CC BY
11
Розробцi комплексу заходiв з ращонально' оргашзаци територи та за-хисту лiсових екосистем передуе проведення лiсiвничо-екологiчного аналiзу на 0CH0Bi монiторингових дослiджень. Для вивчення впливу рекреацшного пресу на конкретт типи лiсових бiогеоценозiв, що прилягають до прибереж-но! зони озера Бше науковим вiддiлом заповiдника разом з науковцями Укра-'нського державного люотехшчного унiверситету органiзована мережа пос-тiйних пробних площ.
Л1тература
1. Лггопис природи Р1вненського природного заповщника за 2000-2001 рр. - Сарни: РПЗ, 2000 та 2001 р.
2. Закон Украши. Про природно-заповщний фонд Украши// Вщомосп Верховно! Ради (ВВР). - 1992, № 34. - С. 502.
3. Генсирук С.А., Нижник М.С., Возняк Р.Р. Рекреационное использование лесов. - К.: Урожай, 1987. - 248 с.
4. www.nature.org/rovno/t_021.htm.
5. Шукель 1.В., Христук Ю.С. Рекреацшне люокористування в комплексны зеленш зон мюта/ В кн.: Проблеми урбоекологи: Темат. зб. наук. праць. - К.: ВО НМК. - 1992. - 246 с.
6. Шпильчак М.Б., Чернявський М.В., Шукель 1.В. Еколого-тзнавальш маршрути в природних заповедниках. - В кн.: Концепщя розвитку типологи в Укра'т в контекст люово'! осв1ти i пщвищення продуктивносп люових насаджень. - Харкiв: ХДАУ, 2000. - С. 210-212.
1 2 УДК 504.75 Доц. В.М. Скробала , канд. с.-г. наук; В.Е. Скробала ;
С.П. Мельник3
ЕКОЛОГ1ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СИХ1ВСЬКОГО
РАЙОНУ М. ЛЬВОВА
Вщзначено, що висока щшьнють забудови та дефщит вщкритих просторiв обу-мовлюють необхiднiсть структурно!' перебудови юнуючо'! системи зелених насаджень Сихiвського району м. Львова з метою збшьшення 1'х ф^омелюративно'' ефективностi.
Doc. V.M. Skrobala1, PhD; V.E. Skrobala2; S.P. Melnyk Ecological description of Sykhiv district of the Lviv city
It is marked, that the high closeness of building and deficit of the opened spaces causes the necessity of structural alteration of the existent system of the green planting of the Sykhiv district of the Lviv with the purpose of increase of their phytomeliorative efficiency.
Сих1вський район м. Львова утворений на шдстав1 Постанови Верховно!' Ради Украши 18.02.2000 р, № 1454-111 "Про утворення Сих1вського району м. Львова" за рахунок територш "Сих1вського житлового масиву", мжрорайону "Новий Льв1в", що попередньо вщносилися до Галицького району, та частини територи Франювського району. Особливютю цього району мюта е швидк темпи буд1вництва, недостатнш р1вень озеленення територи. 1з двадцяти трьох житлових мжрорайошв практично завершено бу-
1 Украшський державний лкотехшчний ушверситет, м. Льв1в (Ukrainian State University of Forestry and Wood Technology, Lviv)
2 5-а мюька клшчна лшарня, м. Львiв (5th city clinical hospital, Lviv)
3 Сих1вська районна СЕС, м. Львiв (Sykhiv district SES, Lviv)
44
Проблеми урбоекологи та фггомелюраци
Науковий вкчшк, 2003, вип. 13.5
дiвництво в дев'ятнадцяти, частково ведеться реконструкщя старо! частини житлового кварталу "Новий Львiвм. У районi нараховуеться 115 вулиць, пере-важае п,яти-шiстнадцятиповерхова забудова. Зпдно даних Львiвського мюь-кого вщдшу статистики, чисельнiсть населення Сихiвського району стано-вить 146 800 чоловж, у промисловостi, будiвництвi та на транспорт у районi задiяно понад 24 тисячi осiб.
Об'екти i методи дослiджень. Дослiдження еколопчних особливос-тей Сихiвського району м. Львова здшснювали у процесi маршрутних обсте-жень. Морфометричний аналiз рельефу проведений за топографiчними картами масштабу 1:10000 шляхом подшу карти на елементарш квадрати площею
2 • ...
0,25 км [4, 5]. У межах елементарних квадра^в визначали максимальнi i мь
шмальш висоти територи, глибину мiсцевих базиЫв ерозп, iнтенсивнiсть i характер забудови, особливост рослинного покриву (його структуру та фгго-мелiоративну ефективнiсть) [2, 6]. Наближену ощнку фггомелюративно!' ефективност рослинного покриву здiйснювали за сшввщношенням рiзних типiв угiдь [2]. Оброблення цифрового матерiалу, оцiнку достовiрностi величин проводили iз використанням методiв варiацiйноl статистики [1].
Результати дослвджень. Морфометричний аналiз рельефу належить до найбiльш опрацьованих теоретично й практично прийомiв аналiзу карт, який широко застосовують для оцiнки рельефу в камеральних умовах [5]. Цей метод дае змогу не тшьки кшьюсно оцiнити показники рельефу, а й яюс-но класифiкувати територш, li морфологiчну регiоналiзацiю, а у поеднанш з геологiчними даними сприяе визначенню просторово-динамiчних показникiв геологiчних та шженерно-геолопчних процесiв. Як свiдчать результати наших дослщжень, Сихiвський район м. Львова вщзначаеться складними умо-вами рельефу. Це пояснюеться його розташуванням у зонi вододiлу рж Захщ-ний Буг i Дшстер. Максимальнi висоти рельефу мiста коливаються в межах вiд 330 до 382 м, за площею переважають поверхш з максимальними висота-ми 340-350 м (43,3 % плошд). Шдвищеш дiлянки розташованi у схщнш (на межi з Винникiвським люопарком) i пiвнiчно-схiднiй частинах району. Наяв-нiсть пiдвишень на територи Сихiвського району м. Львова мае значний вплив на розвиток ерозшних процеЫв. Випадаючи на поверхню пiдвишень i схилiв, маса води атмосферних опадiв характеризуеться високою потенщаль-ною енерпею, яка пiд впливом конкретних форм рельефу мае здатшсть пе-ретворюватися у кшетичну енергiю руху води.
Для територи Сихiвського району м. Львова найбшьш характерними е значення мшмальних висот вiд 320 до 350 м (75,2 %). Ряд розподшу мшь мальних висот характеризуеться такими статистичними показниками: серед-ня арифметична величина М=337,2±14 м, стандартне вщхилення а=14,0±0'99 м, асиметрiя А=-0,207± ' , ексцес Е=0,635±0,485. Наявтсть стоку дощово1 i тало1 води iз значно!' територп у пониження рельефу перетворюе щ дiлянки у по-тенцiйну арену розвитку сучасно!' ерози. Пiд впливом мезорельефу територи вiдбуваеться перерозподiл мас води та утворення концентрованих водних по-тоюв, якi характеризуються високою руйнiвною здатшстю.
1. Теоретичнi засади урбоекологи та ф^омелюрацп
45
Показник вертикального розчленування територи дае можливiсть ро-бити висновки про потенцiйну штенсившсть ерозiйних процесiв, ерозiйну стiйкiсть материнських порщ, дозволяе оцiнювати ступiнь ерозшно! небезпе-ки. Величини цього показника для дшянок площею 0,25 км коливаються в межах вщ 1 до 60 м, за площею переважають поверхш з мюцевими базисами ерози, що не перевищують 20 м (75,3 %). Ряд розподшу показника вертикального розчленування територи Сихiвського району м. Львова характеризуеться
±1 3 ±о 92 ±о 245
такими статистичними показниками: М=16,0~ ' м, а=13,2~ ' м, А=1,395~ ' , Е=1,542±0'485. На пiдставi карти вертикального розчленування територи Си-хiвського району (рис. 1) можна видшити рiвнинну частину з перевищенням 0-20 м, характерно! для житлово! забудови, та смугу шдвищень пiвнiчноi i схiдноi частин. Найбшьш розчленованими е дiлянки пiвнiчно-схiдно! частини району.
У процес урбанiзацi! створюеться нове антропогенне середовище, що призводить до змши екологiчних умов. Одним iз критерi!в, який характери-зуе стушнь ландшафтних перетворень в межах мюта, е показник штенсивнос-т забудови. Вiн визначаеться питомою вагою водонепроникних дшянок в за-
гальному балансi територi!. Iнтенсивнiсть забудови територи Сихiвського
±2 5
району м. Львова становить у середньому 55,5 ' %. За площею переважають дшянки iз iнтенсивнiстю забудови 40-80 % (60,7 % територи). Високою питомою вагою водонепроникних поверхонь вщзначаються територи промисло-вих шдприемств, низькою - садово-городш дiлянки (2-10 %) i малоповерхова забудова (25-35 %). На територi! району сформовано два промисловi вузли: пiвнiчно-схiдний та швденно-захщний. Пiвденно-схiдну частину району займае "Сихiвський житловий масив". Житлову забудову перетинае залiзнич-на колiя "Львiв - Ходорiв - Iвано-Франкiвськ" зi станцiями "Персенкiвка" та "Старий Сихiв". На межi пiвденно! частини району розташований централь-ний автовокзал, який сполучае мюто з обласними центрами Укра!ни та рес-публiками Польща i Молдова. Iнтенсивнiсть забудови збшьшуеться вiд пери-ферi! мiста до центру району, виняток складае сучасна багатоповерхова забудова Сихiвського житлового масиву та промисловi територi!. Коефщент ко-реляцi! мiж величинами середньо! крутостi поверхнi i iнтенсивностi забудови складае г=-0,31.
Процес урбанiзацi! супроводжуеться руйнуванням природного фггоце-нотичного покриву, замшою високо! деревно! рослинностi низькою трав'яною (культурною, сегетальною, рудеральною) iз невисоким фiтомелiоративним ефектом [2]. Так, газони, квггники, луки займають
близько 19,6±1,8 %, городнi дiлянки - 4,8±14 % територi! Сихiвського району. Територш мiста, зайняту зе-леними насадженнями, де основний масив дерев займае в середньому не мен-ше 5,5 м /га, називають мюьким "лiсом" [6]. "Лiсистiсть" територi! Сихiвського району коливаеться в межах вщ 0,5 до 83 %, за площею переважають поверхш з "люистютю" менше 20 % (77,3 % плошд). Статистики для ряду розподшу величин мюько! "лiсистостi" територи Сихiвського району м. Львова таю: М=13,1±2,0 %, а=20,0±1,41 %, А=1,674±°'245, Е=1,836±0,485. Просторове розташу-
Науковий вкник, 2003, вип. 13.5
вання дшянок з рiзними величинами "люистостГ' характеризуеться високою неоднорiднiстю. Найбiльша кшьюсть зеленi зосереджена в пiвнiчнiй частит мюта (парк "Залiзнi Води"), де переважають поверхнi iз складними умовами рельефу. Коефщент кореляци мiж показниками штенсивносл забудови та мюько! "люистоси" складае г=-0,45. У щiльно забудованих мжрорайонах озе-ленення часто е неможливим у зв'язку iз специфiчними умовами мiкроклiмату, освiтленостi та браком вшьних поверхонь. 12
10
8
6
4
2
0
Рис. 1. Схематична карта вертикальногорозчленування територи Сихiвського району м. Львова, м (одиниця подшки просторових координат в1дпов1дае 500 м)
На територи Сихiвського району м. Львова знаходиться 67 промисло-вих об'екив, як забруднюють повггря шкiдливими речовинами. Це, зокрема, ВАТ "1скра", ТзОВ "Львiвська iзоляторна компанiя", ВАТ "ЛАЗ", ТЕЦ-1, ВАТ "Львiвський завод будiвельних матерiалiв", ЗАТ "Трембгга", ПБО "Львiвмiськбуд", ВАТ "Меблевий комбiнат", ВАТ "ЛАЗ-iнструмент", ВО "Полярон", завод "Хiмреактив" та iншi. Найбшьшим забрудником атмосферного повiтря е також штенсивний рух автомобiльного транспорту, особливо в райош вулиць Зелена - Луганська, Стрийська, Сихiвська - Кавалерщзе, проспекту Червоно! Калини. Роль зелених насаджень району мала би полягати в ефективному очищенш атмосферного повггря вщ шкiдливих домшок. Проте, як показують результати наближених обчислень, система зелених насаджень Сихiвського району м. Львова вщзначаеться низькою фiтомелiоративною ефективнiстю - 2,27±0'23 бали (за 10-бальною шкалою). Близько 36,1 % територи характеризуеться дуже низькою фгтомелюративною ефектившстю -менше 1 бала (рис. 2). Неращонально використовуеться 18,6 % площi району, де деревна рослиншсть займае менше десяти вщсотюв рослинного покриву.
Висока рослиншсть, яка представлена головним чином сшьваценоза-ми, зосереджуеться у паркових та шших масивах, i тшьки незначна И кшь-кiсть зустрiчаеться в районах сучасно! багатоповерхово! забудови. Аналiз ма-терiалiв дослiджень свщчить про недостатню ефективнiсть рослинностi Си-
21 15 42 35 25 36 48 42 38 50 36
° ° а ° ° ° ° ° ° о -
8 14 15 31 30 9 17 31 33 57 60
О О О О о О О о о о о
8 2 6 7 3 2 10 16 15 5 32
• 0 0 0 Т ° ° 0 0 ° ° °
4 2 8 7 5 2 7 15 21 9
° ° 0 ° ° ° ° ° ° °
8 6 16 7 15 19 9 22 14 21
■ о 0 0 ^ ° ° 0 ° ° °
8 5 16 5 20 7 16 17 16 19 45
° ° 0 0 ° ° 0 0 ° ° °
4 4 2 15 22 9 9 4 5 17 13 42
■ О --------ф--------- О --------¿.-------- О О О --------о--------- о О о ---------------------------
1 15 13 11 22 20 2 11 7 6 15
0 0 0 0 ° ° ° 0 ° ° °
3 7 15 13 9 11
- о ° ° ° ° °
2 5 13 17
О О О о
19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30
х
1. Теоретичш засади урбоекологи та фггомелюраци
47
xiBCbKoro району м. Львова для забезпечення вщносно! еколопчно! piBHOBa-ги. Висока щшьтсть забудови, дефiцит вiдкpитих npocTopiB обумовлюють не-обхiднiсть структурно! перебудови юнуючих зелених насаджень: збiльшення питомо! ваги площ з деревною та чагарниковою pослиннiстю; освоення мало-функцiонaльних територш; використання деревних поpiд з високим шдексом листово! повеpхнi; ускладнення структури iснуючих зелених насаджень тощо.
12
10
8
6
4
2
0
Рис. 2. ФШомелюративна ефектившсть рослинного покриву Сихiвського району
м. Львова, бали
Лггература
1. Зайцев Г.Н. Математика в экспериментальной ботанике. - М.: Наука, 1990. - 296 с.
2. Кучерявий В.П., Скробала В.М. Ф^омелюративна ефектившсть рослинного покриву м. Львова// Наук. вюник УкрДЛТУ. - 1999, вип. 9.11. - С. 26-30.
3. Кучерявий В.П., Скробала В.М., Вшьгельм О.К. Мська "люиспсть" територи Львова// Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - Львiв: УкрДЛТУ. - 1995, вип. 3.1. - С. 55-57.
4. Симонов Ю.Г. Морфометрический анализ. - ММ.: Изд-во Моск. ун-та, 1985. - 31 с.
5. Оренко 1.М. Спроба морфометричного aнaлiзу рельефу м. Львова// Вюник Львiв. ун-ту. Сеpiя геогpaфiчнa. - Львiв: Свiт. - 1992, вип. 18. - С. 27-32.
6. Rowntree R.A. Ecology of the urban forest - introduction to part I// Urban Ecology. - 1984. - 8, № 1. - P. 1-11.
УДК581.526:581.55 Ст наук. сптроб. 1.М. Данилик\ канд. бюл наук -м. Львв
ПОПУЛЯЦ1ЙНА Р1ЗНОМАН1ТН1СТЬ ЯК ОСНОВА АДАПТАЦ1ЙНИХ ПОТЕНЦ1Й ВИД1В РОДУ CAREX (CYPERACEAE) ВИСОКОГ1Р'Я УКРА1НСЬКИХ КАРПАТ
Наведеш результати дослщжень внутршньо - та мiжпопуляцiйно! piзномaнiт-носп деяких видiв роду Carex L. родини Cyperaceae Juss. високогip'я Чоногори (Ук-pa!нськi Карпати), з огляду на !хш пpистосувaльнi ознаки. Встановлеш вiдмiнностi
1 1нститут екологil Карпат НАН Укра!ни
1,88 6,39 6,39 7,15 6,12 5,36 3,73 7,42 3,11 3,28 2,12
0,16 О 2,71 О 3,24 О 4,71 О 1,45 О 1,67 О 1,02 О 1,59 О 2,25 О 6,89 О 7,98 О
1,27 0,1 0,1 0,13 0,82 1,09 0,4 0,3 0,4 0,24 2,19
1,45 0,03 0,84 0,68 1,12 0,46 0,03 0,57 1,11 5,6
2,78 0,28 1,02 2,6 1,77 2,04 1,36 1,38 1,31 1,61
0,48 0,4 1,54 2,19 0,56 0,56 0,89 0,97 1,79 0,13 4,52
1,54 - О 2,37 О 3,16 --------о--------- 7,34 О 6,89 О 4,01 О 0,63 О 0,56 О 2,04 О 0,46 О 0,61 О 7,3 О -
0,97 1,38 3,49 7,8 7 8,2 4,2 0,56 1,38 1,33 1,3
0,69 2,19 0,7 0,56 0,24 1,36
0,7 о 1,78 о 1,12 о 0,81 о
19 20 21 22 23 24 x 25 26 27 28 29 30
