CC BY
9
4. Вивчити стан ялиннигав Украшських Карпат i антропогенний вплив на поширення осередгав стовбурових шкiдникiв та кореневих гнилей / П.Я. Слободян (кер.), Т.Г. Штльчак, М.О. Сiрко та ш. // Звiт про НДР (закл.), № ДР 0105U007527, 1нв. № 1055. - 1вано-Франювськ : Вид-во УкрНДЫрлю, 2009. - 156 с.
5. Швенда Л. За останш роки у Закарпаттi спостерiгаeться масове всихання дерев / Лю-бов Швенда // Укранський лiсовод. - 2011. - Вип. 12/05. - 5 с. [Електронний ресурс]. - Дос-тупний з http://www.lesovod.org.ua/node/9953.
6. Криницький Г.Т. Критична ситуащя у смерекових люах / Г.Т. Криницький // Матер> али вшзного засщання колеги Держкомлiсгоспу Укра1ни за участю НАН Укра1ни по проблемi всихання ялинових насаджень у Карпатському регюш. - Львiв. - С. 12-18.
Слободян П.Я. Состояние коренных ельников Украинских Карпат
Приведена типологическая характеристика коренных ельников по базе данных лесоустройства на Ивано-Франковщине, Закарпатье, Львовщине и Буковине. Дана лесопатологическая оценка таких насаждений. Установлено, что процессы усыхания ели хотя и не критические, но все же имеют место в коренных древостоях. Синерге-тический комплекс негативных экологических факторов обусловливает появление угрозы расстройства коренных ельников с небольшим участием других древесных пород на нижней ареальной границе наряду с уже существующими очагами усыха-ния производных насаждений.
Ключевые слова: ельники, обследование, очаги усыхания, рубки, повреждения.
Slobodiyan P.Ya. Condition of natural spruce stands Ukrainian Carpathians
The following of forest-typological characteristics of indigenous spruce stands for database inventory in Ivano-Frankivsk, Transcarpathia, Lviv and Bukovina. This pathological evaluation of these stands. The process withering spruce, although not critical, but still occur in native stands. Synergetic range of negative environmental factors leads to the emergence of the threat of disorder indigenous spruce stands with little participation of other trees on the lower areal limits along with existing focuses withering derivatives plantations.
Keywords: spruce stands, inspection, focuses withering, cabins, damages.
УДК 630*[161+811.2] Доц. 1.М. Сопушинський, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Украши, м. Львiв
ЗБЕРЕЖЕННЯ ТА В1ДТВОРЕННЯ Л1С1ВНИЧОГО ПОТЕНЦ1АЛУ ЯВОРА, БУКА Л1СОВОГО ТА ЯСЕНА ЗВИЧАЙНОГО З ДЕКОРАТИВНОЮ АНОМАЛЬНОЮ ДЕРЕВИНОЮ
Розглянуто питання збереження i вщтворення лгавничого потенщалу екотишв, до складу яких входять дерева явора, бука та ясена з аномальним ростом. Висвгглено типолопчш особливосп умов мюця зростання явора форми "пташине око", явора, бука та ясена iз завилькуватою деревиною. Проаналiзовано специфжу охорони рщ-кюних форм деревних видiв за декоративною текстурою деревини та можливост 1х вщтворення.
Ключовг слова: явiр, бук, ясен, декоративна аномальна деревина, л^вничий потенщал.
Вступ. Для охорони рщюсних вид1в 1з цшними властивостями стосов-но збереження бюр1зномашття в Украш створено мережу люових заповщни-юв, заказниюв та шших природоохоронних територш [3, 7, 10]. До складу природно-заповщного фонду входять 7346 територш 1 об'екпв загальною площею близько 2,99 млн га, що становить 4,95 % територп Украши. Струк-
тура природно-заповщного фонду включае 11 категорiй територш i об'екпв загальнодержавного та мюцевого значення [2, 6]. У контекст сталого веден-ня господарства бюлопчне рiзноманiття забезпечуе людство необхiдним ресурсом для юнування та розвитку. Видiленню формового рiзноманiття дерев-них видiв за структурою деревини у бшьшосп об'ектiв не придiляють уваги, хоча дерева з аномальною деревиною [1, 4, 7] е не менш важливими природо-охоронними щнностями, нiж окремi рiдкiснi види рослин чи тварин. Дерева з такою деревиною мають не тшьки економiчне [13], а й важливе дидактично-виховне значення, оскiльки е морфолопчними раритетами [8], якi можуть слугувати як об'екти для екскурсiй та наукових дослщжень. Проведення се-лекцшно! швентаризацп деревних видiв у люових бiоценозах у контекстi ви-явлення високояюсно! декоративно1 деревини мае важливе люогосподарське значення [11, 12].
Мотиващя актуальностi теми i важливостi вивчення полiморфiзму деревних видiв у контексп 1х декоративно1 текстури деревини у заповщниках, природних та штучних лiсостанах зумовлена потребою збереження та вщтво-рення 1х лiсiвничого потенщалу i покращення економiчного стану люових пiдприемств.
Л1с1вничий потенц1ал дерев з аномальним ростом. На територп Ук-ра1ни збереглися лiсостани, окремi дерева в яких вщзначаються цiнною декоративною деревиною [9]. Така деревина мае висок естетичш властивостi по-верхнi перетину та об'емну текстуру, а також на не1 е особливий попит на мiжнародному ринку деревини [1, 4, 11, 12].
Особини явора, бука та ясена iз завилькуватою деревиною та явора, яку називають "пташине око", мають особливе значення для селекцп i виро-щування деревини з декоративними та резонансними властивостями. Проте методiв дiагностування дерев таких форм та шформацп щодо 1х поширення в Укра1ш на сьогодш недостатньо [1, 9]. Пiд час рубки люу дерева з аномальною деревиною часто потрапляють до загальних сортиментiв комплексу лiсо-вого виробничого циклу, що призводить до неефективного використання де-ревинних ресуршв i недоотримання додаткових грошових надходжень.
В умовах сталого ведення люового господарства важливi як охорона i вiдтворення генофонду явора, бука та ясена з декоративною деревиною ано-малш, так i ращональне використання 1х деревини. Невiдкладному рекогнос-цирувальному обстеженню пiдлягае частина люових бiоценозiв Укра1нських Карпат i сумiжних територiй, на яких проводять промислову загопвлю деревини, оскiльки люоексплуатацшний пiдхiд призводить до збiднення генофонду деревних видiв iз рщюсними формами за текстурою деревини.
Особливу люогосподарську цiннiсть для вивчення рiзноманiтностi морфологiчних форм листяних порiд мае смуга букових лiсiв на висотах вщ 800 до 1300 м н.р.м. (табл.) i лiсостани на межi ареалу явора та бука. Власне у таких люорослинних умовах найчастше трапляеться полiморфiзм листяних порщ за структурою деревини [1, 3, 4, 10, 12, 14]. У смузi букових лiсiв Укра-1нських Карпат збереглися деревостани, не порушеш лiсогосподарськими заходами. Тут е можливють охопити повний спектр мшливосп явора, бука та ясена i дiагностувати форми з декоративною аномальною деревиною.
Пiд час проведення люовпорядкувальних робiт у верхнш смузi буко-вих лiсiв необхщно площi явiрникiв вiд 0,3 до 1,5 га видшяти у самостшну господарську одиницю, наприклад "яворове господарство з декоративною деревиною". У цш смузi резервуванню пiдлягають не тшьки насадження, але й окремi унiкальнi дерева, що е ношями цiнних спадкових ознак щодо вiзерун-ково! та резонансно! деревини. Суцшьну рубку в таких заказниках доцшьно проводити у зимовий перiод тсля урожайного року. Таким чином будуть створенi умови для вiдтворення основних екотитв явора, бука та ясена з декоративною аномальною деревиною.
Табл Лiсiвничо-mаксацiйна характеристика яворових деревостатв Ь декоративною деревиною (станом на 2005 р.)
Висота н.р.м., м 1ндекс типу л1су Склад насадження Кв./ вид. Вж, роюв Боштет / повнота Се1 эедт Запас, 3 -1 м га
Н, м Б, см
ДП "Брустурянське лгсомисливське господарство", Кедринське лгснпцтво
1050 С3-явБк 4Яв3Бк1Ял2Яз 6/26 166 II / 0,59 28,6 40,6 312
1000 С3-явБк 3Яв3Яз2Бк1Ял1Взш 10/11 166 II / 0,51 27,3 40,3 317
850 С3-явБк 3Яв3Яз2Бк1Ял1Взш 10/38 166 II / 0,60 27,6 40,6 372
1150 С3-явБк 5Яв3Ял2Бк 13/13 136 II / 0,50 28,6 36,6 302
850 С3-см-яцБк 5Яв3Ял1Бк1Взш 22/21 135 II / 0,50 29,2 44,4 357
ДП "Брустурянське люомисливське господарство", Лопухшське люнпцтво
1100 С3 -бк-яцСм 6Яв2Бк1Ял1Яз 13/40 116 II / 0,58 25,6 41,2 327
1125 С3 -бк-яцСм 9Яв1Ял +Бк 14/8 146 II / 0,50 26,6 36,6 262
1100 С3 -бк-яцСм 7Яв2Ял1Бк+Яз 14/13 156 II / 0,50 26,6 36,6 260
1150 С3 -бк-яцСм 7Яв2Бк1Яз +Взш 14/34 156 II / 0,51 26,6 36,6 238
1275 С3 -бк-яцСм 7Яв2Бк1Ял 16/12 106 II / 0,60 25,6 33,2 291
ДП "Мокрянське лгсомисливське господарство", Брадульське лгсництво
1200 С3 -бк-яцСм 10Яв+Бк 20/1 146 III / 0,60 23,6 28,6 267
1250 С3 -бк-яцСм 3Яв5Бк2Ял 23/7 161 III / 0,50 24 40,1 260
1100 С3 -бк-яцСм 5Яв4Ял1Бк+Яз 28/9 186 II / 0,56 30 44,6 406
1200 С3 -бк-яцСм 7Яв3Ял 29/38 186 III / 0,50 24 40,6 257
1100 С3 -бк-яцСм 5Яв3Ял2Бк+Яз 32/12 176 II / 0,57 28 40,6 386
ДП "Великоберезнянське лгсове господарство", Лютянське лгснпцтво
1000 Б3-см-бкЯц 8Яв2Бк+Яц 3/41 106 I / 0,60 29 33,2 350
700 С3-см-бкЯц 4Яв2Яз 1 Ял2Яц 1 Взш 12/2 126 II / 0,60 28,6 32,6 456
750 С3-см-бкЯц 4Яв4Яз1Бк1Яц 12/13 116 I / 0,69 29,6 33,2 448
800 Б3-см-бкЯц 4Яв3Яз2Бк1 Ял+Яц 18/25 96 Р / 0,53 33,2 45,8 389
800 С3-см-бкЯц 7Яв3Бк+Яц 31/24 116 I / 0,80 31,6 41,2 400
Серед ушх люоутворювальних порщ Карпат яворовi належить пер-шiсть щодо надшного пiдросту, що вселяе оптимiзм стосовно природного вщновлення його цiнних форм за структурою деревини. Враховуючи ту особ-ливiсть, що явiр у фиоценозах Карпат росте разом iз буком та ясеном, резер-вуванням яв1рник1в будуть охопленi дерева зазначених порщ.
Збереження та в1дтворення деревних ви.ив. Охорону полiморфiзму листяних деревних видiв здiйснюють у Карпатському бюсферному заповщ-нику, Ужанському нацiональному природному парку, в багатьох букових резерватах Карпат 1 сумiжних теренах [3, 5, 8]. У Чорногорському заповщному масивi Карпатського бiосферного заповщника зберiгся буковий пралiс [8, 10].
Фрагментарно у межах букового поясу заповщного Чорногорського масиву трапляються яворовi деревостани, яю належать до субформацп яворових ялинниюв. У цих угрупованнях спостерiгають широкий спектр полiморфiзму явора, бука та ясена за структурою деревини. В Угольсько-Широколужансь-кому заповiдному масивi добре представлен лiси яворово-буково1 субформацп. Зазвичай, вони розташованi на малопотужних кам'янистих Грунтах i фор-мують чистi деревостани. С.М. Стойко [8, 10] зазначае, що на скелях Угольсько-Широколужанського масиву переважають свiжi буковi яворини.
На висотах вiд 700 до 1264 м н.р.м. у ДП "Великоберезнянське люове господарство" (Жорнавське, Лютянське i Костринське лiсництва) знаходять-ся лiсовi та субальпiйськi фггоценози. На пiвденних i пiвденно-схiдних схи-лах гiр Кременця та Равки найкраще в Карпатах збереглось букове криволю-ся. У високопр'! цього заповщного масиву тягнеться природна верхня межа бука. Подекуди у складi маргiнальних приполонинних фiтоценозiв е явiр, який разом iз буком формуе смугу яворово-букових i буково-яворових лiсiв. Така смуга збереглася у Карпатському високопр'! тiльки в кiлькох мюцях (полонина Красна, Квасiвський Менчул, Рогнеска), де верхня межа люу мае природний характер. У резерват сформувалися асощацп Fageto-Aceretum (pseudoplatanae) dryop-teridosum, Aceretum (pseudoplatanae) dryopteridosum, Aceretum (pseudoplatanae) impatientetosum. У трав'яному покривi тут трапляються Soldanella montana Micon, Homogine alpina (L) Cass, Gentiana asclepi-adea U. Poa [8]. У цих асощащях явiр та бук представлеш рщюсними екоти-пами за структурою деревини у широкому спектрi висотно-еколопчно! мш-ливостi. На Прикарпатп потребуе охорони буковий лiс у ДП "Коломийське лiсове господарство", де трапляеться форма явора iз завилькуватою деревиною [10]. Деревостан на цш дiлянцi мае склад 10Бк од. Яв.
На пiвденно-захiдному мегасхилi Укра1нських Карпат трапляються унiкальнi за своею природою буково-яворовi та буково-ясенево-яворовi наса-дження з явором, що мають деревину форми "пташине око" та "завилькува-тий". Такi лiсовi угруповання виявлено також у ДП "Мокрянське люомис-ливське господарство" на твденно-схщному схилi в дiапазонi висот 11401120 м н.p.м. (табл.). Явiр форми "пташине око" росте в умовах волого! буко-во-ясеневоl•явоpини (Б3-бк-ясЯв). Панiвною асоцiацiею е ясенева яворина пе-pелiскова (склад насадження - 5Яв3Яс2Ял+Бк од. Клг, вш 100-150 рокiв). На частку явора "пташине око" припадае до 20 % вщ загально! кiлькостi дерев у деревосташ, яке сформувалося на сеpедньо- та кpутосхильних дуже кам'янистих морфах i виконуе важливi Грунтозахиснi й схилоутpимувальнi функцil. За горизонтальною структурою деревостани мають бюгруповий характер змь шування, основа бюгруп - явiр i ясен. У шдросп переважають бук i явiр, зрiдка трапляються ялина та ясен. Живий надГрунтовий покрив багатий, видове наповнення - 32 види, переважно мегатpофи-мезофiти i мезогiгрофiти (живоюст серцелистий, аконiт молдавський, вороняче око та ш.).
Значну кiлькiсть явора "пташине око" виявлено у вологш буковш яво-ринi (С3-бкЯв та Б3-бкЯв) в урочищах Плайське, Яблуниця, Лопухове (ДП "Брустурянське лiсомисливське господарство" та ДП "Мокрянське люомис-
ливське господарство"). Дослщжуваш насадження знаходяться у межах ви-сотно-екологiчного ряду 1100-1300 м н.р.м. (табл.). На пiвденно-схiдних i пiвденно-захiдних схилах сформувались корiннi буково-ясенево-яворов1 пе-релiсковi асощаци, на твшчно-схщних i пiвнiчно-захiдних - ялиново-буко-во-яворов1 рiзнотравнi асощаци. Трапляються також деервостани на се-редньо- 1 крутосхильних кам'янисто-щебенистих важкосуглинкових морфах. У структурi насаджень чiтко видiляються парцели, яю утворюють чистi та мь шаш буковi та яворовi бiогрупи.
Охорону генофонду явора та бука здшснюють у широкiй мережi при-родоохоронних об'екпв, що охоплюють буковi люи Подшля, Опiлля i Розточ-чя. Домшка явора у букових люах Подiлля складаеться iз форм, яю вiдрiзня-ються за структурою деревини. Схщним форпостом бука лiсового, а зараз 1 явора в Укра!ш, е Саташвська бучина в Хмельницьюй областi, яка е цiнним об'ектом наукових дослщжень [3, 5, 8]. Подiбними об'ектами на схiднiй межi ареалу е також грабово-дубово-ясеневi та буковi фiтоценози Нацiонального природного парку "Подшьсью Товтри" та грабово-буковi, дубово-буковi та буковi лiси природного заповщника "Медобори".
Збереження формового рiзноманiття явора, бука та ясена необхщно здшснювати за единою програмою 1 методом [7]. Важливим аспектом вирь шення проблеми щодо збереження морфологiчного рiзноманiття деревних порiд е розроблення схем 1 плашв оргашзаци насiнневих культур та клонових плантацiй, а також виявлення i вивчення екотипiв деревних видiв iз цiнними формами за структурою деревини. При цьому необхщно враховувати не тшь-ки морфолопчш характеристики деревно1 породи, але й деревинознавч^ що базуються на дослщженнях особливостей структури деревини. Завдання де-ревинознавцiв щодо зазначеного вище полягае у розробленш iнструментарiю iз дiагностування та вивчення генофонду деревних видiв Укра1ни з декоративною аномальною деревиною 1 створення люових резервапв iз проведен-ням у них генетично-селекцшних робiт через мiждисциплiнарнi науково-дос-лiднi проекти.
Пол1морф1зм дерев з аномальною деревиною. Специфiчнiсть ампль туди ендогенно! змiнностi явора, бука та ясена пояснюють рiзними причинами, яю [1, 4, 11, 12, 14] необхщно дослiджувати. Водночас у рiзних видiв де-ревно! рослинносп ендогенна вiдмiннiсть одних 1 тих самих ознак звичайно характеризуеться близькими показниками. Це свщчить про слабку видоспе-цифiчнiсть ознак 1 наявшсть загальних закономiрностей !х мiнливостi. Таю загальш закономiрностi утворення аномальних структур ксилеми проявля-ються у явора, бука, ясена, клена цукрового, карельсько! берези та шших по-рщ [1, 4, 13, 14]. Ц неперервнi, поступовi змiни структури деревини в межах виду, яю контрастно проявляються з рiзкими змiнами еколопчних умов у горах на незначних територiях або на межi ареалу в географiчному аспектi, вщ-носять до клшально! мiнливостi. Експериментами встановлено [1, 4, 11-14], що один i той самий генотип, залежно вщ умов мiсця зростання, реалiзуеться у рiзнi фенотипи.
О^м зовшштх вiдмiнностей, проявляються вiдмiнностi у швидкост росту. Отже, встановлено важливу закономiрнiсть: не юнуе якогось одного генотипу, який був би "найкращим" для вшх лiсорослинних умов, оскiльки генотип по^зному взаемодiе в неоднакових умовах навколишнього середо-вища i визначае фенотип органiзму неоднозначно (рис.).
Рис. ПолшорфЬм дерев iз декоративною деревиною аномалш
Генотип детермшуе цший спектр фенотишв, що називають нормою реакци фенотипу. Для виникнення 1 збереження генетичного полiморфiзму iснують екологiчнi н^ в гетерогенному навколишньому середовищi [1, 4, 13]. Полiморфiзм виду виникае у популяци як елементарнiй складовш еко-системи. У сучасному уявленш популяцiя складаеться з групи особин певно-го виду, мiж якими здшснюеться вiльне схрещення, вiдокремленими вщ ш-ших груп цього виду територiальними та бiологiчними популяцiйними бар'ерами. Генетична гетерогеннiсть популяцiй сприяе пристосуванню 1х до нових умов середовища.
Висновки. Внаслiдок анашзу лiтературних джерел та проведених на-укових спостережень у контекстi збереження i вiдтворення лiсiвничого по-тенщалу явора, бука лiсового та ясена звичайного з декоративною аномальною деревиною дають шдставу зробити таю висновки:
1. Люов1 насадження, у склад1 яких виявлет яв1р, бук люовий та ясен зви-чайний 1з декоративною аномальною деревиною, збереглися на незнач-них площах 1 е зосередженням цшного генофонду.
2. Збереження л1швничого потенщалу екотитв, до складу яких входять дерева з аномальним ростом необхщно здшснювати через створення гене-тичних резерватов та охорону окремих уткальних дерев, що е нолями цшних спадкових ознак щодо в1зерунково! та резонансно! деревини.
3. Вщгворення деревних вид1в 1з декоративною аномальною деревиною проводити через створення мереж1 насшневих { клонових плантацш.
4. Надал1 необхщно дослщжувати пол1морф1зм листяних деревних вид1в у контекст спадково! мшливост та способ1в розмноження дерев 1з декоративною деревиною аномалш.
Л1тература
1. Винтонив И.С. Селекция явора с декоративной древесиной в УкрДЛТУ / И.С. Винто-нив // Ksztaltowanie i ochrona srodowiska lesnego. - Poznan : Wyd-wo Akademii Rolniczej im. Augusta Cieszkowskiego. - 2003. - С. 595-603.
2. Гриник П. Природно-заповщний фонд Украши: стан, проблеми, перспективи розвит-ку / П. Гриник // Рщна природа. - 2008. - Спецвип. - С. 6-7.
3. Комендар В.И. Форпосты горных лесов / В.И. Комендар. - Ужгород : Изд-во "Карпаты", 1966. - 203 с.
4. Коровин В.В. Структурные аномалии стебля древесных растений : монография / В.В. Коровин, Л.Л. Новицкая, Г.А. Курносов. - М. : Изд-во МГУЛ, 2002. - 259 с.
5. Криницький Г.Т. Буковi люи Заидного Подшля / Г.Т. Криницький, 1.М. Попадинець, В. Д. Бондаренко. - Тернотль : Вид-во "Укрмедкнига", 2004. - 168 с.
6. Люовий кодекс Украши : офщ. текст у ред. Закону Украши вщ 8 лют. 2006 р. - К. : Вид-во "Форум", 2006. - 154 с. - (Кодекси Украши; № 6/2006). - 25.74 р.
7. Мацкевич Н.В. Охрана редких генотипов лесных деревьев и кустарников / Н.В. Мац-кевич. - М. : Агропромиздат, 1987. - 207 с.
8. Стойко С.М. Раритетш ф^оценози захщних репошв Украши (регюнальна "Зелена книга") / С.М. Стойко, Л.1. М^ша, П.Т. Ященко та ш. / за ред. М.А. Голубця, С.М. Стойка. -Львiв : Вид-во "ПоллГ, 1997. - 190 с.
9. Сопушинський 1.М. Класифжащя та оцшка якост декоративно! деревини: клена-явора (Acer pseudoplatanus L.), бука (Fagus sylvatica L.) та ясена (Fraxinus excelsior L.) / 1.М. Сопушинський // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2012. - Вип. 22.2. - С. 106-111.
10. Стойко С.М. Типи верхньо! межi люу в Укра!нських Карпатах, 11 охорона та заходи ренатуралiзацil / С.М. Стойко // Науковi пращ Лгавничо! академи наук Украши : зб. наук. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2004. - Вип. 3. - С. 95-101.
11. Ewald, D. Riegelahorn - Vermehrung und Anbauversuch / D. Ewald, V. Schneck, H. Liesebach // Forstliche Genressourcen als Produktionsfaktor: Tagungsband 26. - Münden : HessenForst, 2006. - S. 131-132.
12. Harris J.M. Spiral Grain and Wave Phenomena in Wood Formation / J.M. Harris // Springer-Verlag. - Berlin, New York. - 1989. - 214 p.
13. Risto H. Curly birch (Betula pendula var. carelica) and its management in Finland / H. Ris-to // COST Action E42: Growing valuable broadleaved tree species, 2007. - 21 p.
14. White T.L. Forest Genetics / T.L. White, W.T. Adams, D.B. Neale. - Cambridge : CABI Publishing, 2007. - 704 p.
Сопушинский И.Н. Сохранение и воспроизводство лесоводческого потенциала лиственных пород с декоративной древесиной аномалий
Рассмотрены вопросы сохранения и воспроизводства лесоводческого потенциала экотипов, в состав которых входят деревья явора, бука и ясеня с аномальным ростом. Высветлены типологические особенности условий произрастания явора формы "птичий глаз", явора, бука и ясеня со свилеватой древесиной. Проанализирована специфика охраны редких форм древесных видов по декоративной текстуре древесины и возможности их воспроизведения.
Ключевые слова: явор, бук, ясень, декоративная аномальная древесина, потенциал.
Sopuskynskyy I.M. Conservation and reproduction of forest potential of broadleaves tree species with decorative wood anomalies
The question of conservation and reproduction of the forest potential ecotypes of sycamore, beech and ash with decorative wood anomalies are represented. The typological features of growing conditions of sycamore "birds eye", sycamore, beech and ash with figured wood are lighted. The specificity of protection of the rare tree species with decorative wood texture and the possibility of their reproduction are analyzed.
Keywords: sycamore, beech, ash, decorative anomalous wood, forestry potential.
