CC BY
11
нлты
УКРЛИНИ
wi/ган
Науковий BicHMK НЛТУУкраТни Scientific Bulletin of UNFU
http://nv.nltu.edu.ua https://doi.org/10.15421/40270606 Article received 14.09.2017 р. Article accepted 28.09.2017 р.
УДК 630*811.2
ISSN 1994-7836 (print) ISSN 2519-2477 (online)
1 ЁЕЗ Correspondence author I. M. Sopushynskyy sopushynskyy@nltu.edu.ua
Р. Т. Максимчук, I. М. Сопушинський
Нацюнальний лкотехшчний утверситет Украши, м. Львiв, Украта
МАКРОСКОШЧШ ОСОБЛИВОСТ1 ХВИЛЯСТО-ЗАВИЛЬКУВАТО* ДЕРЕВИНИ ЯЛИЦ1 Б1ЛО1
Дослщжено показники макроструктури прямоволокнисто! та хвилясто-завилькувато! стовбурово! деревини ялицi бшо! в лгсорослинних умовах Буковинських Карпат. Визначено ввдмшшсть середтх, мiнiмальних та максимальних значень шири-ни рiчного кшьця, ширини ранньо! та тзньо! зон деревини ялищ бшо! iз хвилясто-завилькуватою та прямоволокнистою структурою деревини. Встановлено, що збiльшення середньо! ширини рiчних кшець ялицi бшо! iз хвилясто-завилькуватою деревиною становить 14,7-31,4 %, середньо! ширини тзньо! деревини - 17,7-24,9 % та середньо! ширини ранньо! деревини - 13,2-34,0 %, то^вняно з прямоволокнистою структурою деревини. Найбiльшi значення тзньо! деревини в рiчному кiльцi характернi для особин iз хвилясто-завилькуватою та прямоволокнистою текстурою деревини у середньовжовому дь апазонi 40-60 роюв. Виявлено залежностi мiж показниками макроструктури та вжовим дiапазонам 1-80 роюв в напрямi вiд кори до серцевини, якi описуються рiвняннями другого порядку. Встановлено, що рiчнi прирости в напрямi вiд серцевини до кори зменшуються поступово для прямоволокнисто! деревини, а для хвилясто-завилькувато! деревини змшюються неод-наково i е ознакою аномальностi у дшльност камбiю.
Ключовi слова: рiчне юльце; пiзня деревина, будова деревини; аномальна деревина; Украшсью Карпати.
Вступ. Важливим завданням сталого лiсоуправлiння е збереження формового рiзноманiтгя деревних рослин у природних умовах зростання. У цьому зв'язку селек-тивний вiдбiр деревних видiв за як1сними характеристиками деревини мае за мету вирощування дерев i3 зада-ними властивостями деревини (Sopushynskyy, 2014). Своерiдний розвиток деревних видiв пов'язували iз змь ною форми рослини в процеа еволюцп (Slyapin, 1975). Стовбурнi утвори деревини дослвджували також у фшо-генетичному та морфогенетичному аспектах (Harris, 1989). Бюлопчш та лiсiвничi методи у вивченнi струк-турних утворiв стовбурiв листяних деревних порiд ви-користано для класифжацп структурних змш деревини (Korovin, Novitskaja & Kurnosov, 2003). Системний тд-хiд в анатомiчних дослвдженнях аномалiй деревини по-лягав у виявленнi морфологiчних змш стовбурово! деревини та кори (Vintoniv, 2003). М^ивкть структури деревини клена-явора форми "хвилясто-завилькуватий" пiдвищуе акустичш властивостi деревини (Bucur, 2006; Sopushynskyy, 2014). Розвиток завилькуватосп волокон у деревиш покращуе текстуру li поверхш, тобто збшь-шуе ii декоратившсть та вартiсть (Kohl, 2009). Досль дження аномалiй вторинно! ксилеми тротчних деревних порiд було спрямовано на особливостi будови деревини та !х вiдхилення вiд норми, що визначають якiснi властивостi стовбурово! деревини у дерев, яш ростуть (Carlquist, 1978; White, Adams & Neale, 2007). Аномаль-нi вщхилення вiд типово! структури деревини дослвдни-ки тлумачать як прояв корелятивних онтогенетичних
реверсiй - сполучення паразипв та бiологiчного виду для листяно! к1льцесудинно! та розсiяносудинно! деревини люових деревних порiд. Макроструктурнi вщмш-ностi прямоволокнисто! та стовбурово! деревини, утво-рiв хвойних деревних видiв, зокрема ялицi бiло! iз хвилясто-завилькуватою деревиною, практично не досль джено, тому вивчення цього питання е актуальним.
Мета дослвдження - вивчити ввдмшносп у макрос-копiчнiй структурi прямоволокнисто! та хвилясто-за-вилькувато! деревини Abies alba Mill. у люорослинних умовах Буковинських Карпат.
Матерiали та методи дослвдження. Дослвдження макроструктурних особливостей стовбурово! хвилясто-завилькувато! деревини Abies alba Mill. проведено в ялиново-ялицево-букових та ялиново-буково-ялицевих лiсах природно-географiчного району Буковинсьш Карпати пiдобластi "Покутсько-Буковинсьш Карпати" об-ластi "Зовнiшньофлiшевi Карпати" (Hiletskyy, 2012). Ареал ялицi бшо! в районi дослвдження наведено на рис. 1 (Holubets, 1978).
Дослвджували стиглi ялицевi деревостани з кшьшс-тю дерев дослвджувано! породи не менше 100 одиниць. Пробну дмнку заклали в кварталi 31 видш 6 Лопуш-нянського лiсництва ДП "Берегометське люомисливсь-ке господарство" з такими лгавничо-таксацшними показниками: iндекс типу лiсу - С3-бк-см-Яц; висота над рiвним моря - 985 м н.р.м.; вiк - 105 рошв; склад наса-дження: 6Яцб3Бкз1Ялз; середня висота - 30 м; середнш дiаметр - 40 см; бонггет - I; вiдносна повнота - 0,70 та
1нформащя про aBTopiB:
Максимчук Руслан Тарасович, астрант. Email: r.maksymchuk@nltu.edu.ua Сопушинський 1ван Миколайович, д-р с.-г. наук, професор. Email: sopushynskyy@nltu.edu.ua
Цитування за ДСТУ: Максимчук Р. Т., Сопушинський I. М. Макроскотчы особливост хвилясто-завилькувато' деревини ялиц
бiлоí. Науковий вiсник НЛТУ Украши. 2017. Вип. 27(6). С. 33-37. Citation APA: Maksymchuk, R. T., & Sopushynskyy, I. M. (2017). Macroscopic Features of the Wave-Grained Wood of Silver Fir. Scientific Bulletin of UNFU, 27(6), 33-37. https://doi.org/10.15421/40270606
запас - 530 м3та-1. На пробнш площ1 пдабрали по 12 модельних дерев i3 хвилясто-завилькуватою та пря-моволокнистою деревиною за таксацiйними показника-ми (рис. 2).
Табл. 1. Середня ширина piHHoro кчльця
- Ареал ялищ бто'г
Рис. 1. Ареал ялищ бшо" природно-географiчного району Буко-винськi Карпати (Veklych, 2005)
Вжовий дь апазон кер-шв в1д кори до серцеви-ни (А) N, шт. min, мм М±\ мм max, мм V, % P, %
Хвилясто-завилькувата структура деревини (S^j .кш.)
1 (0-10) 240 0,90 2,55±и,и/ 6,00 41,5 2,7
2 (11-20) 240 1,10 2,54±и,иб 6,00 36,4 2,3
3 (21-30) 240 1,00 2,72-,- 4,60 29,7 1,9
4 (31-40) 240 0,50 2,62±и,и/ 5,12 40,0 2,6
5 (41-50) 240 0,50 3,23±u,iu 6,30 47,8 3,1
6 (51-60) 212 0,50 3,24±и,°9 6,80 39,9 2,7
7 (61-70) 143 0,60 2,67±и,°6 4,60 27,5 2,3
8 (71-80) 47 0,23 2,69±0,22 5,10 57,3 8,4
Прямоволокниста структура деревини (S^^n.)
1 (0-10) 240 0,90 1,75±и, 4,00 31,1 2,0
2 (11-20) 240 1,00 2,17±u,u4 5,01 31,0 2,0
3 (21-30) 240 0,50 2,30±°,°5 4,00 30,4 2,0
4 (31-40) 240 0,20 2,23±°,°6 4,91 40,6 2,6
5 (41-50) 240 0,50 2,69±°,°7 6,30 37,5 2,4
6 (51-60) 240 1,10 2,73±°,ио 6,60 34,9 2,3
7 (61-70) 179 0,90 2,87±°,°7 6,70 33,6 2,5
8 (71-80) 70 1,00 2,90±0,14 5,10 39,9 4,8
Рис. 2. Ялиця бша i3 хвилясто-завилькуватою (а) та прямово-локнистою (6) стовбуровою деревиною
З кожно1 модел1 за допомогою вжового бурава Haglöf (Швещя) викрутили керни з твшчно1 та твден-
но1 сторони. Всього разом ввдбрали по 24 керни i3 стовбурово1 прямоволокниста та хвилясто-завилькува-то1 деревини. Вивчення макроструктури прямоволокниста та хвилясто-завилькувато1 деревини полягало у визначеннi таких показнигав (Vintoniv, Sopushynskyy &
Teischinger, 2007; Normen für Holz, 2007; Sopushynskyy
& Vintoniv, 2012): ширина рiчного кшьця у хвилясто-за-вилькувато1 ^рЫн.кш.) та прямоволокниста деревини (Я'рын.кгЛ ширина пiзньоi деревини (вiдповiдно дхп13н.дер. та 3ПпгЗН.дерХ ширина ранньоi деревини (дХранн.дер. та дпранн.дер)- Для вимiрювання використовували профе-сiйну цифрову лiнiйку Lintab 6 з використанням ден-дрохронологiчного програмного забезпечення TSAP. Точшсгь вимiрювання становила 0,01 мм.
Результата досл1дження. Отриманi значения вимь рювань ширини рiчного кiльця у дерев iз хвилясто-за-вилькуватою та прямоволокнистою деревиною представлено в межах 10^чних дiапазонiв з початком вщ кори та заюнченням до серцевини стовбура. Такий тд-хiд дае змогу з'ясувати вiдмiнностi середнiх значень по-казника макроструктури та отримати статистично дос-товiрнi значення для рiзних вiкових дiапазонiв деревини ялищ бг^ (табл. 1).
Прим1тка: N - кшьюсть проведених вим1рювань; min - мш1маль-не значення; М^11 - середне арифметичне значення та його по-милка; max - максимальне значення; V - коефщент вар1ацл; P - показник точность
Ширина рiчного кiльця ялицi бшо! змiнюеться в дь апазонi вщ 0,23 до 6,80 мм для хвилясто-завилькувато' структури та вiд 0,20 до 6,70 мм - для прямоволокнис-то' Отриманi середнi значення 10^чних вiкових дiапа-зонiв е статистично достовiрними, показник точностi становив Р<5 %. Модельнi дерева iз хвилясто-завильку-ватою структурою деревини характеризуются бшьши-ми середнiми значеннями ширини рiчного кiльця, нiж модельнi дерева з прямоволокнистою деревиною. Дь апазон середньо' ширини рiчного кшьця хвилясто-за-вилькувато' деревини змiнюеться вiд 2,54 до 3,24 мм, а прямоволокнисто' деревини - вщ 1,75 до 2,90 мм.
Середш значення ширини тзньо! деревини в рiчно-му кiльцi залежно вiд вiкового дiапазону в напрямку вiд кори до серцевини наведено в табл. 2.
Табл. 2. Середня ширина тзньоТ деревини
Вжовий дь апазон кер-шв в1д кори до серцеви-ни (А) N, шт. min, мм М±\ мм max, мм V, % P, %
Хвилясто-завилькувата структура деревини (5хпзн.дер.)
1 (0-10) 240 0,08 0,81±°,°3 2,90 51,1 3,3
2 (11-20) 240 0,14 0,89±°,°3 2,70 55,0 3,6
3 (21-30) 240 0,10 0,87±°,°2 2,70 41,5 2,7
4 (31-40) 240 0,15 0,85±°,°2 2,00 43,5 2,8
5 (41-50) 240 0,20 0,98±°,°3 3,00 51,1 3,3
6 (51-60) 212 0,20 1,00±°,°4 3,90 52,4 3,6
7 (61-70) 143 0,27 0,89±°,°3 2,60 35,8 3,0
8 (71-80) 47 0,10 0,86±°,°8 1,90 61,0 8,9
Прямоволокниста структура деревини (5ппзн.дер.)
1 (0-10) 240 0,15 0,60±°, 2,22 41,8 2,7
2 (11-20) 240 0,20 0,71±°,°2 2,07 40,5 2,6
3 (21-30) 240 0,15 0,67±°,°2 2,70 45,2 2,9
4 (31-40) 240 0,07 0,69±°,°2 2,20 49,0 3,2
5 (41-50) 240 0,20 0,82±°,°2 2,00 41,5 2,7
6 (51-60) 240 0,20 0,82±°,°2 2,40 43,3 2,8
7 (61-70) 179 0,20 0,78±и,и3 2,40 43,3 3,2
8 (71-80) 70 0,20 0,83±°,°5 1,90 46,5 5,6
CepegHa mupuHa m3Htoi gepeBHHH b gepeB anu^ 6i-joi i3 xBHjacTo-3aBHJtKyBaToro gepeBHHoro 3HaxogHTtca b MeKax Big 0,08 go 3,90 mm i e 6ijtmoro, HiK y gepeB i3 npaMoBojoKHHcToro cTpyKTyporo gepeBHHH, 30KpeMa 3a MaKcHMajtHHM 3HaHeHHaM Ha 30,8 %. OTpHMaHi 3HaHeHHa Bapia^i mupuHH m3Htoi gepeBHHH xapaKTepH3yroTtca bh-cokhmh 3HaHeHHaMH Koe^i^emiB Bapia^i i 3MiHroroTtca Big 35,8 go 61,0 %, npoTe noKa3HHK ToHHocri npoBegeHo-ro gocjigKeHHa gja 6ijtmocTi BiKoBHx giana30HiB go 70 poKiB e gonycTHMHM P<5 %. CepegHi 3HaHeHHa mupu-hh paHHtoi gepeBHHH gepeB anu^ 6ijoi i3 xBHjacTo-3a-BHJtKyBaToro Ta npaMoBojoKHHcToro gepeBHHoro nogaHo b Ta6j. 3.
Ta6n. 3. BigMiHHicTb cepegHboi iiiiipiiiiii paHHboi gepeBHHH
BHJtKyBaToro cTpyKTyporo gepeBHHH onucyeTtca piBHaH-HaMH gpyroro nopagKy: SxpiHHKin. = -0,031A2 + 0,328A +
Bikobhh gi-ana3oH Kep-hib Big Kopu go cepцeвн-hh (A) N, mT. min, MM M±m, mm max, mm V, % P, %
Xeunncmo-3aeunbKyeama cmpyKmypa depeeuHU (SxpaHKgep.)
1 (0-10) 240 0,30 1,74±u'uo 5,10 51,0 3,3
2 (11-20) 240 0,25 1,66±u'ui 4,10 44,6 2,9
3 (21-30) 240 0,13 1,86^ 3,80 39,0 2,5
4 (31-40) 240 0,20 1,77^ 3,90 47,7 3,1
5 (41-50) 240 0,20 2,25±0,08 5,25 56,4 3,6
6 (51-60) 212 0,06 2 27±0,08 5,80 50,6 3,5
7 (61-70) 143 0,70 1,79^ 3,60 35,8 3,0
8(71-80) 47 0,12 1,82«,« 3,90 60,1 8,8
npnMoeonoKHUcma cmpyKmypa depeeuHU (SnDaHH.geD.)
1 (0-10) 240 0,25 1,14±0, 3,10 39,9 2,6
2 (11-20) 240 0,13 1,45^ 3,10 35,7 2,3
3 (21-30) 240 0,20 1,63±0,04 3,00 37,2 2,4
4 (31-40) 240 0,05 1,53^ 3,50 47,4 3,1
5 (41-50) 240 0,06 1,86±0,05 5,25 44,4 2,9
6 (51-60) 240 0,20 1,91±0,05 5,30 42,6 2,8
7 (61-70) 179 0,40 2,09±u,uo 5,50 40,8 3,1
8(71-80) 70 0,70 2,07±u,11 4,00 45,4 5,4
2,107 (R2 = 0,439) Ta S^.™. = -0,012A2 + 0,269A + 1,555 (R2 = 0,935). 36ijtmeHHa ^iTOMacu cToB6ypoBoi gepeBHHH b oco6hh ^opMH "xBHnacTo-3aBHntKyBaToi" 3ac-jyroBye Ha yBary 3 MeToro ix cejeKTHBHoro Big6opy gja nigBH^eHHa o6'eMHoi npogyKTHBHocTi Ta nnaHTa^HHoro BHpo^yBaHHa. BaKJHBo 3a3HaHHTH, ^o xBHjacTo-3aBHJt-KyBaTa gepeBHHa anu^ 6ijoi BHpi3HaeTtca yHiKajtHoro geKopaTHBHoro TeKcTyporo, ^o yTBopeHa HenpaBHJtHHM po3Mi^eHHaM piHHHx Kije^ Ta BignoBigHo HepryBaHHaM paHHtoi Ta m3Htoi gepeBHHH.
1 2 3 4 5 6 7 BiKOBHH fliana30H Bifl Kopn flo cepueBHHH, poKH Phc. 3. BigMiHHocTi mupuHH piHHoro Kirnu^ xBHnacTo-3aBHnbKy-BaToi' Ta npawoBonoKHHCToi crpyKTypu gepeBHHH mh^ 6ijoi
,fl,ja oco6hh i3 xBHnacTo-3aBHntKyBaToro Ta npaMoBo-noKHHCToro TeKcTyporo gepeBHHH mupuHa m3Htoi gepeBHHH b piHHoMy Kmt^ anu^ 6ijoi xapaKTepH3yeTtca MaKCH-MantHHMH 3HaHeHHaMH y BiKoBoMy giana3oHi 40-50 poKiB. HaHMeHmi cepegHi 3HaHeHHa mupuHH m3Htoi gepeBHHH BCTaHoBneHo gja BiKy 95-105 poKiB (puc. 4).
CepegHi 3HaHeHHa mupuHH paHHtoi gepeBHHH b piHHoMy Kij^i gepeB i3 xBHnacTo-3aBHJtKyBaToro gepeBHHoro 3HaxogaTtca b giana3oHi Big 1,66 go 2,27 mm. ^epeBa aju-цi 6ijoi i3 npaMoBonoKHHCToro CTpyKTyporo gepeBHHH xa-paKTepH3yroTtca MeHmoro aMnnrrygoro cepegHix 3HaHeHt mupHHH paHHtoi gepeBHHH, aKa 3MiHroeTtca Big 1,14 go 2,09 mm. noKa3HHK ToHHicTt gocjigKeHHa gja BiKoBoro giana3oHy 71-80 poKiB e 6ijtmHM 3a gonycTHMe 3HaHeHHa, ^o MoKHa noacHHTH CTpyKTypHHMH BigMiHHocTaMH cTHr-joi Ta roBemntHoi gepeBHHH.
HaBegeHi pe3yjitTaTH gocjigKeHHa CBigHaTt npo MaK-pocTpyKTypHi BigMiHHocTi gepeB anrnii 6ijoi i3 xBHjacTo-3aBHJtKyBaToro Ta npaMoBojoKHHcToro gepeBHHoro. BaK-jhbo 3a3HaHHTH npo noTpe6y gocjigHTH MiKpocKoniHHy 6y-goBy aHaToMiHHHx eneMemiB y nepexigmft 3oHi MiK paHHtoro Ta ni3Htoro gepeBHHoro b piHHoMy KijHii gja bhb-HeHHa oco6jHBocTeH cTpyKTypu paHHix Ta ni3Hix Tpaxeig.
OSroBopeHHH OTpHMaHHX pe3y^BTaTiB. Pe3yjjtTaTH gocjigKeHHa cBigHaTt npo BigMiHHocTi b mupuHi piHHHx кigeцt 3a ocTaHHi 55 poKiB pocTy Ta po3BHTKy anu^ 6ijoi i3 npaMoBojoKHHcToro Ta xBHjacTo-3aBHJtKyBaToro cTpy-KTyporo gepeBHHoro b jicopocjHHHx yMoBax ByKoBHHct-khx KapnaT Ha BHcoTi 950 m H.p.M. (puc. 3).
Рiзннцa cepegHix 3HaHeHt mupuHH piHHoro Kij^a oco6hh aпнцi 6ijoi i3 xBHnacTo-3aBHJtKyBaToro gepeBHHoro Ta npaMoBojoKHHcToro TeKcTyporo 3HaxogHTtca b gi-ana3oHi Big 15 go 31 %. 3MeHmeHHa BejHHHHH piHHoro npupocTy b gepeB 3 npaMoBojoKHHcToro Ta xBHjacTo-3a-
2 3 4 5 6 7
3 BiKOBHH giana30H Bifl Kopa flo cepueBHHH, poKH
Phc. 4. OupHHa ni3Hboi xBHJMcTo-3aBHJibKyBaToI Ta npaMoBojoK-hhctoi' gepeBHHH b piHHoMy кiJbцi BiKoBoro giana3oHy 80 poKiB
BejHHHHa ni3Htoi gepeBHHH b piHHoMy кiJtцi oco6hh i3 xBHjacTo-3aBHJtKyBaToro Ta npaMoBojoKHHcToro TeKcTyporo gepeBHHH e Hafi6intmoro y cepegHtoBiKoBoMy gi-ana3oHi 40-60 poKiB. Рiзннцa MiK mupuHoro ni3Htoi gepeBHHH b oco6hh i3 xBHjacTo-3aBHJtKyBaToro Ta npaMoBo-joKHHcToro TeKcTyporo gepeBHHH e ogHaKoBoro i cTaHo-BHTt npu6jH3Ho 20 %. 3ajeKHicTt MiK BiKoBHM giana3o-hom Ta mupHHoro ni3Htoi 3ohh gepeBHHH b piHHoMy кiJtцi onucyeTtca piBHaHHaMH gpyroro nopagKy gja xBHjacTo-3aBHJtKyBaToro cTpyKTypu gepeBHHH aJHцi 6ijoi -
^ni3H.gep. = -0,008A2 + 0,080A + 0,728 (R = 0,503) Ta npa-mobojokhhctoi - 5nm3H.gep. = -0,003A2 + 0,056A + 0,571 (R2 = 0,766). BaKJHBo 3a3HaHHTH npo icToTHi BigMiHHocTi mupHHH ni3Htoi Ta paHHtoi gepeBHHH b oco6hh i3 xBHjac-To-3aBHJtKyBaToro Ta npaMoBojoKHHcToro TeKcTyporo ge-peBHHH (pHc. 5).
2
1 2 3 4 5 6 7 Вшовий д1апазон вщ кори до серцевини, роки Рис. 5. Вiдмiнностi ширини ранньо! деревини в особинах ялищ бiлоi iз хвилясто-завилькуватою та прямоволокнистою структурою деревини
Залежност м1ж вжовим д1апазоном вщ кори до серцевини та шириною ранн^ зони деревини ялищ бiлоi 1з хвилясто-завилькуватою структурою вiдрiзняеться вiд iдентичноi залежностi для пiзньоi деревини, що тд-тверджуеться величиною коефщеипв детермшацп для аномальноi деревини -Я2 = 0,405 та прямоволокнис-тоi - Я2 = 0,932. 1стотна вiдмiннiсть структурного впо-рядкування деревних волокон у ялищ бiлоi iз хвилясто-завилькуватою деревиною призводить до 34,0 % збшь-шення ширини ранньоi зони деревини у вiцi 105 роюв.
Висновки. Показники макроструктури ялищ б^^ iз хвилясто-завилькуватою та прямоволокнистою деревиною свiдчать про ктотш вiдмiнностi iх середнiх та гра-ничних значень. Середнi значення ширини ранньоi зони деревини ялищ бiлоi iз хвилясто-завилькуватою деревиною знаходяться в межах вiд 1,66 до 2,27 мм, а для пря-моволокнистоi деревини - в^ 1,14 до 2,09 мм.
Величини рiчних приростiв у вiковому дiапазонi 180 рокiв в напрямi вiд серцевини до кори зменшуються поступово для прямоволокнистоi деревини та опи-суються рiвнянням другого порядку (Я2 = 0,935), а для хвилясто-завилькуватоi деревини змшюються неодна-ково (Я2 = 0,439), що е ознакою аномальной у дiяль-ност камбiю. Для дерев iз хвилясто-завилькуватою деревиною властиве збшьшення середшх значень: ширини рiчних кшець до 31,4 %, ширини пiзньоi деревини -24,9 % та ширини ранньоi деревини - 34,0 %, порiвняно з прямоволокнистою структурою деревини. Для Грун-товного вивчення питання формування властивостей хвилясто-завилькуватоi деревини ялищ бiлоi важливим
Р. Т. Максымчук, И. М. Сопушинский
Национальный лесотехнический университет Украины, г. Львов, Украина
МАКРОСКОПИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ВОЛНИСТО-СВИЛЕВАТОЙ ДРЕВЕСИНЫ ПИХТЫ БЕЛОЙ
Исследованы показатели макроструктуры прямоволокнистой и волнисто-свилеватой стволовой древесины пихты белой в лесорастительных условиях Буковинских Карпат. Определено отличие средних, минимальных и максимальных значений ширины годичного кольца, ширины ранней и поздней зон древесины пихты белой с волнисто-свилеватой и прямоволокнистой структурой древесины. Установлено, что увеличение средней ширины годичных колец пихты белой с волнисто-свилеватой древесиной составляет 14,7-31,4 %, средней ширины поздней древесины - 17,7-24,9 % и средней ширины ранней древесины - 13,2-34,0 %, по сравнению с прямоволокнистой структурой древесины. Наибольшие значения поздней древесины в годичном кольце характерны для особей с волнисто-свилеватой и прямоволокнистою текстурой древесины в средневозрастном диапазоне 40-60 лет. Выявлена зависимость между показателями макроструктуры и возрастным диапазонам 180 лет в направлении от коры к сердцевине, которые описываются уравнениями второго порядка. Установлено, что годичные приросты в направлении от сердцевины к коре уменьшаются постепенно для прямоволокнистой древесины, а для волнисто-свилеватой древесины меняется неодинаково и является признаком аномальности в деятельности камбия.
Ключевые слова: годичное кольцо; поздняя древесина, строение древесины; аномальная древесина; Украинские Карпаты.
e BHBHeHHH 0C06mB0CTeM ^opMyBaHHH o6'eMHoi Macu Ta
am30Tp0nii yTBOpiB CT0B6yp0B0i gepeBHHH.
nepe^iK BHKOpHeraHHx g^epe^
Bucur, V. (2006). Acoustics of Wood. Berlin: Springer. 454 p.
Carlquist, S. J. (1978). Wood anatomy of Bruniaceae: Correlations with ecology, phylogeny, and organography. Journal of Systematic and Evolutionary Botany, 9(2), 323-364.
Harris, J. M. (1989). Spiral Grain and Wave Phenomena in Wood Formation. New York: Springer. 260 p.
Herushynskyy, Z. Yu. (1996). Typolohiya lisiv Ukrainskykh Karpat. Lviv: Piramida. [in Ukrainian].
Hiletskyy, Y. R. (2012). Protected and geographic zone Ukrainian Carpathians as the basis of optimization nature by region. Scientific Bulletin of Chernivtsi University: Geography, 612/613, 28-32. [in Ukrainian].
Holubets, M. A. (1978). Elniki Ukrainskikh Karpat. Kyiv: Naukova dumka. [in Russian]. 320 p.
Kohl, F. (2009). Furnier - Tradition mir Netzwerk und Perspektiven. Furnier Magazin, 32-49.
Korovin, V. V., Novitskaja, L. L., & Kurnosov, H. A. (2003). Struk-turnye anomalii steblia drevesnykh rastenii. Moskva: Forest University. [in Russian].
Kravchuk, Ya. S. (2008). Geomorphologija Polonynskykh Karpat. Lviv: Ivan-Franko University. [in Ukrainian].
Normen fur Holz (2009). DIN-Taschenbuch 31. Berlin: Beuth. 340 p.
Slyapin, Ye. I. (1975). Problema patalogichnykh novoobrazowaniy u rosteniy, jeje aspekty i ikh snachenije dlja nauki, narodnovo khos-yajstva i medetsyny. Problemy onkologij i teratologij u rastenij, 5-16. [in Russian].
Sopushynskyy, I. M. (2014). Intraspecific differentiation of sycamore (Acer pseudoplatanus L.), European beech (Fagus sylvatica L.) and Common ash (Fraxinus excelsior L.) by decorative wood. Lviv: UNFU. [in Ukrainian].
Sopushynskyy, I. M., & Vintoniv, I. S. (2012). Praktykum z de-rewynoznavstwa. Lviv: Apriori. [in Ukrainian].
Veklych, L. M. (Ed.). (2005). Kompleksnyi atlas Ukrainy. Kyiv: Kar-tohrafiia. [in Ukrainian].
Vintoniv, I. S. (2003). Selection of sycamore with wave-grained wood at UNFU. Ksztaltowanie i ochrona srodowiska lesnego, 595-603. [in Russian].
Vintoniv, I. S., Sopushynskyy, I. M., & Teischinger, A. (2007). Wood Science. Lviv: Apriori. [in Ukrainian].
White, T. L., Adams, W. T., & Neale, D. B. (2007). Forest Genetics. Cambridge: CABI. 326 p.
R. T. Maksymchuk, I. M. Sopushynskyy
Ukrainian National Forestry University, Lviv, Ukraine
MACROSCOPIC FEATURES OF THE WAVE-GRAINED WOOD OF SILVER FIR
The ultimate purpose of the article was to study the macroscopic differences in the anatomy of Abies alba Mill. with straight-grained and wave-grained wood growing in the biotopes of Bukovyna Carpathians. A total of 24 cores from the northern and southern tree sides of straight-grained and wave-grained wood of silver fir were taken. The database of the macroscopic features (width of annual rings, the widths of latewood and earlywood) were measured on the professional digital Lintab 6 using dendrochronological software TSAP. The research results showed that the mean value of the width of the annual rings of silver fir varied in the range 2,54-3,24 mm of wavy-grained wood and 1,75...2,90 mm of straight grained wood. The mean value of the latewood widths were in the range from 0,07 go 3,90 mm. They were statistically significant by the accuracy index P<5 %. The trees with wave-grained wood were characterized by larger average values of the late- and earlywood width comparing to trees with the straight wood. The average values of the earlywood width in the annual ring of trees with wave-grained wood were from 1,66 to 2,27 mm. The trees with straight-grained wood were characterized by a lower amplitude of mean values of the earlywood width from 1.14 to 2.09 mm. The highest values of the macroscopic features were characterized for individuals with a wave- and straight-grained wood in the age of about 40-60 years. Dependences between the macrostructural features and the age in the range of 1-80 years in the direction from the bark to the pith were described by the second-order equations. At the age of 105 years the significant difference in the ordering of wood fibers were leaded to an increase of 34.0 % of the earlywood width. To deeper study the structural formation of wave-grained wood of silver fir, it is important to research the wood anisotropy and wood density.
Keywords: annual ring; late wood, wood structure; abnormal wood; Ukrainian Carpathian Mountains.
