CC BY
13
Науковий вкчшк, 2003, вип. 13.5
• посилити вiдповiдальнiсть за правопорушення i злочини по вiдношенню до
зелених насаджень мiста Хмельницького;
• розробити i реалiзувати систему монiторингу стану зелених насаджень мюта.
Отже, зберегти функцюнальшсть зелених насаджень мюта Хмельницького можливо тшьки при об'еднанш зусиль вЫх природоохоронних ш-ституцш 1 громадських оргашзацш. При цьому великого значення варто на-давати шдвищенню еколопчно! культури громадян мюта. Приемно, що вже маемо ряд досягнень у цьому напрямг Так, заступник Хмельницького мюько-го голови О. Пирожок розповщаючи про майбутш змши в генеральному плат мюта наголошуе: "Розм1щуючи той чи шший об'ект буд1вництва, звер-таеться увага, перш за все, на те, чи не буде завдано шкоди навколишньому середовищу, бо вже { так багато наржань породжено нашими ж руками через безпринципшсть деяких спещал1ст1в та пращвниюв департаменту арх1текту-ри, буд1вництва та землеустрою". [2, 2] Якщо вс кер1вники у м1ст будуть дБАти про довкшля, урбоекосистема Хмельницького стане бшьш безпечною для всього живого, в тому числ1 { для зелених насаджень мюта над Бугом.
Лггература
1. Нац1ональна доповщь про стан навколишнього природного середовища в Укра1'ш у 2000 рощ. - К.: Мшютерство екологп та природних ресурав Украши, 2001. - 184 с.
2. Пирожок О. Будуть змши у генплаш// Проскур1в. - 2002. - 15 листопада. - С. 2.
3. Еко-Хмельницький. М^ький еколопчний бюлетень. Випуск 1. - Хмельницький: Вщдш екологп та рацюнального природокористування мюьквиконкому, 2001. - 78 с.
4. Загальна г1г1ена з основами екологп/ За ред. В. А. Кондратюка. - Тернопшь: Ук-рмедкнига, 2003. - С. 149.
5. Статистичний щор1чник Украши за 2001 рш. - К.: Техшка, 2002. - 644 с.
6. Мус1енко М.М., В.В. Серебряков В.В., Брайон О.В. Еколопя 1 охорона природи. Словник-довщник. - К.: Знання, 2002. - 550 с.
УДК 631.6(075) Я. Б. Щупашвський; доц. В.М. Скробала,
канд. с.-г. наук - УкрДЛТУ
АГРАРНА Ф1ТОМЕЛ1ОРАТИВНА ЗОНА М.МИКОЛАСВА (ЛЬВ1ВСЬКА ОБЛ.): ЕКОЛОГ1ЧНИЙ СТАН ТА ПРОБЛЕМИ
ОПТИМВАЦП
Охарактеризовано екологiчний стан околиць м.Миколаева, фiтомелiоративну ефективнiсть рослинного покриву агроландшафтсв та перспективи оптимiзащi дов-кшля засобами фiтомелiорацГi.
Ya.B. Shchupakivskyj; doc. V.M. Skrobala, PhD - USUFWT
Agrarian phytomeliorative zone of Mykolayiv city (Lviv region): ecological
state and problems of optimization
The ecological state of fences surrounding of Mycolayiv city, phytomeliorative efficiency of agrocultural landscapes vegetation cover and prospects of optimization of environment by the tools of phytomelioration have been described.
Сшьськогосподарсью упддя, садово-городш дшянки, дачш зони та райони малоповерховоi забудови i3 присадибними надшами завжди були не-
вщ'емними елементами урбашзованих територiй [1, 3-5, 7]. Як i у давнi часи, передмютя постачають сiльськогосподарську продукцiю, виконують важливi рекреацiйнi та екологiчнi функцй. Порiвняно iз урбанiзованими територiями, агроландшафти часто займають набагато бiльшу площу, претендуючи на рiв-ноправне становище iз мiстом.
Об'екти 1 методи дослщжень
Екологiчний стан околиць м.Миколаева дослiджували у процесi мар-шрутних обстежень iз використанням топографiчних карт масштабу 1:10000. Для ощнки ступеня антропогенних перетворень ландшафту використовували методику, запропоновану К.Г. Гохманом [2]. Кожний вид землекористування характеризуемся рангом антропогенного впливу: природш заповщш терито-рй - 1, лiси - 2, болота i заболоченi землi - 3, луки i пасовища - 4, сади i виноградники - 5, орш землi - 6, сшьська забудова - 7, мюька забудова - 8, во-досховища i канали - 9, землi промислового використання - 10. Регюнальний iндекс антропогенних перетворень визначали як середню величину добуткiв рангу кожного виду землекористування на його площу. Наближену ощнку фггомелюративно! ефективност рослинного покриву здiйснювали за сшввщ-ношенням рiзних типiв угiдь на прикладi агроландшафтiв смт.Липiвка [6]. Рекомендацй щодо впровадження системи фiтомелiоративних заходiв роз-робляли на основi ощнки умов рельефу та ефективност господарського використання земель [1, 5].
Результати дослщжень
Околищ м.Миколаева характеризуются великою рiзноманiтнiстю дь лянок за ступенем 1х антропогенно! трансформацй. До слабозмшених умовно можна вiднести грабово-дубовi та грабово-буковi деревостани iз незначним рекреацшним навантаженням. Значно ширше представлеш середньозмiненi умови, де, незважаючи на антропогенний вплив, грунти зберегли свою родю-чiсть. Це, зокрема, осушеш дiлянки поблизу спорткомплексу мЮвiлейнийм, ор-нi землi агрофiрми мСвiтанокм, луки, що використовуються пiд випас худоби i сiнокосiння, лiсосiки грабово-букового люу. Сильнозмiненi умови околиць мiста займають порiвняно невелик площi. До них можна вщнести еродованi схили на мющ вирубаних лiсiв, перiодично заболочуваш внаслiдок непродума-но! мелюрацй землi сiльськогосподарських угiдь та поблизу водойми виробни-чо-очисного призначення ВАТ "Микола1вцемент", насипнi грунти мiського смiттезвалища та на територй виробничо! зони цементного заводу, рекре-ацiйно-дигресiйнi землi, що безпосередньо прилягають до зони малоповерхо-во1 забудови, хiмiко-дигресивнi землi у зош впливу цементного та силшатного заводiв, кар'ери глини та шску, вiдвали шламу цементного виробництва.
Як свщчать результати наших дослiджень, основним негативним геофь зичним процесом в умовах агроландшафта околиць м.Миколаева е водна еро-зiя грунтiв. У зв'язку з цим використання земельних упдь пiд сшьськогоспо-дарське виробництво вимагае протиерозшно! оргашзацй територй, що перед-бачае об'еднання в одну групу земельних дшянок, однорщних за типом грунту, крутiстю схилiв, ступенем змитостi, iнтенсивнiстю ерозiйних процеЫв.
408
Проблеми урбоекологi■i та фггомелюраци
Науковий вкник, 2003, вип. 13.5
Привододшьний земельний фонд включае найбiльш рiвнi дiлянки iз крутiстю схилiв до 3о. В умовах агроландшафтiв смт.Лишвка вiн займае 68,8 % територй. Ерозiйнi процеси вираженi вiдносно слабо, грунтовий пок-рив добре розвинений. Ц землi найбiльш зручнi для сшьськогосподарського виробництва. Крiм орних упдь, частина земель фонду використовуеться шд пасовища та сiнокоси. Серед недолтв оргашзацй привододiльного земельного фонду смт.Лишвка необхщно вiдзначити недостатню кшьюсть полезахис-них смуг, вiдсутнiсть затишкових насаджень поблизу мiсць випасу худоби.
Приштковий земельний фонд займае дшянки iз крутiстю схидiв 3-9о. Його площа в умовах агроландшафтiв смт.Лишвка становить 14,2 % територй. Сшьськогосподарське використання таких земель вимагае особливих агротех-шчних прийомiв та використання грунтозахисних сiвозмiн. На землях пришт-кового земельного фонду переважно розташоваш луки, чагарниковi заростi, частина фруктового саду. Проте вщзначено i випадки вирощування просапних культур на городшх дiлянках, що стало причиною штенсифжацй грунто-руйнiвних процесiв. На землях пришткового земельного фонду дослщжувано! територй доцшьно влаштувати стокорегулюючi смуги, межуючi iз орними угiддями дiлянки вщвести пiд створення фруктового саду та ягщники, частину малопродуктивних лук запроектувати тд куртиннi лiсовi насадження.
Гiдрографiчний фонд включае дно i береги гiдрографiчноl мережi, а також прилеглi до них схили крутiстю понад 9о. Землi цього фонду малопри-датнi для сiльськогосподарського виробництва, оскшьки 1х розорювання мо-же стати причиною бурхливого прояву ерозй. Територiя гiдрографiчного земельного фонду в умовах смт.Лишвка зайнята луками. Невиршеною зали-шаеться проблема закинутого кар'еру, який доцiльно залiснити.
Табл. Результати обчислень регюнального тдексу антропогенних перетворень ландшафту та фШомелюративно'1 ефективностiрослинного покриву аграрно'1
зони смт. Лимвка
Тип упдь Площа Р;, % Ранг антропогенних перетворень, Г; ГР; Ф1томелюративна ефективтсть Ъ;, бали Ър;
Л1с 16,7 2 33,4 10 167,0
Чагарников1 зарост 0,7 2 1,4 7,9 5,5
Сади 1,9 5 9,5 4,3 8,2
Пасовища 4,5 4 18,0 0,7 3,2
Орт земл1 16,5 6 99,0 1,0 16,5
Луки 51,9 4 207,6 0,7 36,3
Болота 0,7 3 2,1 0,8 0,6
Кар'ер 0,2 10 2,0 0,2 0,04
Транспорты шляхи 1,4 9 12,6 0 0
Житлова забудова 3,8 8 30,4 0 0
Захист смуги 0,2 4,5 0,9 7,5 1,5
Парки 0,3 5 1,5 8,5 2,5
Газони 1,2 4 4,8 0,7 0,8
Сума 100,0 4,2 423,2 2,4 242,2
За величиною регюнального iндексу антропогенних перетворень ландшафта смт.Лишвка можна вiднести до середньозмшених умов (табл.). Нез-важаючи на це, фiтомелiоративна ефективнiсть рослинного покриву територи е досить низькою. Це пояснюеться нерацiональним використанням малопро-дуктивних земель, переважанням у структурi землекористування лук. Поза увагою залишаються питання рекультиваци порушених земель, створення за-хисних насаджень, збiльшення люистост агроландшафтiв.
Аналiз умов рельефу та структури землекористування свiдчить про першочергову необхiднiсть створення системи фiтомелiоративних насаджень на землях присггкового фонду, розташованих у схiднiй частинi населеного пункту. На межi з гiдрографiчним i у напрямi до привододiльного земельного фонду доцшьно створити три стокорегулюючi смуги шириною 15 м загаль-ною протяжнiстю 3,6 км. Розрахункова кшьюсть необхiдного посадкового матерiалу для !х створення становить приблизно 9000 штук. 1з врахуванням перспективи суцшьного залiснення малопродуктивних та порушених земель, створення затишкових насаджень на вщдалених пасовищах, придорожних смуг, загальна площа проектованих фiтомелiоративних насаджень становити-ме близько 8,4 % дослщжувано! територи. Пропоноваш заходи дозволять значно збшьшити фiтомелiоративну ефективнiсть рослинного покриву (у се-редньому до 3,2 балiв).
Лiтература
1. Владимиров В.В., Микулина Е.М., Яргина З.Н. Город и ландшафт: проблемы, конструктивные задачи и решения. - М.: Мысль, 1986. - 238 с.
2. Воропай Л.И., Дутчак Н.В., Куница Н.А. Антропогенная преобразованность при-родно-территориалных комплексов Среднего Приднестровья. Вопросы их рационального использования и охраны// Пути повышения продуктивности, эффективности использования и охраны природных ресурсов Украинских Карпат и Прикарпатья. - К.: УМК ВО, 1989. - С. 67-74.
3. Голубець М.А., Козак 1.1., Козловський М.П. та ш. Антропогенш змши бюгеоце-нотичного покриву у Карпатському репонг - К.: Наук. думка, 1994. - 165 с.
4. Кучерявый В. А. Зеленая зона города. - К.: Наук. думка, 1981. - 248 с.
5. Кучерявий В.П. Фггомелюращя. - Льв1в: Свгг, 2003. - 540 с.
6. Кучерявий В.П., Скробала В.М. Ф1томелюративна ефективнють рослинного покриву// Проблеми ландшафтно! арх1тектури, урбоекологи та озеленення населених мюць. -Льв1в: 1997. - С. 142-144.
7. Рудницкий А.М. Управление городской средой. - Львов: Вища школа, 1985. - 107 с.
УДК 712.4 Доц. Н. е. Горбенко1, канд. с.-г. наук - УкрДЛТУ
ПЛЮЩ1 В ОЗЕЛЕНЕНН1 М1СТ
Проаналiзовано питання застосування плющiв в озелененнг Представлеш приклади рослинних композицш в iнтер'eрах i у вщкритому rрунтi.
1 кафедра боташки, деревинознавства i недеревних ресурав лку
410
Проблеми урбоекологи та ф^омелюраци
