CC BY
23
УДК570:502.7 Проф. В.П. Кучерявий1, д-р с.-г. наук; ст. наук. сп1вроб.
1.М. ДанилиК2, канд. б\ол. наук; доц. Р.М. Данилик1, канд. б\ол. наук; доц. В.М. Скробала1, канд. с.-г. наук; ст. викл. Л.В. Пархуць1
УРБАН1ЗАЦ1Я РОСЛИННОГО ПОКРИВУ КАРПАТСЬКОГО СЕЛА БУСОВИСЬКО (СЕРЕДН1 БЕСКИДИ)
Висв1тлено результати еколопчного аналiзу рослинного покриву села Бусо-висько (Льв1вська обл.) верх1в'я басейну ржи Дшстер. Встановлено ступеш гемероби рослинного покриву с. Бусовисько. Визначено головш еколопчш фактори, яга впли-вають на процеси формування та диференщащю рослинного покриву.
Ключовг слова: ландшафт, рослинний покрив, ступеш гемероби, урбашзащя, с. Бусовисько, р. Дшстер.
Вступ. Урбашзащя - об'ективний процес, який характеризуеться не лише ф1зюно]шчними змшами природного ландшафту, але й способом життя i мислення людей, яю мешкають на урбашзованих територ1ях. Як вщомо, урбашзащя як планетарне явище пройшла декшька стадiй свого розвитку. На першш стади мiсто мало чим вiдрiзнялося вiд села: для обох форм розселен-ня характерним був тривалий перiод обробiтку землi та використання у виг-лядi добрив людських i тваринних екскрементiв. У цей перюд спостерь гаеться низька концентращя неорганiчних вiдходiв - скляних, металевих i практично це забруднення повггря. Розмiр мiста i кiлькiсть населення в ньому залежали вiд площi i продуктивностi господарських земель. Друга стадiя ур-башзацп, незважаючи на збшьшення концентрацп населення, пов'язано1 з ростом промислового виробництва, все ж вщзначалася домываниям сшьсь-когосподарського виробництва. Природа мюта i примюько1 зони ще перебу-вае в сташ стшко1 рiвноваги.
Третя стадiя урбашзацп пов'язана з перiодом техшчно1 i науково-тех-шчно1 революцп i вiдрiзняеться повною перевагою мiського способу життя над сшьським, стiйкою перевагою урбашзованого середовища над природ-ним, трансформащею невеликих урбанiзованих територiй у велик - такi, як агломерацп та конурбацп.
Аналiзуючи характер урбогенно1 трансформацп природних ландшаф-тiв, приходимо до трьох основних висновюв [1]:
1. Культурний ландшафт е продуктом покомпонентного перетворення природного ландшафту;
2. Змши ландшафту вщбуваються внаслiдок трьох основних перетворю-вальних факторiв, яю дiють водночас або ж окремо: а) навмисно-сти-хiйне; б) функцюнальне; в) естетичне;
3. Послiдовнiсть змш ландшафту вiдiграе як прогресивну, так i регресивну роль. Урбогеннi змши вщбуваються не на всьому просторi природного ландшафту, а зачшають лише його конкретнi елементи: мюцевють, урочище чи фацiю. Усi ж змши речовинно-енергетичних потоков вiдбуваються в елементар-нiй одиницi ландшафту - фацп, яка вiдповiдае, виходячи з геоботашчних уяв-
1 НЛТУ Укра1ни, м. Льв1в;
2 1нститут еколоп! Карпат НАН Укра1ни
лень, рослиннш асощацп, а з еколопчно! - бюгеоценозу. Такий пiдхiд дае змо-гу розглядати антропогенш, а точшше урбогеннi змiни з екосистемних позицш.
Уже в доiсторичнi часи простори Захщно! та Середньо1 Свропи пере-бували пiд сильним антропогенним пресом. Мисливська, сшьськогосподарсь-ка та початки промислово! цивiлiзацiй (розроблення торфовищ, вщкритий ви-добуток вугшля, руд, а також нерудних матерiалiв) створили вш передумови для антропогешзацп ландшафту. Найбшьшо! точки свого антропогенного розвитку ландшафт досяг у часи шдус^атзацп та урбашзацп [2, 3]. Антропогенш процеси, зокрема урбанiзацiйнi, спричинили урiзноманiтнення фун-кцiональних ландшафтiв i сприяли розширенню життевих можливостей фло-ри i фауни [4-8]. Програма та методика дослщжень. Програмою дослiджень передбачено з'ясування динашки змiн компонентiв ландшафту, зокрема рос-линного покриву. Для того, щоб дослiдити глибину антропогенних змш, якi вiдбуваються в с. Бусовисько, а вони пов'язаш, головним чином, з урбашза-цiйними процесам, використовуемо так зваш ступенi гемеробп або окульту-реностi [1, 15].
Iсторiя культурного ландшафту пройшла тривалий перiод натуралiза-ци. Сьогоднi ми маемо справу, переважно, з культурними чи з акультурними ландшафтами. Так, у басейш р. Днiстер можна видшити (звичайно умовно) агемеробнi ландшафти чи екосистеми: це - непорушеш людською дiяльнiстю фрагменти люово!, лучно! чи болотно! рослинносп. Здебiльшого наявний рослинний покрив варто вщнести до ол^огемеробного (експлуатацiйнi лiси, сiнокоси тощо) i мезогемеробного (парки, лiсопарки). Культурш ландшафти представленi культурфiтоценозами - еугемеробною рослиннiстю (агроцено-зи, пратоценози, помологоценози тощо). Ус вони е притулком сегетально! та рудерально! рослинностi.
Девастоваш ландшафти (кар'ери, насипи, звалища) вщносимо до поль гемеробних. Вони представлен сингенетичними (пiонерними) та ендогене-тичними сукцешями рудерально! рослинностi. I, врештьрешт, метагемеробнi ландшафти з !х мертвою тдстильною поверхнею (мiська забудова) i культурною та рудеральною рослиншстю [8]. Дослiдження окультуреностi територп сша Бусовисько здiйснювали на основi бюшдикацшних пiдходiв [3]. Методикою передбачалося виконання таких завдань: розподiл територп на просторо-вi одиницi потенцшно! рослинностi: аналiз рослинних угруповань та !х вщпо-вiднiсть до титв землекористування; видiлення гемеробних рядiв рослиннос-тц картографiчне вiдображення ступеня окультуреносп територп вiдповiдно до поширення рослинних угруповань.
Ступiнь гемеробп територп визначали шляхом середньозважено! ощн-ки в межах квадрапв площею 1 га на основi питомо! учасп бiоiндикаторних рослинних угруповань [1]. При цьому використовували бальну шкалу оцшки: агемеробний - 1 бал, олтогемеробний - 2, мезогемеробний - 3, Р-еугемероб-ний - 3,5, а-еугемеробнии - 4, полiге-меробний - 5, метагемеробний - 6 ба-лiв. Математичну обробку геоботашчно! шформацп виконували методами ва-рiацiйноl статистики [4, 7]. Назви угруповань подаш за Ш. КОЬша1ег й а1. [9].
Беручи до уваги тдходи вчених [9, 10], ми запропонували класифiкацiю фiтоценозiв за !х iерархiчним пщпорядкуванням i рiвнем окультуреностi (сто-совно лiсових дшянок): тип рослинностi - формацiя - субформащя - еколопч-на група асоцiацiй (тип лiсу) - коршна асоцiацiя - похiдна асоцiацiя: а) природ-на; б) штучна на люових дiлянках; в) штучна на нелюових дiлянках; г) штучна садово-паркова. Згодом була запропонована класифжащя синантропно! рос-линностi та ценоiндикацiйних комплекшв рудерально! рослинностi [1, 11].
Результати дослщжень. Антропогенш впливи в басейш р. Дшстер стають, звичайно, виршальними як за розмiрами, так i темпами змiн. Усува-ються клiмаксовi угруповання та впроваджуються на !х мiсце штучнi. Безпо-середньо через змши водних, трофiчних i ктматичних умов змiнюеться рос-линний покрив, вщбуваеться його натуралiзацiя.
Завдяки антропогенному пресу, деяю угруповання зберiгають харак-терний флористичний склад, який вщповщае його умовам мiсцезростання. Вiдбуваеться це завдяки стшкосп рослин до негативних впливiв та !х присто-сувальнш здатностi. Тому на постiйно зростаючих площах, оброблюваних земель i урбанiзованих територiях, трапляються багатовидовi угруповання, що мають вигляд клiмаксових i е новими для цих мюцезростань. Наприклад, такi ценокомплекси, як пирiево-берiзковий, лободово-сухоребриковий, подорож-никово-споришевий.
Синантропна рослиннiсть юнуе в тiсному взаемозв'язку двох основних !! складових - сегетально! та рудерально! рослинносп. До сегетально! належать агрофиоценози, до рудерально! - угруповання на порушених субстратах. На вщм^ вщ природно! рослинносп, яку зручно класифiкувати за еко-лого-фiтоценотичною (домiнантною) класифiкацiею, синантропну рослин-нiсть найзручнiшу класифiкуванти за методом Браун-Бланке, використаного нами у викладi [2], який дае змогу видшяти синтаксони за !х флористичною, а вщповщно, й за екологiчною своерщнютю [4].
Користуючись розробленим пiдходом до оцшки динамiки змiн ландшафту, яка е штегральним показником покомпонентних змш (рельефу, кль мату, Грунпв, пдрографп, рослинного i тваринного свггу), можна прослщку-вати урбанiзацiйнi процеси, що вщбувалися за iсторичний перюд на територп с. Бусовисько
Ландшафт територп с. Бусовисько належить до Прикарпатсько! систе-ми гiрськокарпатських ландшафтiв, якi вже давно i добре освоенi. Про це свщчить велика щiльнiсть населення, яка перевищуе 40 осiб на 1 км2. Посе-лення в райош розташування с. Бусовисько виявляють виразний зв'язок з ландшафтними ярусами терас, як сучасних, так i давшх, та рiчковими долинами. Ландшафт с. Бусовисько входить до Верхньодшстровського природного району Низьких Бескид, який займае територт, що добре дренуеться вер-хiв'ями р. Днютер. Цей район вщзначаеться симетричною будовою невеликих хребпв, з якими пов'язане поширення природних долин, як стали головними осередками бойювських поселень: Тершiв, Бусовисько, Лужок, Стрiлки, Ясе-ниця Замкова, Розлуч. Густе i стародавне заселення Верхньоднiстровського району призвело до значного знищення лiсiв i замiни !х суходiльними луками та орними землями.
Рельеф. Антропогент впливи на стан природного рельефу проявилися в появi нарiзаних тд поля та сади терас, наситв залiзницi й автомобшьно! дороги. Окремими фрагментами на територп дослщжень представленi кар'ери.
Кл1мат. Вирубування лiсiв i поява значних територiй мертво! тдстиль-но1 поверхнi (забудова, замощення) сприяло процесам "остепнення" природного ландшафту, ксерофггизацп бiотопiв, що характерне для суходшьних лук.
Грунти. Патвний тип rрунтiв на схилах пр - буроземи. Утворилися вони тд ялицевими та буковими лiсами на продуктах вивпрювання корiнних порiд (тсковиюв, глинистих i зрiдка мергелевих сланщв). На терасах у зап-лавi р. Днiстер, а також на давно знелюнених землях, де в сучасний перюд Грунтоутворення вiдбуваеться тд наметом трав'яно! рослинностi, буроземи
бшьш гумусоваш, нiж пiд лiсом, тому !х вiдносять до так званих дерново-бу-роземних rрунтiв. Буроземи вирiзняються досить високою кислотнютю, неза-довiльним режимом фосфорного живлення. Особливо це стосуеться пасовищ i сiнокосiв з !х низькою бiологiчною продуктивнiстю. Дещо кращою родючю-тю вiдзначаються розорюванi земл^ в якi вносять органiчнi добрива. Найменш кислими та найбшьш родючими е здавна розорюваш дерново-буро-земш та бурi лiсовi Грунти рiчкових заплав i давнiх терас нижнього поясу пр.
Поверхнев1 води. Живлення р. Дшстер змшане. З травня по жовтень переважае дощове живлення, а поим домiнуюче значення мають шдземш води. Велика юльюсть опадiв разом зi значним нахилом поверхш зумовлюе великий об'ем стоку. Щд час весняних повеней щ води пiднiмаються вiд 8 до 16 см за добу (в окремi роки - на 3,0-3,5 м). Високий рiвень юнетики стоку сприяе розвитку поверхнево! та лшшно! ерозп.
Рослинний покрив. На територп с. Бусовисько можна видшити таю типи рослинностп лiсову, лучну та болотну. Панiвними формацiями та суб-формацiями е: для люово! - букова формацiя, субформацiя ялицево-букова; для лучно! - червонокострицева; для болотно! - хвощово-мохова й осокова. Встановити пашвну в далекому минулому еколопчну групу асоцiацiй та ко-рiнну асоцiацiю практично неможливо, осюльки природна рослиннiсть на територп села повнiстю змiнена.
Культурна рослиншсть. Користуючись класифiкацiею культур-фгго-ценозiв [14], видшяемо на територп с. Бусовисько таю "штучш або культур-ш" рослиннi угруповання, як пiдлягають дослщженню: агроценози - угруповання зернових i просапних культур; помологоценози - фруктовi сади, якi створенi на терасах швшчно-захщного схилу, що внаслщок запущеностi вступили в процес сильватизацп; пратоценози - газони сощально-культурно-го центру; флорщенози - квiтники; фрутоценози - япдники (малинники, смородинники тощо); стрипоценози - захисш зелеш смуги та огорожi; сильваце-нози - парковi деревно-чагарниковi групи сощально-культурного центру.
Синантропна рослинн1сть. Синантропну рослиншсть подiляемо на двi групи: сегетальну та рудеральну. Сегетальна рослиннiсть представлена в культурфггоценозах: агроценозах (поля колективно! спшки селян, городи присадибних дшянок), помологоценозах (сади колишнього колгоспу, яю створенi на гiрських терасах i в прирусловiй заплавнiй долинi), пратоценози (газони на подвiр'l школи, клубу та церкви, а також в окремих дворах селян), флорщенози (квггаики бшя школи та в городах селян тощо), фрутоценози (угруповання япдниюв i декоративних чагарниюв на присадибних дшянках), стрипоценози (захиснi зеленi смуги й огорож^, сильваценози (декоративнi парковi деревно-чагарниковi групи). Рудеральну рослиннiсть дослщжували на порушених мiсцезростаннях, зокрема: насипах автомобшьно! дороги та за-лiзницi, у кюветах вздовж сiльських дорщ смiттезвалищах, виробничих зонах колективно! спшки селян (машинно-тракторний майдан, двори тваринниць-ко! ферми) i житловiй забудовь
Внаслiдок вивчення антропогенно трансформованого рослинного пок-риву в районi дослщження (с. Бусовисько) виявлено 138 видiв трав'яних рос-
лин, власне, синантропно! флори. На пробних дшянках також зафiксовано де-кiлька деревних i чагарникових видiв, проте у формуванн рудеральних i се-гетальних угруповань !х участь е незначною. Так, серед деревних видiв найчаспше трапляються: у бiльш вологих екотопах - Salix fragilis L., у менш вологих - Robinia pseudoacacia L., достатньо евритопним виявився Acer ne-gundo L. Синантропний характер чагарниюв проявляеться в рудеральних мю-цезростаннях. Зокрема, Sambucus nigra L. часто трапляеться в мюцях з висо-ким вмiстом азотистих сполук у Грунт (мiсця утримання худоби, поблизу стаень), Rubus ideas L., Prunus spinosa L. - у старих садах.
Трав'яш види рослин проявляють рiзну участь в угрупованнях. Рос-линнiсть дослiджених острiвцiв на р. Дшстер перебувае на стадп первинно! сукцесп. Судячи з низького ступеня проективного покриття - близько 2530 % та наявносп, здебшьшого, лише трав'яних видiв, можна зробити висно-вок, що тут тривае формування пiонерних угруповань. На понижених дшянках у прибережно-воднш смузi переважають Typha angustifolia L., Spargani-itm erectum L., Alisma plantago-aquatica L., Mentha aquatica L., Juncus compressus Jacq. та im Аналiз проведених описiв цих екотошв не дае вагомих пiдстав для чггкого видiлення угруповань. Можна лише констатувати, що щ види характеризуюсь клас рослинностi Phragmitetea Тх. ex Prsg 1942 з од-нойменними порядком i союзом. Рослиннiсть бшьш пiднятих дiлянок можна характеризувати як рудеральну - субстратом слугуе кам'яниста основа з до-мiшками глини та рiзного типу алювiальними наносами, яю е наслiдком се-зонних коливань рiвня води. Сумарна кшьюсть виявлених видiв на острiвцях становить 47. Бшьшють з них, це випадково занесет сюди рослини, проек-тивне покриття яких менше 1 %, деякi трапляються поодиноко. Переважають Bidens tripartita L., Polygonum hydropiper L., Trifolium repens L., Tussilago farfara L. На пiдставi аналiзу фiтоценотичних описiв у цьому мiсцi можна видь лити асощащю Bidenti-Polygonetum hydropiperis (W. Koch 1926) Lohm 1950, що належить до класу Bidentetea tripartitae Тх., Lohm et Pgsg 1950.
Берегова лшя вiдзначаеться значною деградацiею (зсув), що виникае внаслщок рiзких коливань води та господарсько! дiяльностi (неподалiк - 315 м розмiщенi городи). Залежно вiд крутизни берега та часу зсуву проектив-не покриття трав'яного покриву становить вщ 10 до 45 %. Його формують ру-деральнi та сегетальнi види: Artemisia absinthium L., Arctium lappa L., Urtica dioica L., Galinsoga ciliata (Rat.) Blake, Poa annua L., Sisymbrium officinalis (L.) Scop., Armoracia rusticana (Lam.) Gaerth., Mey et Schreb., Chenopodium album L., Ch. polyspermum L., Tussilago farfara, Taraxacum officinalis Wigg., Mentha arvensis L., Melilotus officinalis (L.) Pall, та iн. На осжга описiв вста-новлено такi асощацп: Роо - Tussilaginetum farfarae Тх. 1931, Arctio lappae-Chenopodietum albae Kost. 1991.
Синантропна рослинтсть першо! тераси р. Днiстер чiтко виражена на пасовищних луках, якi характеризуются високим ступенем трансформацil рослинного покриву (перевипас). Висота травостану тут становить 5-15 см, рослини дуже пригтчет. Проте проективне покриття мiсцями доходить до
95 %. Переважають злаковi та 6o6obí трави: Agrostis stolonifera L., Poapratensis L., Lolium perenne L., Trifolium repens, Medicago lupulina L., а також Poten-tilla anserina L., Plantago lanceolata L., P. major L., Ranunculus repens L., Achillea millefolium L. Проведет описи дають пiдстави для видшення тут таких асоцiацiй: Lolio-Potentilletum anserinae Knapp 1946, Potentilletum anserinae Rap. 1927 em Pass. 1964, Plantagini-Lolietum perennis Beger 1930, Agrostio-Ra-nunculetum repentis Knapp 1945 em Oberd. 1957. yci вони належать до класу Plantaginetea majoris Тх. et Prsg. in Тх. 1950.
Унаслщок рiзних типiв навантажень на рослинний покрив велика pÍ3-номанiтнiсть рудеральних видiв виявлено на територп колгоспно! ферми. Поблизу силосно! ями, яка вже тривалий час не використовуеться, та бшя стаень сформувалися юлька рослинних комплексiв. Тут виявлено таю види: Artemisia absinthium, Urtica dioica, Mentha arvensis, Carduus acanthoides L., Cirsium vulgare (Savi) Ten., Melilotus officinalis, Lolium perenne, Trifolium repens та ш. Зпдно з проведеними описами, ми видшили асощащю: Carduetum acanthoiditis (Allorge 1922) Morariu 1939.
Дослщження рослинностi городiв Í3 просапними культурами показало наявнють значно! кiлькостi сегетальних видiв рослин: Chenopodium album, Setaria glauca (L.) Beauv., Galinsogaparviflora Cav., Sisymbrium officinalis, Veronica persica Poir., Stellaria media (L.) Vill., Polygonum convolvulus L., Capsel-la bursa-pastoris (L.) Medic., Sonchus oleraceus L., Daucus carota L., Lamium purpureum L., Senecio vulgaris L., Thlaspi arvense L. тощо. У межах цього комплексу можна видшити таю асощацп: Setario-Galinsogetum Тх. 1950, Cheno-podio- Setarietum Zahradnikova-Rozetzka 1955.
На першш рiчковiй терасi в 10-20 м вщ ржи знаходиться смтезвали-ще, де створилися сприятливi умови для розвитку рудерально! рослинносп. Тут виявлено багато рудеральних i сегетальних видiв: Echium vulgare L., Ver-bascum lychnitis L., Arctium lappa, Artemisia vulgaris L., Erigeron canadensis L., Linaria vulgaris Mill., Eupatorium canabinum L., Saponaria officinalis L., Tanace-tum vulgare L., Tussilago farfara та ш. У такого типу екотопах можна видшити асощацп: Echio-Verbascetum Sis. 1950, Arctio-Artemisietum vulgaris Oberd. ex Seybold. et Th. Mull. 1972, Tanaceto-Artemisietum (Br.-Bl. 1931) Tx. 1942.
Важливим для розумiння сукцесiй культурфiтоценозiв е змши, що вщ-буваються у закинутих старих садах. Екологiчнi умови послужили головною причиною того, що тут вщбуваеться процес сильватизацп, першим етапом якого е формування угруповань за участю люових видiв: Aegopodium podag-raria L., Rumejc sylvestris (Lam.) Wallr., Chaerophyllum hirsutum L., Veronica chamaedrys L. та ш. Разом з тим, у садi поблизу ферми зростають синантроп-ш види: Urtica dioica, Rumex confertus, Oxalis stricta L., Arctium tomentosa Mill., Polygonum persicaria L., Potentilla anserina. За проведеними описами можна видшити асощащю Urtico-Aegopodietum (Тх. 1963) Oberd. 1964.
Сад на схилах над селом характеризуеться ще бшьшим ступенем сук-цесшно! демутацп в напрямку до природно! рослинностi. Тут переважають
лiсовi та лучш види, якi зростають на сусщшх пiслялiсових луках. Асоцiацiй CTHamponHoï рослинностi не видiлено.
Значним ступенем синантротзаци рослинного покриву характеризу-ються комунiкацiйнi шляхи. Зокрема, специфiка екотопу насипiв залiзничноï колiï супроводжуеться наявнютю великоï кiлькостi адвентивних видiв руде-рально-сегетальноï флори: Galinsoga parviflora, G. ciliata, Senecio viscosus L., Setaria glauca, Taraxacum officinalis, Linaria vulgaris, Achillea millefolium, Cichorium intybus L., Cirsium arvense (L.) Scop, та ш. У межах залiзничного полотна можна видшити асощащю Setario-Galinsogetum (Тх. et Becker 1942) Тх. 50. Не менш деградованими та повшстю змшеними е дшянки вздовж автомо-бiльноï траси та тд^здних дорiг. Серед типових синантропних видiв нами ви-явлеш: Polygonum aviculare L., Descurainia sophia (L.) Schur, Plantago major, Lolium perenne, Dactylis glomerata L., Artemisia vulgare, Capsella bursa-pastoris, Berteroa incana (L.) DC., Trifolium repens, Potentilla anserina, Matricaria matricarioides (Less.) Poreter, Carejc hirta L., Lamium album L. На осжга про-ведених опиив встановлеш таю асощацп: Plantagini-Lolietum Beg. 1930, Plan-tagini-Poly gonetum avicularis (Knapp 1945) Pass. 1964, Descurainietum sophiae Krch. 1930, Poly gonetum avicularis Gams. 1927, Lolio-Potentilletum anserinae Knapp 1946.
Сшоюсш луки вщзначаються значним флористичним рiзноманiттям, проте це, переважно, види природноï флори. Синантрошзащя рослинного покриву тут виражена лише фрагментарно. На перифершних дшянках, на стику 3i шляхами, та у мюцях пересжання стежками найчастше трапляються таю синантропш види: Plantago major, P. lanceolata, P. media L., Poa annua, P. pratensis. Nardus stricta L., Alchemilla monticola Opiz, Bellis perennis L., Carum carvi L., Cynosurus cristatus L., Trifolium repens, Deschampsia cespitosa (L.) Beauv., Festucapratensis Huds., F. rubra L., Lotus corniculatus L. Бшьшють з них е асектаторами в угрупованнях, хоча iнколи виступають субдомшанта-ми, зокрема кострицi. Типових синантропних асощацш тут не виявлено.
Аналiз стану рослинностi села Бусовисько як складовоï частини бюге-оценотичного покриву показуе, що стутнь гемероби (окольтуренносп тери-торiï) е показником, що вщображае зумовленi дiяльнiстю людини змiни бюге-оценотичного покриву [табл.]. Його величина залежить вщ стввщношення рiзних за структурно-функцiональною органiзацiею бiогеоценозiв: вiд агаме-робних, де антропогенний вплив вщсутнш, до метагемеробних - типово гете-ротрофних екосистем (мертва тдстильна поверхня вулиць, покрiвель тощо).
Знаючи ступiнь окультуреностi територiï, його залежшсть вiд напряму та штенсивносп використання мiсцевостi, а також зв'язок iз структурою рос-линного покриву, можна прогнозувати й керувати процесом розвитку ландшафту, плануючи його екологiчну цiннiсть у майбутньому [1, 6]. Проблема догляду за ландшафтом е надзвичайно актуальною для сш верхiв'я басейну рiки Днютер, де iнтенсифiкацiя урбанiзацiйних процесiв вщбуваеться на фонi складних умов рельефу шляхом масштабного освоення незручних земель [2].
Табл. Характеристика ступешв окультуреностг рослинного покриву с Бусовисько_
Стутнь гемеробп Упддя POC^HHHÍ yipynoBaHH»
Олггомезоге-меробний перезволоженi луки Acoretum calami Schuiz 1941 Glycerietum maxi-mae Hueck 1941 Caricetum rostratae Rub. 1912
прирiчкова смуга Salicetum triandrae Male. 1929 Salicetum fragilis Pass. 1957
Мезогеме-робний суходшьт луки на мiсцi вирубаних тсш Festuco-Cynosuretum Tx. 1940 ap. Buk 1942 Dactyli-detum glomeratae Stepanoviw (1987) 1999
традицiйнi сiнокоси Arrhenatheretum Br.-Bl. 1915 Festucetum rubrae (Domin 1923) Valek 1956 em. Pukau et al.1956
(ß-еугеме-робний iнтенсивнi луки i пасовища Lolio-Potentilleium anserinae Knapp 1946 Agros-tio-Ranuacuietum repeniis Knapp 1945 em. Oberd. 1957 Poetum annuae Cams 1927
забур'яненi газони Lolio-Plantaginetum majoris Linkola 1921 Beger 1930
а-еугеме-робний городи, сшьського-сподарськi угiддя Rumici acetoseiiae-Sperguietum Gamor 1987 Violo arvensis-Centauretum eyani V. SI. 1989 Cheno-podio-Setarietum Zaaradnikova-Rozetska 1955
сади Aegopodio-Sambuce: um Doing 1962
Полггеме-робний свiжi кар'ери та насипи Tanaceto-Artemisieium (Br.-Bl. 1931) Tx. 1942 Poo-Tussilaginetum Tx. 1931
кювети Plantagini-Poligonetum avicalaris (Knapp 1945) Pass. 1964
придорожнi смуги Junco inflexi-Menthetum longifoliae Lohm. 1953 Polygo-netum avicularis Gams 1927 em. Jehlik in Hejny et al. 1979
смггтезвалища Urtico-Malveuim Lohm. 1950 Chenopodietum glauco-rubri Lohm. 1950 ap. Oberd. 1957
Метагеме-робний забудованi дiлянки pooiHHHHH noKpuB 3pyHHOBaHHH
Висновки. Урбашзащя природних ландшафпв с. Бусовисько досягла високого ступеня гемеробп з переважанням аутгемеробних i полiгемеробних тишв, у яких прослщковуеться iнтенсивне формування сегетально! та руде-рально! рослинносгi. На прикладi дослiдження с. Бусовисько, можна конста-тувати, що з вiддаленням вщ центра села до його околиць стутнь синантро-тзацп рослинного покриву зменшуеться. Вiдповiдна залежнiсть спостерь гаеться i3 зростанням висотного градiента. Такий стан ландшафпв i рослинного покриву свщчать про незворотнiсть синантрошзацшних процесiв i збiльшення видово! рiзноманiтностi адвентивних видiв рослин, бiльшiсть з яких мають бiогеоценотичне та господарське значення. Водночас, треба наго-лосити на необхщносл ведення роботи, спрямовано! на охорону природних угруповань вщ заселення агресивними адвентивними видами, а культурфгго-ценозiв - вiд забур'янення.
Лтратура
1. Кучерявий В.П. Урбоеколопя / В.П. Кучерявий. - Льв1в : Вид-во "Свп" 2001. - 360 с.
2. Sukopp H. Stadtökologie / H. Sukopp, R. Wittig. - Stuttgart : G. Fischer, 1993. - 404 s.
3. Wittig R. Ökologie der Großstadtflora / R. Wittig. - Stuttgart : G. Fischer, 1991. - 216 s.
4. Миркин Б.М. Антропогенная динамика растительности / Б.М. Миркин // Итоги науки и техники. - Сер.: Ботаника. - М. : Изд-во ВИНИТИ, 1987. - С. 139-232.
5. Соломаха В.А. Синантропна рослиншсть Укра!ни / В.А. Соломаха, О.В. Костильов, Ю.Р. Шеляг-Сосонко. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1992. - 252 с.
6. Лаптев О.О. Еколопчна ошташзащя бюгеоценотичного покриву в сучасному урбо-ландшафт / О.О. Лаптев. - К. : Вид-во Укр. екол. акад. наук, 1998. - 208 с.
7. Rothstein H. Ökologischer Landschaftsbau / H. Rothstein. - Stuttgart : Ulmer, 1995. -
266 s.
8. Кучерявий В.П. Загальна еколопя / В.П. Кучерявий. - Львiв : Вид-во "Свгт", 2010. -
498 с.
9. Ellenberg H. Vegetation Mitteleuropas mit den Alpen / H. Walter // Einführung in die Phytologie. - Stuttgart : Ulmer, 1963. - Bd. 4, Teil. 2. - 943 s.
10. Голубец М.А. Классификация растительности Украинских Карпат / М.А. Голубец, К. А. Малиновский // Проблемы ботаники. - 1969. - № 11. - С. 237-254.
11. Кучерявий В.П. Фгшмелюращя / В.П. Кучерявий. - Львiв : Вид-во "Свгт", 2004. -
360 с.
12. Dierschke H. Pflanzensoziologie: Grundlagen und Methoden / H. Dierschke. - Stuttgart : Ulmer, 1994. - 683 S.
13. Кучерявый В.А. Урбоэкологические основы фитомелиорация / В.А. Кучерявый. - Ч.
I. Урбоэкология. - М. : НТ "Информация", 1991. - 357 с.
14. Кучерявый В.А. Зеленая зона города / В.А. Кучерявый. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1981. - 247 с.
15. Кучерявый В.А. Урбоэкологические основы фитомелиорация / В.А. Кучерявый. - Ч.
II. Фитомелиорация. - М. : НТ "Информация", 1991. - 288 с.
Кучерявый В.П., Данилик И.М., Данилик Р.М., Скробала В.М., Пар-хуць Л.В. Урбанизация растительного покрова карпатського села Бусо-виско (Средние Бескиды)
Приведены результаты экологического анализа растительного покрова с. Бусо-виско (Львовская обл.) верховья бассейна реки Днестр. Установлены степени геме-робии растительного покрова с. Бусовиско. Определены главные экологические факторы, которые влияют на процессы формирования и дифференциации растительного покрова.
Ключевые слова: ландшафт, растительный покров, степени гемеробии, урбанизация, с. Бусовиско, р. Днестр.
Kucheraviy V.P., Danylyk I.M., Danylyk R.M., Skrobala V.M., Parhuts L.V. Urbanization of vegetational cover in Busovysko Carpathian village (Middle Beskyds)
Results of the ecological analysis of vegetational cover of Upper-Dnister Basin in Busovysko village, Lviv province are presented. The degrees of vegetational cover geme-roby of village Busovysko are determined. Main ecological factors that influence the processes of formation and differentiation of vegetational cover are defined.
Keywords: landscape, vegetational cover,, urbanization, Busovysko village, Dnister, degrees of gemeroby.
УДК 630*504 Проф. 1.Ф. Калуцький, д-р с.-г. наук -
Прикарпатський НУ м Василя Стефаника
Л1С1ВНИЧО-ЕКОЛОГ1ЧНА СУТЬ В1ТРОВАЛ1В ТА МЕТОДОЛОГ1Я II П1ЗНАННЯ
Проаналiзовано в юторичному аспект випадки значних в^ровашв люу, що тра-пилися в регюш Украшських Карпат та шших кра!нах Захщно! Свропи. Впровали позначаються негативно не тшьки на продукци люу, але i на сусшльнш функци люу.
