CC BY
18
Исследованы особенности распределений площадей буковых древостоев Украинских Карпат за определенными высотными диапазонами над уровнем моря (в.н.у.м.), экспозициями и крутизной склонов. Определены средние значения классов бонитетов для соответствующих экспозиционно-орографических групп древостоев. Предложены соответствующие экспозиционно-орографические модели оптимально-производительных местоположений древостоев бука лесного в Украинских Карпатах.
Ключевые слова: бук лесной, Украинские Карпаты, горные деревостани, модели оптимально производительных ареалов.
Hrynyk H.H. Exposition-orographie models of optimum-productive places of locations of common beech forests stands in Ukrainian Carpathians
The features of distributing of areas of beech forests stands in Ukrainian Carpathians after certain height ranges above a sea level, by expositions and steepness of slope are investigational. Certainly mean values of relative stocking classes for the proper exposition-orographic groups of forests stands. The proper display orographic models of optimum-productive places of locations of common beech in Ukrainian Carpathians are proposed.
Keywords: common beech, Ukrainian Carpathians, mountain forests stands, models of optimum-productive places of locations.
УДК 630*[1+811.2] Доц. 1.М. Сопушинський, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Украши, м. Львiв
БЮЕКОЛОПЧН1 ТА Б1ОМЕТРИЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ЯСЕНА ЗВИЧАЙНОГО (FRAXINUS EXCELSIOR L.) 13 ХВИЛЯСТО-ЗАВИЛЬКУВАТОЮ ДЕРЕВИНОЮ
Проаналiзовано бюеколопчш особливост росту та розвитку ясена звичайного з видшенням дерев i3 хвилясто-завилькуватою деревиною. Встановлено бюметричш вщмшност дерев ясена i3 хвилясто-завилькуватою деревиною у райош дшпровських грабових дiбров подшьського та правобережного секторiв. Дослщжено особливост формування макроструктури хвилясто-завилькувато! деревини ясена звичайного. Запропоновано люогосподарсью заходи для збереження та вщтворення дерев iз цш-ною декоративною деревинною сировиною.
Ключовг слова: ясен звичайний, хвилясто-завилькувата деревина, бiометрiя дерева, деревостан.
Вступ. Ясен звичайний (Fraxinus excelsior L.) - деревна порода з цшною деревиною. Ареал охоплюе бшьшють територп Свропи (рис. 1) [12].
Найкращими екотопами для ясеневих насаджень е св1ж1 та волоп, багат на мшеральш речовини Грунти [5, 8]. Кл1матичний ареал ясена звичайного подано на рис. 2 [11]. Росте поодиноко або групами у змшаних деревостанах, часто разом з дубом звичайним, явором, буком люовим, липою др1бнолистою, вшь-хою чорною, грабом звичайним та шшими листяними деревними видами. 1нод1 переважае в породному склад^ утворюючи ясенев1 насадження [8, 9, 11, 13].
Деревина ясена належить до класу кшьцесудинних порщ [1]. Р1чш кшь-ця добре помггш на трьох д1агностичних зр1зах через вщмшносл в будов1 тзньо! та ранньо! деревини. На поперечному зр1з1 у шзнш деревиш др1бн1 суди-ни утворюють розс1яш свпш точки та коротю звивисл коа рисочки на меж ранньо! i тзньо! деревини. Ядро свгтло-буре, заболонь жовтувато-бшого вщтш-ку. Серцевиннi променi помiтнi тiльки на радiальному зрiзi у виглядi вузьких блискучих рисок.
Рис. 1. Ареал ясена звичайного
Рис. 2. Клшатичний ареал ясена Рис. 3. Хвилясто-завилькувата
звичайного деревина ясена
Ясен звичайний утворюе багато декоративных форм, як р1зняться за формою крони та характером росту, за формою та кольором листюв [9]. Характерною особливютю е мшливгстъ морфологи листово! пластинки: форми, кшь-кост листюв, краю листово! пластинки та и довжини, кута прилягання тощо. За текстурою деревини видшяють стовбури ясена звичайного !з хвилястою завиль-куватютю, що мае гарний рисунок (рис. 3) [2-4, 10, 14]. Така деревина особливо щнна для виробництва декоративного струганого шпону, що йде на оздоблення штер'ер1в примщень, виготовлення вишуканих мебл1в 1 користуеться високим попитом на ринку деревини. Люогосподарським викликом е збереження, ращ-ональне використання та вщгворення ясена звичайного !з щнною декоративною деревиною [1, 3, 4, 7, 11, 13].
Метою дослщження е вивчення бюеколопчних особливостей росту та розвитку 1 бюметричних характеристик дерев ясена звичайного !з хвилясто-за-вилькуватою деревиною.
Об'ект 1 методика дослщжень. Дослщженням охоплено ясенев1 та ду-бово-ясенев1 деревостани св1жо! грабово! д1брови державних тдприемств "Со-кирянське л1сове господарство", "Вшницьке люове господарство". "Жмеринське люове господарство", як вщповщно до схеми люотиполопчного районування Укра!ни [5] належать до св1жого пом1рного теплого ктмату району дншровсь-ких грабових д1бров подшьського та правобережного сектор1в 1з св1жими типами люорослинних умов з темно-шрими та арими люовими Грунтами. Середньо-р1чна кшьюсть опад1в становить 450-550 (600) мм.
Для виконання дослщження використано загальноприйняп л1с1внич1, таксацшш та деревинознавч1 методики [1, 6]. У дев'яти деревостанах, до складу яких входив ясен звичайний 1з хвилясто-завилькуватою деревиною, було закла-дено пробш площ1 розм1ром 0,5 га. Вивчення бюеколопчних та бюметричних характеристик дерев ясена звичайного проводили на зрубаних та ростучих мо-дельних деревах 1з хвилясто-завилькуватою (33 дерева) та 1з прямоволокнистою (33 дерева) деревиною. 1з кожного модельного дерева на висот 1,3 м було взято керни д1аметром 5 мм. Дослщження макроструктури деревини ясена звичайного проводили на зразках стандартних розм1р1в, виготовлених 1з 12 кряж1в довжи-ною 0,5 м випиляних на висот 1,3 м.
Результати дослщження. За А. А. Яценко-Хмелевським та шшими на-уковцями [2-4, 10], завилькуватють деревини можна розглядати як видову характеристику, хоча вона не проявляеться у вах деревних рослин. Формування завилькувато! деревини пов'язано з порушенням ор1ентаци перегородок, що зак-ладаються при антиклшальному дшенш камб1альних шщальних клггин [2, 4, 10, 14]. Зокрема, дуже часто у прикореневш частит дерев трапляеться завилькуватють деревини, яка мае гарну текстуру на рад1альному та тангентальному перер1зах. Вивчення л1с1вничого потенщалу люосташв, у склад1 яких е дерева ясена звичайного 1з хвилясто-завилькуватою деревиною, свщчить про мшли-вють !х бюметричних показниюв (табл. 1).
Анал1з лю1вничо-таксацшно! характеристики пробних площ та вщмш-ност бюметричних показниюв дерев ясена 1з хвилясто-завилькуватою деревиною (табл. 1) стверджуе про складну природу походження аномально! деревини та необхщнють розробки спещальних люогосподарських заход1в щодо ефектив-ного ведення люового господарства у таких деревостанах.
Табл. 1. Л1с1вничо-сировинний потенцмл ясена звичайного ¡1 хвилясто-завилькуватою деревиною
Склад насадження Б/П Показиики М Ман. дер
N А И ¿1.3 м 1ан.део.
8Яз2Дз1 11/0,7 5 89-92 27-31 42-46 0,5-1,8 330 0,65
9Яз1Дз2 1/0,7 3 73-76 24-25 30-34 0,7-1,9 280 0,15
5Яз3Дз1 Лпд1Гз3 11/0,6 4 105-112 27-28 48-59 1,2-1,6 260 1,12
4Яз5Гз1Яв+Лпд+Клг4 1/0,7 3 80-85 27-29 38-46 0,5-2,1 307 0,54
5Яз1Лпд1Гз1Клг1Яв5 1/0,71 4 87-92 27-30 46-49 0,7-1,4 344 0,55
4Яз3Гз2Бп1Яв6 1/0,70 5 87-88 28-30 38-48 0,6-2,2 270 0,95
4Яз5Гз1Яв +Дз+ +Лпд' 1а/0,9 3 90-92 30-32 42-48 0,5-0,9 400 0,22
6Яз2Лд1Гз1Яв8 1/0,93 2 86 30-31 40-44 0,9-1,0 310 0,18
7Яз2Гз 1 Лпд+Чш9 1/0,83 4 90-92 30.32 44-50 0,7-1,0 420 0,42
сотi 1,3 м, см; Цн.дер. Ман. дер. - запас аномально! деревини, м3-га-1
Примiтки: Б - бонiтет; П - повнота; N - кшькють дерев, шт.-га-1; А - вжовий апазон дерев, роки; Ь - дiапазон висот дерев, м; м дiапазон дiаметрiв дерев на ви-довжина аномально! деревини, м; М - запас деревини, м3-га-1;
а - волога буково-ялицева сусмеречина; Ь - волога приполонинна яворова субучина; с - волога ялицева бучина; d - волога смереково-ялицева бучина; е - волога смереково-букова яличина; { - свiжа грабова судiброва; ДП "Сокирянське люове господарство", Романкiвське лiсництво: 1 - квартал 2 / видш 25, 2 - квартал 4 / видш 28, 3 - квартал 20 / видш 14; ДП "Вшницьке ль сове господарство", Вороновицьке люництво: 4 - квартал 6 / видш 3.1, 5 - квартал 86 / видш 2, 6 - квартал 4 / видш 5.2; ДП "Жмеринське люове господарство", Яро-шинське люництво: 7 - квартал 1 / видш 27, 8 - квартал 40 / видш 30, 9 - квартал 28 / видш 9.
Вивчення кшькосп р1чних кшець заболош (Ы^й.^.) та процента забо-лонно! деревини (Пзаадер) залежно вщ вжового д1апазону дерев (Адерееа) ясена 1з хвилясто-завилькуватою та прямоволокнистою деревиною наведено на рис. 4.
12 15 18 21 Номери дерев
Рис. 4. Вiковi особливост1 змши величини заболонноТ деревини ясена Ь прямоволокнистою та хвилясто-завилькуватою деревиною
Вжовий д1апазон модельних дерев вщ 37 до 111 роюв ютотно впливае на кшькють р1чних кшець заболош або на процент заболош на поперечному перер1з1 стовбура (рис. 5). Важливо зазначити про тенден-цшний характер збшьшення процента забо-лонно! частини у дерев ясена 1з хвилясто-завилькуватою деревиною та збшьшення процента ядра на поперечному зр1з1 з ста-ршням дерев. Науковими спостереженнями встановлено, що хвилясто-завилькувата деревина ясена утворюеться у вковому д1апа- Рис 5 Поверхня стовбура зош 10-20 рсжш ясена Ь хвилясто-завилькуватою
деревиною
Специф1чною ознакою ясена 1з декоративною деревиною е аномальш хвилясто-рельефш утворення (аан.стсвб. - висота, мм; Ьанстоев. - ширина, мм) на по-верхш стовбура та !х кшькють на 0,1 м2 (ЫаНсСт<хб,, шт.0,1 м-2) (рис. 5). Ппотетич-но можна стверджувати про генетичну спадковють ще! ознаки. При цьому важ-
ливе мюце займае дiагностування дерев ясена iз аномальною деревиною у мо-лодняках, 1х селекцiя та догляд за ними.
Передумовою успiшного збереження та вщтворення ясена звичайного iз декоративною деревиною аномалш е вивчення природи 11 походження, розвит-ку та 11 мониторингу у ростучих деревах та деревостанах. При цьому видшення ясеневих деревостанiв iз декоративною деревиною в окрему господарську оди-ницю е одним iз важливих етатв ефективного ведення лiсового господарства направленого на вирощування деревини iз заданими властивостями. Розроблен-ня критернв дiагностування та оцiнювання якостi дерев ясена звичайного iз хви-лясто-завилькуватою деревиною необхвдне для практично1 шплементацц наве-деного вище.
Морфолопчш вiдмiнностi дерев ясена звичайного iз хвилясто-завильку-ватою деревиною подано в табл. 2.
Табл. 2. Статистична характеристика морфологiчних особливостей дерев ясена звичайного is хвилясто-завилькуватою деревиною
Показник N, шт. min М±т max V, % P, %
/ан.деp., М 33 0,50 1,20±","8 2,20 41,5 7,2
h жив. г in., м 33 8,00 12,00±0,41 16,00 19,4 3,4
33 15,00 17,00±0,23 20,00 7,6 1,3
U, мм 300 0,37 1,06±°,°2 1,74 30,6 1,8
X, мм 450 3,25 6,52±°,°9 10,83 28,4 1,3
S ртн.кш, мм 378 1,16 4 07±U,U8 11,20 39,1 2,0
Spi4H.Kin, мм 114 0,97 3,88±0,14 8,52 49,8 4,7
Nан.стовб., шт. 0,1 м-2 40 15,00 30,00±1,11 41,00 23,3 3,7
аан.стовб., мм 52 2,25 5,00±°,18 8,26 25,8 3,6
Ьан.стовб., мм 52 7,36 15,89±0,80 33,19 36,1 5,0
Примака: N - кшьгасть проведених вимiрювань; min - м1шмальне значення;
М±т - середне арифметичне значення та його помилка; max - максимальне значення;
V - коефщент вартаци; P - показник точностi.
Анал1з результата дослщження (табл. 2) свщчить про вщмшшсть показ-ниюв приросту (йрч1нкл) та висоти до першо! живо! гшки (пжиив!.гш) У дерев ясена звичайного 1з аномальним ростом. Так, дерева 1з хвилясто-завилькуватою деревиною характеризуються бшьшим середшм приростом i меншою висотою до першо! живо! гшки, нiж дерева iз прямоволокнистою деревиною вiдповiдно за приростом (Spi4H. кл. ) на 5-24 % i за висотою до першо! живо! гшки (hжив. гл. ) на 20-47 %. До дiагностичних ознак стов6ур!в належать довжина аномально! деревини (/ан.дер.=1,2±0,08 м), ширина (X=6,52±°' 9 мм) та глибина (U=1,06±0'02 мм) хвилi завилькyватостi деревних волокон, кiлькiсть аномальних утворень (NaH.стовб. =30±1,11 шт. 0,1 м-2) та !х висота (аан,сповб= 5,00±°'18 мм) i ширина (bm. стовб. = 15,89±0,80 мм. Проблема дiагностyвання дерев ясена звичайного iз хви-лясто-завилькуватою деревиною заслуговуе на особливу увагу в контекстi !х плантацшного вирощування. Результати дослiдження статистично достсгарш та охоплюють дiагностичнi морфологiчнi особливост ясена звичайного з декоративною деревиною аномалш.
Висновки. Проведет дослщження дають змогу зробити так! висновки: 1) ясеневi деревостани характеризуються л!швничо-сировинним потенцiалом
щодо формового pi3HOMamrra декоративно! структури деревини; 2) процент заболош у стовбурах ясена i3 прямоволокнистою деревиною тенденцшно бшьший, нiж у дерев i3 хвилясто-завилькуватою деревиною; 3) хвилясто-завилькувата деревина ясена утворюеться у вжовому дiапазонi 10-20 рокiв; 4) дерева ясена зви-чайного i3 хвилясто-завилькуватою деревиною характеризуються бiльшим се-редтм приростом i меншою висотою до першо! живо! гики, нiж дерева iз прямоволокнистою деревиною вщповщно за приростом на 5-24 % i за до першо! живо! гшки на 20-47 %; 5) до дiагностичних ознак дерев ясена iз хвилясто-за-вилькуватою деревиною варто вщнести довжину аномально! деревини стовбура (lau.dep=1,2 ' м), ширину (Я =6,52 ' мм) та глибину (С=1,06 ' мм) хвилi за-вилькуватостi деревних волокон, кшьюсть аномальних утворень
(Ман.стое& =30±U1 шт.0,1 м"2) та !х висота (@ан.стовб. = 5,00±А18 мм) i Ширина (Ьан.стовб. =
15'89±0'80 мм); 6) передумовою успiшного збереження та вщгворення дерев ясена звичайного iз хвилясто-завилькуватою деревиною е видшення ясеневих деревос-ташв iз декоративною деревиною аномалiй в окремi господарсью одиницi.
Л1тература
1. Вштошв 1.С. Деревинознавство : навч. поабн. [для студ. ВНЗ] / 1.С. Вштошв, 1.М. Сопушинський, А. ТайшшГер. - Вид. 2-ге, [перероб. та доп.]. - Льв1в : Вид-во "АпрюрГ', 2007. - 312 с.
2. Гольтроф Е.И. Анатомическое строение волнисто-древесных форм ясеня монжурского и ясеня обыкновенного / Е.И. Гольтроф // Строение, свойства и качество древесины : матер. симпозиум координационного совета по совр. проблемам древесиноведения, 13-17 нояб. 1990 г. - М. : Изд-во "Наука", 1990. - С. 119-122.
3. Коровин В.В. Строение стебля древесных растений при аномальном росте : учебн. пособ. [для студ. ВУЗов] / В.В. Коровин, Г.А. Курносов. - М. : Изд-во Моск. гос. ун-та, 2004. - 194 с.
4. Курносов Г.А. Структурные аномалии стебля древесных растений и их использование в селекции : дисс. ... д-ра с.-х. наук: спец. 06.03.01 "Лесные культуры, селекция, семеноводство" / Г.А. Курносов. - М. : Изд-во "Наука", 2002. - 299 с.
5. Остапенко Б.Ф. Люова типолопя : навч. пошбн. [для студ. ВНЗ] / Б.Ф. Остапенко, В.П. Ткач. - Харгав : Вид-во ХДАУ, 2002. - 204 с.
6. Сопушинський 1.М. Морфолопчш ознаки бука (Fagus sylvatica L.) ¡з завилькуватою деревиною / 1.М. Сопушинський // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. -Льв1в : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2012. - Вип. 22.4. - С. 67-72.
7. Сопушинський 1.М. Класифжащя та оцшка якост декоративно! деревини: клена-явора (Acer pseudoplatanus L.), бука (Fagus sylvatica L.) та ясена (Fraxinus excelsior L.) / 1.М. Сопушинський // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2012. - Вип. 22.2. - С. 106-111.
8. Барбарич А.1. Флора УРСР / А.1. Барбарич, Д.М. Вююлша, Д.М. Доброчаева та ш. / за ред. М.1. Котов, А.1. Барбарич. - К. : Академи наук Укра!нсько! РСР. - 1957. - Т. VIII. - 544 с.
9. Горд1енко М.1. Ясени в Укра!ш / М.1. Горд1енко, А.Ф. Гойчук, Н.М. Горд1енко та ш. / за ред. М.1. Горд1енко. - К. : Вид-во "С1льгоспосв1та", 1996. - 392 с.
10. Яценко-Хмелевский А. А. Основы и методы анатомического исследования древесины / А.А. Яценко-Хмелевский. - М.-Л. : Изд-во АН СССР, 1954. - 337 с.
11. Beiträge zur Esche / Verantwortlich O. Schmidt. - Freising : Baeryrische Landesanstalt für Wald und Forstwirtschaft, 2002. - 94 S.
12. Pliüra A. Common ash (Fraxinus excelsiorL.): technical guidelines for genetic conservation and use / A. Pliüra; M. Heuertz. - Rome : EUFORGEN, 2003. - 6 p.
13. Valuable broadleaved forests in Europe / H Spiecker, S Hein, K Makkonen-Spiecker, M Thies. - Leiden : Martinus Nijholf Publisher, 2009. - 256 p.
14. Wobst J. Variabilität der Faserneigung im Holz der Esche (Fraxinus excelsiorL.) und Douglasie (Pseudotsuga menziesii (Mirb.) Franko) / J. Wobst, J.V. Oliver-Villanueva, R. Doebel // Holz als Roh- und Werkstoff. - 1994. - Vol. 52. - S. 342-346.
Сопушинский И.Н. Биоэкологические и биометрические особенности ясеня обыкновенного (Fraxinus excelsior L.) с волнистой свилеватостью древесины
Проанализированы биоэкологические особенности роста и развития ясеня обыкновенного с выделением деревьев с волнистой свилеватостью древесины. Установлены биометрические различия деревьев ясеня обыкновенного с волнистой свилеватостью древесины в районе днепровских грабовых дубрав подольского и правобережного секторов. Исследованы особенности формирования макроструктуры древесины ясеня с волнистой свилеватостью древесины. Предложены лесохозяйствен-ные мероприятия для сохранения и воспроизводства деревьев с ценным декоративным древесным сырьем.
Ключевые слова: ясень обычен, волново-витлеватая древесина, биометрия дерева, древостой.
Sopuskynskyy I.M. Bio-ecological and biometric features of ash (Fraxinus excelsior L.) with wavy-grained wood
In the paper has been analyzed bio-ecological peculiarities of growth and development of common ash with the appointment of wavy-grained wood. It has been estimated biometric differences of common ash with wavy-grained wood in the biotope of hornbeam-oak of Podillya and Dnieper right-bank sectors. The macrostructure distinctions of wavy-grained wood of common ash were carry out. The recommendations for the reproduction and conservation of trees with the high valuable decorative wood were proposed.
Keywords: common ash, wavy-grained wood, tree biometry, stands.
УДК 551.521 Ст. наук. cniepo6. О.Л. Бойко - Кшвська ЛНДС УкрНДШГА
СУЧАСНИЙ РОЗПОД1Л "7CS У ГРУНТАХ ВОЛОГИХ СУГРУД1В I СУБОР1В Л1С1В УКРАШСЬКОГО ПОЛ1ССЯ
Проаналiзовано сучасний розподш 137Cs у Грунтах найбшьш поширених у Полюс Украши титв люорослинних умов. Вщзначено значення люово! шдстилки у де-понуванш та перерозподш радюнуклвдв у Грунтг Встановлено закономiрностi та подано кшьгасну оцшка розподшу 137Cs у люовш шдстилщ та мшеральнш частит Грунту.
Ключовг слова: радюактивш елементи, щшьшсть радюактивного забруднення Грунту, типи люорослинних умов, лiсовi екосистеми.
Постановка задачг Рад1ацшна катастрофа на Чорнобильськш АЕС призвела до масштабного та довготривалого радюактивного забруднення знач-них площ лгав Украши. Найбшьшого впливу, як за площею, так i за штенсив-нютю, зазнали лiсовi масиви Полюся [2]. Ц обставини призвели до необхщнос-т перегляду юнуючих положень щодо ведення та використання продукцп люо-вого господарства. Початковою ланкою уах трофiчних шляхiв мiграцiï радюак-тивних елементав у лiсових екосистемах е Грунт. Тому цшком зрозумiлим е ште-рес дослiдникiв до вивчення розподшу радюнуклщв у Грунтах рiзних титв ль сорослинних умов у рiзнi перiоди з часу аварiï на ЧАЕС.
Аналз проблеми. У першi 10-15 рокiв з часу аварп на ЧАЕС дослщни-ки придшяли значну увагу вивченню мiграцiï радюактивних елементiв у Грунтi. Вони з'ясували, що вже до юнця 1986 р. основна кшьюсть радюнуклщв, яку затримали деревш рослини, перемiстилась на поверхню Грунту [1]. У наступш
