CC BY
14
mature forest and accelerated replacement of temporary sections on basic. This method has been tested, what proved the possibility of a significant increase in the annual allowable cut in the forest enterprises of Kyiv region.
Keywords: optimization, permanent and temporary production management section, calculation of forest management, desktop effect._
УДК 630*53:502.4 Астр. В.В. Бокоч1 -НУБП Украши, м. Кше
ДИНАМ1КА ПРОДУКТИВНОСТ1 ГОЛОВНИХ Л1СОТВ1РНИХ ПОР1Д КАРПАТСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО
ПАРКУ
Проаналiзовано динамшу площ i запаав головних лiсотвiрних порщ Карпатсь-кого нацюнального природного парку. Дослщжено змши основних таксацiйних по-казниюв та 1хнш вплив на бюлопчну продуктивнiсть насаджень.
Ключое1 слова: деревостан, вкрит лiсовою рослиннiстю лiсовi дшянки, площа, запас, лiсотвiрнi породи, вшова структура.
Л1сов1 формацii як найдавшший i найпродуктившший тип рослинносп виконували i виконують прiоритетну екологiчну функцш в еволюцii бiосфери та шдтриманш ii природного стану, яка особливо очевидна у сучасний техноген-ний перюд, коли почав порушуватись киснево-вуглецевий баланс на Землi [2].
Сучасний стан розвитку економжи Украши потребуе реалiстичноi оцiнки 11 ресурсного потенцшу сьогоднi та складання довготермшових прогно-зiв на майбутне. У цьому аспект вирiшальне значення мае вивчення продук-тивностi лiсових насаджень, яке, ^м свого пiзнавального i загальнотеоретич-ного значення, все бшьше i ширше використовуеться пiд час наукового обгрунтування господарських заходiв як у лiсiвництвi, так i в шших галузях господарства [6, 10].
У системi державного природно-заповiдного фонду Украши Карпатсь-кий регiон особливо виднеться. Тут зосереджена третина люових запасiв Ук-ра!'ни, значна частина вщомих видiв флори i фауни, частина рекреацшних ре-сурсiв, рiзноманiтнi природнi ландшафти гiрського регiону високо! естетично!" цiнностi мало змiненi господарською дiяльнiстю. Багатство генетичних ресур-шв рослинного i тваринного свiту, рiзноманiтнi природно-географiчнi умови, значнi рекреацiйнi та бальнеолопчш ресурси створюють особливо сприятливi умови для видiлення об,ектiв природно-заповщного фонду. Також зазначимо, що багатовжовий антропогенний тиск на природу Карпат ютотно порушив гiрськi природнi екосистеми i знизив 1х бiологiчну стшюсть, зменшив кiлькiс-ний i яюсний склад фiтоценозiв, як1 найефективнiше виконували важливi во-дорегулiвнi та грунтозахисш функцii. Це призвело до виснаження люових ре-сурсiв, посилення ерозшних процесiв, зниження енергетичних ресурсiв рiчок, утворення кам'янистих осипiв i непродуктивних площ, що стало однiею з основних причин катастрофiчних вiтровалiв, повеней, якi завдають великоi шко-ди природним комплексам. Тому люогосподарсью заходи повиннi бути спря-
1Наук. керiвник: проф. П. I. Лакида, д-р с.-г. наук - НУБЛ Укра1ни, м. Ки1в
мованi на формування рiзновiкових та стойких деревосташв, що характеризу-ються високими захисними властивостями та впливають на стан пов^яного басейну [2, 3].
Карпатський нацiональний природний парк (Карпатський НПП) - перший i один з найбшьших в Укра!ш нащональних природних парюв. Його було створено постановою Ради Мiшстрiв УРСР №376 вщ 03.06.1980 р. "Про ство-рення Карпатського державного парку", наказом М1нлюпрому УРСР №167 вiд 16.06.1980 р. i наказом об'еднання "Прикарпатлю" №316 вiд 29.06.1980 р. на базi Карпатського держзаповiдника (6852 га), Делятинського люокомбшату (8919 га), Ворохтянського (17661 га) та Верховинського (5159 га) люокомбшапв.
Парк було створено з метою збереження типових для Чорногори та Горгашв прських i долинно-рiчкових природних комплексiв, цiнних юторич-них, архiтектурних та етнографiчних пам'яток, для проведення наукових досль джень в галузi охорони довкiлля, створення умов для вщпочинку й оздоров-лення населення, пропаганди природоохоронних знань i екологiчного вихо-вання [8]. Загальна площа земель лiсового фонду постшного користування Карпатського НПП - 38322 га, з них 11401 га (29,8 %) - територiя заповщного режиму. Лiсовi дiлянки становлять 34827,4 га (90,9 %), зокрема вкрит люовою рослиннiстю 33998,3 га, що становить 88,7 % вщ плошд земель постiйного користування парку. Лiсовi культури займають плошу 13170,2 га або 38,7 % вщ вкритих лiсовою рослиннiстю люових дiлянок [9]. До складу парку входять висотш пояси буково-ялицевих лiсiв, смерекових лiсiв, субальпiйський та аль-пiйський [4].
Найбiльшу плошу вкритих люовою рослиншстю лiсових дiлянок займають хвойш деревнi породи - 30,1 тис. га, запас яких становить 89,5 % вщ загального стовбурового запасу. Пашвною лiсотвiрною породою в данш групi порiд е ялина европейська, площа яко! становить 26950 га. Дещо менше припа-дае на ялицю бiлу та сосну звичайну - 1257 та 515 га вщповщно, а в субаль-пшському поясi 1399 га займае сосна прська.
Насадження з переважанням бука люового (3463 га) зосереджеш в по-ясi ялицево-букових лiсiв. Незначне поширення мають лiси з переважанням берези бородавчасто! - 136 га та вшьхи шро! - 176 га. Лише фрагментарно вщ-значеш лiси з домiнуванням клена-явора та вшьхи клейко! [9]. Люи Карпатського НПП вщграють важливу водоохоронну, водорегятивну, протилавинну, грунто- та полезахисну функци. Для ощнювання динамiки продуктивностi на-саджень Карпатського НПП з 1982 до 2003 рр. проаналiзовано тенденци в змь нi розподiлу площ вкритих люовою рослиншстю люових дiлянок та запашв стовбурово! деревини (рис. 1, 2).
За аналiзований перiод вiдбулося зменшення площi хвойних порiд, а у груш твердих листяних i м'яких листяних - збiльшення площi вкритих люовою рослиншстю люових дшянок. Зазначимо, що у всiх групах лiсотвiрних по-рiд спостережено тенденщю до збiльшення запасу. Зокрема, запас ялини евро-пейсько! (смереки), яка завдяки сво1м бiоекологiчним властивостям утворюе монодомшантш високогiрнi насадження на територй парку в межах висот 9001500 м н.р.м., збiльшився на 40 %.
твердолистят мяколпстят Групп порщ
Рис. 1. Динамжа площ вкритих лковою рослиншстю люових дтянок Карпатського НПП за групами лiсотвiрних порiд, тис. га
хвоит твердолистят ы'яколпстят 1IV"" порщ
Рис. 2. Динамжа запаав деревосташв Карпатського НПП за групами лiсотвiрних порiд, млн м3
Смерека - одна з найбшьш швидкорослих i продуктивних порiд. У
3 1
стиглих насадженнях И запаси змшюються у межах 400-500 м -га , досягаючи
3 1 • • •
часом 850-1100 м -га [5]. Розподiл динамiки запашв головних лiсотвiрних по-р1д у межах групи порщ наочно продемонстровано на рис. 3.
% 110
100 90 ■ 80 70 ■ 60 50 • 40 ■ 30 20 10 о -
□ 1982 р. и 1989р. ЕЛ 2003 р.
МЧИ II
Сосна Ялнна Яшшя Бук Береза Вшъха Рис. 3. Розподт запаав головних лiсотвiрних порiд в межах групи порiд, %
З цього розподшу видно, що за аналiзований перюд вiдбулися незначнi змiни. У межах хвойно! групи порiд зростае вщсоток ялини, тодi як сосни i ялицi поменшало. У груш твердих листяних порщ спостер^аеться незначне зменшення бука на 0,2 %. Вщбуваеться перерозподiл вiдсоткiв у груш м'яких листяних - збiльшення вщсотка участi берези i зменшення вшьхи.
Для дослщження продуктивностi лiсiв важливим складником е вiкова структура деревосташв, оскшьки вона дасть змогу правильно ощнити загаль-ний стан насаджень i обгрунтувати систему господарських заходiв. За вiковою
структурою площд вкритих лiсовою рослиннiстю лiсових дшянок парку роздь ленi так: молодняки - 13,7 %, середньовiковi - 73,7 %, пристиглi - 5,0 %, стиг-лi та перестигш - 7,6 %. Як бачимо, у розподш спостершаеться значне перева-жання середньовiкових насаджень, тодi як частка молодняюв, пристиглих, стиглих i перестиглих значно нижча вiд оптимально!. Це е наслiдком надмiр-но! експлуатаци лiсiв Карпат i низьким рiвнем ведення лiсового господарства у минулому. Змши за перiод юнування парку у вiковому розподiлi за запасом наведено у табл. 1.
Табл. 1. Розподт запаЫв деревосташв за групами вжу, %
Рк обл1ку Хвойт Твердолистят М'яколистят
мл* св пр ст мл св пр ст мл св пр ст
1982 14,8 76,9 3,7 4,6 13,2 66,2 10,7 9,9 0,3 50,3 26,1 23,3
1989 20,5 69,2 4,9 5,4 7,6 70,3 6,0 16,1 1,6 60,1 14,2 24,1
2003 7,0 82,0 5,2 5,8 7,0 72,9 4,8 15,3 0,6 47,5 20,9 31,0
Примггка: *мл - молодняки, св - середньов1ков1, пр - пристигш, ст - стигш та перестигш деревостани.
Для характеристики насаджень Карпатського НПП за перiод з 1982 до 2003 рр. варто зазначити, що середнш запас деревосташв на 1 га вкритих люо-вою рослиннютю лiсових дiлянок у вшх групах люотвгрних порiд постiйно зростае (рис. 4) i станом на 01.01.2003 р. становить 374 м -га-1, що е значно ви-ще, шж середне значення цього показника у Карпатському регюш, який становить 262 м3-га-1 [1]. Загалом за аналiзований перiод середнш запас на 1 га вкритих люовою рослиннютю люових дшянок збшьшився на 28 %.
400
й 350
•г. 300
и г.: 250
с 2 200
>= 150
X
^ 100
50
О 0
ХВ011Н1
тверд олпстяш м'яколпсгяш
_ _______А
,Роки обл!ку
1982 1989 2003
Рис. 4. Динамжа середнього запасу насаджень за групами льсотвьрних порьд, м3-га'1
Одним iз найважливших показниюв, що характеризуе продуктивнiсть насаджень, на думку бшьшост науковцiв, е боштет. Наведенi в табл. 2 даш свiдчать, що насадження основних лiсотвiрних порiд характеризуються висо-кою продуктивнютю. Проаналiзувавши середнi значення цього показника для кожно! з груп порщ, необхiдно зазначити його зростання у групах хвойних i м'яких листяних порщ.
Р1к облшу Середт боттетп за М.М. Орловим
хвойт тверд1 лпстят м'як лпстят
01.01.82 1,5 1а,9 1,9
01.01.89 1,4 1а,9 1,4
01.01.03 1,3 1а,9 1,7
Отже, проведений анашз площ i запасiв головних лiсотвiрних порiд Карпатського НПП дае шдстави для висновку про позитивш змiни у динамiцi основних таксацшних показникiв за 21-рiчний перiод. У вшх групах порiд спостережено збшьшення стовбурового запасу. Значення середнього боштету i середнього запасу на 1 га вкритих люовою рослиншстю люових дшянок мають тенденщю до зростання.
На пiдставi наведених даних можна стверджувати, що насадження парку е продуктивними, адже щороку збшьшуеться прирiст деревини за запасом, нагромаджуеться органiчна маса дерев, що св1дчить про посилення еколопч-ного потенщалу лiсiв, пiдвищення !х захисних властивостей, вуглецедепону-вально! i киснепродукувально! функцш.
Загалом деревостани парку характеризуються високою бюлопчною стiйкiстю, однак екологiчно необгрунтоваш методи ведення у минулому люо-вого господарства негативно вплинули на стшкють карпатських лiсiв до нес-приятливих абiотичних i бiотичних факторiв, порушили !х вiкову структуру. Тому одним iз актуальних природоохоронних завдань на територй парку е шд-вищення потенщально! стiйкостi лiсових екосистем для покращення !х функць онування та шдтримання екологiчного балансу.
Лггература
1. Василишин Р.Д. Продуктивнють та надземна ф1томаса дюосташв ядищ бшо! в Украшських Карпатах : дис. ... канд. с.-г. наук: спец. 06.03.02 - Люовпорядкування 1 дюова таксащя / Василишин Роман Дмитрович. - К., 2007. - 235 с.
2. Генарук С.А. Антропогенш змши в дюах Украшських Карпат та !х насдщки / С.А. Генарук, О.В. Максимець // Лшвнича академ1я наук Украины : науков1 прац1. - Льв1в : Вид-во НУ "Льв1вська подiтехнiкам. - 2004. - Вип. 3. - С. 17-21.
3. Дорогунцов С.1. Екодогiя : пiдручник / С.1. Дорогунцов, К.Ф. Коценко, М.А. Хвесик та ш. - К. : Вид-во КНЕУ, 2005. - 371 с.
4. Клапчук В.М. Заповщна перлина Карпат : пут1вник по Карпатському НПП / В.М. Клапчук, У.М. Абрам'юк, Л.М. Гайдук та ш. - Коломия : Вид.-по.тграф. тов. "Вiк", 2001. - 80 с.
5. Лакида П.1. Динамша продуктивностi головних дiсоутворювадьних порiд Львiвщини / П.1. Лакида, Г.С. Домашовець // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. -Львiв : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2006. - Вип. 31. - С. 214-221.
6. Лакида П.1. Ф^омаса дiсiв Украхни : монографiя / П.1. Лакида. - Тернопшь : Вид-во "Збруч", 2002. - 256 с.
7. Лакида П.1. Штучш ядиновi деревостани Украшських Карпат - прогноз росту та продуктивности : монографiя / П.1. Лакида, В.М. Вододимиренко. - К. : Вид-во ННЦ 1АЕ, 2008. - 158 с.
8. Стойко С.М. Природа Карпатського нащонального парку / С.М. Стойко, Л.1. Мшю-на, Л.О. Тасенкевич та ш. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1993. - 214 с.
9. Проект оргашзаци територй, охорони та рекреацшного використання природних ком-плекав i об'ект1в Карпатського нащонального природного парку. - 1рпшь, 2004. - Т. 1. - С. 51.
10. Уткин А.И. Биологическая продуктивность десов (методы изучения и результаты) / А.И. Уткин // Лесоведение и лесоводство : итоги науки и техники. - М. : Изд-во ВИНИТИ, 1975. - Т. 1. - С. 9-189.
Бокоч В.В. Динамика продуктивности главных лесообразующих пород Карпатского национального природного парка
Проанализирована динамика площадей и запасов главных лесообразующих пород Карпатского национального природного парка. Исследованы изменения главных лесотаксационных показателей и их влияние на биологическую продуктивность десов.
Ключевые слова: древостой, покрытые десной растительностью лесные участки, площадь, запас, десообразующая порода, возрастная структура.
Bokoch V.V. The dynamics of main forest forming species of Carpathian National Nature Park
The area and volume dynamics of main forest forming species of Carpathian National Nature Park have been analyzed. Changes of main forest taxation parameters and their impact on biological productivity have been investigated.
Keywords: tree stand, forest covered areas, area, volume, forest forming species, age structure.
УДК 581.826 Acnip. В.В. Овчарук1 - НУ "Львiвська полтехмка "
УМОВИ I ЧИННИКИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТ1 Л1СОВОГО ГОСПОДАРСТВА
Проаналiзовано тенденцп розвитку люового господарства Украши, зовшшньо-eKOHOMi4Hy дiяльнiсть тдприемств галузь Дослщжено конкурентоспроможшсть ль сового господарства, чинники ïï забезпечення. Розвинуто чинники забезпечення кон-курентоспроможносп люового господарства на макро-, мезо- та мiкрорiвнях.
Ключов1 слова: конкурентоспроможшсть, люове господарство, чинники, клас-теризацiя.
Люове господарство - це вид економiчноï д1яльност1, що забезпечуе вщтворення лiсових ресyрсiв, ïx охорону, збереження, заготiвлю круглих люо-матерiалiв та iншиx продукпв лiсy. Виходячи iз цього, лiсове господарство охоплюе так фyнкцiональнi сфери дiяльностi: люозаго^вл^ отримання продукци лiсового господарства та надання послуг, що пов'язаш iз його веденням. Завдяки особливостям та тенденщям у розвитку, люове господарство мае ве-лике значення для розвитку економши Украïни.
Упродовж дослщженого перюду iз 2000 по 2007 рр. обсяги дiяльностi тдприемств T^^i зростали. Найбiльший темп зростання (у середньому 143,8 %) спостер^ався до 2004 р., шсля чого вщбулося певне yповiльнення (до 120,6 %). Позитивноï динамiки було досягнуто внаслщок зростання обсягiв ви-робництва за ушма напрямками дiяльностi тдприемств люового господарства, та, насамперед, заготiвлi деревини. Динамiкy обсягiв виробництва продукци галyзi у 2000-2007 рр. наведено на рис. 1.
Варто зазначити, що основним продавцем на ринку продукци люового господарства протягом анашзованого перюду е державш лiсогосподарськi тд-приемства (Державний комiтет лiсового господарства Украши). ïx частка у за-гальному обсязi заготовлено!" деревини у 2000-2007 рр. змшювалася у межах 70-75 %. В обсягах заготiвлi домшуе деревина, отримана вiд рубань, що пов'язаш з веденням люового господарства та шших рубань, частка яко1' стано-вить 52-54 % [2].
Що стосуеться зовнiшньоекономiчноï дiяльностi, то експорт продукци люового господарства у 2007 р. бшьше як у 2 рази перевищував iмпорт (експорт деревини та виробiв з не1', у 2007 р. становить бшьше, шж 780 млн дол. США, тобто 2 % усього експорту). Обсяг експорту необроблено1' деревини дер-жавними люогосподарськими шдприемствами за сiчень-травень 2008 р. досяг
1 Наук. KepiBHm: проф. С.М. Писаренко, д-р геогр. наук - 1РД НАН Украши
