CC BY
25
УДК 502.3:712.4 Доц. В.М. Скробала, канд. с.-г. наук - УкрДЛТУ
ОПТИМВАЦ1Я УРБАН1ЗОВАНИХ ТА ТЕХНОГЕННИХ ЛАНДШАФТ1В ЗАСОБАМИ ОЗЕЛЕНЕННЯ
Охарактеризовано економiчний, сощальний i екологiчний пiдходи для вирь шення проблеми збереження вщносно1 еколопчно1 рiвноваги у межах мiста.
Doc. V.M. Skrobala, PhD. - USUFWT
Optimization of urbanized and technogenious landscapes by tools of
greening
The economic, social and ecological approaches for the decision of problem of keep relative ecological balance within bounds of city have been described
Охорона та оптим1защя довкшля - одна з найважливших проблем в Ук-раш, проголошенш зоною еколопчного лиха. Наслщки Чорнобильсь^' катас-трофи, надм1рно розвинеш прничо-добувна, металургшна i х1м1чна промисло-восп, слабо регульоване використання пестицид1в i мшеральних добрив перетворили величезш територii держави в надмiрно забруднеш й девастованi [4, 10]. Але найвiдчутнiший прояв руйнiвних для довюлля процесiв спостер^аеться в урбано-промислових комплексах, де елементи первинних екосистем, що опини-лися в техногенному середовишд (малi парки, сквери), втрачають здатшсть до самозбереження, i 'х юнування цiлком залежить вiд людсько'' ошки [11, 12, 21].
При еколопчному пiдходi до проблеми мiсто як система не мае дос-татньо можливостей для саморегуляцii. Територiя нав^ь добре озелененого мiста з населенням 1 млн. чоловж (приблизно 20 тис. га) за один рж дае не бшьше 25-30 тис. тонн кисню [2]. У той же час витрати кисню, пов'язаш iз спалюванням пального, газу та шших горючих речовин, становлять не менше 10 млн. тонн. Мюто Львiв, на територii якого розташовано понад 450 шд-приемств, забезпечуе себе киснем "власного виробництва" тшьки на 0,5 % [4]. У середньому витрата кисню мшьйонним мютом може бути поповнена за
рахунок регенераци цього газу вщкритими просторами площею не менше
2 • 15-20 тис. км . Щорiчне споживання води мiльйонним мютом складае не мен-
ше 400-500 млн. м [15, 22]. Близько 9/10 цього об'ему скидаеться у виглядi
с^чних вод, для регенераци яких ^з врахуванням десятикратного розбавлен-
ня) необхщна площа водозбiрного басейну не менше 20 тис. км . При оргаш-
заци зон масового вiдпочинку i зелено'' зони мюта iз врахуванням резервiв
для вирiвнювання рекреацiйних потокiв i тимчасового виключення частини
лiсiв з користування потрiбно близько 15-20 тис. км . Приблизно така ж тери-
торiя необхiдна для виробництва сшьськогосподарсько'' продукцii [2].
Враховуючи неможливiсть забезпечити у мiстi балансу основних абь отичних компонентiв природного середовища, необхiдноi рiзноманiтностi елементiв екосистеми, задовшьне вирiшення проблеми екологiчноi рiвноваги в межах мiста можливе тшьки на вщносному рiвнi. Важливим засобом для цього служить озеленення в уЫх його формах (створення парюв, зелених концентричних кшець i радiальних смуг), яке сприяе крашiй циркуляци по-вiтря, збагаченню його киснем, очищенню вiд пилу i загазованост^ полiп-
шенню мжрокшматичних умов, збiльшенню видового багатства флори i фа-уни [10, 11, 12, 17]. Але, незважаючи на величезну деформацшну функцiю в бюгеоценотичному покривi, мiсто, на жаль, ще не стало об'ектом комплек-сних еколопчних дослiджень. Зокрема, це стосуеться структурно! i функщ-онально! сут мiста як складно! саморегульовано! системи з !! регуляторними механiзмами, принципами i засобами управлiння, а також мюця i ролi в такш системi !! природного блоку [4].
На нашу думку, у виршенш проблеми збереження вщносно! еколопч-но! рiвноваги у межах мiста можливi три пiдходи: економiчний (ефективне i комплексне використання природних, економiчних i трудових ресурсiв), со-цiальний (забезпечення психолопчного комфорту) i екологiчний (збереження i полiпшення природного довкiлля). Спiльним для цих пiдходiв е тшьки еднiсть територi! i детермiнованiсть у чась З економiчних позицiй, озеленен-ня мiста доцiльне для вщновлення працездатностi трудових ресурсiв. Еконо-мiчна оцiнка (ЕО) ефективностi озеленення мюта, враховуючи прямi затрати на створення насаджень i догляд за ними, а також ЕО шкоди вщ вибуття мiських земель з альтернативних способiв використання, е, як правило, дуже низькою, оскiльки основним принципом виникнення та юнування мiста е ви-робнича дiяльнiсть. Фiнансування дiяльностi владних структур для забезпечення якост мiського середовища в австралшських мiстах оцiнюеться у 5 тис. доларiв з розрахунку на одну Ым'ю [25]. За даними Х. Сандера [18], висновки якого базуються на моделях шдльност ймовiрностi при рiзних величинах екологiчних параметрiв, бiльшiсть мiських насаджень малоефективнi.
До тепершнього часу немае надiйних методик розрахунку фактичних результата заходiв з озеленення мют, незважаючи на наявшсть значно! кшь-костi пошукових методичних пiдходiв [1, 3, 5-9, 16, 23] та потреби практики. Обговорення економiчних результата заходiв з озеленення часто обме-жуеться тiльки перерахуванням !х позитивних фiзичних наслiдкiв, а також вказiвками на наявнiсть !х позитивного впливу на такi багаточинникш проце-си, як захворюванiсть i тривалiсть життя людей. При цьому часто приводились завищеш або необгрунтоваш оцiнки ефективностi озеленення, як мша-ли реалiстичному аналiзу i радикальному вирiшенню екологiчних проблем у мютах. Так, киснепродукцiйна здатнiсть сосняюв II бонiтету оцiнювалась у 690 грн./га/р^ [1], iонiзуюча здатнiсть люу - 250 грн./га/рiк [3], фггонцидоп-родукування соснякiв - 200 грн./га/рж, пилозатримуюча здатнiсть дерев -10 грн./га/рш [1]. За даними С. Мичковського, вартють продукованого стол^-тм буком кисню складае 2 млн. злотих, тодi як вартiсть його деревини не пе-ревищуе 2 тис. злотих [28]. На основi таких ощнок, часто економiчно неко-ректних, виникли мiфи про "зелеш легенiм мiста, хоча точнiшим могло би бути порiвняння мюьких насаджень з "кисневою подушкою" для хворого при кисневому голодуванш оргашзму [19].
При соцiальному пiдходi озеленення мюта розглядаеться як засiб есте-тично! виразностi архiтектурних ансамблiв. З наявшстю зелених насаджень i характером !х розташування тiсно пов'язане функщональне зонування мюь-ких територiй, система транспортних i пiшоходних магiстралей, шженерних
416
Проблеми урбоекологi■i та ф^омелюраци
комушкацш тощо. На думку окремих мiстобудiвникiв, для мiського жителя достатньо у середньому 0,3 м зелених насаджень [26]. При цьому за допомо-гою принцишв ландшафтно! арх^ектури можна досягти гармоншно! едност забудованих i вiдкритих дiлянок. За усередненими даними опитування насе-лення м.Осака (Япошя), зеленi насадження повиннi займати до 8 % мюько! територи [27], що набагато менше порiвняно з сучасними мiстобудiвельними нормами. Загальна площа насаджень в межах компактно! житлово! забудови м.Парижа, добре озелененого за суб'ективними критерiями, складае всього 400 га, або 2 м на одного жителя [25].
Еколопчний шдхщ у виршенш проблеми оздоровлення мюького сере-довища базуеться на пгитчних критерiях або на нормативах забезпеченост населення зонами рiзного функцiонального призначення (зокрема, норми зелених насаджень). Так, за даними американських авторiв, урбашзоваш територи (включаючи транспортнi та iншi iнженерно-технiчнi комунiкацi!), сшьськогос-подарськ землi i вiдкритi простори повинш орiентовно спiввiдноситися як 1:1:1, а "еколопчною" нормою для однiе! людини можна вважати 3 га територи [2]. Всесвггня органiзацiя охорони здоров'я (ВООЗ) рекомендуе для одного
2 2 мюького жителя наявнiсть 50 м мюьких зелених насаджень i 300 м замюьких
[28]. Середнiй рiвень озеленення територi! мiста, за рекомендащями гiгiенiстiв, повинен становити близько 50 % [14]. Але досягти цього рiвня в умовах над-мiрно щiльно! забудови часто е неможливим завданням (рис. 1).
25
20
15
10
5
0
5 10 15 20 25 30
Примггка: одиниця подшки вщповщае 500 м
Рис. 1.1нтенсившсть забудови територи м. Львова, %
т---------1---------1---------1---------1---------г
18 57 36 26 28 36
47 67 75 46 7 20 7 30 67 70 67 60 27
в в В В в в в в в в в в в
96 80 60 60 60 30 50 50 45 67 76 77 50 60 60 36
в в в в в в в в в в в в в в в в
40 26 46 47 58 17 2 16 36 46 62 40 37 50 60 60 46 27 38 27
В В в В в в в в в в в в в в в в в в в в
16 66 60 27 16 26 57 70 50 57 58 70 96 88 80 78 76 46 6
В В В В В В В в В В В в в в в в в в в
6 6 72 85 60 46 46 56 70 76 70 80 60 60 66 92 90 77 16
в В В В В В В в В В В в в в в в в в в
20 36 48 60 70 26 50 70 77 77 80 70 80 80 36 27 58 80 36
в в в в в в в в в в в в в в в в в в в
26 60 56 37 58 80 78 76 58 80 84 50 30 36 6 2 6 26 47 56 16
в в в в в в в в в в в в в в в в в в в в в
16 57 57 70 90 92 90 85 82 86 80 80 66 27 26 16 36 50 38 26
в в в в в в в в в в в в в в в в в в в в
26 56 70 80 80 76 78 92 96 86 77 66 57 80 82 87 68 57 60 48 26 36 36
в в в О В В В В В В В в В В В в в в в в в в в
66 70 67 70 60 38 70 70 58 76 67 69 80 80 70 46 80 82 70 58 57 47 75 56 36 1
в в в О О в В В В В В В в в В В в в в в в в в в в в
26 40 86 72 70 70 68 56 57 56 68 74 64 70 50 36 47 70 68 65 25 12 47 35 35 27 5
в в в в в в в в в в в в в в в в в в в в в в в в в в в
46 57 80 50 70 85 70 65 70 68 88 57 60 70 60 56 17 46 56 48 50 16 22 75 57 26
в в в в в в в в в в в в в в в в в в в в В в в в в в
96 90 88 69 90 86 48 70 70 68 56 75 60 60 78 27 28 20 26 47 66 8 56 58 49 5
в в в в в в в в в в в в в в в в в в в в в в в в в в
70 66 16 36 70 60 60 60 8 4 77 80 57 48 40 60 70 82 70 60 37 5
в В В в в в в в в в в в в в в в в в в в в
27 40 28 26 45 76 80 70 72 77 90 90 80 80 70 80 Г-» оо 75 80 16
О в в в в в в в в в в в в в в в в в в в
36 80 72 80 85 75 96 80 85 75 87 90 80 68 46 5
в в в в в в в в в в в в в в в в
56 70 80 85 70 50 90 80 17 57 56 56 56 50 67 2
в в В в в в в в в в в в в в в в
46 57 50 57 70 58 27 80 80 76 66 46 88 66
в в в в в в в в в в в в в в
67 36 48 8 47 46 57 85 56 80 56 17
в в в в в в в в в в в в
76 60 47 6 16 6 8 80 56 60 28
в В В в в в в в в в в
17 38 6 70 80 36
26 38 17 36
в в в в
Iснуючi нормативи не враховують багатьох чинникiв, зокрема велику вщмштсть у ступеш насиченост всiх рiвнiв iepapxii' забудови рослинним покривом, у тому чист i найефективнiшим з точки зору оптимiзащi урбашзо-ваного довкiлля - парковими i лiсопарковими насадженнями. В якост фгго-мелiорантiв можуть виступати рослинш угруповання будь-якого ступеня ан-тропогенност та рiзного господарського призначення: сильваценози (лсо-парковi i парковi масиви), фрутоценози (чагарниковi заростi i огорож^, стри-поценози (периферiйнi посадки парюв, скверiв, садiв i придорожнi смуги), помологоценози (сади колективних господарств i присадибних дшянок), пра-тоценози (газони, рiзнотравнi галявини), агроценози (квiтники, городи), руде-роценози (угруповання бур'янових видiв), якi об'еднаш единим термiном "зе-ленi насадження", але значно вiдрiзняються своею ефективнiстю щодо опти-мiзацil довкiлля [12, 13, 20].
Фггомелюративну ефективнiсть рослинного покриву м. Львова за бальною оцiнкою встановлювали для елементарних дшянок поверхш мiста площею 25 га. Розрахунки виконанi за такими формулами [12, 13, 20]:
VSb VSb
FE (brutto)j = VVss-L ; FE (netto) = ^St Pj G:' 2)
де: FEj - фiтомелiоративна ефективнiсть рослинного покриву j-о!" дiлянки, бали; Si - площа, зайнята i-им видом ценозу, га; bi - кiлькiсть балiв, що вщповь дае i-ому виду ценозу [12]; pj - питома вага вегетуючих поверхонь j-ох дшянки.
Детальна структуризацiя комплексно: зелено!" зони м, Львова дала змогу провести попередш дослщження фiтомелiоративноi ефективностi рослинного покриву мюта (рис. 2). Емшричний ряд розподiлу показника нетто-ефективностi характеризуеться такими статистичними параметрами: M=2,2±0'1 бали, а=2,11±0'08 бали, V=97,7±5'9 %, A=1,430±0>122, Е=1,256±0>244, P=4.8 % (11-бальна шкала). У просторовому вщношенш територiя мiста вщ-значаеться великою неоднорщшстю у розташуваннi дiлянок iз рослинним покривом з рiзною ефектившстю фiтомелiоративного впливу. За площею пе-реважають дiлянки, система насаджень яких характеризуеться низькою нет-то-ефективнiстю (FE (netto)=0-2 бали). 1х питома вага в межах компактно!" житлово!" забудови мюта складае 71,5 %. Значна частина рослинного покриву iз високою ефективнiстю фiтомелiоративного впливу зосереджена у схщнш частинi мiста, де переважають поверхш з максимальними вiдносними висота-ми i значною крутiстю поверхш, та у серединнш смузi шдвищень. Низька нетто-ефективнiсть фiтомелiоративного впливу системи зелених насаджень м. Львова пояснюеться високою штенсившстю забудови та неращональним використанням юнуючих водопроникних поверхонь. Показник нетто-ефек-тивностi може використовуватися для ощнки ступеня екологiчноi рiвноваги конкретно!" дiлянки або територи в цшому.
Показник брутто-ефективностi характеризуе рацiональнiсть викорис-тання вiльних вiд забудови i замощення поверхонь. Його величина залежить вiд спiввiдношення рiзних типiв фiтоценозiв у вегетуючому покривi i визна-чаеться в основному питомою участю деревно!" рослинностi (рис. 3).
418
Проблеми урбоекологп та фiтомелiорацi■i
25
20
15
10
2 2
2 1
0 0 1
° 2 2
10
1 1 1 в в в
1 0 1
° 0 0
6 2 2 2 4
2 3
1 1
в в
0 0
0 0
° 0 2
2
2 2
7 7
22
2
1
1
1
1
0 в
0
4
2
6 в
5
2
0
0 в
0
0 0 2 1 2 2
66
22 1 1
2 2
77
2 2 4 4 6 6
00
10
15
20
25
30
Примггка: Цифри вщповщають середиш штервалу ряду розподшу. Рис. 2. ФШомелюративна ефектившсть рослинного покриву м. Львова, бали
25
--- 1— 35 —| 15 20 -Г- -1- 45 —1— 40 45 -1-------
25 20 25 55 45 75 85 80 15 10 35 15 7
2 10 15 25 25 75 50 45 45 30 10 15 20 15
в в в в в в в в в в в в в в в в
10 10 30 35 35 75 95 95 40 35 40 15 25 25 10 25 35 15 15 5
в В в В в в в в В в
10 15 65 80 90 65 60 30 15 40 35 25 10 15 15 15 25 10 10
в в в в в в в в в в в в в в в в в в в '
10 20 20 30 75 80 85 80 35 30 25 20 25 35 25 10 15 5 10
В в в В в В в В
20 65 55 60 40 95 70 45 25 20 20 55 20 25 60 50 30 20 30
0 в в в в в в в в в в в в в в в в в в '
15 45 55 65 40 30 45 40 45 45 40 85 85 70 60 85 95 50 30 50 20
в в в в в в в в в в в в в в в в в в в в в
95 75 45 30 25 20 20 30 25 10 25 25 75 85 85 90 80 70 70 85
В в в В в В в В
75 85 70 80 40 30 25 20 20 25 30 60 75 25 20 30 40 30 25 60 80 30 70
в в в в в в в е в в в в в в в в в в в в в в в '
5 10 10 15 45 65 20 25 30 25 35 35 30 30 35 45 20 30 60 70 70 70 40 50 50 99
в в В в в в в В в в в в
10 10 20 35 25 25 35 55 65 50 45 45 55 50 75 80 75 65 60 65 80 65 70 85 90 85 98
в в в В в в в в В в в в в '
10 10 20 15 10 25 15 20 30 20 20 80 75 45 70 85 95 80 70 75 70 95 90 40 75 90
' в в в в в в в в в в в в в в в в в в в в в в в в в в '
5 10 15 10 10 20 75 45 25 25 60 20 35 50 50 85 80 90 90 85 70 95 50 45 35 95
в в В о в в в В в в -------е-...... -
20 75 70 5 20 50 45 60 30 15 65 70 75 65 55 20 30 50 75 85
в в в в в в в в в в в в в в в в в в в в в '
10 10 40 15 30 5 25 20 35 35 5 10 15 45 40 20 15 15 15 90
в в в в в в в в в в в в в в в в в в в в
20 10 20 15 20 30 10 30 20 25 20 15 20 55 80 100
в в в в В в в
15 10 10 25 45 15 30 40 30 30 25 25 15 15 100
в в в в в в в в в в в в в в в в
10 5 20 25 30 15 5 10 25 35 10 85
30 65 50 80 85 55 10 50 50 10 85
15 25 30 85 75 90 50 10 30 55 25
в 10 в в в в О в в 15 20 в
1 в 15 в 1 10 в 10 в •
20
15
10
10
15
20
25
30
Рис. 3. Питомаучасть деревно'1 рослинностiу фтоценотичному nокривi
м. Львова, %
2
2
2
9
5
7
0
5
5
0
5
3. Ф^омелшращя
419
Середне значення показника брутто-ефективност для територи м. Львова становить ББ (ЬгиИ;о)=4,2 бали. Рацiонально використовуеться близько 27,7 % територи мюта (ББ (Ьгийо)=5,5-9,0 бали). Середтми значен-нями показника (ББ (Ьгийо)=3,5-5,5 бали) характеризуеться 23,9 %, низькими (ББ (Ьгийо)=1,5-3,5 бали) - 32,4 %, дуже низькими (ББ (Ьгийо)=0-1,5 бали) -16,0 % територи мюта. Рацiональному поеднанню природних i техногенних елементiв перешкоджають складна конф^уращя будинкiв, контраст освггле-носл, мiкроклiматичнi та iншi особливостi урбашзованих територiй. Ущшь-нення грунту в районах iз суцiльною забудовою в результат витоптування або на!здiв автотранспорту призводить до сильного пошкодження або руйну-вання рослинного покриву.
Результати розрахунюв дають шдстави стверджувати, що тiльки дерев-на рослиншсть може iстотно впливати на полшшення екологiчно! ситуацi! у мютах. З метою пiдвищення фiтомелiоративно! ефективност рослинного пок-риву нами рекомендуеться подальший розвиток внутрiшньомiсько! радiально-кшьцево! системи озеленення м. Львова, яка повинна становити едине цше iз замiськими лiсопарками i агрокультурними ландшафтами [10, 13, 20].
Лггература
1. Белов С.В., Прохоров В.П. Оценка санитарно-гигиенической и рекреационной роли лесов зеленых зон// Лесоводство, лесные культуры и почвоведение.- 1979.- вып.8.- С.29-34.
2. Владимиров В.В., Микулина Е.М., Яргина З.Н. Город и ландшафт: проблемы, конструктивные задачи и решения. - М.: Мысль, 1986.- 238 с.
3. Власюк В.Н. Экономическая оценка санитарно-гигиенической роли леса// Реф. журн.- 1975.- вып.17.- С.7-8.
4. Голубець М.А., Козак 1.1., Козловський М.П. та ш. Антропогенш змши бюгеоце-нотичного покриву у Карпатському репош.Кшв: Наукова думка, 1994.- 165 с.
5. Дунаевская Х.В., Львовская К.Б. Экономическая оценка эффективности озеленения городов// Методы планирования и управления природными ресурсами (совершенствование экономического механизма управления природопользованием). - М.: ЦЭМИ АН СССР, 1985.С. 164-167.
6. Живицкий А.В., Шлихтер Е.М. О методах и составе показателей оценки социально-экологической эффективности использования и охраны рекреационных ресурсов// Методы планирования и управления природными ресурсами (совершенствование экономического механизма управления природопользованием). - М.: ЦЭМИ АН СССР, 1985.С. 167-169.
7. Живицький О.В., Медяна А.М., Тараканов М.Л. та ш. Теоретичш, методичш та прикладш аспекти курортно-рекреацшно! соцюекологи// Питання соцюекологи. Т.2.- Льв1в: ВНТЛ, 1996.С.71-72.
8. Жугастр С.Н. Использование математического моделирования у планировании и прогнозировании природоохранных мероприятий// Методы планирования и управления природными ресурсами (совершенствование экономического механизма управления природопользованием). - М.: ЦЭМИ АН СССР, 1985.- С.162-164.
9. Краснощекова Н.Л. Эколого-экономическая эффективность зеленых насаждений. - М.: ЦБНТИ, 1987- 41 с.
10. Кучерявый В.А. Зеленая зона города. - К.: Наукова думка, 1981.- 248 с.
11. Кучерявый В.А. Урбоэкологические основы фитомелиорации. Ч.1. Урбоэколо-гия. - М.: НПО "Информация", 1991.- 375 с.
12. Кучерявый В.А. Урбоэкологические основы фитомелиорации. Ч.П. Фитомели-орация. - М.: НПО "Информация", 1991.- 288 с.
13. Кучерявий В.П., Скробала В.М. Ф1томелюративна ефективнють рослинного покриву// Проблеми ландшафтно! арх1тектури, урбоекологи та озеленення населених мюць .-Льв1в: 1997.С.142-144.
14. Лаптев А.А., Глазачев Б.А., Маяк А.С. Справочник работника зеленого строительства. - К.: Буд1вельник, 1984.- 152 с.
420
Проблеми урбоекологи та ф^омелюраци
15. Львович М.И. Вода и жизнь (водные ресурсы, их преобразование и охрана). -М.: Мысль, 1986.- 253 с.
16. Рассадникова С.1., Хар1чков С.К. Концепщя економiчноi ощнки якостi навко-лишнього природного середовища мюьких екосистем// Питания сощоекологп. Т.2.- Львiв: ВНТЛ, 1996.- С.4-6.
17. Рудницкий А.М. Управление городской средой.- Львов: Вища школа, 1985.- 107 с.
18. Сандер Х. Городские древесные насаждения. Распределение величин площади и некоторые пространственные и экологические взаимосвязи (на примере Таллина)// Изв. АН ЭССР. Биол.- 1985.- 34, N 3.- С.205-215.
19. Скробала В.М., Вшьгельм О.К. Особливосп стану зелених насаджень Львова// Наук. вюник/ Зб. наук.-техн. праць. Вип. 3.1.- Львiв: УкрДЛТУ, 1995.- С.57-58.
20. Скробала В.М. Вплив ф^оценотично'1' структури мiських насаджень на пдроло-пчний режим та сповiльнення ерозiйних процеав. Автореф. дис.... канд. с.-г. наук.- Львiв: УкрДЛТУ, 1996.- 23 с.
21. Скробала В.М., Данилик Р.М. Вплив урбашзацп на змши природного рослин-ного покриву// Питання сощоекологп. Т.2.Львiв: ВНТЛ, 1996.- С.36-37.
22. Шевелев Ф.А., Орлов Г.А. Водоснабжение больших городов зарубежных стран. - М.: Стройиздат, 1987.- 351 с.
23. Экономика и экология промышленного региона. Сб. научн. трудов.- Донецк: ИЭП УССР, 1984 - 131 с.
24. Bunker R. Urban consolidation and Australian cities// Built Environ.- 1985.- 11, N 2.- P.83-96.
25. Debie F. Pas de pares pour Paris?// Bull. assoc. geogr. ir.- 1989.- 66, N 3.- P.185-191.
26. Lukschanderl L. Wieviel braucht der Stadt-Mensch?// Umwerltschutz.- 1985, N 7-8.- P.9-12.
27. Miyazaki K. Creation of urban landscape by greening// Osaka and its technol.- 1989, N 12.- P.21-28.
28. Myczkowski S. Czlowiek - przyroda - cywilizacja.- Warszawa: PWN, 1976.- 385 s.
3. Ф^омелшращя
421
