CC BY
33
1. Л1СОВЕ ТА САДОВО-ПАРКОВЕ ГОСПОДАРСТВО
УДК 631.6:570 Проф. В.П. Кучерявий, д-р с.-г. наук; ст. викл. Л.В. Пархуць;
асптр. М.М. Фimак - НЛТУ Украти, м. Львiв
Ф1ТОМЕЛ1ОРАТИВНА ЕФЕКТИВН1СТЬ РОСЛИННОГО ПОКРИВУ Г1РСЬКИХ УРБАН1ЗОВАНИХ ТЕРИТОР1Й
Висв1тлено вплив урбанiзацiйних процесiв на перерозподш площ ф1тоценоз1в-мелiорантiв та зниження фгшмелюративно! ефективностi рослинного покриву в прських селах Укра1нських Карпат. На основ1 обчислених площ фiтоценозiв визна-чено коефiцieнти ф1томелюративно! ефективност сiл Розлуч i Бусовисько в 1х адм1-нiстративно-територiальних межах.
Урбашзацшш процеси, яю вiдбуваються в прськш мюцевосп, усува-ють вегетативний покрив, або ж призводять до зменшення лiсових фиоцено-зiв, знижуючи фиомелюративну ефективнiсть рослинностi [1]. Ми дослщжу-вали стан рослинного покриву двох прських сш - Розлуча Турювського району та Бусовиська Старосамбiрського району Львiвськоl областi.
Загальна площа села Розлуч в адмiнiстративно-територiальних межах становить 2178 га. Фггомелюративна поверхня становить 2151 га, а земл^ яю не вкритi рослиннютю, - 27 га. Сюди вiднесено земл^ зайнят водними по-верхнями, дорогами, прогонами та шляхопроводами, залiзницею. Визначення структури титв фiтоценозiв проводили на площi 2151 га, що становить 98,7 % вщ уаа площi територп населеного пункту (табл. 1.).
Табл. 1. Структура та еф )ективтсть титв ф1тоценозу в с. Розлуч (2011 р.)
№ з/п Тип фгтоценозу Коефщент Площа, га Площа, % Ефектившсть
1 Сшьваценоз 9,0 983,0 45,1 8847
2 Стрипоценоз 8,5 2,2 0,1 18,7
3 Помологоценоз 5,0 13,3 0,6 66,5
4 Фрутоценоз 4,0 52,2 2,4 208,8
5 Агроценоз 1,0 853 39,2 853,3
6 Рудероценоз 0,8 3,0 0,1 2,4
7 Пратоценоз 0,7 133,4 6,1 93,38
8 Забудоваш земт 1,34 110,9 5,1 148,6
Разом 2151,0 98,7 10238,68
Коефщент фгтомелюративно! ефективносл 4,7
Найбшьшу частку на територп Розлуча займають сiльваценози (45,1 %). Сюди вщносять лiси, де основними лiсотвiрними породами е ялиця i ялина, яю представленi формацiями ялицевих та ялинових лiсiв Розлуцького лiсництва. Основнi супутники ялини - бук, ялиця, сосна, явiр, з якими вона часто утворюе мiшанi насадження.
Пiдлiсок е слабо розвиненим, здебшьшого представлений вовчою ягодою (Daphne mezereum), бузиною червоною (Sambucus racemosa), жимолос-тю чорною (Lonicera nigra), ожиною люовою (Rubus caesius), малиною зви-
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет УкраУни
чайною (Rubus idaeus). Серед трав'яного покриву - копитень европейський (Asarum europaeum), купина аптечна (Poligonatum odoratum), щитовник чоло-вiчий (Aspidium filixmas), зiрочник лiсовий (Stellaria holostea), вороняче око (Paris quadrifolia), осока волосиста (Carex pilosa), чорниця (Vaccinium myrtil-lus). Значно менший вщсоток займають вшьха чорна (Alnus glutinosa), клен гостролистий (Acer platanoides), клен ясенелистий (Acer negundo), а також осика (Populus tremula), верба козяча (Salix caprea) та береза повисла (Betula pendula), як трапляються у прирiчкових та вологих долинах, виконуючи часто роль "тонерних" порщ на люосжах та облогових землях.
Другою за величиною частку займають сшьськогосподарсью землi -агроценози (39,2 %). Традицшно Розлуч був ршьничим поселенням, хоча вiд початку юнування йому надали "волоське право", яке давало змогу розвивати пастуший напрям сшьського господарства. На сьогоднi орш землi домiнують у ландшафтi села. Очевидно це пов'язано iз активним освоенням земель ш-мецькими колошстами та радянським перiодом, коли орш землi тдтримува-ли належним чином. Пологий рельеф сприяв мехашзованому обробггку Грунту. Це також посприяло тому, що на сьогоднi лише 5,8 % земель охоплеш ль совою сукцесiею - чагарниками.
Лучш угруповання - пратоценози е в незначнш кiлькостi (6,1 %%), що свщчить про занепад скотарського напрямку у сiльському господарствi. По-рiвняно iз початком ХХ ст. 1х площа зменшилась бiльше як у 6 разiв [4]. Зде-бшьшого пратоценози представленi луками, пасовищами, сшокосами, газонами вiдпочинкових центрiв, туристичних баз, адмшстративно! будiвлi сiльсь-ко1 ради, школи, церкви.
Видова структура пратоценозiв е досить рiзноманiтною. Найбiльш по-ширеними видами е злаков^ мiтлиця бiла (Agrostis alba), костриця лучна (Festuca pratensis), тонкошг вузьколистий (Poa pratensis), грястиця збiрна (Dactylis glomerata). Рiзнотрав'я значною мiрою представлене конюшиною лучною (Trifolium pratense), подорожником ланцетолистим (Plantago lance-olata), жовтецем повзучим (Ranunculus repens), кульбабою (Taraxacum officinale) тощо. Проективне вкриття травяно! рослинностi пратоценозiв станов-лять 95-100 %%. Фрутоценози, як займають 2,4 %%, формуються на просторах мiж лiсом i облоговими землями та присадибними дшянками, часто наближа-ючись до них впритул. 1з найбiльш поширених видiв - терен звичайний (Prunus spinosa), малина люова (Rubus idaeus), ожина сиза (Rubus caesius), глщ одноматочковий (Crataegus monogana).
Помологоценози у Розлучi сукупно становлять 0,6 %% i представленi за-лишками колишнiх радгоспних садiв. Сприятливий клiмат дае змогу вирощувати тут сортовi яблунi, грушi, сливи. Рудероценози здебiльшого помiченi на поруше-них землях, частка яких становить близько 0,1 %%. Рудеральнi (бур'яновi) угруповання поширеш здебiльшого уздовж дорщ а також по периметру огорож садиб-них дiлянок, смiттезвалищ, поблизу стаень, компостних ям. Зазвичай, бур'яни ма-ють захиснi пристосування - шипи, пекучi волоски, отруйнi речовини. Найбшьш поширеними i агресивними видами е кропива дводомна (Urtica dioica), лопух справжнш (Arctium lappa), галшсога дрiбноквiткова (Galinsoga parviflora), бор-щiвник Сосновського (Heracleum sosnowskyi), який е дуже отруйним видом.
Уздовж автомобшьно! траси та заизнично! коли, яка сполучае Львiв та Ужгород, на дшянщ села Розлуч е сангтарно-захист посадки - стрипоце-нози. Частка стрипоценозiв порiвняно невелика (0,1 %), але вони виконують важливу саттарно-захисну функцiю. Серед порiд трапляються ясен зви-чайний, тополя чорна, клен гостролистий, верба козяча, береза повисла, оси-ка. Протягом бiльше як 200 роюв структура фiтоценозiв села Розлуч зазнава-ла значних змш. На основi архiвних матерiалiв та статистичних даних визна-чено плошд лiсiв, орних земель, лукiв та пасовищ, садiв та забудованих земель за окремi перiоди в ютори Розлуча. Це дало змогу тдрахувати ефектив-нiсть основних титв фiтоценозiв-мелiорантiв з 1788 по 1907 рр. [5]. Коефь цiенти ефективност такi: 1788 р. - 4,07, 1880 - 4,12, 1907 - 3,97. Динамшу змш основних тишв фггоценоз1в представлено на рис. 1.
Ц агроценоз Ш рудероценоз Н пратоценоз Ш помолошценоз □ фрутоценоз
И сшьваценоз (1я) ■ забудова
1788 р. 1880 р. 1907 р. 2011р.
Рис. 1. Динамка змш основних титв фтоценозу i забудови с. Розлуч та гх частка в адмiнiстративно-територiальних межах.
Загальна площа села Бусовисько становить 1095,5 га в адмшстративно-терш^альних межах. Фгтомелюративна поверхня становить 1062,2 га, а зем-л^ як не вкрит рослиншстю - 33,3 га. Сюди вщнесено землi, зайнят водними поверхнями, дорогами, прогонами та шляхопроводами, залiзницею. Визначен-ня структури типiв фiтоценозiв проводили вщповщно на плошi 1062,2 га, що становить 96,9 % вщ уше! плошi територи населеного пункту (табл. 2).
Табл. 2. Структура та ефектившсть титв фтоценозу у с. Бусовисько (2011 р)
№ з/п Тип фгтоценозу Коефщ1ент Площа, га Площа, % Ефектившсть
1 Сшьваценоз 1 я 9,0 580 52,9 5220
2 Стрипоценоз 8,5 1 0,1 8,5
3 Помологоценоз 5,0 22 2,0 110
4 Фрутоценоз 4,0 172 15,7 688
5 Агроценоз 1,0 156 14,2 156
6 Рудероценоз 0,8 5,5 0,5 4,4
7 Пратоценоз 0,7 107,5 9,8 75,25
8 Забудоват земл1 1,44 18,2 1,7 26,21
Разом 1062,2 96,9 6288,36
Коефщ1ент ф1томелюративно1 ефективност 5,74
Нащомальмий лкотехшчний унiверситет Укршми
Найбiльшу частку на територп Бусовиська займають одноярусш сшь-ваценози (52,9 %). Сюди вiдносять лiси, де основними лiсотвiрними породами е ялиця i ялина, якi представленi формацiями ялицевих та ялинових лiсiв. У домшку трапляються бук, дуб, сосна. Значно меншу частку займають клен гостролистий, верба козяча, береза повисла, модрина европейська. Другою за величиною частку займають фрутоценози (15,7 %). Здебшьшого вони поши-реш на швденно-захщних схилах вщ лiвого берега Дшстра. Дещо менше !х е на терасних твденно-схщних схилах, там, де рашше землi використовували для ршьництва. Формуються фрутоценози на колишнiх лучних та пасовищ-них землях в мюцях важкодоступних через складний рельеф, а також у при-рiчковiй долинi. 1з найбiльш поширених видiв ростуть терен звичайний (Prunus spinosa), малина лiсова (Rubus idaeus), ожина сиза (Rubus caesius), глщ од-номаточковий (Crataegus monogana). У прирiчковiй долинi найбiльш пошире-ними видом е верба козяча (Salix caprea).
Агроценози займають третю за величиною позищю. Частина орних земель нарiзана упоперек схилу там, де рельеф складний i виникае загроза еро-sii. Але бшьшють парцель розпланована уздовж пiвденно-захiдного схилу. Через дорогу у напрямку до Дтстра у прирiчковiй долинi аналопчно розпла-нованi земельнi надiли з ^ею рiзницею, що рельеф тут рiвний
Пратоценози займають 9,8 % i розмiщуються здебiльшого мiж люом чи чагарниками та орними полями на твденно-схщному схилi. У Бусовиську помологоценози (2 %) розмщет компактно на твденно-захщному схилi на окрш'ш села. Це дiлянка плодово-ягiдного саду, який сформували у 1970-80-х роках. Рудероценози займають невелику частку (0,5 %). Рiзноманiтнiсть ру-деральних видiв [2] виявлено на територп радгоспно! ферми, на першiй при-рiчковiй терасi поблизу смiттезвалища, уздовж дор^ та поблизу залiзничноl коли. Незважаючи на наявшсть автомобшьно: дороги в селi стрипоценозiв розташована незначна кшьюсть (0,1 %) на окраАт села. Змша основних типiв фiтоценозу за перюд 1788-1907 рр. проходила у Бусовиську за рахунок збшь-шення площi землекористування (рис. 2.). Коефщент ефективностi фггоцено-зiв-мелiорантiв становив у 1788 р. - 3,23, а в 1907 р. - 4,42. 13001200-
1788 р. 1907 р. 2011р.
Рис. 2. ДинамЫа змш основних munie фтоценозу та забудови с. Бусовисько та £х частка в адмiнiсmраmuвно-mерumорiальнuх межах
Висновки:
1. Землекористування сiльських поселень протягом тривалого часу зазнава-ло змш, що було пов'язано i3 способом та формою ведення сшьського господарства. Ц змiни зафiксовано на картах, на основi яких можна про-водити дослщження динамiки змiн вегетативного покриву.
2. Коефщент фiтомелiоративноï ефективностi становить для Розлуча - 4,7, а Бусовиська - 5,74, тодi як коефщент залiснених територiй становить 10, що св^ить про можливiсть зростання фiтомелiоративноï ефектив-ностi за рахунок нових лiсопосадок.
3. Фiтомелiоративна ефектившсть територiï населеного пункту не була пос-тiйною. Протягом бiльш як 200 роюв коефщент фiомелiоративноï ефек-тивностi модельних сiл змiнювався залежно вщ способу господарювання та суспiльно-економiчноï формацiï. Фiтомелiоративна ефективнiсть населеного пункту залежить вщ збалансованого господарювання. Оптималь-ним можна вважати такий варiант, коли частка лiсiв, орних земель та па-совищ i сшокосш е в однакових пропорщях, а площа сiльськоï забудови не перевищуе 10 %.
4. За останш 60 рокiв у Розлучi частка лiсiв залишалась сталою i ïх ефек-тивнiсть е високою. У Бусовиську частка лiсiв висока, але тут багато ча-гарникових заростей (фрутоценозiв), що знижують ефектившсть фггоме-лiорацiï.
5. На територп модельних поселень спостершаеться iнтенсивне формуван-ня рудеральноï та сегетальноï рослинносп, особливо за останнi 15-20 ро-кiв. Рудеральна та сегетальна рослиншсть поширюеться здебiльшого на порушених землях. Одночасно спостершаеться збiльшення площ земель, яю не вкритi рослиннiстю i е "запечатаними".
Л1тература
1. Кучерявий В.П. Фгшмелюращя / В.П. Кучерявий. - Льв1в : Вид-во "Свгт", 2003. -
540 с.
2. Кучерявий В.П. Урбашзащя рослинного покриву карпатського села Бусовисько (Се-редш Бескиди) / В.П. Кучерявий, 1.М. Данилик, Р.М. Данилик, В.М. Скробала, Л.В. Пархуць. // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Сер.: Урбашзацшш процеси в прських ландшафтах i шляхи 1'хнього регулювання. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2011. -Вип. 21.16. - С. 39-48.
3. Урбашзацшш процеси в прських ландшафтах i попередження 1'х негативних наслiдкiв : зв1т про НДР / НЛТУ Украши. - М/347-2011 08. 11-21-11 № держреестр. 0111U005799; 1нв. № 0212U005306. - Льв1в, 2011.
4. Gemeindelexikon von Galizien. - Wien, 1907. - S. 644.
5. Центральний державний юторичний архiв Украши у м. Львова Ф. 19, оп. XIV, од. зб. 38, арк. 261.; Кадастрова карта с. Розлуч. ЦД1АУ у м. Львова Ф. 186, оп. 10, спр. 1209.
6. Slownik geograficzny Krôlestwa Polskiego i innych krajôw Slowianskich. - Warszawa, 1888. - T. IX. - S. 839.
7. Gemeindelexikon von Galizien. - Wien, 1907. - S. 644.
Кучерявый В.П., Пархуць Л.В., Фитак М.М. Фитомелиоративмая эффективность растительного покрова горных урбанизированных территорий
Освещено влияние урбанизационных процессов на перераспределение площадей фитоценозов-мелиорантов и снижение фитомелиоративной эффективности растительного покрова в горных селах Украинских Карпат. На основе вычисленных площадей фитоценозов определены коэффициенты фитомелиоративной эффективности сел Розлуч и Бусовиско в их административно-территориальных границах.
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет УкраУни
Kucheryaviy V.P., Parkhuts' L.V. FitakM.M. Reclamation effectiveness mountain vegetation in urban areas
Urbanization processes influence on phytocenoses-meliorants areas repartition and decrease of vegetation cover efficiency in mountain villages of Ukrainian Carpathians. On the basis of phytocenoses calculated areas the coefficients of phytomeliorative efficiency of Rozluch and Busovysko villages in their administrative-territorial borders are determined.
УДК630*[1+811.2] Доц. 1.М. Сопушинський, канд. с.-г. наук;
проф. В.П. Рябчук, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
ФЕНОЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ACER PSEUDOPLATANUS L. ТА FAGUSSYLVATICA L. 13 ДЕКОРАТИВНОЮ АНОМАЛЬНОЮ ДЕРЕВИНОЮ
Наведено результати дослщження фенолопчних фаз розвитку клена-явора та бука люового з декоративною аномальною деревиною. Вивчено широтш та висотно-еколопчш закономiрностi змщення фенодат клена-явора в Украшських Карпатах та 1х вщмшност на межi ареалу. Встановлено, що змщення фенофаз розвитку бука ль сового з хвилясто-завилькуватою та прямоволокнистою деревиною становить 510 дшв.
Ключовг слова: клен-явiр, бук люовий, бюгрупа, фенофаза, фенодата.
Вступ. На сезонний розвиток деревних рослин у межах екотопу впли-вае не тшьки макроктмат, а також локальш варiацil - мжрокшмат, який зу-мовлений переважно рельефом. Фенолопчш особливостi деревних рослин у широтному та висотному аспектах iстотно залежать вiд кiлькостi тепла та во-логи [2, 9, 10]. Так, тепло прискорюе розвиток рослини (проходження фено-фази), а холод у бшьшосп випадюв пригальмовуе його. Не менш важливим е сезонна бюршадчшсть як один iз найважливiших штегральних показникiв, що характеризуе бiологiчнi особливост пристосування деревно1 рослини до абютичних факторiв природи [1, 3, 7, 10].
У питанш вивчення лiсiвничих особливостей диференцiацil клена-явора та бука з декоративною аномальною деревиною на особливу увагу заслу-говують 1х екологiчнi та фенологiчнi вiдмiнностi в межах популяцп [1, 3, 7]. Фенолопчш спостереження за деревними видами у розрiзi бюлопчних i геог-рафiчних особливостей мають iстотне значення для встановлення фенолопчних закономiрностей, використання яких покликано тдвищити ефектившсть селекцшного вiдбору дерев iз цшною аномальною деревиною. Дослiдження щодо бюгруп клена-явора та бука з аномальним ростом характеризуються певними труднощами, котрi зумовленi встановленням iзоляцiйних бар'ерiв, вiддалi перенесення життездатного пилку та насшня [2, 8, 9].
Метою наших дослщжень було вивчити вплив широтних та висотно-екологiчних умов на фенолопю клена-явора в Укра1нських Карпатах та вста-новити фенологiчнi особливосп бука лiсового з прямоволокнистою (контроль) та хвилясто-завилькуватою деревиною.
Об'екти та методика досл1джень. Фенолопчш спостереження проводили на пробних площах (табл. 1), закладених у вологш грабовш субучинi1, во-логш яворовiй субучинi2, вологiй смереково-буковiй яличиш3 та свiжiй грабо-
