CC BY
17
5. Зеленая книга Украинской ССР. Редкие, исчезающие и типичные, нуждающиеся в охране, растительные сообщества/ Под ред. Ю.Р. Шеляга-Сосонко. - К.: Наук. думка, 1987. -216 с.
6. Конвенщя про охорону дикоУ флори i фауни та природних середовищ iснування в Gвропi (Берн, 1978 рш). - К.: Мш-во охорони навколишнього середовища та ядерно'1 безпеки Украши, 1998. - 76 с.
7. Навчально-краезнавчий атлас Чершвецько! областi/ За ред. Я.1. Жупанського. - Л.: Вид-во наук.-техн. лгг., 2000. - 24 с.
8. Солодкий В.Д., Бшоконь М.В., Королюк В.1. Природно-заповщний фонд Черш-вецько'1 областi. - Чернiвцi: Зелена Буковина, 2004. - 56 с.
9. Червона книга УкраУни. Рослинний св^/ Пiд ред. Ю.Р. Шеляга-Сосонка. - К.: Укр. енцикл., 1996. - 608 с.
10. Чорней И.И., Буджак В.В., Скильский И.В. Из опыта использования геоинформационной системы для оценки биоразнообразия экосистем Буковинских Карпат// Информационные системи по биоразнообразию видов и экосистем: Междунар. симп. - СПб., 2003. -С. 72-73.
11. Чорней 1.1., Буджак В.В., Термена Б.К. Судинш рослини флори Чершвецько! области, яю пщлягають охоронi: Атлас-довiдник - Чершвщ: Рута,1999 -140 с.
12. Фурдичко О.1., Сiвак В.К., Солодкий В. Д. Заповщна справа в Укрш'ш. - Чернiвцi: Зелена Буковина. - 2005. - 336 с.
УДК 630*1 Доц. 1.М. Сопушинський, канд. с.-г. наук;
проф. 1.С. BiHmoHie, канд. бюл. наук -НЛТУ Украти, м. nbeîe; доц. В.Д. Шкудор, канд. с.-г. наук - ДП "Сарненський лкгосп "
ВПРОВАДЖЕННЯ I МОН1ТОРИНГ КЛЕНА-ЯВОРА ТА ДУГЛАСП МЕНЗИСА В Л1СОРОСЛИННИХ УМОВАХ ДП "САРНЕНСЬКИЙ Л1СГОСП"
Впровадження клена-явора в лiсовi деревостани Захщного Полюся мае важливе лiсiвниче значення, особливий штерес становлять рiзнi за структурою деревини форми явора. Вивчення розширення ареалiв деревних видiв та пiдвищення стшкосп лiсових насаджень актуалiзуеться в умовах глобально'1 змiни клiмату. Дослiджено деяю аспекти пiдвищення якiсноï та кшькюно!' продуктивностi лiсових деревостанiв у ДП "Сарненський лiсгоспм шляхом впровадження в лiсовi культури клена - явора та дугласп Мензиса. Результати дослщження дають пiдстави для впровадження цього досвщу на територп Захiдного Полюся у свiжих та вологих сугрудах.
Assoc. prof. I.M. Sopushynskyy; prof. I.S. Vintoniv - NUFWT of Ukraine, L'viv;
assoc. prof. V.D. Shkudor - Forest Company of Sarny
Implantation and monitoring of sycamore and Douglas-Fir in the forest sites of Sarne Forest Company
Implantation of sycamore in the forest stands of West Polissya is very important in context carrying out the different kinds of wood structure. The study of widespread of natural trees habitats and increase the stability of forest stands needed in the global warming process. In the paper was investigated some aspects increasing the quality and quantity productivity of forest stands in Sarny Forest Company by means of the cultivation of sycamore and Douglas - Fir. Research results originates for the implementation of the experience in the area of West Polissya in the fresh and wet broadleave forest sites.
Актуальмсть. Сучасш досягнення люовирощування, яю базуються на селекци та штродукци деревних рослин, створюють передумови для шдвищен-
ня стшкосп та продуктивностi лiсових бiогеоценозiв в умовах глобально! змши клiмату. Цей науковий напрям вимагае комплексного вивчення бюеколопчних особливостей деревних видiв i лiсорослинних умов регiону, !х впровадження.
Науковi дослiдження щодо впровадження клена-явора рiзних форм за макроструктурою деревини (Винтонив, Иванив, Хованець, 1990) та дугласи Мензиса (дугласовой пихты - Бродович, Шляхта, 1979; псевдотсуги зелено! -Цибик, 1972), яка мае лiсiвниче значення як щнна швидкоросла деревна рос-лина (Бродович, 1972), започатковаш весною 2005 року в ДП "Сарненський лкгосп" (рис. 1, 2).
Форми текстури деревини
Плка з
настинами Пташине око Завилькувата Прямоволокниста
i листками
Рис. 1. KheH^eip (Acerpseudoplatanus L.)
Рис. 2. ДуглаСя Мензиса (Pseudotsuga menziesii (Mirb.) Franco) на територПДП
"Сарненський л^госп "
Важливе мюце у люогосподарському виробнищш повинна займати селекщя цшьового призначення (на декоратившсть та резонанстнiсть деревини) та штродукщя деревних рослин, спрямована на отримання високо! про-дуктивностi люових деревостанiв. Особливою декоративнiстю деревини вщ-значаеться клен-явiр "пташине око", а декоративно-резонансними властивос-тями - "завилькуватий". Вивчення бiоекологiчних особливостей аборигенного клена-явора та його форм за структурою деревини (рис. 1) в Укра!нських Карпатах розпочато у 1968 р. (Вштотв, 1971). У природних люових деревос-танах Укра!нських Карпат згадаш форми клена-явора зростають на висотах вщ 800 до 1300 м н.р.м. Форму клена-явора "пташине око" ми виявили в ДП "Шепе^вський люгосп" за межею ареалу в Укра!ш (Стойко, Третяк, 1961).
Сьогодш неконтрольоваш вирубування щнних форм клена-явора в Укра!ш призводять до скорочення генофонду. Науков1 спостереження 2005-2008 рр. на тему "Впровадження { мониторинг клена-явора та дугласи Мензиса в л1со-рослинних умовах ДП "Сарненський л1сгосп"" дали шдгрунтя започаткувати культивування згаданих деревних рослин у Захщному Полюс вщповщно до схеми люорослинного районування р1внинно! частини захщного регюну Украши (Горшенин, Шевченко, 1954).
1нтродукщя дугласи Мензиса (НЛТУ Украши, м. Льв1в) започаткова-на у 1947 р. (Бродович, 1979). За ф1зико-мехашчними властивостями дереви-ни дуглаЫя под1бна до сосни звичайно!. Як дослщив Т.М. Бродович, люовий деревостан з участю дугласи Мензиса у вщ1 65 роюв мае запас на 1 га 730,5 м (склад: 1-й ярус 7 Пс3Ял, II - й ярус 10Д, повнота 0,6, середня висота 34,5 м, середнш д1аметр 53 см; боштет - 1 б). В Укра!нських Карпатах дугла-с1я Мензюа усшшно акшматизувалась { у вщ1 90-100 роюв досягае максимально! висоти 53 м з д1аметром до 120 см та запасом на 1 га до 1400 м (Вш-тошв, Сопушинський, Тайшшгер, 2007).
Комплексний анал1з грунтово-кшматичних умов та експериментальш дослщження дають змогу реал1зувати науково-дослщний проект в умовах ДП "Сарненський люгосп". Виконання цього проекту стало можливим за умови плщно! сшвпращ виробничниюв ДП "Сарненський люгосп" та науковщв НЛТУ Украши, м. Льв1в.
Лкорослинм умови. ДП "Сарненський лкгосп" було оргатзовано в 1940 р. Загальна площа становить 49 560,6 га. Зпдно з люорослинним райо-нуванням територ1я люгоспу належить до геоморфолопчно! провшци "По-люька низовина" шдпровшци "Швденна низовина", яка з урахуванням одно-рщност геолопчних структур належить до Волинського Полюся Сарненсько! акумулятивно! р1внини.
Кшмат району розташування люгоспу пом1рно-континентальний, переважно теплий { вологий, зима несувора, лгто вологе, без в1дчутних по-сушливих перюд1в. За ступенем вологост бшьша частина грунлв належить до сирих - 35,8 % { вологих 30,5 %. Частка земель з надм1рним зволоженням становить 26,9 % площд, вкрито! люовою рослиншстю. У люових деревоста-нах поширеш так деревш рослини, як сосна звичайна, дуб черешковий, береза поникла, вшьха чорна, осика, клен гостролистий, ясен звичайний, граб зви-чайний та ялина звичайна.
Рис. 3. Деревостан бука лжового в ДП "Сарненський лжгосп "
Науковi спостереження показали, що в цiлому грунтово-кшматичш умови на вологих грунтах, де зростае дуб черешковий, граб звичайний, лщи-на звичайна, сприятливi для усшшного вирощування модрини японсько!, бука люового, клена-явора, дугласи Мензиса. Створення люових культур бука люо-вого в ДП "Сарненський лiсгосп" започатковано 90-100 роюв тому (рис. 3).
Результаты дослiдження. Для вирощування садивного матерiалу клена-явора використовували насiння урожаю 2005, 2006 та 2007 рр. з клоно-во! плантаци клена-явора "пташине око", закладено! у 1985 рощ в ДП "Усть-Чорнянське ЛМГ" (рис. 4).
Рис. 4. Плодоношения клена-явора "пташине око " на клоновш плантаци
Насшня клена-явора виЫвали у рiзних лiсорослинних умовах в люо-вих розсадниках ДП "Сарненський люгосп". Експериментами встановлено, що у тиш лiсу В2ДС (люовий розсадник у Кричильському лiсництвi, квартал 29, видш 14 з географiчними координатами: 51о16 00 Пн. довгота, 026 32 18 Сх. широта, 160 м н.р.м.) стан однорiчних Ыянщв був вщмшний. На цш дiлянцi висiяно насiння клонiв № 1, 3, 5, 6, 9, 11, 13, 14, 15. Середня висота однорiчних Ыянщв становила 42 см (рис. 5). Материнськ особини, з яких клоновано форму клена-явора "пташине око", зростали на захщному мегасхи-лi Укра!нських Карпат на висотах вщ 800 до 1300 м н.р.м.
Рис. 5. Однор1чш С1янц1 клена-явора "пташине око "
Однорiчнi Ыянщ клена-явора було висаджено на люових дiлянках Сарненського та Кричильського люництв, а також було створено насшневу плантацiю площею 0,6 га (Сарненське л-во, кв. 36, видш 4; Кричильське л-во, кв. 11, видш 1). Мошторинг росту та розвитку клена -явора 2006, 2007 та 2008 роюв дае шдстави стверджувати, що грунтово-кшматичш умови тут для них е сприятливими (рис. 6, 7).
Рис. 6. Лiсовi культури клена-явора, створен у 2007р. (Сарненське лкництво, квартал 36, видт 4)
Рис. 7. Плантаця клена-явора 0,6 га, створена весною 2008р.
(Кричтьське лкництво, квартал 11, видт 1)
Для тдвищення продуктивност деревосташв у сприятливих грунто-во-кшматичних умовах ДП "Сарненський люгосп" ми започаткували впрова-дження дво- i трирiчних Ыянщв дугласiï Мензиса, що зростае в УкраАт. Ре-зультати дослiдження стверджують, що дугласiя Мензиса добре прижилась в люових культурах з переважанням сосни звичайноï та дуба черешкового
Рис. 8. ДуглаЫя Мензиса в лкових культурах, створениху 2006р.
Характеристику люокультурних дшянок, на яких впроваджено клен-явiр та дугласда Мензиса, подано в таблищ.
Висновки. Аналiз грунтово-клiматичних умов дае пiдставу для впро-вадження клена-явора, дугласи Мензиса та бука люового у лiсовi насаджен-ня, що покращить родючiсть грунтiв.
Впровадження клена-явора шдвищить якiсну продуктивнiсть (вихiд декоративноï та резонансноï деревини) а дуглаЫя Мензиса - кiлькiсну про-дуктившсть деревостанiв у лiсорослинних умовах ДП "Сарненський люгосп".
Результати науково-дослщного проекту доцiльно розповсюдити в За-хiдному Полiссi у свiжих та вологих грабово-дубово-соснових сугрудах (С3ГДС та С2ГДС) та свiжих i вологих дубово-соснових суборах (В3ДС, В2ДС).
Табл. Характеристика л1сокультурних дтянок
№ Млсцезнаходження Площа, га Тип лшу Рк створення Схема змiшуван-ня лшових культур Густота, шт./га
1 Кричильське л-во Кв. 46, видш 11 3,3 С3ГДС 2007 ДуглаЫя рiвно-мiрно розмiщена 50 шт.\га
2 Сарненське л-во Кв. 36, видш 4 4,2 С3ГДС 2007 Явiр рiвномiрно розмiщений 200 шт.\г а
3 Кричильське л-во Кв. 30, видш 11 8,2 ВэДС 2008 Дугласiя рiвно-мiрно розмiщена 100 шт./га
4 Кричильське л-во Кв. 11, видш 1 0,6 В2ДС 2008 Явiр 5x10 м 200 шт./га
Лггература
1. Бродович Т.М., Шляхта Я.М. Методические рекомендации по технологи создания промышленных культур дугласовой пихты в Карпатах (для работников лесохозяйственны предприятий западных районов УССР)// Учебно-производственная мастерская Львовского полиграф. техникума. - Львов. - 1979. - 26 с.
2. Винтонив И.С. Селекция явора с декоративной древесиной в УкрДЛТУ. -Ksztaltowanie i ochrona srodowiska lesnego. Pod redakcja Antoniego T. Milera. Wydawnictwo Akademii Rolniczej im Augusta Cieszkowskiego w Poznaniu. - Poznan. - 2003. - С. 595-603.
3. Винтонив И.С., Иванив О.С., Хованець Д. Особенности строения волнистой древесины явора. Строение, свойства и качество древесины. Материалы координационного совета по современным проблемам древесиноведения. - Мытищи, 1990. - С. 106-111.
4. Вштошв 1.С., Сопушинський 1.М. Проблема деревинознавчо'1 селекци в люовому господарста// Наук. вюник УкрДЛТУ: Лювницью дослщження в УкраЫ. - Львiв: УкрДЛТУ.
- 1996, вип. 5. - С. 233-235.
5. Вштошв 1.С., Сопушинський 1.М., Тайшшгер А. Деревинознавство: Навч. пос. -Львiв: ТзОВ "АпрюрГ1, 2007. - 312 с.
6. Горшенин Н.М., Шевченко С.В. Лесорасттительные районы западных, Черновицкой и Закарпатской областей УССР// Науч. тр. Львов. с.-х. ин-т. - 1954, т. 4. - С. 147-156.
7. Цибик Б.Й. Про будову деревини псевдотсуги зелено! Лiсiвничi дослщження на Розточчь - Львiв: Каменяр, 1972. - С. 259-263.
8. Третяк Ю.Д., Стойко С.М. О распространении, особенностях и естественном возобновлении явора в Украинских Карпатах// Лесной журнал. - Архангельск: Известия ВУЗ.
- 1961, № 5. - С. 147-156.
9. Vintoniv I., Sopushynskyy I., Teischinger A., etc. V. Selection of maple "birdseye" (Acer pseudoplatanus L.) in Ukrainian Carpathian mountains// Wood Structure and Properties '06 edited by S. Kurjatko &R. Lagana. - Arboga Publishers, Zvolen, Slovakia. - 2006. - Р. 139-142.
УДК630*812:674.032 Асист. З.М. Юршв, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
ФЕНОЛОГ1ЧН1 РИТМИ ТА ОСОБЛИВОСТ1 ПЛОДОНОШЕННЯ
БАРХАТА АМУРСЬКОГО
Дослщжено фенолопчш ритми та особливосп полодоношення бархата амурсь-кого, що мае важливе значення для узагальнення результат штродукцп та акшма-тизацп деревних рослин у нових умовах зростання.
