CC BY
10
98,8 %), варто мати на уваз1, що зниження частки метану в ra3i на кожнi 10 % призводить до розбiжностi в розрахунку потужносп роботи ТДУ в межах 7 % у визначенш потyжностi ТДУ.
Висновки. Як видно з наведених розрахунюв, використання рiвняння iдеального газу приводить до похибки у визначенш реально! потужност ТДУ. Тому для розрахунку надалi потрiбно використовувати рiвняння для визначення роботи турбодетандера з реально транспортованого у трубопро-водi газу. Потрiбно також враховувати, що зi зниження частки чистого метану зменшуеться теплоeмнiсть газово! сум1ш1, а приймаючи це у розрахунках, отримаемо змогу бiльш точно визначити питому роботу турбодетандера.
Л1тература
1. Агабабов B.C. Детандер-генераторные агрегаты на тепловых электрических станциях / B.C. Агабабов, A.B. Корягин. - М. : Изд-во МЭИ, 2005. - 48 с.
2. Агабабов B.C. Основные особенности применения детандер - генераторных агрегатов на ТЭЦ / B.C.Агабабов // Энергосбережение и водоподготовка. - 2002. - № 3. - С. 27-29.
Берлинг О.Ю. Влияние давления, температуры и количественного содержания метана в транспортированном газе на режим работы турбо-детандерной установки
Показано влияние термодинамических характеристик природного газа на режим роботы турбодетандерной установки. При совершении расчетов по определению работы турбодетандера с идеальным газом предложено учитывать погрешность по содержанию доли метана в транспортированном газе. Получены графические зависимости.
Ключевые слова: работа турбодетандера, показатель адиабаты, удельная теплоемкость.
Berling O. Yu. Influence of pressure, temperature and quantitative methane transported gas in regime turbo expander plant.
In the article influence of thermodynamics descriptions of natural gas is rotined on the mode of operations of the turbo-expander setting. At carried out calculations in relation to determination of work of turbo-expander on ideal gas it is suggested to take into account an error in relation to maintenance of fate of methane in the transported gas. Graphic dependences are got.
Keywords: work of the turbo-expander setting, index of adiabatic, specific heat capacity.
УДК 630*[1+811.2] Доц. 1.М. Сопушинський, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Украши, м. Львiв
АНАТОМ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ПРЯМОВОЛОКНИСТО1 ТА ХВИЛЯС-ТО-ЗАВИЛЬКУВАТО1 ДЕРЕВИНИ ЯВОРА (ACER PSEUDOPLATA-NUS L.) ТА ЯСЕНА ЗВИЧАЙНОГО (FRAXINUS EXCELSIOR L.)
Дослщжено анатомiчнi особливосп прямоволокнисто! та хвилясто-завилькува-то! деревини явора та ясена звичайного, а саме: дiаметр судин, !х кшьгасть в 1 мм2, кшьгасть серцевинних промешв в 1 мм та вщношення висоти до ширини широких багаторядних серцевинних промешв. Статистично шдтверджено вщмшност будови прямоволокнисто! та хвилясто-завилькувато! деревини ясена звичайного та явора. Встановлено анатс^чш параметри дiагностyвання дерев iз хвилясто-завилькуватою деревиною.
Ключовi слова: явiр, ясен звичайний, хвилясто-завилькувата деревина, судини, серцевинш npoMeHi.
Вступ. Структурш особливосп формування аномально! деревини вщ-бивають стратепчш аспекти л1с1вничо-еколог1чно! адаптацп деревно! росли-ни до навколишнього середовища, зокрема оптим1зац1! !! пдравл1чних та 6i-омехашчних властивостей [3-5]. Формове рiзноманiття за структурою деревини ясена звичайного та явора характеризуеться хвилястою i плутаною за-вилькуватютю, зовнiшнiй вигляд яко! ушкальний. Така деревина корис-туеться високим попитом у виробниюв струганого шпону та музичних iнструментiв [10-12].
Причини утворення й розвитку хвилясто! завилькуватосп деревини явора та ясена дослщжено недостатньо, а проблема збереження та вщтворен-ня дерев iз декоративною деревиною аномалш потребуе особливо! уваги [4, 5, 7, 9]. Мотиващею актуальност теми i важливостi дослщження анатомiчних особливостей формування хвилясто-завилькувато! деревини явора та ясена звичайного е цшш декоративш й акустичнi властивосп ще! деревини i роз-роблення моделей 11 дiагностування.
Об'ект та методика дослщжень. Мiкроскопiчну будову хвилясто-за-вилькувато! деревини явора1 та ясена звичайного2 дослщжували на вiкових кернах, вщбраних на висотi 1,3 м у 12 модельних дерев. Пробну площу №1 (ПП-1) закладено у вологш смереково-буковiй суяличинi (С3-см-бкЯц) району буково-ялицево-смерекових гiрських лiсiв iз складом насадження 6Бк2Яц1Ял1Яв [2], ПП-2 - у ясеневому деревосташ свiжоl грабово! дiброви (02-гД) iз складом насадження 4Яз3Гз2Бп1Яв, що, вiдповiдно до схеми люо-типологiчного районування Укра!ни, належать до свiжого помiрного теплого ктмату району днiпровських грабових дiбров подшьського та правобережного секторiв iз свiжими типами лiсорослинних умов з темно-шрими та сiрими лiсовими Грунтами [6].
Вщповщно до методики дослщження анатомп деревини, вивчено па-раметричш та кiлькiснi характеристики анатомiчних елеменпв в межах рiч-ного приросту. Середнш дiаметр судин ^суд), !х кiлькiсть в 1 мм2 (Н;уд. в 1мм2) та кiлькiсть серцевинних промешв в 1 мм (Ксерд. пром. в i мм) встановлено на цифрових фотографiях (1,247x0,935 мм2), отриманих за допомогою мжроско-па Bresser Biolux LCD 40-1600 x. У тдсумку розраховано вiдношення висоти до ширини багаторядних широких серцевинних промешв (асерц.пром/Ьсерц.пром.), що е дiагностичною ознакою аномальностi деревини (рис.) [9].
Результати дослщження. Природнi фактори мають iстотний вплив на кiлькiсть та розмiри анатомiчних елементiв [1, 5, 9, 10]. Статистичний аналiз результапв дослiдження анатомiчних елементiв прямоволокнисто! та хвиляс-то-завилькувато! деревини явора наведено в табл. 1.
1 ПП-1, квартал 17, видш 3, Краснянське лкництво, ДП "Верховинське шсове господарство";
2 ПП-2, квартал 4, видш 5.2, Вороновицьке лкництво, ДП "Вшницьке тсове господарство"
та таигентальний (б) мгкрозраи деревами явора
Результати вивчення судин та серцевинних промешв прямоволокнис-то1 та хвилясто-завилькувато! деревини явора свщчать про високу варiацiю 1х абсолютних та вiдносниx параметричних характеристик (табл. 1), що пояс-нюеться впливом лiсiвничиx та еколопчних факторiв. Показник точностi от-риманих результата дослiдження змiнюeться вiд 0,4 % до 2,7 % i тдтвер-джуе 1х статистичну достовiрнiсть [1, 9].
Табл. 1. Статистична характеристика будови прямоволокнисто1' та хвилясто-завилькуватоТ деревини явора
Показник N, шт. min М± m max V, % P, %
dcW, мкм 3718* 26 74±0,29 133 23,8 0,4
350** 24 62±0'79 100 24,1 1,3
N 2 ^суд. в 1мм 91* 15,3 23,4±0'40 30,3 16,5 1,7
73** 14,6 21,8±0'58 36,0 22,9 2,7
■^:ерд. пром. в 1 мм 88* 3,0 4 9±0,10 7,9 19,3 2,0
73** 5,3 7,3±0'17 9,6 19,9 2,3
асерц. пром./Ьсерц. пром. 565* 1,3 5 5±0,09 11,4 38,0 1,6
357** 2,9 5 7±0,08 12,0 26,9 1,4
Примака: * прямоволокниста деревина;** хвилясто-завилькувата деревина; N - кшьгасть проведених вимiрювань; min - мжмальне значення; М±т - середне арифметичне значення та його помилка; max - максимальне значення; V - коефщент вартацл; P - показник точности
Як видно iз табл. 1, хвилясто-завилькувата деревина явора характеризуемся бiльшою варiацiею кшькосп судин в 1 мм2 та 1х дiаметра. Середнiй дiаметр судин хвилясто-завилькувато1 деревини явора становить 62 мкм i бiльший на 12 мкм, шж у прямоволокнисто! деревини. Безперечним е той факт, що кшьюсть серцевинних променiв в 1 мм бшьша у хвилясто-завильку-вато! деревини явора на 32,9 %>, а вiдношення висоти до ширини багаторяд-них широких серцевинних промешв свщчить про збiльшення 1х розмiрiв.
Враховуючи те, що ясен звичайний належить до класу кшьцесудинних деревних порiд, необxiдно враховувати варiацiю розмiрiв анатомiчниx еле-ментiв в межах рiчного приросту, де чико вiдмежовуеться рання та пiзня деревина (табл. 2) [1,9].
Табл. 2. Статистична характеристика будови прямоволокнистоЧ та хвилясто-завилькувато! деревини ясена звичайного
Показник N шт. шт М±ш шах V, % Р, %
¿суд. рання деревина 100* 72 154±6,19 338 40,2 4,0
47** 151 206±5'и8 281 16,9 2,5
тзня деревина 100* 15 5 1±2,46 129 48,0 4,8
47** 39 59±2,48 102 29,0 4,2
N 2 -^суд. в 1мм 100* 4,1 8,4±0'31 12,3 37,2 3,7
47** 4,1 9 8±и'3" 12,3 21,3 3,1
■серд. пром. в 1 мм 100* 3,5 5 4±0,16 8,2 30,3 3,0
47** 4,7 6,7±0'21 9,3 21,8 3,2
асерц. пром./^серц. пром. 100* 2,8 5,2±0'13 8,5 24,3 2,4
251** 1,9 4,3±и,и, 8,2 24,6 1,6
Результати дослщження анатомiчних елеменпв прямоволокнисто! та хвилясто-завилькувато! деревини ясена звичайного свщчать про збiльшення середнього дiаметра великих судин ранньо! хвилясто-завилькувато! деревини на 25,2 %. Кiлькiсть серцевинних промешв в 1 мм менша на 1,3 серцевинних промеш у прямоволокнисто! деревини.
Отже, виходячи з ан^зу результатiв дослiдження прямоволокнисто! та хвилясто-завилькувато! деревини явора й ясена звичайного, можна ствер-джувати про збшьшення частки променево! паренхiми у рiчному приростi хвилясто-завилькувато! деревини, що е !! дiагностичною особливiстю.
Висновки. На пiдставi отриманих результатiв дослщжень можна зро-бити такi висновки: 1) середнш дiаметр судин хвилясто-завилькувато! деревини явора становить 62±0,79 мкм i бiльший на 12 мкм, шж у прямоволокнисто! деревини; 2) кшьюсть серцевинних промешв в 1 мм бшьша у хвилясто-за-вилькувато! деревини явора на 32,3 %>, нiж у прямоволокнисто!; 3) середнш дiаметр великих судин хвилясто-завилькувато! деревини ясена звичайного на 25,2 %, а кшьюсть серцевинних промешв в 1 мм - на 1,3 бшьша, шж у прямоволокнисто! деревини; 4) вщношення висоти до ширини багаторядних широких серцевинних промешв прямоволокнисто! деревини явора становить
с ^±0,09, ~ с о±0,13 ■ .. с -,±0,08
5,5 ясена звичайного 5,2 тодi як хвилясто-завилькувато! 5,7 та
±0,07
4,3 вiдповiдно.
Л1тература
1. Вштошв 1.С. Деревинознавство : навч. поабн. [для студ. ВНЗ] / 1.С. Вштошв, 1.М. Со-пушинський, А. ТайшшГер. - Вид. 2-ге, [перероб. та доп.]. - Льв1в : Вид-во "АпрюрГ, 2007. -312 с.
2. Герушинський З.Ю. Типология лгав Укра!нських Карпат : навч. поабн. [для студ. ВНЗ] / З.Ю. Герушинський. - Льв1в : Вид-во "Шрамща", 1996. - 208 с.
3. Гольтроф Е.И. Анатомическое строение волнисто-древесных форм ясеня монжурско-го и ясеня обыкновенного / Е.И. Гольтроф // Строение, свойства и качество древесины: материалы симпозиум координационного совета по современным проблемам древесиноведения : матер. научн. конф., 13-17 нояб. 1990 г. - М. : Изд-во "Прогресс", 1990. - С. 119-122.
4. Коровин В.В. Строение стебля древесных растений при аномальном росте : учебн. пособ. [для студ. ВУЗов] / В.В. Коровин, Г.А. Курносов. - М. : Изд-во Моск. госудр. унив., 2004. - 194 с.
5. Курносов Г.А. Структурные аномалии стебля древесных растений и их использование в селекции : дисс. ... д-ра с.-х. наук: спец. 06.03.01 - "Лесные культуры, селекция, семеноводство" / Г.А. Курносов. - М. : Изд-во "Прогресс", 2002. - 299 с.
6. Остапенко Б.Ф. Люова типолопя : навч. noci6H. [для студ. ВНЗ] / Б.Ф. Остапенко, В.П. Ткач. - Харюв : Вид-во ХДАУ, 2002. - 204 с.
7. Сопушинський 1.М. Класифiкацiя та оцiнка якост декоративно! деревини: клена-явора (Acer pseudoplatanus L.), бука (Fagus sylvatica L.) та ясена (Fraxinus excelsior L.) / 1.М. Сопушинський // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2012. - Вип. 22.2. - С. 106-111.
8. Барбарич А.1. Флора УРСР / А.1. Барбарич, Д.М. Вююлша, Д.М. Доброчаева та iн. / за ред. М.1. Котов, А.1. Барбарич. - К. : Вид-во АН Укра!нсько! РСР. - 1957. - Т. VIII. - 544 с.
9. Яценко-Хмелевский А.А. Основы и методы анатомического исследования древесины / А.А. Яценко-Хмелевский. - М.-Л. : Изд-во АН СССР, 1954. - 337 с.
10. Beiträge zur Esche / Verantwortlich O. Schmidt. - Freising.: Baeryrische Landesanstalt für Wald und Forstwirtschaft, 2002. - 94 s.
11. Pliüra A. Common ash (Fraxinus excelsior L.): technical guidelines for genetic conservation and use / A. Pliüra; M. Heuertz. - Rome : EUFORGEN, 2003. - 6 p.
12. Wobst J. Variabilität der Faserneigung im Holz der Esche (Fraxinus excelsior L.) und Douglasie (Pseudotsuga menziesii (Mirb.) Franko) / J. Wobst, J.V. Oliver-Villanueva, R. Doebel // Holz als Roh- und Werkstoff. - 1994. - Vol. 52. - S. 342-346.
Сопушинский И.Н. Анатомические особенности прямоволокнис-той и свилеватой древесины явора (Acer pseudoplatanus L.) и ясеня обыкновенного (Fraxinus excelsior L.)
Исследованы анатомические особенности прямоволокнистой и свилеватой древесины явора и ясеня обыкновенного, а именно диаметр сосудов, их количество в 1 мм2, количество сердцевинных лучей в 1 мм и отношение высоты и ширины широких многорядных сердцевинных лучей. Статистически проанализированы различия строения прямоволокнистой и свилеватой древесины ясеня и явора, а также установлена вариация значений для ее диагностирования.
Ключевые слова: явор, ясень обыкновенный, свилеватая древесина, сосуды, сердцевинные лучи.
Sopuskynskyy I.M. Anatomical features of straight- and wavy-grained wood of sycamore (Acer pseudoplatanus L.) and European ash (Fraxinus excelsior L.)
In the paper has been studied anatomical features straight - and wave-grained wood of sycamore and European ash, namely the diameter of vessels, its number in 1 mm2, the number of rays in 1 mm and the ratio of height and width of the multiseriate rays. It has been statistically analyzed the differences straight- and wave-grained wood of sycamore and ash, as well as set the variations for their diagnosis.
Keywords: common ash, sycamore, wavy-grained wood, vessels, rays.
УДК 674-41 Аспгр. О.О. Кривик; доц. В.О. Маевський, канд. техн. наук;
ст. викл. С.В. Жмурко, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львгв
ПЕРЕДУМОВИ ПОеДНАННЯ Р1ЗНИХ ПОР1Д ДЕРЕВИНИ У КЛЕеНИХ ЩИТАХ
Розглянуто передумови поеднання рейок рiзних порщ деревини у клеених щитах з метою отримання еколопчного та естетичного Marepia^y i3 вщповщними фiзи-ко-мехашчними та технолопчними властивостями. Пpоaнaлiзовaно залежшсть фор-мостшкосп щипв, клеених з piзних порщ деревини, вщ впливу експлуатацшних фактс^в, зокрема вологосп та температури.
Ключовг слова: поеднання piзних порщ деревини, клеений щит, формос-тшгасть, вологють, моделювання.
