CC BY
25
Kucheryaviy V.P., Parkhuts' L.V. FitakM.M. Reclamation effectiveness mountain vegetation in urban areas
Urbanization processes influence on phytocenoses-meliorants areas repartition and decrease of vegetation cover efficiency in mountain villages of Ukrainian Carpathians. On the basis of phytocenoses calculated areas the coefficients of phytomeliorative efficiency of Rozluch and Busovysko villages in their administrative-territorial borders are determined.
УДК630*[1+811.2] Доц. 1.М. Сопушинський, канд. с.-г. наук;
проф. В.П. Рябчук, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
ФЕНОЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ACER PSEUDOPLATANUS L. ТА FAGUSSYLVATICA L. 13 ДЕКОРАТИВНОЮ АНОМАЛЬНОЮ ДЕРЕВИНОЮ
Наведено результати дослщження фенолопчних фаз розвитку клена-явора та бука люового з декоративною аномальною деревиною. Вивчено широтш та висотно-еколопчш закономiрностi змщення фенодат клена-явора в Укра1нських Карпатах та !х вщмшност на межi ареалу. Встановлено, що змщення фенофаз розвитку бука ль сового з хвилясто-завилькуватою та прямоволокнистою деревиною становить 510 дшв.
Ключовг слова: клен-явiр, бук люовий, бюгрупа, фенофаза, фенодата.
Вступ. На сезонний розвиток деревних рослин у межах екотопу впли-вае не тшьки макроктмат, а також локальш вар1ацп - мжрокшмат, який зу-мовлений переважно рельефом. Фенолопчш особливосп деревних рослин у широтному та висотному аспектах ютотно залежать вщ кшькосп тепла та во-логи [2, 9, 10]. Так, тепло прискорюе розвиток рослини (проходження фено-фази), а холод у бшьшосп випадюв пригальмовуе його. Не менш важливим е сезонна бюршадчшсть як один 1з найважливших штегральних показниюв, що характеризуе бюлопчш особливост пристосування деревно! рослини до абютичних фактор1в природи [1, 3, 7, 10].
У питанш вивчення л1с1вничих особливостей диференщацп клена-явора та бука з декоративною аномальною деревиною на особливу увагу заслу-говують !х еколопчш та фенолопчш вщмшносп в межах популяцп [1, 3, 7]. Фенолопчш спостереження за деревними видами у розр1з1 бюлопчних i геог-раф1чних особливостей мають ютотне значення для встановлення фенолопчних закономiрностей, використання яких покликано тдвищити ефективнiсть селекцiйного вщбору дерев iз цiнною аномальною деревиною. Дослщження щодо бюгруп клена-явора та бука з аномальним ростом характеризуються певними труднощами, котрi зумовленi встановленням iзоляцiйних бар'ерiв, вiддалi перенесення життездатного пилку та насшня [2, 8, 9].
Метою наших дослщжень було вивчити вплив широтних та висотно-еколопчних умов на фенологiю клена-явора в Украшських Карпатах та вста-новити фенолопчш особливост бука люового з прямоволокнистою (контроль) та хвилясто-завилькуватою деревиною.
Об'екти та методика дослщжень. Фенологiчнi спостереження проводили на пробних площах (табл. 1), закладених у вологш грабовш субучинi1, во-логiй яворовiй субучиш2, вологiй смереково-буковiй яличинi3 та свiжiй грабо-
Науковий вкник Н.1Т У Укра'1'ни. - 2012. - Вип. 22.14
вш дiбровi4, а також на особинах клена-явора, висаджених на територп боташч-ного саду (бшя музею-лабораторп деревинознавства) НЛТУ Укра1ни, саджанцi яких було взято з висоти 800 та 1100 м н.р.м. в Усть-Чорнянському державному люомисливському господарст (тепер ДП "Брустурянське лiсомисливське господарство") у 2000 р. При цьому використовували звичайний, описовий, екогеометричний та штегральний методи проведення феноспостереження.
Табл. 1. Лшвнычо-таксацшш показники пробных площ
Склад насадження 1ндекс типу лгсу Висота н.р.м. Вк, роки Середня Боштет / Повно-та
H, м D, см
9Бк1Гз1 С3-гБк 375 85 24 28 1/0,80
6Бк (190)2Бк (110)2Яв2 С3-явБк 1050 190 27 52 11/0,50
4Бк (170)3Яв2Бк (80)1Яц3 Б3-см-бкЯц 850 170 32 56 1/0,60
4Яз3Гз2Бп1Яв4 °2-гД 295 92 29 42 1/0,70
Дослщження здшснювали впродовж вегетацiйних перiодiв 20072011 рр., що дало змогу визначити календарнi термiни настання та прохо-дження фенофаз розвитку. Щд фенофазою розумiли чiтко виражений морфо-бiологiчний етап у сезонному розвитку деревно! рослини або 11 окремих орга-нiв [3, 8, 10]. Дату настання фенофази розвитку називали фенодатою. Початком фенодати вважали тод^ коли вона проявлялася у 10 % оргашв, середне (масове) 11 настання - не менше шж у 50 % оргашв i кiнець - коли вона за-вершилася у понад 90 % оргашв.
Пюля проведення фенолопчних спостережень за морфологiчними змь нами деревно! рослини видшили п'ять основних фенофаз розвитку: розпус-кання листя (листковi бруньки вже розпустились, а листовi пластинки не роз-правились), цвтння (початок та завершення висипання пилку iз трiснутих пильниюв), дозрiвання плодiв (поява перших крилаток тд деревом клена-явора або горшюв бука), пожовтiння листя та листопад [2-4, 9, 10].
Осшш спостереження за зафарбуванням листкових пластинок та листопадом проводили не за окремими органами, а за вшею кроною. Для вста-новлення термшв початку та завершення осшшх фенофаз у деревних порщ враховували погодш умови, характер розвитку рослин весною та лггом, мiсця зростання тощо. Початком пожовтiння листкових пластинок вважали осшньо-забарвлене листя, а день опадання перших осшньо-забарвлених лис-ткiв - початком листопаду.
Основний матерiал. Визначення часових змщень фенологiчних фаз клена-явора та бука з прямоволокнистою (контроль) та з декоративною аномальною деревиною дае можливiсть своечасно проводити комплекс люогос-подарських заходiв, спрямованих на цшеспрямоване вирощування дерев iз заданими властивостями деревини. Тому особливо! уваги заслуговуе також
1 1111-1 - Квартал 1 видш 6 ДП "Берегометське тсомисливське господарство", Вашювське л-во
2 ПП-2 - Квартал 20 видш 2 ДП "Великоберезнянське лкове господарство", Лютянське л-во
3 ПП-3 - Квартал 15 видш 36 ДП "Великоберезнянське тсове господарство", Лютянське л-во
4 ПП-4 - Квартал 4 видш 5,2 ДП "Вшницьке тсове господарство", Вороновицьке л-во
клiматичний ареал деревного виду, в якому серединн значення основних фе-нофаз е вiдносно стабiльними.
Вiдомо [1, 3, 5, 7, 9, 10], що за умов рiзкоl змiни еколопчних умов вщ-буваеться значний зсув фенофаз. Для клена-явора таке природне явище спос-терiгають у межах географiчних груп популяцiй та змши висотно-еколопчно-го градiента. Початок, середш та завершення фенологiчних фаз розвитку в перiод 2007-2011 рр. клена-явора в деревостанах на межi ареалу (ПП-4) та Укра1нських Карпат (ПП-2, ПП-3) подано в табл. 2.
Табл. 2. Фенологiчнi фази розвитку клена-явора, дати
Фенофази розвитку Висота н.р.м.
295 м (ПП-4) 850 м (ПП-3) 1050 м (ПП-2)
поч.а сер." зав.в поч. сер. зав. поч. сер. зав.
Розпускання листя 05.04. 12.04. 26.04. 18.04. 28.04. 14.05. 24.04. 01.05. 16.05.
Цвтння 10.04. 21.04. 02.05. 30.04. 08.05. 21.05. 01.05. 19.05. 03.06.
Пожовтшня листя 21.09. 05.10. 20.10. 24.09. 12.10. 25.10. 27.09. 15.10. 23.10.
Дозршання плодш 30.09. 10.10. 18.10. 18.09. 27.09. 07.10. 09.09. 23.09. 01.10.
Листопад 09.10. 24.10. 03.11. 11.10. 20.10. 27.10. 13.10. 18.10. 23.10.
Прим1тка: а - початс к фено( )ази, б - середш фенода 1та, в - з акшчен ня фено фази.
Результати фенолопчних спостережень табл. 2 свщчать про те, що фе-нофаза розпускання листя клена-явора у свiжiй грабовiй дiбровi на висотi 295 м н.р.м. (ПП-4) починаеться у перюд 05.04.-26.04., у вологш смереково-буковiй яличиш на висотi 850 м н.р.м. - дещо пiзнiше 18.04.-14.05. та у вологш приполониннш яворовш субучинi на висотi 1050 м н.р.м. - лише 24.04.-16.05. Врахування переб^ фенологiчних фаз розвитку мае особливе значення для бюгрупового вирощування клена-явора з декоративною аномальною деревиною у контексл iзоляцiйного бар'еру.
Особливост еколого-географ1чного росту та розвитку клена-явора свщчать про закономiрнiсть зсуву його фенодат на 3-5 дшв через 100 м н.р.м. в Укра1нських Карпатах. Вiрогiдно, це е одшею з причин iзоляцil бюгруп дерев iз декоративною аномальною деревиною. На окрему увагу заслуговуе той факт, що завершення фенофаз розвитку листопаду в клена-явора на ПП-2 вщ-бувалось тодi ж, що й фаза розвитку пожовтшня, а в бшьшосп випадюв листя опадало зеленим тсля настання перших заморозкiв. Вiдмiннiсть у серед-нiх значеннях фенодат клена-явора на межi ареалу (ПП-4, 295 м н.р.м.) та в Укра1нських Карпатах становить вщ одного до двох тижшв.
Проведенi нами дослiдження свщчать про те, що змiщення фенодат клена-явора з висоти 800 та 1100 м н.р.м. збершаеться на спадковому рiвнi. Так, фенофази розпускання, пожовтшня та листопаду листюв дерев клена-явора з висот 1100 м н.р.м. змщеш в чаш 5-10 дшв, порiвняно з деревами з умовами мюцезростання на висот 800 м н.р.м. (рис.).
Науковi спостереження за фенофазами розвитку розпускання листюв, пожовтшня та листопаду (табл. 2) свщчать про те, що iз збшьшенням висоти н.р.м. часовий перюд для фенофаз розвитку е меншим. Тому бшьшють листюв опадають зеленими. На нашу думку, таке явище пов'язано iз рiзкою змь ною клiматичних умов, зокрема з настанням осшшх заморозкiв. Проведет
Науковий вкник Н.1Т У Украши. - 2012. - Вип. 22.14
нами спостережень свщчать про те, що рiзка змiна клiматичних умов з висо-тою н.р.м. не дае змоги безпомилково встановити фенодати у дерев клена-явора з прямоволокнистою (контроль) та декоративною деревиною.
И00 м н.р.м. 800 м.н.р.м.
Рис. Змщення фенофаз розвитку клена-явора
Результати спостережень за фенофазами розвитку бука iз прямоволокнистою (контроль) та хвилясто-завилькуватою деревиною на ПП-1 в перюд 2007-2011 рр. наведено в табл. 3.
Табл. 3. Фенологiчнi фази розвитку бука, дати
Фенофази розвитку Прямоволокниста деревина (контроль) Хвилясто-завилькувата деревина
поч. сер. зав. поч. сер. зав.
Розпускання листя 06.04. 21.04. 30.04. 13.04. 26.04. 05.05.
Цвтння 08.04. 24.04. 02.05. 15.04. 28.04. 07.05.
Пожовтшня листя 06.09. 07.10. 27.10. 16.09. 14.10. 02.11.
Дозршання плодш 11.09. 28.09. 30.10. 17.09. 05.10. 04.11.
Листопад 08.10. 31.10. 14.11. 18.10. 08.11. 19.11.
Як видно з табл. 3, фенофази розвитку бука i3 хвилясто-завилькуватою деревиною змщеш на 5-10 дшв, порiвняно з деревами бука iз прямоволокнистою деревиною. Так, фенодати розпускання листя у дерев бука iз хвилясто-за-вилькуватою деревиною починаються у перюд вщ 13.04. до 05.05., а в дерев бука iз прямоволокнистою деревиною дещо рашше вiд 06.04. до 30.04. Проведет фенолопчш спостереження бука з прямоволокнистою та хвилясто-за-вилькуватою деревиною св^ать про аналогiчне змiщення фенодат розпускання листя, цвтння, дозрiвання плодiв, пожовтiння листя та листопаду.
Висновки. Особливост еколого-географ1чного росту та розвитку клена-явора свiдчать про закономiрнiсть змiщення фенофаз розвитку на 3-5 дшв через 100 м н.р.м. в Украшських Карпатах i ïx вiдмiнностi у настаннi на межi ареалу, що е одшею з причин iзоляцiï бiогруп дерев iз декоративною деревиною. Фенодати: розпускання листя, цвтння, пожовтшня листя, дозрiвання плодiв та листопаду в дерев бука з хвилясто-завилькуватою деревиною починаються на 5-10 дшв шзшше, шж з дерев з прямоволокнистою деревиною.
Л1тература
1. Айала Ф. Введение в популяционную и эволюционную генетику / Ф. Айала. - М. : Изд-во "Мир", 1984. - 232 с.
2. Бейдеман И.Н. Методика изучения фенологии растений и растительных сообществ / И.Н. Бейдеман. - Новосибирск : Изд-во "Наука", 1974. - 155 с.
3. Зайцев Г.Н. Фенология древесных растений / Г.Н. Зайцев. - М. : Изд-во "Наука", 1981. - 120 с.
4. Зуихина С.П. Изучение изменчивости и разработка методов отбора клена белого (Acerpseudoplatanus L.) с декоративной древесиной : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. биол. наук: спец. 06.03.01 - "Лесные культуры, селекция, семеноводство" / С.П. Зуихина. - М. : Изд-во МЛТИ, 1980. - 20 с.
5. Любавская А.Я. Лесная селекция и генетика / А.Я. Любавская. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1982. - 288 с.
6. Мамаев С.А. Проблемы биологического разнообразия и его поддержания в лесных экосистемах / С.А. Мамаев, А.К. Махнёв // Лесоведение : науч.-теорет. журнал. - М. : Изд-во "Наука". - 1996. - Vol. 5. - С. 3-10.
7. Яблоков А.В. Фенетика / А.В. Яблоков. - М. : Изд-во "Наука", 1980. - 234 с.
8. Яблоков А.В. Эволюционное учение : учебник [для студ. ВУЗов] / А.В. Яблоков, А.Г. Юсуфов. - Изд. 6-ое, [перераб. и доп. ]. - М. : Изд-во "Высш. шк.", 2006. - 310 с.
9. Hundson I.L. Phenological Research: Methods for Environmental and Climate Change Analysis / I.L. Hundson, M.R. Keatley. - New York : Springer, 2009. - 521 p.
10. Suzuki M. Phenological comparison on the onset of vessel formation between ring-porous and diffuse-porous deciduous trees in a Japanese temperate forest / M. Suzuki, K. Yoda, H. Suzuki // IAWA Journal. - 1996. - Vol. 17. - P. 431-444.
Сопушинский И.Н., Рябчук В.П. Фенологические особенности Acer pseudoplatanus L. и Fagus sylvatuca L. с декоративной аномальной древесиной
Приведены результаты исследования фенологических фаз развития клена-явора и бука лесного с декоративной аномальной древесиной. Изучены широтные и вы-сотно-экологические закономерности смещения фенодат клена-явора в Украинских Карпатах и их различие на границе ареала. Установлено, что смещение фенофаз развития бука лесного с волнисто-свилеватой и прямоволокнистой древесиной составляет 5-10 дней.
Ключевые слова: клен-явор, бук лесной, биогруппа, фенофаза, фенодати.
Sopuskynskyy I.M., Ryabchuk V.P. Phenological features Acer pseudoplatanus L. Fagus sylvatica L. with decorative anomaly wood
In the paper have been resulted the phenological data of sycamore and European beech with decorative anomaly wood. The latitudinal, altitudinal and ecological patterns of the phenophase offset of sycamore in the Ukrainian Carpathians and their difference within the native growing area were studied. It has been determined the phenophase offset of 510 days of European beech with wave-grained wood and with straight-grained wood.
Keywords: sycamore, European beech, biogroup, phenophase, phenodata.
УДК 630*161.443.6:582.475 Докторант, доц. Р.М. Гречаник, канд. с.-г. наук; астр. М.Я. Гожан; проф. М.М. Гузь, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Львiв
ОСОБЛИВОСТ1 ОТРИМАННЯ АСЕПТИЧНО1 КУЛЬТУРИ ЕКСПЛАНТ1В ТАКСОН1В РОДУ PICEA А. DIETR. IN VITRO
Представлено стислий огляд дослщжень розмноження у культурi in vitro куль-raBapÍB роду Picea А. Dietr. Вивчено вплив на експланти стерилiзацiйних агенпв. Розроблено оптимальну схему деконтамшаци експланпв Picea abies 'Nidiformis', Picea pungens 'Glauca' та Picea glauca 'Conica'. Це дозволило досягнути максимально! ефективност стерилiзацii та високого вщсотка життездатних експланпв.
Ключов1 слова: деконтамшащя, культивар, ялина, експлант, асептична культура.
Важливим завданням мжроклонального розмноження е отримання асептично! культури експланпв. Виконання цього завдання потребуе прове-дення низки технолопчних прийом1в, вщ яких залежить подальший устх
