CC BY
28
Исследованы физико-химические свойства поверхностного слоя почвы парковых фитоценозов под одновидовыми синузиями кустарников. Проанализированы результаты лабораторных исследований и выведены основные закономерности изменения качественных и количественных показателей содержания основных элементов питания.
Ключевые слова: почвы, гумус, синузии кустарников, кислотность, подвижные основы.
Mysiak R.I. Features of the physical and chemical properties of soil under the bushes synusies
Investigated physical and chemical properties the surface layer of soil under single-species bushes synusies in the park phytocenosises. The analyzed laboratory results and deduced the main regularities changes of qualitative and quantitative parameters content major feeding components.
Keywords: soil, humus, bushes synusies, acidity, moving base.
УДК630*[1+811.2] Доц. 1.М. Сопушинський, канд. с.-г. наук;
проф. В.П. Рябчук, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Львiв
Л1С1ВНИЧ1 ОСОБЛИВОСТ1 КЛЕНА-ЯВОРА, БУКА Л1СОВОГО ТА ЯСЕНА ЗВИЧАЙНОГО З ДЕКОРАТИВНОЮ АНОМАЛЬНОЮ ДЕРЕВИНОЮ
Проаналiзовано лiсiвничi особливост бюгруп клена-явора (Acer pseudoplata-nus L.), бука люового (Fagus sylvatica L.) та ясена звичайного (Fraxinus excelsior L.) з декоративною деревиною аномалш. Запропоновано схему класифжаци бюгруп явора, бука та ясена з декоративною деревиною: ясеневi та яворовi люотиполопчного району - дншровських свiжих грабових дiбров, яворовi люотиполопчного району -полюько-прикарпатських волого-грабових дiбров, яворовi (750-1250 м н.р.м.) та бу-ковi (350-650 м н.р.м.) геоботашчного округу - букових карпатських л^в.
Ключовг слова: явiр, бук люовий, ясен звичайний, бюгрупа, декоративна деревина.
Вступ. Важливим завданням комплексного використання генофонду деревних вид1в, як яюсно вщр1зняються на р1вш фенотипу за структурою деревини, е вирощування порщ 1з заданими властивостями деревини [1, 3, 11]. На сучасному етат у правилах люокористування в Укра!ш знехтувано потребою збереження ознак пол1морф1зму листяних порщ, зокрема i за структурою деревини [3, 6-8].
Навколишне середовище iстотно впливае на компоненти бюгеоценозу через чинники прямо! дп (температура, свило, опади, вологють Грунту) та опосередковано! (висота н.р.м., експозицiя схилу) [3, 8, 11]. Останнi можуть пiдсилювати дiю прямих чинникiв. Широкий спектр еколопчних чинникiв (клiматичних, орографiчних, едафiчних, бiотичних) мае великий вплив i ство-рюе особливе середовище для деревно! рослини. Будь-який фiзiологiчний процес в рослинах може вщбуватися тiльки в певному iнтервалi значень еко-логiчного чинника. Мiнiмальне i максимальне значення чинника, за яких можливий рют та розвиток деревного виду, утворюють область стшкосп, або ареал чутливосп до чинника. Середину ще! областi можна вiднести до зони оптимуму, яка е найсприятлившою для бюлопчного виду. Кожен еколопч-
ний чинник або 1х комплекс рiзною мiрою впливають на рiзнi види деревних рослин i навiть на одш й тi ж рослини, але в рiзнi перiоди 1х життя. Окрiм цього, цей вплив залежить вщ життевого стану особин (добре розвинеш або пригноблеш), характеру 1х зростання (поодиноко або в деревосташ), генетич-но1 неоднорiдностi рослин тощо [1, 3, 9, 10].
Постановка проблеми. Проблема дослщження лiсогосподарських особливостей деревних видiв, а саме визначення 1х природних ареалiв пер-винного мюця зростання заслуговуе на особливу увагу. Метою дослiдження е вивчення лiсiвничих особливостей бiогруп явора, бука люового та ясена зви-чайного з аномальною декоративною деревиною.
Основний матер1ал. Вiдомо [1, 3-6], що внаслiдок експлуатацiйно спрямованого ведення люового господарства та широкомасштабних шдивь дуальних вирубувань деревних видiв iз цшною декоративною деревиною зменшуеться генетична рiзноманiтнiсть лiсiв. До числа рiдкiсних деревних видiв за текстурою деревини належить клен-явiр форми "пташине око", клен-явiр, бук лiсовий i ясен звичайний iз хвилястою та плутаною завилькуватю-тю. Питання формового рiзноманiття клена-явора, бука та ясена за текстурою деревини посщае вагоме мюце у лiсiвничих науках у контексл вивчення особливостей росту, якостi деревини, географiчного походження, лiсiвничо-таксацiйних характеристик люових насаджень. Важливим е також те, що ано-малп деревини надають 1й естетично1 привабливостi.
Вивчення бюеколопчного та лiсiвничого потенцiалу внутршньовидо-во1 диференщацп деревного виду розкривае повноту природи еволюцп дерев-ного виду. Наукове тзнання виду як системи е основою його лiсiвничого, де-ревинознавчого та генетичного дослщження з метою раннього дiагностування спадкових якостей дерев. Селекцiйна характеристика деревних видiв охоплюе вивчення ареалу, бюеколопчних особливостей, характеристики генофонду, внутршньовидово1 мшливосп, напрямкiв селекцп та господарсько1 цшносп.
Деревнi породи становлять складну систему екотитв [2]. Вiн, як вщо-мо, е сукупнiстю популяцiй, що пристосувалися до певних едафiчних, ктма-тичних або ценотичних умов довкшля [3, 8]. Мiсцем для полiморфiзму деревних видiв е популящя, важливою складовою яко1 е бюгрупа. Пiд бiогрупою [2] у лiсiвничому контекстi розумiють сукупнiсть рослин певного виду, яю спiльно зростають на невеликш площi i взаемодiють мiж собою, впливаючи на рiст одна одно1. Внаслiдок цього у них виробились вщповщш спадковi властивостi. Остання передбачае передачу ознак батьюв потомству через на-явний генетичний матерiал. Природна диференцiацiя деревного виду як у процеш онтогенетичного розвитку, так i здатностi набуття нових ознак вщоб-ражаеться через комплекси морфолопчних та анатомiчних ознак. Варто звер-нути увагу на диференцiацiю деревних видiв, що контрастно проявляеться з рiзкими змiнами екологiчних умов в горах на незначних територiях, або на великих просторах в географiчному аспект^ Лiсiвничо-таксацiйнi показники деревостанiв iз рiзних типiв лiсу, на яких дiагностовано бiогрупи клена-явора, бука та ясена з декоративною деревиною аномалш, подано у табл.
Табл. Лidвничо-таксацшm показники деревосташв
Кв. / вид. 1ндекс типу л1су Висо- та н.р.м. Вк, роки Склад насадження Середня Боштет /повно-та Запас, м3-га"1
Ш1 н, м Б, см
1 1/6 С3-гБка 375 85 9Бк1Гз 24 28 1/0,80 290
2 1/14 С3-гБка 340 106 9Бк1Гз 26 30 1/0,60 270
3 2/1 С3-гБка 395 97 9Бк1Гз 25 32 1/0,80 340
4 2/25 Б2-гДЬ 171 90 8Яз2Дз 28 36 11/0,70 330
5 4/28 В2-гДЬ 168 73 9Яз1Дз 24 28 1/0,70 280
6 20/14 В2-гДЬ 274 112 5Яз3Дз1Лпд1Гз 27 46 11/0,60 260
7 35/2 Б3-гБкс 370 110 7Бк1Дз1Яцб1Гз 26 44 11/0,60 240
8 2/2 Б3-гБкс 345 100 7Бк3Гз 26 44 11/0,60 250
9 3/4 Б3-гБкс 306 85 7Бк2Гз1Яв 27 36 1/0,60 250
10 1/8 С3-см-яцБка 750 111 8Бк2Яв 28 40 1/0,70 270
11 17/3 С3-см-бкЯце 860 90 6Бк2Яц1Ял1Яв 25 36 11/0,60 370
12 1/27 Б3-яцБк: 880 130 3Бк(130)2Яв3Бк(75)2Яв 32 48 1/0,55 340
13 30/3 С3-явБк8 1120 190 7Бк(190)2Бк(100)1Яв 27 48 11/0,60 330
14 20/2 С3-явБк8 1050 190 6Бк(190)2Бк(110)2Яв 27 52 11/0,50 270
15 19/1 С3-явБк8 1050 200 6Бк(200)2Бк( 100)2Яв+Яц 29 52 11/0,60 320
16 19/33 Б3-яцБк8 930 190 7Бк(190)1Яц1Бк(100)1Яв 31 52 1/0,50 300
17 15/25 Б3-см-яцБк^ 900 100 6Бк3Яв1Яц 30 32 1а/0,70 350
18 15/36 Б3-см-бкЯц8 850 170 4Бк(170)3Яв2Бк(80)1Яц 32 56 1/0,60 320
19 10/7 С3-явБкg 1000 170 5Бк(170)2Бк(100)3Яв 27 52 11/0,70 380
20 3/41 Б3-см-бкЯц8 1000 106 8Яв2Бк+Яц 29 33 1/0,60 350
21 6/30 Б3-см-яцБкп 750 180 9Бк1Яв+Яц 31 52 1/0,60 340
22 16/28 С3-явБкп 1050 180 8Бк2Яв 27 52 11/0,60 300
23 6/6 С3-явБк' 980 146 6Яв3Бк1Ял 26 37 Ш/0,58 320
24 16/12 С3-бкЯц1 1275 106 7Яв2Бк1Ял 26 33 11/0,60 291
25 40/30 С3-явБк) 1250 186 10Яв+Бк+Ял 22 37 1У/0,40 159
26 28/9 С3-бк-яцСмк 1100 186 5Яв4Ял1Бк+Яз 30 45 11/0,56 406
27 32/12 С3-бк-яцСмк 1100 176 5Яв3Ял2Бк+Яз 28 41 11/0,57 386
28 5/15 С3-явБк' 1200 136 7Яв3Бк 24 45 Ш/0,40 160
29 24/1 Б3-гБкш 350 115 7Бк2Дс1Гз 31 40 1а/0,6 360
30 14/21 С3-гБкш 440 100 6Бк4Гз 25 32 11/0,6 250
31 18/2 Б3-гБкш 500 110 10Бк 30 36 1/0,65 380
32 26/11 Б3-Бкп 650 110 10Бк 26 32 1 а/0,60 463
33 26/10 Б3-Бкп 600 110 8Бк2Дс 28 40 1 а/0,70 340
34 9/5 С3-явБк0 1250 196 6Яв4Бк+Яз 14 26 У/0,40 81
35 2/23 С3-явБкр 1240 150 7Бк3Яв 24 46 Ш/0,5 210
36 31/16 С?-гДч 265 120 4Дз4Г1Яв1Лп 25 56 1/0,6 430
37 6/3.1 0?-гДг 301 82 4Яз5Гз1Яв+Лпд+Клг 28 36 1/0,70 307
38 86/2 В2-гДг 286 87 5Яз1Лпд1Гз1Клг1Яв 29 40 1/0,71 344
39 4/5.2 В2-гДг 295 92 4Яз3Гз2Бп1Яв 29 42 1/0,70 315
40 7/7 В2-гД5 301 91 4Яз5Гз1Яв+Дз+Лпд 32 46 1а/0,90 400
41 8/1 Б?-гД5 280 86 6Яз2Лд1Гз1Яв 29 42 1/0,93 310
42 33/20 В2-гД5 280 91 7Яз2Гз 1 Лпд+Чш 32 46 1а/0,86 420
Примака: а) ДП "Берегометське лiсомисливське господарство", Вашкiвське л-во; Ь) ДП "Сокирянське люове господарство", Романкiвецьке л-во; с) ДП "Калуське лiсове господарство", Калуське л-во; а) ДП "Осмолодське лiсове господарство", Ан-гелiвське л-во; е) ДП "Верховинське лiсове господарство", Краснянське л-во; 1) ДП "Великоберезнянське лiсове господарство", Жорнавське л-во; g) ДП "Великоберез-
нянське люове господарство", Лютянське л-во; h) ДП "М1жпрське лiсове господарство", Запередшянське л-во; i) ДП "Брустурянське люомисливське господарство", Лопухiвське л-во; j) ДП "Брустурянське лiсомисливське господарство", Плайське л-во; k) ДП "Мокрянське люомисливське господарство", Брадульське л-во; l) ДП "Мокрянське лiсомисливське господарство", Мокрянське л-во; m) ДП "Перечинське лiсове господарство", Перечинськел-во; n) ДП "Мукачiвське люове господарство", Чинадпвське л-во; o) ДП "Великобичювське лiсове господарство", Кос1всько-По-лянське л-во; p) Карпатський бiосферний заповщник; q) ДП "Шепетiське лiсове господарство", Романювське л-во; r) ДП "Вшницьке лiсове господарство", Вороновиць-ке л-во; s) ДП "Жмеринське люове господарство", Ярошинське л-во.
Як видно з табл., бюгрупи клена-явора, бука та ясена з аномальною декоративною деревиною зосереджеш у типах люорослинних умов св1жих та вологих сугруд1в та груд1в. Найбшьший спектр змши лшвничо-таксацшних показниюв властивий для яворових деревостатв, як охоплюють висотно-еколопчний град1ент вщ 265 до 1275 м н.р.м. Ясенев1 деревостани характеризуются високим класом боштету (1ата I) та вщносною повнотою (0,70-0,93). Беручи за основу здобутки популяцiйноi екологп [8] та люотиполопчне районування Украши [4], у яворових, букових та ясеневих деревостанах, ми запропонували схему бюгруп клена-явора, бука та ясена з аномальною декоративною деревиною (рис.).
Популяцп явора, бука та ясена з декоративною аномальною деревиною
[Ясенев1 шсотиполопчного району - дшпров-) Сворот геоботашчного округу - буков^ | сьи CBi>ri грабов1 д1брови, 150 -300 м н.р.м. \ \ карпатських люв, 750 - 1250 м н.р.м. i
i Яворов1 люотиполопчного району - дшпров-! ( Буков1 геоботашчного округу - букових 1 ^ сьи CBi>Ki грабов1 д1брови, 150 -300 м н.р.м. f ^ карпатських лю1в, 350 - 650 м н.р.м. j
Рис. Схема класифшаци бюгруп клена-явора, бука та ясена з декоративною
деревиною
Бюгрупи клена-явора, бука та ясена з декоративною деревиною ано-малш представлеш особинами одного деревного виду iз аномальним ростом, що тривалий час зростають у певнiй частинi свого ареалу, частково чи пов-шстю iзольованi вiд iнших подiбних сукупностей цього ж виду (рис.). Вони природно обмежеш, генетично рiзноманiтнi, що випливае з явно виражених форм за декоратившстю деревини та шших морфологiчних ознак [6, 7, 8]. Пщсумком до сказаного е внутрiшньовидовi вiдмiнностi за структурою деревини i ступiнь iндивiдуальноi мiнливостi клена-явора, бука та ясена, що характеризуются аномальним ростом i мають важливе значення для вирощу-вання клена-явора, бука та ясена з хвилясто-завилькуватою деревиною та клена-явора "пташине око".
Бюгрупи, у межах яких практично ^ею чи iншою мiрою здiйснюеться вшьне схрещування та розповсюдження мутацiй, привертають особливу ува-гу. Стрижневим для дослщження внутрiшньовидовоi диференцiацii у бюгру-пi деревноi рослинностi е фенотип. Вш змiнюеться в процесi розвитку орга-нiзму i залежить вщ генотипу та впливу навколишнього середовища. Мiж ге-но- i фенотипом в час iснують вiдмiнностi. Це пояснюеться тим, що фенотип
виникае внаслщок надзвичайно складних взаeмодiй мiж рiзними генами, а та-кож мiж ними i навколишнiм середовищем.
Важливим для збереження генетичного фонду клена-явора, бука та ясена з декоративною деревиною е послщовшсть у вивченш лiсiвничих особ-ливостей бiогруп дерев: вибiр iнформацiйних дiагностичних ознак, досль дження структури бiогруп деревного виду, дослщження особливостей дифе-ренщацп листяних порщ як вихiдних даних для 1х збереження та вiдтворення, обгрунтування заxодiв щодо збереження генетичного рiзноманiття виду.
Надзвичайно важливим для дослщження бiогруп деревних рослин е визначення 1х господарсько цiнниx особливостей, прогнозування змши бюце-нозiв, регулювання в них складу компонента та створення високопродуктив-них ценозiв. Попри те, досягнення практичних завдань неможливе без селекцп рiзного цiльового призначення, а саме, селекцп деревних видiв на декоративш та резонанснi властивостi деревини в генетично-селекцшному напрямку.
Висновки. Запропоновано схему класифжацп бiогруп клена-явора, бука та ясена з аномальною декоративною деревиною: ясеновi та яворовi люоти-пологiчного району - дншровських свiжиx грабових дiбров; яворовi люотипо-логiчного району - полiсько-прикарпатськиx волого-грабових дiбров; яворовi геоботанiчного округу - букових карпатських лiсiв, 750-1250 м н.р.м.; буковi геоботанiчного округу - букових карпатських лiсiв, 350-650 м н.р.м.
Для збереження генетичного рiзноманiття клена-явора, бука та ясена запропоновано послщовшсть вивчення особливостей бюгруп дерев iз аномальною декоративною деревиною: вибiр шформацшно^агностичних ознак, вивчення структури бюгруп деревного виду, дослщження особливостей диференщацп листяних порiд як вихвдних даних для обгрунтування заxодiв щодо збереження генетичного рiзноманiття виду.
Л1тература
1. Курносов Г. А. Структурные аномалии стебля древесных растений и их использование в селекции : дисс. ... д-ра с.-х. наук: спец. 06.03.01 - "Лесные культуры, селекция, семеноводство" / Г .А. Курносов. - М., 2002. - 299 с.
2. Лгавництво : терм1нолопчний словник / авт.-уклад.: В.Д. Бондаренко, С.М. Землинсь-кий, Л.1. Копш та ш. - Льв1в : Вид-во НЛТУ Укра1ни. - 2006. - 84 с.
3. Мамаев С.А. Принципы выявления и сохранения генетических ресурсов древесных растений в лесах СССР / С.А. Мамаев, А.К. Махнёв, Л.Ф. Семериков // Лесное хозяйство : журнал. - 1984. - № 11. - С. 35-38.
4. Остапенко Б.Ф. Люова типолопя / Б.Ф. Остапенко, В.П. Ткач. - Харгав : Вид-во ХДАУ, 2002. - 204 с.
5. Сопушинський 1.М. Бюеколопчш та бюметричш особливосп ясена звичайного (Fra-xinusexcelsior L.) ¡з завилькуватою деревиною / 1.М. Сопушинський // Науковий вюник НЛТУ Укра1ни : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Укра1ни. - 2012. - Вип. 22.8. - С. 13-19.
6. Сопушинський 1.М. Лю1внич1 особливосп розробки д1агностично! модел1 явора фор-ми "пташине око" / 1.М. Сопушинський // Науковий вюник НЛТУ Укра1ни : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2012. - Вип. 22.6. - С. 33-39.
7. Сопушинський 1.М. Морфолопчш ознаки бука (Fagussylvatica L.) ¡з завилькуватою деревиною // Науковий вюник НЛТУ Укра1ни : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2012. - Вип. 22.4. - С. 67-72.
8. Царик Й.В. Популяцшна еколопя - здобутки й перспективи / Й.В. Царик // Бюлопчш Студи / StudiaBiologica. - 2011. - Т. 5, 3. - С. 171-182.
9. Яблоков А.В. Фенетика / А.В. Яблоков. - М. : Изд-во "Наука". - 1980. - 234 с.
10. Яценко-Хмелевский А. А. Основы и методы анатомического исследования древесины / А.А. Яценко-Хмелевский. - М.-Л. : Изд-во АН СССР, 1954. - 337 с.
Сопушинский И.Н., Рябчук В.П. Лесоводственные особенности клена-явора, бука лесного и ясеня обыкновенного с аномальной декоративной древесиной
Проанализированы лесоводственные особенности биогрупп клена-явора, бука лесного, и ясеня обыкновенного из аномальной декоративной древесиной. Предложена схема классификации биогрупп клена-явора, бука и ясеня с декоративной древесиной: ясеневые и яворовые лесотипологического района - днепровских свежих грабовых дубрав, яворовые лесотипологического района - полеско-прикарпатских влажных грабовых дубрав, яворовые (750-1250 м н.у.м.) и буковые (350-650 м н.у.м.) геоботанического округа - буковых карпатских лесов.
Ключевые слова: явор, бук лесной, ясень обыкновенный, биогруппа, аномальная древесина.
Sopuskynskyy I.M., Ryabchuk V.P. Forest characteristics of sycamore, European beech and Common ash with decorative wood of anomalies
In the paper have been analyzed the forest characteristics of biogroups of sycamore, beech and ash with decorative wood anomalies. It has been proposed the classification scheme of biogroups of sycamore, beech and ash with decorative wood: ash and sycamore forest-typology area - Dnipro fresh hornbeam-oak forest, sycamore forest-typology area -Polissya-Prykarpattia wet hornbeam-oak forest, sycamore (750-1250 m.a.s.l.) and beech (350-650 m.a.s.l.) geo-botanical area of beech Carpathian forests.
Keywords: sycamore, European beech, Common ash, biogroup, anomaly wood.
УДК 551.521 Ст. наук. сптроб. О.Л. Бойко - Кихвська ЛНДС УкрНДШГА;
зав. лаб. радюеколож О.О. Орлов, канд. бюл. наук -Полгський фтгал УкрНДШГА
ЗАКОНОМ1РНОСТ1 РОЗПОД1ЛУ ВАЛОВОГО ЗАПАСУ У Л1СОВИХ Б1ОГЕОЦЕНОЗАХ УКРАШСЬКОГО ПОЛ1ССЯ
Вивчено розподш 137С5 у люових бюгеоценозах у головних типах люорослин-них умов Украшського Полюся. Показано, що у вах люових бюгеоценозах, незалеж-но вщ люорослинних умов, ниш головна частка сумарно! активной 137С5 зосере-джена у Груш!. Зроблено висновок про те, що роль деревостану в утриманш С5 зменшуеться вщ вологих суборiв до вологих сугрудiв, а найбшьш ютотно - у люо-болотних умовах мокрих борiв.
Ключов1 слова: 137С5, питома активнють, лiсовi екосистеми, Украшське Полю-ся, яруси рослинностг
Постановка задачг Вивчення розподшу 137С5 у люових бюгеоценозах мае вагоме як теоретичне, так 1 практичне значення. Адже саме таю досль дження, проведет в певнш екосистем1 кшька раз1в поспшь за пею самою методикою, з врахуванням розподшу маси компоненпв екосистеми на одинищ площ1 е пею базою даних, на основ! яко! можливо проводити розроблення математичних моделей м1грацп радюнуклщу у люових бюгеоценозах, валщу-вати розрахунки за вже створеними моделями, прогнозувати вмют 137С5 у господарсько цшних компонентах люових екосистем. Згадаш питання в Ук-ра!ш розроблено ще недостатньо та потребують постшно! актуал1зацп на ль сотиполопчнш основь
Аналiз проблеми. Розподш 137С5 у люових бюгеоценозах привертав увагу дослщниюв. Так, росшсью дослщники [4] проанал1зували динам1ку пе-
