона Грунтуеться на законо-м1рностях розподшу об'ему стовбура дерева на розм1рно-як1сш категори у вщ-носних величинах, м1нлив1сть яких менша, пор1вняно з абсолютними значення-ми. На основ1 розряд1в висот, математичних моделей об'ему та розм1рно-як1сно1 структури стовбур1в дерев липи можна побудувати розрядт сортиментн1 табли-ц1, входами до яких е порода, д1аметр на висот1 1,3 м та розряд висот.
Результата дослщжень
1. Розроблення математично! модел1 об'ему стовбур1в дерев липи.
Перед початком розроблення математично! модел1 видового числа було обчис-лено основн1 статистичн1 показники для усього масиву даних (табл. 1).
Табл. 1. Статистична характеристика досупдних даних
Показник Середне арифметичне значення Стандартна помилка ММмаль-не значення Макси-мальне значення Коефщент мшливос-п, %
Дiаметр (<о), см 23,7 0,69 5,4 50,1 46,7
Висота (И), м 19,1 0,30 8,7 27,8 22,5
Старе видове число (/) 0,494 0,003 0,374 0,652 12,2
Другий коефщент форми (д2) 0,689 0,004 0,515 0,831 10,9
Об'ем у корi (Ук), м3 0,478 0,029 0,013 2,026 88,2
З табл. 1 видно, що масив вихщних даних охоплюе досить широкий дь апазон. Варто також зазначити, що / та д2 характеризуются пор1вняно невисо-кою м1нлив1стю. Зазначен1 особливост1 науково-досл1дних даних свщчать про можлив1сть !хнього подальшого оброблення та отримання адекватних математичних моделей. За наявност1 дослщного матер1алу, який характеризуеться досить широким д1апазоном б1ометричних параметр1в дерев, потр1бно перев1рити г1потезу про наявшсть р1зниц1 м1ж видовими числами стовбур1в дерев р1зних вь кових груп. Для цього виконано пор1вняння з1ставних за д1аметром та висотою
середшх значень старого видового числа. Результати ще! nepeBipra наведено в табл. 2.
Табл. 2. nopieunnuM видових
чисел cmoeóypie липи серцелистоХ
Д1аметр: см
Висо-та, м
Молодняки i середньовь kobí деревостани
Пристигт, стиглi та пе-рестшш деревостани
Значення статистик
П2
02
т2
Fni
Fkp
20
22
0,457
0,01
0,007
0,513
0,045
0,026
2,1
2,35
4,5
24
20
0,495
0,036
0,018
0,489
0,011
0,008
0,3
2,13
3,3
24
22
0,465
0,070
0,028
0,502
0,037
0,013
1,2
1,78
1,9
4,9
24
24
0,489
0,045
0,026
0,475
0,034
0,014
0,5
1,3
5,79
28
22
0,468
0,046
0,019
17
0,511
0,06
0,015
1,8
1,72
3,2
4,62
32
22
0,459
0,059
0,02
0,436
0,037
0,013
1,0
1,75
1,6
3,73
24
0,487
0,037
0,017
0,481
0,068
0,03
0,2
1,8
6,39
24
0,474
0,031
0,018
0,467
0,053
0,02
0,3
1,7
19,3
т
2
4
2
6
8
3
6
6
9
8
2
5
5
6
3
7
Оскшьки обчислеш значення F- i ¿-критерш, як видно з табл. 2, здебшь-шого не перевищують вщповщш табличш значення, то на 5 %-му piвнi значу-щостг потpiбно вщхилити гшотезу щодо наявносп piзницi як мiж диспepсiями, так i середшми значеннями видового числа стовбуpiв дерев липи piзниx вкових груп. Тому обгрунтування паpамeтpiв математично! модeлi видового числа здiйснeно на основi всiеí сукупностi модельних дерев.
За результатами проведеного кореляцшного анатзу дослiджeно взаемо-зв'язки мiж видовим числом та iншими таксацiйними показниками деревного стовбура. Виявлено, що парш коeфiцiенти кореляцп мiж видовим числом (f i висотою (h), видовим числом i дiамeтpом (d) становлять вдаовщно г^=-0,44, г/=-0,57 (гкрмт=0,15), множинний коeфiцiент кореляцп - Rfdh=0,57, частковi ко-eфiцiенти кореляцй' R/h/d=0,09, Rfd/h=0,41. Залeжнiсть видового числа вгд висоти за сталого дiамeтpа, як показав частковий ^ефодент кореляцп, е статистично незначущою на 5 %-му ргвнг, оскшьки гкрит.=0,15. Це пояснюеться досить тгс-ним зв'язком мгж висотою та дiамeтpом (rhd=0,84). Вгдповгдно, в подальшому було враховано встановлeнi взаемозв'язки.
За результатами пошуку адекватно! математично! модeлi видового числа отримано таке анаитичне ргвняння:
f = -3,177 + 3,842d-001594. (1)
Систематична помилка ще! модeлi становить 2,7 %, а середньоквадра-тичне вiдxилeння 7,3 %. Гpафiчну iлюстpацiю опрацьовано! модeлi та розподш ií залишкiв подано на рис. 2.
0,70 0,65 0,60 0,55 «4Н0,50 0,45 0,40 0,35 0,30
0 4 8 12 16 20 24 28 32 36 40 44 48 52 56 60 64 -0,20 -0,15 -0,10 -0,05 0,00 0,05 0,10 0,15 0,20 0,25
а) d, см б) Залишки
Рис. 2. ГрафЫна Ыюстрацш Modmi видового числа (а) та iiзалишшв (b)
Порiвняння отриманих значень видового числа стовбурiв iз даними, пок-ладеними в основу розроблення чинних нормативов [2], засвдаило наявнкть вiдхилень не бiльше 3 %.
Використовуючи класичну формулу лково!' таксацií, на основi розробле-но1 моделi видового числа, опрацьовано проект таблиць об'ему стовбурiв залеж-но ввд 1х дiаметра та висоти. В аналиичному виглядi модель об'ему стовбура липи можна виразити таким сшвввдношенням:
V =
рх ¿!23 х к х(-3,177 + 3,842а -°01594)
х10"
(2)
2) Вивчення залежностей мiж висотами та д1аметрами стовбур1в дерев липи та побудова розрядних шкал. Визначення розряду висот здшсию-ють досить просто, що дае змогу точшше оцiнити розмiрно-якiсну структуру деревостану, тому цей показник набув широкого використання у практицi [2, 5]. За результатами дослщжень отримано математичну модель вiдносноí висоти
кв'дк = 1,236-1,326 х ехр(-0,07276 х а). (3)
Графiчний вигляд розроблено1 математично1 моделi та розрядно1 шкали висот зображено на рис. 3.
Порiвняння обчислених за формулою (3) значень iз фактичними середш-ми вiдносними висотами свiдчить про незначш вiдхилення мiж ними, зокрема, систематична помилка розроблених математичних моделей близька до нуля, а середньоквадратична - 2,5 %. Для переходу до абсолютних висот використано сшввщношення
к = квдну-к6аз, (4)
де к - висота стовбурiв дерев /-го ступеня товщини.
Рис. 3. Графiчна ЫюстрацЫ: а) моделi вiдноснuх висот, Ь) кривi висот зарозрядами
Нумерацда розрядш та Сервал мiж ними узгоджено iз чинними сорти-ментними таблицями [2].
Поршняння розроблено1 шкали висот для пристиглих, стиглих та перес-тiйних деревосташв iз чинною свiдчить про незначш вщмшносп мiж ними, зокрема, найбшьше вiдхилення спостерiгаеться тальки для ступеня товщини 8 см (до
10 %), а для решти - ввдхилення не перевищують ±4 %. Загалом, чиннi розряднi шкали вiдповiдають таксащйним особливостям липових деревостанiв, однак значш вiдхилення мiж висотами для дерев ступеня товщини 8 см обгрунтовують доцiльнiсть використання розроблених розрядних шкал як уточнювальних.
3) Розроблення математичних моделей показмимв розмiрно-якteноí структури стовбурiв дерев лими дрiбнолистоí. Пiд час моделювання показни-кiв розмiрно-якiсноí структури стовбурiв дерев липи обрано методику, яка грунтуеться на закономiрностях розподшу об'ему стовбура дерева на окремi ка-тегорií у вщносних величинах. Вiдповiдно весь вихвдний масив дослвдних да-них згруповано за дiаметром з iнтервалом 4 см та обчислено середш значения показниюв розмiрно-якiсноí структури деревини у вiдсотках.
Щд час апробацií рiзноманiтних математичних моделей отримано рiв-ияния для визначення розмiрно-якiсноí структури стовбурш дерев липи залеж-но вiд дiаметра:
Рд1л. = 0,2827 • (а - б)0-4105 • ЕХР(-0,01417 • (а - б));
0,5223
= 0,1581 + -
а -4,333
Рдрв. =1 Рд1л. Рвг
Р =
1 гр.
Рдрб. =
(5)
(6)
(7)
(8)
|0 а < 28см,
|1 - 20,28 • ЕХР(-0,1155 • а) а > 28см'
[-0,01839 + 0,9185/ (а -14,04) а £ 44см. [0 а > 44см'
Р = [0 а < 14см
с [1 - Ргр. - Рдрб. а > 14см
Графiчну iлюстрацiю розроблених математичних моделей зображено на
(9)
(10)
рис. 4.
Рис. 4. Математичш моделi сортиментноЧ структури:
а) за категорiями деревини; б) дыовоЧ деревини за категорiями крупностi
На основi опрацьованих моделей повнодеревностi, висоти та розмiрно-якiсноí структури складено об'емш та сортиментнi таблицi для таксацп запасу липових деревостанiв, фрагмент яких наведено у табл. 3.
Табл. 3. Нормативи об'ему та сортиментноХ структури стовбурiв дерев липи
Розряд висот II
Дiаметр, см Висота, м Об'ем стовбу-ра у Kopi, м Дшова деревина Дрова Вщходи
груба середня дрiбна разом
8 11,4 0,031 0,00 0,00 0,011 0,011 0,011 0,009
12 15,7 0,092 0,00 0,00 0,050 0,050 0,021 0,021
16 18,9 0,190 0,00 0,066 0,054 0,120 0,031 0,039
20 21,3 0,33 0,00 0,20 0,03 0,23 0,04 0,06
24 23,1 0,50 0,00 0,33 0,03 0,36 0,05 0,09
28 24,5 0,70 0,10 0,40 0,02 0,52 0,05 0,13
32 25,5 0,94 0,35 0,33 0,02 0,70 0,07 0,17
36 26,2 1,20 0,61 0,27 0,02 0,90 0,09 0,21
40 26,8 1,50 0,89 0,20 0,02 1,11 0,13 0,26
44 27,2 1,82 1,17 0,15 0,02 1,34 0,17 0,31
48 27,5 2,17 1,45 0,11 0,01 1,57 0,23 0,37
52 27,7 2,54 1,71 0,08 0,01 1,80 0,31 0,43
56 27,9 2,93 1,97 0,05 0,01 2,03 0,41 0,49
60 28,0 3,35 2,22 0,05 0,00 2,27 0,52 0,56
64 28,1 3,79 2,46 0,03 0,00 2,49 0,67 0,63
Порiвняння розроблених сортиментних таблиць i3 чинними [2] свдаать про значнi вiдмiнностi мiж ними, зокрема, для бiльшостi ступешв товщини вщ-хилення виходу дiловоí деревини становлять понад 10 %. Загалом, крива вихо-ду дiловоí деревини (%) у чинних нормативах характеризуемся спадом пiсля ступеня товщини 24 см, а в розроблених - шсля 36 см. Частка виходу дров за чинними нормативами зростае зi збшьшенням дiаметра, а за розробленою мо-деллю до ступеня товщини 36 см вш спадае, а далi зростае. Значна рiзниця виходу вiдходiв (понад 10 %) спостерiгаеться тальки до ступеня товщини 16 см, а для решти вiдхилення не перевищують ±5 %. Висновки:
1. За результатами виконаних дослвджень розроблено математичш моделi висоти, повнодеревностi та розмiрно-якkноl структури, на основi яких оп-рацьовано розрядну шкалу висот, об'емш та сортиментш таблицi.
2. Встановлеш вiдмiнностi мiж розробленими та чинними нормативами шд-тверджують актуальшсть дослвджень.
3. Розробленi нормативи шсля 1хньо1 перевiрки можуть бути рекомендован для використання на виробництвi.
Лггература
1. Анучин Н.П. Лесная таксация / Н.П. Анучин. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1982. - 550 с.
2. Жсотаксацшний довiдник / Затверджено Державним агентством лiсових ресурсiв Украхни / за ред. С.М. Кашпора, А. А. Строчинського. - К. : Вид. д1м "Вiнiченко", 2013. - 496 с.
3. Никитин К.Е. Унификация системы распределения деревостоев по разрядам высот // Научные труды УСХА : сб. науч. тр. - К. : Изд-во УСХА. - 1987. - Вып. 213. - С. 10-18.
4. Площ пробы люовпорядш: СОУ 02.02-37-479: 2006. - [Введ. 26.12.2006]. - К. : Вид-во Мшагрополггики Украхни, 2006. - 32 с.
5. Сортиментные таблицы для таксации леса на корню. - К. : Изд-во "Урожай", 1984. - 629 с.
6. Строчинський А.А. Нормативы для визначення запасу i сортиментно! структуры штучних соснових деревостанiв / А.А. Строчинський, П.1. Лакида // Лiсове господарство, люова, паперова i деревообробна промисловiсть : мiжвiдомч. наук.-техн. зб. - Львш : Вид-во УкрДЛТУ. -1990. - № 1. - С. 16-19.
7. Збiрник нормативних документiв для люозаготпвельника / Затверджено i введено в дпо наказом Держстандарту Украши вiд 5 квiтня 2001 р., № 150 / укл.: О.В. Янченко. - К. : Вид. д]м "Украшська техн1чна книга", 2002. - 167 с.
8. Верхунов П.М. О закономерностях в строении древостоев по коэффициентам формы стволов / П.М. Верхунов // Труды Сибирского НИИЛХЭ : сб. науч. тр. - Красноярск. - 1961. -Вып. 4. - С. 91-96.
9. Мошкалев А.Г. Новый метод составления объемных и сортиментных таблиц / А.Г. Мошкалев // ЭВМ и математические методы в лесном хозяйстве. - Л. : Изд-во "Наука", 1969. -С. 38-45.
Сошенский А.М. Разработка нормативов для определения запаса и размерно-качественной структуры спелых липовых древостоев
Проведен статистический анализ опытных данных. Изложены результаты исследования полнодревесности, соотношения между высотами и диаметрами и размерно-качественной структуры стволов деревьев липы серцелистой. Выполнен корреляционный анализ между таксационными показателями и установлено взаимосвязи между ними. Разработаны математические модели высоты, полнодревесности и размерно-качественной структуры стволов деревьев, на основании которых построены разрядная шкала высот, разрядные таблицы объёма и размерно-качественной структуры. Выполнено сравнение разработанных нормативов с действующими в лесной отрасли.
Ключевые слова: объём, видовое число, математическая модель, разряд высот, размерно-качественная структура, сортиментные таблицы, деловая древесина, дрова, отходы.
Soshenskiy O.M. The Development of Standards for Estimation of Stock and Size-quality Structure of Mature Linden Stands
The statistical analysis of experience data is conducted. The results of the research of full-timber factor, height-diameter ratio and size-quality structure of tree trunks of Tilia cordata Mill are presented. The correlation analysis between estimation indicators is conducted and interrelations between them are installed. Mathematical models of height, full-timber factor, and size-quality structure are developed, on the basis of which height scale, volume and assortment tables are studied. The comparison of developed standards with the current standards is conducted.
Keywords: volume, full-timber-factor, mathematical model, the discharge heights, size-quality structure, assortment tables, merchantable timber, firewood, wood wastes.
УДК 630*[44+17]:582.832.1(477.42) Астр. М.В. Швець1 - НУ бюресурав
i природокористування Украти, м. Кшв
БАКТЕР1АЛЬНА ВОДЯНКА БЕРЕЗИ ПОВИСЛО! В НАСАДЖЕННЯХ ЖИТОМИРСЬКОГО ПОЛ1ССЯ УКРАШИ
Наведено результати дослщжень симптоматики, поширеност та шкодочинност бактерiальноl водянки берези повисло! та и форм у насадженнях Житомирського Полю-ся Украши. Виявлено, що уражешсть бактерюзом зростае iз збшьшенням вшу березо-вих насаджень. Облжовано стан пшв шсля вирубки берези в осередках захворювання для шдтвердження причини шфекци, визначено шдекс саштарного стану для кожно! вь ково! категори. Показано, що в патогенезi захворювання беруть участь комахи, i насам-
1 Наук. кергвник: проф. А.Ф. Гойчук, д-р с.-г. наук
