CC BY
24
Результати науково-дослщного проекту доцiльно розповсюдити в За-хiдному Полiссi у свiжих та вологих грабово-дубово-соснових сугрудах (С3ГДС та С2ГДС) та свiжих i вологих дубово-соснових суборах (В3ДС, В2ДС).
Табл. Характеристика л1сокультурних дтянок
№ Млсцезнаходження Площа, га Тип лшу Рк створення Схема змiшуван-ня лшових культур Густота, шт./га
1 Кричильське л-во Кв. 46, видш 11 3,3 С3ГДС 2007 Дуглашя рiвно-мiрно розмiщена 50 шт.\га
2 Сарненське л-во Кв. 36, видш 4 4,2 С3ГДС 2007 Явiр рiвномiрно розмiщений 200 шт.\г а
3 Кричильське л-во Кв. 30, видш 11 8,2 ВэДС 2008 Дугласiя рiвно-мiрно розмiщена 100 шт./га
4 Кричильське л-во Кв. 11, видш 1 0,6 В2ДС 2008 Явiр 5x10 м 200 шт./га
Лггература
1. Бродович Т.М., Шляхта Я.М. Методические рекомендации по технологи создания промышленных культур дугласовой пихты в Карпатах (для работников лесохозяйственны предприятий западных районов УССР)// Учебно-производственная мастерская Львовского полиграф. техникума. - Львов. - 1979. - 26 с.
2. Винтонив И.С. Селекция явора с декоративной древесиной в УкрДЛТУ. -Ksztaltowanie i ochrona srodowiska lesnego. Pod redakcja Antoniego T. Milera. Wydawnictwo Akademii Rolniczej im Augusta Cieszkowskiego w Poznaniu. - Poznan. - 2003. - С. 595-603.
3. Винтонив И.С., Иванив О.С., Хованець Д. Особенности строения волнистой древесины явора. Строение, свойства и качество древесины. Материалы координационного совета по современным проблемам древесиноведения. - Мытищи, 1990. - С. 106-111.
4. Вштошв 1.С., Сопушинський 1.М. Проблема деревинознавчо'1 селекци в люовому господарста// Наук. вюник УкрДЛТУ: Лювницью дослщження в УкраЫ. - Львiв: УкрДЛТУ.
- 1996, вип. 5. - С. 233-235.
5. Вштошв 1.С., Сопушинський 1.М., Тайшшгер А. Деревинознавство: Навч. пос. -Львiв: ТзОВ "АпрюрГ1, 2007. - 312 с.
6. Горшенин Н.М., Шевченко С.В. Лесорасттительные районы западных, Черновицкой и Закарпатской областей УССР// Науч. тр. Львов. с.-х. ин-т. - 1954, т. 4. - С. 147-156.
7. Цибик Б.Й. Про будову деревини псевдотсуги зелено! Лiсiвничi дослщження на Розточчь - Львiв: Каменяр, 1972. - С. 259-263.
8. Третяк Ю.Д., Стойко С.М. О распространении, особенностях и естественном возобновлении явора в Украинских Карпатах// Лесной журнал. - Архангельск: Известия ВУЗ.
- 1961, № 5. - С. 147-156.
9. Vintoniv I., Sopushynskyy I., Teischinger A., etc. V. Selection of maple "birdseye" (Acer pseudoplatanus L.) in Ukrainian Carpathian mountains// Wood Structure and Properties '06 edited by S. Kurjatko &R. Lagana. - Arboga Publishers, Zvolen, Slovakia. - 2006. - Р. 139-142.
УДК630*812:674.032 Асист. З.М. Юршв, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
ФЕНОЛОГ1ЧН1 РИТМИ ТА ОСОБЛИВОСТ1 ПЛОДОНОШЕННЯ
БАРХАТА АМУРСЬКОГО
Дослщжено фенолопчш ритми та особливосп полодоношення бархата амурсь-кого, що мае важливе значення для узагальнення результат штродукцп та акшма-тизацп деревних рослин у нових умовах зростання.
Assist. Z.M. Yurkiv - NUFWT of Ukraine, Lviv Phenological rhythms and features of fruiting of Velvet Amur
Investigational phenological rhythms and features of seedling Velvet Amur, that matters very much for generalization of results of introduction and acclimatization of arboreal plants in the new terms of growth.
В европейськш частит колишнього Союзу насшня бархата амурсько-го вперше було виЫяне в 1856 р. в Петербурзькому боташчному саду [2]. У 1861 р. бархат потрапив у Тростянецький парк, що на Чершпвщиш [7], шзш-ше його почали висаджувати в парках Сумсько1, Полтавсько1, Кшвсько! та ш-ших областей Украши.
Наприкiнцi 40-х роюв минулого столiття Мiнiстерством люового гос-подарства СССР були розроблеш спецiальнi плани та методичнi вказiвки з впровадження окремих нових щнних порiд у лiсовi насадження Украши. Услiд за ялiвцем вiргiнським, було розроблено план розведення бархата амурського в люах Украши, Бшорусп та трьох областях Росп (Курська, Ор-ловська, Воронезька). Для впровадження бархата потрiбна була значна кшь-юсть насiнного матерiалу. Так, на 1961-1965 рр., згiдно з плановим завдан-ням, для розведення в люах Украши потрiбно було заготувати 1000 кг насшня бархата та створити з цього насшня 4000 га люових культур породи [4].
За даними В.В. Гурського [3], розведення бархата амурського затри-мувалось через складношд з отриманням насшня. Спочатку небагато насшня отримували з Далекого Сходу переважно з дослщною метою. На мюцях го-ловним джерелом отримання насшня були окремi плодоносш дерева бархата, як росли в парках. Бiльшi парти насiння були отриманi рiзними пунктами Украши через Всесоюзну контору "Главлессем": у 1935 р. - 46 кг, у 1937 р. -270 кг. У 1938 р. було вирощено до 5 мшьйотв однорiчних Ыянщв бархата iз насшня лише далекосхщного походження.
Настання плодоношення бархата амурського помiтно прискорюеться (в 23 рази) при доброму освгглеш крони. В умовах Фаспвського л-ва Кихвсько! области окремо стоячi дерева починають плодоносити з 5-7^чного вiку, а в зiмкнених насадженнях шорiчне плодоношення бархата настае в 15-18^чному вiцi [6].
За даними Н.М. Ягниченка [10], перюд вегетаци бархата в районi м. Киева на мюяць довший, шж термiн вегетаци на найпiвденнiшiй межi його природного ареалу (Владивосток). Позитивно це вплинуло на рют, негативно - на пошкодження його верхiвкових пагонiв пiзнiми весняними приморозками. Фенолопчний ритм бархата в Бшорусп не збiгаеться з його ритмом в умовах природного зростання на Далекому Сходь В умовах м. Гомеля тривалють вегетаци бархата в середньому становить 140-153 дш, перевищу-ючи на 7-38 дшв вегетащю на найпiвденнiшiй межi природного ареалу бархата, i тому молодi пагони не встигають здерев'янгти до зими [5].
У першi роки життя у молодих рослин бархата перiод вегетаци затя-гуеться до кiнця жовтня, пагони не встигають здерев'яшти, i обмерзають при настаннi осiннiх приморозкiв. 1з вiком перiод вегетаци у бархата коротшае i тд-вищуеться його морозостшюсть [8]. Сiянцi, вирощеш з насiння мiсцевого похо-
дження, заюнчують перюд вегетаци на 10-15 дшв рашше, шж оянщ i3 насшня далекосхщного походження i тому меншою мiрою пiддаються обмерзанню.
Фенологiчнi спостереження мають велике значення для узагальнення результатiв штродукци та акшматизаци деревних рослин у нових умовах. За настанням окремих фенолопчних фаз можна виявити рант i тзт форми дерев i чагарникiв, використовуючи для розведення найбiльш придатнi з них. Це особливо стосуеться бархата амурського, який в умовах Захщного Люос-тепу успiшно росте i рясно плодоносить, але рiзнi форми породи виявляють i рiзнi бюеколопчш властивостi.
Нашi дослiдження протягом чотирьох роюв за перебiгом тих чи шших фенологiчних фаз бархата показують, що !х настання залежить передуЫм вiд погодно-клiматичних умов. Неоднаковий i час проходження окремих фено-фаз, що також залежить вщ погодних умов вегетацшного перiоду.
Ми протягом 2003-2006 рр. здшснювали фенологiчнi спостереження за 32 деревами бархата амурського. Дослщжеш дерева розмщеш невеликими групами в парковш частинi м. Львова. Yd дерева, за якими здшснювали фе-носпостереження, ростуть у подiбних умовах. Отримаш результати фенолопчних спостережень наведено в табл. 1.
Табл. 1. Результати фенологiчних спостережень _за деревами бархата амурського_
№ з/п Фенофази розвитку Р1к та дата настання фенофази
2003 2004 2005 2006
1 Позеленшня листових бруньок 29.04 04.05 17.04 23.04
2 Початок розпускання листя 04.05 12.05 20.04 26.04
3 Масове розпускання листя 06.05 16.05 02.05 14.05
4 Початок бутошзаци (появляються кмти 1з закритою оцв1тиною, пилок 1з пиляшв не висипаеться) 10.05 22.05 17.05 18.05
5 Масова бутотзащя 14.05 26.05 21.05 20.05
6 Початок цвтиня (кыти починають розкри-ватись i 1з них висипаеться пилок) 26.05 29.05 24.05 22.05
7 Масове цвтиня 29.05 01.06 27.05 24.05
8 Початок утворення плод1в 02.06 08.06 19.06 28.05
9 Забарвлення плод1в (чорний кол1р) 02.09 10.09 16.09 21.09
10 Початок опадання листя 29.09 01.10 09.10 14.10
11 Масове опадання листя 05.10 08.10 16.10 22.10
Як бачимо, фенодати одше! i ие! ж само! фенолопчно! фази iстотно рiзняться. Так, позеленшня листових бруньок може вiдбуватися вщ середини квiтня i до початку травня залежно вiд середньо! температури повггря. Таку ж значну варiабельнiсть спостерiгаемо для фенолопчно! фази "початок розпус-кання листя" - вщ 20 квiтня i до 12 травня. Значш змiни у настанш феноло-гiчних фаз спостерiгаемо i для бутошзаци, цвiтiння та початку утворення плодiв. На Далекому Сходi бархат амурський цвiте в кшщ червня [1], у люос-теповш зонi Украши (Красно-Тростянецька ЛДС) - в кшщ травня - на початку червня [3]. Зпдно з нашими дослщженнями, в умовах Захщного Люостепу масове цвiтiння настае переважно у третш декадi травня.
Забарвлення плодiв у чорний колiр у рiзнi роки також вщбуваеться протягом тривалого часового промiжку - вщ 2 до 21 вересня. Масове опадан-ня листя визначаеться часом настання перших осштх заморозкiв i тому теж у рiзнi роки вщбуваеться в рiзний час. При цьому слщ зазначити, що дозрь вання плодiв бархата розтягуеться на вщносно тривалий перiод [9].
У 2003 р. ми вщзначили неодночасне почорншня плодiв на дослщже-них деревах. На одному деревi спостер^ались одночасно чорнi i зеленi плоди, таю плоди були навт в однш китицi. В iншi роки дослiдження ми спос-тер^али бiльш дружне достигання плодiв.
Фiзiологiчна зрiлiсть плодiв бархата настае шсля 1х забарвлення в чорний колiр, що, за нашими дослщженнями, вiдбуваеться протягом вересня i чггко залежить вiд температурних умов та умов зволоження. Морфолопчна стиглiсть настае на 1-1,5 мюяця пiзнiше.
За нашими спостереженнями, для насшня бархата характерне явище партенокарпи, коли формування плодiв внаслiдок несприятливих погодних умов вщбуваеться без запилення. Так, у 2004 р. iз затяжною дощовою весною в дослiджених зразках виявлено 35-54 % порожнього насшня.
Цжавим е порiвняння настання рiзних фенолопчних фаз в умовах За-хщного Лiсостепу та у природних умовах зростання бархата (табл. 2).
Табл. 2. Феноспостереження за розвитком бархата амурського в умовах _природного ареалу (за А.А. Цимеком та т., 1952)_
№ з/п Фази розвитку Дати
Хабаро денд| вський рарш Приморська лшова дослвдна станщя
1949 р. 1950 р. 1949 р. 1950 р.
1 Набухання бруньок 12.05 07.05 06.05 04.05
2 Розкривання бруньок 16.05 10.05 17.05 09.05
3 Початок розпускання листя 19.05 13.05 22.05 22.05
4 Масове розпускання листя 30.05 31.05 30.05 08.06
5 Початок пожовтшня листя 27.09 04.09 24.09 18.09
6 Масове пожовтшня листя 02.10 28.09 28.09 30.09
7 Початок опадання листя 02.10 10.09 29.09 28.09
8 Масове опадання листя 10.10 03.10 08.10 04.10
9 Початок цвтння 08.06 31.05 16.06 16.06
10 Кшець цвтння 20.06 18.06 30.06 28.06
11 Початок дозр1вання плод1в 15.09 10.09 11.10 05.10
12 Кшець дозр1вання плод1в 05.10 15.10 24.10 18.10
Аналiзуючи даш табл. 2, бачимо, що настання певних фенофаз в умовах Захщного Люостепу та Хабаровського дендрарш значною мiрою зб^аються, тодi як в умовах Приморсько! дослщно! станци спостерiгаеться приблизно десятиденне вiдставання фаз розвитку, i настiльки ж швидше по-чинаеться пожовтiння i опадання листя.
Як бачимо, проходження фенолопчних фаз бархата в умовах Захщно-го Люостепу i Хабаровського краю вщбуваеться досить подiбно. З високою вiрогiднiстю можна стверджувати, що усшшний рiст бархата в Захiдному Ль состепу зумовлений феноритмами породи, близькими до ареальних умов. Як-
що щ феноритми не збiгаються, то спостер^аемо негативнi явища, зокрема обмерзання верхiвкових пагонiв породи внаслiдок довшого термшу вегетаци, нiж в умовах природного ареалу.
В умовах дослщжуваного регюну протяжнiсть перiоду вегетаци бархата амурського (2003-2006 р.) становить 160-180 дшв, що е значно бшьшим, шж в умовах м. Гомеля (Бшорусь) - 140-153 дш [5], та в умовах м. Брянсь-ка - 149-170 дшв [8]. За нашими спостереженнями, бархат амурський плодоносить щорiчно, але рясне плодоношення вщбуваеться через 1-2 роки. Плоди шсля дозрiвання довший час залишаються висiти на деревi. Нерщко масове опадання плодiв спостерiгаеться в зимовий перюд.
Початок опадання плодiв зб^аеться з першими невеликими (-10 ...-12оС) морозами. Пiсля кожного такого морозу невелика кшьюсть плодiв породи постiйно опадае. Однак бшьшють плодiв залишаеться висiти до лютого, i в кiнцi мiсяця вони починають масово опадати (табл. 3).
Табл. 3. Особливостi плодоношення бархата амурського в парках та скверах
м. Львова по III фазi (початок достигання плодiв) за 2003-2006 р.
М1сце спостереження за плодоношенням Час спостереження за рястстю плодоношення Оцшка плодоношення, бали (за А.А. Корчагшим) Час масового опадання плод1в
Сквер бшя зал1з-ничного вокзалу м. Львова 09.2003 р. 3,8 20-30.02.03 р.
09.2004 р. 3,1 15-25.02.04 р.
09.2005 р. 3,6 10-20.02.05 р.
09.2006 р. 2,9 10-20.11.06 р.*
Парк "Костюшка" м. Льв1в 09.2003 р. 2,0 15-20.02.03 р.
09.2004 р. 1,5 10-20.02.04 р.
09.2005 р. 1,6 1-10.02.05 р.
09.2006 р. 1,3 1-20.11.06 р.*
Сквер б1ля утвер-ситету "Льв1вська пол1техтка" 09.2003 р. 2,9 20-30.02.03 р.
09.2004 р. 2,7 15-30.02.04 р.
09.2005 р. 2,7 10-20.02.05 р.
09.2006 р. 2,6 10-20.11.06 р.*
ПримШка. * Початок опадання плод1в
В загальному, початок опадання плодiв бархата припадае на кшець жовтня-листопад, значна частина (близько 30-40 %) опадае у грудш-шчш, решта (понад 50 %) - у лютому. В окремих випадках опадання плодiв може затягнутися до весни наступного року. Так, наприклад, у 2003 р. повне опадання плодiв бархата завершилося в квггш. При цьому масове опадання пло-дiв почалося з кшця лютого (див. табл. 3).
Y дослщжуваних насадженнях ми також здшснювали оцшку плодоношення дерев за окомiрною шкалою А.А. Корчагша. Так, середшм плодоно-шенням вiдзначаються дерева у скверi бiля залiзничного вокзалу (3,3 бала), у скверi бшя унiверситету "Львiвська Полггехшка" (2,7 бала) i слабким плодо-ношенням (1,6 бала) - у парку "Костюшка". Рясшсть плодоношення залежить вiд штенсивност розвитку та освiтленостi крон.
Таким чином, в умовах Захщного Люостепу бархат амурський вщзна-чаеться в цшому добрим плодоношенням, яке залежить вщ густоти стояння дерев, розвитку та освгглення !х крон, погодних умов. Останш визначають
часовий перюд проходження т1е1 чи шшо! фенофази, фенодати яко! можуть вiдрiзнятися на 10-15 днiв.
Погоднi умови ютотно впливають на проходження конкретно! фенофази у бархата, 11 початок i завершення. Протягом дослщжуваного перiоду фенодати одте! i ие! ж фенофази можуть вiдрiзнятися на 10-15 дшв.
Час настання фенофаз у бархата навесш в умовах Захщного Лiсостепу та Хабаровського краю в загальних рисах збiгаються, однак в умовах ареалу вегетацшний перюд завершуеться швидше i тому вш е коротшим, нiж у За-хiдному Лiсостепу.
Плодоношення у бархата вщбуваеться щорiчно, а рясне повторюеться через 1-2 роки. Перше слабке опадання плодiв вiдбуваеться в жовтнi-листопадi пiсля настання морозiв, тривае у грудш-шчш i масове опадання вщбуваеться наприкiнцi лютого. Повне опадання плодiв iнодi затягуеться аж до кв^ня.
Л1тература
1. Бархат амурский/Цымек А.А., Соловьева К.П., Любарский Л.В., Трегубова Г.М., Емашев С.Д. и др. - М.-Л.: Гогслесбумиздат, 1952. - 132 с.
2. Горд1енко Н.М., Бондар А.О., Горд1енко М.1. 1нтродуценти в д1бровах Полюся та Лкостепу Украши. - К.: Урожай, 2001. - 448 с.
3. Гурский В.В. Амурский бархат и его выращивание в лесах Украинской ССР. - М.: Гослесбумиздат, 1950. - 44 с.
4. Добровольский В.И. Работы по интродукции новых древесных растений и внедрения их в производство// Селекция, интродукция и семеноводство древесных лесных пород. -К.: Урожай, 1964. - С.160-166.
5. Кучинский А.Ф. Бархат амурский в Белорусской ССР: Автореф. дисс. ... канд. с.-х. наук. - Минск, 1954. - 22 с.
6. Логгинов Б.И., Гордиенко М.И. Опыт выращивания культур бархата амурского. -М.: Лесн. пром-сть, 1976. - 152 с.
7. Лыпа А.Л., Косаревский И.А., Салатич А.К. Озеленение населенных мест. - К.: Изд-во Акад. архитектуры УССР, 1952. - 482 с.
8. Павлов В.М. Бархат амурский и опыт его культур в Брянской и Курской областях: Автореф. дисс. ... канд. с.-х. наук. - Брянск, 1964. - 22 с.
9. Федорук А.Т. Опыт интродукции древесных лиственных растений в Беларусии. -Минск: Наука и техника, 1985. - 158 с.
10. Ягниченко Н.М. Разведение бархата амурского в Украинской ССР// Сб. науч. тр. Киев. Лесохоз. ин-та. - 1953, вып. 2. - С.68-102.
УДК581*162.6 1нж. Ю.М. Юсипович; доц. Р.Т. Гут, канд. бюл. наук;
ст. наук. ствроб. В.А. Ковальова - НЛТУ Украти, м. Rbeie
ВПЛИВ Ф1ТОПАТОГЕННИХ ГРИБ1В HETEROBASIDION ANNOSUM ТА FUSARIUM OXYSPORUM НА Р1ВЕНЬ ЕКСПРЕСП ДЕФЕНЗИН1В В ПРОРОСТКАХ PINUSSYLVESTRIS
ТА PICEA ABIES
Показано особливосп впливу ф^опатогенних грибiв Heterobasidion annosum, Fusarium oxysporum на piBeHb експресп дефензишв PsDefl та SPI1 тд час проростан-ня проростюв Pinus sylvestris та Picea abies.
Ключов1 слова: дефензини PsDefl, SPI1, антифунгальна дiя, Heterobasidion annosum, Fusarium oxysporum, рiвень експресп дефензину.
